| dbo:abstract
|
- انضمت كل من إسبانيا والبرتغال إلى المجموعات الأوروبية (بالإنجليزية: European Communities)، التي أصبحت تُعرف الآن باسم الاتحاد الأوروبي، في عام 1986. يُعد هذا التوسع الثالث للمجموعات المحلية، وذلك بعد التوسعات التي جرت عام 1973 ثم أيضًا في عام 1981. يعتبر انضمامهما جزءًا من توسيع الاتحاد الأوروبي على نطاق أوسع في منطقة البحر الأبيض المتوسط. عاش كل من البلدين في ظل الديكتاتورية حتى فترة طويلة قبل الانضمام إلى الاتحاد، إذ كانت إسبانيا خاضعة للديكتاتورية العسكرية تحت حكم فرانثيسكو فرانكو، أما البرتغال فكانت خاضعة لديكتاتورية نقابوية التي تُعرف باسم إستادو نوفو أو الجمهورية الثانية. وهذا يعني أنه على الرغم من أن البلدين كانا على علاقة بالمجتمعات المحلية في شكل أو آخر، إلا أنهما غير مؤهلان لأن يصبحا أعضاء. توفى فرانكو في منتصف السبعينيات في إسبانيا، ثم اشتعلت ثورة القرنفل في البرتغال، التي بدورها دفعت البلدين بسرعة نحو طلب الديمقراطية. وقد بدأت محادثات العضوية مع البلدين بعد بضع سنوات من هذه الأحداث. انضمت إسبانيا والبرتغال إلى المجموعات في 1 يناير من عام 1986. وقد جرى الانضمام دون تنظيم أي احتفال رسمي بخلاف رفع الأعلام الإسبانية والبرتغالية في بروكسل، بعد فترة تزيد على ست سنوات من المفاوضات بين المجموعات المحلية والبلدين. تطلَّبت محادثات الانضمام وقتًا طويلًا بشكل خاص بسبب المخاوف بشأن أسطول الصيد الإسباني، إذ كان أكبر من أسطول المجموعات ككل، فضلًا عن الاضطرابات الحكومية الشديدة الجارية في البرتغال، عندما انهارت عدة حكومات إلى جانب وفاة أحد رؤساء الوزارة في حادث تحطم طائرة أثناء تلك المفاوضات. توقع بعض العلماء في ذلك الوقت أن تؤدي المنافسة المتزايدة من أوروبا إلى مشاكل اقتصادية بالنسبة لإسبانيا والبرتغال؛ لكن في السنوات التي تلت ذلك، استفاد اقتصاد البلدين بشكل عام من الانضمام والعضوية. ينسب البعض أيضًا الفضل في توسيع الاتحاد بالمساعدة في استقرار الديمقراطيات الوليدة في كلا البلدين، فضلًا عن تسريع عملية إنهاء الاستعمار في الإمبراطورية البرتغالية؛ في حين أن هناك إجماعًا عامًا على أن العضوية قد لعبت دورًا هامًا في هذه العمليات، ما تزال هناك مناقشات حول ما إذا كانت العضوية هي العامل الحاسم في هذه التغييرات، أو ما إذا كانت مجرد مساهمة بسيطة. (ar)
- Spain and Portugal acceded to the European Communities, now the European Union, in 1986. This was the third enlargement of the Communities, following on from the 1973 and 1981 enlargements. Their accessions are considered to be a part of the broader Mediterranean enlargement of the European Union. Both countries had been under dictatorships until just over a decade prior to the accession, with Spain under the military dictatorship of Francisco Franco, and Portugal under the corporatist dictatorship of the Estado Novo. This had meant that, whilst both countries had previously had relationships with the Communities in some form or another, they were ineligible to become members. The mid-1970s brought the death of Franco in Spain, and the Carnation Revolution in Portugal, which rapidly pushed both countries towards democracy. Membership talks began with both countries a few years later. Spain and Portugal acceded to the Communities on 1 January 1986. The accession took place without any official ceremony other than the raising of the Spanish and Portuguese flags in Brussels, after a period of more than six years of negotiations between the Communities and the two countries. The accession talks were particularly prolonged by concerns over the Spanish fishing fleet, which was larger than the entire Community fleet put together, as well as severe governmental turbulence in Portugal, where several governments collapsed and one Prime Minister died in an aeroplane crash during the negotiations. Some scholars at the time predicted that increased competition from Europe would lead to economic problems for Spain and Portugal; however, in the years since, both countries' economies have benefited overall from the accession. The enlargement is also credited by some with helping to stabilise the fledgling democracies of both countries, as well as speeding up the decolonisation of the Portuguese Empire; whilst there is broadly consensus that membership played some role in these processes, there remains debate as to whether membership was the deciding factor in these changes, or whether it merely contributed. (en)
- Le troisième élargissement de la Communauté économique européenne a lieu le 1er janvier 1986 et voit l'entrée de l'Espagne et du Portugal dans la Communauté économique européenne. (fr)
- Іспанія та Португалія приєдналися до Європейських Співтовариств, нині Європейського Союзу, у 1986 році. Це було третє розширення Співтовариств після розширення 1973 та 1981 років. Їх приєднання вважається частиною ширшого середземноморського розширення Європейського Союзу. Обидві країни перебували під режимом диктатури трохи більше ніж за десять років до вступу, причому Іспанія перебувала під військовою диктатурою Франциско Франко, а Португалія – під корпоративною диктатурою Нової Держави. Це означало, що хоча обидві країни раніше мали стосунки зі Співтовариствами в тій чи іншій формі, вони не мали права стати членами. Середина 1970-х років принесла смерть Франко в Іспанії та Революцію гвоздик у Португалії, яка швидко підштовхнула обидві країни до демократії. Переговори про членство почалися з обома країнами через кілька років. Іспанія та Португалія приєдналися до Співтовариств 1 січня 1986 року. Приєднання відбулося без жодної офіційної церемонії, окрім підняття іспанського та португальського прапорів у Брюсселі, після більш ніж шести років переговорів між Співтовариствами та двома країнами. Переговори про приєднання були особливо продовжені через занепокоєння щодо іспанського рибальського флоту, який був більшим, ніж весь флот Співтовариства разом узятий, а також через серйозну урядову турбулентність у Португалії, де кілька урядів розпалися, а один прем’єр-міністр загинув у авіакатастрофі під час переговорів. Деякі вчені того часу передбачали, що посилення конкуренції з боку Європи призведе до економічних проблем для Іспанії та Португалії; проте в наступні роки економіки обох країн загалом виграли від вступу. Дехто також вважає, що це розширення допомогло стабілізувати новонароджені демократії обох країн, а також прискорило деколонізацію Португальської імперії; хоча в цілому існує консенсус щодо того, що членство відіграло певну роль у цих процесах, залишається дискусія щодо того, чи було членство вирішальним фактором у цих змінах, чи воно лише сприяло. (uk)
|
_en_Soares_(PS)_schudden_elkaar_de_hand_in_het_midden_minister_va,_Bestanddeelnr_929-0637.jpg){kind=link}
_en_Soares_(PS)_schudden_elkaar_de_hand_in_het_midden_minister_va,_Bestanddeelnr_929-0637.jpg){kind=link}
