| dbo:abstract
|
- بعثة بيلنجشوزن هي بعثة روسية لاستكشاف المحيط المتجمد الجنوبي. تمت الرحلة بين 1819 و 1821 وقادها الاميرال على متن فوستكو ميرنيي للدعم.في 5 سبتمبر 1819 انطلاقا من بورتسموث سار القاربان نحو ثم في 26 يناير 1820 يصبح قائد الرحلة الأول الدي يخترق الدائرة القطبية بعد جيمس كوك.لقد اكتشفت البعثة الأراضي القارية لانتاركتيكا. في نفس الوقت يطالب ادورد برانشفيل القائد في البحرية البريطانية المستكشف الأمريكي بهذا الإنجاز. (ar)
- The First Russian Antarctic Expedition took place in 1819–1821 under the direction of Fabian Bellingshausen and Mikhail Lazarev. The expedition aimed to reach the Southern Ocean in order to prove or disprove the existence of a suspected seventh continent, Antarctica. The sloop Vostok was under the command of Bellingshausen, while Lazarev commanded the sloop Mirny. Overall, the consisted of 190 people. Due to extreme haste in equipping the voyage (the order was released on March 15, and the departure took place on July 4, 1819), it was impossible to assemble a science team. Thus, almost all scientific observations in the fields of geography, ethnography, and natural history were conducted by officers and the only scientist on board, associate professor Ivan Mikhailovich Simonov, who taught at the Imperial Kazan University. A novice painter, , was hired to depict the events, landscapes, and biological species encountered during the expedition. His paintings of the South Shetland Islands were used in English sailing directions until the 1940s. The Russian Antarctic expedition ended in complete success and became the second expedition to circumnavigate Antarctica after James Cook's expedition a half century earlier. Of the expedition's 751 days, 527 were spent at sea; the overall length of the route was 49,860 nautical miles. For 127 days the expedition was above 60° south latitude; the crew approached the Antarctic shore nine times, four times as close as 13–15 kilometres (8.1–9.3 mi) from the continent. Around 28 objects were depicted on the map of Antarctica which emerged, and 29 islands in high southern latitudes and the tropics were discovered and named. The results of the expedition were published in Russian in 1831 in two volumes with the drawings applied in an atlas. In 1842, a short report was published in Germany. In 1945, a full English translation of Bellingshausen's only book was edited by polar explorer Frank Debenham and released. In connection with Norwegian annexation of Peter I Island and the United States' suggestions on collective sovereignty over the whole continent in the 1930s and 1940s, a debate broke out about the precedence of Bellingshausen and Lazarev in having discovered the Antarctic continent. This conflict acquired "hyperpolitical" character (following the notion of historian ) during the Cold War. As a result, even in the 21st century, representatives of Russian, British, and American historiography have spoken both for and against Bellingshausen's priority. With increasing frequency, one can find statements in the literature that, in the period between 1819 and 1821, Bellingshausen, Edward Bransfield, and Nathaniel Palmer simultaneously discovered Antarctica. Bellingshausen met Palmer on the South Shetland Islands and even invited him aboard the sloop Vostok. (en)
- L’expédition Bellingshausen-Lazarev était une expédition russe d'exploration dans l'océan Austral. Elle fut dirigée entre 1819 et 1821 par l'amiral Fabian Gottlieb von Bellingshausen, accompagné par Mikhaïl Lazarev, sur les navires Vostok et en soutien. Le 5 septembre 1819, au départ de Portsmouth, il navigue à destination de la Géorgie du Sud, puis le 26 janvier 1820, il est le premier explorateur après James Cook à franchir le cercle polaire antarctique. L'expédition découvre les terres continentales de l'Antarctique mais les coordonnées qu'elle rapporte sont loin de la côte de l'Antarctique[réf. nécessaire]. Dans le même temps, Edward Bransfield, un officier britannique de la Royal Navy, et Nathaniel Palmer, un navigateur américain, revendiquent également cette découverte[réf. souhaitée].
* Portail de l’Antarctique
* Portail du monde maritime
* Portail de l’exploration (fr)
- Первая русская антарктическая экспедиция 1819—1821 годов под руководством Фаддея Беллинсгаузена и Михаила Лазарева в воды Южного океана имела целью доказать или опровергнуть предположение о существовании шестого материка — Антарктиды. Снаряжалась одновременно с аналогичной экспедицией Михаила Васильева и Глеба Шишмарёва на шлюпах «Открытие» и «Благонамеренный», посылаемой в северные полярные воды. Под командованием Беллинсгаузена находился шлюп «Восток», а Лазарева — шлюп «Мирный», численность команды достигала 190 человек. Из-за чрезвычайной поспешности снаряжения (императорский указ вышел 15 марта, отплытие произошло 4 июля 1819 года) не удалось собрать научного отряда, и практически все научные наблюдения, как в области географии, так и этнографии и естествознания, осуществляли офицеры и единственный учёный на борту — экстраординарный профессор Казанского университета Иван Симонов. Для фиксации событий, ландшафтов открытых островов и биологических видов был взят академик живописи Павел Михайлов, снятые им виды Южных Шетландских островов использовались в английских лоциях даже в 1940-е годы. Русская антарктическая экспедиция завершилась полным успехом, став второй (после Джеймса Кука), которая обошла всю Антарктику. Из 751 дня экспедиции 527 были проведены под парусами; общая протяжённость маршрута составила 49 860 морских миль (86 475 вёрст). 127 дней экспедиция находилась в широтах выше 60° ю. ш.; к берегам Антарктиды команда подходила 9 раз, в том числе четырежды на расстояние 3—15 км. На карту Антарктики было нанесено 28 объектов, обнаружено и поименовано 29 островов в высоких южных широтах и тропиках. Описание экспедиции было опубликовано в 1831 году на русском языке в двух томах с приложением атласа рисунков; в 1842 году был опубликован краткий отчёт о ней в Германии. Полный перевод книги Беллинсгаузена на английский язык вышел только в 1945 году под редакцией известного полярника Фрэнка Дебенхэма. В связи с норвежской аннексией острова Петра I и предложениями США о коллективном суверенитете надо всем материком в 1930—1940-е годы вспыхнул спор о приоритете Беллинсгаузена и Лазарева в открытии Антарктического континента, который приобрёл (по выражению Э. Таммиксаара) «гиперполитический» характер в годы холодной войны. В результате и в XXI веке представители российской, британской и американской историографии могут высказываться как за, так и против приоритета Беллинсгаузена. Всё чаще встречается утверждение, что в период 1819—1821 годов Антарктида была одновременно открыта тремя мореплавателями из России, Великобритании и США: Фаддеем Беллинсгаузеном, Эдвардом Брансфилдом и Натаниэлем Палмером. С последним Беллинсгаузен встречался на Южных Шетландских островах и даже приглашал его к себе в гости на борт шлюпа «Восток». (ru)
- Перша російська антарктична експедиція 1819—1821 років під керівництвом Фабіана Готтліба фон Беллінсгаузена (в Росії його називали Фадей Фадейович Беллінсгаузен) до Південного океану. Метою експедиції було, згідно зі звітом фон Беллінсгаузена, «оглянути ті частини Південного океану, в яких ніхто ще не бував, або в тих частинах, які уже відомі, оглянути острови, яких не бачили попередні мореплавці». Початково називалася «Експедицією до південних полярних морів». Назва «Перша російська антарктична експедиція» з'явилася в 1949 році, коли СРСР вступив у боротьбу з країнами Заходу за право освоєння Антарктиди. Експедиція складалася з двох шлюпів — «Восток», яким командував Беллінсгаузен, та «Мирний» під командуванням Михайла Лазарєва. Заступником Беллінсгаузена на шлюпі «Восток» був полтавський дворянин Іван Завадовський. Команди обох кораблів налічували 190 осіб. Поспіх, з яким готувалася експедиція (указ російського імператора Олександра І з'явився 27 березня 1820 р., а шлюпи вийшли в море 16 липня), дослідники пов'язують з тим, що до Росії дійшла інформація про розвідки в південних широтах, які планував британський Королівський військово-морський флот, тому імператор почав форсувати спорядження російської експедиції. Беллінсгаузен та Лазарєв удруге у світі (після Джеймса Кука) обійшли Антарктиду і пройшли далі на південь, ніж Кук. 127 днів (загалом експедиція тривала 751 день) шлюпи «Восток» та «Мирний» перебували вище 60° південної широти і кількаразово наближалися до континенту чи шельфових льодовиків Антарктиди. Після повернення фон Беллінсгаузен написав детальний звіт з додатком атласу подорожі, який вийшов друком у Санкт-Петербурзі в 1831 році. Друге видання книги здійснили у СРСР у 1949 році з передмовою радянського військового історика Євгена Шведе. Перша російська експедиція відкрила низку островів у високих південних широтах і тропіках, однак не досягла берега Антарктичного континенту. Тому її першість у відкритті Антарктиди є дискусійним питанням. Згідно з радянською історіографією, Беллінсгаузен та Лазарєв відкрили Антарктиду 28 січня 1820 року. Однак пізніші дослідження та дані експедиції британців Едварда Брансфілда та Вільяма Сміта, які 30 січня 1820 року висадилися на півострові Триніті, що є частиною континенту, ставлять під сумнів це твердження. Згідно зі звітом Беллінсгаузена, 28 січня 1820 року шлюпи досягли точки 69°25' південної широти та 2°10' західної довготи (в районі шельфового льодовика неподалік сучасної Землі королеви Мод). У цей день Беллінсгаузен записав: «…встрѣтили льды; которые представились намъ сквозь шедшій тогда снѣгъ, въ видѣ бѣлыхъ облаковъ». У рапорті від 21 квітня 1820 року до морського міністра Російської імперії де Траверсе Беллінсгаузен написав: «… признаковъ большой южной земли нигдѣ имъ не встрѣчено, хотя плаваніе его происходило по большей части за полярнымъ кругомъ, если же таковая земля и существуетъ, то должна быть во льдахъ, покрыта ими и опознать оной нѣтъ возможности» У звіті Беллінсгаузена відсутні згадки, що експедиція відкрила материкові землі, але вже у передмові до другого видання звіту 1949 року Антарктида згадується кілька десятків разів, а саму експедицію називають антарктичною. У 1949 році, вступивши у суперництво з Заходом за право освоєння Антарктиди, влада СРСР свідомо зманіпулювала датами. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- بعثة بيلنجشوزن هي بعثة روسية لاستكشاف المحيط المتجمد الجنوبي. تمت الرحلة بين 1819 و 1821 وقادها الاميرال على متن فوستكو ميرنيي للدعم.في 5 سبتمبر 1819 انطلاقا من بورتسموث سار القاربان نحو ثم في 26 يناير 1820 يصبح قائد الرحلة الأول الدي يخترق الدائرة القطبية بعد جيمس كوك.لقد اكتشفت البعثة الأراضي القارية لانتاركتيكا. في نفس الوقت يطالب ادورد برانشفيل القائد في البحرية البريطانية المستكشف الأمريكي بهذا الإنجاز. (ar)
- The First Russian Antarctic Expedition took place in 1819–1821 under the direction of Fabian Bellingshausen and Mikhail Lazarev. The expedition aimed to reach the Southern Ocean in order to prove or disprove the existence of a suspected seventh continent, Antarctica. The sloop Vostok was under the command of Bellingshausen, while Lazarev commanded the sloop Mirny. Overall, the consisted of 190 people. (en)
- L’expédition Bellingshausen-Lazarev était une expédition russe d'exploration dans l'océan Austral. Elle fut dirigée entre 1819 et 1821 par l'amiral Fabian Gottlieb von Bellingshausen, accompagné par Mikhaïl Lazarev, sur les navires Vostok et en soutien. Le 5 septembre 1819, au départ de Portsmouth, il navigue à destination de la Géorgie du Sud, puis le 26 janvier 1820, il est le premier explorateur après James Cook à franchir le cercle polaire antarctique.
* Portail de l’Antarctique
* Portail du monde maritime
* Portail de l’exploration (fr)
- Первая русская антарктическая экспедиция 1819—1821 годов под руководством Фаддея Беллинсгаузена и Михаила Лазарева в воды Южного океана имела целью доказать или опровергнуть предположение о существовании шестого материка — Антарктиды. Снаряжалась одновременно с аналогичной экспедицией Михаила Васильева и Глеба Шишмарёва на шлюпах «Открытие» и «Благонамеренный», посылаемой в северные полярные воды. Под командованием Беллинсгаузена находился шлюп «Восток», а Лазарева — шлюп «Мирный», численность команды достигала 190 человек. Из-за чрезвычайной поспешности снаряжения (императорский указ вышел 15 марта, отплытие произошло 4 июля 1819 года) не удалось собрать научного отряда, и практически все научные наблюдения, как в области географии, так и этнографии и естествознания, осуществляли офицеры (ru)
- Перша російська антарктична експедиція 1819—1821 років під керівництвом Фабіана Готтліба фон Беллінсгаузена (в Росії його називали Фадей Фадейович Беллінсгаузен) до Південного океану. Метою експедиції було, згідно зі звітом фон Беллінсгаузена, «оглянути ті частини Південного океану, в яких ніхто ще не бував, або в тих частинах, які уже відомі, оглянути острови, яких не бачили попередні мореплавці». Початково називалася «Експедицією до південних полярних морів». Назва «Перша російська антарктична експедиція» з'явилася в 1949 році, коли СРСР вступив у боротьбу з країнами Заходу за право освоєння Антарктиди. (uk)
|
_2.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
