| dbo:abstract
|
- Els rutens (en llatí: Ruteni, en grec Ῥουτῆνοι o Ῥουτανοί, 'Rhouténoi' o 'Rhoutànoi') van ser un poble gal situat entre la Gàl·lia Cèltica, segons diu Claudi Ptolemeu, i la província Narbonense, segons Estrabó. Van donar nom a la comarca de la Roerga ( actual departament d'Avairon). Eren veïns dels gabals (gabali) i al seu país hi havia mines d'argent. El cònsol Quint Fabi Màxim va derrotar els arverns i els rutens l'any 121 aC, però el país no es va convertir en província fins al temps de Cèsar, en què una part van ser inclosos a la Narbonense i es coneixien amb el nom de ruteni provinciales, que tenien com a ciutat més important Segodonum i probablement ocupaven la zona dels actuals departaments de l'Avairon i el Tarn, al sud del riu Tarnis o Tarn. Vercingetòrix va enviar al país a Lucteri, cap dels cadurcs (cadurci), per atreure els rutens a la confederació dels gals, cosa que Lucteri va aconseguir. Cèsar llavors va enviar tropes al territori dels rutens provincials, dels volques arecòmics i dels tolosates. Plini el Vell, que també parla dels ruteni provinciales, situa a una branca d'aquest poble a la Narbonense. (ca)
- Οι Ρουτένοι (Γαλλικά: Rutenes, στα Λατινικά: Ruteni) ήταν κελτική φυλή της αρχαίας Γαλατίας εγκατεστημένοι στα νότια της Κεντρικής Οροσειράς (Μασίφ Σαντράλ).Η επικράτειά τους εκτείνονταν κυρίως στον σημερινό νομό Αβερόν και τμήμα του νομού Ταρν. Οι Ρουτένοι έδωσαν το όνομά τους στην πόλη Ροντέζ. (el)
- Die Rutēni (altgriechisch Ῥουτῆνοι Routenoi; deutsch „Rutener“; französisch „les Rutènes“) waren ein keltischer Stamm, der in Südgallien beheimatet war. Sie gehörten zu den Klientelstämmen der Arverner, die ihre nördlichen Nachbarn waren. Ihr Stammesgebiet lag im Zentralmassiv im Süden des heutigen Frankreich. Der Hauptort der Rutener war Segodunum, später Ruthena civitas genannt, an der Stelle des heutigen Rodez (Département Aveyron). (de)
- Los rutenos (en latín, Ruteni), en griego Ῥουτῆνοι o Ῥουτανοί - Rhouténoi o Rhoutànoi) fueron el pueblo galo que dio nombre a la comarca de la Rouergue. Eran vecinos de los gábalos (gabali) y en el país había minas de plata. Los arvernos y los rutenos fueron derrotados por Quinto Fabio Máximo en el año 121 a. C., pero el país no se convirtió en provincia hasta los tiempos de César, en que una parte fueron incluidos en la Narbonense y fueron conocidos como los ruteni provinciales. Vercingétorix envió a Lucterio, jefe de los cadurcos, para atraer a los rutenos a la confederación de los galos, cosa que Lucterio consiguió. César entonces envió tropas al territorio de los rutenos provinciales, de los volcas arecómicos y de los . Los rutenos provinciales tenían como capital a Segodonum y probablemente ocupaban la zona de los actuales departamentos del Aveyron y el Tarn, al sur del río Tarnis o Tarn. (es)
- Les Rutènes (en latin : Ruteni) sont un peuple de la Gaule celtique du sud du Massif central. Leur territoire s'étendait sensiblement sur les actuels départements du Tarn et de l'Aveyron, délimité par le plateau de l'Aubrac au nord et les confins de la montagne Noire au sud. Les Rutènes ont donné leur nom à la ville de Rodez. (fr)
- The Ruteni were a Gallic tribe dwelling in the southern part of the Massif Central, around present-day Rodez, during the Iron Age and the Roman period. (en)
- I Ruteni (gallico: "i biondi") erano una tribù gallica della cultura di La Tène e successivamente del periodo romano, che risiedeva nell'attuale dipartimento dell'Aveyron. Erano noti come produttori di piombo. (it)
- 루테니족 (Ruteni, "금발인들")은 갈리아의 부족이다. 이들은 오늘날 아베롱주에 거주했고, 납의 제작자들로 알려졌다. 이들이 거주했던 지역은 프랑스의 다른 데파르망들 보다 많은, 1,000개가 넘는 고인돌을 포함한 많은 선사시대 유적지가 있는 것으로 보아, 루테니족 거주 이전에도 사람들이 살았다. (ko)
- Руте́ны (лат. rut(h)ēni) — кельтское племя в античной Галлии, жившее в современной южной Франции в окрестностях современного города Родез. Встречаются у Цезаря в «Записках о Галльской войне», у Плиния Старшего и других римских авторов. (ru)
- Руте́ни (лат. Ruteni, Rutheni) — у І столітті до н. е. кельтське плем'я в Галлії. Мешкали в районі сучасного Аверона, Південна Франція. Виробляли свинець. Згадуються в роботах Юлія Цезаря (середина 1 ст. до н.е.), Плінія Старшого (1 ст. н. е.), Страбона (початок 1 ст. н. е.), Птолемея (2 ст. н. е.). З кінця XI ст., за ініціативи канцелярії Святого Престолу, назва рутенів поширилася на русинів (лат. Ruthenus), мешканців Русі (лат. Russia). Назва зниклого племені й русинів перегукувалися фонетично. Це ідеально відповідало орієнтації середньовічної географії на античну традицію, з якої обиралися схожі за звучанням назви країн та народів й прикладалося до нових реалій. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Οι Ρουτένοι (Γαλλικά: Rutenes, στα Λατινικά: Ruteni) ήταν κελτική φυλή της αρχαίας Γαλατίας εγκατεστημένοι στα νότια της Κεντρικής Οροσειράς (Μασίφ Σαντράλ).Η επικράτειά τους εκτείνονταν κυρίως στον σημερινό νομό Αβερόν και τμήμα του νομού Ταρν. Οι Ρουτένοι έδωσαν το όνομά τους στην πόλη Ροντέζ. (el)
- Die Rutēni (altgriechisch Ῥουτῆνοι Routenoi; deutsch „Rutener“; französisch „les Rutènes“) waren ein keltischer Stamm, der in Südgallien beheimatet war. Sie gehörten zu den Klientelstämmen der Arverner, die ihre nördlichen Nachbarn waren. Ihr Stammesgebiet lag im Zentralmassiv im Süden des heutigen Frankreich. Der Hauptort der Rutener war Segodunum, später Ruthena civitas genannt, an der Stelle des heutigen Rodez (Département Aveyron). (de)
- Les Rutènes (en latin : Ruteni) sont un peuple de la Gaule celtique du sud du Massif central. Leur territoire s'étendait sensiblement sur les actuels départements du Tarn et de l'Aveyron, délimité par le plateau de l'Aubrac au nord et les confins de la montagne Noire au sud. Les Rutènes ont donné leur nom à la ville de Rodez. (fr)
- The Ruteni were a Gallic tribe dwelling in the southern part of the Massif Central, around present-day Rodez, during the Iron Age and the Roman period. (en)
- I Ruteni (gallico: "i biondi") erano una tribù gallica della cultura di La Tène e successivamente del periodo romano, che risiedeva nell'attuale dipartimento dell'Aveyron. Erano noti come produttori di piombo. (it)
- 루테니족 (Ruteni, "금발인들")은 갈리아의 부족이다. 이들은 오늘날 아베롱주에 거주했고, 납의 제작자들로 알려졌다. 이들이 거주했던 지역은 프랑스의 다른 데파르망들 보다 많은, 1,000개가 넘는 고인돌을 포함한 많은 선사시대 유적지가 있는 것으로 보아, 루테니족 거주 이전에도 사람들이 살았다. (ko)
- Руте́ны (лат. rut(h)ēni) — кельтское племя в античной Галлии, жившее в современной южной Франции в окрестностях современного города Родез. Встречаются у Цезаря в «Записках о Галльской войне», у Плиния Старшего и других римских авторов. (ru)
- Els rutens (en llatí: Ruteni, en grec Ῥουτῆνοι o Ῥουτανοί, 'Rhouténoi' o 'Rhoutànoi') van ser un poble gal situat entre la Gàl·lia Cèltica, segons diu Claudi Ptolemeu, i la província Narbonense, segons Estrabó. Van donar nom a la comarca de la Roerga ( actual departament d'Avairon). Eren veïns dels gabals (gabali) i al seu país hi havia mines d'argent. (ca)
- Los rutenos (en latín, Ruteni), en griego Ῥουτῆνοι o Ῥουτανοί - Rhouténoi o Rhoutànoi) fueron el pueblo galo que dio nombre a la comarca de la Rouergue. Eran vecinos de los gábalos (gabali) y en el país había minas de plata. Los arvernos y los rutenos fueron derrotados por Quinto Fabio Máximo en el año 121 a. C., pero el país no se convirtió en provincia hasta los tiempos de César, en que una parte fueron incluidos en la Narbonense y fueron conocidos como los ruteni provinciales. (es)
- Руте́ни (лат. Ruteni, Rutheni) — у І столітті до н. е. кельтське плем'я в Галлії. Мешкали в районі сучасного Аверона, Південна Франція. Виробляли свинець. Згадуються в роботах Юлія Цезаря (середина 1 ст. до н.е.), Плінія Старшого (1 ст. н. е.), Страбона (початок 1 ст. н. е.), Птолемея (2 ст. н. е.). (uk)
|
