| dbo:abstract
|
- دستور جمهورية الصين هو الدستور الصيني الخامس والحالي، الذي صدق عليه الكومينتانغ خلال جلسة الجمعية الوطنية التأسيسية في 25 ديسمبر 1946 في نانجينغ. أقره الكومينتانغ واعتُمد في 25 ديسمبر، ومنذ عام 1949، ظل الدستور، إلى جانب مواده الإضافية، نافذًا في المناطق التي تسيطر عليها جمهورية الصين الشعبية. خُصص الدستور لأراضي جمهورية الصين بأكملها كما تشكلت في ذلك الوقت، لكنه لم يُنفذ على نطاق واسع أو بفعالية بسبب اندلاع الحرب الأهلية الصينية في البر الرئيسي للصين وقت إصدار الدستور. صادقت الجمعية الوطنية المنتخبة حديثًا على الأحكام المؤقتة ضد التمرد الشيوعي في 10 مايو 1948. تشير الأحكام المؤقتة إلى دخول البلاد حالة الطوارئ، ومنحت حكومة جمهورية الصين بقيادة الكومينتانغ سلطات خارج الدستور. بعد انسحاب الحكومة القومية إلى تايوان في 7 ديسمبر 1949، وجعلت الأحكام المؤقتة إلى جانب الأحكام العرفية الدولة استبدادية ذات حزب واحد على الرغم من الدستور. وبدأ تطبيق الديمقراطية في الثمانينيات، وألغي القانون العسكري في عام 1987، وفي عام 1991 أُلغيَت الأحكام المؤقتة. تم تمرير المواد الإضافية من الدستور لتعكس الاختصاص الفعلي للحكومة. وغيرت المواد الإضافية بدرجة كبيرة هيكل الحكومة إلى نظام شبه رئاسي مع برلمان من غرفة واحدة، والذي شكل أساس الديمقراطية متعددة الأحزاب في تايوان. خلال التسعينات وأوائل العقد الأول من القرن الحادي والعشرين، أدت مرجعية الدستور في البر الرئيسي بأنصار استقلال تايوان إلى الضغط من أجل دستور تايواني جديد. ومع ذلك، فإن محاولات إدارة الحزب التقدمي الديمقراطي لم تكلل بالنجاح لوضع دستور جديد خلال فترة الولاية الثانية لرئيس الحزب الديمقراطي التقدمي تشين شوي بيان، لأن المعارضة الكومنتانغ آنذاك كانت تسيطر على اليوان التشريعي، وتم الاتفاق فقط على تعديل الدستور، وليس إنشاء دستور جديد. تم تعديله آخر مرة في عام 2005، بموافقة كل من حزب الكومينتانغ وحزب الشعب الديمقراطي. وتمت المراجعة الأخيرة للدستور في عام 2004. (ar)
- Die Verfassung der Republik China (Taiwan) (Chinesisch: 中華民國憲法; Pinyin: Zhōnghuá Mínguó Xiànfǎ) beinhaltet die zentralen Rechtsdokumente und verfassungsrechtlichen Grundsätze der Republik China. Die erste, vorläufige Verfassung wurde vom Vorparlament am 11. März 1912 verabschiedet. 1946 wurde die heute noch gültige Verfassung entwickelt und 1947 in Kraft gesetzt. (de)
- The Constitution of the Republic of China is the fifth and current constitution of the Republic of China (ROC), ratified by the Kuomintang during the session on 25 December 1946, in Nanjing, and adopted on 25 December 1947. The constitution, along with its Additional Articles, remains effective in ROC-controlled territories. Intended for the entire territory of the Republic of China as it was then constituted, it was never extensively nor effectively implemented due to the outbreak of the Chinese Civil War in mainland China at the time of the constitution's promulgation. The newly elected National Assembly soon ratified the Temporary Provisions against the Communist Rebellion on May 10, 1948. The Temporary Provisions symbolises the country's entering into the state of emergency and granted the Kuomintang-led government of the Republic of China extra-constitutional powers. Following the ROC government's retreat to Taiwan on 7 December 1949, the Temporary Provisions together with martial law made the country an authoritarian one-party state despite the constitution. Democratization began in the 1980s. Martial law was lifted in 1987, and in 1991 the Temporary Provisions were repealed. The Additional Articles of the Constitution was passed to reflect the government's actual jurisdiction and realization of cross-Strait relations. The Additional Articles also significantly changed the structure of the government to a semi-presidential system with a unicameral parliament, which formed the basis of a multi-party democracy in Taiwan. During the 1990s and early 2000s, the Constitution's origins in mainland China led to supporters of Taiwan independence to push for a new Taiwanese constitution. However, attempts by the Democratic Progressive Party administration to create a new Constitution during the second term of DPP President Chen Shui-bian failed, because the then opposition Kuomintang controlled the Legislative Yuan. It was only agreed to reform the Constitution of the Republic of China, not to create a new one. It was last amended in 2005, with the consent of both the KMT and the DPP. The most recent revision to the constitution took place in 2004. (en)
- La Constitución de la República de China (中華民國憲法) es la ley fundamental de la República de China, cuya jurisdicción abarca las islas de Taiwán, Pescadores, Kinmen y Matsu. Fue redactado por el Kuomintang como parte de su tercera etapa de desarrollo nacional (democracia representativa), estableciendo una república centralizada con cinco ramas del gobierno. A pesar de que la Constitución fue diseñada para ser aplicada en toda la China, no ha sido efectivo debido que el Kuomintang estuvo involucrado en la guerra civil con el Partido Comunista de China en el momento de su promulgación. Tras la retirada del Kuomintang a la isla de Formosa en 1949, las Provisiones Temporales Efectivas Durante el Período de Rebelión Comunista dieron al gobierno del Kuomintang poderes extraconstitucionales. A pesar de la Constitución, en la isla de Taiwán se organizó un estado unipartidista autoritario hasta la década de 1980 en donde surgió un proceso de democratización, y en 1987 la ley marcial fue levantada y las Provisiones Temporales fueron deshabilitadas. La Constitución fue enmendada en 1991 para reflejar la pérdida de la China Continental y se conformó una democracia multipartidista. Durante la década de 1990 y comienzos del 2000, los simpatizantes de la independencia de Taiwán propusieron la redacción de una nueva Constitución. Sin embargo, los intentos durante la administración del Partido Democrático Progresista de crear una nueva Constitución fracasaron durante el segundo período del Presidente Chen Shui-bian, debido a la oposición del Kuomintang, quien controlaba el Yuan Legislativo. Sólo se pudo hacer reformas a la Constitución en 2005, con el consentimiento del Kuomintang y del Partido Democrático Progresista.[cita requerida] (es)
- La Constitution de la république de Chine (中華民國憲法) est la constitution fixant le fonctionnement des institutions des territoires contrôlés actuellement par la république de Chine, communément appelée Taïwan. La constitution a été rédigée en 1946 alors que le gouvernement nationaliste du Kuomintang contrôlait encore la Chine continentale, dans le cadre d'une brève tentative de conciliation entre le Kuomintang et le Parti communiste chinois. Elle a été adoptée par l'Assemblée nationale de Chine le 25 décembre 1946, promulguée par le gouvernement national le 1er janvier 1947 et a pris effet le 25 décembre. Cette constitution de la république de Chine a été considérée alors comme la troisième et dernière étape de la reconstruction de la Chine. Après la victoire des communistes et la proclamation de la république populaire de Chine le 1er octobre 1949, le gouvernement nationaliste s'est réfugié sur l'île de Taïwan et cette constitution ne s'applique plus depuis que sur le territoire taïwanais. (fr)
- Konstitusi Republik Tiongkok (Hanzi: 中華民國憲法; Pinyin: Zhōnghuá Mínguó Xiànfǎ) adalah undang-undang dasar dari Republik Tiongkok, yang sejak tahun 1949 hanya menguasai "", yang pada dasarnya adalah Pulau Taiwan dan beberapa pulau luar berukuran kecil, satu-satunya wilayah yang tidak jatuh ke pihak Tiongkok Komunis di Perang Saudara Tiongkok. Konstitusi ini disetujui oleh Majelis Konstituante Nasional pada tanggal 25 Desember 1946, dan mulai berlaku pada tanggal 25 Desember 1947, pada saat Republik Tiongkok masih memiliki kekuasaan nominal atas Tiongkok Daratan, yang untuknya konsitutsi ini diterapkan. Hal ini membuat Tiongkok (dengan kira-kira 450 juta penduduk pada saat itu) sebagai negara "demokrasi kertas" yang paling banyak penduduknya di dunia. Revisi terakhir konstitusi ini dilakukan pada tahun 2005. Disusun oleh Kuomintang (KMT) sebagai bagian dari tahap ketiga pembangunan nasional (yakni, demokrasi perwakilan), dengan membentuk sebuah republik terpusat dengan lima lembaga pemerintahan. Meskipun konstitusi dimaksudkan untuk seluruh Tiongkok, implementasinya tidak secara luas dan tidak efektif karena KMT sudah sepenuhnya terlibat dalam perang saudara dengan Partai Komunis Tiongkok pada saat diundangkan. Setelah mundurnya KMT ke Taiwan pada tahun 1949, (disingkat "Ketentuan Sementara") memberi kekuatan ekstrakonstitusional kepada pemerintah KMT. Meskipun memiliki konstitusi, Taiwan adalah negara satu partai yang . Selama dekade tahun 1990-an dan awal tahun 2000-an, konstitusi yang berasal dari Tiongkok daratan ini menyebabkan pendukung "" mendorong untuk membuat sebuah konstitusi Taiwan yang baru. Namun, upaya oleh pemerintahan Partai Progresif Demokrat (DPP) untuk membuat konstitusi baru selama masa jabatan kedua Presiden Chen Shui-bian yang berasal dari DPP gagal, karena oposisi Kuomintang saat itu menguasai Yuan Legislatif. Pada saat itu hanya disetujui untuk mereformasi Konstitusi Republik Tiongkok, bukan membuat yang baru. Kontitusi akhirnya diamendemen pada tahun 2005, dengan persetujuan dari KMT dan DPP. (in)
- 중화민국 헌법(중국어 정체자: 中華民國憲法, 병음: Zhōnghuá Mínguó Xiànfǎ)은 중화민국의 최고 기본법을 일컫는 말이다. (ko)
- 中華民国憲法（ちゅうかみんこくけんぽう、正体字：中華民國憲法）は、中華民国の憲法である。 (ja)
- La Costituzione della Repubblica di Cina è la legge fondamentale della RDC (Taiwan), che dal 1949 controlla solo la "zona libera della Repubblica di Cina", che sostanzialmente sono l'isola di Formosa e alcune piccole isole lontane, gli unici territori non presi dai comunisti cinesi nella guerra civile cinese. È stata adottata dall'Assemblea Nazionale Costituente il 25 dicembre 1946 ed è entrata in vigore il 25 dicembre 1947, in un momento in cui la RDC aveva ancora il controllo della Cina continentale e alla quale applicò questa costituzione. La Costituzione è stata elaborata dal Kuomintang (KMT) come parte della sua terza fase dello sviluppo nazionale (cioè la democrazia rappresentativa). Inoltre il KMT ha anche istituito una repubblica centralizzata con cinque rami di governo. Anche se la Costituzione era destinata a tutta la Cina, non è stata né attuata in modo ampio né in modo efficace poiché il KMT era già pienamente coinvolto in una guerra civile con il Partito Comunista Cinese alla data della sua promulgazione. Dopo il ritiro del KMT a Taiwan nel 1949, le disposizioni temporanee efficaci durante il periodo della ribellione comunista hanno dato poteri extracostituzionali al governo KMT. Nonostante la Costituzione, Taiwan è stato uno Stato monoparitico autoritario. La democratizzazione è iniziata negli anni ottanta. La cancellazione della legge marziale nel 1987, l'abolizione delle disposizioni provvisorie nel 1991, la modifica alla Costituzione per far riflettere la perdita del governo dalla Cina continentale, la realizzazione delle relazioni attraverso lo stretto e la Costituzione formata hanno infine costituito la base di una democrazia multipartitica. Durante gli anni novanta e all'inizio del 2000, alcune persone iniziarono a sostenere "l'indipendenza di Taiwan" per spingere il governo a redigere una nuova costituzione taiwanese. Tuttavia, i tentativi dell'Amministrazione del Partito Progressista Democratico di creare una nuova Costituzione durante il secondo mandato del presidente del PPD Chen Shui-bian fallirono, perché il KMT controllava lo Yuan legislativo. È stato accettato solo di riformare la Costituzione della Repubblica di Cina, per non crearne una nuova. La Costituzione è stata modificata nel 2005, con il consenso del KMT e del PPD. (it)
- Конституция Китайской Республики (кит. 中華民國憲法) — основной закон частично признанной Китайской Республики, который с 1949 года руководит «Свободной территорией Китайской Республики», которая де-факто включает в себя остров Тайвань и некоторые близлежащие небольшие острова, территории, которые не были потеряны Гоминьданом во время Гражданской войны в Китае против китайских коммунистов. Основной закон был принят Национальным Учредительным собранием 25 декабря 1946 года и вступил в силу 25 декабря 1947 года, в то время, когда Китайская Республика еще имела номинальный контроль над материковой частью Китая. Это сделало Китай (с населением около 450 миллионов человек на то время) самой большой «бумажной демократией» в мире. Последние правки к конституции были приняты в 2004 году. Составлена Гоминьданом в рамках третьей стадии национального развития (представительной демократии), конституция создала централизованную республику с пятью ветвями власти. Хотя закон был предназначен для всего Китая, он так и не был эффективно реализован, так как на то время Гоминьдан уже полностью был втянут в гражданскую войну с Коммунистической партией Китая. После отступления Гоминьдана в Тайвань в 1949 году дополнительно были приняты «Временные положения на время периода коммунистического восстания», которые дали правительству правящей партии неконституционные полномочия. Несмотря на Конституцию, Тайвань так и оставался авторитарным однопартийным государством. Демократизация началась в 1980-х годах. Военное положение было отменено в 1987 году, а в 1991 году были отменены временные положения и в Конституцию были внесены поправки, отразившие потерю правительством материковой части Китая, и Конституция, наконец, сформировала основы многопартийной демократии. В 1990-х и в начале 2000-х, сторонники «независимости Тайваня» выступали за принятие новой тайваньской конституции. Однако, попытки лидеров Демократической прогрессивной партии создать новую Конституцию во время второго срока президента (от Демократической прогрессивной партии) Чэнь Шуйбяня потерпели неудачу, в главной степени потому что на то время оппозиционная партия Гоминьдан контролировала Законодательный Юань. Было решено реформировать Конституцию Китайской Республики, а не создавать новую. Поправки к Конституции были предложены 26 августа 2004 года и ратифицированы президентом 10 июня 2005 года, по согласию обеих партий. (ru)
- 中華民國憲法，簡稱憲法，是中華民國根本法，法理上擁有最崇高的法律位階，凌駕於一切法律與命令之上。民國35年（1946年）12月25日由制憲國民大會於南京議決通過，民國36年（1947年）1月1日由國民政府公布、同年12月25日施行。全文共14章、175條，主要特色為彰顯三民主義與主權在民的理念，明定人民自由權利的保障，規定五權分立的中央政府體制及地方自治制度，明示中央與地方權限劃分採取均權制度，並明列基本國策等。 中華民國憲法為中華民國建國以來第3部憲制性法律，取代了之前的《中华民国训政时期约法》。然而在該憲法施行前，國共內戰全面爆發，國民大會因而在民國37年（1948年）制定《動員戡亂時期臨時條款》，做為戰時的憲法附屬條款；但隨著中華民國在民國38年（1949年）後因國共內戰失去對中國大陸的治權、以及有效統治區域限縮至臺澎金馬，該條款的適用時間不斷被延長，而致憲政的實施有名無實。至民國80年（1991年），國民大會始廢止《動員戡亂時期臨時條款》，並同時在憲法本文之外再另增訂《中華民國憲法增修條文》、以及凍結部分憲法本文，以因應當前國情，現已經過7次修訂。依照中華民國政府實施的憲政現況，就算身為國會的立法院都不能隨意變動《憲法》的法律條文，只能提出「憲法修正案」，經立法委員議決通過後交公民投票複決，始生效力。 中華民國憲法及其增修條文的核心價值為：民主制度、法治規範、自由與人權保障、政府機關相互制衡、關懷婦女與弱勢以及少數族群、生態環境保護、社會福利與救助、義務教育實施、農業與科技以及經濟發展。 (zh)
- Конституція Китайської Республіки (кит. трад.: 中華民國憲法; піньїнь: Zhōnghuá Mínguó Xiànfǎ) — є основним законом Республіки Китай, який з 1949 року керує «Вільною територією Китайської Республіки», яка де-факто включає в себе острів Тайвань та деякі прилеглі невеликі острови, єдині території, що не були втрачені Гоміньданом під час Громадянської війни в Китаї проти китайських комуністів. Закон був прийнятий Національними Установчими зборами 25 грудня 1946 року та набув чинності 25 грудня 1947 року, в час, коли Республіка Китай ще мала номінальний контроль над материковою частиною Китаю. Це зробило Китай (з населенням близько 450 мільйонів чоловік на той час) найбільшою «паперовою демократією» в світі. Останні правки до конституції були прийняті в 2004 році. Складена Гоміньданом в рамках третьої стадії національного розвитку (представницької демократії), конституція створила централізовану республіку з п'ятьма гілками влади. Хоча закон був призначений для всього Китаю, він так і не був ефективно реалізований, так як на той час Гоміньдан вже повністю був втягнутий в громадянську війну з Комуністичною партією Китаю. Після відступу Гоміньдану до Тайваню в 1949 році додаткові прийняті «Тимчасові положення на час періоду комуністичного повстання» дали уряд правлячої партії неконституційні повноваження. Незважаючи на Конституцію, Тайвань так і залишався авторитарною однопартійною державою. Демократизація почалася в 1980-х роках. Воєнний стан було скасовано в 1987 році, а в 1991 році були скасовані тимчасові положення і до Конституції були внесені поправки, що відобразили втратою уряду материкової частини Китаю, і Конституція, нарешті, сформувала основи багатопартійної демократії. В 1990-х та на початку 2000-х, прихильники «незалежності Тайваню» виступали за прийняття нової тайванської конституції. Проте, спроби лідерів Демократичної прогресивної партії створити нову Конституцію під час другого терміну президента (від Демократичної прогресивної партії) Чень Шуйбяня зазнали невдачі, в головній мірі тому що на той час опозиційна партія Гоміньдан контролювала Законодавчий Юань. Було вирішено реформувати Конституцію Республіки Китай, а не створювати нову. Поправки до Конституції були запропоновані 26 серпня 2004 року, а ратифіковані президентом 10 червня 2005 року, за згодою обох партій. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Verfassung der Republik China (Taiwan) (Chinesisch: 中華民國憲法; Pinyin: Zhōnghuá Mínguó Xiànfǎ) beinhaltet die zentralen Rechtsdokumente und verfassungsrechtlichen Grundsätze der Republik China. Die erste, vorläufige Verfassung wurde vom Vorparlament am 11. März 1912 verabschiedet. 1946 wurde die heute noch gültige Verfassung entwickelt und 1947 in Kraft gesetzt. (de)
- 중화민국 헌법(중국어 정체자: 中華民國憲法, 병음: Zhōnghuá Mínguó Xiànfǎ)은 중화민국의 최고 기본법을 일컫는 말이다. (ko)
- 中華民国憲法（ちゅうかみんこくけんぽう、正体字：中華民國憲法）は、中華民国の憲法である。 (ja)
- دستور جمهورية الصين هو الدستور الصيني الخامس والحالي، الذي صدق عليه الكومينتانغ خلال جلسة الجمعية الوطنية التأسيسية في 25 ديسمبر 1946 في نانجينغ. أقره الكومينتانغ واعتُمد في 25 ديسمبر، ومنذ عام 1949، ظل الدستور، إلى جانب مواده الإضافية، نافذًا في المناطق التي تسيطر عليها جمهورية الصين الشعبية. (ar)
- The Constitution of the Republic of China is the fifth and current constitution of the Republic of China (ROC), ratified by the Kuomintang during the session on 25 December 1946, in Nanjing, and adopted on 25 December 1947. The constitution, along with its Additional Articles, remains effective in ROC-controlled territories. (en)
- La Constitución de la República de China (中華民國憲法) es la ley fundamental de la República de China, cuya jurisdicción abarca las islas de Taiwán, Pescadores, Kinmen y Matsu. Fue redactado por el Kuomintang como parte de su tercera etapa de desarrollo nacional (democracia representativa), estableciendo una república centralizada con cinco ramas del gobierno. A pesar de que la Constitución fue diseñada para ser aplicada en toda la China, no ha sido efectivo debido que el Kuomintang estuvo involucrado en la guerra civil con el Partido Comunista de China en el momento de su promulgación. (es)
- Konstitusi Republik Tiongkok (Hanzi: 中華民國憲法; Pinyin: Zhōnghuá Mínguó Xiànfǎ) adalah undang-undang dasar dari Republik Tiongkok, yang sejak tahun 1949 hanya menguasai "", yang pada dasarnya adalah Pulau Taiwan dan beberapa pulau luar berukuran kecil, satu-satunya wilayah yang tidak jatuh ke pihak Tiongkok Komunis di Perang Saudara Tiongkok. Konstitusi ini disetujui oleh Majelis Konstituante Nasional pada tanggal 25 Desember 1946, dan mulai berlaku pada tanggal 25 Desember 1947, pada saat Republik Tiongkok masih memiliki kekuasaan nominal atas Tiongkok Daratan, yang untuknya konsitutsi ini diterapkan. Hal ini membuat Tiongkok (dengan kira-kira 450 juta penduduk pada saat itu) sebagai negara "demokrasi kertas" yang paling banyak penduduknya di dunia. Revisi terakhir konstitusi ini dilakukan p (in)
- La Constitution de la république de Chine (中華民國憲法) est la constitution fixant le fonctionnement des institutions des territoires contrôlés actuellement par la république de Chine, communément appelée Taïwan. La constitution a été rédigée en 1946 alors que le gouvernement nationaliste du Kuomintang contrôlait encore la Chine continentale, dans le cadre d'une brève tentative de conciliation entre le Kuomintang et le Parti communiste chinois. Elle a été adoptée par l'Assemblée nationale de Chine le 25 décembre 1946, promulguée par le gouvernement national le 1er janvier 1947 et a pris effet le 25 décembre. Cette constitution de la république de Chine a été considérée alors comme la troisième et dernière étape de la reconstruction de la Chine. Après la victoire des communistes et la proclamati (fr)
- La Costituzione della Repubblica di Cina è la legge fondamentale della RDC (Taiwan), che dal 1949 controlla solo la "zona libera della Repubblica di Cina", che sostanzialmente sono l'isola di Formosa e alcune piccole isole lontane, gli unici territori non presi dai comunisti cinesi nella guerra civile cinese. È stata adottata dall'Assemblea Nazionale Costituente il 25 dicembre 1946 ed è entrata in vigore il 25 dicembre 1947, in un momento in cui la RDC aveva ancora il controllo della Cina continentale e alla quale applicò questa costituzione. (it)
- Конституція Китайської Республіки (кит. трад.: 中華民國憲法; піньїнь: Zhōnghuá Mínguó Xiànfǎ) — є основним законом Республіки Китай, який з 1949 року керує «Вільною територією Китайської Республіки», яка де-факто включає в себе острів Тайвань та деякі прилеглі невеликі острови, єдині території, що не були втрачені Гоміньданом під час Громадянської війни в Китаї проти китайських комуністів. Закон був прийнятий Національними Установчими зборами 25 грудня 1946 року та набув чинності 25 грудня 1947 року, в час, коли Республіка Китай ще мала номінальний контроль над материковою частиною Китаю. Це зробило Китай (з населенням близько 450 мільйонів чоловік на той час) найбільшою «паперовою демократією» в світі. Останні правки до конституції були прийняті в 2004 році. (uk)
- Конституция Китайской Республики (кит. 中華民國憲法) — основной закон частично признанной Китайской Республики, который с 1949 года руководит «Свободной территорией Китайской Республики», которая де-факто включает в себя остров Тайвань и некоторые близлежащие небольшие острова, территории, которые не были потеряны Гоминьданом во время Гражданской войны в Китае против китайских коммунистов. Основной закон был принят Национальным Учредительным собранием 25 декабря 1946 года и вступил в силу 25 декабря 1947 года, в то время, когда Китайская Республика еще имела номинальный контроль над материковой частью Китая. Это сделало Китай (с населением около 450 миллионов человек на то время) самой большой «бумажной демократией» в мире. Последние правки к конституции были приняты в 2004 году. (ru)
- 中華民國憲法，簡稱憲法，是中華民國根本法，法理上擁有最崇高的法律位階，凌駕於一切法律與命令之上。民國35年（1946年）12月25日由制憲國民大會於南京議決通過，民國36年（1947年）1月1日由國民政府公布、同年12月25日施行。全文共14章、175條，主要特色為彰顯三民主義與主權在民的理念，明定人民自由權利的保障，規定五權分立的中央政府體制及地方自治制度，明示中央與地方權限劃分採取均權制度，並明列基本國策等。 中華民國憲法為中華民國建國以來第3部憲制性法律，取代了之前的《中华民国训政时期约法》。然而在該憲法施行前，國共內戰全面爆發，國民大會因而在民國37年（1948年）制定《動員戡亂時期臨時條款》，做為戰時的憲法附屬條款；但隨著中華民國在民國38年（1949年）後因國共內戰失去對中國大陸的治權、以及有效統治區域限縮至臺澎金馬，該條款的適用時間不斷被延長，而致憲政的實施有名無實。至民國80年（1991年），國民大會始廢止《動員戡亂時期臨時條款》，並同時在憲法本文之外再另增訂《中華民國憲法增修條文》、以及凍結部分憲法本文，以因應當前國情，現已經過7次修訂。依照中華民國政府實施的憲政現況，就算身為國會的立法院都不能隨意變動《憲法》的法律條文，只能提出「憲法修正案」，經立法委員議決通過後交公民投票複決，始生效力。 (zh)
|
