Common sense is sound practical judgement concerning everyday matters, or a basic ability to perceive, understand, and judge that is shared by ("common to") nearly all people. The first type of common sense, good sense, can be described as "the knack for seeing things as they are, and doing things as they ought to be done". The second type is sometimes described as folk wisdom, "signifying unreflective knowledge not reliant on specialized training or deliberative thought." The two types are intertwined, as the person who has common sense is in touch with common-sense ideas, which emerge from the lived experiences of those commonsensical enough to perceive them.

Property Value
dbo:abstract
  • الحس السليم باعتبارها ترجمة لكلمة common sense بالإنجليزية، هي حسن التقدير والحكمة التي تقوم على المفهوم البسيط للحالة أو الوقائع. فإن "الفطرة السليمة" (في هذا المنظور) تعادل المعرفة والخبرة التي يمتلكها معظم الأفراد بالفطرة أو التي يستخدمها الشخص وهو المصطلح الذي يفترض وجوب فعلهم لذلك من عدمه. يعرفها قاموس كامبريدج (Cambridge Dictionary) بأنها المستوى الأساسي للمعرفة العملية والحكم العملي الذي نكون جميعًا في حاجة إليه لمساعدتنا على المعيشة بطريقة معقولة وآمنة". مهما كان التعريف المستخدم، يصعب تحديد الأصناف المعينة للمعرفة مثل "الفطرة السليمة". قد يختار الفلاسفة تجنب استخدام هذه العبارة في اللغة الفصحى. ولكن لا تزال الفطرة السليمة موضوعًا حيًا في النظرية المعرفية ويستخدم العديد من الفلاسفة المفهوم في إطار واسع أو على الأقل يشيرون إليه. تشمل المفاهيم ذات الصلة كلاً من الحدس والاعتقاد ما قبل النظري واللغة العادية والمشكلات الإطارية والمعتقدات الأساسية والحس الجيد والبديهيات والحكمة والمأثورات الشعبية والفلكلور والرأي العام. تميل أفكار الفطرة السليمة للارتباط بالأحداث الكامنة في الخبرة البشرية (مثل حسن النية)، ويبدو ذلك متناسبًا مع النطاق البشري. على سبيل المثال، يفتقد البشر إلى الفطرة السليمة المتعلقة بسلوك الكون عند المسافات تحت الذرية [انظر ميكانيكا الكم]، أو السرعات التي يتقارب مستواها من الضوء [انظر النسبية الخاصة]. تظهر الوقائع في كثير من الأحيان كذب الأفكار التي تعتبرها الفطرة السليمة حقيقة. وعلى النقيض من ذلك، تسفر الأفكار المعينة التي تخضع لصياغة التحليل الأكاديمي في كثير من الأحيان عن نتائج فائقة من خلال استخدام الفطرة السليمة. (ar)
  • El sentit comú és "la consciència del sentir", segons el Diccionari de Filosofia de Josep Ferrater Mora. No respon a cap òrgan sensible específic, sinó que es tracta d'una funció intel·lectual que unifica tots els altres sentits; com a tal, permet discriminar i comparar les dades sensibles, percebre i ordenar sensacions constituint així l'eina que fa possible fonamentar la consciència sobre la realitat sensible i donar una estructura a la imaginació. Aquest concepte, que en català és sovint associat al seny, té una llarga tradició en filosofia, que ja fou emprat per Aristòtil al De Anima (III, I, 425 a 14 i ss). (ca)
  • Výraz zdravý rozum (či prostý rozum atd.) se v češtině používá jako ekvivalent latinského výrazu sensus communis, tj. obecné smýšlení (řecky ϰοινὴ αἴσθησις koiné aísthesis, angl. common sense, fr. bon sens), označující filosofický princip počítající s rozumem (smýšlením), vycházející z praktických soudů a hodnocení, postavených na empirii (zkušenosti). Tento soud musí být bez vlivu vědomostí a znalostí získaných studiem či školním vzděláním a který je přirozený všem lidem. Má však sklon k zjednodušování, schematismu a dogmatismu, jelikož není podložen kritickým myšlením. Je naopak ovlivněn prostředím, ve kterém jsme žili a žijeme – výchovu, školou, prací, přáteli, médii, která pravidelně odebíráme ad. V češtině mají podobný význam i spojení selský rozum a zdravý selský rozum, jimiž se označují prosté realistické úvahy. Tento prostý rozum je nadřazen rozumovému poznání, avšak selhává při hodnocení a představách věcí, s kterými nemáme každodenní přímou zkušenost, jako například obecná teorie relativity anebo kvantová mechanika, které prostému rozumu odporují, jsou ale vnitřně konzistentní a obecně uznávané. Lidé se zdravého rozumu s oblibou dovolávají, když chtějí prosadit svoje názory a mohou argumentovat pouze empirickými zkušenostmi. V psychologii a sociologii bývá tento pojem v některých situacích užíván v původním smyslu jako "vox populi", tj. hlas lidu, na který je dobré nahlížet pro jeho racionálně empirické jádro, v jiných situacích spíše s důrazem na negativně hodnotící problematický soud, který vychází z povrchní empirie a staví si svůj základ na předsudcích pověrách apod. (cs)
  • Ο όρος κοινή λογική αντικατοπτρίζει την «αίσθηση» που έχει κανείς για κάτι χωρίς πολλή σκέψη, στηριγμένος στη μέση εμπειρία και γνώση του καθημερινού ανθρώπου. (el)
  • Komuna saĝo estas esprimo kiu aludas al la kredoj aŭ asertoj kiuj estas komunaj por la socio (familio, klano, popolo, nacio aŭ la tuta homaro). Komuna saĝo estas konsideroj pri aferoj de la ĉiutaga vivo, aŭ baza kapablo percepti, kompreni kaj juĝi tion kio estas kunhavata de preskaŭ la tutaj homoj. Henri Bergson difinas la komunan saĝon kiel "la kapablo orientiĝi en la praktika vivo". E. Mora-Anda diras, ke la komuna saĝo evitas malfacilaĵojn: kalkulas kaj tion probablan kaj tion malprobablan, tion racian kaj tion absurdan. Ĝi ne obeas regulojn sed tion kio povas funkcii kaj ne estas perfektema, ĉar tio estas neŭrotika, sed preferas "tion racian", same analizita de Lin Yutang en "La gravo vivi". Por Trout kaj Rivkin, la komuna saĝo estas esenca kapablo de la persono: «kapablo kiun posedas la ĝeneralo de la personoj, por juĝi racie la aferojn». Yash, Hipat Roses kaj Imeld difinas ĝin kiel «la havigita kapablo por scipovi distingi ĉion kio ĉirkaŭas onin: la bono, la malbono, la racio kaj la malsaĝo.». (eo)
  • Der Ausdruck Gemeinsinn (griechisch ϰοινὴ αἴσθησις koiné aísthesis, lateinisch sensus communis, englisch common sense, französisch bon sens) ist im Deutschen mehrdeutig und hat drei Grundbedeutungen. Er kann zum einen im Rahmen einer (philosophischen) Psychologie als ein Vermögen verstanden werden, das den einzelnen Sinnen eine reflektierte Einheit bietet, als Synonym zu gesunder Menschenverstand oder als Bezeichnung für die innerliche Grundlage eines gemeinwohl-orientierten Denkens, Fühlens und Handelns. In der Medizin wird der Begriff der koinê aisthêsis als Zönästhesie behandelt. (de)
  • La expresión sentido común describe las creencias o proposiciones que se alimentan por la sociedad (familia, clan, pueblo, nación o entera humanidad). (es)
  • La notion de sens commun se rapporte à une forme de connaissance regroupant les savoirs largement diffusés dans une culture donnée : normes, valeurs et associations symboliques. C'est ce que l'on nomme le "gros bon sens" ; cela fait souvent référence à des opinions, croyances, et perceptions largement partagées au sein d'une organisation sociale donnée. Dans l'Antiquité, la notion de sens commun désigne les classifications communes qui permettent de passer des perceptions à l'identification des choses et des gens. Au XVIIe siècle, Descartes l'assimile au « bon sens », et au siècle suivant, Voltaire le définit comme la notion première des choses, que la philosophie n'a pas travaillé. Avec l'avènement des sciences, les sciences sociales reprennent cette notion en tant qu'objet d'étude, montrant comme les principes du sens commun varient selon le milieu. Ils utilisent aussi cette notion pour expliquer la distinction entre une démarche scientifique pour arriver à une explication d'un phénomène social donné et le "gros bon sens", le "sens commun", qui ne repose pas sur une telle démarche intellectuelle et qui ne recherche pas la scientificité. (fr)
  • La locuzione senso comune è intesa dalla filosofia in polemica con il razionalismo, lo scetticismo e l'idealismo, come una capacità originaria dell'uomo in grado di riconoscere in modo immediato, ricorrendo all'uso della "ragione naturale", i fondamentali principi del conoscere (per es. l'esistenza di una realtà esterna), dell'agire morale (per es. il principio della libera volontà), del credere religioso (per es. l'idea di Dio). (it)
  • 내적 감각, 사회적 감각, 연대성 감각, 공동 정신이라고도 불리는 공통감각(common sense)은 모든 감관에 공통되는 감각을 말한다. (ko)
  • 常識(じょうしき)は、社会を構成する者が有していて当たり前のものとなっている、社会的な価値観、知識、判断力のこと。また、客観的に見て当たり前と思われる行為、その他物事のこと。対義語は非常識(ひじょうしき)。社会に適した常識を欠いている場合、社会生活上に支障をきたすことも多い。社会によって常識は異なるため、ある社会の常識が他の社会の非常識となることも珍しくない。これは文化摩擦などとして表面化することもある。 (ja)
  • Common sense is sound practical judgement concerning everyday matters, or a basic ability to perceive, understand, and judge that is shared by ("common to") nearly all people. The first type of common sense, good sense, can be described as "the knack for seeing things as they are, and doing things as they ought to be done". The second type is sometimes described as folk wisdom, "signifying unreflective knowledge not reliant on specialized training or deliberative thought." The two types are intertwined, as the person who has common sense is in touch with common-sense ideas, which emerge from the lived experiences of those commonsensical enough to perceive them. In a psychological context, Smedslund defines common sense as "the system of implications shared by the competent users of a language" and notes, "A proposition in a given context belongs to common sense if and only if all competent users of the language involved agree that the proposition in the given context is true and that its negation is false." The everyday understanding of common sense derives from historical philosophical discussion involving several European languages. Related terms in other languages include Latin sensus communis, Greek αἴσθησις κοινὴ (aísthēsis koinḕ), and French bon sens, but these are not straightforward translations in all contexts. Similarly in English, there are different shades of meaning, implying more or less education and wisdom: "good sense" is sometimes seen as equivalent to "common sense", and sometimes not. "Common sense" also has at least two specifically philosophical meanings. One is a capability of the animal soul (ψῡχή, psūkhḗ) proposed by Aristotle, which enables different individual senses to collectively perceive the characteristics of physical things such as movement and size, which all physical things have in different combinations, allowing people and other animals to distinguish and identify physical things. This common sense is distinct from basic sensory perception and from human rational thought, but cooperates with both. The second special use of the term is Roman-influenced and is used for the natural human sensitivity for other humans and the community. Just like the everyday meaning, both of these refer to a type of basic awareness and ability to judge that most people are expected to share naturally, even if they cannot explain why. All these meanings of "common sense", including the everyday ones, are interconnected in a complex history and have evolved during important political and philosophical debates in modern Western civilisation, notably concerning science, politics and economics. The interplay between the meanings has come to be particularly notable in English, as opposed to other western European languages, and the English term has become international. Since the Age of Enlightenment the term "common sense" has frequently been used for rhetorical effect, sometimes pejorative, and sometimes appealed to positively, as an authority. It can be negatively equated to vulgar prejudice and superstition, it is often positively contrasted to them as a standard for good taste and as the source of the most basic axioms needed for science and logic. It was at the beginning of the 18th century that this old philosophical term first acquired its modern English meaning: "Those plain, self-evident truths or conventional wisdom that one needed no sophistication to grasp and no proof to accept precisely because they accorded so well with the basic (common sense) intellectual capacities and experiences of the whole social body."This began with Descartes's criticism of it, and what came to be known as the dispute between "rationalism" and "empiricism". In the opening line of one of his most famous books, Discourse on Method, Descartes established the most common modern meaning, and its controversies, when he stated that everyone has a similar and sufficient amount of common sense (bon sens), but it is rarely used well. Therefore, a skeptical logical method described by Descartes needs to be followed and common sense should not be overly relied upon. In the ensuing 18th century Enlightenment, common sense came to be seen more positively as the basis for modern thinking. It was contrasted to metaphysics, which was, like Cartesianism, associated with the Ancien Régime. Thomas Paine's polemical pamphlet Common Sense (1776) has been described as the most influential political pamphlet of the 18th century, affecting both the American and French revolutions. Today, the concept of common sense, and how it should best be used, remains linked to many of the most perennial topics in epistemology and ethics, with special focus often directed at the philosophy of the modern social sciences. (en)
  • Gezond verstand is het natuurlijke, onbedorven verstand. (nl)
  • Rozsądek, zdrowy rozsądek (w różnych znaczeniach: nowołac. sensus communis, ang. common sense, niem. Verstand) – pojęcie pojawiające się w filozofii współczesnej, zwłaszcza w wielu prądach brytyjskiej filozofii analitycznej, wyprowadzone z dawniejszej koncepcji sensus communis („zmysłu wspólnego”). (pl)
  • Senso comum ou conhecimento vulgar é a compreensão do mundo resultante da herança fecunda baseada nas experiências acumuladas por um grupo social. O senso comum descreve as crenças e proposições que aparecem como "normais", sem depender de uma investigação detalhada para se alcançar verdades mais profundas, como as científicas. O senso comum é a forma de conhecimento mais presente no dia a dia das pessoas que não se preocupam prioritariamente com questões científicas. É uma forma de pensamento superficial, ou seja, não está preocupado com causas e fundamentos primeiro de algo, apenas faz afirmações, irrefletidas, imediatas. Isso não quer dizer que não haja conhecimento científico entre essas pessoas ou que não haja senso comum no âmbito científico. Bastante atrelado à cultura, o senso comum é cultivado de geração em geração. (pt)
  • Здра́вый смы́сл (лат. sensus communis — общее ощущение) — совокупность взглядов на окружающую действительность, навыков, форм мышления, выработанных и используемых человеком в повседневной практической деятельности, которые разделяют почти все люди и которые можно разумно ожидать от почти всех людей без необходимости обсуждения. Здравый смысл имеет по крайней мере три философских смысла. Один из них предложил Аристотель: способность души животного (греч. - psukhē), позволяющая различным субъектам использовать одни и те же общие чувства для восприятия общих характеристик физических объектов, например, движения и размера, и позволяющая людям и другим животным различать и идентифицировать физические вещи. Это понимание здравого смысла отличается от основного чувственного восприятия и от человеческого рационального мышления, но связано с ними обоими. Второй же философский смысл термина обусловлен римским влиянием и используется для обозначения естественной человеческой чувствительности по отношению к другим людям и обществу. Также в философии термин «здравый смысл» употреблялся Т. Ридом и вообще Шотландской школой для обозначения тех основоположений, самоочевидных принципов разума, которые хотя и даны эмпирически, но присущи всем людям, почему и представляют собой как бы основное инстинктивное чувство истины. В социальной психологии термином «здравый смысл» обозначают систему общепринятых представлений о реальности, накопленную многими поколениями в рамках данной культуры. Под здравым смыслом также понимают способность принимать правильные решения и делать правильные предположения, основываясь на логическом мышлении и накопленном опыте. В этом значении термин зачастую акцентирует внимание на способности человеческого разума противостоять предрассудкам, заблуждениям, мистификациям. Трактат Декарта «Рассуждение о методе» (1637) начинается известным утверждением о том, что здравомыслие (le bon sens) или разум (la raison) есть способность правильно рассуждать (la puissance de bien juger) и отличать истину от лжи. (ru)
  • Common sense-filosofi är en inriktning inom filosofi, grundad av Thomas Reid på 1700-talet. Begreppet utgår från Aristoteles idéer om att sinnena bygger upp en enhetlig och för alla människor gemensam uppfattning om ett föremål. Termen användes även av William Hamilton; ibland nämns "de skotska common sense-filosoferna". Under 1900-talet har en form av common sense-filosofi företrätts av George Edward Moore. (sv)
  • 常理(英语:Common sense 或 Essential sense),一般人所应具备且能瞭解的知识。 (zh)
  • Здоровий глузд (грец. ϰοινὴ αἴσθησις koiné aísthesis, лат. sensus communis, англ. common sense, нім. Gemeinsinn, фр. bon sens) — сукупність уявлень, поглядів, навичок мислення, які розгортаються не під дією науки, філософії чи якихось загальних принципів, а вироблених і зафіксованих людиною на основі її повсякденного життя. Здоровий глузд проявляється в судженнях про правильне та неправильне, придатних і непридатних. «Володар здорового судження не просто здатний визначати особливе з точки зору загального, але знає, до чого воно дійсно відноситься, тобто бачить речі з правильної, справедливої точки зору. Авантюрист, правильно розраховує людської слабкості та завжди вірно вибирає об'єкт для своїх обманів, проте не є носієм здорового судження в повному сенсі слова» (Г. Г. Гадамер). Ми спираємося на здоровий глузд насамперед у громадських, практичних справах. З його допомогою судять, спираючись не на загальні приписи розуму, а, швидше за все, на переконливі приклади. Тому вирішальне значення для нього мають історія та досвід життя. Здоровий глузд не можна вивчити, в ньому можна тільки вправлятися. Він має двоїстий, описово-оцінний характер: з одного боку, він спирається на минулі події, а з іншого боку є начерком, проектом майбутнього. Таким чином можна сказати, що здоровий глузд — критерій оцінки події на підставі бази знань, накопичених людством за час свого існування. Якщо подія не укладається в рамки даної бази, вважається що воно суперечить здоровому глузду і така оцінка буде доти, доки база знань не поповниться додатковою інформацією, що підтверджувала б істинність даної події. Таким чином здоровий глузд, як критерій оцінки, не дає однозначної відповіді про істинність-помилковість, реальність-нереальність, але визначає ймовірнісне значення даної події в цей час. Ступінь здорового глузду індивідуума в конкретній ситуації визначатиметься обсягом необхідних для даної ситуації знань, якими володіє індивідуум, умінням їх аналізувати та робити правильні висновки. Часто цим терміном позначають припущення або вірування, для пояснення яких не треба користуватися спеціальними знаннями або термінологією (наприклад, науковою). У філософії цей термін має дещо відмінний сенс — раціональність в плані забезпечення життєвих (як матеріальних, так і духовних) потреб індивідуума. Можна сказати також, що це інтуїтивна здатність ухвалювати розумні рішення, вільна від емоційної упередженості або інтелектуальної витонченості. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 21478754 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 90941 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 986009090 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • El sentit comú és "la consciència del sentir", segons el Diccionari de Filosofia de Josep Ferrater Mora. No respon a cap òrgan sensible específic, sinó que es tracta d'una funció intel·lectual que unifica tots els altres sentits; com a tal, permet discriminar i comparar les dades sensibles, percebre i ordenar sensacions constituint així l'eina que fa possible fonamentar la consciència sobre la realitat sensible i donar una estructura a la imaginació. Aquest concepte, que en català és sovint associat al seny, té una llarga tradició en filosofia, que ja fou emprat per Aristòtil al De Anima (III, I, 425 a 14 i ss). (ca)
  • Ο όρος κοινή λογική αντικατοπτρίζει την «αίσθηση» που έχει κανείς για κάτι χωρίς πολλή σκέψη, στηριγμένος στη μέση εμπειρία και γνώση του καθημερινού ανθρώπου. (el)
  • Der Ausdruck Gemeinsinn (griechisch ϰοινὴ αἴσθησις koiné aísthesis, lateinisch sensus communis, englisch common sense, französisch bon sens) ist im Deutschen mehrdeutig und hat drei Grundbedeutungen. Er kann zum einen im Rahmen einer (philosophischen) Psychologie als ein Vermögen verstanden werden, das den einzelnen Sinnen eine reflektierte Einheit bietet, als Synonym zu gesunder Menschenverstand oder als Bezeichnung für die innerliche Grundlage eines gemeinwohl-orientierten Denkens, Fühlens und Handelns. In der Medizin wird der Begriff der koinê aisthêsis als Zönästhesie behandelt. (de)
  • La expresión sentido común describe las creencias o proposiciones que se alimentan por la sociedad (familia, clan, pueblo, nación o entera humanidad). (es)
  • La locuzione senso comune è intesa dalla filosofia in polemica con il razionalismo, lo scetticismo e l'idealismo, come una capacità originaria dell'uomo in grado di riconoscere in modo immediato, ricorrendo all'uso della "ragione naturale", i fondamentali principi del conoscere (per es. l'esistenza di una realtà esterna), dell'agire morale (per es. il principio della libera volontà), del credere religioso (per es. l'idea di Dio). (it)
  • 내적 감각, 사회적 감각, 연대성 감각, 공동 정신이라고도 불리는 공통감각(common sense)은 모든 감관에 공통되는 감각을 말한다. (ko)
  • 常識(じょうしき)は、社会を構成する者が有していて当たり前のものとなっている、社会的な価値観、知識、判断力のこと。また、客観的に見て当たり前と思われる行為、その他物事のこと。対義語は非常識(ひじょうしき)。社会に適した常識を欠いている場合、社会生活上に支障をきたすことも多い。社会によって常識は異なるため、ある社会の常識が他の社会の非常識となることも珍しくない。これは文化摩擦などとして表面化することもある。 (ja)
  • Gezond verstand is het natuurlijke, onbedorven verstand. (nl)
  • Rozsądek, zdrowy rozsądek (w różnych znaczeniach: nowołac. sensus communis, ang. common sense, niem. Verstand) – pojęcie pojawiające się w filozofii współczesnej, zwłaszcza w wielu prądach brytyjskiej filozofii analitycznej, wyprowadzone z dawniejszej koncepcji sensus communis („zmysłu wspólnego”). (pl)
  • Common sense-filosofi är en inriktning inom filosofi, grundad av Thomas Reid på 1700-talet. Begreppet utgår från Aristoteles idéer om att sinnena bygger upp en enhetlig och för alla människor gemensam uppfattning om ett föremål. Termen användes även av William Hamilton; ibland nämns "de skotska common sense-filosoferna". Under 1900-talet har en form av common sense-filosofi företrätts av George Edward Moore. (sv)
  • 常理(英语:Common sense 或 Essential sense),一般人所应具备且能瞭解的知识。 (zh)
  • الحس السليم باعتبارها ترجمة لكلمة common sense بالإنجليزية، هي حسن التقدير والحكمة التي تقوم على المفهوم البسيط للحالة أو الوقائع. فإن "الفطرة السليمة" (في هذا المنظور) تعادل المعرفة والخبرة التي يمتلكها معظم الأفراد بالفطرة أو التي يستخدمها الشخص وهو المصطلح الذي يفترض وجوب فعلهم لذلك من عدمه. يعرفها قاموس كامبريدج (Cambridge Dictionary) بأنها المستوى الأساسي للمعرفة العملية والحكم العملي الذي نكون جميعًا في حاجة إليه لمساعدتنا على المعيشة بطريقة معقولة وآمنة". (ar)
  • Výraz zdravý rozum (či prostý rozum atd.) se v češtině používá jako ekvivalent latinského výrazu sensus communis, tj. obecné smýšlení (řecky ϰοινὴ αἴσθησις koiné aísthesis, angl. common sense, fr. bon sens), označující filosofický princip počítající s rozumem (smýšlením), vycházející z praktických soudů a hodnocení, postavených na empirii (zkušenosti). Tento soud musí být bez vlivu vědomostí a znalostí získaných studiem či školním vzděláním a který je přirozený všem lidem. Má však sklon k zjednodušování, schematismu a dogmatismu, jelikož není podložen kritickým myšlením. Je naopak ovlivněn prostředím, ve kterém jsme žili a žijeme – výchovu, školou, prací, přáteli, médii, která pravidelně odebíráme ad. (cs)
  • Komuna saĝo estas esprimo kiu aludas al la kredoj aŭ asertoj kiuj estas komunaj por la socio (familio, klano, popolo, nacio aŭ la tuta homaro). Komuna saĝo estas konsideroj pri aferoj de la ĉiutaga vivo, aŭ baza kapablo percepti, kompreni kaj juĝi tion kio estas kunhavata de preskaŭ la tutaj homoj. (eo)
  • La notion de sens commun se rapporte à une forme de connaissance regroupant les savoirs largement diffusés dans une culture donnée : normes, valeurs et associations symboliques. C'est ce que l'on nomme le "gros bon sens" ; cela fait souvent référence à des opinions, croyances, et perceptions largement partagées au sein d'une organisation sociale donnée. (fr)
  • Common sense is sound practical judgement concerning everyday matters, or a basic ability to perceive, understand, and judge that is shared by ("common to") nearly all people. The first type of common sense, good sense, can be described as "the knack for seeing things as they are, and doing things as they ought to be done". The second type is sometimes described as folk wisdom, "signifying unreflective knowledge not reliant on specialized training or deliberative thought." The two types are intertwined, as the person who has common sense is in touch with common-sense ideas, which emerge from the lived experiences of those commonsensical enough to perceive them. (en)
  • Senso comum ou conhecimento vulgar é a compreensão do mundo resultante da herança fecunda baseada nas experiências acumuladas por um grupo social. O senso comum descreve as crenças e proposições que aparecem como "normais", sem depender de uma investigação detalhada para se alcançar verdades mais profundas, como as científicas. Bastante atrelado à cultura, o senso comum é cultivado de geração em geração. (pt)
  • Здра́вый смы́сл (лат. sensus communis — общее ощущение) — совокупность взглядов на окружающую действительность, навыков, форм мышления, выработанных и используемых человеком в повседневной практической деятельности, которые разделяют почти все люди и которые можно разумно ожидать от почти всех людей без необходимости обсуждения. Здравый смысл имеет по крайней мере три философских смысла. Второй же философский смысл термина обусловлен римским влиянием и используется для обозначения естественной человеческой чувствительности по отношению к другим людям и обществу. (ru)
  • Здоровий глузд (грец. ϰοινὴ αἴσθησις koiné aísthesis, лат. sensus communis, англ. common sense, нім. Gemeinsinn, фр. bon sens) — сукупність уявлень, поглядів, навичок мислення, які розгортаються не під дією науки, філософії чи якихось загальних принципів, а вироблених і зафіксованих людиною на основі її повсякденного життя. Часто цим терміном позначають припущення або вірування, для пояснення яких не треба користуватися спеціальними знаннями або термінологією (наприклад, науковою). (uk)
rdfs:label
  • بديهية (مفهوم) (ar)
  • Sentit comú (ca)
  • Zdravý rozum (cs)
  • Gemeinsinn (de)
  • Κοινή λογική (el)
  • Common sense (en)
  • Komuna saĝo (eo)
  • Sentido común (es)
  • Sens commun (fr)
  • 常識 (ja)
  • Senso comune (it)
  • Gezond verstand (nl)
  • 공통감각 (ko)
  • Rozsądek (pl)
  • Senso comum (pt)
  • Здравый смысл (ru)
  • Common sense-filosofi (sv)
  • Здоровий глузд (uk)
  • 常理 (zh)
owl:differentFrom
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:mainInterest of
is dbo:notableIdea of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:mainInterests of
is dbp:skills of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of