| dbo:abstract
|
- Diese Liste der Ghettos in der Zeit des Nationalsozialismus umfasst über 1300 Ghettos, auch „Gettos“ oder „Jüdische Wohnbezirke“ genannte Ortsteile oder Orte, in denen mehrere Millionen Juden interniert wurden. Viele von ihnen kamen dort ums Leben, wurden in Konzentrationslager deportiert oder unmittelbar in die Vernichtungslager gebracht, wo sie ermordet wurden. Der Begriff für diese Form der Konzentrationslager hat mit einem Ghetto im Sinne eines aus Gründen des Selbstschutzes und der Selbstverwaltung jüdischen Wohnbezirks des Mittelalters nichts gemeinsam außer der von den Nationalsozialisten gewählten Bezeichnung. Karte mit allen verlinkten Seiten derGhetto-Orte: OSM | WikiMap Die Jüdischen Wohnbezirke oder auch „Ghettos“ wurden ab 1939 im besetzten Polen von deutschen Behörden eingerichtet, insbesondere im Reichsgau Wartheland und im Generalgouvernement (Distrikte Galizien, Krakau, Lublin, Radom und Warschau). Am 21. September 1939, während der Schlussphase des Kriegs gegen Polen, wies der Chef des Reichssicherheitshauptamts Reinhard Heydrich aus Berlin seine in Polen eingesetzten SS-Verbände an, für polnische Juden innerhalb größerer Gemeinden Sperrgebiete (Ghettos) zu errichten oder sie in ein geplantes „Judenreservat“ bei Nisko zu deportieren. Zudem seien alle „jüdischen“ Gemeinden mit weniger als 500 Einwohnern „aufzulösen“. Ab 1941 wurden sie auch in Tschechien (Reichsprotektorat Böhmen und Mähren), in Litauen, Lettland und Weißrussland (verwaltet als Reichskommissariat Ostland mit seinen Generalkommissariaten Estland, Lettland, Litauen und Weißruthenien, sowie Distrikt Bialystok) sowie in der Ukraine (Reichskommissariat Ukraine mit seinen Generalkommissariaten Dnepropetrowsk, Kiew, Krim, Nikolajew, Shitomir und Wolhynien-Podolien), Russland und Griechenland errichtet. In den verbündeten Staaten Rumänien und Bulgarien wurden im eigentlichen Staatsgebiet nur wenige Ghettos eingerichtet, in Rumänien dagegen vor allem in Gouvernement Transnistrien (heute weitestgehend Ukraine, zum Teil Moldawien). In Ungarn und dessen nach dem Zweiten Wiener Schiedsspruch zurückgewonnenen Gebieten wurde die jüdische Bevölkerung ab April 1944 zum Zwecke der Deportation ghettoisiert. In der Slowakei gab es ab 1942 Sammellager zur Deportation. Die Zuspitzung der Shoah und des Holocausts war die SS-Aktion Reinhardt, der zwischen Juli 1942 und Oktober 1943 etwa zwei Millionen Juden sowie rund 50.000 Roma aus den fünf Distrikten des Generalgouvernements zum Opfer fielen. 2013 waren zu Osteuropa zwischen 1939 und 1944 erst über 1150 Ghettos bekannt, davon etwa 400 auf polnischem und etwa 400 auf sowjetischem Territorium. In dieser Liste führen wir nun über 1300 Ghettos auf. Boris Zabarko schreibt in einer Publikation der Friedrich-Ebert-Stiftung, allein in der Ukraine habe es etwa 600 „Vernichtungsorte“ gegeben. (de)
- This article is a partial list of selected Jewish ghettos created by the Nazis for the purpose of isolating, exploiting and finally, eradicating Jewish population (and sometimes Romani people) on territories they controlled. Most of the ghettos were set up by the Third Reich in the course of World War II. In total, according to USHMM archives, "The Germans established at least 1,000 ghettos in German-occupied and annexed Poland and the Soviet Union alone." Therefore, the examples are intended only to illustrate their scope across Eastern and Western Europe. (en)
- Cet article dresse une liste partielle des ghettos juifs créés par les nazis visant à isoler, exploiter et, à terme, assassiner le peuple juif (ainsi que parfois le peuple rom) sur les territoires sous contrôle allemand. La plupart de ces ghettos sont établis par le Troisième Reich au cours de la Seconde Guerre mondiale. Au total, selon les archives de l'United States Holocaust Memorial Museum, « les Allemands ont créé au moins 1 000 ghettos rien qu'en Pologne occupée et en Union soviétique ». Par conséquent, les exemples listés ci-dessous ne servent qu'à illustrer l'étendue de ces ghettos sur l'ensemble de l'Europe de l'Est et de l'Europe de l'Ouest. (fr)
- Цей список нацистських гетто включає понад 500 гетто, де було інтерновано кілька мільйонів євреїв, рідше циган. Багато з них загинули там, інших же було депортовано до концентраційних таборів або направлено безпосередньо в табори смерті, де їх вбили. Термін для цієї форми концентраційного табору не має нічого спільного з гетто в сенсі (з міркувань самозахисту та самоуправління) єврейського житлового району часів середньовіччя, крім позначення, обраного нацистами. Єврейські житлові райони або гетто були створені 1939 року в окупованій Польщі (особливо в Вартеланді і в Генерал-губернаторстві) німецькими силами. З 21 вересня 1939 року у час завершальної стадії війни проти Польщі, начальник Головного управління імперської безпеки Рейн гард Гейдріх з Берліна, направляє свої підрозділи СС, розгорнуті в Польщі, для будівництва зон обмеження (гетто) для польських євреїв, або для розміщення їх у таборі згідно з планом «Низько-Люблін» в Нисько. Крім того, всі «єврейські» громади з менш ніж 500 жителями повинні були «розчинені». З 1941 року гетто також знаходились в Чехії (Протекторат Богемії та Моравії), були побудовані в Литві, Латвії та Білорусі (Райхскомісаріат Ост-ланд і Округа Білосток) та в Україні (Райхскомісаріат Україна), Росії та Греції. У союзних державах Румунії та Болгарії на фактичній території не було створено ніяких гетто, в Словаччині були транзитні табори для депортації з 1942 року, з Угорщини та її районів, відновлених після другого Віденського арбітражу, у квітні 1944 року єврейське населення було вивезено з метою депортації. Одним з найважливіших моментів Голокосту була операція СС Ретардант, жертвами якої в період з липня 1942 по жовтень 1943 року стали понад два мільйони євреїв та близько 50 000 ромів із п'яти дистриктів Генеральної губернії. У Східній Європі між 1939 і 1944 роками існувало близько 1150 гетто, з них близько 400 були на польській та близько 400 на радянській території. У публікації для Фонду Фрідріха Еберта Борис Забарко пише, що лише в Україні було близько 600 "місць знищення". (uk)
|
| rdfs:comment
|
- This article is a partial list of selected Jewish ghettos created by the Nazis for the purpose of isolating, exploiting and finally, eradicating Jewish population (and sometimes Romani people) on territories they controlled. Most of the ghettos were set up by the Third Reich in the course of World War II. In total, according to USHMM archives, "The Germans established at least 1,000 ghettos in German-occupied and annexed Poland and the Soviet Union alone." Therefore, the examples are intended only to illustrate their scope across Eastern and Western Europe. (en)
- Cet article dresse une liste partielle des ghettos juifs créés par les nazis visant à isoler, exploiter et, à terme, assassiner le peuple juif (ainsi que parfois le peuple rom) sur les territoires sous contrôle allemand. La plupart de ces ghettos sont établis par le Troisième Reich au cours de la Seconde Guerre mondiale. Au total, selon les archives de l'United States Holocaust Memorial Museum, « les Allemands ont créé au moins 1 000 ghettos rien qu'en Pologne occupée et en Union soviétique ». Par conséquent, les exemples listés ci-dessous ne servent qu'à illustrer l'étendue de ces ghettos sur l'ensemble de l'Europe de l'Est et de l'Europe de l'Ouest. (fr)
- Diese Liste der Ghettos in der Zeit des Nationalsozialismus umfasst über 1300 Ghettos, auch „Gettos“ oder „Jüdische Wohnbezirke“ genannte Ortsteile oder Orte, in denen mehrere Millionen Juden interniert wurden. Viele von ihnen kamen dort ums Leben, wurden in Konzentrationslager deportiert oder unmittelbar in die Vernichtungslager gebracht, wo sie ermordet wurden. Der Begriff für diese Form der Konzentrationslager hat mit einem Ghetto im Sinne eines aus Gründen des Selbstschutzes und der Selbstverwaltung jüdischen Wohnbezirks des Mittelalters nichts gemeinsam außer der von den Nationalsozialisten gewählten Bezeichnung. (de)
- Цей список нацистських гетто включає понад 500 гетто, де було інтерновано кілька мільйонів євреїв, рідше циган. Багато з них загинули там, інших же було депортовано до концентраційних таборів або направлено безпосередньо в табори смерті, де їх вбили. Термін для цієї форми концентраційного табору не має нічого спільного з гетто в сенсі (з міркувань самозахисту та самоуправління) єврейського житлового району часів середньовіччя, крім позначення, обраного нацистами. У публікації для Фонду Фрідріха Еберта Борис Забарко пише, що лише в Україні було близько 600 "місць знищення". (uk)
|
