| dbo:abstract
|
- الحصار المفروض على ألمانيا (1939-1945) والمعروف أيضا باسم الحرب الاقتصادية، نفذته خلال الحرب العالمية الثانية كل من بريطانيا العظمى وفرنسا والولايات المتحدة في وقت لاحق من أجل تقييد إمدادات ألمانيا النازية بالمواد الخام والمعادن والمواد الغذائية والمنسوجات اللازمة للحفاظ على مجهودها الحربي. تمثلت أساسا في حصار بحري وحرب اقتصادية، والتي شكلت جزءا من معركة أوسع في المحيط الأطلسي شملت أيضا منع شراء مواد حربية من دول محايدة لمنعها من الوصول للعدو، والاستخدام واسع النطاق للقصف الاستراتيجي. كانت هناك أربع فترات متميزة. الفترة الأولى من بداية الأعمال العدائية الأوروبية في سبتمبر 1939 إلى نهاية "الحرب الزائفة"، والتي خلالها اعترض الحلفاء ودول المحور السفن التجارية المحايدة للاستيلاء على شحناتها الموجهة للعدو. بدأت الفترة الثانية بعد الاحتلال الألماني السريع لغالبية اليابسة الأوروبية والتي سمحت لهم بالسيطرة على المراكز الرئيسية للصناعة والزراعة. كانت الفترة الثالثة من أواخر 1941 بعد بداية الأعمال العدائية بين أمريكا واليابان، وجاءت فترة النهائي بعد أن تحولت الحرب في النهاية ضد ألمانيا وهزائمها العسكرية الثقيلة لغاية ساعة الصفر (أو D-Day)، مما أدى إلى انسحاب تدريجي من الأراضي المحتلة في مواجهة الهجوم العسكري الساحق للحلفاء. (ar)
- The Blockade of Germany (1939–1945), also known as the Economic War, involved operations carried out during World War II by the British Empire and by France in order to restrict the supplies of minerals, fuel, metals, food and textiles needed by Nazi Germany – and later by Fascist Italy – in order to sustain their war efforts. The economic war consisted mainly of a naval blockade, which formed part of the wider Battle of the Atlantic, but also included the bombing of economically important targets and the preclusive buying of war materials from neutral countries in order to prevent their sale to the Axis powers. The blockade had four distinct phases:
* The first period, from the beginning of European hostilities in September 1939 to the end of the "Phoney War", saw both the Allies and the Axis powers intercepting neutral merchant ships to seize deliveries en route to their respective enemies. Naval blockade at this time proved less than effective because the Axis could get crucial materials from the Soviet Union until June 1941, while Berlin used harbours in Spain to import war materials into Germany.
* The second period began after the rapid Axis occupation of the majority of the European landmass (Scandinavia, Benelux, France and the Balkans) in 1940–1941, resulting in Axis control of major centres of industry and agriculture.
* The third period started in December 1941 after the attack on Pearl Harbor by the Imperial Japanese Navy Air Service brought the U.S. into the European war.
* The final period came after the tide of war finally turned against the Axis after heavy military defeats up to and after D-Day in June 1944, which led to gradual Axis withdrawals from the occupied territories in the face of the overwhelming Allied military offensives. (en)
- Blokade Jerman (1939–1945), juga dikenal dengan sebutan Perang Ekonomi, terjadi saat Perang Dunia II oleh Britania Raya dan Prancis dalam rangka mencabut suplai mineral, metal, pangan dan tekstil yang diperlukan oleh Jerman Nazi - dan kemudian Fasis Italia - dalam rangka menghambat upaya perang mereka. Perang ekonomi tersebut utamanya terdiri dari yang membentuk bagian dari Pertempuran Atlantik, dan meliputi pembelian bahan-bahan perang dari negara-negara netral untuk menghindari penjualan mereka kepada musuh. Terdapat empat fase berbeda dari blokade tersebut. Periode pertama terjadi dari permulaan pertikaian Eropa pada September 1939 untuk mengakhiri "Perang Phoney", dimana Sekutu dan Blok Poros sama-sama menginspeksi kapal-kapal dagang netral untuk merampas barang-barang kiriman ditujukan ke musuh. Blokade tersebut berdampak kurang efektif karena Blok Poros mengambil material-material krusial dari Uni Soviet sampai Juni 1941, sementara pelabuhan-pelabuhan di Spanyol dipakai untuk mengimpor material-material perang bagi Jerman. Periode kedua dimulai setelah pendudukan cepat Blok Poros terhadap sebagian besar wilayah Eropa yang memberikan mereka kontrol atas pusat-pusat industri dan pertanian besar. Periode ketiga berlangsung dari akhir tahun 1941 setelah permulaan pertikaian antara Amerika Serikat dan Kekaisaran Jepang. Periode terakhir terjadi menjelang akhir perang terhadap Blok Poros setelah kekalahan militer besar menjelang dan setelah D-Day, yang berujung pada penarikan bertahap dari kawasan-kawasan pendudukan dalam menghadapi membesarnya serangan militer Sekutu. (in)
- Le blocus de l'Allemagne, aussi connu sous la dénomination de « guerre économique », est un aspect de la Seconde Guerre mondiale, réalisé par le Royaume-Uni, la France et, plus tard, les États-Unis afin de réduire les approvisionnements nécessaires à l’Allemagne pour soutenir son effort de guerre. Bien que principalement constitué d'un blocus naval, la guerre économique, qui faisait partie de la plus large bataille de l'Atlantique a également inclus l'achat de matériel de guerre en provenance de pays neutres pour les empêcher de parvenir à l’ennemi ainsi que l'utilisation généralisée du bombardement stratégique. Quatre périodes distinctes peuvent être distinguées. La première part du début des hostilités en Europe, en septembre 1939, à la fin de la « drôle de guerre », au cours de laquelle les Alliés et les puissances de l'Axe ont intercepté les navires marchands neutres pour saisir les cargaisons destinées à l'ennemi. La deuxième période a commencé après l'occupation rapide par les Allemands de la majorité des pays européens ce qui lui a donné le contrôle des grands centres industriels et des zones agricoles. La troisième période s’est étalée de la fin 1941, début des hostilités entre l'Amérique et le Japon, jusqu'à la fin de 1942. La dernière période est venue après le reflux qu’a connu l'Allemagne suivant les lourdes défaites militaires qui ont précédé et suivi le débarquement de Normandie, conduisant à un retrait progressif des territoires occupés face à l’écrasante offensive alliée. (fr)
- Блокада Німеччини (1939—1945), також відома, як Економічна війна — комплекс політичних, економічних, військових, інформаційних та інших заходів, які вживалися Великою Британією та Францією для економічного придушення та блокування нацистської Німеччини з початком Другої світової війни. Основною метою блокади визначалася мінімізація життєво необхідних поставок Третьому Рейху та на окуповані ним країни (території): продовольства, промислових виробів, текстилю, мінерально-сировинних ресурсів тощо. Заходи з блокування здійснювалися переважно шляхом морської блокади узбережжя, морських портів, запровадженням жорсткого контролю за поставками вантажів до Німеччини. Одним із методів зриву морських перевезень стала також випереджувальна закупівля товарів, що поставлялися з нейтральних країн і мали військове значення, та недопущення їхнього продажу ворогові. Загалом блокаду Німеччини можна поділити на чотири основні фази. Перша фаза розпочалася у вересні 1939 року зі вторгненням німецького вермахту до Польщі й тривала до кінця Дивної війни. Головним методом блокування стало перехоплення торговельних суден із важливими вантажами, що прямували до портів Третього Рейху. Однак дії на морі не були настільки ефективними через те, що по-перше, до червня 1941 року левову частку сировини Берлін отримував прямими поставками від Радянського Союзу По-друге, багато нейтральних на той час країн, зокрема Іспанія, надали свої морські порти для отримання стратегічних матеріалів для Німеччини, звідкіля їх переправляли до місць обробки залізницею або іншим видом транспорту. Друга фаза блокади умовно стартувала весною 1940 року, коли на території Північної, Західної, а пізніше і Південно-Східної Європи розпочався стратегічний наступ вермахту. Доволі стрімко німецькі війська завдали поразки арміям союзників та захопили більшу частину континентальної Європи, узявши під свій контроль потужні індустріальні центри та райони сільськогосподарського виробництва. Завдяки цьому економічне становище Третього Рейху різко поліпшилося, наслідки морської блокади західних союзників стали не настільки уразливими для німецького населення. Третя фаза розпочалася з кінця 1941 року, коли з нападом Японської імперії на Перл-Гарбор, у війну вступили Сполучені Штати, та на Тихому океані відкрився новий театр воєнних дій. Фінальний, четвертий період блокади нацистської Німеччини розпочався з літа 1944 року, коли в серії військових кампаній на Східному та Західному фронтах вермахт зазнав поразки й остаточно втратив стратегічну ініціативу, Червона армія практично визволила окуповані Німеччиною у 1941—1943 роках землі, а союзники висадились у Нормандії; розпочався процес відвоювання окупованих земель. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- الحصار المفروض على ألمانيا (1939-1945) والمعروف أيضا باسم الحرب الاقتصادية، نفذته خلال الحرب العالمية الثانية كل من بريطانيا العظمى وفرنسا والولايات المتحدة في وقت لاحق من أجل تقييد إمدادات ألمانيا النازية بالمواد الخام والمعادن والمواد الغذائية والمنسوجات اللازمة للحفاظ على مجهودها الحربي. تمثلت أساسا في حصار بحري وحرب اقتصادية، والتي شكلت جزءا من معركة أوسع في المحيط الأطلسي شملت أيضا منع شراء مواد حربية من دول محايدة لمنعها من الوصول للعدو، والاستخدام واسع النطاق للقصف الاستراتيجي. (ar)
- The Blockade of Germany (1939–1945), also known as the Economic War, involved operations carried out during World War II by the British Empire and by France in order to restrict the supplies of minerals, fuel, metals, food and textiles needed by Nazi Germany – and later by Fascist Italy – in order to sustain their war efforts. The economic war consisted mainly of a naval blockade, which formed part of the wider Battle of the Atlantic, but also included the bombing of economically important targets and the preclusive buying of war materials from neutral countries in order to prevent their sale to the Axis powers. (en)
- Le blocus de l'Allemagne, aussi connu sous la dénomination de « guerre économique », est un aspect de la Seconde Guerre mondiale, réalisé par le Royaume-Uni, la France et, plus tard, les États-Unis afin de réduire les approvisionnements nécessaires à l’Allemagne pour soutenir son effort de guerre. Bien que principalement constitué d'un blocus naval, la guerre économique, qui faisait partie de la plus large bataille de l'Atlantique a également inclus l'achat de matériel de guerre en provenance de pays neutres pour les empêcher de parvenir à l’ennemi ainsi que l'utilisation généralisée du bombardement stratégique. (fr)
- Blokade Jerman (1939–1945), juga dikenal dengan sebutan Perang Ekonomi, terjadi saat Perang Dunia II oleh Britania Raya dan Prancis dalam rangka mencabut suplai mineral, metal, pangan dan tekstil yang diperlukan oleh Jerman Nazi - dan kemudian Fasis Italia - dalam rangka menghambat upaya perang mereka. Perang ekonomi tersebut utamanya terdiri dari yang membentuk bagian dari Pertempuran Atlantik, dan meliputi pembelian bahan-bahan perang dari negara-negara netral untuk menghindari penjualan mereka kepada musuh. (in)
- Блокада Німеччини (1939—1945), також відома, як Економічна війна — комплекс політичних, економічних, військових, інформаційних та інших заходів, які вживалися Великою Британією та Францією для економічного придушення та блокування нацистської Німеччини з початком Другої світової війни. Основною метою блокади визначалася мінімізація життєво необхідних поставок Третьому Рейху та на окуповані ним країни (території): продовольства, промислових виробів, текстилю, мінерально-сировинних ресурсів тощо. Заходи з блокування здійснювалися переважно шляхом морської блокади узбережжя, морських портів, запровадженням жорсткого контролю за поставками вантажів до Німеччини. Одним із методів зриву морських перевезень стала також випереджувальна закупівля товарів, що поставлялися з нейтральних країн і мали (uk)
|
