| dbo:abstract
|
- Bai Juyi (xinès: 白居易, pinyin: Bái Jūyì, Wade-Giles: Po Chu-i) fou un escriptor xinès de la dinastia Tang. Influït pel moviment a favor de la llengua antiga de Han Yu, va voler tornar a una poesia més directa, més senzilla, es va inspirar en cançons populars i es diu que es desfeia de tots els poemes que els seus servents no entenguessin. Molts dels seus poemes es refereixen a la seva carrera o a les observacions fetes com a funcionari del govern, fins i tot com a governador de tres províncies diferents. Burton Watson diu de Bai Juyi: "va treballar per desenvolupar un estil que era simple i fàcil d'entendre, i la posteritat ha correspost als seus esforços, que en fan un dels més estimats i el més llegit de tots els poetes xinesos, tant al seu país natal, la terra i en els altres països de l'Orient que participen en l'apreciació de la cultura xinesa. Les obres de Bai també van ser de gran influència en el desenvolupament històric de la literatura japonesa. (ca)
- Po Ťü-i (čínsky pchin-jinem Bái Jūyì, znaky 白居易, japonsky: Haku Rakuten, anglicky: Bo Chü-i; 772, , Che-nan – 846, Luo-jang, Che-nan) byl čínský básník dynastie Tchang. (cs)
- باي جوي (بالصينية: 白居易) (و. 772 – 846 م) هو شاعر، وكاتب، ، وخطاط من سلالة تانغ الحاكمة، توفي في لويانغ، عن عمر يناهز 74 عاماً. (ar)
- Bai Juyi (also Bo Juyi or Po Chü-i; Chinese: 白居易; 772–846), courtesy name Letian (樂天), was a renowned Chinese poet and Tang dynasty government official. Many of his poems concern his career or observations made about everyday life, including as governor of three different provinces. He achieved fame as a writer of verse in a low-key, near vernacular style that was popular throughout China, in Korea and Japan. Bai was also influential in the historical development of Japanese literature, where he is better known by the on'yomi reading of his courtesy name, Haku Rakuten (shinjitai: 白楽天). His younger brother Bai Xingjian was a short story writer. Among his most famous works are the long narrative poems "Chang hen ge" ("Song of Everlasting Sorrow"), which tells the story of Yang Guifei, and "Pipa xing" ("Song of the Pipa"). (en)
- Bai Juyi (白居易 Wade-Giles: Po Chu-yi, Esperante: Baj Ĝjuji),ankaŭ Po Kiu-yi (772 - 846) estis ĉina poeto kaj politikisto. Liaj poezioj kun popola lingvo (laŭdire li konservis nur la poemojn, kiujn lia servistino komprenis ) spegulas la mizeran vivon de tiama popolo. Li mem, tamen, ĝuis komfortan vivon dum siaj malfruaj jaroj, kaj ofte komentis pri sia bona bona stato. (eo)
- Bai Juyi (chinesisch 白居易, Pinyin Bái Jūyì / Bó Jūyì, W.-G. Pai Chü-i; * 772 in Xinzheng, Henan; † 846 in Luoyang) war ein chinesischer Dichter der Tang-Dynastie. Sein Großjährigkeitsname (chinesisch 字, Pinyin zì) war Letian (樂天, lètiān). (de)
- Bai Juyi (Xinzheng, Henan, China; 772 - 846) fue uno de los más grandes poetas de la dinastía Tang (618 - 907) junto con Li Po (701 - 762) y Du Fu (712 - 770). Era un funcionario del gobierno que se metió en problemas con las autoridades en innumerables ocasiones por no seguir las reglas o no hacer como sus superiores pensaban que debería. Bai Juyi no se molestaba en seguir las reglas porque sentía que estas eran tontas e ilógicas, ya que antes de ser un funcionario público era un poeta que seguía lo que le dictaba su corazón. A diferencia de Li Po, Bai Juyi no es muy conocido en Occidente, pero su popularidad era superior entre las élites dominantes en China. Es especialmente conocido por su poema Canción del dolor eterno (también conocido como El remordimiento permanente o La canción del pesar eterno) que llegó a ser muy popular cuando se publicó en c. 806 y lo sigue siendo hoy en día. En China, el poema todavía es lectura obligatoria en las escuelas. El sencillo estilo de escritura de Bai Juyi, conocido como Yuanhe, era accesible y atractivo para las masas (aunque no tanto para los críticos) y debido a esto, y a su hábito de publicar y distribuir su propio trabajo, la mayoría de sus poemas han sobrevivido a través de los siglos y hasta hoy siguen siendo admirados. (es)
- Bai Juyi ou Po Kiu-yi (ch. : 白居易 ; py : Bái Jūyì), (772 - 846), est un écrivain chinois de la dynastie Tang. Poète prolifique, d'une génération plus jeune que Li Bai, Du Fu et Wang Wei, il est également très apprécié au Japon dès son vivant et jusqu'à nos jours, où il est connu sous le nom de Haku Rakuten. Sous l'influence du mouvement pour la langue ancienne de Han Yu, il voulut revenir à une poésie plus directe, plus simple. Ses poèmes les plus connus s'inspirent des chansons populaires et décrivent la misère du peuple. Une anecdote raconte qu'il retravaillait un poème jusqu'à ce que sa servante puisse le comprendre. (fr)
- Bai Juyi (sering juga ditulis Bo Juyi atau Po Chü-i; Hanzi: 白居易; 772–846), nama kehormatan Letian (Hanzi: 樂天), adalah penyair terkenal dan pejabat pemerintah pada masa Dinasti Tang. Banyak puisi-puisinya bercerita mengenai kariernya termasuk semasa menjabat sebagai gubernur di tiga provinsi berbeda atau pengamatannya tentang kehidupan sehari-hari. Dia mencapai ketenarannya sebagai penulis syair dengan gaya bahasa sederhana dan vernakular yang populer di seluruh Tiongkok, Korea dan Jepang. Bai juga berpengaruh dalam sejarah perkembangan sastra Jepang, yang lebih dikenal dengan nama kehormatannya dalam on'yomi, Haku Rakuten (shinjitai: 白楽天). Adik laki-lakinya, Bai Xingjian adalah seorang penulis cerita pendek. Di antara karyanya yang paling terkenal adalah puisi naratif panjang "" ("Lagu Penyesalan Abadi"), yang menceritakan kisah Yang Guifei, dan "" (sering diterjemahkan menjadi "Lagu Pipa" atau "Balada Pipa"). (in)
- 백거이(중국어: 白居易, 772년 ~ 846년) 자(字)는 낙천(樂天)이고, 호는 취음선생(醉吟先生), 향산거사(香山居士) 등으로 불리었다. 당나라 때 뤄양(洛陽) 부근의 신정(新鄭)에서 태어났다. (ko)
- Bai Juyi (白居易S, Bái JūyìP, anche noto come Po Chu-i; Taiyuan, 28 febbraio 772 – Luoyang, 8 settembre 846) è stato un poeta cinese vissuto all'epoca della dinastia T'ang. (it)
- Bai Juyi (Chinees: 白居易, pinyin: Bái Jūyì / Bó JūyìJyi) was een Chinese dichter tijdens de Tang-dynastie (geboren in 772 A. D. in Xinzheng, Henan, gestorven in 846 A. D. in Luoyang). Zijn familienaam (xing of shi) was Bai, zijn voornaam (ming) Juyi en zijn aanspreeksnaam (zi) naar Chinese gewoonte was Letian (chinees: 樂天, pinyin: Lètiān). 'Juyi' betekent 'hij die verwijlt in het eenvoudige' . Zijn onderwerpen varieerden van staatszaken tot kleine huishoudelijke gebeurtenissen. En perioden van manische energie wisselde hij af met perioden van depressie. In zijn werk presenteert hij zich als student, als ambtenaar, als activist en banneling, als hoveling en bestuurder, als kluizenaar, als gepensioneerde, als vriend en als broer, als echtgenoot en vader, als tourist, als tuinarchtect, als armoedzaaier en bordeelbezoeker, als scepticus en gelovige. Elke tijd en cultuur kon in zijn werk zo passende beelden vinden. Gedichten die in Japan en Europa gemeengoed waren, kwamen soms niet voor in Chinese bloemlezingen. . Hij bewonderde de al overleden Tangdichter Du Fu (712 -770). (nl)
- Bai Juyi lub Bo Juyi (ur. 772 w Xinzheng w prow. Henan, zm. 846 w Luoyangu) – chiński poeta z czasów dynastii Tang, autor prawie 3000 utworów. W wieku 28 lat zdał egzaminy urzędnicze i rozpoczął pracę w cesarskiej bibliotece; w roku 807 został członkiem Akademii Hanlin. Na skutek intryg dworskich został w 814 roku złożony z zajmowanych urzędów i skazany na banicję do Jiujiangu. Powrócił do służby na dworze w 818 roku, obejmując stanowisko namiestnika . W późniejszym okresie był także namiestnikiem Hangzhou (822–824) i Suzhou (825–827), a od 829 do przejścia na emeryturę w 842 roku prefektem Luoyangu. Według Bai Juyi poezja powinna odnosić się do rzeczywistości, a nie opisywać fikcyjne wydarzenia i miejsca. Nade wszystko powinna pełnić cele dydaktyczne. W swoich utworach opisywał życie społeczne czasów w których żył, ukazując często niewygody codziennej egzystencji i ciężkie położenie najuboższych warstw. Bai praktykował buddyzm chan, jego nauczycielem był Foguang Ruman. (pl)
- 白 居易（はく きょい、大暦7年1月20日（772年2月28日） - 会昌6年8月14日（846年9月8日））は、唐代中期の漢詩人。本貫は太原郡陽邑県。兄は浮梁県の主簿の白幼文。弟は白行簡。北斉の白建末裔。 名の「居易」は、『礼記』「中庸」の「君子居易以俟命、小人行険而僥倖」（君子は安全な所にいて運が巡ってくるのを待ち、小人は冒険をして幸いを求めるという意）」に由来する。字は楽天。「楽天」は、『易』「繋辞伝」上の「楽天知命、故不憂」（天の法則を楽しみ運命をわきまえる。だから憂えることがないという意）に由来する。号は酔吟先生・香山居士。 (ja)
- Bai Juyi (chinês: 白居易, pinyin: Bai Juyi, Wade-Giles: Po Chü-i) é um escritor chinês da dinastia Tang. Influenciado pelo movimento em favor da língua antiga de Han Yu, quis regressar a uma poesia mais direta, mais simples; inspirou-se em e diz-se que se desfazia de todos os poemas que os seus serventes não entendiam. Sua poesia foi tocada por valores do taoísmo e do budismo. (pt)
- Bai Juyi (kinesiska: 白居易, Bái Jūyì) född 772 i Xinzheng, Henan, död 846 i Luoyang, var en kinesisk författare under Tangdynastin. Han är även känd i Japan, där han kallas Haku Rakuten. (sv)
- Бо Цзюйи́ (кит. 白居易, а также Бо Лэтянь 白乐天, Бо Сяншань 白香山, 772—846) — китайский поэт эпохи Тан. Брат Бо Синцзяня и троюродный брат канцлера Бай Миньчжуна. Сравнивал себя с гением стихов (кит. упр. 诗仙, пиньинь shīxiān) или демоном стихов (кит. упр. 诗魔, пиньинь shīmó). Жил в городе Тайюань провинции Шаньси. Родился в городе Синьчжэн провинции Хэнань. Его эссе характеризуются краткостью и особой остротой. Особенно преуспел в стихосложении в жанре «ши». Этого поэта можно назвать одной из знаковых фигур в эпоху средней Тан. Произведения написаны доступным языком. Простота языка доходит до такой степени, что «даже старуха может понять» (кит. трад. 老妪能解, пиньинь lǎoyùnéngjiě). В ранние годы Бо Цзюйи активно занимался реформами, его заботила судьба простого народа. Он стал инициатором движения Новых юэфу, считал, что поэтическое творчество не может быть оторвано от реальности, потому необходимо выбирать сюжеты из повседневной жизни, произведения должны отражать свою эпоху. Этот поэт стал одной из главных фигур китайского реализма вслед за Ду Фу. Несмотря на то, что до конца жизни Бо Цзюйи беспокоила судьба народа, неудачи на политическом поприще заставили поэта обратиться к «винным стихам». Данное обстоятельство отразилось и в его ироничном псевдониме «Пьяный господин, распевающий песни» (кит. трад. 醉吟先生, пиньинь zuìyínxiānsheng, палл. Цзуйинь сяньшэн). Бо Цзюйи был особенно близок с поэтом Юань Чжэнем. Два литератора были единомышленниками в вопросах преобразования литературы. В конце жизни Бо Цзюйи сблизился с поэтом Лю Юйси и часто с ним обменивался стихами. Произведения Бо Цзюйи существенно повлияли не только на китайское общество, но и получили широкую известность в Японии, государстве Силла и других странах. Среди основных произведений можно отметить следующие: «Вечная печаль» (кит. 長长恨), «Певица (пипа́)» (кит. 琵琶行, альтернативный перевод названия: «Лютня»), циклы «Циньские напевы» (秦中吟) и «Новые народные песни» (新乐府). Одним из важнейших эссе является «Письмо к Юань Чжэню» (与元九书), провозгласившее Движение за обновление поэзии. (ru)
- Бо Цзюй-і (кит. 白居易, 772–846) — китайський поет-реаліст епохи Тан. Походив із знатного роду. Хоча й обіймав високі державні посади, проте зазнавав переслідувань за критику феодальних порядків і за свої симпатії до простих людей. У циклах віршів «Цінські наспіви» та «Нові народні пісні» Бо Цзюйі протестував проти гноблення народу феодалами. Ліричні твори поета, особливо поеми «Пісня про безмірну тугу», «Почув гру на чжені дівчини Цуя Сьомого» та «Лютня», популярні в Китаї, Японії. В творах пізнішого періоду відійшов від соціальних тем. Є героєм новели «Про три сни», автором якої був його брат — Бо Сінцзянь. (uk)
- 白居易（772年2月28日－846年9月8日），字樂天，晚號香山居士、醉吟先生，在詩界有廣大教化主的稱號。祖籍山西太原，生于華州(今陝西省渭南市)，唐代文學家，文章精切，特別擅長寫詩，是中唐最具代表性的詩人之一。作品平易近人、通俗易懂，乃至於有「老嫗能解」的說法。 白居易早年積極從事政治改革，關懷民生，倡導新樂府運動，主張詩歌創作不能離開現實，須取材於現實事件，反映時代的狀況，所謂「文章合為時而著，歌詩合為事而作」，是繼杜甫之後實際派文學的重要領袖人物之一。他晚年雖仍不改關懷民生之心，卻因政治上的不得志，而多時放意詩酒，作《醉吟先生傳》以自況。白居易與元稹齊名，號「元白」，元白兩人是文學革新運動的伙伴，分別作有《元氏長慶集》與《白氏長慶集》，稱為長慶體，又稱元和體。晚年白居易又與劉禹錫唱和甚多，人稱為「劉白」。 白居易因努力寫詩，曾自述或許有人認為他是「詩王」或「詩魔」唐宣宗曾褒白居易為「詩仙」，故人稱「敕封詩仙」，而李白是後世才由民間从「謫仙人」轉尊為「詩仙」。 白居易的作品，在作者在世時就已廣為流傳於社會各地各階層，乃至外國，如朝鮮半島、日本等地，產生很大的影響。重要的詩歌有《長恨歌》、《琵琶行》、《秦中吟》、 新樂府、《問劉十九》等，重要的文章有《與元九書》等。其中《慈烏夜啼》和《燕詩》即表現他為人孝順。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Po Ťü-i (čínsky pchin-jinem Bái Jūyì, znaky 白居易, japonsky: Haku Rakuten, anglicky: Bo Chü-i; 772, , Che-nan – 846, Luo-jang, Che-nan) byl čínský básník dynastie Tchang. (cs)
- باي جوي (بالصينية: 白居易) (و. 772 – 846 م) هو شاعر، وكاتب، ، وخطاط من سلالة تانغ الحاكمة، توفي في لويانغ، عن عمر يناهز 74 عاماً. (ar)
- Bai Juyi (白居易 Wade-Giles: Po Chu-yi, Esperante: Baj Ĝjuji),ankaŭ Po Kiu-yi (772 - 846) estis ĉina poeto kaj politikisto. Liaj poezioj kun popola lingvo (laŭdire li konservis nur la poemojn, kiujn lia servistino komprenis ) spegulas la mizeran vivon de tiama popolo. Li mem, tamen, ĝuis komfortan vivon dum siaj malfruaj jaroj, kaj ofte komentis pri sia bona bona stato. (eo)
- Bai Juyi (chinesisch 白居易, Pinyin Bái Jūyì / Bó Jūyì, W.-G. Pai Chü-i; * 772 in Xinzheng, Henan; † 846 in Luoyang) war ein chinesischer Dichter der Tang-Dynastie. Sein Großjährigkeitsname (chinesisch 字, Pinyin zì) war Letian (樂天, lètiān). (de)
- Bai Juyi ou Po Kiu-yi (ch. : 白居易 ; py : Bái Jūyì), (772 - 846), est un écrivain chinois de la dynastie Tang. Poète prolifique, d'une génération plus jeune que Li Bai, Du Fu et Wang Wei, il est également très apprécié au Japon dès son vivant et jusqu'à nos jours, où il est connu sous le nom de Haku Rakuten. Sous l'influence du mouvement pour la langue ancienne de Han Yu, il voulut revenir à une poésie plus directe, plus simple. Ses poèmes les plus connus s'inspirent des chansons populaires et décrivent la misère du peuple. Une anecdote raconte qu'il retravaillait un poème jusqu'à ce que sa servante puisse le comprendre. (fr)
- 백거이(중국어: 白居易, 772년 ~ 846년) 자(字)는 낙천(樂天)이고, 호는 취음선생(醉吟先生), 향산거사(香山居士) 등으로 불리었다. 당나라 때 뤄양(洛陽) 부근의 신정(新鄭)에서 태어났다. (ko)
- Bai Juyi (白居易S, Bái JūyìP, anche noto come Po Chu-i; Taiyuan, 28 febbraio 772 – Luoyang, 8 settembre 846) è stato un poeta cinese vissuto all'epoca della dinastia T'ang. (it)
- 白 居易（はく きょい、大暦7年1月20日（772年2月28日） - 会昌6年8月14日（846年9月8日））は、唐代中期の漢詩人。本貫は太原郡陽邑県。兄は浮梁県の主簿の白幼文。弟は白行簡。北斉の白建末裔。 名の「居易」は、『礼記』「中庸」の「君子居易以俟命、小人行険而僥倖」（君子は安全な所にいて運が巡ってくるのを待ち、小人は冒険をして幸いを求めるという意）」に由来する。字は楽天。「楽天」は、『易』「繋辞伝」上の「楽天知命、故不憂」（天の法則を楽しみ運命をわきまえる。だから憂えることがないという意）に由来する。号は酔吟先生・香山居士。 (ja)
- Bai Juyi (chinês: 白居易, pinyin: Bai Juyi, Wade-Giles: Po Chü-i) é um escritor chinês da dinastia Tang. Influenciado pelo movimento em favor da língua antiga de Han Yu, quis regressar a uma poesia mais direta, mais simples; inspirou-se em e diz-se que se desfazia de todos os poemas que os seus serventes não entendiam. Sua poesia foi tocada por valores do taoísmo e do budismo. (pt)
- Bai Juyi (kinesiska: 白居易, Bái Jūyì) född 772 i Xinzheng, Henan, död 846 i Luoyang, var en kinesisk författare under Tangdynastin. Han är även känd i Japan, där han kallas Haku Rakuten. (sv)
- Бо Цзюй-і (кит. 白居易, 772–846) — китайський поет-реаліст епохи Тан. Походив із знатного роду. Хоча й обіймав високі державні посади, проте зазнавав переслідувань за критику феодальних порядків і за свої симпатії до простих людей. У циклах віршів «Цінські наспіви» та «Нові народні пісні» Бо Цзюйі протестував проти гноблення народу феодалами. Ліричні твори поета, особливо поеми «Пісня про безмірну тугу», «Почув гру на чжені дівчини Цуя Сьомого» та «Лютня», популярні в Китаї, Японії. В творах пізнішого періоду відійшов від соціальних тем. Є героєм новели «Про три сни», автором якої був його брат — Бо Сінцзянь. (uk)
- 白居易（772年2月28日－846年9月8日），字樂天，晚號香山居士、醉吟先生，在詩界有廣大教化主的稱號。祖籍山西太原，生于華州(今陝西省渭南市)，唐代文學家，文章精切，特別擅長寫詩，是中唐最具代表性的詩人之一。作品平易近人、通俗易懂，乃至於有「老嫗能解」的說法。 白居易早年積極從事政治改革，關懷民生，倡導新樂府運動，主張詩歌創作不能離開現實，須取材於現實事件，反映時代的狀況，所謂「文章合為時而著，歌詩合為事而作」，是繼杜甫之後實際派文學的重要領袖人物之一。他晚年雖仍不改關懷民生之心，卻因政治上的不得志，而多時放意詩酒，作《醉吟先生傳》以自況。白居易與元稹齊名，號「元白」，元白兩人是文學革新運動的伙伴，分別作有《元氏長慶集》與《白氏長慶集》，稱為長慶體，又稱元和體。晚年白居易又與劉禹錫唱和甚多，人稱為「劉白」。 白居易因努力寫詩，曾自述或許有人認為他是「詩王」或「詩魔」唐宣宗曾褒白居易為「詩仙」，故人稱「敕封詩仙」，而李白是後世才由民間从「謫仙人」轉尊為「詩仙」。 白居易的作品，在作者在世時就已廣為流傳於社會各地各階層，乃至外國，如朝鮮半島、日本等地，產生很大的影響。重要的詩歌有《長恨歌》、《琵琶行》、《秦中吟》、 新樂府、《問劉十九》等，重要的文章有《與元九書》等。其中《慈烏夜啼》和《燕詩》即表現他為人孝順。 (zh)
- Bai Juyi (xinès: 白居易, pinyin: Bái Jūyì, Wade-Giles: Po Chu-i) fou un escriptor xinès de la dinastia Tang. Influït pel moviment a favor de la llengua antiga de Han Yu, va voler tornar a una poesia més directa, més senzilla, es va inspirar en cançons populars i es diu que es desfeia de tots els poemes que els seus servents no entenguessin. (ca)
- Bai Juyi (also Bo Juyi or Po Chü-i; Chinese: 白居易; 772–846), courtesy name Letian (樂天), was a renowned Chinese poet and Tang dynasty government official. Many of his poems concern his career or observations made about everyday life, including as governor of three different provinces. He achieved fame as a writer of verse in a low-key, near vernacular style that was popular throughout China, in Korea and Japan. Among his most famous works are the long narrative poems "Chang hen ge" ("Song of Everlasting Sorrow"), which tells the story of Yang Guifei, and "Pipa xing" ("Song of the Pipa"). (en)
- Bai Juyi (Xinzheng, Henan, China; 772 - 846) fue uno de los más grandes poetas de la dinastía Tang (618 - 907) junto con Li Po (701 - 762) y Du Fu (712 - 770). Era un funcionario del gobierno que se metió en problemas con las autoridades en innumerables ocasiones por no seguir las reglas o no hacer como sus superiores pensaban que debería. Bai Juyi no se molestaba en seguir las reglas porque sentía que estas eran tontas e ilógicas, ya que antes de ser un funcionario público era un poeta que seguía lo que le dictaba su corazón. A diferencia de Li Po, Bai Juyi no es muy conocido en Occidente, pero su popularidad era superior entre las élites dominantes en China. Es especialmente conocido por su poema Canción del dolor eterno (también conocido como El remordimiento permanente o La canción del (es)
- Bai Juyi (sering juga ditulis Bo Juyi atau Po Chü-i; Hanzi: 白居易; 772–846), nama kehormatan Letian (Hanzi: 樂天), adalah penyair terkenal dan pejabat pemerintah pada masa Dinasti Tang. Banyak puisi-puisinya bercerita mengenai kariernya termasuk semasa menjabat sebagai gubernur di tiga provinsi berbeda atau pengamatannya tentang kehidupan sehari-hari. Dia mencapai ketenarannya sebagai penulis syair dengan gaya bahasa sederhana dan vernakular yang populer di seluruh Tiongkok, Korea dan Jepang. (in)
- Bai Juyi (Chinees: 白居易, pinyin: Bái Jūyì / Bó JūyìJyi) was een Chinese dichter tijdens de Tang-dynastie (geboren in 772 A. D. in Xinzheng, Henan, gestorven in 846 A. D. in Luoyang). Zijn familienaam (xing of shi) was Bai, zijn voornaam (ming) Juyi en zijn aanspreeksnaam (zi) naar Chinese gewoonte was Letian (chinees: 樂天, pinyin: Lètiān). 'Juyi' betekent 'hij die verwijlt in het eenvoudige' . Hij bewonderde de al overleden Tangdichter Du Fu (712 -770). (nl)
- Bai Juyi lub Bo Juyi (ur. 772 w Xinzheng w prow. Henan, zm. 846 w Luoyangu) – chiński poeta z czasów dynastii Tang, autor prawie 3000 utworów. W wieku 28 lat zdał egzaminy urzędnicze i rozpoczął pracę w cesarskiej bibliotece; w roku 807 został członkiem Akademii Hanlin. Na skutek intryg dworskich został w 814 roku złożony z zajmowanych urzędów i skazany na banicję do Jiujiangu. Powrócił do służby na dworze w 818 roku, obejmując stanowisko namiestnika . W późniejszym okresie był także namiestnikiem Hangzhou (822–824) i Suzhou (825–827), a od 829 do przejścia na emeryturę w 842 roku prefektem Luoyangu. (pl)
- Бо Цзюйи́ (кит. 白居易, а также Бо Лэтянь 白乐天, Бо Сяншань 白香山, 772—846) — китайский поэт эпохи Тан. Брат Бо Синцзяня и троюродный брат канцлера Бай Миньчжуна. Сравнивал себя с гением стихов (кит. упр. 诗仙, пиньинь shīxiān) или демоном стихов (кит. упр. 诗魔, пиньинь shīmó). Жил в городе Тайюань провинции Шаньси. Родился в городе Синьчжэн провинции Хэнань. Его эссе характеризуются краткостью и особой остротой. Особенно преуспел в стихосложении в жанре «ши». Этого поэта можно назвать одной из знаковых фигур в эпоху средней Тан. Произведения написаны доступным языком. Простота языка доходит до такой степени, что «даже старуха может понять» (кит. трад. 老妪能解, пиньинь lǎoyùnéngjiě). (ru)
|
.svg){kind=link}
