| dbo:abstract
|
- السياسة الزراعية المشتركة هي السياسة الزراعية للاتحاد الأوروبي. يطبق الاتحاد الأوروبي نظام الإعانات الزراعية وغيرها من البرامج. وقد بدأ العمل في برنامج السياسة الزراعية المشتركة في عام 1950 وشهد العديد من التغييرات منذ ذلك الحين، مثل التوجه إلى خفض التكلفة (من 73% من ميزانية الاتحاد الأوروبي في عام 1985 م إلى 37% في عام 2017) والنظر أيضا في التنمية الريفية وأهدافها. وقد انتقد هذل البرنامج على أساس التكلفة والتأثيرات البيئية والإنسانية. (ar)
- La política agrícola comuna (PAC) és la política de la UE més important i un dels elements essencials del sistema institucional de la Unió Europea (UE). La PAC gestiona les subvencions que es donen a la producció agrícola a la Unió, el sistema de protecció a les fronteres, les regles del comerç interior i exterior i el control d'oferta. És el major supranacional des de la fi de la Segona Guerra Mundial. (ca)
- Společná zemědělská politika (SZP; anglicky: Common Agricultural Policy – CAP; francouzsky: Politique agricole commune – PAC) v rámci Evropské unie je zaměřena na zajištění produkce potravin, jejich export, rozvoj zemědělství a venkova a zabezpečení životní úrovně zemědělců. Obecně je definována v článcích 38-44 Smlouvy o fungování Evropské unie a posléze v příslušných aktech sekundárního unijního práva a dalších pramenech. Jedná se o jednu z nejstarších a zároveň nejkontroverznějších . Společná zemědělská politika představuje významnou finanční zátěž a bývá jí rovněž vytýkána podpora nemoderních postupů, vynucování vysokých standardů a produkce potravin s vysokými náklady, což vede k nutnosti dotací. Rovněž představuje ohnisko mezinárodních sporů, kde naráží na problém deformování světového trhu. Podíl SZP na rozpočtu EU se postupně snižuje ze 73 % v roce 1985 na 37 % roku 2017. Nicméně roku 1985 byly výdaje (přes Evropský zemědělský garanční a podpůrný fond – EAGGF) přibližně 20 miliard ECU, kdežto roku 2006 přes 45 miliard EUR. Roku 2017 byly výdaje okolo 50 miliard EUR. Společná zemědělská politika úzce souvisí se společnou rybolovnou politikou. (cs)
- Die Gemeinsame Agrarpolitik (GAP) ist ein Politikbereich der Europäischen Union. Sie definiert Regeln für die Landwirtschaft in den Ländern der Europäischen Union. Mit rund 40 Prozent des Gesamtbudgets der EU stellt die GAP den zweitgrößten Haushaltsposten der Gemeinschaft dar. Die GAP gehört auch zu den ältesten Politikfeldern der EU: die sechs Gründungsmitglieder der Europäischen Gemeinschaften einigten sich schon bei der Unterzeichnung der Römischen Verträge 1957 auf die Vergemeinschaftung der Landwirtschaftspolitik. Sie trat 1962 in Kraft. Die GAP unterstützte Landwirte ursprünglich über Preisgarantien. Staatliche Stellen kauften Produkte, die für den garantierten Preis (Interventionspreis) nicht abgesetzt werden konnten, auf. In den 1990er Jahren wurde die GAP liberalisiert. Preisgarantien wurden gesenkt und schrittweise durch produktionsunabhängige Direktbeihilfen an landwirtschaftliche Höfe ersetzt. Die GAP beruht heute auf zwei „Säulen“.Die erste Säule umfasst Direktzahlungen an Landwirte sowie die gemeinsamen Marktordnungen für einzelne Agrarerzeugnisse.Die zweite Säule ergänzt die GAP seit 1999 und zielt auf die Entwicklung des ländlichen Raums.Seit der Reform 2013 gewann die Reduktion der negativen Umweltauswirkungen der Landwirtschaft an Bedeutung. Die Förder-Leitlinien der GAP werden in der Regel alle sieben Jahre beschlossen und richten sich nach den mehrjährigen Haushaltsplänen der EU. Für die Periode von 2021 bis 2027 sind rund 365 Milliarden Euro eingeplant. Für die Förderperiode 2014 bis 2020 wurden 312,7 Mrd. EUR (29 %) für marktbezogene Ausgaben und Direktbeihilfen (Säule 1) sowie 95,6 Mrd. EUR (9 %) für die Entwicklung des ländlichen Raums (Säule 2) geplant. (de)
- Η Κοινή Αγροτική Πολιτική αποτελεί την ενοποιημένη Αγροτική Πολιτική των κρατών-μελών της Ευρωπαϊκής Ένωσης. Περιγράφει ένα σύνολο νόμων σχετικών με την γεωργία και την διακίνηση αγροτικών προϊόντων και όλες τις εκβάσεις που προκύπτουν, όπως η σταθερότητα των τιμών, η ποιότητα των προϊόντων, η επιλογή προϊόντων, η χρήση του εδάφους και η απασχόληση στον αγροτικό κλάδο.Άρχισε να ισχύει το 1962, στο πλαίσιο της Ευρωπαϊκής Οικονομικής Κοινότητας (ΕΟΚ), προδρόμου της Ευρωπαϊκής Ένωσης (Ε.Ε.), με στόχο τη διάθεση τροφίμων στους Ευρωπαίους καταναλωτές σε ανεκτές τιμές αλλά και τη δίκαιη αμοιβή των παραγωγών και την, κατ’ επέκταση, εξασφάλιση λογικού βιοτικού επιπέδου για τους γεωργούς. Σε όλη τη διάρκεια της σαραντάχρονης πορείας της, αποτέλεσε έναν από τους πιο σημαντικούς τομείς πολιτικής της Ευρωπαϊκής Ένωσης, καθορίζοντας το σύνολο των κανόνων και μηχανισμών, που ρυθμίζουν την παραγωγή, το εμπόριο και την επεξεργασία των γεωργικών προϊόντων στην Ευρωπαϊκή Ένωση. Γενικότερα, βασίστηκε πάνω στις αρχές της αρχής της ενότητας των γεωργικών προϊόντων, της κοινοτικής προτίμησης και της χρηματοδοτικής αλληλεγγύης.Η ΚΑΠ στην πορεία της υπέστη αρκετές μεταρρυθμίσεις –κατά περιπτώσεις ριζικές- εξελισσόμενη ώστε να ανταποκρίνεται στις μεταβαλλόμενες ανάγκες της κοινωνίας. Με τη μείωση του αριθμού των απασχολούμενων στον τομέα της γεωργίας άρχισε και η σταδιακή μείωση του ποσοστού χρηματοδότησης που αναλογεί στην Κ.Α.Π., από τους πόρους της Ε.Ε..Τώρα πλέον, μετά και τη νέα διεύρυνση της Ε.Ε., κύριος στόχος της πολιτικής αυτής είναι ο ρόλος της γεωργίας στην διαφύλαξη και τη διαχείριση των φυσικών πόρων στο πλαίσιο της αειφόρου ανάπτυξης, των γεω-περιβαλλοντικών μέτρων, κ.ά. (el)
- La Komuna Agrikultura Politiko (KAP) estas sistemo por la agrikultura branĉo de la Eŭropa Unio kaj kiu donas 44% de la EU-a financaj eldonoj (€43 miliardoj). Tiu politiko garantias por la produktistoj kaj direktan apogon en formo de subvencioj (protektismo). La multekostan sistemon kritikas Britio, kiu volas malpliigi la subvenciojn. Inter la unuaj paŝoj estas la malpliigo de la subvencioj je la sukero en 2005, laŭ premo de la WTO. (eo)
- The Common Agricultural Policy (CAP) is the agricultural policy of the European Union. It implements a system of agricultural subsidies and other programmes. It was introduced in 1962 and has since then undergone several changes to reduce the EEC budget cost (from 73% in 1985 to 37% in 2017) and consider rural development in its aims. It has, however, been criticised on the grounds of its cost and its environmental and humanitarian effects. (en)
- Nekazaritza Politika Bateratua edo NPB Europar Batasunaren baitan nekazaritza gaiei buruz hartutako erabaki eta neurrien multzo koordinatua da, 1957an Erromako Itunaren baitan erabaki eta 1962 urtean ofizialki abiarazitakoa. Politika komun horren helburua Europar Batasuneko herrialdeek behar duten elikagaien hornikuntza ziurtatu, ustiapenak berritu, nekazarien ongizatea hobetu, merkatuak modu koordinatuan erregulatu eta laboreen prezio egokiak ezarriz. Laboreen hazkuntza eta elikagaien eraldaketarako ingurumen eta osasun-baldintza zorrotzak ere ezarri ditu. Nekazaritza-prezioen subentzio-politika aski kritikatua izan da garapen bidean dauden herrialdeen aldetik, labore batzuetan Europar Batasunak prezio finko batez nekazariei erosi eta Europaz kanpoko produktu horien sarrera galarazi izan baititu. Subentzioen banaketa ere asko kritikatu da, lurjabe handiak aberasteko balio iza duela argudiatuz. Ildo horretatik, nabarmendu behar da gainera subentzio politika honek Batasunaren aurrekontu osoaren ia erdia xahutu izan duela. (eu)
- La politique agricole commune (PAC) est une politique mise en place à l'échelle de l'Union européenne. À l'origine, elle est fondée principalement sur des mesures de contrôle des prix et de subventionnement, visant à moderniser et développer l'agriculture. Elle est gérée par la Direction Générale « Agriculture et développement rural » de la Commission européenne. Au niveau français, elle est exécutée principalement via deux offices agricoles sous tutelle du Ministère de l'Agriculture (l'Agence de services et de paiement et France AgriMer). Prévue par le traité de Rome du 25 mars 1957 et entrée en vigueur le 30 juillet 1962, la PAC a, depuis, beaucoup évolué. Elle consiste aujourd'hui en deux piliers : le premier pilier, un soutien du marché, des prix et des revenus agricoles, et le second pilier, le développement rural, nommé ainsi en 1999. (fr)
- La Política Agrícola Común (PAC), llamada a veces Política Agraria Común por el ministerio de Agricultura español, es una de las políticas más antiguas e importantes y uno de los elementos esenciales del sistema institucional de la Unión Europea (UE). Hasta hace poco, operaba mediante un sistema de subsidios y de intervención en el mercado; hasta la década de 1990 la política representaba el 60 % del presupuesto anual de la Unión Europea, y hoy en día aún representa el 40 %. Los controles de precios y la intervención en los mercados tuvieron como resultado la sobreproducción, la cual se almacenaba para mantener los niveles mínimos de precios. Para disponer de este superávit, a menudo se vendían en el mercado mundial internacional a precios por debajo de los precios garantizados por la Unión o, por otra parte, los agricultores a menudo recibían subsidios que equivalían a la diferencia entre los precios mundiales y los de la Unión. Este sistema se ha criticado por vender más barato que la producción de los países en vías de desarrollo. La sobreproducción también ha sido criticada por los ambientalistas por los métodos de producción intensivos. Por otra parte, los que apoyan a la Política Agrícola Común, argumentan que la ayuda económica para los agricultores, les asegura un estándar de vida razonable imposible económicamente si no existiera. Desde el comienzo de la década de 1990, la política se ha ido reformando. Al principio, estas reformas incluían la política de separar una porción de tierra de la producción, imponer cuotas en la producción lechera, etc. Los gastos agrícolas abandonarán los subsidios relacionados con la producción específica por relacionarlos con el tamaño de las fincas agrícolas, para permitir que el mercado establezca los niveles de producción y a la vez asegurar la renta de los agricultores. Las reformas también incluyen la abolición del régimen de azúcar entre los estados miembros y las naciones africanas y caribeñas y su relación privilegiada. Después de la entrada en vigor del Tratado de Roma de 1957, las políticas agrícolas de los Estados miembros de la Comunidad Europea fueron sustituidas por mecanismos de intervención a escala comunitaria. Las bases de la PAC no han cambiado desde entonces, aunque sí lo han hecho las normas relativas al procedimiento decisorio. El Tratado de Lisboa de 2009 ha reconocido la codecisión como «procedimiento legislativo ordinario» de la PAC, en sustitución del procedimiento de consulta. La PAC ha experimentado cinco grandes reformas, las más recientes de las cuales se remontan a 2003 (revisión intermedia), 2009 (el «chequeo» de la PAC) y 2013 (para el período de financiación 2014-2020). Los primeros debates sobre la PAC posterior a 2020 comenzaron en 2016. (es)
- Kebijakan Pertanian Bersama (bahasa Inggris: Common Agricultural Policy, disingkat CAP) adalah seperangkat undang-undang yang diterapkan Uni Eropa (UE) untuk menghasilkan kebijakan yang seragam dan terpadu dalam bidang pertanian. Kebijakan ini menerapkan sistem subsidi pertanian dan program-program lainnya, dengan misi utama untuk menjamin kehidupan yang layak bagi petani, persediaan pangan yang stabil, aman serta terjangkau. Kebijakan Pertanian Bersama lahir pada tahun 1962 dan telah mengalami beberapa kali perubahan, reformasi besar terjadi tahun 1992, 2003 dan 2013 sebagai upaya adaptasi terhadap perubahan-perubahan di dunia. Reformasi 2013 difokuskan pada tiga prioritas: produksi pangan berkelanjutan, pengelolaan sumber daya alam dan pembangunan pedesaan yang berimbang di seluruh Uni Eropa. Pada 2018 Komisi Eropa mengusulkan sistem yang lebih fleksibel, dengan menyederhanakan dan memodernisasi mekanisme kebijakan bagi petani dan negara-negara Uni Eropa. (in)
- La politica agricola comune (PAC) è una delle politiche comuni di maggiore importanza, impegnando circa il 39% del bilancio dell'Unione europea.È prevista dal Trattato istitutivo delle Comunità. (it)
- 공동 농업 정책(共同农业政策, Common Agricultural Policy, CAP)은 유럽 연합의 를 위한 시스템이다. 공동농업정책에 충당하는 유럽 연합이 이 정책에 투자하는 예산은 2005년 기준으로 의 4300억 유로로 측정되었으며 이 금액은 전체의 44%를 차지한다. 공동농업정책은 보장, 유럽 연합 밖의 특정 물품에 대한 수입세 등을 포함하여 가격 보조 계획을 통해 곡물과 경작지에 대해 직접 보조금을 제공한다. 직접 보조금 제공은 다음과 같이 제공된다:
* 농지가 좋은 품질의 경작 기준(Good Agricultural Condition)을 유지한다.
* 다각화나 생산자 조합을 설립하는 등 농촌부의 발전에 기여한다.
* 환경에 기여하는 농지 운영을 실시한다. 1992년까지 유럽 연합의 농업 지출 비용은 거의 유럽 연합 예산의 61%를 차지하였다. 2013년까지 전통적인 공동농업정책이 소비하는 몫은 거의 절반(32%)에 다다를 것이다. 이와 대조적으로 유럽 연합의 지방 정책에 대한 양은 1988년에 유럽 예산의 17%를 차지하였으나 2013년에는 그 두 배인 거의 36%에 이를 것으로 보고 있다. 공동농업정책의 목적은 농가에게는 적절한 생활 수준을, 소비자에게는 적정한 가격으로 품질 좋은 식품을 각각 제공하는 것이며, 또 농업의 문화 유산을 보호하는 것이다. 공동농업정책은 사회적 변화에 따라 식품의 안전이나 환경 보호, 채산성, 대체 연료 등의 중요성에 꾸준히 관심을 더해가고 있다. (ko)
- 共通農業政策（きょうつうのうぎょうせいさく）とは、欧州連合 (EU) における農業補助に関する制度や計画を扱う政策。英語表記の Common Agricultural Policy の頭文字をとって CAP とも表記する。共通農業政策に充てられるEUの予算は2005年度で4300億ユーロとなっており、この額は全体のおよそ44%を占めている。 共通農業政策では生産高や耕地に対する補助金の直接支払いと価格維持メカニズムが組み合わされており、また農作物の最低価格の保証、域外からの特定農業生産品に対する関税の賦課や輸入量制限の実施も行っている。補助金制度については改革が進められており、2005年から2012年にかけては輸入量制限の緩和や、補助金について生産高に基づく支給から農地の管理に基準を置く方式へと段階的に移行している。制度の実施の細かい部分は加盟国ごとに違いがあるが、たとえばイギリスでは農家への直接支給が定められた単一支払制度が導入されている。直接支払いにあたっては以下の要件を満たすことが求められる。
* 対象農地において「適正な状態」 (Good Agricultural Condition) が維持されている。
* 多角化や生産者組合を設立するなどの農村部の発展に貢献している。
* 環境に寄与するような農地運営を実施している。 1992年以前にはEUの農業に関する支出が予算全体の61%近くを占めていたが、2013年までに従来の共通農業政策の支出が占める割合をおよそ半分の32%にまで抑えるという方針が決まっている。これとは逆に1988年で予算全体の17%となっていた地域政策の支出を、2013年にはおよそ2倍の36%にすることになっている。 共通農業政策の目的とは、農家に対しては適切な生活水準を、消費者に対しては適正な価格で良質な食品をそれぞれ提供するということ、さらには農業という文化的な遺産を保護するということである。共通農業政策は社会の変化に直面しており、食品の安全や環境保護、採算性、代替燃料への転作といったものが次第に重要度を増している。 (ja)
- Het Gemeenschappelijk landbouwbeleid (GLB) is het landbouwbeleid van de Europese Unie en bestaat sinds medio 1999 uit twee pijlers: de marktordening en de plattelandsontwikkeling. Het aandeel van de landbouwuitgaven in de begroting van de EU loopt terug, maar is nog altijd 38% van het totaal. (nl)
- Wspólna polityka rolna (WPR) – wszystkie przedsięwzięcia dotyczące sektora rolnego, podejmowane przez Unię Europejską w celu wypełnienia postanowień zapisanych w Traktacie o funkcjonowaniu Unii Europejskiej (TFUE). Ma na celu zapewnienie bezpieczeństwa żywnościowego, zwiększenie konkurencyjności i łańcuchu dostaw żywności, zrównoważone wykorzystanie zasobów naturalnych i przeciwdziałanie zmianom klimatu. (pl)
- A Política Agrícola Comum da União Europeia (PAC) é um sistema de subsídios à agricultura e programas de desenvolvimento em áreas afins, parte do primeiro dos três Pilares da União Europeia, designado como Comunidades Europeias. Foi criada em 1957 e posta em prática em 1962, tendo como objetivos principais assegurar o abastecimento regular de géneros alimentícios e garantir aos agricultores um rendimento em conformidade com os seus desempenhos. (pt)
- Den gemensamma jordbrukspolitiken (GJP) (franska: Politique Agricole Commune PAC, engelska: Common Agricultural Policy, CAP) är ett av Europeiska unionens befogenhetsområden. CAP står för cirka 37 procent av unionens utgifter. Den gemensamma jordbrukspolitiken påbörjades den 30 juli 1962. Förutom direktstöd för jordbrukare innehåller CAP produktionskvoter, minimipriser och tullavgifter, som framför allt syftar till att hålla priser och produktion över marknadsjämvikt. (sv)
- Единая сельскохозяйственная политика Европейского союза (англ. Common Agricultural Policy) — система сельскохозяйственного субсидирования и сельхозпрограмм в Европейском союзе. На неё расходуется 46,7 % бюджета ЕС, 49,8 млрд евро в 2006 году (больше, чем 48,5 млрд евро в 2005). ЕСХП включает как прямые выплаты, в виде субсидий за поля и землю, которая может быть культивирована, с помощью механизма поддержания цен, включая гарантии минимальных цен, импортных тарифов, так и квоты на определённые товары извне Европейского союза. В настоящее время проводятся реформы, уменьшающие контроль над импортом и распределение субсидий на землю, нежели на производство определённых культур (фаза от 2004 до 2012). Детали выполнения этой схемы отличаются в разных странах-членах ЕС. До 1992 года затраты на сельское хозяйство представляли собой 49 % бюджета ЕС. К 2013 году доля ЕСХП должна составить 32 %. Напротив, доля затрат на Региональную политику в 1988 году составила 17 % бюджета ЕС, и планируется её увеличение до 36 % в 2013 году. Целью ЕСХП является обеспечение фермеров приемлемым уровнем жизни, потребителей качественной продукцией по справедливым ценам и сохранение сельхоз наследия. Тем не менее, существенная критика ЕСХП имеет место. (ru)
- Спільна сільськогосподарська політика, ССП (Common Agricultural Policy, CAP) — одна з найважливіших і найвитратніших сфер діяльності ЄС (понад 40 % бюджету ЄС). Належить до виняткових повноважень Спільноти; рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю голосів Ради після консультацій у Європейському Парламенті. Головні завдання ССП — забезпечити фермерам прийнятний рівень життя, а споживачам — якісні харчові продукти за справедливими цінами, зокрема шляхом організації спільного ринку сільгосппродукції та застосування принципів єдиних цін, фінансової солідарності та переваги Спільноті. Створення ССП проголошено в Римському договорі. Головна початкова мета (зумовлена, зокрема, післявоєнними нестатками) — самозабезпечення харчовими продуктами, досягалась шляхом субсидій виробникам за вироблену продукцію, системи гарантованих цін і інтервенційних заходів. В результаті склалася негнучка дотаційна політика, яка створювала величезні надлишки харчових продуктів і дедалі більше коштувала Спільноті (1988 року ССП «з'їла» 68 % бюджету ЄС). Спроби змінити систему і обмежити витрати на ССП робилися регулярно, та радикальна реформа почалася тільки на початку 2000-х років; суттєвим стимулом для неї послужили вступ до ЄС десяти нових членів і подальша лібералізація світової торгівлі в рамках СОТ. Головні засади реформування ССП закладені в , йдеться про обмеження витрат і зміщення акцентів на безпеку харчових продуктів, розвиток села та збереження довкілля. На заміну дотацій на виробництво поступово запроваджують прямі виплати фермерам, як форму допомоги і засіб заохотити сільгоспвиробників дотримуватись харчових та екологічних норм. «Батьком» Спільної сільськогосподарської політики є Сіко Мансхолт, який також став автором першої (невдалої) спроби її реформування (відомої як «план Мансхолта»). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- السياسة الزراعية المشتركة هي السياسة الزراعية للاتحاد الأوروبي. يطبق الاتحاد الأوروبي نظام الإعانات الزراعية وغيرها من البرامج. وقد بدأ العمل في برنامج السياسة الزراعية المشتركة في عام 1950 وشهد العديد من التغييرات منذ ذلك الحين، مثل التوجه إلى خفض التكلفة (من 73% من ميزانية الاتحاد الأوروبي في عام 1985 م إلى 37% في عام 2017) والنظر أيضا في التنمية الريفية وأهدافها. وقد انتقد هذل البرنامج على أساس التكلفة والتأثيرات البيئية والإنسانية. (ar)
- La política agrícola comuna (PAC) és la política de la UE més important i un dels elements essencials del sistema institucional de la Unió Europea (UE). La PAC gestiona les subvencions que es donen a la producció agrícola a la Unió, el sistema de protecció a les fronteres, les regles del comerç interior i exterior i el control d'oferta. És el major supranacional des de la fi de la Segona Guerra Mundial. (ca)
- La Komuna Agrikultura Politiko (KAP) estas sistemo por la agrikultura branĉo de la Eŭropa Unio kaj kiu donas 44% de la EU-a financaj eldonoj (€43 miliardoj). Tiu politiko garantias por la produktistoj kaj direktan apogon en formo de subvencioj (protektismo). La multekostan sistemon kritikas Britio, kiu volas malpliigi la subvenciojn. Inter la unuaj paŝoj estas la malpliigo de la subvencioj je la sukero en 2005, laŭ premo de la WTO. (eo)
- The Common Agricultural Policy (CAP) is the agricultural policy of the European Union. It implements a system of agricultural subsidies and other programmes. It was introduced in 1962 and has since then undergone several changes to reduce the EEC budget cost (from 73% in 1985 to 37% in 2017) and consider rural development in its aims. It has, however, been criticised on the grounds of its cost and its environmental and humanitarian effects. (en)
- La politica agricola comune (PAC) è una delle politiche comuni di maggiore importanza, impegnando circa il 39% del bilancio dell'Unione europea.È prevista dal Trattato istitutivo delle Comunità. (it)
- Het Gemeenschappelijk landbouwbeleid (GLB) is het landbouwbeleid van de Europese Unie en bestaat sinds medio 1999 uit twee pijlers: de marktordening en de plattelandsontwikkeling. Het aandeel van de landbouwuitgaven in de begroting van de EU loopt terug, maar is nog altijd 38% van het totaal. (nl)
- Wspólna polityka rolna (WPR) – wszystkie przedsięwzięcia dotyczące sektora rolnego, podejmowane przez Unię Europejską w celu wypełnienia postanowień zapisanych w Traktacie o funkcjonowaniu Unii Europejskiej (TFUE). Ma na celu zapewnienie bezpieczeństwa żywnościowego, zwiększenie konkurencyjności i łańcuchu dostaw żywności, zrównoważone wykorzystanie zasobów naturalnych i przeciwdziałanie zmianom klimatu. (pl)
- A Política Agrícola Comum da União Europeia (PAC) é um sistema de subsídios à agricultura e programas de desenvolvimento em áreas afins, parte do primeiro dos três Pilares da União Europeia, designado como Comunidades Europeias. Foi criada em 1957 e posta em prática em 1962, tendo como objetivos principais assegurar o abastecimento regular de géneros alimentícios e garantir aos agricultores um rendimento em conformidade com os seus desempenhos. (pt)
- Den gemensamma jordbrukspolitiken (GJP) (franska: Politique Agricole Commune PAC, engelska: Common Agricultural Policy, CAP) är ett av Europeiska unionens befogenhetsområden. CAP står för cirka 37 procent av unionens utgifter. Den gemensamma jordbrukspolitiken påbörjades den 30 juli 1962. Förutom direktstöd för jordbrukare innehåller CAP produktionskvoter, minimipriser och tullavgifter, som framför allt syftar till att hålla priser och produktion över marknadsjämvikt. (sv)
- Společná zemědělská politika (SZP; anglicky: Common Agricultural Policy – CAP; francouzsky: Politique agricole commune – PAC) v rámci Evropské unie je zaměřena na zajištění produkce potravin, jejich export, rozvoj zemědělství a venkova a zabezpečení životní úrovně zemědělců. Obecně je definována v článcích 38-44 Smlouvy o fungování Evropské unie a posléze v příslušných aktech sekundárního unijního práva a dalších pramenech. Společná zemědělská politika úzce souvisí se společnou rybolovnou politikou. (cs)
- Η Κοινή Αγροτική Πολιτική αποτελεί την ενοποιημένη Αγροτική Πολιτική των κρατών-μελών της Ευρωπαϊκής Ένωσης. Περιγράφει ένα σύνολο νόμων σχετικών με την γεωργία και την διακίνηση αγροτικών προϊόντων και όλες τις εκβάσεις που προκύπτουν, όπως η σταθερότητα των τιμών, η ποιότητα των προϊόντων, η επιλογή προϊόντων, η χρήση του εδάφους και η απασχόληση στον αγροτικό κλάδο.Άρχισε να ισχύει το 1962, στο πλαίσιο της Ευρωπαϊκής Οικονομικής Κοινότητας (ΕΟΚ), προδρόμου της Ευρωπαϊκής Ένωσης (Ε.Ε.), με στόχο τη διάθεση τροφίμων στους Ευρωπαίους καταναλωτές σε ανεκτές τιμές αλλά και τη δίκαιη αμοιβή των παραγωγών και την, κατ’ επέκταση, εξασφάλιση λογικού βιοτικού επιπέδου για τους γεωργούς. (el)
- La Política Agrícola Común (PAC), llamada a veces Política Agraria Común por el ministerio de Agricultura español, es una de las políticas más antiguas e importantes y uno de los elementos esenciales del sistema institucional de la Unión Europea (UE). Hasta hace poco, operaba mediante un sistema de subsidios y de intervención en el mercado; hasta la década de 1990 la política representaba el 60 % del presupuesto anual de la Unión Europea, y hoy en día aún representa el 40 %. (es)
- Die Gemeinsame Agrarpolitik (GAP) ist ein Politikbereich der Europäischen Union. Sie definiert Regeln für die Landwirtschaft in den Ländern der Europäischen Union. Mit rund 40 Prozent des Gesamtbudgets der EU stellt die GAP den zweitgrößten Haushaltsposten der Gemeinschaft dar. Die GAP gehört auch zu den ältesten Politikfeldern der EU: die sechs Gründungsmitglieder der Europäischen Gemeinschaften einigten sich schon bei der Unterzeichnung der Römischen Verträge 1957 auf die Vergemeinschaftung der Landwirtschaftspolitik. Sie trat 1962 in Kraft. (de)
- Nekazaritza Politika Bateratua edo NPB Europar Batasunaren baitan nekazaritza gaiei buruz hartutako erabaki eta neurrien multzo koordinatua da, 1957an Erromako Itunaren baitan erabaki eta 1962 urtean ofizialki abiarazitakoa. Politika komun horren helburua Europar Batasuneko herrialdeek behar duten elikagaien hornikuntza ziurtatu, ustiapenak berritu, nekazarien ongizatea hobetu, merkatuak modu koordinatuan erregulatu eta laboreen prezio egokiak ezarriz. Laboreen hazkuntza eta elikagaien eraldaketarako ingurumen eta osasun-baldintza zorrotzak ere ezarri ditu. Nekazaritza-prezioen subentzio-politika aski kritikatua izan da garapen bidean dauden herrialdeen aldetik, labore batzuetan Europar Batasunak prezio finko batez nekazariei erosi eta Europaz kanpoko produktu horien sarrera galarazi izan (eu)
- Kebijakan Pertanian Bersama (bahasa Inggris: Common Agricultural Policy, disingkat CAP) adalah seperangkat undang-undang yang diterapkan Uni Eropa (UE) untuk menghasilkan kebijakan yang seragam dan terpadu dalam bidang pertanian. Kebijakan ini menerapkan sistem subsidi pertanian dan program-program lainnya, dengan misi utama untuk menjamin kehidupan yang layak bagi petani, persediaan pangan yang stabil, aman serta terjangkau. Kebijakan Pertanian Bersama lahir pada tahun 1962 dan telah mengalami beberapa kali perubahan, reformasi besar terjadi tahun 1992, 2003 dan 2013 sebagai upaya adaptasi terhadap perubahan-perubahan di dunia. Reformasi 2013 difokuskan pada tiga prioritas: produksi pangan berkelanjutan, pengelolaan sumber daya alam dan pembangunan pedesaan yang berimbang di seluruh Uni E (in)
- La politique agricole commune (PAC) est une politique mise en place à l'échelle de l'Union européenne. À l'origine, elle est fondée principalement sur des mesures de contrôle des prix et de subventionnement, visant à moderniser et développer l'agriculture. Elle est gérée par la Direction Générale « Agriculture et développement rural » de la Commission européenne. Au niveau français, elle est exécutée principalement via deux offices agricoles sous tutelle du Ministère de l'Agriculture (l'Agence de services et de paiement et France AgriMer). (fr)
- 共通農業政策（きょうつうのうぎょうせいさく）とは、欧州連合 (EU) における農業補助に関する制度や計画を扱う政策。英語表記の Common Agricultural Policy の頭文字をとって CAP とも表記する。共通農業政策に充てられるEUの予算は2005年度で4300億ユーロとなっており、この額は全体のおよそ44%を占めている。 共通農業政策では生産高や耕地に対する補助金の直接支払いと価格維持メカニズムが組み合わされており、また農作物の最低価格の保証、域外からの特定農業生産品に対する関税の賦課や輸入量制限の実施も行っている。補助金制度については改革が進められており、2005年から2012年にかけては輸入量制限の緩和や、補助金について生産高に基づく支給から農地の管理に基準を置く方式へと段階的に移行している。制度の実施の細かい部分は加盟国ごとに違いがあるが、たとえばイギリスでは農家への直接支給が定められた単一支払制度が導入されている。直接支払いにあたっては以下の要件を満たすことが求められる。
* 対象農地において「適正な状態」 (Good Agricultural Condition) が維持されている。
* 多角化や生産者組合を設立するなどの農村部の発展に貢献している。
* 環境に寄与するような農地運営を実施している。 (ja)
- 공동 농업 정책(共同农业政策, Common Agricultural Policy, CAP)은 유럽 연합의 를 위한 시스템이다. 공동농업정책에 충당하는 유럽 연합이 이 정책에 투자하는 예산은 2005년 기준으로 의 4300억 유로로 측정되었으며 이 금액은 전체의 44%를 차지한다. 공동농업정책은 보장, 유럽 연합 밖의 특정 물품에 대한 수입세 등을 포함하여 가격 보조 계획을 통해 곡물과 경작지에 대해 직접 보조금을 제공한다. 직접 보조금 제공은 다음과 같이 제공된다:
* 농지가 좋은 품질의 경작 기준(Good Agricultural Condition)을 유지한다.
* 다각화나 생산자 조합을 설립하는 등 농촌부의 발전에 기여한다.
* 환경에 기여하는 농지 운영을 실시한다. 1992년까지 유럽 연합의 농업 지출 비용은 거의 유럽 연합 예산의 61%를 차지하였다. 2013년까지 전통적인 공동농업정책이 소비하는 몫은 거의 절반(32%)에 다다를 것이다. 이와 대조적으로 유럽 연합의 지방 정책에 대한 양은 1988년에 유럽 예산의 17%를 차지하였으나 2013년에는 그 두 배인 거의 36%에 이를 것으로 보고 있다. (ko)
- Единая сельскохозяйственная политика Европейского союза (англ. Common Agricultural Policy) — система сельскохозяйственного субсидирования и сельхозпрограмм в Европейском союзе. На неё расходуется 46,7 % бюджета ЕС, 49,8 млрд евро в 2006 году (больше, чем 48,5 млрд евро в 2005). До 1992 года затраты на сельское хозяйство представляли собой 49 % бюджета ЕС. К 2013 году доля ЕСХП должна составить 32 %. Напротив, доля затрат на Региональную политику в 1988 году составила 17 % бюджета ЕС, и планируется её увеличение до 36 % в 2013 году. (ru)
- Спільна сільськогосподарська політика, ССП (Common Agricultural Policy, CAP) — одна з найважливіших і найвитратніших сфер діяльності ЄС (понад 40 % бюджету ЄС). Належить до виняткових повноважень Спільноти; рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю голосів Ради після консультацій у Європейському Парламенті. Головні завдання ССП — забезпечити фермерам прийнятний рівень життя, а споживачам — якісні харчові продукти за справедливими цінами, зокрема шляхом організації спільного ринку сільгосппродукції та застосування принципів єдиних цін, фінансової солідарності та переваги Спільноті. (uk)
|
