| dbo:abstract
|
- كيو (بالإنجليزية: queue أو cue) (بالصينية: 髡髮) هي قصة شعر للرجال حيث يتم حلاقة مقدمة الرأس وعمل جديلة للشعر من الخلف. كانت هذه القصة منتشرة بين قومية المانشو وبعض مجموعات الهنود الحمر. حتى عام 1910 بالصين كان الإعدام عقوبة من لا يحلق شعرة قصة الكيو ويعتبر خائناً لبلاده وكان هناك مقولة دارجة تنص على: «احتفظ بشعرك وافقد رأسك أو احتفظ برأسك وأفقد شعرك». ويذكر أن الصورة النمطية للصينيين ذوي الجدائل الطويلة التي كانت تعرض في الكتب المصورة القديمة يعود سببها لهذه القصة. (ar)
- Der chinesische Zopf (chinesisch 辮子 / 辫子, Pinyin biànzi, mandschurisch: soncoho) war vom 17. Jahrhundert bis zum Anfang des 20. Jahrhunderts die typische Haartracht der Männer in China. Das Stirnhaar wurde regelmäßig ausrasiert und das restliche Haar wurde lang und oft als geflochtener Zopf getragen. Diese Haartracht wurde den unterworfenen Chinesen von den Mandschu-Herrschern aufgezwungen und geriet mit dem Ende der Kaiserzeit außer Gebrauch. (de)
- La coleta china (chino simplificado: 辫子; pinyin: biàn zǐ) fue una trenza obligatoria mediante una disposición impuesta a la población masculina china durante el periodo de la Dinastía Qing, más concretamente desde el gobierno del tercer emperador de la dinastía manchú, Kangxi (chino: 康熙; pinyin: Kāngxī; Pekín, 4 de mayo de 1654 — 20 de diciembre de 1722) hasta 1911. Consistía en el crecimiento del pelo, tan solo desde la parte posterior de la cabeza (el resto quedaba afeitado), que se recogía en una trenza, la cual con frecuencia llegaba hasta las piernas. Considerado como un símbolo de sumisión de los chinos Han frente a los soberanos manchúes, no fue sino una parte del paquete de reglas impuestas a los recién invadidos chinos, para asegurar la estabilidad de su poder territorial y prevenir una probable rebelión, mediante la limitación de la capacidad de éstos, desde los funcionarios a los campesinos. Un ejemplo de ello fue la norma que prohibía los matrimonios mixtos, entre chinos y manchúes. El lema de la imposición de aquella costumbre era: "Mantén tu pelo y pierde tu cabeza, o mantén tu cabeza y pierde tu pelo" (chino: 留髮不留頭，留頭不留髮; pinyin: liú fà bù liú tóu, liú tóu bù liú fà).A diferencia de lo que podría haberse esperado, el emperador Kangxi frenó los focos de rebelión, amén de ciertos privilegios sociales, de los que dejó disfrutar a sus súbditos chinos, como la no incautación de propiedades. El fin de esta disposición, que con el paso de los años, perdió su carácter peyorativo (hasta el punto de que el hecho de que le cortaran a uno la coleta, era visto como una deshonra; y el que se tirara de ella, como un insulto), tuvo lugar durante el último gobierno de Puyi, el Emperador Xuantong, cuando éste, a pesar de la conmoción de los más conservadores, comenzó a usar gafas y se cortó la trenza. Finalmente lanzó, el 7 de diciembre de 1911, un edicto que autorizaba a los varones chinos a cortarse la coleta. (es)
- La natte chinoise ou tresse chinoise est une coiffure à l'origine portée par les peuples Jürchen et les Mandchous de Mandchourie, qui a ensuite été rendue obligatoire pour les sujets masculins de la dynastie Qing en Chine L'obligation que les Chinois han sous domination mandchoue abandonnent leurs coiffures traditionnelles et portent la natte a rencontré une forte résistance, mais l'opinion à ce sujet a changé au fil du temps. Cette coiffure était obligatoire et la peine pour tout homme ne la portant pas était l'exécution capitale pour trahison. Au début des années 1910, après la chute de la dynastie Qing, les Chinois n'avaient plus à porter la natte et elle fut abandonnée par la plupart après que le dernier empereur chinois Puyi coupe la sienne en 1922. Les cheveux du sommet du crâne sont longs et souvent tressés, alors que la partie frontale de la tête est rasée. Ce style de coiffure très distinctif a fait que ses porteurs étaient souvent ciblés lors d'émeutes anti-chinois en Australie et aux États-Unis. (fr)
- A queue or cue is a hairstyle that was worn by the Jurchen and Manchu peoples of Manchuria, and was later required to be worn by male subjects of Qing China. Hair on top of the scalp is grown long and is often braided, while the front portion of the head is shaved. The distinctive hairstyle led to its wearers being targeted during anti-Chinese riots in Australia and the United States. The requirement that Han Chinese men and others under Manchu rule give up their traditional hairstyles and wear the queue was met with resistance, although opinions about the queue did change over time. Han women were never required to wear their hair in the traditional women's Manchu style, liangbatou, although that too was a symbol of Manchu identity. In the 18th century, both soldiers and sailors of western nations wore their hair pulled back into a queue, but the fashion was abandoned at the start of the next century. (en)
- Taucang （頭鬃）atau Bianzi （辫子）adalah kuncir rambut pria pada zaman Dinasti Qing (1644-1911) di Tiongkok. Model rambut ini diperkenalkan oleh Nurhaci setelah menyingkirkan dominasi Dinasti Ming atas Tiongkok pada awal abad ke-17. Istilah taucang digunakan oleh Tionghoa perantauan dari kelompok Hokkien yang banyak berimigrasi di Asia Tenggara, termasuk Indonesia dalam periode Qing. (in)
- 辮髪（べんぱつ、満州語：ᠰᠣᠨᠴᠣᡥᠣ、転写：soncoho、モンゴル語：гэзэг 、ᠭᠡᠵᠢᠭᠡ）は、主に東アジア（北方民族）の男性の髪型で、頭髪の一部を残して剃りあげ、残りの毛髪を伸ばして三つ編みにし、後ろに垂らした。 (ja)
- La coda o codino è un'acconciatura in cui i capelli sono portati lunghi e raccolti in una treccia o in una coda di cavallo. Come acconciatura maschile, era portata tradizionalmente da certi gruppi dei Nativi americani e dai Manciù della Manciuria, che la imposero anche ai Cinesi Han fino agli inizi del XX secolo. Fu inoltre diffusa tra i nobili europei del XVIII secolo. (it)
- 변발(辮髮)은 앞 머리털을 밀고 뒤 머리털만 남기고 땋는 몽골족(동호족, 선비족, 거란족)과 만주족(여진족) 머리매무새이다. 때때로 아메리카 토착민의 땋은 머리매무새나 일본의 존마게(丁髷)까지 포함하기도 한다. (ko)
- Бянь-фа (кит. 辮髪 «косички») — традиционная мужская причёска маньчжур и других кочевых народов Великой евразийской степи. Представляла собой косичку из трех прядей, которая заплеталась на затылке или макушке, тогда как у лба и на висках волосы выбривались. Чжурчжэни царства Ранняя Цзинь, предшественники маньчжур, пытались навязать такую причёску китайцам. Среди знатных средневековых монголов (как мужчин, так и женщин) были распространены причёски с двумя косами, которые заплетались на висках за ушами. Более ранние кочевники кидани носили похожую причёску на макушке. Похожий вид имела традиционная мужская причёска кочевых тюркских народов — айдар. После завоевания Китая маньчжурами в 1644 году правительство маньчжурской династии Цин обязало все мужское население страны (кроме монахов и даосов) заплетать маньчжурские косы в знак покорности завоевателям. Ношение же традиционных для ханьцев длинных волос (у взрослых мужчин — собранных в пучок) каралось смертью. Поэтому в тогдашнем Китае ходила поговорка: «тот, кто имеет голову, не имеет волос, тот кто имеет волосы, не имеет головы». Китайцы, которые сражались против маньчжурского режима во времена восстаний братств Белого лотоса и в ходе Тайпинского восстания в 1856—1864 годы, подчёркнуто носили длинные волосы. Маньчжуры называли их «длинноволосыми» (кит. 長毛; «чанмао») или «волосатыми бандитами» (кит. 髮賊; «фацзэй»). Маньчжурские косы были отменены только после свержения маньчжурской монархии китайцами в ходе Синьхайской революции 1911-1912 годов. В XIX столетии в странах Запада и России маньчжурская коса ошибочно принималась за традиционно китайскую. Так, Ленин использует образ "китайской косы" Фейербах отрезал китайскую косу философского идеализма — Материализм и эмпириокритицизм (1908). (Гл.4:5) (ru)
- Hårpiska var ett på 1700-talet bland männen gängse mode att bära nackhåret, vilket man lät växa långt och, omvirat med ett brett svart band, hänga ned på ryggen. Hårpiskan infördes 1713 av den preussiske kungen Fredrik Vilhelm I. Han påbjöd den även i sin armé (stångpiska); därifrån upptogs den av alla europeiska härar. Stångpiskan började försvinna på 1780-talet. Under Qingdynastin var manliga kineser tvungna att bära en lång, hårt snodd hårpiska. Policyn infördes efter dynastins uppkomst 1644 och efter manchurisk förebild. Hankineser som vägrade fick, efter en nationell frist om tio dagar, huvudet avhugget om de blev påkomna offentligt med håret fritt utsläppt och inte rakat i pannan, även om religiösa undantag gavs för bland andra daoister och buddhister inom munkväsende som hade religiösa mandat att antingen raka håret helt eller hålla det uppknutet. En slogan som påstås ha reciterats löd: 留髮不留頭，留頭不留髮, eller bokstavligt Klipp håret (och) slipp klippa huvudet, (eller) klipp huvudet (och) slipp klippa håret. Genomförandet av mandatet blev en stötesten i relationen med majoritetsbefolkningen och bidrog till ett flertal blodiga uppror under dess implementering, som tog flera år, vilket upprepades sedan dynastin försvagats, bland annat i Taipingupproret (vars krigare av och till kallades 長毛, "de långhåriga"). Politiken infördes senare även på Taiwan och blev ett uttryck för Qings och manchurernas förtryck av hankineser och den kinesiska kulturen, och dess påtvingande mattades av drastiskt mot slutet av dynastin. Hårpiskan blev omodern mer eller mindre över natten efter kinesiska revolutionen 1911. (sv)
- Кочівницька коса (кит.: 辮髪; піньїнь: biànfà) — традиційна чоловіча зачіска кочових народів Азійського степу. Мала вигляд коси або чуба, що носився на потилиці, маківці або скронях оголеної голови. Найвідомішою є зачіска маньчжурів, які заплітали косу з трьох пучків на потилиці, виголюючи лоб і скроні. Їхні попередники — кидані, носили такі самі коси на маківці. Серед середньовічних монголів були поширені зачіски із двома косами, які запліталися на скронях. Після завоювання Китаю маньчжурами в 1644 році уряд маньчжурської династії Цін зобов'язав все чоловіче населення країни виголювати маньчжурські коси на знак покори завойовникам. Носіння довгого волосся каралося смертю. Через це у тогочасному Китаї ходила приказка: «той хто має голову, не має волосся; той хто має волосся, не має голови». Маньчжурські коси були скасовані після скинення маньчжурського режиму китайцями в ході Сіньхайської революції 1912 року. В країнах Заходу й Росії 19 століття китайські коси помилково сприймали за давній «китайський звичай». Проте власне китайці, які протестували проти маньчжурського режиму в часи Тайпінського повстання 1856 — 1864 років, підкреслено носили довге волосся. Маньчжури називали їх «довговолосими» (кит.: 長毛; піньїнь: Chángmáo) або «волохатими бандитами» (кит.: 髮賊; піньїнь: Fàzéi). (uk)
- 髡（kun）髮（fǎ），又稱為辮髪、辮子頭，是古代东胡及其后代民族的髮式，是东胡系诸民族区别于匈奴系诸民族的重要特征之一。古代漢族男孩也常见此髮式。 其特征是将头顶部分的头髮全部或部分剃除，只在两鬓或前额部分留少量餘髮作装饰，根據性別、民族、歷史時期及個人成長階段不同，髡髮有多種髮式。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- كيو (بالإنجليزية: queue أو cue) (بالصينية: 髡髮) هي قصة شعر للرجال حيث يتم حلاقة مقدمة الرأس وعمل جديلة للشعر من الخلف. كانت هذه القصة منتشرة بين قومية المانشو وبعض مجموعات الهنود الحمر. حتى عام 1910 بالصين كان الإعدام عقوبة من لا يحلق شعرة قصة الكيو ويعتبر خائناً لبلاده وكان هناك مقولة دارجة تنص على: «احتفظ بشعرك وافقد رأسك أو احتفظ برأسك وأفقد شعرك». ويذكر أن الصورة النمطية للصينيين ذوي الجدائل الطويلة التي كانت تعرض في الكتب المصورة القديمة يعود سببها لهذه القصة. (ar)
- Der chinesische Zopf (chinesisch 辮子 / 辫子, Pinyin biànzi, mandschurisch: soncoho) war vom 17. Jahrhundert bis zum Anfang des 20. Jahrhunderts die typische Haartracht der Männer in China. Das Stirnhaar wurde regelmäßig ausrasiert und das restliche Haar wurde lang und oft als geflochtener Zopf getragen. Diese Haartracht wurde den unterworfenen Chinesen von den Mandschu-Herrschern aufgezwungen und geriet mit dem Ende der Kaiserzeit außer Gebrauch. (de)
- Taucang （頭鬃）atau Bianzi （辫子）adalah kuncir rambut pria pada zaman Dinasti Qing (1644-1911) di Tiongkok. Model rambut ini diperkenalkan oleh Nurhaci setelah menyingkirkan dominasi Dinasti Ming atas Tiongkok pada awal abad ke-17. Istilah taucang digunakan oleh Tionghoa perantauan dari kelompok Hokkien yang banyak berimigrasi di Asia Tenggara, termasuk Indonesia dalam periode Qing. (in)
- 辮髪（べんぱつ、満州語：ᠰᠣᠨᠴᠣᡥᠣ、転写：soncoho、モンゴル語：гэзэг 、ᠭᠡᠵᠢᠭᠡ）は、主に東アジア（北方民族）の男性の髪型で、頭髪の一部を残して剃りあげ、残りの毛髪を伸ばして三つ編みにし、後ろに垂らした。 (ja)
- La coda o codino è un'acconciatura in cui i capelli sono portati lunghi e raccolti in una treccia o in una coda di cavallo. Come acconciatura maschile, era portata tradizionalmente da certi gruppi dei Nativi americani e dai Manciù della Manciuria, che la imposero anche ai Cinesi Han fino agli inizi del XX secolo. Fu inoltre diffusa tra i nobili europei del XVIII secolo. (it)
- 변발(辮髮)은 앞 머리털을 밀고 뒤 머리털만 남기고 땋는 몽골족(동호족, 선비족, 거란족)과 만주족(여진족) 머리매무새이다. 때때로 아메리카 토착민의 땋은 머리매무새나 일본의 존마게(丁髷)까지 포함하기도 한다. (ko)
- 髡（kun）髮（fǎ），又稱為辮髪、辮子頭，是古代东胡及其后代民族的髮式，是东胡系诸民族区别于匈奴系诸民族的重要特征之一。古代漢族男孩也常见此髮式。 其特征是将头顶部分的头髮全部或部分剃除，只在两鬓或前额部分留少量餘髮作装饰，根據性別、民族、歷史時期及個人成長階段不同，髡髮有多種髮式。 (zh)
- La coleta china (chino simplificado: 辫子; pinyin: biàn zǐ) fue una trenza obligatoria mediante una disposición impuesta a la población masculina china durante el periodo de la Dinastía Qing, más concretamente desde el gobierno del tercer emperador de la dinastía manchú, Kangxi (chino: 康熙; pinyin: Kāngxī; Pekín, 4 de mayo de 1654 — 20 de diciembre de 1722) hasta 1911. Consistía en el crecimiento del pelo, tan solo desde la parte posterior de la cabeza (el resto quedaba afeitado), que se recogía en una trenza, la cual con frecuencia llegaba hasta las piernas. (es)
- A queue or cue is a hairstyle that was worn by the Jurchen and Manchu peoples of Manchuria, and was later required to be worn by male subjects of Qing China. Hair on top of the scalp is grown long and is often braided, while the front portion of the head is shaved. The distinctive hairstyle led to its wearers being targeted during anti-Chinese riots in Australia and the United States. In the 18th century, both soldiers and sailors of western nations wore their hair pulled back into a queue, but the fashion was abandoned at the start of the next century. (en)
- La natte chinoise ou tresse chinoise est une coiffure à l'origine portée par les peuples Jürchen et les Mandchous de Mandchourie, qui a ensuite été rendue obligatoire pour les sujets masculins de la dynastie Qing en Chine (fr)
- Бянь-фа (кит. 辮髪 «косички») — традиционная мужская причёска маньчжур и других кочевых народов Великой евразийской степи. Представляла собой косичку из трех прядей, которая заплеталась на затылке или макушке, тогда как у лба и на висках волосы выбривались. В XIX столетии в странах Запада и России маньчжурская коса ошибочно принималась за традиционно китайскую. Так, Ленин использует образ "китайской косы" Фейербах отрезал китайскую косу философского идеализма — Материализм и эмпириокритицизм (1908). (Гл.4:5) (ru)
- Hårpiska var ett på 1700-talet bland männen gängse mode att bära nackhåret, vilket man lät växa långt och, omvirat med ett brett svart band, hänga ned på ryggen. Hårpiskan infördes 1713 av den preussiske kungen Fredrik Vilhelm I. Han påbjöd den även i sin armé (stångpiska); därifrån upptogs den av alla europeiska härar. Stångpiskan började försvinna på 1780-talet. (sv)
- Кочівницька коса (кит.: 辮髪; піньїнь: biànfà) — традиційна чоловіча зачіска кочових народів Азійського степу. Мала вигляд коси або чуба, що носився на потилиці, маківці або скронях оголеної голови. Найвідомішою є зачіска маньчжурів, які заплітали косу з трьох пучків на потилиці, виголюючи лоб і скроні. Їхні попередники — кидані, носили такі самі коси на маківці. Серед середньовічних монголів були поширені зачіски із двома косами, які запліталися на скронях. (uk)
|
_(14580605068).jpg){kind=link}
_from_Tomb_in_Aohan,_Liao_Dynasty.jpg){kind=link}
_(14580605068).jpg){kind=link}
_from_Tomb_in_Aohan,_Liao_Dynasty.jpg){kind=link}
