| dbo:abstract
|
- La Batalla de Kosovo (serbi:Косовска битка), (turc:Kosova Meydan Muharebesi), es va lliurar el 15 de juny (segons el calendari julià, 28 de juny pel calendari gregorià) de 1389, entre els exèrcits serbis, els seus aliats, i l'Imperi Otomà, en un camp situat a uns cinc quilòmetres al nord-oest de Pristina. Les fonts otomanes donen com a data el 4 de ramadà del 791 equivalent al divendres 27 d'agost de 1389. La batalla constitueix el tema de la secció final de la novel·la catalana titulada Història de Jacob Xalabín, d'autor anònim. (ca)
- Bitva na Kosově poli (Kosovo polje, Campus Turdorum, někdy také bitva na Kosovu rovném) se odehrála 15. června 1389 (podle Gregoriánského kalendáře 28. června) na Kosově poli asi 100 kilometrů severně od Skopje, svého času korunovačního města srbského cara a krále Štěpána Dušana. Na straně jedné se zde střetli srbský kníže Lazar Hrebeljanović, kníže Vuk Branković a bosenský král Tvrtko I. Kotromanić (jeho oddílům velel ), na straně druhé osmanský sultán Murad I., kterého doprovázeli jeho synové Yakub a Bayezid. Křesťanské jednotky byly posíleny řadou pomocných oddílů z , Bulharska a Uher, Osmanům asistovali jejich vazalové z podmaněných zemí. Ačkoli výsledek bitvy zůstal nerozhodný (padli i oba vrchní velitelé), další činy uherského a polského krále Ludvíka I. z Anjou znamenaly oslabení křesťanských spojenců, díky nimž si Osmané upevnili své pozice na Balkáně, kde zanedlouho vyvrátili druhou bulharskou říši (definitivně roku 1396). (cs)
- معركة قوصوه (نسبة إلى قوصوه، كوسوڤو حاليًا) هي معركة وقعت في 15 يونيو 1389 / 20 جمادى الآخرة 791 هـ بين جيش العثمانيين وجيوش الصليبيين المكونة من الجيش الصربي والألباني بقيادة ملك الصرب ستيفان أوروس الخامس. حدثت المعركة في مكان يسمى سهل قوصوه (كوسوڤو حاليا) موقعها حوالي 5 كيلومترات (3.1 ميل) شمال غرب مدينة بريشتينا الحديثة. انزعج ملوك أوروبا من توسعات الدولة العثمانية والتي كانت قد توغلت في القارة الأوربية حتى تاخمت حدود دولة الصرب والبلغار وألبانيا وأحاطت بالقسطنطينية من كل اتجاه، فأرسلوا إلى البابا يستنجدونه فدعا ملوك أوروبا لحروب صليبية جديدة. في تلك الأثناء قام ملك الصرب بمهاجمة أدرنة وكان مراد الأول غائبا عنها، فلما علم بأمر الهجوم عاد وحارب الصرب وهزمهم. واستمرت المناوشات بين العثمانيين والأوروبيين مدة من الزمن حتى عقد الصرب والبلغار صلحا مع الدولة العثمانية نظير حماية سنوية يدفعونها لهم. قام الصرب بنقض عهودهم وتحالفوا مع ألبانيا ضد العثمانيين ليلتقي الفريقان في قوصوه. دارت المعركة بعنف وحمي الوطيس وتطايرت الرؤوس وظلت الحرب سجالاً حتى فرّ «فوك برانكوفيتش» ومعه عشرة آلاف فارس (وكان «فوك برانكوفيتش» صهراً لملك الصرب «لازار»)، والتحق بجيش المسلمين، فدارت الدائرة على الصرب وجُرح لازار وأُسر فقتله العثمانيون وانتصروا. ظلت أهوال تلك المعركة ماثلة في وجدان الصرب حتى نهاية القرن العشرين عندما أعلن الرئيس اليوغوسلافي وقتها سلوبودان ميلوشيفيتش عام 1989 في خطاب ناري مليئ بالخلفية التاريخية إنهاء حالة الحكم الذاتي التي كان إقليم البوسنة والهرسك يتمتع بها حتى ذلك الحين مما عجل بإشعال عام 1991 بإعلان جمهوريتي سلوفينيا وكرواتيا الاستقلال عن الدولة الفيدرالية اليوغوسلافية فقامت حروب البلقان الجديدة ثم امتدت إلى البوسنة والهرسك ثم إلى كوسوفو ولم تنته تلك الحروب قبل التوصل إلى اتفاقيات وقعها الصرب اضطرارا وتقضي باستقلال كل تلك الجمهوريات وتفكيك دولة يوغوسلافيا القديمة. (ar)
- Η Μάχη στο Κοσσυφοπέδιο (Σερβικά: Косовска битка, Бој на Косову και Τουρκικά: Kosova Meydan Savaşı) αποτέλεσε κρίσιμη αλλά και πολύνεκρη σύγκρουση των στρατευμάτων της επεκτεινόμενης Οθωμανικής αυτοκρατορίας και της Σερβίας του Μοράβα (όπως αποκαλείται την περίοδο 1373-1402 το ισχυρότερο βασίλειο ανάμεσα σε όσα συνέθεταν τη Σερβική αυτοκρατορία (1346–1371) του Δουσάν). Η σύρραξη έλαβε χώρα στις 15 (με το Ιουλιανό ημερολόγιο) ή 23 (βάσει της προσαρμογής στο Γρηγοριανό ημερολόγιο) Ιουνίου του 1389. Τους Οθωμανούς οδήγησε επικεφαλής στη μάχη ο Σουλτάνος Μουράτ Α΄, συνοδευόμενος από τους γιους του Βαγιαζήτ και Γιακούμπ. Ο αντίπαλος στρατός υπό τον πρίγκηπα Λάζαρο Χρεμπελιάνοβιτς βασιζόταν στις στρατιωτικές δυνάμεις του τελευταίου, σε άγημα που διηύθυνε ο Σέρβος ευγενής Βουκ Μπράνκοβιτς και ένα άλλο άγημα υπό τον Βόσνιο Βλάτκο Βούκοβιτς, το οποίο έστειλε ο βασιλιάς της Βοσνίας . Τη δεδομένη χρονική στιγμή ο Λάζαρος ήταν ο αδιαφιλονίκητος ηγέτης ανάμεσα στους κυβερνήτες των σλαβικών κρατιδίων, ενώ ο Βουκ Μπράνκοβιτς κατείχε την περιοχή του Κοσσυφοπεδίου (και άλλες περιοχές), αναγνωρίζοντας τον πεθερό του, Λάζαρο ως κύριό του. Η μάχη εκτυλίχθηκε στο «πεδίο του κότσυφα», περιοχή που εντοπίζεται μόλις 5 χλμ. από τη σύγχρονη Πρίστινα. Είναι δυσεύρετες οι αξιόπιστες ιστορικές πηγές που αφορούν το συγκεκριμένο γεγονός, αλλά μέσω της αντιπαραβολής με σύγχρονες περίπου μάχες (λ.χ. , Άγκυρα) δύναται να έχουμε μια γενικά αποδεκτή εικόνα για τη μάχη. Το έμψυχο δυναμικό των αντιμαχόμενων παρατάξεων σχεδόν εξ ολοκλήρου εξολοθρεύτηκε. Ανάμεσα στους πολυάριθμους νεκρούς κείτονταν οι επικεφαλής των στρατιών, ο σουλτάνος Μουράτ και ο πρίγκηπας Λάζαρος. Συνοπτικά, αν και οι Τούρκοι αφάνισαν τον σερβικό στρατό, εντούτοις είχαν πάρα πολλούς νεκρούς και τραυματίες, ώστε επιβραδύνθηκε προσωρινά η προέλασή τους στη Βαλκανική. Βέβαια, οι Σέρβοι απώλεσαν τον κύριο όγκο του στρατού τους, με αποτέλεσμα να αδυνατούν να συνεχίσουν τον αμυντικό πόλεμο εναντίον των Οθωμανών Τούρκων, που παρά την «πύρρειο» νίκη (αν θεωρήσουμε ότι η έκβαση της μάχης ήταν θεωρητικά - κι όχι αριθμητικά - λιγότερο καταστροφική για αυτούς), διέθεταν επιπρόσθετα στρατεύματα στην Ανατολή. Συνεπώς, όσοι Σλάβοι ηγεμόνες δεν ήταν ήδη υποτελείς στους Οθωμανούς υποτάχθηκαν μέσα στην επόμενη δεκαπενταετία. Για την ιστορία, την παράδοση και την εθνική ταυτότητα της Σερβίας η Μάχη στο Κοσσυφοπέδιο απέβη ιδιαίτερης σημασίας. (el)
- The Battle of Kosovo (Turkish: Kosova Savaşı; Serbian: Косовска битка) took place on 15 June 1389 between an army led by the Serbian Prince Lazar Hrebeljanović and an invading army of the Ottoman Empire under the command of Sultan Murad Hüdavendigâr. The battle was fought on the Kosovo field in the territory ruled by Serbian nobleman Vuk Branković, in what is today Kosovo, about 5 kilometers (3.1 mi) northwest of the modern city of Pristina. The army under Prince Lazar consisted of his own troops, a contingent led by Branković, and a contingent sent from Bosnia by King Tvrtko I, commanded by Vlatko Vuković. Prince Lazar was the ruler of Moravian Serbia and the most powerful among the Serbian regional lords of the time, while Branković ruled the District of Branković and other areas, recognizing Lazar as his overlord. Reliable historical accounts of the battle are scarce. The bulk of both armies were wiped out, and Lazar and Murad were killed. However, Serbian manpower was depleted and had no capacity to field large armies against future Ottoman campaigns, which relied on new reserve forces from Anatolia. Consequently, the Serbian principalities that were not already Ottoman vassals, became so in the following years. (en)
- Die Schlacht auf dem Amselfeld (serbokroatisch Битка на Косову Bitka na Kosovu, türkisch Kosova Meydan Muharebesi) fand am 15. Juni 1389 auf dem Amselfeld unweit Priština am Flusslauf des Lab im heutigen Kosovo statt. Das serbische Koalitionsheer unter der Führung des Fürsten Lazar Hrebeljanović sowie Vuk Brankovićs wurde durch eine Armee des mit Lazar verbündeten bosnischen Königs Tvrtko I. unter dem Woiwoden Vlatko Vuković verstärkt. Ihnen gegenüber stand das osmanische Heer unter dem Sultan Murad I. und dessen Söhnen Bayezid I. und . Der Konflikt entstand aus dem offensiven Vorgehen der Osmanen gegen die verbliebenen unabhängigen christlichen Reiche auf der Balkanhalbinsel. Murad I. versuchte, die serbischen Fürstentümer der Oberhoheit des Osmanischen Reiches zu unterwerfen. Damit wäre das letzte Hindernis zur Übernahme des Byzantinischen Reiches mit dessen Hauptstadt Konstantinopel beseitigt gewesen. Die Schlacht, in der die Anführer beider Streitmächte fielen, endete ohne eindeutigen Sieger. Im Ergebnis war aber der Widerstand der serbischen Fürsten gegen die osmanische Expansion in den nachfolgenden Jahren entscheidend geschwächt. Serbische Verbündete, wie das Fürstentum der Lazarevići, mussten die Oberhoheit und Vorherrschaft der Osmanen anerkennen, der sich einzig Vuk Branković als Fürst auf dem Territorium des heutigen Kosovo auch nach der Schlacht widersetzte. Bei den Verhandlungen einer Friedensregelung zwischen Fürstin Milica und Sultan Bayezid musste dadurch auch die jüngste Tochter Lazars, Olivera Despina, als Tribut in den Sultans-Harem nach Bursa übergeben werden. Obwohl das Byzantinische Reich nicht an der Schlacht beteiligt war, schied es durch die Schwächung der serbischen Verbündeten und deren Anerkennung der Oberhoheit der Osmanen endgültig als Machtfaktor in Südosteuropa aus. Byzanz wandte sich Rom zu, um mit der Unterstützung des christlichen Europas die endgültige Unterwerfung Konstantinopels abzuwenden. Das Ereignis wurde in der Überlieferung schon bald durch Prozesse der Legendenbildung in Volksdichtung, sowie insbesondere in der Rezeption der serbisch-orthodoxen Kirche im Amselfeld-Kult in einer stark mythologisierten Form weitergegeben. Im Genre der über Jahrhunderte von Guslaren in Begleitung der Gusle oral überlieferten Kosovo-Epen formten sich in der Abwandlung von zeitgenössischen Chroniken und Historiographien in den Volksüberlieferungen die Leitthemen des Martyriums Lazars, dem Verrat Vuk Brankovićs und der Heldentat Miloš Obilićs zum Nationalmythos Serbiens (Legende vom Amselfeld – Priča o boju kosovskom), in dem die Illusion eines türkischen Sieges, durch ökonomischen und militärischen Antrieb die Balkanhalbinsel dem Einfluss des Osmanischen Reiches zu unterwerfen, bald durch die historische Realität verwirklicht wurde. Jedoch ist die Meinung, das Serbische Reich wäre auf dem Amselfeld untergegangen, fundamental falsch, da der Staat auch danach für weitere sieben Jahrzehnte bestand und dabei sowohl ökonomisch wie auch kulturell wiederauflebte. Der am 15. Junijul. / 28. Junigreg. in Serbien gefeierte Vidovdan ist der Gedenktag der Schlacht. Der in der Schlacht gefallene Fürst Lazar wurde schon 1390 oder 1391 heiliggesprochen und ist einer der wichtigsten Heiligen der serbisch-orthodoxen Kirche. Seine Gebeine befinden sich heute in seinem Mausoleum, dem Kloster Ravanica. (de)
- Kosovoko gudua (serbieraz: Косовска битка Kosovska bitka; turkieraz: Kosova Meydan Muharebesi) 1389. urteko ekainaren 15ean izan zen, San Vito egunean (historialari batzuek diotenez, egutegi gregoriotarrean ekainaren 28an izango litzateke, edo 23an). Alde batetik, Serbiako Printzerriko armada zegoen, printzearen esanetara, Vuk Branković jauntxo serbiarrak eta jauntxo bosniarrak lagunduta; beste aldetik, Otomandar Inperioko armada, Murad I.a sultanaren esanetara, Beyazid I.a eta semeek lagunduta. Bataila gaur egungo Pristinatik 5 km ipar-mendebaldera izan zen, inguruan. Edozein modutan ere, guduaren zehaztasunak ez ziren inon argi jaso, eta beste gudu batzuekin alderatuta berreraiki izan dituzte gertakariak. Serbiarren nortasunarentzat garrantzi handiko gudua izan zen, historian, tradizioan eta identitatean eragina izan duelako. Praktikan, talde biek galera handiak izan zituzten, baina otomandarrak hartu izan dira garailetzat estrategikoki, Serbia Otomandar Inperioaren menpeko Estatu bihurtu zelako, basailua. Ondorioz, agintari serbiarrak otomandarrekin ezkontza estrategikoak egiten hasi ziren; besteak beste, Lazar printze zenaren alaba Beyazid I.arekin ezkondu zen, aliantza berriak eratuz. (eu)
- La batalla de Kosovo (en serbio, Косовска битка, tr.: Kosovska bitka; en turco, Kosova Meydan Muharebesi) fue un combate bélico librado el 15 de junio en 1389, festividad de San Vito, entre el Principado serbio regido por Lazar Hrebeljanović y el ejército del Imperio otomano, bajo la dirección del sultán Murad I, por el control de la región de Kosovo. La batalla tuvo lugar en el campo de los mirlos, a unos 5 km al noroeste de la moderna Priština. Los relatos históricos fiables sobre la batalla son escasos; los más creíbles han sido obtenidos a través de comparaciones críticas con batallas históricas contemporáneas (como las de Angora o Nicópolis), que han permitido una reconstrucción fiable. La batalla finalizó con victoria turca, con grandes pérdidas en ambos bandos, que convirtió al principado serbio en vasallo del Imperio otomano. La batalla de Kosovo es de particular importancia en el concepto serbio de la historia, la tradición y la identidad nacional. (es)
- La bataille de Kosovo (en serbe cyrillique Бој на Косову ou Косовска битка, en serbe latin) est une bataille qui opposa l'Empire ottoman à une coalition de princes chrétiens des Balkans, le 15 juin 1389, au Kosovo, sur le « champ des Merles ». Cette coalition de chrétiens des Balkans était composée de Serbes, Valaques, Hongrois, Albanais, Bosniens et Croates. Cette bataille est également très importante dans l'histoire turque car elle permet l'établissement durable des Ottomans dans les Balkans, et serait, selon la thèse des nationalistes turcs, à l'origine du drapeau actuel[réf. nécessaire]. (fr)
- Tharla Cath na Cosaive ar an 15 Meitheamh 1389 idir arm an Phrionsa Seirbiach, Lazar Hrebeljanović (agus a gcomhghuaillithe Críostaí), agus an Impireacht Otamánach. Maraíodh an sabhdán Otamánach, , i dtiubh an ghleo. (ga)
- Pertempuran Kosovo (bahasa Serbia: Косовска битка/Kosovska bitka, bahasa Turki: Kosova Meydan Muharebesi) berlangsung pada tanggal 15 Juni 1389 antara pasukan yang dipimpin oleh Pangeran Lazar Hrebeljanović, dan pasukan penyerang dari Kesultanan Utsmaniyah di bawah pimpinan Sultan Murad Hüdavendigâr. Pasukan di bawah pimpinan Pangeran Lazar terdiri dari para prajuritnya sendiri, suatu kontingen yang dipimpin oleh Vuk Branković, seorang bangsawan Serbia, dan suatu kontingen pimpinan yang dikirim dari Kerajaan Bosnia oleh Raja Tvrtko I. Pangeran Lazar adalah penguasa Serbia Moravia, dan merupakan yang terkuat di antara para penguasa daerah Serbia pada waktu itu, sedangkan Vuk Branković memerintah yang terletak di salah satu wilayah Kosovo dan daerah lainnya, mengakui Lazar sebagai maharajanya. Pertempuran ini berlangsung di , sekitar 5 kilometer di sebelah barat laut kota Prishtina modern. Catatan-catatan sejarah yang dapat diandalkan termasuk langka. Sebagian besar pasukan dari kedua belah pihak musnah dalam pertempuran ini; baik Lazar maupun Murad juga kehilangan nyawa dalam pertempuran. Meskipun pihak Utsmaniyah berhasil memusnahkan pasukan Serbia, mereka juga menderita banyak korban sehingga menunda perkembangan mereka. Pihak Serbia meninggalkan terlalu sedikit orang untuk dapat mempertahankan tanah mereka secara efektif, sementara pihak Turki memiliki lebih banyak tentara di timur. Konsekuensinya, satu demi satu, kepangeranan Serbia yang belum menjadi vasal Utsmaniyah menjadi turut bergabung pada tahun-tahun berikutnya. (in)
- コソボの戦い（コソボのたたかい、セルビア・クロアチア語: Bitka na Kosovu、ボスニア語: Kosovska bitka、トルコ語: I. Kosova Muharebesi）は、1389年にコソボで勃発した、セルビア公国とオスマン帝国による会戦である。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 코소보 전투 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 코소보 전투 또는 1차 코소보 전투는 1389년 비도브단(6월 15일, 오늘날은 28일)에 중세 세르비아 왕국과 오스만 제국 사이에 벌어진 전투이다. 코소보 전투는 세르비아 인의 국가 역사, 전통과 신화에 중요한 부분이다.[1] 전투를 기록한 믿을 만한 기록은 부족하지만 동시에 일어난 전투(앙카라 전투나 니코폴리스 전투와 같은)와 비판적인 비교를 통해 믿을 만한 재구성이 가능하다. (ko)
- La battaglia della Piana dei Merli, nota anche come battaglia del Cossovo (in serbo Бој на Косову/Boj na Kosovu o Косовска битка/Kosovska bitka; venne combattuta nell'omonima località il 15 giugno 1389, giorno di San Vito, tra le forze cristiane guidate dal principe serbo Lazar Hrebeljanović e le truppe ottomane. (it)
- In de Slag op het Merelveld of Slag op het Lijsterveld (Slag bij Kosovo Polje) (Servisch: Бој на Косову of Косовска битка, Boj na Kosovu of Kosovska bitka) op 28 juni 1389 leed het Servische leger, gesteund door een samengesteld Balkanalliantie, onder leiding van vorst Lazar een nederlaag tegen het Ottomaanse Rijk onder leiding van sultan Moerad I. Onder de Ottomaanse troepen bevonden zich de elitetroepen van de janitsaren. De slag werd geleverd bij 'Kosovo Polje' (letterlijk 'Veld van de zwarte vogels') in Zuid-Servië. Nadat beide vorsten gesneuveld waren, leidde prins Bajezid I de Turken naar de overwinning. Met deze overwinning kregen de Turkse Ottomanen toegang tot de Balkan en Centraal-Europa. Volgens de Servische epische traditie stierf Moerad niet op het slagveld, maar in zijn tent, waar hij vermoord zou zijn met een dolkstoot door de Servische edelman . De Turken zouden vervolgens uit wraak de Servische tsaar Lazar op het lijk van hun vermoorde sultan hebben onthoofd. (nl)
- A Batalha do Kosovo (em sérvio: Косовска битка, transl. Kosovska bitka; em servo-croata: битка на Косову, transl. bitka na Kosovu) ocorreu em 15 de junho de 1389, na região do Kosovo, e foi travada entre as forças lideradas pelo príncipe sérvio Lázaro da Sérvia e os invasores do Império Otomano, conduzidos pelo sultão otomano Murade I (r. 1362–1389). A derrota dos cristãos na batalha determinou os cinco séculos seguintes de ocupação otomana nos Bálcãs. Fontes históricas confiáveis, sobre a batalha, são escassas, mas sabe-se que a maior parte dos dois exércitos foi aniquilada durante o episódio. Até mesmo o príncipe sérvio e o sultão perderam suas vidas. O grande número de baixas atrasou a conquista otomana do território sérvio. Os sérvios, por sua vez, perderam maior número de homens, na defesa de suas terras. Em consequência, nas décadas seguintes os principados sérvios tornaram-se vassalos do Império Otomano. (pt)
- Битва на Косовом поле (серб. Косовска битка или бој на Косову; тур. Kosova Meydan Muharebesi) — крупное сражение, состоявшееся 15 июня 1389 года между объединённым войском сербских феодалов в союзе с Боснийским королевством с одной стороны и армией турок-осман с другой. Битва произошла на Косовом поле, в 5 километрах от современной Приштины. Сербские войска возглавляли князь Лазарь Хребелянович, Вук Бранкович и великий воевода Влатко Вукович. Османским войском командовал султан Мурад I вместе со своими сыновьями Якубом и Баязидом. В бою погибла большая часть сражавшихся армий и оба предводителя: Лазарь, попавший в плен и затем казнённый, и Мурад, предположительно, убитый Милошем Обиличем. Несмотря на победу османских войск, сразу же после битвы армия султана спешным маршем направилась к Адрианополю из-за больших потерь, а также опасений наследника Мурада Баязида, что смерть его отца может привести к смутам в Османской империи. Косовская битва играет важную роль в сербском национальном самосознании, истории и фольклоре. Лазарь и Милош Обилич почитаются как святые Сербской православной церковью. (ru)
- Slaget vid Trastfältet var ett fältslag som utkämpades den 15 juni 1389 mellan Osmanska riket under sultan Murat I med vasaller och Moraviska Serbien under prins Lazar Hrebeljanović med allierade på Kosovofältet (”Trastfältet”), en långsträckt högslätt i nuvarande Kosovo. Det råder delade meningar om slagets utgång, då båda sidor har tillskrivits segern eller att slaget var oavgjort. Serberna förlorade nästan hela sin adel och militärledning, vilket i längden ledde till att Serbien kunde erövras av osmanerna. Lazars svärson Obilić lyckades dräpa sultan Murad och Lazar tillfångatogs och avrättades. (sv)
- Bitwa na Kosowym Polu – starcie zbrojne, w którym 15 czerwca 1389 roku wojska osmańskie dowodzone przez sułtana Murada I pokonały dowodzoną przez księcia serbskiego Łazarza armię, złożoną z Serbów i ich sojuszników. Obie strony poniosły duże straty. Zginęli sułtan Murad I i książę Lazar, który został natychmiast ogłoszony świętym męczennikiem. Pół wieku później, gdy Serbią rządzili despoci z rodu , nastąpiło całkowite wchłonięcie Serbii przez państwo osmańskie. Bitwa i wydarzenia z nią związane stały się jednym z głównych tematów serbskiej poezji ludowej, trafiły także do literatury i mitu narodowego, kształtującego świadomość narodową Serbów. Do dziś mit ten jest czynnikiem generującym główne wydarzenia konfliktu serbsko-albańskiego. (pl)
- 科索沃戰役（塞尔维亚语：Косовски бој或Бој на Косову）發生於1389年6月15日，為一場鄂圖曼帝國與塞爾維亞及波斯尼亞之間的戰役。 這場戰爭的历史真確度仍然只是一個推測的結果，戰役的詳情只有很少或自相矛盾的證據證實。大部分的历史學家覺得唯一能確定相信的就是這是鄂圖曼入侵者與早已住於該地的人所發生的一次衝突。此战被认为是鄂圖曼帝国的立国之战，雄踞巴尔干半岛一时塞尔维亚王国战败成为鄂圖曼帝国的附属国。 在塞尔维亚，围绕科索沃战役产生了一系列的故事，通过民间文学和音乐流传下来，即科索沃神话。 (zh)
- Битва на Косовому полі (серб. Косовска битка або серб. бој на Косову; тур. Kosova Meydan Muharebesi) — битва між середньовічною Сербією та Османською імперією. Відбулася 15 червня 1389 року на день святого Віта (сербською Відовдан). Косівська битва є важливою складовою національної історії сербів, їх спадку та міфології. Надійні історичні свідчення про битву рідкісні. Більша частина обох армій була знищена, Лазар і Мурад були вбиті. По суті, обидві армій були перебиті, однак, серби не мали більше людських ресурсів і не могли виставити нові великі армії проти майбутніх нападів османів, які мали резервні сили в Анатолії. Як наслідок цього, сербські князівства, які ще не були васалами османів, стали ними за наступні кілька років. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La Batalla de Kosovo (serbi:Косовска битка), (turc:Kosova Meydan Muharebesi), es va lliurar el 15 de juny (segons el calendari julià, 28 de juny pel calendari gregorià) de 1389, entre els exèrcits serbis, els seus aliats, i l'Imperi Otomà, en un camp situat a uns cinc quilòmetres al nord-oest de Pristina. Les fonts otomanes donen com a data el 4 de ramadà del 791 equivalent al divendres 27 d'agost de 1389. La batalla constitueix el tema de la secció final de la novel·la catalana titulada Història de Jacob Xalabín, d'autor anònim. (ca)
- La bataille de Kosovo (en serbe cyrillique Бој на Косову ou Косовска битка, en serbe latin) est une bataille qui opposa l'Empire ottoman à une coalition de princes chrétiens des Balkans, le 15 juin 1389, au Kosovo, sur le « champ des Merles ». Cette coalition de chrétiens des Balkans était composée de Serbes, Valaques, Hongrois, Albanais, Bosniens et Croates. Cette bataille est également très importante dans l'histoire turque car elle permet l'établissement durable des Ottomans dans les Balkans, et serait, selon la thèse des nationalistes turcs, à l'origine du drapeau actuel[réf. nécessaire]. (fr)
- Tharla Cath na Cosaive ar an 15 Meitheamh 1389 idir arm an Phrionsa Seirbiach, Lazar Hrebeljanović (agus a gcomhghuaillithe Críostaí), agus an Impireacht Otamánach. Maraíodh an sabhdán Otamánach, , i dtiubh an ghleo. (ga)
- コソボの戦い（コソボのたたかい、セルビア・クロアチア語: Bitka na Kosovu、ボスニア語: Kosovska bitka、トルコ語: I. Kosova Muharebesi）は、1389年にコソボで勃発した、セルビア公国とオスマン帝国による会戦である。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 코소보 전투 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 코소보 전투 또는 1차 코소보 전투는 1389년 비도브단(6월 15일, 오늘날은 28일)에 중세 세르비아 왕국과 오스만 제국 사이에 벌어진 전투이다. 코소보 전투는 세르비아 인의 국가 역사, 전통과 신화에 중요한 부분이다.[1] 전투를 기록한 믿을 만한 기록은 부족하지만 동시에 일어난 전투(앙카라 전투나 니코폴리스 전투와 같은)와 비판적인 비교를 통해 믿을 만한 재구성이 가능하다. (ko)
- La battaglia della Piana dei Merli, nota anche come battaglia del Cossovo (in serbo Бој на Косову/Boj na Kosovu o Косовска битка/Kosovska bitka; venne combattuta nell'omonima località il 15 giugno 1389, giorno di San Vito, tra le forze cristiane guidate dal principe serbo Lazar Hrebeljanović e le truppe ottomane. (it)
- 科索沃戰役（塞尔维亚语：Косовски бој或Бој на Косову）發生於1389年6月15日，為一場鄂圖曼帝國與塞爾維亞及波斯尼亞之間的戰役。 這場戰爭的历史真確度仍然只是一個推測的結果，戰役的詳情只有很少或自相矛盾的證據證實。大部分的历史學家覺得唯一能確定相信的就是這是鄂圖曼入侵者與早已住於該地的人所發生的一次衝突。此战被认为是鄂圖曼帝国的立国之战，雄踞巴尔干半岛一时塞尔维亚王国战败成为鄂圖曼帝国的附属国。 在塞尔维亚，围绕科索沃战役产生了一系列的故事，通过民间文学和音乐流传下来，即科索沃神话。 (zh)
- معركة قوصوه (نسبة إلى قوصوه، كوسوڤو حاليًا) هي معركة وقعت في 15 يونيو 1389 / 20 جمادى الآخرة 791 هـ بين جيش العثمانيين وجيوش الصليبيين المكونة من الجيش الصربي والألباني بقيادة ملك الصرب ستيفان أوروس الخامس. حدثت المعركة في مكان يسمى سهل قوصوه (كوسوڤو حاليا) موقعها حوالي 5 كيلومترات (3.1 ميل) شمال غرب مدينة بريشتينا الحديثة. دارت المعركة بعنف وحمي الوطيس وتطايرت الرؤوس وظلت الحرب سجالاً حتى فرّ «فوك برانكوفيتش» ومعه عشرة آلاف فارس (وكان «فوك برانكوفيتش» صهراً لملك الصرب «لازار»)، والتحق بجيش المسلمين، فدارت الدائرة على الصرب وجُرح لازار وأُسر فقتله العثمانيون وانتصروا. (ar)
- Bitva na Kosově poli (Kosovo polje, Campus Turdorum, někdy také bitva na Kosovu rovném) se odehrála 15. června 1389 (podle Gregoriánského kalendáře 28. června) na Kosově poli asi 100 kilometrů severně od Skopje, svého času korunovačního města srbského cara a krále Štěpána Dušana. Na straně jedné se zde střetli srbský kníže Lazar Hrebeljanović, kníže Vuk Branković a bosenský král Tvrtko I. Kotromanić (jeho oddílům velel ), na straně druhé osmanský sultán Murad I., kterého doprovázeli jeho synové Yakub a Bayezid. Křesťanské jednotky byly posíleny řadou pomocných oddílů z , Bulharska a Uher, Osmanům asistovali jejich vazalové z podmaněných zemí. Ačkoli výsledek bitvy zůstal nerozhodný (padli i oba vrchní velitelé), další činy uherského a polského krále Ludvíka I. z Anjou znamenaly oslabení kř (cs)
- Η Μάχη στο Κοσσυφοπέδιο (Σερβικά: Косовска битка, Бој на Косову και Τουρκικά: Kosova Meydan Savaşı) αποτέλεσε κρίσιμη αλλά και πολύνεκρη σύγκρουση των στρατευμάτων της επεκτεινόμενης Οθωμανικής αυτοκρατορίας και της Σερβίας του Μοράβα (όπως αποκαλείται την περίοδο 1373-1402 το ισχυρότερο βασίλειο ανάμεσα σε όσα συνέθεταν τη Σερβική αυτοκρατορία (1346–1371) του Δουσάν). Η σύρραξη έλαβε χώρα στις 15 (με το Ιουλιανό ημερολόγιο) ή 23 (βάσει της προσαρμογής στο Γρηγοριανό ημερολόγιο) Ιουνίου του 1389. (el)
- The Battle of Kosovo (Turkish: Kosova Savaşı; Serbian: Косовска битка) took place on 15 June 1389 between an army led by the Serbian Prince Lazar Hrebeljanović and an invading army of the Ottoman Empire under the command of Sultan Murad Hüdavendigâr. The battle was fought on the Kosovo field in the territory ruled by Serbian nobleman Vuk Branković, in what is today Kosovo, about 5 kilometers (3.1 mi) northwest of the modern city of Pristina. The army under Prince Lazar consisted of his own troops, a contingent led by Branković, and a contingent sent from Bosnia by King Tvrtko I, commanded by Vlatko Vuković. Prince Lazar was the ruler of Moravian Serbia and the most powerful among the Serbian regional lords of the time, while Branković ruled the District of Branković and other areas, recogn (en)
- La batalla de Kosovo (en serbio, Косовска битка, tr.: Kosovska bitka; en turco, Kosova Meydan Muharebesi) fue un combate bélico librado el 15 de junio en 1389, festividad de San Vito, entre el Principado serbio regido por Lazar Hrebeljanović y el ejército del Imperio otomano, bajo la dirección del sultán Murad I, por el control de la región de Kosovo. La batalla tuvo lugar en el campo de los mirlos, a unos 5 km al noroeste de la moderna Priština. Los relatos históricos fiables sobre la batalla son escasos; los más creíbles han sido obtenidos a través de comparaciones críticas con batallas históricas contemporáneas (como las de Angora o Nicópolis), que han permitido una reconstrucción fiable. La batalla finalizó con victoria turca, con grandes pérdidas en ambos bandos, que convirtió al (es)
- Die Schlacht auf dem Amselfeld (serbokroatisch Битка на Косову Bitka na Kosovu, türkisch Kosova Meydan Muharebesi) fand am 15. Juni 1389 auf dem Amselfeld unweit Priština am Flusslauf des Lab im heutigen Kosovo statt. Das serbische Koalitionsheer unter der Führung des Fürsten Lazar Hrebeljanović sowie Vuk Brankovićs wurde durch eine Armee des mit Lazar verbündeten bosnischen Königs Tvrtko I. unter dem Woiwoden Vlatko Vuković verstärkt. Ihnen gegenüber stand das osmanische Heer unter dem Sultan Murad I. und dessen Söhnen Bayezid I. und . (de)
- Kosovoko gudua (serbieraz: Косовска битка Kosovska bitka; turkieraz: Kosova Meydan Muharebesi) 1389. urteko ekainaren 15ean izan zen, San Vito egunean (historialari batzuek diotenez, egutegi gregoriotarrean ekainaren 28an izango litzateke, edo 23an). Alde batetik, Serbiako Printzerriko armada zegoen, printzearen esanetara, Vuk Branković jauntxo serbiarrak eta jauntxo bosniarrak lagunduta; beste aldetik, Otomandar Inperioko armada, Murad I.a sultanaren esanetara, Beyazid I.a eta semeek lagunduta. (eu)
- Pertempuran Kosovo (bahasa Serbia: Косовска битка/Kosovska bitka, bahasa Turki: Kosova Meydan Muharebesi) berlangsung pada tanggal 15 Juni 1389 antara pasukan yang dipimpin oleh Pangeran Lazar Hrebeljanović, dan pasukan penyerang dari Kesultanan Utsmaniyah di bawah pimpinan Sultan Murad Hüdavendigâr. Pasukan di bawah pimpinan Pangeran Lazar terdiri dari para prajuritnya sendiri, suatu kontingen yang dipimpin oleh Vuk Branković, seorang bangsawan Serbia, dan suatu kontingen pimpinan yang dikirim dari Kerajaan Bosnia oleh Raja Tvrtko I. Pangeran Lazar adalah penguasa Serbia Moravia, dan merupakan yang terkuat di antara para penguasa daerah Serbia pada waktu itu, sedangkan Vuk Branković memerintah yang terletak di salah satu wilayah Kosovo dan daerah lainnya, mengakui Lazar sebagai maharaj (in)
- In de Slag op het Merelveld of Slag op het Lijsterveld (Slag bij Kosovo Polje) (Servisch: Бој на Косову of Косовска битка, Boj na Kosovu of Kosovska bitka) op 28 juni 1389 leed het Servische leger, gesteund door een samengesteld Balkanalliantie, onder leiding van vorst Lazar een nederlaag tegen het Ottomaanse Rijk onder leiding van sultan Moerad I. Onder de Ottomaanse troepen bevonden zich de elitetroepen van de janitsaren. (nl)
- Bitwa na Kosowym Polu – starcie zbrojne, w którym 15 czerwca 1389 roku wojska osmańskie dowodzone przez sułtana Murada I pokonały dowodzoną przez księcia serbskiego Łazarza armię, złożoną z Serbów i ich sojuszników. Obie strony poniosły duże straty. Zginęli sułtan Murad I i książę Lazar, który został natychmiast ogłoszony świętym męczennikiem. Pół wieku później, gdy Serbią rządzili despoci z rodu , nastąpiło całkowite wchłonięcie Serbii przez państwo osmańskie. (pl)
- Slaget vid Trastfältet var ett fältslag som utkämpades den 15 juni 1389 mellan Osmanska riket under sultan Murat I med vasaller och Moraviska Serbien under prins Lazar Hrebeljanović med allierade på Kosovofältet (”Trastfältet”), en långsträckt högslätt i nuvarande Kosovo. Det råder delade meningar om slagets utgång, då båda sidor har tillskrivits segern eller att slaget var oavgjort. (sv)
- A Batalha do Kosovo (em sérvio: Косовска битка, transl. Kosovska bitka; em servo-croata: битка на Косову, transl. bitka na Kosovu) ocorreu em 15 de junho de 1389, na região do Kosovo, e foi travada entre as forças lideradas pelo príncipe sérvio Lázaro da Sérvia e os invasores do Império Otomano, conduzidos pelo sultão otomano Murade I (r. 1362–1389). A derrota dos cristãos na batalha determinou os cinco séculos seguintes de ocupação otomana nos Bálcãs. (pt)
- Битва на Косовому полі (серб. Косовска битка або серб. бој на Косову; тур. Kosova Meydan Muharebesi) — битва між середньовічною Сербією та Османською імперією. Відбулася 15 червня 1389 року на день святого Віта (сербською Відовдан). Косівська битва є важливою складовою національної історії сербів, їх спадку та міфології. (uk)
- Битва на Косовом поле (серб. Косовска битка или бој на Косову; тур. Kosova Meydan Muharebesi) — крупное сражение, состоявшееся 15 июня 1389 года между объединённым войском сербских феодалов в союзе с Боснийским королевством с одной стороны и армией турок-осман с другой. Битва произошла на Косовом поле, в 5 километрах от современной Приштины. Сербские войска возглавляли князь Лазарь Хребелянович, Вук Бранкович и великий воевода Влатко Вукович. Османским войском командовал султан Мурад I вместе со своими сыновьями Якубом и Баязидом. (ru)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
