| dbo:abstract
|
- Yue (chinesisch 越 historisches Synonym 粵 / 粤, Yuè, vietnamesisch Việt) war ein von chinesischen Chronisten verwendeter Sammelbegriff für nicht-chinesische großteils austroasiatische (vietnamesische) Volksgruppen („Barbaren“) im heutigen Südchina und im Norden des heutigen Vietnams. Der Begriff ist erstmals für die späte Shang-Dynastie nachgewiesen, bezeichnete zunächst aber Gruppen nordwestlich des Shang-Reiches. Im frühen 8. Jahrhundert v. Chr. wurde ein Volk am Mittellauf des Jangtsekiang als Yángyuè (揚越 / 扬越, viet. ) bezeichnet. Vom 7. bis zum 4. Jahrhundert v. Chr. existierte der Staat Yúyuè (於越 / 於越, viet. Ư Việt) am Mündungsbereich des Jangtse. Die Bezeichnung übertrug sich dann mit der Zeit auf nicht oder nur teilweise sinisierte Kulturgemeinschaften noch weiter im Süden. Im um 239 v. Chr. erschienenen Buch Lüshi chunqiu ist erstmals von den „Hundert Yue-Stämmen - Bǎiyuè“, (百越 bzw. 百粵 / 百粤, viet. Bách Việt, Synonym Bǎiyuèzú 百越族 bzw. 百粵族 / 百粤族) die Rede, die in der Region Lingnan beheimatet waren. Diese Bezeichnung wurde während der Qin- und Han-Zeit (3. Jahrhundert v. Chr. bis 3. Jahrhundert n. Chr.) weit gebräuchlich. Im Unterschied zu den Chinesen trugen die Bǎiyuè das Haar kurz, tätowierten sich die Haut, lebten in Siedlungen in Bambus-Pfahlbauweise und kannten weder Pfeil und Bogen noch Pferde oder Wagen, dafür zeichneten sie sich im Schiffsbau aus. Wichtige Untergruppen waren die Mǐnyuè (閩越 / 闽越, viet. Mân Việt), die Shānyuè (山越, viet. ), die Luòyuè (雒越 bzw. 駱越 / 骆越, viet. ), die Ōuyuè (甌越 / 瓯越, viet. ) und besonders die Nányuè (南越, viet. Nam Việt). Bis Anfang des 1. Jahrhunderts v. Chr. hatte die nach Süden expandierende Han-Dynastie diese Gruppen größtenteils unterworfen. Die ethnisch-linguistische Zuordnung der Baiyue ist in der Wissenschaft umstritten; ebenso unklar ist die Verwandtschaft zwischen den einzelnen Untergruppen – also die Frage, ob es sich um eine gemeinsame Kulturgemeinschaft oder um mehrere nicht verwandte Völker handelt. Meist werden die Yue teils als austroasiatische (Mon-Khmer) und teils als Tai-Kadai-sprachige Volksgruppen angesehen. Neuere genetische Untersuchungen verbinden die Baiyue der Ostküste sowohl mit dem Tai-Kadai-Volk der Li auf Hainan als auch mit den austronesischen Ureinwohnern Taiwans. Die Baiyue im Landinneren jedoch mit austroasiatischen Völkern, speziell mit frühen Vietnamesen. So zeigen genetische Untersuchungen über die Wucheng-Kultur starke Übereinstimmungen mit Vietnamesen. Das Tai-Kadai-Volk der Zhuang ist einer der direkten Nachfahren der Baiyue und lebt heute vor allem in Guangxi aber auch in den meisten anderen Teilen Chinas. Die Luòyuè (viet. Lạc Việt), die Ōuyuè (viet. Âu Việt) und die Nányuè (viet. Nam Việt) gelten in der vietnamesischen Geschichtsschreibung als die Vorfahren der Vietnamesen. Wahrscheinlicher ist allerdings, dass lediglich die chinesische Fremdbezeichnung Yue / Việt von lokalen proto-vietnamesischen Volksgruppen im Bereich des Mittellaufes und Deltas des Roten Flusses übernommen wurde. Deren Sprache – also das Ur-Vietnamesische – war noch weiter südlich im zentralvietnamesisch-laotischen Hochland entstanden und von dort aus nach Norden ins Delta gelangt, wurde also sicher nicht von den namensgebenden Yue / Việt gesprochen, die aus der entgegengesetzten Richtung in die Region migriert waren. Nachdem die Vietnamesen nach etwa tausendjähriger chinesischer Herrschaft ihre Unabhängigkeit erlangten, setzte sich als Bezeichnung ihres Staatswesens der Name (大越, Dàyuè – „Groß-Yue“) durch. Im 19. Jahrhundert entstand daraus wiederum der heutige Landesname Việt Nam / Vietnam (越南, Yuènán – „Südliche Yue“). Auch die chinesische Kurzbezeichnung Yue (粵 / 粤) für die Provinz Guangdong sowie das dort gesprochene Kantonesisch leitet sich von der historischen Volksbezeichnung ab. (de)
- The Baiyue (Chinese: 百越, Vietnamese: Bách Việt), Hundred Yue, or simply Yue (Chinese: 越; Vietnamese: Việt), were various ethnic groups who inhabited the regions of East China, South China and Northern Vietnam during the 1st millennium BC and 1st millennium AD. They were known for their short hair, body tattoos, fine swords, and naval prowess. During the Warring States period, the word "Yue" referred to the State of Yue in Zhejiang. The later kingdoms of Minyue in Fujian and Nanyue in Guangdong were both considered Yue states. Meacham (1996:93) notes that, during the Zhou and Han dynasties, the Yue lived in a vast territory from Jiangsu to Yunnan, while Barlow (1997:2) indicates that the Luoyue occupied the southwest Guangxi and northern Vietnam. The Book of Han describes the various Yue tribes and peoples can be found from the regions of Kuaiji to Jiaozhi. The Yue tribes were gradually displaced or assimilated into Chinese culture as the Han empire expanded into what is now Southern China and Northern Vietnam. Many modern southern Chinese dialects or those within Lingnan region bear traces of substrate languages originally spoken by the ancient Yue. Variations of the name are still used for the name of modern Vietnam, in Zhejiang-related names including Yue opera, the Yue Chinese language, and in the abbreviation for Guangdong. (en)
- Baiyue léase Bái-Yué (en chino, 百越; pinyin, Bǎiyuè) es un término que se refiere a varios pueblos, que vivieron en el primer milenio antes de Cristo hasta el primer milenio después de Cristo al sur de China y al norte de Vietnam. En el período de los Reinos Combatientes, la palabra "Yue" se refería al Estado Yue en la provincia de Zhejiang. En los reinos que siguieron el Minyue y Fujian y Nanyue en la provincia de Cantón son considerados estados baiyue. Escritores chinos representan a los yue como bárbaros que tenían tatuajes, vivían en condiciones primitivas, y carecían de tecnología, como arcos, flechas, caballos y carruajes. Los baiyue han sido comparados con las tribus perdidas de Israel, con solo especulaciones entre los historiadores chinos acerca de quiénes eran y qué les pasó. Muchos de los grupos étnicos que habitan ahora el sur de China y el norte de Vietnam se cree que son descendientes de los baiyue o tienen alguna relación. Las variaciones de los nombre seguirá siendo utilizado por el cantonés como Yuht y por el vietnamita como Viet. (es)
- Baiyue, Ratusan Yue atau Yue adalah sekelompok suku bukit non-Tionghoa pribumi yang mendiami apa yang sekarang menjadi Tiongkok Selatan dan Vietnam Utara antara milenium pertama SM dan milenium pertama Masehi. Pada zaman Negara-negara Berperang, kata "Yue" merujuk kepada di Zhejiang. Kerajaan-kerajaan berikutnya dari Minyue di Fujian dan Nanyue di Guangdong sama-sama dianggap negara-negara Yue. Meskipun Yue memiliki pengetahuan pertanian dan pembangunan kapal, para penulis Tionghoa era Han menggambarkan Yue sebagai suku terbelakang, yang memiliki tato, tinggal dalam keadaan primitif, dan kurang teknologi dasar seperti pedang, panah, kuda dan kereta perang. (in)
- Les noms Yue ou Baiyue désignent un peuple de l'antiquité mentionné au Sud-Est de l'actuelle Chine et au Nord de l'actuel Viêt Nam. (fr)
- Il termine Yue (cinese tradizionale: 越,粵,鉞; cinese semplificato: 越,粤,钺; pinyin: Yuè; Wade-Giles: Yüeh4; : Yuht; vietnamita: Việt; letteralmente "oltre"; "area del Guangdong e del Guangxi"; "scure larga"; Ðvjεt; scritto anche come Yueh, Yuet) si riferisce ad antichi popoli semi-sinizzati o non sinizzati della Cina meridionale, originariamente quelli stanziati lungo la costa orientale dell'odierna provincia di Zhejiang. Nel cinese arcaico, per rappresentare lo stesso significato si usavano spesso in modo intercambiabile vari caratteri (越,粵,鉞). (it)
- 백월(百越)은 고대 중국 대륙의 남방, 주로 화난이라고 불렸던 장강 이남에서 현재의 베트남에 이르는 광대한 지역에 살고 있던, 월나라의 여러 민족 중의 하나인 백월족의 총칭을 일컫는다. 월인(越人), 월족(越族) 이라고도 부른다. 혼혈되어 반한족화된 사람들 및 비한족 사람들을 모두 포함하며, 현대의 베트남과 연관은 있지만 동의어는 아니다. (ko)
- 百越（ひゃくえつ）または越族（えつぞく）は、古代中国大陸の南方、主に江南と呼ばれる長江以南から現在のベトナム北部にいたる広大な地域に住んでいた、越諸族の総称。越、越人、粤（えつ）とも呼ぶ。日本の明治から昭和期には、かつて中国南部からベトナムにかけて存在した南越国から南越族とも表記された。 非漢民族および半漢民族化した人々を含む。日本の現代の書物において（中国史にまつわる）「越人」「越の人」と表される場合、現在のベトナムの主要民族であるベト人（越人）、キン族（京人）とは同義ではない。 (ja)
- Yue (chiń. 越; pinyin Yuè; Wade-Giles Yüeh; wiet. Việt) − nazwa odnosząca się do starożytnych, zarówno zsinicyzowanych, jak i niezsinicyzowanych, plemion z południa Chin, często używana również jako 100 Yue (chiń. 百越; pinyin Bǎi Yuè; wiet. Bách Việt). (pl)
- Yue (越; Yuè) eller Baiyue (百越; Bǎi Yuè) 'hundra Yue' är ett forntida folk som levde i södra Kina. Yue-folket levde uppdelade i många olika grupperingar i olika områden och kallades därför även Baiyue som bokstavligt betyder att det finns hundra olika Yue. Begreppet Yue sammanfattar en stor grupp folk som levde i området från dagens Shanghai ner till centrala Vietnam. De som bodde i Fujian, Zhejiang och Jiangxi kallades Östra Yue. De påstås vara ättlingar till kungen av den forna staten Yue som existerade under Östra Zhoudynastin (770–256 f.Kr.). Östra Yue bodde oftast vid vatten och raviner, och båten spelade en central roll i deras liv. De begravde även sina döda i båtar som placerade i bergssidor, så kallade . (sv)
- 百越，即百粵，又稱越人、粵人、古越人，上古人群，在上古時居住於今長江以南至越南北部的地區，由於其中有多個不同的種姓，因此被稱之為百越，曾建立多個部落國家。其後代分別演化為京族、漢族、畬族、黎族等不同的民族。 (zh)
- Байюэ (Бать вьет (вьетн. Bách Việt), кит. трад. 百越, пиньинь bǎiyuè, палл. байюэ, буквально: «сто юэ») — термин, означающий древние китаизированные и некитаизированные племена, жившие на Юге современного Китая и на севере Вьетнама с первого тысячелетия до н. э. и до конца первого тысячелетия нашей эры; они предположительно говорили на языках юэ. В Период Сражающихся царств слово «юэ» означало царство Юэ, в Чжэцзяне. Более поздние царства Миньюэ и Наньюэ считаются байюэскими. Китайские писцы изображали юэсцев варварами, которые покрывали тела татуировками и жили в примитивных обществах, не пользовались луками, не ездили на лошадях и колесницах. Байюэ сравнивают с потерянными коленами Израиля, так как на их истории спекулируют китайские историки. Те исследователи, кто ассоциируют байюэ с южнокитайскими народами, сталкиваются с проблемами интерпретации иероглифов, а те, кто считает байюэ вьетнамцами, зачастую высказывают националистические взгляды. Многие южнокитайские и северовьетнамские народы считаются потомками байюэ или имеющими с ними связь. Байюэ, среди прочих, являются предками современных вьетов. Так как «юэ» является китайским произношением вьетнамского слова «вьет», то «бай юэ» можно перевести на русский язык и как «сто юэ» и как «сто вьетов». Такое название возможно связано с древней вьетской легендой о происхождении первых ста родов вьетов от 100 сыновей героя государя-дракона Лак Лонг Куана и его жены — горной феи Ау Ко. (ru)
- Байюе (Бать в'єт (в'єт. Bách Việt), кит. трад. 百越, піньїнь: bǎiyuè, акад. байюе, буквально «сто ) — термін, що означає стародавні китаїзовані і некитаїзовані племена, які жили на Півдні сучасного Китаю і на півночі В'єтнаму з I тисячоліття до н. е. і до кінця I тисячоліття нашої ери; вони імовірно говорили . В Період Воюючих царств слово «юе» означало царства Юе, в Чжецзяні. Більш пізні царства і Наньюе вважаються байюеськими. Китайські писарі зображували юесців варварами, які покривали тіла татуюваннями і жили у примітивних спільнотах, не користувалися луками, не їздили на конях і колісницях. Байюе порівнюють зі втраченими колінами Ізраїлю, оскільки на їх історії спекулюють китайські історики. Ті дослідники, що асоціюють байюе з південнокитайськими народами, стикаються з проблемами інтерпретації ієрогліфів, а ті, хто вважає байюе в'єтнамцями, часто висловлюють націоналістичні погляди. Багато південнокитайських і північнов'єтнамських народів вважаються нащадками байюе або мають з ними зв'язок. Байюе, серед інших, є предками сучасних в'єтів. Оскільки «юе» є китайською вимовою в'єтнамського слова «в'є», то «бай юе» можна перекласти українською і як «сто юе», і як «сто в'єтів». Така назва, можливо, пов'язана з давньою в'єтською легендою про походження перших ста родів в'єтів від 100 синів героя государя-дракона і його дружини — гірської феї . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Baiyue, Ratusan Yue atau Yue adalah sekelompok suku bukit non-Tionghoa pribumi yang mendiami apa yang sekarang menjadi Tiongkok Selatan dan Vietnam Utara antara milenium pertama SM dan milenium pertama Masehi. Pada zaman Negara-negara Berperang, kata "Yue" merujuk kepada di Zhejiang. Kerajaan-kerajaan berikutnya dari Minyue di Fujian dan Nanyue di Guangdong sama-sama dianggap negara-negara Yue. Meskipun Yue memiliki pengetahuan pertanian dan pembangunan kapal, para penulis Tionghoa era Han menggambarkan Yue sebagai suku terbelakang, yang memiliki tato, tinggal dalam keadaan primitif, dan kurang teknologi dasar seperti pedang, panah, kuda dan kereta perang. (in)
- Les noms Yue ou Baiyue désignent un peuple de l'antiquité mentionné au Sud-Est de l'actuelle Chine et au Nord de l'actuel Viêt Nam. (fr)
- Il termine Yue (cinese tradizionale: 越,粵,鉞; cinese semplificato: 越,粤,钺; pinyin: Yuè; Wade-Giles: Yüeh4; : Yuht; vietnamita: Việt; letteralmente "oltre"; "area del Guangdong e del Guangxi"; "scure larga"; Ðvjεt; scritto anche come Yueh, Yuet) si riferisce ad antichi popoli semi-sinizzati o non sinizzati della Cina meridionale, originariamente quelli stanziati lungo la costa orientale dell'odierna provincia di Zhejiang. Nel cinese arcaico, per rappresentare lo stesso significato si usavano spesso in modo intercambiabile vari caratteri (越,粵,鉞). (it)
- 백월(百越)은 고대 중국 대륙의 남방, 주로 화난이라고 불렸던 장강 이남에서 현재의 베트남에 이르는 광대한 지역에 살고 있던, 월나라의 여러 민족 중의 하나인 백월족의 총칭을 일컫는다. 월인(越人), 월족(越族) 이라고도 부른다. 혼혈되어 반한족화된 사람들 및 비한족 사람들을 모두 포함하며, 현대의 베트남과 연관은 있지만 동의어는 아니다. (ko)
- 百越（ひゃくえつ）または越族（えつぞく）は、古代中国大陸の南方、主に江南と呼ばれる長江以南から現在のベトナム北部にいたる広大な地域に住んでいた、越諸族の総称。越、越人、粤（えつ）とも呼ぶ。日本の明治から昭和期には、かつて中国南部からベトナムにかけて存在した南越国から南越族とも表記された。 非漢民族および半漢民族化した人々を含む。日本の現代の書物において（中国史にまつわる）「越人」「越の人」と表される場合、現在のベトナムの主要民族であるベト人（越人）、キン族（京人）とは同義ではない。 (ja)
- Yue (chiń. 越; pinyin Yuè; Wade-Giles Yüeh; wiet. Việt) − nazwa odnosząca się do starożytnych, zarówno zsinicyzowanych, jak i niezsinicyzowanych, plemion z południa Chin, często używana również jako 100 Yue (chiń. 百越; pinyin Bǎi Yuè; wiet. Bách Việt). (pl)
- 百越，即百粵，又稱越人、粵人、古越人，上古人群，在上古時居住於今長江以南至越南北部的地區，由於其中有多個不同的種姓，因此被稱之為百越，曾建立多個部落國家。其後代分別演化為京族、漢族、畬族、黎族等不同的民族。 (zh)
- The Baiyue (Chinese: 百越, Vietnamese: Bách Việt), Hundred Yue, or simply Yue (Chinese: 越; Vietnamese: Việt), were various ethnic groups who inhabited the regions of East China, South China and Northern Vietnam during the 1st millennium BC and 1st millennium AD. They were known for their short hair, body tattoos, fine swords, and naval prowess. (en)
- Baiyue léase Bái-Yué (en chino, 百越; pinyin, Bǎiyuè) es un término que se refiere a varios pueblos, que vivieron en el primer milenio antes de Cristo hasta el primer milenio después de Cristo al sur de China y al norte de Vietnam. En el período de los Reinos Combatientes, la palabra "Yue" se refería al Estado Yue en la provincia de Zhejiang. En los reinos que siguieron el Minyue y Fujian y Nanyue en la provincia de Cantón son considerados estados baiyue. Escritores chinos representan a los yue como bárbaros que tenían tatuajes, vivían en condiciones primitivas, y carecían de tecnología, como arcos, flechas, caballos y carruajes. Los baiyue han sido comparados con las tribus perdidas de Israel, con solo especulaciones entre los historiadores chinos acerca de quiénes eran y qué les pasó. Much (es)
- Yue (chinesisch 越 historisches Synonym 粵 / 粤, Yuè, vietnamesisch Việt) war ein von chinesischen Chronisten verwendeter Sammelbegriff für nicht-chinesische großteils austroasiatische (vietnamesische) Volksgruppen („Barbaren“) im heutigen Südchina und im Norden des heutigen Vietnams. (de)
- Yue (越; Yuè) eller Baiyue (百越; Bǎi Yuè) 'hundra Yue' är ett forntida folk som levde i södra Kina. Yue-folket levde uppdelade i många olika grupperingar i olika områden och kallades därför även Baiyue som bokstavligt betyder att det finns hundra olika Yue. Begreppet Yue sammanfattar en stor grupp folk som levde i området från dagens Shanghai ner till centrala Vietnam. (sv)
- Байюэ (Бать вьет (вьетн. Bách Việt), кит. трад. 百越, пиньинь bǎiyuè, палл. байюэ, буквально: «сто юэ») — термин, означающий древние китаизированные и некитаизированные племена, жившие на Юге современного Китая и на севере Вьетнама с первого тысячелетия до н. э. и до конца первого тысячелетия нашей эры; они предположительно говорили на языках юэ. В Период Сражающихся царств слово «юэ» означало царство Юэ, в Чжэцзяне. Более поздние царства Миньюэ и Наньюэ считаются байюэскими. Китайские писцы изображали юэсцев варварами, которые покрывали тела татуировками и жили в примитивных обществах, не пользовались луками, не ездили на лошадях и колесницах. Байюэ сравнивают с потерянными коленами Израиля, так как на их истории спекулируют китайские историки. Те исследователи, кто ассоциируют байюэ с южно (ru)
- Байюе (Бать в'єт (в'єт. Bách Việt), кит. трад. 百越, піньїнь: bǎiyuè, акад. байюе, буквально «сто ) — термін, що означає стародавні китаїзовані і некитаїзовані племена, які жили на Півдні сучасного Китаю і на півночі В'єтнаму з I тисячоліття до н. е. і до кінця I тисячоліття нашої ери; вони імовірно говорили . В Період Воюючих царств слово «юе» означало царства Юе, в Чжецзяні. Більш пізні царства і Наньюе вважаються байюеськими. Китайські писарі зображували юесців варварами, які покривали тіла татуюваннями і жили у примітивних спільнотах, не користувалися луками, не їздили на конях і колісницях. Байюе порівнюють зі втраченими колінами Ізраїлю, оскільки на їх історії спекулюють китайські історики. Ті дослідники, що асоціюють байюе з південнокитайськими народами, стикаються з проблемами інтер (uk)
|
_(26133051653).jpg){kind=link}
_(26114346874).jpg){kind=link}
_(26133051653).jpg){kind=link}
