| dbo:abstract
|
- Els arverns (llati Arverni) foren una de les principals tribus de la Gàl·lia que van rivalitzar amb els hedus per la supremacia. La seva capital fou Augustonemetum (cal no confondre-la amb la ciutat que Estrabó anomena ), és l'actual Clarmont d'Alvèrnia (capital de la regió que els deu el nom, Alvèrnia). El seu territori estava limitat pel Cévennes i limitaven per aquest costat amb els helvis, però entremig hi havia els vel·lavis i els gabals. A l'est tenien els hedus, a l'oest els lemovices, al nord-oest els bitúrigs i al sud-oest els cadurcs. Posseïen també la vall de l'Alier i una part del centre de la Gàl·lia. (ca)
- Arvernové byl keltský kmen obývající území Galie v oblasti kolem dnešního Lyonu. Jejich jméno dalo název francouzské oblasti a departementu Auvergne. Arvernové byli významným kmenem, jehož sídla se nacházela ve střední Francii. Jejich nejdůležitější pevností byla , kde se v bitvě u Gergovie utkali římské legie Julia Caesara s avernským vůdcem Vercingetorikem. V průběhu 3. a 2. století př. n. l. se za vlády krále Luerniose stali nejmocnějším kmenem v Galii. Když však byl jeho syn Bituitus v roce 123 př. n. l. poražen Římany a v jižní Galii byla zřízena římská Provincia (odtud pochází francouzský název tohoto kraje, Provence), jejich moc přešla na kmeny Aeduů a . Nejslavnějších osobnost v dějinách Keltů byl arvenský vůdce Vercingetorix, který vedl poslední významné povstání namířené proti římské okupaci Galie, ale v roce 52 př. n. l. byl poražen Gaiem Juliem Caesarem během obléhání Alesie. (cs)
- Die Arverner (lateinisch Arverni) waren ein keltischer Stamm in der heutigen französischen Region Auvergne. Ihr Hauptort war Gergovia (heute: Gergovie), südlich von Clermont-Ferrand und ab dem 1. Jahrhundert n. Chr. Augustonemetum (heute: Clermont-Ferrand). (de)
- Οι Αρβέρνοι (λατινικά: Arverni, αρχ.ελληνικά Ἀρουέρνοι) ήταν μια κελτική φυλή της Γαλατίας που ζούσαν στη γαλλική περιοχή Ωβέρνη, το όνομα της οποίας προέρχεται από τους Αρβέρνους. Ήταν μία από τις πιο ισχυρές φυλές στην αρχαία Γαλατία και αντιτάχθηκαν επανειλημμένα στους Ρωμαίους. Ένα από τα σημαντικότερα οχυρά τους ήταν η Ζεργόβια, κοντά στην σημερινή κοινότητα Κλερμόν Φεράν. Οι πιο διάσημοι Αρβέρνοι της ιστορίας είναι οι βασιλείς Κελτίλος και ο γιος του Βερκιγγετόριξ, ένας από τους αντιπάλους του Ιούλιου Καίσαρα κατά τη διάρκεια του Γαλατικού Πολέμου. (el)
- La arvernoj (Arverni latine) estis gaŭla popolo sur Centra Masivo. Ili estis unue la plej potencaj popoloj en centra Gaŭlio, kontraŭstarante plurfoje kontraŭ romia supereco. La arvernoj lasis sian nomon al Aŭvernjo. Ili ŝajnas estis organizitaj ĉirkaŭ pluraj sinsekvaj ĉefurboj, ĉiuj proksimaj al rivero , sur ebenaĵo de . La unua ĉefurbo estis vasta malferma aglomeraĵo situanta en Aulnat. Ĝi estis anstataŭita fine de la 2-a jc a.K. per . La arverna potenco poste estis movita al , estonta Clermont-Ferrand, post eble mallonga transira periodo, en kiu ĝi sidis sur . La prifosadoj nun kondukataj sur arvernaj lokoj ebligis esceptajn malkovrojn : kolektivaj tomboj por ĉevaloj kaj rajdantoj ligitaj al Gaŭla Milito en -52, religia enklavo destinita al festenoj, verkoj de arvernaj reĝoj, kun temploj, duonciklaĵo, monmeblaro kaj restaĵoj de oferoj (bestaj ostoj kaj amforoj). (eo)
- The Arverni (Gaulish: *Aruernoi) were a Gallic people dwelling in the modern Auvergne region during the Iron Age and the Roman period. They were one of the most powerful tribes of ancient Gaul, contesting primacy over the region with the neighbouring Aedui. They are mentioned in 207 BC as treating with Carthaginian commandant Hasdrubal Barca. Headed by their chiefs and Bituitus, the Arverni were at the head of an extensive empire. After Bituitus was defeated by Domitius Ahenobarbus and Fabius Maximus in 121 BC, the Arvernian empire was reduced to suzerainty over some neighbouring tribes. In 52 BC, during the Gallic Wars, the Arvernian chief Vercingetorix led the Gallic revolt against the armies of Caesar. After an initial victory at the Battle of Gergovia, Vercingetorix was defeated by the Romans at the Battle of Alesia, after which the Arverni lost their power of suzerainty. They maintained however a status of civitas libera, and remained a prosperous tribe during the Roman period. Under emperor Augustus, their capital was moved from Gergovia to Augustonemetum (present-day Clermont-Ferrand). Following Alemannic invasions of the region in the 3rd century AD, Clermont-Ferrand was reduced in size but remained an important centre during the later part of the Roman period. In 475, after a heroic struggle led by their bishop, Sidonius Apollinaris and his brother-in-law Ecdicius, the Arverni repelled the Visigoths. However, Julius Nepos, emperor of the Western Roman Empire, exchanged the Arverni territory with Provence which has been invaded and the Arverni were integrated to the Visigoth kingdom. (en)
- Arverni egungo Auvernian, Frantziako Erdialdeko Mendigunea inguruan, bizi zen herri galiarra izan zen. Erdialdeko Galiako herri nagusienetariko bat izan zen, zenbait aldiz erromatarrak borrokatu zituena. Galietako Gerra eta gero, egungo Clermont-Ferranden zegoen Gergovia zuten hiriburu baina lehen Corent eta Gondole oppidumak omen ziren. Aztarnategietan topaturiko aztarnen arabera, zaldiz eta zaldunez osaturiko hilobi kolektiboak, erregeek erabiltzen zituzten tenpluak edo txanponak egiten zituzten. (eu)
- Los arvernos (en latín, arverni) fueron un pueblo galo que vivía en las montañas de la actual Auvernia, en el Macizo Central de Francia. Fueron uno de los pueblos más poderosos de la Galia central, que se enfrentó en diversas ocasiones al poderío de la Antigua Roma. Los arvernos legaron su nombre a Auvernia. Su nombre significa ‘los que son superiores’. Después de la guerra de las Galias, su capital Gergovia estaba situada en una meseta que dominaba la actual ciudad de Clermont-Ferrand. Sin embargo, parece ser que antes la capital se encontraba en el oppidum (fuerte cercado urbano elevado) de Corent y . Los documentos encontrados acerca de estos lugares han permitido descubrimientos excepcionales: sepulturas colectivas de caballos y caballeros, recintos religiosos destinados a los banquetes ofrecidos por los reyes arvernos en los templos, monedas y restos de ofrendas (osamentas animales, ánforas). (es)
- Arverni adalah salah satu dari 54 suku Galia yang hidup di wilayah Auvergne dari abad ke-7 SM hingga abad ke-1 SM. Nama "Auvergne" sendiri berasal dari suku ini. Mereka menguasai sumber daya emas, perak, dan perunggu. Mereka terampil dalam bidang metalurgi dan kerajinan. Arverni merupakan salah satu suku Galia terkaya. Paling tidak terdapat empat oppidum Arverni besar yang mendominasi wilayah tempat mereka tinggal. Arverni membentuk konfederasi yang kuat dengan beberapa suku tetangga yang menjadi bawahan atau pembayar upeti. Mereka juga menawarkan perlindungan untuk beberapa suku di sekitar dan dikenal akan kavalerinya yang cepat (seperti yang diungkapkan oleh Julius Caesar dalam Commentarii de Bello Gallico). Kepala suku Arverni Vercingetorix merupakan tokoh yang menyatukan suku-suku Galia dalam upaya untuk melawan dominasi Romawi, dan mereka berhasil mengalahkan Caesar dalam Pertempuran Gergovia, Namun, koalisi ini pada akhirnya dikalahkan dalam Pertempuran Alesia. Arverni telah mendirikan dan mengembangkan beberapa ibu kota yang terletak di dataran di dekat Sungai Allier. Ibu kota pertama Arverni adalah permukiman besar yang dibangun pada tahun 300 SM yang terletak di Aulnat dan berpenduduk 35.000 orang. Ibu kota ini digantikan oleh oppidum Corent pada akhir abad ke-2 SM. Terdapat kemungkinan bahwa pernah menjadi ibu kota Arverni. (in)
- Les Arvernes (en latin : Arverni ; en grec ancien : Ἀρουέρνοι / Arouérnoi) sont l'un des principaux peuples celtes de la Gaule indépendante, du VIIe siècle av. J.-C. à la conquête romaine. Au cours de l'époque impériale, ils constituent les habitants d'une cité gallo-romaine portant leur nom (civitas arvenorum) et rattachée à la province de Gaule Aquitaine. Ils occupent dans l'Antiquité un territoire correspondant à la région de l'Auvergne qui lui doit d'ailleurs son nom. Les Arvernes les plus connus de l'Histoire sont les rois Luernos, Bituitos, son fils, et Vercingétorix, fils de Celtillos, qui fut l'un des adversaires de Jules César lors de la Guerre des Gaules. Du fait de leurs ressources en or, argent, bronze et de leur maîtrise de la métallurgie, et de l'artisanat, les Arvernes, peuple celte du Massif central, sont parmi les plus riches et les plus puissants des Gaulois, avec au moins quatre oppidums dominant la plaine. Ils formèrent une confédération avec plusieurs peuples voisins, clients ou tributaires. Les Arvernes ont créé et développé plusieurs capitales successives, toutes placées dans la plaine de la Limagne, à proximité de l'Allier. La première capitale des Arvernes est une vaste agglomération bâtie vers 300 av. J.-C., située à Aulnat. Elle est supplantée à la fin du IIe siècle av. J.-C. par l'oppidum de Corent. Il est aussi probable que la capitale des Arvernes ait été pendant quelques décennies l'oppidum de Gergovie, au sud de Clermont-Ferrand, où serait né Vercingétorix. Nemossos est une autre ville arverne, bâtie sur une caldeira volcanique, qui est qualifiée par le géographe Strabon, au début du Ier siècle av. J.-C., de « métropole » des Arvernes, qui fut à l'origine de la ville romaine de Nemetum, renommée plus tard Augustonemetum en l'honneur de l'empereur Auguste. Elle fut à l'origine de la future agglomération de Clermont-Ferrand, où de nombreuses villas gallo-romaines ont été trouvées et où les fouilles se poursuivent. L'archéologie du territoire des Arvernes a permis depuis les dernières décennies la mise au jour de sépultures collectives de chevaux et de cavaliers liées à la guerre des Gaules de -57 à -52, d'enceintes religieuses destinées aux banquets, d'œuvres d'évergètisme supposées être l'œuvre des rois arvernes, ainsi que des sanctuaires, un hémicycle laténien, un mobilier monétaire abondant et des restes d'offrandes (ossements animaux et amphores) liés à des pratiques cultuelles et rituelles. L'indépendance politique et militaire des Arvernes prend son terme à la suite de la Guerre des Gaules. Si la victoire de Vercingétorix lors du siège de Gergovie permet à ses troupes de poursuivre les Romains vers le nord, les alliances gauloises de Jules César, déjà vainqueur des peuples Helvètes et Belges (58 à 52 av. J.-C.) puis l'apport de cavaliers Germains contribuent à isoler Vercingétorix et sa coalition, qui sont défaits à Alésia, oppidum des Mandubiens où Vercingétorix a dû se retrancher en 52 av. J.-C.. Vaincus, les Arvernes voient leur territoire transformé en civitas romaine, avec pour chef-lieu la ville de Clermont-Ferrand, qui connait alors une continuité d'occupation au cours de l'époque médiévale et jusqu'à nos jours. (fr)
- アルウェルニ族（アルウェルニぞく、Arverni）は、現在のフランスのオーヴェルニュ一帯にかけて居住していたガリア人の部族。オーヴェルニュ（Auvergne）の名はこの部族に由来する。 (ja)
- 아르베르니족은 현재의 프랑스 리옹 근처에 살던 갈리아 부족 중의 하나이다. 기원전 3세기. 기원전 2세기에는 강력한 갈리아 부족으로 가 수도였다. 기원전 123년 로마에 복속되어 로마는 이곳에 프로빈키아 속주를 만들었다. 아르베니족이 다시 강력해진 것은 기원전 53년경 원래 친로마파였던 삼촌을 제거하고 부족장이 된 베르킨게토릭스 시대였다. 그는 갈리아 부족의 총궐기를 호소하면서 로마에 반기를 들었고 뛰어난 지도력으로 율리우스 카이사르를 괴롭혔으나 끝내 알레시아 공방전에서 패하고 로마에 항복하였다. (ko)
- De Arverni was een Gallische stam in het hedendaagse Auvergne in Midden-Frankrijk. De stam bloeide vooral in de derde en tweede eeuw v.C. met leiders al Bituitus en Luernius, maar kende een heropbloei de eerste eeuw v.C. wanneer hun leider Vercingetorix een opstand tegen de Gallische bezetting door de Romeinen onder leiding van Julius Caesar leidde. (nl)
- Arwernowie – historyczne plemię galijskie, zamieszkujące tereny nad górnym Ligerem (obecnie rzeka Loara) i skupione wokół grodu-twierdzy Gergowia w Masywie Centralnym środkowej Francji (obecnie 6 km od miasta Clermont-Ferrand). W latach 50. p.n.e. prowadzili wojnę z legionami rzymskimi Juliusza Cezara wraz z licznymi innymi plemionami, zjednoczonymi pod wodzą ich króla Wercyngetoryksa: Allobrogów, , , , , Eburonów, Eduów, , , Paryzjów, Remów, , Senonów i innych. Ostatecznie zostali podbici przez Juliusza Cezara. (pl)
- Gli Arverni furono una potente e numerosa tribù gallica, stanziata presso una regione centro-meridionale della Gallia che da loro prese il suo nome, che nel 53 a.C., guidata dal loro re Vercingetorige, riunì attorno a sé una vasta confederazione di tribù, cominciando a muovere guerra alle legioni dell'esercito romano con operazioni di guerriglia sempre più insidiose. Cesare fronteggiò la rivolta con decisione: in un susseguirsi di logoranti scontri condusse i due eserciti allo scontro finale che si verificò nel 52 a.C. ad Alesia (l'odierna Alise-Sainte-Reine, nella Borgogna). I soldati romani, che stavano per soccombere accerchiati da una marea di nemici, riuscirono a ribaltare la situazione e ad ottenere la vittoria; Vercingetorige fu catturato e giustiziato qualche anno dopo, quando Cesare celebrò il suo trionfo a Roma. Da quel momento la Gallia entrò stabilmente nell'impero romano, per diventarne presto uno dei fulcri economici e culturali. La loro capitale era Gergovia - benché alcune fonti, come ad esempio Strabone, ci riportano anche l'antica Nemosso -, identificata allo stato attuale delle nostre conoscenze archeologiche con l'odierne Clermont-Ferrand o Corent. (it)
- Arvernierna var ett keltiskt folk i Akvitanien som har givit sitt namn till dagens Auvergne. Enligt klassiska författare bildade de under 200- och 300-talet f.Kr. den starkaste stammen i Gallien med staden Gergovia som starkaste fäste. De förlorade dock denna maktställning när de besegrades av romarna 123 f.Kr. Ungefär ett halvsekel senare ledde Vercingetorix, tillhörande den arverniska stammen, det galliska upproret mot Julius Caesar innan han besegrades vid slaget vid Alesia. Under ett samtal med Caesar berättar haeduern Diviciacus: Deras huvudstad bar under kejsartiden namnet Augustonemetum och är identisk med Clermont i departementet Puy-de-Dôme. (sv)
- Os arvernos (arveni) foram um povo da Gália que habitava a região do Maciço Central e vivia em luta permanente com os éduos (Aedui) pela hegemonia entre os Gauleses. César não conseguiu tomar a sua capital, Argóvia. Um de seus grandes líderes foi Vercingetórix. (pt)
- Арверны (лат. Arverni) — согласно историку Страбону, в III — II веках до н. э. — самое могущественное кельтское племя в Галлии (позднее — в римской провинции Аквитания — территория современной провинции Овернь, Франция). Столицей арвернов являлся Августонемет (современный Клермон-Ферран), южнее которого располагалась крепость Герговия (Gergovia). В 121 году до н. э. арверны были разбиты римскими полководцами Домицием Агенобарбом и Фабием Максимом Аллоброгиком, после чего доминирующее положение в Галлии перешло к племенам эдуев и секванов. Во время Галльской войны арвернский вождь Верцингеторикс (Vercingetorix) возглавил восстание объединённых галльских племён против Юлия Цезаря в 52 году до н. э. Несмотря на первоначальный успех при Герговии, восставшие были в конце концов окружены в крепости Алезия в центральной Галлии (современный Ализ-Сент-Рен близ , Франция) и после длительной голодной осады перебиты. В 46 году до н. э. взятый в плен Верцингеториг был среди прочих трофеев доставлен в триумфальной процессии в Рим и там задушен. (ru)
- Арверни (лат. Arverni) — згідно з істориком Страбоном, в III — II століттях до н. е. — наймогутніше кельтське плем'я в Галлії (пізніше — в римській провінції Аквітанія — територія сучасної провінції Овернь, Франція). Столицею арвернів був Августонемет (сучасний Клермон-Ферран), на південь від якого розташовувалася фортеця (Gergovia). В 121 до н. е. арверни були розбиті римськими полководцями Доміцієм Агенобарбом і Фабієм Максимом Аллоброгіком, після чого домінуюче становище в Галлії перейшло до племенам едуїв і секванів. Під час галльської війни арвернський вождь Верцингеторикс ( Vercingetorix ) очолив повстання об'єднаних галльських племен проти Цезаря в 52 до н. е. Незважаючи на перші успіхи при Герговії, повстанці були врешті-решт оточені в фортеці Алезія в центральній Галлії (сучасний Аліз-Сент-Рен поблизу , Франція) і після тривалої голодної облоги перебиті. В 46 до н. е. взятий в полон Верцингеторикс був серед інших трофеїв доставлений в тріумфальному процесі в Рим і там задушений. (uk)
- 阿维尔尼（Arverni）是公元前七世纪至被罗马征服前生活在现今法国奥弗涅地区的一个高卢部落。作为高卢最强大的部落之一，他们多次与罗马人作战。阿维尔尼人最重要的聚落是靠近今天法国克莱蒙费朗的。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Die Arverner (lateinisch Arverni) waren ein keltischer Stamm in der heutigen französischen Region Auvergne. Ihr Hauptort war Gergovia (heute: Gergovie), südlich von Clermont-Ferrand und ab dem 1. Jahrhundert n. Chr. Augustonemetum (heute: Clermont-Ferrand). (de)
- Οι Αρβέρνοι (λατινικά: Arverni, αρχ.ελληνικά Ἀρουέρνοι) ήταν μια κελτική φυλή της Γαλατίας που ζούσαν στη γαλλική περιοχή Ωβέρνη, το όνομα της οποίας προέρχεται από τους Αρβέρνους. Ήταν μία από τις πιο ισχυρές φυλές στην αρχαία Γαλατία και αντιτάχθηκαν επανειλημμένα στους Ρωμαίους. Ένα από τα σημαντικότερα οχυρά τους ήταν η Ζεργόβια, κοντά στην σημερινή κοινότητα Κλερμόν Φεράν. Οι πιο διάσημοι Αρβέρνοι της ιστορίας είναι οι βασιλείς Κελτίλος και ο γιος του Βερκιγγετόριξ, ένας από τους αντιπάλους του Ιούλιου Καίσαρα κατά τη διάρκεια του Γαλατικού Πολέμου. (el)
- Arverni egungo Auvernian, Frantziako Erdialdeko Mendigunea inguruan, bizi zen herri galiarra izan zen. Erdialdeko Galiako herri nagusienetariko bat izan zen, zenbait aldiz erromatarrak borrokatu zituena. Galietako Gerra eta gero, egungo Clermont-Ferranden zegoen Gergovia zuten hiriburu baina lehen Corent eta Gondole oppidumak omen ziren. Aztarnategietan topaturiko aztarnen arabera, zaldiz eta zaldunez osaturiko hilobi kolektiboak, erregeek erabiltzen zituzten tenpluak edo txanponak egiten zituzten. (eu)
- アルウェルニ族（アルウェルニぞく、Arverni）は、現在のフランスのオーヴェルニュ一帯にかけて居住していたガリア人の部族。オーヴェルニュ（Auvergne）の名はこの部族に由来する。 (ja)
- 아르베르니족은 현재의 프랑스 리옹 근처에 살던 갈리아 부족 중의 하나이다. 기원전 3세기. 기원전 2세기에는 강력한 갈리아 부족으로 가 수도였다. 기원전 123년 로마에 복속되어 로마는 이곳에 프로빈키아 속주를 만들었다. 아르베니족이 다시 강력해진 것은 기원전 53년경 원래 친로마파였던 삼촌을 제거하고 부족장이 된 베르킨게토릭스 시대였다. 그는 갈리아 부족의 총궐기를 호소하면서 로마에 반기를 들었고 뛰어난 지도력으로 율리우스 카이사르를 괴롭혔으나 끝내 알레시아 공방전에서 패하고 로마에 항복하였다. (ko)
- De Arverni was een Gallische stam in het hedendaagse Auvergne in Midden-Frankrijk. De stam bloeide vooral in de derde en tweede eeuw v.C. met leiders al Bituitus en Luernius, maar kende een heropbloei de eerste eeuw v.C. wanneer hun leider Vercingetorix een opstand tegen de Gallische bezetting door de Romeinen onder leiding van Julius Caesar leidde. (nl)
- Arwernowie – historyczne plemię galijskie, zamieszkujące tereny nad górnym Ligerem (obecnie rzeka Loara) i skupione wokół grodu-twierdzy Gergowia w Masywie Centralnym środkowej Francji (obecnie 6 km od miasta Clermont-Ferrand). W latach 50. p.n.e. prowadzili wojnę z legionami rzymskimi Juliusza Cezara wraz z licznymi innymi plemionami, zjednoczonymi pod wodzą ich króla Wercyngetoryksa: Allobrogów, , , , , Eburonów, Eduów, , , Paryzjów, Remów, , Senonów i innych. Ostatecznie zostali podbici przez Juliusza Cezara. (pl)
- Os arvernos (arveni) foram um povo da Gália que habitava a região do Maciço Central e vivia em luta permanente com os éduos (Aedui) pela hegemonia entre os Gauleses. César não conseguiu tomar a sua capital, Argóvia. Um de seus grandes líderes foi Vercingetórix. (pt)
- 阿维尔尼（Arverni）是公元前七世纪至被罗马征服前生活在现今法国奥弗涅地区的一个高卢部落。作为高卢最强大的部落之一，他们多次与罗马人作战。阿维尔尼人最重要的聚落是靠近今天法国克莱蒙费朗的。 (zh)
- Els arverns (llati Arverni) foren una de les principals tribus de la Gàl·lia que van rivalitzar amb els hedus per la supremacia. La seva capital fou Augustonemetum (cal no confondre-la amb la ciutat que Estrabó anomena ), és l'actual Clarmont d'Alvèrnia (capital de la regió que els deu el nom, Alvèrnia). (ca)
- Arvernové byl keltský kmen obývající území Galie v oblasti kolem dnešního Lyonu. Jejich jméno dalo název francouzské oblasti a departementu Auvergne. Arvernové byli významným kmenem, jehož sídla se nacházela ve střední Francii. Jejich nejdůležitější pevností byla , kde se v bitvě u Gergovie utkali římské legie Julia Caesara s avernským vůdcem Vercingetorikem. V průběhu 3. a 2. století př. n. l. se za vlády krále Luerniose stali nejmocnějším kmenem v Galii. Když však byl jeho syn Bituitus v roce 123 př. n. l. poražen Římany a v jižní Galii byla zřízena římská Provincia (odtud pochází francouzský název tohoto kraje, Provence), jejich moc přešla na kmeny Aeduů a . (cs)
- The Arverni (Gaulish: *Aruernoi) were a Gallic people dwelling in the modern Auvergne region during the Iron Age and the Roman period. They were one of the most powerful tribes of ancient Gaul, contesting primacy over the region with the neighbouring Aedui. They are mentioned in 207 BC as treating with Carthaginian commandant Hasdrubal Barca. Headed by their chiefs and Bituitus, the Arverni were at the head of an extensive empire. After Bituitus was defeated by Domitius Ahenobarbus and Fabius Maximus in 121 BC, the Arvernian empire was reduced to suzerainty over some neighbouring tribes. (en)
- La arvernoj (Arverni latine) estis gaŭla popolo sur Centra Masivo. Ili estis unue la plej potencaj popoloj en centra Gaŭlio, kontraŭstarante plurfoje kontraŭ romia supereco. La arvernoj lasis sian nomon al Aŭvernjo. (eo)
- Los arvernos (en latín, arverni) fueron un pueblo galo que vivía en las montañas de la actual Auvernia, en el Macizo Central de Francia. Fueron uno de los pueblos más poderosos de la Galia central, que se enfrentó en diversas ocasiones al poderío de la Antigua Roma. Los arvernos legaron su nombre a Auvernia. Su nombre significa ‘los que son superiores’. (es)
- Arverni adalah salah satu dari 54 suku Galia yang hidup di wilayah Auvergne dari abad ke-7 SM hingga abad ke-1 SM. Nama "Auvergne" sendiri berasal dari suku ini. Mereka menguasai sumber daya emas, perak, dan perunggu. Mereka terampil dalam bidang metalurgi dan kerajinan. Arverni merupakan salah satu suku Galia terkaya. Paling tidak terdapat empat oppidum Arverni besar yang mendominasi wilayah tempat mereka tinggal. (in)
- Les Arvernes (en latin : Arverni ; en grec ancien : Ἀρουέρνοι / Arouérnoi) sont l'un des principaux peuples celtes de la Gaule indépendante, du VIIe siècle av. J.-C. à la conquête romaine. Au cours de l'époque impériale, ils constituent les habitants d'une cité gallo-romaine portant leur nom (civitas arvenorum) et rattachée à la province de Gaule Aquitaine. Ils occupent dans l'Antiquité un territoire correspondant à la région de l'Auvergne qui lui doit d'ailleurs son nom. Les Arvernes les plus connus de l'Histoire sont les rois Luernos, Bituitos, son fils, et Vercingétorix, fils de Celtillos, qui fut l'un des adversaires de Jules César lors de la Guerre des Gaules. (fr)
- Gli Arverni furono una potente e numerosa tribù gallica, stanziata presso una regione centro-meridionale della Gallia che da loro prese il suo nome, che nel 53 a.C., guidata dal loro re Vercingetorige, riunì attorno a sé una vasta confederazione di tribù, cominciando a muovere guerra alle legioni dell'esercito romano con operazioni di guerriglia sempre più insidiose. Cesare fronteggiò la rivolta con decisione: in un susseguirsi di logoranti scontri condusse i due eserciti allo scontro finale che si verificò nel 52 a.C. ad Alesia (l'odierna Alise-Sainte-Reine, nella Borgogna). (it)
- Арверны (лат. Arverni) — согласно историку Страбону, в III — II веках до н. э. — самое могущественное кельтское племя в Галлии (позднее — в римской провинции Аквитания — территория современной провинции Овернь, Франция). Столицей арвернов являлся Августонемет (современный Клермон-Ферран), южнее которого располагалась крепость Герговия (Gergovia). В 121 году до н. э. арверны были разбиты римскими полководцами Домицием Агенобарбом и Фабием Максимом Аллоброгиком, после чего доминирующее положение в Галлии перешло к племенам эдуев и секванов. (ru)
- Arvernierna var ett keltiskt folk i Akvitanien som har givit sitt namn till dagens Auvergne. Enligt klassiska författare bildade de under 200- och 300-talet f.Kr. den starkaste stammen i Gallien med staden Gergovia som starkaste fäste. De förlorade dock denna maktställning när de besegrades av romarna 123 f.Kr. Ungefär ett halvsekel senare ledde Vercingetorix, tillhörande den arverniska stammen, det galliska upproret mot Julius Caesar innan han besegrades vid slaget vid Alesia. Under ett samtal med Caesar berättar haeduern Diviciacus: (sv)
- Арверни (лат. Arverni) — згідно з істориком Страбоном, в III — II століттях до н. е. — наймогутніше кельтське плем'я в Галлії (пізніше — в римській провінції Аквітанія — територія сучасної провінції Овернь, Франція). Столицею арвернів був Августонемет (сучасний Клермон-Ферран), на південь від якого розташовувалася фортеця (Gergovia). В 121 до н. е. арверни були розбиті римськими полководцями Доміцієм Агенобарбом і Фабієм Максимом Аллоброгіком, після чого домінуюче становище в Галлії перейшло до племенам едуїв і секванів. (uk)
|
