| dbo:abstract
|
- The music of Belgium is a cultural mix where Flemish Dutch-speaking and Walloon French-speaking traditions mix with those of German minorities and of immigrant communities from Democratic Republic of the Congo or other distant countries. (en)
- La musique belge comporte à l'image du pays un double héritage linguistique selon que l'on considère la Communauté flamande ou la Communauté francophone de Belgique. Il existe en outre une Communauté germanophone de Belgique. De riches heures de musiques classiques ont agrémenté la culture du pays depuis la Renaissance, alors que la musique traditionnelle a quasi disparu au profit d'une musique populaire très en vogue. (fr)
- België is een kruispunt van diverse West-Europese culturen. Het land zelf is hoofdzakelijk verdeeld in een Nederlandstalig Vlaanderen en een Franstalig Wallonië, met nog een Duitstalig gebied en een niet onbelangrijke groep mensen van vreemde origine, vooral afkomstig uit Italië, Frankrijk, Nederland, Marokko en Polen. Deze verdeling zet zich ook verder in de muziekwereld in België. Naast zijn nationale eigenheden volgt de muziek in het land echter de tradities van de omliggende Europese landen en de rest van de westerse muziekwereld. België is een relatief klein gebied en eeuwenlang overheerst door de omliggende Europese grootmachten. De traditie van de lokale klassieke muziek sluit daar dan ook bij aan. Bij de Belgische volksmuziek vinden we hetzelfde verschijnsel. Toen in de 20ste eeuw de muziekindustrie zich uitgroeide, volgde men net als in de rest van de Westerse wereld ook deze ontwikkelingen. De muziekbeleving in België wordt bepaald door de traditionele kanalen. Radio en televisie bepalen de mainstream muziek. Platenwinkels bieden opgenomen muziek van diverse genres te koop aan. Grote festivals, zaaloptredens, concerten, maar ook kleinschalige optredens en clubmuziek geven de gelegenheid livemuziek mee te maken. Ook in het zelf spelen van muziek richt men zich hoofdzakelijk op de gebruikelijke Westerse genres. Een typisch fenomeen dat hier toch buiten valt, zijn de talloze amateurfanfares, die op lokale dorpsfeesten en -evenementen een eigen muzikale inbreng hebben. (nl)
- A música da Bélgica engloba tanto as manifestações da Valônia quanto as do Flanders. Até a segunda metade do século XIX, a Bélgica era rica em estudiosos e intérpretes, mas produziu poucos compositores originais notórios, entre eles César Franck (embora tenha feito a maior parte de sua carreira em Paris), François-Joseph Fétis e François-Auguste Gevaert. Nos anos 1870, contudo, a notória escola belga de violinistas foi iniciada com e continuada por seu discípulo Henri Vieuxtemps, que por sua vez foi mestre de Eugène Ysaÿe. Outro discípulo notório de Bériot foi . Também nesta época, os flamengos iniciaram um movimento para criar um estilo local que unificasse a elite e o restante da comunidade. Capitaneou este movimento , sucedido por . Outros músicos notórios deste período são , , , , . Já na Valônia, destacaram-se Jean Absil (discipulo de Gilson), , , , , , , . Um grupo denominado Synthétistes foi formado por , , , e . No século XX, é considerado o novo César Franck, e dentre seus contemporâneos notórios estão e . (pt)
- Бельгийская музыка черпает свои истоки из музыкальных традиций фламандцев, населявших север страны, и традиций валлонов, обитавших на юге и испытавших влияние французских традиций. Формирование бельгийской музыки протекало в сложных исторических условиях — территория современной Бельгии находилась под многовековым испанским господством, а затем вошла в качестве провинции в состав Австрийской империи, а позднее попала под власть Франции и Германии и стала независимой только после Революции 1830. Ещё в эпоху средневековья на территории современной Бельгии существовали различные обряды, давались народные представления, мистерии, содержащие элементы музыкального действия; в городах выступали труппы бродячих комедиантов и музыкантов, были распространены хоровое пение, игра на смычковых инструментах. В 14 веке в Брюсселе существовало братство менестрелей. В эпоху Возрождения выдвигается т. н. нидерландская школа, сыгравшая важную роль в становлении европейских полифонических жанров. Именно на территории Бельгии родились такие выдающиеся композиторы, как Гийом Дюфаи, Йоханнес Окегем, Орландо ди Лассо. Традиции нидерландской школы получили развитие в церковных певчих школах — метризах, где учились почти все выдающиеся бельгийские музыканты 17-18 вв. Значительным центром музыкальной культуры становится Брюссель, во 2-й пол. 17 веке на основе придворных оперных и балетных спектаклей формируется музыкальный театр. Вытеснение полифонической музыки гомофонным стилем исторически совпало с отходом территории Бельгии к Австрийской империи; в это время традиции полифонической нидерландской школы переживали упадок, зато в бюргерских кругах культивируются камерно-инструментальные и камерно-вокальные жанры, сказывалось сильное влияние французской клавесинной культуры. Центрами музыкального образования становятся училища в Брюсселе и Льеже, затем на их базе были основаны консерватории. Параллельно, развитию оперному искусству способствовало открытие в 1700 Королевского театра Ла Монне. Этот театр сыграл не последнюю роль в подъёме революционных настроений и обретении независимости Бельгией в 1830 году. В 19 веке на развитие бельгийской музыки продолжает влиять французская музыкальная культура, прежде оперная. Опера занимает господствующее место в творчестве большинства бельгийских композиторов этого времени (в частности Ф. Ж. Фетис, Ф. О. Геварт). В 1870-х годах под влиянием творчества Р. Вагнера намечается намечается постепенный отход бельгийских композиторов от французских оперных форм, влияние Вагнера отмечено на творчестве таких композиторов, как Э. Тинель, Э. Матье, Ф. Серве. Возникает движение за возрождение фламандской национальной музыки, представители которого (П. Бенуа, Я. Блокс) используют национальные исторические сюжеты. Самым известным композитором бельгийского происхождения XIX века считается Сезар Франк, его музыка оказала значительное влияние на бельгийских композиторов валлонского направления. Мировую известность получила бельгийская скрипичная школа, основоположником которой считается Шарль Берио, а среди его учеников — Эжен Изаи и Анри Вьетан. В Бельгии родился и Адольф Сакс — изобретатель саксофона. После 1-й мировой войны музыкальная жизнь Бельгии демократизируется, организуется филармоническое общество (1927), национальный симфонический оркестр (1936), конкурсы имени Изаи (1937) и королевы Елизаветы (1951). В современной Бельгии существует государственная система музыкального образования. Работают консерватории в Брюсселе (с 1832), Антверпене (с 1876), Льеже (с 1826), Генте, Шарлеруа, школа церковной музыки в Мехелене (Малин), работают музыкальные общества. (ru)
- Бельгійська музика бере свій початок з музичних традицій фламандців, що населяли північ країни, і традицій валлонів, що мешкали на півдні та зазнали вплив французьких традицій. Формування бельгійської музики протікало в складних історичних умовах — територія сучасної Бельгії знаходилася під багатовіковим іспанським пануванням, а потім увійшла як провінція до Австрійської імперії, а пізніше потрапила під владу Франції та Німеччини і стала незалежною лише після Революції 1830. Ще в епоху середньовіччя на території сучасної Бельгії побутували різні обряди, давалися народні вистави, містерії, що містили елементи музичної дії; в містах виступали трупи бродячих комедіантів і музикантів, були поширені хоровий спів, гра на смичкових інструментах. У 14 столітті в Брюсселі існувало братство менестрелів. В епоху Відродження висувається т. зв. нідерландська школа, що зіграла винятково важливу роль у становленні європейських поліфонічних жанрів. Саме на території Бельгії народилися такі видатні композитори, як Ґійом Дюфаї, Йоганнес Окегем, Орландо ді Лассо. Традиції нідерландської школи отримали розвиток в церковних співочих школах — метризах, де навчалися майже всі видатні бельгійські музиканти 17-18 ст. Значним центром музичної культури стає Брюссель, у 2-й пол. 17 столітті на основі придворних оперних і балетних вистав формується музичний театр. Витіснення поліфонічної музики гомофонним стилем історично збіглося із відходом території Бельгії до Австрійської імперії, в цей час традиції поліфонічної нідерландської школи занепадають, натомість в бюргерських колах культивуються камерно-інструментальні та камерно-вокальні жанри, сильний вплив французької клавесинної культури.Центрами музичної освіти стають училища в Брюсселі і Льєжі, згодом на їх базі було засновано консерваторії. Паралельно, розвиткові оперному мистецтву сприяло відкриття 1700 року Королівського театру Ла Монне. Цей театр зіграв не останню роль у підйомі революційних настроїв і здобутті незалежності Бельгією 1830 року. У 19 столітті на розвиток бельгійської музики продовжує впливати французька музична культура, насамперед оперна. Опера займає панівне місце у творчості більшості бельгійських композиторів цього часу (зокрема Ф. Ж. Фетіс, Ф. О. Геварт). У 1870-х роках під впливом творчості Р. Вагнера намічається намічається поступовий відхід бельгійських композиторів від французьких оперних форм, вплив Вагнера позначений на творчості таких композиторів як Е. Тінель, Е. Матьє, Ф. Серве. Виникає рух за відродження фламандської національної музики, представники якого (П. Бенуа, Я. Блокс) використовують національні історичні сюжети. Найвідомішим композитором бельгійського походження XIX століття вважається Сезар Франк, його музика зробила значний вплив на бельгійських композиторів валлонського напрямку. Світову популярність здобула бельгійська скрипкова школа, основоположником якої вважається Шарль Беріо, а серед його учнів — Ежен Ізаї та Анрі В'єтан. У Бельгії народився також і Адольф Сакс — винахідник саксофону і саксгорнів. Після 1-ї світової війни музичне життя Бельгії демократизується, організовується філармонічне товариство (1927), національний симфонічний оркестр (1936), конкурси імені Ізаї (1937) та королеви Єлизавети (1951). В сучасній Бельгії існує державна система музичної освіти. Працюють консерваторії в Брюсселі (з 1832), Антверпені (з 1876), Льєжі (з 1826), Генті, Шарлеруа, школа церковної музики в Мехелені (Малин), працюють музичні товариства. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- The music of Belgium is a cultural mix where Flemish Dutch-speaking and Walloon French-speaking traditions mix with those of German minorities and of immigrant communities from Democratic Republic of the Congo or other distant countries. (en)
- La musique belge comporte à l'image du pays un double héritage linguistique selon que l'on considère la Communauté flamande ou la Communauté francophone de Belgique. Il existe en outre une Communauté germanophone de Belgique. De riches heures de musiques classiques ont agrémenté la culture du pays depuis la Renaissance, alors que la musique traditionnelle a quasi disparu au profit d'une musique populaire très en vogue. (fr)
- België is een kruispunt van diverse West-Europese culturen. Het land zelf is hoofdzakelijk verdeeld in een Nederlandstalig Vlaanderen en een Franstalig Wallonië, met nog een Duitstalig gebied en een niet onbelangrijke groep mensen van vreemde origine, vooral afkomstig uit Italië, Frankrijk, Nederland, Marokko en Polen. Deze verdeling zet zich ook verder in de muziekwereld in België. Naast zijn nationale eigenheden volgt de muziek in het land echter de tradities van de omliggende Europese landen en de rest van de westerse muziekwereld. (nl)
- A música da Bélgica engloba tanto as manifestações da Valônia quanto as do Flanders. Até a segunda metade do século XIX, a Bélgica era rica em estudiosos e intérpretes, mas produziu poucos compositores originais notórios, entre eles César Franck (embora tenha feito a maior parte de sua carreira em Paris), François-Joseph Fétis e François-Auguste Gevaert. Nos anos 1870, contudo, a notória escola belga de violinistas foi iniciada com e continuada por seu discípulo Henri Vieuxtemps, que por sua vez foi mestre de Eugène Ysaÿe. Outro discípulo notório de Bériot foi . (pt)
- Бельгийская музыка черпает свои истоки из музыкальных традиций фламандцев, населявших север страны, и традиций валлонов, обитавших на юге и испытавших влияние французских традиций. Формирование бельгийской музыки протекало в сложных исторических условиях — территория современной Бельгии находилась под многовековым испанским господством, а затем вошла в качестве провинции в состав Австрийской империи, а позднее попала под власть Франции и Германии и стала независимой только после Революции 1830. (ru)
- Бельгійська музика бере свій початок з музичних традицій фламандців, що населяли північ країни, і традицій валлонів, що мешкали на півдні та зазнали вплив французьких традицій. Формування бельгійської музики протікало в складних історичних умовах — територія сучасної Бельгії знаходилася під багатовіковим іспанським пануванням, а потім увійшла як провінція до Австрійської імперії, а пізніше потрапила під владу Франції та Німеччини і стала незалежною лише після Революції 1830. (uk)
|
