| dbo:abstract
|
- L'emperadriu Lü Zhi (呂雉) (morta el 18 agost 180 aC), coneguda normalment com a emperadriu vídua Lü (呂太后, pinyin: Lǚ Tàihòu) o formalment com a emperadriu Gao (高皇后, pinyin: Gaō Huánghoù), Exu (娥姁), era l'esposa i l' de l'emperador Gaozu de Han, el fundador de la dinastia Han. Van tenir dos fills —el finalment emperador Hui i la . Després de la mort del seu marit, ella va tenir una relació molt llarga amb un dels seus funcionaris, (審食其), el marquès de Piyang, la qual va durar fins a la seva mort. (ca)
- Císařovna Lü (čínsky pchin-jinem Lǚ hòu, znaky zjednodušené 吕后, tradiční 呂后; 241 př. n. l. – 18. srpna 180 př. n. l.), vlastním jménem Lü Č’ (čínsky pchin-jinem Lǚ Zhì, znaky zjednodušené 吕雉, tradiční 呂雉), zdvořilostním jménem E-sü (čínsky pchin-jinem Éxǔ, znaky 娥姁 byla manželka Kao-cua zakladatele a prvního císaře říše Chan (vládl 202–195 př. n. l.), po jeho smrti z pozice císařovny vdovy a velké císařovny vdovy fakticky vládla říši místo Kao-cuova syna a vnuků (císařů , a ). (cs)
- Lü Zhi (chinesisch 呂雉 / 吕雉, Pinyin Lǚ Zhì; förmlich: 呂太后 / 吕太后, Lǚ Tàihòu; oder 高皇后, Gaō Huánghoù, † 180 v. Chr.) war Kaiserin, Kaiserinmutter und Kaiseringroßmutter im China der Han-Dynastie. Sie war die Frau des ersten Han-Kaisers Han Gaozu und Mutter des Kaisers Han Huidi. Nach dem Tod ihres Mannes übernahm sie faktisch die Regierungsgeschäfte und ließ ihr unliebsame Personen ermorden. Ungeachtet der ihr zugeschriebenen Grausamkeit erwies sie sich als fähige Verwalterin. (de)
- Lü Zhi (呂雉; 241–180 a. C.), nombre de cortesía Exu, generalmente conocida como emperatriz Lü y emperatriz viuda Lü, o formalmente emperatriz Gao de Han, fue la emperatriz consorte del emperador Gaozu, y la primera emperatriz de la dinastía Han. Tuvieron dos hijos conocidos, Liu Ying (más tarde emperador Hui de Han) y la princesa Yuan de Lu. Lü fue la primera consorte en ostentar oficialmente el título de emperatriz en la historia china, después de la muerte del emperador Gaozu fue honrada con el también nuevo título de Emperatriz Viuda y más tarde Magnífica Emperatriz Viuda (太皇太后) durante los cortos reinados del Emperador Hui y sus sucesores Liu Gong (Emperador Qianshao) y Liu Hong (Emperador Houshao). Menos de un año después de que el Emperador Hui accediera al trono en 194 a. C., Lü arrestó a la Concubina Qi (una de las últimas consortes del difunto emperador Gaozu), a la que odiaba profundamente, y la mató de una manera agónica y atroz. También ordenó que el joven hijo de la concubina Qi, Liu Ruyi, fuera envenenado. El emperador Hui quedó impresionado por la crueldad de su madre y cayó enfermo durante un año, y desde entonces dejó de implicarse en los asuntos de gobierno. Lü dominó así la escena política por quince años hasta su muerte en 180 a. C. (es)
- Empress (Dowager) Lü Zhi (241–18 August 180 BC), commonly known as Empress Lü (simplified Chinese: 吕后; traditional Chinese: 呂后; pinyin: Lǚ Hòu) and formally Empress Gao of Han (simplified Chinese: 汉高后; traditional Chinese: 漢高后; pinyin: Hàn Gāo Hòu), was the empress consort of Gaozu, the founding emperor of the Han dynasty. They had two known children, Liu Ying (later Emperor Hui of Han) and Princess Yuan of Lu. Lü was the first woman to assume the title Empress of China and paramount power. After Gaozu's death, she was honoured as Empress Dowager and Regent during the short reigns of Emperor Hui and his successors Emperor Qianshao of Han and Liu Hong (Emperor Houshao). She played a role in the rise and establishment of her husband, Emperor Gaozu, and his established dynasty, and in some of the laws and customs laid down by Gaozu. Empress Lü even in the absence of her husband from the capital killed two prominent generals who played an important role in Gaozu's rise to power, namely Han Xin and Peng Yue, as a lesson for the aristocracy and other generals. In 195, with the death of Gaozu, Empress Lü became as the widow of the late emperor and mother of the new emperor, Empress Dowager (皇太后, Huángtàihòu), and assumed a leadership role in her son's administration. Less than a year after Emperor Hui's accession to the throne in 194 BC, Lü had Concubine Qi (one of the late Emperor Gaozu's consorts), whom she deeply hated, put to death in a cruel manner. She also had Concubine Qi's son Liu Ruyi poisoned to death. Emperor Hui was shocked by his mother's cruelty and fell sick for a year, and thereafter no longer became involved in state affairs, and gave more power to his mother. As a result, Empress dowager Lü held the court, listened to the government, spoke on behalf of the emperor, and did everything (臨朝聽政制, linchao tingzheng zhe). With the untimely death of his 22-year-old son, Emperor Hui, Empress dowager Lü, his two infant sons, respectively; announced Emperor Qianshao and Emperor Houshao and gained more power than ever before, and these two young emperors had no legitimacy as emperors in history, and the history of this 8-year period is considered and recognized as the reign of Empress dowager Lü. Lü dominated the political scene for 15 years until her death in 180 BC and actually ruled as Empress regnant of Han dynasty. She is often depicted as the first woman to have ruled China; while four women are noted as politically active before her - Fu Hao, Yi Jiang, Lady Nanzi and Queen Dowager Xuan - Lü was the perhaps first woman to have ruled over united China. (en)
- L'impératrice Lü Zhi (呂雉), née en 241 av. J.-C., morte en 180 av. J.-C., était l'épouse de l'empereur Gaozu de la dynastie Han. Ils ont eu deux enfants connus, l'empereur Hui et la princesse Luyuan (魯元公主). (fr)
- Lü Zhi (241–180 SM), nama kehormatan Exu (Hanzi: 娥姁; Pinyin: Éxǔ), biasanya dikenal sebagai Permaisuri Lü (Hanzi sederhana: 吕后; Hanzi tradisional: 呂后; Pinyin: Lǚ Hòu) dan Janda permaisuri Lü (Hanzi sederhana: 吕太后; Hanzi tradisional: 呂太后; Pinyin: Lǚ Tàihòu), atau resminya Permaisuri Gao dari Han (Hanzi sederhana: 汉高后; Hanzi tradisional: 漢高后; Pinyin: Hàn Gāo Hòu), merupakan istri Kaisar Gaozu, pendiri dan penguasa pertama Dinasti Han. Mereka memiliki dua orang anak yang terkenal, Liu Ying (kemudian Kaisar Hui dari Han) dan . Lü merupakan wanita pertama yang memegang gelar . Setelah kematian Kaisar Gaozu, ia mendapat kehormatan sebagai Janda permaisuri dan kemudian Janda Permaisuri Agung (太皇太后) pada masa pemerintahan singkat Kaisar Hui dan pewarisnya Liu Gong (Kaisar Qianshao) dan Liu Hong (Kaisar Houshao dari Han). Kurang dari setahun setelah aksesi Kaisar Hui ke takhta pada tahun 194 SM, Lü membuat (salah satu selir Kaisar Gaozu), yang sangat dibencinya, di hukum mati dengan cara yang kejam. Ia juga meracuni putra Selir Qi Liu Ruyi. Kaisar Hui terkejut dengan kekejaman ibundanya dan jatuh sakit selama setahun, dan setelah itu tidak lagi terlibat di dalam urusan negara. Lü mendominasi panggung politik selama lima belas tahun sampai kematiannya pada tahun 180 SM. (in)
- 呂 雉（りょ ち）は、漢の高祖劉邦の皇后。恵帝の母。字は娥姁（女偏に句）。諡は高后（高皇后）。夫・劉邦の死後、皇太后・太皇太后となる。現代では呂后と呼ばれることが最も多いが、他に呂太后、呂妃とも呼ばれる。「中国三大悪女」として唐代の武則天（則天武后）、清代の西太后と共に名前が挙げられる。 (ja)
- ( 같은 이름을 가진 다른 사람에 대해서는 고황후 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 여후는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 여후 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)
폐후 여씨(廢后 呂氏, 기원전 241년 ~ 기원전 180년)는 전한 고조의 황후이며 전한 혜제의 어머니로, 휘는 치(雉)이며 자는 아후(娥姁)이다. 시호는 고황후(高皇后)였지만, 나중에 광무제가 박탈하였다. 남편인 고조 사후, 황태후·태황태후가 되어, 여후·여태후 등으로 불린다. '중국 삼대 악녀'로 당의 측천무후, 청의 서태후와 동급으로 취급한다. 중국사상 최초 정식 황후이며, 중국 최초 황태후이자 태황태후이다. (ko)
- Lu Hou (241 a.C. - 180 a.C.) foi uma imperatriz chinesa que colocou no trono e , dois outros filhos de Gaodi com concubinas menores. (pt)
- Lü Zhi (chiń. trad. 呂雉; pinyin Lǚ Zhì; Wade-Giles Lü Chih, ur. 241 p.n.e., zm. 180 p.n.e.) – żona cesarza Gaozu, założyciela dynastii Han. Znana jako cesarzowa Lü (chiń. upr. 吕后; chiń. trad. 呂后; pinyin Lǚ Hòu), po śmierci męża jako cesarzowa wdowa Lü (chiń. upr. 吕太后; chiń. trad. 呂太后; pinyin Lǚ Tàihòu). Bardzo wpływowa za czasów panowania swego syna, cesarza Huidi, przejęła rządy jako regentka za panowania dwóch kolejnych, małoletnich cesarzy. (pl)
- Änkekejsarinnan Lü (kinesiska: 吕太后, Lǚ Tàihòu) eller Kejsarinnan Han Gao (kinesiska: 汉高后, Hàn Gāohòu), född 241 f.Kr., död 180 f.Kr., var en kinesisk kejsarinna, gift med Handynastins grundare, kejsar Han Gaozu (Liu Bang). Deras gemensamma son Liu Ying regerade som kejsar Han Huidi från 195 f.Kr. fram till hans oväntade död 188 f.Kr., och överlät under denna tid all makt på sin mor. Därefter regerade änkekejsarinnan Lü Kina som regent från 188 f.Kr. till sin död 180 f.Kr., med två omyndiga sonsöner efter varandra som marionettkejsare. Hon var den kinesiska Handynastins tredje regent, och den första kvinna som styrt det enade Kina. (sv)
- Императрица Люй Чжи (кит. упр. 呂雉, пиньинь Lǚzhì) (умерла в 180 до н. э.), также Люй Тай-хоу (кит. упр. 呂太后, пиньинь Lǚ Tàihòu) или сокращённо Люй-хоу (кит. упр. 呂后, пиньинь Lǚhòu), носила титул вдовствующей императрицы Гао (кит. упр. 高皇后, пиньинь Gaō Huánghoù) — жена императора Гао-цзу империи Хань, которая после его смерти в 195 до н. э. распоряжалась страной, назначая и снимая малолетних императоров до своей смерти в 180 до н. э. (ru)
- 呂雉（？－前180年8月18日），字娥姁，漢高祖刘邦皇后。通稱呂后，或稱漢高后、呂太后、高皇后。東漢時光武帝追尊薄太后為高皇后，追废呂后為高后，山東單父（今單縣）人，為漢高祖劉邦任亭長時所娶元配妻子。（前202年－前195年），一直追隨劉邦征戰，被封為漢王王后，直到劉邦以漢王身份即皇帝位後，尊為皇后。惠帝即位，尊為太后（前195年—前180年），惠帝死後，雖為少帝祖母也是中國歷史上首位在世的皇祖母，但不稱太皇太后，仍以皇太后身分臨朝稱制，掌控朝政達八年，是中國歷史上首位皇后、皇太后。 呂雉有兩兄呂澤、呂釋之，以及姊呂長姁、妹呂嬃；其二位兄長皆因追隨劉邦征戰封侯。呂雉生一子一女，為漢惠帝、魯元公主。 漢惠帝在位七年，自元年起即因人彘事件不再聽政，並嗜酒燕樂，導致多病；呂雉自惠帝死後即臨朝稱制，於呂太后元年、四年連立兩任少年皇帝，共主政八年。因此《史記》、《漢書》等正史以「本紀」體例記載呂太后生平，將其歷史地位看作等同於一任帝王。 呂雉統治期間實行黃老之術與民休息的政策，廢除挾書律，下令鼓勵民間藏書、獻書，恢復舊典。為後來的文景之治打下了很好的基礎，司馬遷在《史記》中對她的評價是「政不出房戶，天下晏然；刑罰罕用，罪人是希；民務稼穡，衣食滋殖」，給予呂后施政極大的肯定。 漢初制度簡約。呂雉主持明確了漢朝的後宮尊卑制度，於稱制七年主持重新議定了漢高祖母親、兄姊的諡號，將劉邦的母親和姐姐均由「夫人」升為「后」。 呂太后稱制期間曾大封親族為王。前180年8月18日（七月三十），呂雉逝世，周勃、陳平等人剷除呂氏家族力量，更立漢高祖第四子代王繼承宗廟，是為漢文帝。 (zh)
- Лю́й Чжи (кит.: 呂雉; піньїнь: Lǚzhì; 241 до н. е. — 180 до н. е.) — китайська державна і політична діячка. Дружина Лю Бана, першого імператора династії Хань. Імператриця династії (206 — 195 до н. е.), перша китайська правителька-жінка. Матір імператора Лю Іна та бабуся імператорів Лю Ґуна та Лю Хуна. 195 року до н. е., після смерті чоловіка, отримала титул верховної імператриці. Залишалася фактичною правителькою країни до своєї смерті. Посмертне ім'я — імператри́ця Ґа́о (кит.: 高皇后; піньїнь: Gāo Huánghòu). Вважається однією з «трьох найгірших правительок» в історії Китаю поряд з імператрицями У Цзетянь та Цисі. В історіографії називається також імператрицею або верховною імператрицею Люй. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'emperadriu Lü Zhi (呂雉) (morta el 18 agost 180 aC), coneguda normalment com a emperadriu vídua Lü (呂太后, pinyin: Lǚ Tàihòu) o formalment com a emperadriu Gao (高皇后, pinyin: Gaō Huánghoù), Exu (娥姁), era l'esposa i l' de l'emperador Gaozu de Han, el fundador de la dinastia Han. Van tenir dos fills —el finalment emperador Hui i la . Després de la mort del seu marit, ella va tenir una relació molt llarga amb un dels seus funcionaris, (審食其), el marquès de Piyang, la qual va durar fins a la seva mort. (ca)
- Císařovna Lü (čínsky pchin-jinem Lǚ hòu, znaky zjednodušené 吕后, tradiční 呂后; 241 př. n. l. – 18. srpna 180 př. n. l.), vlastním jménem Lü Č’ (čínsky pchin-jinem Lǚ Zhì, znaky zjednodušené 吕雉, tradiční 呂雉), zdvořilostním jménem E-sü (čínsky pchin-jinem Éxǔ, znaky 娥姁 byla manželka Kao-cua zakladatele a prvního císaře říše Chan (vládl 202–195 př. n. l.), po jeho smrti z pozice císařovny vdovy a velké císařovny vdovy fakticky vládla říši místo Kao-cuova syna a vnuků (císařů , a ). (cs)
- Lü Zhi (chinesisch 呂雉 / 吕雉, Pinyin Lǚ Zhì; förmlich: 呂太后 / 吕太后, Lǚ Tàihòu; oder 高皇后, Gaō Huánghoù, † 180 v. Chr.) war Kaiserin, Kaiserinmutter und Kaiseringroßmutter im China der Han-Dynastie. Sie war die Frau des ersten Han-Kaisers Han Gaozu und Mutter des Kaisers Han Huidi. Nach dem Tod ihres Mannes übernahm sie faktisch die Regierungsgeschäfte und ließ ihr unliebsame Personen ermorden. Ungeachtet der ihr zugeschriebenen Grausamkeit erwies sie sich als fähige Verwalterin. (de)
- L'impératrice Lü Zhi (呂雉), née en 241 av. J.-C., morte en 180 av. J.-C., était l'épouse de l'empereur Gaozu de la dynastie Han. Ils ont eu deux enfants connus, l'empereur Hui et la princesse Luyuan (魯元公主). (fr)
- 呂 雉（りょ ち）は、漢の高祖劉邦の皇后。恵帝の母。字は娥姁（女偏に句）。諡は高后（高皇后）。夫・劉邦の死後、皇太后・太皇太后となる。現代では呂后と呼ばれることが最も多いが、他に呂太后、呂妃とも呼ばれる。「中国三大悪女」として唐代の武則天（則天武后）、清代の西太后と共に名前が挙げられる。 (ja)
- ( 같은 이름을 가진 다른 사람에 대해서는 고황후 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 여후는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 여후 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)
폐후 여씨(廢后 呂氏, 기원전 241년 ~ 기원전 180년)는 전한 고조의 황후이며 전한 혜제의 어머니로, 휘는 치(雉)이며 자는 아후(娥姁)이다. 시호는 고황후(高皇后)였지만, 나중에 광무제가 박탈하였다. 남편인 고조 사후, 황태후·태황태후가 되어, 여후·여태후 등으로 불린다. '중국 삼대 악녀'로 당의 측천무후, 청의 서태후와 동급으로 취급한다. 중국사상 최초 정식 황후이며, 중국 최초 황태후이자 태황태후이다. (ko)
- Lu Hou (241 a.C. - 180 a.C.) foi uma imperatriz chinesa que colocou no trono e , dois outros filhos de Gaodi com concubinas menores. (pt)
- Lü Zhi (chiń. trad. 呂雉; pinyin Lǚ Zhì; Wade-Giles Lü Chih, ur. 241 p.n.e., zm. 180 p.n.e.) – żona cesarza Gaozu, założyciela dynastii Han. Znana jako cesarzowa Lü (chiń. upr. 吕后; chiń. trad. 呂后; pinyin Lǚ Hòu), po śmierci męża jako cesarzowa wdowa Lü (chiń. upr. 吕太后; chiń. trad. 呂太后; pinyin Lǚ Tàihòu). Bardzo wpływowa za czasów panowania swego syna, cesarza Huidi, przejęła rządy jako regentka za panowania dwóch kolejnych, małoletnich cesarzy. (pl)
- Änkekejsarinnan Lü (kinesiska: 吕太后, Lǚ Tàihòu) eller Kejsarinnan Han Gao (kinesiska: 汉高后, Hàn Gāohòu), född 241 f.Kr., död 180 f.Kr., var en kinesisk kejsarinna, gift med Handynastins grundare, kejsar Han Gaozu (Liu Bang). Deras gemensamma son Liu Ying regerade som kejsar Han Huidi från 195 f.Kr. fram till hans oväntade död 188 f.Kr., och överlät under denna tid all makt på sin mor. Därefter regerade änkekejsarinnan Lü Kina som regent från 188 f.Kr. till sin död 180 f.Kr., med två omyndiga sonsöner efter varandra som marionettkejsare. Hon var den kinesiska Handynastins tredje regent, och den första kvinna som styrt det enade Kina. (sv)
- Императрица Люй Чжи (кит. упр. 呂雉, пиньинь Lǚzhì) (умерла в 180 до н. э.), также Люй Тай-хоу (кит. упр. 呂太后, пиньинь Lǚ Tàihòu) или сокращённо Люй-хоу (кит. упр. 呂后, пиньинь Lǚhòu), носила титул вдовствующей императрицы Гао (кит. упр. 高皇后, пиньинь Gaō Huánghoù) — жена императора Гао-цзу империи Хань, которая после его смерти в 195 до н. э. распоряжалась страной, назначая и снимая малолетних императоров до своей смерти в 180 до н. э. (ru)
- Лю́й Чжи (кит.: 呂雉; піньїнь: Lǚzhì; 241 до н. е. — 180 до н. е.) — китайська державна і політична діячка. Дружина Лю Бана, першого імператора династії Хань. Імператриця династії (206 — 195 до н. е.), перша китайська правителька-жінка. Матір імператора Лю Іна та бабуся імператорів Лю Ґуна та Лю Хуна. 195 року до н. е., після смерті чоловіка, отримала титул верховної імператриці. Залишалася фактичною правителькою країни до своєї смерті. Посмертне ім'я — імператри́ця Ґа́о (кит.: 高皇后; піньїнь: Gāo Huánghòu). Вважається однією з «трьох найгірших правительок» в історії Китаю поряд з імператрицями У Цзетянь та Цисі. В історіографії називається також імператрицею або верховною імператрицею Люй. (uk)
- Empress (Dowager) Lü Zhi (241–18 August 180 BC), commonly known as Empress Lü (simplified Chinese: 吕后; traditional Chinese: 呂后; pinyin: Lǚ Hòu) and formally Empress Gao of Han (simplified Chinese: 汉高后; traditional Chinese: 漢高后; pinyin: Hàn Gāo Hòu), was the empress consort of Gaozu, the founding emperor of the Han dynasty. They had two known children, Liu Ying (later Emperor Hui of Han) and Princess Yuan of Lu. Lü was the first woman to assume the title Empress of China and paramount power. After Gaozu's death, she was honoured as Empress Dowager and Regent during the short reigns of Emperor Hui and his successors Emperor Qianshao of Han and Liu Hong (Emperor Houshao). (en)
- Lü Zhi (呂雉; 241–180 a. C.), nombre de cortesía Exu, generalmente conocida como emperatriz Lü y emperatriz viuda Lü, o formalmente emperatriz Gao de Han, fue la emperatriz consorte del emperador Gaozu, y la primera emperatriz de la dinastía Han. Tuvieron dos hijos conocidos, Liu Ying (más tarde emperador Hui de Han) y la princesa Yuan de Lu. Lü fue la primera consorte en ostentar oficialmente el título de emperatriz en la historia china, después de la muerte del emperador Gaozu fue honrada con el también nuevo título de Emperatriz Viuda y más tarde Magnífica Emperatriz Viuda (太皇太后) durante los cortos reinados del Emperador Hui y sus sucesores Liu Gong (Emperador Qianshao) y Liu Hong (Emperador Houshao). (es)
- Lü Zhi (241–180 SM), nama kehormatan Exu (Hanzi: 娥姁; Pinyin: Éxǔ), biasanya dikenal sebagai Permaisuri Lü (Hanzi sederhana: 吕后; Hanzi tradisional: 呂后; Pinyin: Lǚ Hòu) dan Janda permaisuri Lü (Hanzi sederhana: 吕太后; Hanzi tradisional: 呂太后; Pinyin: Lǚ Tàihòu), atau resminya Permaisuri Gao dari Han (Hanzi sederhana: 汉高后; Hanzi tradisional: 漢高后; Pinyin: Hàn Gāo Hòu), merupakan istri Kaisar Gaozu, pendiri dan penguasa pertama Dinasti Han. Mereka memiliki dua orang anak yang terkenal, Liu Ying (kemudian Kaisar Hui dari Han) dan . Lü merupakan wanita pertama yang memegang gelar . Setelah kematian Kaisar Gaozu, ia mendapat kehormatan sebagai Janda permaisuri dan kemudian Janda Permaisuri Agung (太皇太后) pada masa pemerintahan singkat Kaisar Hui dan pewarisnya Liu Gong (Kaisar Qianshao) dan Liu Hong (K (in)
- 呂雉（？－前180年8月18日），字娥姁，漢高祖刘邦皇后。通稱呂后，或稱漢高后、呂太后、高皇后。東漢時光武帝追尊薄太后為高皇后，追废呂后為高后，山東單父（今單縣）人，為漢高祖劉邦任亭長時所娶元配妻子。（前202年－前195年），一直追隨劉邦征戰，被封為漢王王后，直到劉邦以漢王身份即皇帝位後，尊為皇后。惠帝即位，尊為太后（前195年—前180年），惠帝死後，雖為少帝祖母也是中國歷史上首位在世的皇祖母，但不稱太皇太后，仍以皇太后身分臨朝稱制，掌控朝政達八年，是中國歷史上首位皇后、皇太后。 呂雉有兩兄呂澤、呂釋之，以及姊呂長姁、妹呂嬃；其二位兄長皆因追隨劉邦征戰封侯。呂雉生一子一女，為漢惠帝、魯元公主。 漢惠帝在位七年，自元年起即因人彘事件不再聽政，並嗜酒燕樂，導致多病；呂雉自惠帝死後即臨朝稱制，於呂太后元年、四年連立兩任少年皇帝，共主政八年。因此《史記》、《漢書》等正史以「本紀」體例記載呂太后生平，將其歷史地位看作等同於一任帝王。 呂雉統治期間實行黃老之術與民休息的政策，廢除挾書律，下令鼓勵民間藏書、獻書，恢復舊典。為後來的文景之治打下了很好的基礎，司馬遷在《史記》中對她的評價是「政不出房戶，天下晏然；刑罰罕用，罪人是希；民務稼穡，衣食滋殖」，給予呂后施政極大的肯定。 (zh)
|
_(15648981106).jpg?width=300)
_(15648981106).jpg?width=300){kind=link}
_(15648981106).jpg){kind=link}
_(15648981106).jpg){kind=link}