About: Cesare Borgia

An Entity of Type: agent, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Cesare Borgia (Italian pronunciation: [ˈtʃeːzare ˈbɔrdʒa, ˈtʃɛː-]; Valencian: Cèsar Borja [ˈsɛzaɾ ˈbɔɾdʒa]; Spanish: César Borja [ˈθesaɾ ˈβoɾxa]; 13 September 1475 – 12 March 1507) was an Italian cardinal and condottiero (mercenary leader) of Aragonese (Spanish) origin, whose fight for power was a major inspiration for The Prince by Niccolò Machiavelli. He was an illegitimate son of Pope Alexander VI and member of the Spanish-Aragonese House of Borgia.

Property Value
dbo:abstract
  • تشيزري بورجا أو سيزار بورجيا ( 1475 م - 1507 م ) .مغامر إيطالي . تشيزَري بورجا الملقب بالدوق فالنتينو (روما،13 سبتمبر1475 - فيانا،12 مارس 1507) كوندوتييرو وكاردينال ورئيس أساقفة كاثوليكي إيطالي، اشتهر بأن نيكولو مكيافيلي استوحى من شخصيته صورة الأمير. يتفق المؤرخون في أنه يمثل تجربة سياسة في غاية الأهمية، بفضل مؤسسة المحاكم التي تمكنت من إعادة النظام إلى منطقة رومانيا، فلانعدام وجود الدولة، كانت رومانيا في حالة من الفوضوية، وكانت القوات الفوضوية هي تلك الأرستقراطية. ضرب دوق فالنتينو رومانيا بقدر كبير من الوحشية ؛ لم يجلب الدوق النظام والاستقرار فحسب، بل أيضاً العدل والمحاكم. بعد نزول لويس الثاني عشر في إيطاليا، يـُذكر الدوق فالنتينو أيضاً في فساد كنيسة أن يطلب رأسها البابا من لويس الثاني عشر نفسه مملكة لابنه. ( كان تشيزري بورجا جندياً مغامراً ، متفاخراً متهوراً ، وابن البابا إسكندر السادس ، وقد فكّر في توحيد كل الدول الإيطالية في اتحاد كونفيدرالي . ولكن جهده كان عبثاً ، لأن الدول نفسها لم تكن راغبة في ذلك . وقد تورط في مختلف أنواع المشاكل بسبب تصرفه العدائي ، وكثيراً ما أنقذ والده حياته . فلما توفي البابا سنة 1503 م خلفه البابا يوليوس الثاني الذي لم يكن متفهماً ومتساهلاً معه . وعلى الرغم من محاولاته توحيد الدول معاً ، اضطر تشيزري بورجا إلى مغادرة إيطاليا كلياً ، وكانت نهايته في حصار سنة 1507 م ) . (ar)
  • Cèsar Borja (Roma, 13 de setembre del 1475 - Viana, 12 de març de 1507) fou un noble, cardenal i condottiero renaixentista italià. (ca)
  • Cesare Borgia (13. září 1475 Řím – 12. března 1507 Viana) byl šlechtic, vojevůdce, politik a kardinál. Pocházel z původně španělského rodu Borgia, jeho otec byl Rodrigo, pozdější papež Alexandr VI. a matka byla Vanozza de’ Catannei. Cesarova životní snaha směřovala k vytvoření silného státního celku, což se mu dočasně podařilo v téměř celé střední Itálii. K dosažení svých cílů se nebál využívat jak morálně pochybných aktivit a prostředků, tak moci svého otce, který ho dokonce vysvětil biskupem a jmenoval kardinálem. Po smrti otce byl poražen a vyhnán papežem Juliem II. a uchýlil se ke svému švagrovi, navarrskému králi Janovi III. Cesare Borgia se stal prvním kardinálem, který na svůj úřad rezignoval (roku 1498). (cs)
  • Cesare Borgia (* 13. September 1475 in Rom oder Subiaco; † 12. März 1507 bei Viana, Navarra), 1. Herzog von Valentinois (als solcher il Valentino genannt) und der Romagna, Fürst von Andria und von Venafro, Graf von Diois, Herr von Piombino, Camerino und Urbino, Gonfaloniere und Feldhauptmann der Kirche, war ein italienischer Renaissancefürst, Feldherr, Kardinal und Erzbischof. Cesare Borgia war der uneheliche Sohn von Rodrigo Borgia, dem späteren Papst Alexander VI. (de)
  • Ο Καίσαρας Βοργίας (Cesare Borgia, 13 Σεπτεμβρίου 1475 - 12 Μαρτίου 1507) ήταν γιος του Ροδρίγου Βοργία (μετέπειτα πάπα Αλεξάνδρου ΣΤ΄). Από τον πατέρα του διορίστηκε καρδινάλιος. Ο πατέρας του τον βοήθησε να σχηματίσει ηγεμονία στην Κεντρική και Βόρεια Ιταλία. Όντως, ο Καίσαρας έγινε δούκας του κράτους της Ρωμανίας κοντά στη Ρώμη και κατέκτησε επίσης τις πόλεις Ρίμινι, Πέζαρο, Ουρμπίνο και άλλες πόλεις της Κεντρικής Ιταλίας. Ήταν αδίστακτος και δεν απέφευγε ούτε το έγκλημα για να επιτύχει τα σχέδιά του. Ήταν το υπόδειγμα του ηγεμόνα, που καταλαμβάνει την εξουσία μέσω τύχης και ξένων όπλων, όπως στο σύγγραμμα Ο Ηγεμόνας του Νικολό Μακιαβέλι, χρησιμοποιώντας όλα τα μέσα, χωρίς διάκριση, ώστε να διασφαλίσει την εξουσία που κατέλαβε. Ο θάνατος τού πατέρα του και η δική του αρρώστια υπήρξαν οι αφορμές της καταστροφής τού κράτους της Ρομάνια που δημιούργησε (1503). Παρά την προσπάθεια τού Καίσαρα να το ανασυγκροτήσει, δεν στάθηκε δυνατό. Ο ίδιος βρήκε τον θάνατο σε ενέδρα των εχθρών του το 1507. Στην τηλεοπτική σειρά "The Borgias" (2011 - 2013) είναι από τα βασικά πρόσωπα, αν και η σειρά επικεντρώνεται στις πράξεις και τις δολοπλοκίες του πατέρα του Ροδρίγου (πάπα Αλεξάνδρου ΣΤ΄) από την στιγμή που ο τελευταίος ανέλαβε την εξουσία μέχρι την γέννηση του νόθου γιου της αδελφής του Καίσαρα, της Λουκρητίας, από τον ιπποκόμο της. (el)
  • César BORGIA (naskiĝis en 1475; mortis en 1507 ĉe , Hispanio) estis renesanca princo. Li estis la eksterleĝa filo de la onta papo Aleksandro la 6-a. (eo)
  • Cesare Borgia (italieraz ˈtʃeːzare ˈbɔrdʒa ahoskatua; katalanez: Cèsar Borja, ˈsɛzər ˈβɔrʒə ahoskatua; gaztelaniaz: César Borja, ˈθesar ˈβorxa ahoskatua; Erroma, 1475 irailaren 13 - Viana, Nafarroa, 1507ko martxoaren 12) duke, printze, konde, condottiero, , Iruñeko apezpikua, Valentziako artzapezpikua, Vaticanoko armadaren kapitaina eta kardinala izan zen. (eu)
  • Cesare Borgia (Italian pronunciation: [ˈtʃeːzare ˈbɔrdʒa, ˈtʃɛː-]; Valencian: Cèsar Borja [ˈsɛzaɾ ˈbɔɾdʒa]; Spanish: César Borja [ˈθesaɾ ˈβoɾxa]; 13 September 1475 – 12 March 1507) was an Italian cardinal and condottiero (mercenary leader) of Aragonese (Spanish) origin, whose fight for power was a major inspiration for The Prince by Niccolò Machiavelli. He was an illegitimate son of Pope Alexander VI and member of the Spanish-Aragonese House of Borgia. After initially entering the church and becoming a cardinal on his father's election to the Papacy, he became, after the death of his brother in 1498, the first person to resign a cardinalate. He served as a condottiero for King Louis XII of France around 1500, and occupied Milan and Naples during the Italian Wars. At the same time he carved out a state for himself in Central Italy, but after his father's death he was unable to retain power for long. According to Machiavelli, this was not due to a lack of foresight, but his error in creating a new pope. (en)
  • César Borgia (Roma, 13 de septiembre de 1475-Viana, 12 de marzo de 1507), de nombre original español César de Borja (italianizó su nombre a Cesare Borgia), fue un noble, político y condotiero italiano de origen valenciano, que sirvió como capitán general de los ejércitos papales entre 1497 y 1503, al servicio de su padre y sumo pontífice de la Iglesia católica Alejandro VI. Desde 1498 fue duque de Valentinois y desde 1501 también ostentó el título de duque de Romaña, tras haber conquistado los territorios de la Romaña, Urbino y Camerino. Este último título conllevaba además varias otras dignidades y dominios nobiliarios entre los cuales figuraban los títulos de príncipe de Andria y Venafro, duque de Urbino y Camerino, conde de Dyois y señor de Imola, Forlì, Sassoferrato, Fermo, Fano, Cesena, Pésaro, Rímini, Faenza, Montefiore, Sant'Arcangelo, Verucchio, , Savignano, Meldola, , , , , Forlimpopoli y Bertinoro. Inicialmente destinado a una carrera clerical, César fue nombrado obispo de Pamplona con dieciséis años, arzobispo de Valencia con diecinueve años y cardenal solo un año después. Tras la muerte de su hermano mayor Juan Borgia en 1497, le sucedió como Capitán General de la Iglesia y pasó a reforzar la política militar y diplomática de su padre, orientada a la consolidación de la Casa Borgia como una de las más poderosas familias de los estados italianos. Se suele afirmar que su carrera política y militar fue una de las que sirvieron de modelo a Nicolás Maquiavelo para su imagen del gobernante desarrollada en El Príncipe, obra en la que es referido y citado como ejemplo en varias ocasiones. Su marcada presencia en el texto de Maquiavelo, su carrera política y militar, su mecenazgo y su pertenencia a la polémica Casa Borgia, lo han convertido en una de las figuras más reconocidas de la Italia Renacentista. Su divisa —AUT CÆSAR AUT NIHIL («O César o nada»)— se hizo célebre. (es)
  • César Borgia (en valencien et en Catalan, César de Borja), dit « le Valentinois » (Il Valentino), est un prince italien de la Renaissance, né le 13 septembre 1475 à Rome et mort le 12 mars 1507 à Viana, en Navarre. Il succède à son frère Giovanni Borgia (Juan Borgia) en tant que duc de Gandie. Il est pair de France, chevalier de l'ordre de Saint-Michel, prince de Romagne, d'Andria et de Venafro, duc de Gandie et de Valentinois, comte de Diois, seigneur d'Issoudun, de Piombino, Camerino et Urbino, gonfalonier et capitaine général de l'Église, condottière et cardinal. Il doit sa notoriété en grande partie à Machiavel qui le cite fréquemment dans le Prince. Cependant, seul l'appui de la papauté et de la royauté lui permirent d'avoir une carrière aussi fulgurante. (fr)
  • Cesare Borgia (pengucapan bahasa Italia: [ˈtʃɛzare ˈbɔrdʒa]; : Cèsar Borja, ; bahasa Spanyol: César Borja, [ˈθesar ˈβorxa]; 13 September 1475 atau April 1476 – 12 Maret 1507), , merupakan seorang condottiero, bangsawan, politisi, dan kardinal Italia. Ia merupakan saudara dari Lucrezia Borgia; (Juan), Adipati Gandia; dan (Jofré dalam bahasa Catalan), Pangeran Squillace. Ia merupakan setengah saudara dari (1460–88) dan Girolama de Borja, anak dari seorang ibu yang tidak diketahui. (in)
  • Cesare Borgia, detto il Valentino (in valenciano: Cèsar Borja; in spagnolo: César de Borja; in latino: Caesar Borgia; Subiaco, 13 settembre 1475 – Viana, 12 marzo 1507), è stato un condottiero, cardinale, nobile e politico italiano la cui famiglia era di origini valenciane (nativa di Xàtiva, Spagna).Figlio illegittimo di papa Alessandro VI (al secolo Rodrigo Borgia) e di Vannozza Cattanei, il maggiore tra i suoi fratelli (Giovanni, Goffredo e Lucrezia), fu un uomo politico spregiudicato, determinato e pronto a tutto per il potere; certamente, una delle figure più controverse del Rinascimento italiano. Destinato fin dalla giovane età alla carriera ecclesiastica dal padre, ottenne la porpora cardinalizia proprio da quest'ultimo, nel frattempo divenuto pontefice. In seguito alla morte di suo fratello Giovanni, duca di Gandia, tornò allo stato laicale. Cercò di sposare in un primo tempo la figlia del re di Napoli, per continuare la politica filo-aragonese del Papa ma in seguito sposò l'aristocratica francese Charlotte d'Albret, ottenendo il titolo di duca di Valentinois. Grazie a queste nozze, Cesare e Alessandro VI si allearono al re Luigi XII di Francia, che pose fine alle sue rivendicazioni in territorio italiano. Guidò l'esercito francese alla conquista del ducato di Milano e con l'appoggio del Papa incominciò la riconquista dei territori della Romagna, battendo i vari signorotti locali, fra cui la celebre Caterina Sforza, ricevendo in seguito dal padre il titolo di Duca di Romagna. Successivamente invase il regno di Napoli guidando le truppe francesi. Nel 1502, raggiunto rapidamente un grande potere politico, riuscì a difendersi dalla Congiura della Magione, traendo in inganno i traditori e facendoli strangolare a Senigallia. Questa vendetta colpì molto l'opinione pubblica, tanto che Niccolò Machiavelli la citò ne Il Principe, libro scritto proprio sotto l'influenza della figura del Valentino. Dopo la morte del padre Alessandro VI, Cesare riuscì a far eleggere al soglio pontificio Francesco Todeschini Piccolomini con il nome di papa Pio III, che però morì poco dopo. In seguito, venne eletto papa Giulio II che tolse al duca il governo della Romagna, ordinò il suo arresto e la reclusione in Castel Sant'Angelo. Dopo essere evaso, si rifugiò a Napoli, dove fu arrestato e condotto in Spagna, dove fu incarcerato su ordine del re. Dopo una rocambolesca evasione si recò dal cognato Giovanni III d'Albret, re di Navarra. Morì nel 1507 a Viana, dopo avere tentato di assediare il castello della città. (it)
  • ヴァレンティーノ公チェーザレ・ボルジア(イタリア語: Cesare Borgia, duca di Valentino 発音: [ˈtʃɛzare ˈbɔrdʒa]、スペイン語: César Borgia(セサル・ボルヒア)またはCésar Borja(セサル・ボルハ)、バレンシア語:Cèsar Borja、1475年9月13日(14日説有) - 1507年3月12日)は、イタリア・ルネサンス期の軍人・政治家。なお、イタリアにおいては単に「チェーザレ」という名前は一般にガイウス・ユリウス・カエサル(ガイオ・ジュリオ・チェーザレ)を指すため、チェーザレ・ボルジアは現地では「ヴァレンティーノ公」(il Valentino)と呼ばれることが多い。 (ja)
  • Cesare Borgia (Rome, 13 september 1475 – Viana, 12 maart 1507) was een telg uit het Italiaanse adellijke geslacht van de Borgia's. Hij was de zoon van paus Alexander VI en diens minnares Vannozza dei Cattanei. Met de hulp van de paus en de Franse koning veroverde hij de Romagna in een mum van tijd, maar verloor het weer even snel na de dood van zijn vader. Iedereen was bang voor zijn wreedheid; voor Niccolò Machiavelli was hij echter de ideale vorst. (nl)
  • Cezar Borgia właśc. Cesare Borgia (ur. 13 września 1475 w Rzymie, zm. 12 marca 1507 w Vianie) – syn kardynała Rodrigo de Borgii (późniejszego papieża Aleksandra VI), kardynał w latach 1493–1498, później włoski polityk i kondotier. (pl)
  • César Bórgia (em italiano: Cesare Borgia; Roma, 13 de setembro de 1475 - Viana, 12 de março de 1507), foi um príncipe, cardeal e nobre italiano da Renascença europeia.Era filho de Rodrigo Bórgia, eleito Papa Alexandre VI em 1492, com Vannozza dei Cattanei. Entre os seus irmãos estão Giovanni Bórgia, Lucrécia Bórgia e também Gioffre Bórgia. Além dos quatro mais conhecidos filhos de Rodrigo, existiram também meios-irmãos de mães desconhecidas, e entre eles está Pedro Luís de Borja e Girolama Borja. Foi Duque de Valentinois. Pouco tempo após a morte do seu irmão Giovanni Borgia abandona a carreira na igreja, na qual era cardeal, para assumir as responsabilidades militares da família e é elevado a capitão geral da igreja pelo seu pai, e nomeado Duque de Valentinois, entre outros, pelo rei de França, Luís XII. Casou-se com a nobre francesa Charlotte d'Albret, com ela teve uma filha, Luisa Bórgia. Conviveu com figuras como Leonardo da Vinci, que trabalhou para ele como engenheiro militar e projectou mapas para as suas campanhas, e com Nicolau Maquiavel, que o admirava, chegando a usar César como um modelo inspirador para o seu livro, O Príncipe. César era calculista e violento e tentou, com o apoio do pai, constituir um principado na Romanha em 1501. (pt)
  • Cesare Borgia (Italienskt uttal: [ˈtʃeːzare ˈbɔrdʒa]; svenskt uttal: [ˈsɛzər ˈβɔrʒə]), född mellan 1474 och 1476 (förmodligen 13 september 1475) i Rom, död 12 mars 1507 i Viana, hertig av Valentinois, var en italiensk kondottiär, furste, politiker och kardinal, vars strider kom att bli en viktig inspirationskälla för Niccolò Machiavellis verk ”Fursten”. Cesare Borgia var påven Alexander VI (påve 1492-1503) och hans älskarinna Vanozza Cattaneis första (eller möjligen andra) illegitima son. Han var bror till Lucrezia Borgia, Giovanni Borgia (Juan Borgia), hertig av Gandia, och Gioffre Borgia (Jofré Borgia), prins av Squillace. Efter att ha blivit vald som kardinal av sin far påven Alexander VI, blev han den första personen någonsin som sagt upp sin titel som kardinal. Hans far gjorde honom då till prins över olika territorier som han hade erövrat från de påvliga områden, men efter sin fars död fick han svårigheter att behålla sina domäner utan fortsatt påvligt beskydd. (sv)
  • Че́за́ре (Це́зарь) Бо́рджиа (кат. Cèsar de Borja i Cattanei — Се́зар де Бо́рха-и-Катане́и, исп. César de Borja y Cattanei — Се́сар де Бо́рха, итал. Cesare Borgia — Чéзаре Бо́рджиа; предположительно 1474, 1475 или 1476 годы, Рим, Папская область — 12 марта 1507, Виана, Наварра) — политический деятель эпохи Возрождения из испанского рода Борха (Борджиа). Предпринял неудачную попытку создания в центральной Италии собственного государства под эгидой Святого Престола, который занимал его отец Папа Римский Александр VI. Погиб в бою, пережив отца менее чем на четыре года. Братья — Джованни Борджиа, Джоффре Борджиа, сестра Лукреция Борджиа. Титулы — герцог валансский и романьольский, принц Андрии и Венафро, граф де Дюа, правитель Пьомбино, Камерино и Урбино, гонфалоньер и капитан-генерал Святой церкви. Девизом Чезаре Борджиа было латинское крылатое выражение «Aut Caesar, aut nihil» (букв. — «Или Цезарь, или ничто», аналог в русском — «Пан или пропал»). (ru)
  • Чеза́ре або Це́зар Бо́рджа (італ. Cesare Borgia; 13 вересня 1475, Рим — 12 березня 1507, Віана) — політичний діяч, герцог Валанський і романьольський, принц Андрії і Венафро, граф дійосський, правитель Пйомбіно, Камеріно й Урбіно, гонфалоньєр і генерал-капітан Святої церкви. Син Родріго Борджіа, майбутнього Папи Олександра VI і Ваноцци де Каттані. Старший брат Лукреції Борджіа. Чезаре є однією з найбільш неоднозначних особистостей в історії. Спочатку батько Чезаре готував його до отримання духовного сану, оскільки в той час молодші з хлопчиків традиційно продовжували династію. Чезаре Борджа, якого Макіавеллі взяв за зразок для свого «Правителя», був розумним, вродливим, атлетичної статури, часом просто чарівним і завжди абсолютно безпринципним і нерозбірливим у засобах. Йому приписується єдина добра справа, яку він зробив за своє життя: він відкрив спеціальну лікарняну палату, в якій могли жити і лікуватися старі повії, що відійшли від справ через слабке здоров'я або похилий вік. У віці семи років Чезаре отримав частку в катедральних зборах Валенсії, а трохи пізніше посаду в папській канцелярії. До дев'яти років він також був ректором Гандії і скарбником Картахени. Ці призначення, само собою, здійснювалися з подачі його батька, Родріго, а всі посади стосувалися церковної власності, що означало їх збереження під контролем клану Борджіа. У Чезаре був молодший брат, друга дитина Ванноцци, Джованні, і після смерті їх зведеного брата, Педро Луїса, Родріго призначив його другим герцогом Гандії. Таким чином, Родріго вирішив, що Чезаре повинен просуватися по лінії духовенства, посилюючи присутність Борджіа в церкві. Джованні міг стати на цьому шляху першою жертвою Чезаре. Навчання Чезаре ретельно спланував його батько. До дванадцяти років його вчили репетитори в Римі. Потім його відправили до Перуджі, під опікою вчителя з Валенсії, якого пізніше за його заслуги підвищили до сану кардинала. В університеті Чезаре вивчав юриспруденцію та гуманітарні науки, потім переїхав до Пізи, де студіював теологію. По закінченні навчання його батько, тепер уже папа Олександр VI, зробив його кардиналом. У 1498 році Чезаре був готовий повністю розпрощатися з кар'єрою священика і прийняти шляхетський титул. Незважаючи на те, що формально він ще був кардиналом, його батько організував весілля між Чезаре і Карлоттою, дочкою короля Неаполя. Як придане було багате місто Таренто. Щоб прискорити переговори, Чезаре з полегшенням скинув сутану, відрікся від даних ним священних клятв і отримав титул герцога Валентіно. Однак король Неаполя виявився людиною з амбіціями і відмовив папі. Олександр, не прощаючи відмов, тут же уклав союз з новим королем Франції, Людовіком XII, який заявив своє право на королівства Мілана і Неаполя, будучи прямим спадкоємцем свого попередника. В обмін на дозвіл розлучитися з першою дружиною Людовик обіцяв надати Чезаре принцесу. Йдеться про Шарлотту д'Альбре, сестру короля Жана III Наваррського. Приданого було ще більше, одруження — розкішним, а шлюбна ніч — бурхливою. Чезаре, тепер у статусі союзника французького короля, став генералом армії Людовика XII, здобувши переконливу перемогу в Романьї, суміжній території з папськими угіддями. Повернувшись до Риму в 1500 році з тріумфом, він вів за собою заковану в золоті ланцюги Катерину Сфорца, пані двох завойованих ним міст. Її ув'язнили, і її смерть була лише питанням часу, якби французи вчасно не заступилися за неї. Ювілейний 1500 став для Олександра VI і Чезаре початком періоду занепаду. Чезаре розважав натовп римлян, вбиваючи биків на площі Святого Петра. Відданий Бурхард у своїх щоденниках описав кілька розпусних сцен, що відбулися в перші місяці нового століття. Мова йде не тільки про безсердечні розстріли беззбройних полонених, але і про те, як Олександр, Чезаре і Лукреція з неприхованим пожадливістю спостерігали за тим, як п'ятдесят римських блудниць злягалися з палацовими стражниками в надії отримати приз «за найкраще виконання». Напідпитку гуляці відрізали язик і відрубали руку тільки за те, що він посмів пародіювати Чезаре. Венеціянця, який мав безглуздість написати памфлет, який критикує Борджіа, втопили в Тибрі. Однак повернення до Риму з тріумфом для Чезаре було явно недостатньо. Коли ювілейні дари упокоїлися в його скринях, він отримав щедрий подарунок від батька, який нещодавно призначив дев'ять нових кардиналів, які зробили «пожертвування» в тисячі дукатів. Але Борджіа все одно жадали більшого. Вирішивши, що другий чоловік Лукреції, герцог Бішельє, більше їм не знадобиться (проти сімейства Бішельє в Неаполі ополчилися спільно Франція й Іспанія), Чезаре особисто придушив його, поки той був в ослабленому стані після недавнього замаху. Теж, до речі, влаштованого людьми Чезаре. І хоча Олександр спочатку не планував вбивство, ініціатива сина дозволила йому вигідно прилаштувати Лукрецію втретє. Після смерті Олександра в 1503 році, котра відбулась за вельми дивних обставин, де хто із сучасників Чезаре вважав, що саме він винний у смерті батька, дехто навіть значно пізніше дотримувався такої думки, зокрема в 1893 році Джоном Кольером була намальована картина «Келих вина від Цезаре Борджіа», Чезаре втік до Іспанії, де хоробро бився в числі найманців і помер через майже три роки. Обвінчавшись в 1498 році з Шарлоттою, Чезаре так більше і не побачив ні власну дружину, ні дочку Луїзу. Шарлотта ж, навпаки, залишилася вірна чоловікові до самого кінця. Разом з дочкою вона пішла в монастир і до самої своєї смерті вела побожний спосіб життя. Луїза потім вийшла заміж, народила шістьох дітей, багато з яких зробили непогану кар'єру на військовому поприщі. Долі позашлюбних дітей Чезаре, Камілли і Джіроламо, склалися по-різному. Камілла стала настоятельницею монастиря і була відома своїм благочестям. Син же, Джіроламо, перетворився на віроломного вбивцю, на чиїх руках кров, щонайменше, кількох людей. Він помер, залишивши спадщину у вигляді двох дочок, але їх доля невідома. Таким чином, схильності Чезаре, упокоїлися разом з його сином. (uk)
  • 切萨雷·波吉亞(義大利語:Cesare Borgia;西班牙語:César Borja,1475年9月13日或1476年4月-1507年3月11日),瓦倫提諾公爵,是位義大利文藝復興時期的軍官、貴族、政治人物和樞機;是教宗亞歷山大六世與情婦瓦諾莎·卡塔內之子。 切薩雷(Cesare,與古羅馬的征服者凱撒同名,意大利语发音为切薩雷)在加入教廷、晉身樞機以及弟弟喬凡尼逝於1498年以後,他成為教廷史上第一位在任內辭職的樞機。隨後其父將教宗國內的一部份領土分賜給他做領地。惟其父逝世後,他無法長久保有權勢和尊位。後來因故入獄並越獄後,他死於西班牙,死前經歷戰鬥。 (zh)
dbo:birthDate
  • 1475-09-13 (xsd:date)
dbo:birthPlace
dbo:birthYear
  • 1475-01-01 (xsd:gYear)
dbo:child
dbo:deathDate
  • 1507-03-12 (xsd:date)
dbo:deathPlace
dbo:deathYear
  • 1507-01-01 (xsd:gYear)
dbo:parent
dbo:personFunction
dbo:spouse
dbo:thumbnail
dbo:title
  • Duke of Valentinois (en)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 7504 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 36079 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1025848341 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:before
dbp:birthDate
  • 1475-09-13 (xsd:date)
dbp:birthPlace
  • Subiaco, Papal States (en)
dbp:caption
  • Profile portrait of Cesare Borgia in the Palazzo Venezia in Rome, (en)
dbp:children
dbp:deathDate
  • 1507-03-12 (xsd:date)
dbp:deathPlace
  • Viana, Navarre (en)
dbp:family
dbp:name
  • Cesare Borgia (en)
dbp:parents
dbp:restingPlace
  • Iglesia de Santa María (en)
dbp:rows
  • 2 (xsd:integer)
dbp:spouse
dbp:title
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:years
  • 1492 (xsd:integer)
  • 1498 (xsd:integer)
  • 1499 (xsd:integer)
  • 1500 (xsd:integer)
  • 1501 (xsd:integer)
  • 1502 (xsd:integer)
dct:subject
gold:hypernym
schema:sameAs
rdf:type
rdfs:comment
  • Cèsar Borja (Roma, 13 de setembre del 1475 - Viana, 12 de març de 1507) fou un noble, cardenal i condottiero renaixentista italià. (ca)
  • Cesare Borgia (* 13. September 1475 in Rom oder Subiaco; † 12. März 1507 bei Viana, Navarra), 1. Herzog von Valentinois (als solcher il Valentino genannt) und der Romagna, Fürst von Andria und von Venafro, Graf von Diois, Herr von Piombino, Camerino und Urbino, Gonfaloniere und Feldhauptmann der Kirche, war ein italienischer Renaissancefürst, Feldherr, Kardinal und Erzbischof. Cesare Borgia war der uneheliche Sohn von Rodrigo Borgia, dem späteren Papst Alexander VI. (de)
  • César BORGIA (naskiĝis en 1475; mortis en 1507 ĉe , Hispanio) estis renesanca princo. Li estis la eksterleĝa filo de la onta papo Aleksandro la 6-a. (eo)
  • Cesare Borgia (italieraz ˈtʃeːzare ˈbɔrdʒa ahoskatua; katalanez: Cèsar Borja, ˈsɛzər ˈβɔrʒə ahoskatua; gaztelaniaz: César Borja, ˈθesar ˈβorxa ahoskatua; Erroma, 1475 irailaren 13 - Viana, Nafarroa, 1507ko martxoaren 12) duke, printze, konde, condottiero, , Iruñeko apezpikua, Valentziako artzapezpikua, Vaticanoko armadaren kapitaina eta kardinala izan zen. (eu)
  • Cesare Borgia (pengucapan bahasa Italia: [ˈtʃɛzare ˈbɔrdʒa]; : Cèsar Borja, ; bahasa Spanyol: César Borja, [ˈθesar ˈβorxa]; 13 September 1475 atau April 1476 – 12 Maret 1507), , merupakan seorang condottiero, bangsawan, politisi, dan kardinal Italia. Ia merupakan saudara dari Lucrezia Borgia; (Juan), Adipati Gandia; dan (Jofré dalam bahasa Catalan), Pangeran Squillace. Ia merupakan setengah saudara dari (1460–88) dan Girolama de Borja, anak dari seorang ibu yang tidak diketahui. (in)
  • ヴァレンティーノ公チェーザレ・ボルジア(イタリア語: Cesare Borgia, duca di Valentino 発音: [ˈtʃɛzare ˈbɔrdʒa]、スペイン語: César Borgia(セサル・ボルヒア)またはCésar Borja(セサル・ボルハ)、バレンシア語:Cèsar Borja、1475年9月13日(14日説有) - 1507年3月12日)は、イタリア・ルネサンス期の軍人・政治家。なお、イタリアにおいては単に「チェーザレ」という名前は一般にガイウス・ユリウス・カエサル(ガイオ・ジュリオ・チェーザレ)を指すため、チェーザレ・ボルジアは現地では「ヴァレンティーノ公」(il Valentino)と呼ばれることが多い。 (ja)
  • Cesare Borgia (Rome, 13 september 1475 – Viana, 12 maart 1507) was een telg uit het Italiaanse adellijke geslacht van de Borgia's. Hij was de zoon van paus Alexander VI en diens minnares Vannozza dei Cattanei. Met de hulp van de paus en de Franse koning veroverde hij de Romagna in een mum van tijd, maar verloor het weer even snel na de dood van zijn vader. Iedereen was bang voor zijn wreedheid; voor Niccolò Machiavelli was hij echter de ideale vorst. (nl)
  • Cezar Borgia właśc. Cesare Borgia (ur. 13 września 1475 w Rzymie, zm. 12 marca 1507 w Vianie) – syn kardynała Rodrigo de Borgii (późniejszego papieża Aleksandra VI), kardynał w latach 1493–1498, później włoski polityk i kondotier. (pl)
  • 切萨雷·波吉亞(義大利語:Cesare Borgia;西班牙語:César Borja,1475年9月13日或1476年4月-1507年3月11日),瓦倫提諾公爵,是位義大利文藝復興時期的軍官、貴族、政治人物和樞機;是教宗亞歷山大六世與情婦瓦諾莎·卡塔內之子。 切薩雷(Cesare,與古羅馬的征服者凱撒同名,意大利语发音为切薩雷)在加入教廷、晉身樞機以及弟弟喬凡尼逝於1498年以後,他成為教廷史上第一位在任內辭職的樞機。隨後其父將教宗國內的一部份領土分賜給他做領地。惟其父逝世後,他無法長久保有權勢和尊位。後來因故入獄並越獄後,他死於西班牙,死前經歷戰鬥。 (zh)
  • تشيزري بورجا أو سيزار بورجيا ( 1475 م - 1507 م ) .مغامر إيطالي . تشيزَري بورجا الملقب بالدوق فالنتينو (روما،13 سبتمبر1475 - فيانا،12 مارس 1507) كوندوتييرو وكاردينال ورئيس أساقفة كاثوليكي إيطالي، اشتهر بأن نيكولو مكيافيلي استوحى من شخصيته صورة الأمير. يتفق المؤرخون في أنه يمثل تجربة سياسة في غاية الأهمية، بفضل مؤسسة المحاكم التي تمكنت من إعادة النظام إلى منطقة رومانيا، فلانعدام وجود الدولة، كانت رومانيا في حالة من الفوضوية، وكانت القوات الفوضوية هي تلك الأرستقراطية. ضرب دوق فالنتينو رومانيا بقدر كبير من الوحشية ؛ لم يجلب الدوق النظام والاستقرار فحسب، بل أيضاً العدل والمحاكم. (ar)
  • Cesare Borgia (13. září 1475 Řím – 12. března 1507 Viana) byl šlechtic, vojevůdce, politik a kardinál. Pocházel z původně španělského rodu Borgia, jeho otec byl Rodrigo, pozdější papež Alexandr VI. a matka byla Vanozza de’ Catannei. Cesarova životní snaha směřovala k vytvoření silného státního celku, což se mu dočasně podařilo v téměř celé střední Itálii. K dosažení svých cílů se nebál využívat jak morálně pochybných aktivit a prostředků, tak moci svého otce, který ho dokonce vysvětil biskupem a jmenoval kardinálem. Po smrti otce byl poražen a vyhnán papežem Juliem II. a uchýlil se ke svému švagrovi, navarrskému králi Janovi III. (cs)
  • Ο Καίσαρας Βοργίας (Cesare Borgia, 13 Σεπτεμβρίου 1475 - 12 Μαρτίου 1507) ήταν γιος του Ροδρίγου Βοργία (μετέπειτα πάπα Αλεξάνδρου ΣΤ΄). Από τον πατέρα του διορίστηκε καρδινάλιος. Ο πατέρας του τον βοήθησε να σχηματίσει ηγεμονία στην Κεντρική και Βόρεια Ιταλία. Όντως, ο Καίσαρας έγινε δούκας του κράτους της Ρωμανίας κοντά στη Ρώμη και κατέκτησε επίσης τις πόλεις Ρίμινι, Πέζαρο, Ουρμπίνο και άλλες πόλεις της Κεντρικής Ιταλίας. Ήταν αδίστακτος και δεν απέφευγε ούτε το έγκλημα για να επιτύχει τα σχέδιά του. Ήταν το υπόδειγμα του ηγεμόνα, που καταλαμβάνει την εξουσία μέσω τύχης και ξένων όπλων, όπως στο σύγγραμμα Ο Ηγεμόνας του Νικολό Μακιαβέλι, χρησιμοποιώντας όλα τα μέσα, χωρίς διάκριση, ώστε να διασφαλίσει την εξουσία που κατέλαβε. Ο θάνατος τού πατέρα του και η δική του αρρώστια υπήρξαν οι (el)
  • César Borgia (Roma, 13 de septiembre de 1475-Viana, 12 de marzo de 1507), de nombre original español César de Borja (italianizó su nombre a Cesare Borgia), fue un noble, político y condotiero italiano de origen valenciano, que sirvió como capitán general de los ejércitos papales entre 1497 y 1503, al servicio de su padre y sumo pontífice de la Iglesia católica Alejandro VI. Desde 1498 fue duque de Valentinois y desde 1501 también ostentó el título de duque de Romaña, tras haber conquistado los territorios de la Romaña, Urbino y Camerino. Este último título conllevaba además varias otras dignidades y dominios nobiliarios entre los cuales figuraban los títulos de príncipe de Andria y Venafro, duque de Urbino y Camerino, conde de Dyois y señor de Imola, Forlì, Sassoferrato, Fermo, Fano, Cesen (es)
  • Cesare Borgia (Italian pronunciation: [ˈtʃeːzare ˈbɔrdʒa, ˈtʃɛː-]; Valencian: Cèsar Borja [ˈsɛzaɾ ˈbɔɾdʒa]; Spanish: César Borja [ˈθesaɾ ˈβoɾxa]; 13 September 1475 – 12 March 1507) was an Italian cardinal and condottiero (mercenary leader) of Aragonese (Spanish) origin, whose fight for power was a major inspiration for The Prince by Niccolò Machiavelli. He was an illegitimate son of Pope Alexander VI and member of the Spanish-Aragonese House of Borgia. (en)
  • César Borgia (en valencien et en Catalan, César de Borja), dit « le Valentinois » (Il Valentino), est un prince italien de la Renaissance, né le 13 septembre 1475 à Rome et mort le 12 mars 1507 à Viana, en Navarre. Il succède à son frère Giovanni Borgia (Juan Borgia) en tant que duc de Gandie. Il est pair de France, chevalier de l'ordre de Saint-Michel, prince de Romagne, d'Andria et de Venafro, duc de Gandie et de Valentinois, comte de Diois, seigneur d'Issoudun, de Piombino, Camerino et Urbino, gonfalonier et capitaine général de l'Église, condottière et cardinal. (fr)
  • Cesare Borgia, detto il Valentino (in valenciano: Cèsar Borja; in spagnolo: César de Borja; in latino: Caesar Borgia; Subiaco, 13 settembre 1475 – Viana, 12 marzo 1507), è stato un condottiero, cardinale, nobile e politico italiano la cui famiglia era di origini valenciane (nativa di Xàtiva, Spagna).Figlio illegittimo di papa Alessandro VI (al secolo Rodrigo Borgia) e di Vannozza Cattanei, il maggiore tra i suoi fratelli (Giovanni, Goffredo e Lucrezia), fu un uomo politico spregiudicato, determinato e pronto a tutto per il potere; certamente, una delle figure più controverse del Rinascimento italiano. (it)
  • César Bórgia (em italiano: Cesare Borgia; Roma, 13 de setembro de 1475 - Viana, 12 de março de 1507), foi um príncipe, cardeal e nobre italiano da Renascença europeia.Era filho de Rodrigo Bórgia, eleito Papa Alexandre VI em 1492, com Vannozza dei Cattanei. Entre os seus irmãos estão Giovanni Bórgia, Lucrécia Bórgia e também Gioffre Bórgia. Além dos quatro mais conhecidos filhos de Rodrigo, existiram também meios-irmãos de mães desconhecidas, e entre eles está Pedro Luís de Borja e Girolama Borja. Foi Duque de Valentinois. (pt)
  • Cesare Borgia (Italienskt uttal: [ˈtʃeːzare ˈbɔrdʒa]; svenskt uttal: [ˈsɛzər ˈβɔrʒə]), född mellan 1474 och 1476 (förmodligen 13 september 1475) i Rom, död 12 mars 1507 i Viana, hertig av Valentinois, var en italiensk kondottiär, furste, politiker och kardinal, vars strider kom att bli en viktig inspirationskälla för Niccolò Machiavellis verk ”Fursten”. (sv)
  • Че́за́ре (Це́зарь) Бо́рджиа (кат. Cèsar de Borja i Cattanei — Се́зар де Бо́рха-и-Катане́и, исп. César de Borja y Cattanei — Се́сар де Бо́рха, итал. Cesare Borgia — Чéзаре Бо́рджиа; предположительно 1474, 1475 или 1476 годы, Рим, Папская область — 12 марта 1507, Виана, Наварра) — политический деятель эпохи Возрождения из испанского рода Борха (Борджиа). Предпринял неудачную попытку создания в центральной Италии собственного государства под эгидой Святого Престола, который занимал его отец Папа Римский Александр VI. Погиб в бою, пережив отца менее чем на четыре года. (ru)
  • Чеза́ре або Це́зар Бо́рджа (італ. Cesare Borgia; 13 вересня 1475, Рим — 12 березня 1507, Віана) — політичний діяч, герцог Валанський і романьольський, принц Андрії і Венафро, граф дійосський, правитель Пйомбіно, Камеріно й Урбіно, гонфалоньєр і генерал-капітан Святої церкви. Син Родріго Борджіа, майбутнього Папи Олександра VI і Ваноцци де Каттані. Старший брат Лукреції Борджіа. Чезаре є однією з найбільш неоднозначних особистостей в історії. Спочатку батько Чезаре готував його до отримання духовного сану, оскільки в той час молодші з хлопчиків традиційно продовжували династію. (uk)
rdfs:label
  • تشيزري بورجا (ar)
  • Cèsar Borja (ca)
  • Cesare Borgia (cs)
  • Cesare Borgia (de)
  • Καίσαρας Βοργίας (el)
  • Cesare Borgia (en)
  • Cezaro Borgia (eo)
  • Cesare Borgia (eu)
  • César Borgia (es)
  • César Borgia (fr)
  • Cesare Borgia (in)
  • チェーザレ・ボルジア (ja)
  • Cesare Borgia (it)
  • 체자레 보르자 (ko)
  • Cezar Borgia (pl)
  • Cesare Borgia (nl)
  • César Bórgia (pt)
  • Борджиа, Чезаре (ru)
  • Cesare Borgia (sv)
  • Чезаре Борджіа (uk)
  • 切萨雷·波吉亚 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Cesare Borgia (en)
is dbo:child of
is dbo:commander of
is dbo:parent of
is dbo:relation of
is dbo:spouse of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:after of
is dbp:before of
is dbp:children of
is dbp:firstHolder of
is dbp:members of
is dbp:successor of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License