About: Psychology

An Entity of Type: book, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Psychology is the scientific study of mind and behavior. Psychology includes the study of conscious and unconscious phenomena, including feelings and thoughts. It is an academic discipline of immense scope, crossing the boundaries between the natural and social sciences. Psychologists seek an understanding of the emergent properties of brains, linking the discipline to neuroscience. As social scientists, psychologists aim to understand the behavior of individuals and groups. Ψ (or psi) is a Greek letter which is commonly associated with the science of psychology.

Property Value
dbo:abstract
  • La psicologia és la ciència de la ment i el comportament; especialment, estudia la constitució, el comportament i els estats de consciència de la persona humana. El seu objectiu immediat és comprendre la humanitat per descobrir-ne tant els principis generals com l'estudi de casos més específics, i el seu objectiu final és beneficiar la societat. En aquest camp, hi ha la figura del psicòleg, que és considerat un científic social o del comportament. Els psicòlegs intenten comprendre el paper de les funcions mentals en el comportament individual i social, alhora que exploren els processos fisiològics i neurològics que subjauen en determinades funcions i comportaments. L'etimologia de la paraula prové del grec psique (ànima), i logos (ciència o tractat). La paraula significa, literalment, "estudi de l'ànima" (psique, que significa "alè", "esperit" o "ànima"), i "λογία", que es tradueix com a "estudi de"). Els psicòlegs exploren conceptes com ara la percepció, la cognició, l'atenció, l'emoció, la motivació, el funcionament del cervell amb relació als patrons de comportament i a les diferents maneres de pensar i sentir, la personalitat, el comportament i les relacions interpersonals. Alguns també consideren l'inconscient. Usen mètodes empírics per inferir relacions causals i la correlació entre les variables psicosocials. De manera addicional, o oposadament, utilitzant mètodes empírics i deductius, alguns dels quals —especialment els psicòlegs clínics i els que es dediquen a la conciliació— de vegades es basen en la interpretació simbòlica i altres tècniques d'inducció. La psicologia incorpora la recerca del camp de les ciències socials, les ciències naturals i les humanitats. Mentre que el coneixement psicològic se sol aplicar a l'avaluació i al tractament dels problemes de salut mental, també s'aplica a la comprensió i a la solució de problemes en diferents esferes de l'activitat humana. Encara que la majoria dels psicòlegs estan involucrats en algun tipus de paper terapèutic (orientació clínica, assessorament i suport a l'escola), molts fan la investigació científica en una àmplia gamma de temes relacionats amb els processos mentals i el comportament social —en general en els departaments de psicologia de les universitats— i també ensenyen aquests coneixements en l'àmbit acadèmic. Alguns treballen en entorns industrials i d'organització, i en altres àrees,com el desenvolupament humà i l'envelliment humà, l'esport, la salut, els mitjans de comunicació, el dret i la medicina forense. Des de la seva gènesi com a disciplina, la psicologia s'ha vist immersa en diferents acostaments des dels quals es volia conèixer quin era el funcionament de la ment humana. Així doncs, hi ha diferents punts de vista segons quin sigui l'objecte d'estudi i l'enfocament que se li dona: la psicoanàlisi, creada per Sigmund Freud i que pretén l'estudi de la psicologia des d'un punt de vista "intern", és a dir, s'estudia l'inconscient humà com a causa de pràcticament totes les conductes humanes; el conductisme, que fa referència al fet que el cos humà funcionaria com si fos una màquina la qual davant un estímul emetria una resposta; el cognitivisme, que estudia la ment humana com si fos un ordinador, suposant en realitat una evolució dels conductistes, i que es fusionà amb dues en l'escola conductista-cognitivista; l'humanisme, que parteix de la concepció que la ment humana, si bé funciona com un ordinador en uns certs aspectes, també té altres aspectes com els sentiments (la part emotiva de la ment); l'evolutiva o del desenvolupament, que estudia les diferències psicològiques i del comportament dels éssers humans al llarg de la seva vida; i la psicologia diferencial, que intenta determinar quines són les lleis generals que determinen les diferències de comportament de les persones, i que es fonamenta en la tècnica de l'estudi del cas. (ca)
  • علم النفس (أو السيكولوجيا) هو دراسة أكاديمية وتطبيقية للسلوك، والإدراك والعلوم الآلية المستنبطة لهما. يقوم علم النفس عادة بدراسة الإنسان لكن يمكن تطبيقه على غير الإنسان أحيانا مثل الحيوانات أو الأنظمة الذكية. تشير كلمة علم النفس أيضا إلى تطبيق هذه المعارف على مجالات مختلفة من النشاط الإنساني، بما فيها مشاكل الأفراد في الحياة اليومية ومعالجة الأمراض العقلية. باختصار علم النفس هو الدراسات العلمية للسلوك والعقل والتفكير والشخصية، ويمكن تعريفه بأنه: "الدراسة العلمية لسلوك الكائنات الحية، وخصوصا الإنسان، وذلك بهدف التوصل إلى فهم هذا السلوك وتفسيره والتنبؤ به والتحكم فيه". وكما أنه من العلوم المهمة حديثا ولم يتوسعوا فيه قديما وهذا العلم لا يقتصر على فرع واحد بل لديه عدة فروع وأقسام بالإضافة إلى ذلك فإنه من العلوم الممتعة مع أن دراسته قد لاتكون بالسهلة ويساعد هذا العلم في معرفة أنماط الشخصيات المختلفة. وتتكون كلمة علم النفس في اللغة الإنجليزية من مقطعين لهما أصل يوناني هي:Psyche وهي تشير إلى الحياة أو الروح، أما المقطع الثاني logos فهو يفيد معنى العلم أي البحث الذي له أصول منهجية علمية.علم النفس هو الدراسات العلمية للسلوك والعقل والتفكير والشخصية، ويمكن تعريفه بأنه: "الدراسة العلمية لسلوك الكائنات الحية، وخصوصا الإنسان، وذلك بهدف التوصل إلى فهم هذا السلوك وتفسيره والتنبؤ به والتحكم فيه".اختلف العلماء في تعريف علم النفس * عرفه فلاسفة الإغريق بأنه علم دراسة الحياة العقلية. * وعرفه علماء التحليل النفسي بأنه علم الحياة العقلية الشعورية واللاشعورية. * وعرفه السلوكيون بأنه علم دراسه السلوك. وأفضل تعريف لعلم النفس هو ما يجمع بين العقل، والسلوك، والشعور، واللاشعور وهو أن علم النفس هو العلم الذي يبحث في السلوك من حيث علاقته بالحياة العقلية شعورية كانت أو لا شعورية. نبذة عن تخصص علم النفسيُقْصَد بعلم النفس أنَّه العلم الذي يدرس عقل الإنسان، وهو أيضًا الدراسة العلمية لسلوك الإنسان، والقدرة على التنبؤ به. كما يُعرَّف علم النفس أنَّه البرنامج الذي يُركِّز على الدراسة العلمية للسلوك الفردي والجماعي، والقواعد الفيزيائية، والبيئية للسلوك. (ar)
  • Psychologie (z řeckého ψυχή (psyché) = duševno, duch, dech a -λογία (-logia) = věda, výzkum, nauka o duševnu) je věda, která studuje lidské chování, mentální procesy a včetně jejich vzájemných vztahů a interakcí (souhrnně označované jako psychika) a snaží se je popsat, vysvětlit a predikovat. Cílem psychologie je také získané poznatky využít k zvýšení spokojenosti a zlepšení zdraví člověka, prostřednictvím psychoterapie jich navíc lze využít k léčebným účelům. Člověk zabývající se psychologií výzkumně i prakticky bývá označován jako psycholog, člověk provádějící psychoterapii je psychoterapeut (v běžné řeči bývají tyto pojmy směšovány, přičemž jedna a tatáž osoba může současně působit jak v roli psychologa, tak v roli psychoterapeuta). Psychologové se snaží porozumět roli kognitivních funkcí v individuálním i sociálním chování včetně porozumění fyziologickým a neurobiologickým procesům podmiňujícím konkrétní funkce. Psychologové objevili a vysvětlili řadu klíčových pojmů a konceptů, jako například percepce, kognice, pozornost, emoce, motivace, osobnost, interpersonální vztahy či podvědomí. K jejich získávání jsou vyvíjeny empirické metody výzkumu pro objevování a vysvětlování příčinných i korelačních vztahů mezi proměnnými, i k jejich prostému popisu a interpretaci. Psychologie se řadí mezi sociální vědy, svým rozsahem se však pohybuje na plynulém rozmezí a zahrnuje výzkum z věd přírodních (týkající se např. zákonů lidského vnímání a percepce), sociálních i humanitních věd až po filozofii. Psychologické poznatky jsou používány ke zlepšení kvality života lidí – výzkumná zjištění ovlivňovala vznik zákonů regulujících trest smrti, náhled na homosexualitu či podmínky, za nichž je člověk trestně zodpovědný. Ačkoliv většina psychologů pracuje v psychodiagnostických oborech, zabývá se léčením mentálních poruch a jiných potíží formou psychoterapie či poradenství, anebo používá aplikované psychologické poznatky například v personalistice nebo marketingu, část psychologů se dále zabývá výzkumem na univerzitách i v soukromých společnostech. (cs)
  • Ως 'Ψυχολογία' ορίζεται η ακαδημαϊκή και εφαρμοσμένη επιστήμη που ασχολείται με την μελέτη της σκέψης και της συμπεριφοράς, καθώς και με τις λειτουργίες που σχετίζονται με την συμπεριφορά. Η Ψυχολογία έχει ως άμεσο στόχο την κατανόηση της συμπεριφοράς των ανθρώπων τόσο ως άτομα, όσο και ως ομάδες και ως μέλη συστημάτων, προσπαθώντας και να εξάγει γενικές αρχές αλλά και να ερμηνεύσει ειδικές περιπτώσεις, με τελικό στόχο να ωφελήσει την ζωή του ανθρώπου στο σύνολό της, και κατ' επέκταση την κοινωνία. Οι ψυχολόγοι ερευνούν τα ψυχικά φαινόμενα και άλλες λειτουργίες που σχετίζονται με αυτά. Για παράδειγμα, ερευνώνται θέματα όπως οι διεργασίες του νου, το συναίσθημα, η ανάλυση της συμπεριφοράς, η προσωπικότητα, τα κίνητρα, οι διαπροσωπικές σχέσεις, η σεξουαλικότητα, η ταυτότητα φύλου, η νοημοσύνη, η μάθηση, η ανάπτυξη, ο εγκέφαλος και το νευρικό σύστημα σε σχέση με τις νοητικές διεργασίες και τη συμπεριφορά {το νευρικό σύστημα αποτελεί την έδρα ψυχικών λειτουργιών} , η φαινομενολογία, η ψυχοπαθολογία και η αποκλίνουσα συμπεριφορά, η ψυχοσωματική, η ψυχική ανθεκτικότητα, η συμπεριφορά σε σχέση με την κοινωνία και συστήματα, όπως το σχολικό, το εργασιακό, το οικογενειακό, το φυσικό περιβάλλον και ο πολιτισμός, καθώς και διεργασίες ομάδας, όπως η κοινωνική ταυτότητα, οι διακρίσεις, ο ρατσισμός και το σύστημα πεποιθήσεων (στάσεις, αξίες, ιδεολογία). Οι ψυχολόγοι προσπαθούν επίσης να εξετάσουν το ασυνείδητο, από διάφορες προσεγγίσεις. Στην προσπάθεια διερεύνησης του ασυνειδήτου, έχει εστιάσει κυρίως η Ψυχολογία του Βάθους, όπως για παράδειγμα, η ψυχαναλυτική προσέγγιση. Η επιστήμη της Ψυχολογίας έχει περιγραφεί ως ένα «κομβικό σημείο της επιστήμης», με τα ψυχολογικά ευρήματα να συνδέουν τις έρευνες και τις προοπτικές από διάφορες επιστήμες, όπως τη Φιλοσοφία, την Παιδαγωγική, την Κοινωνιολογία, την Κοινωνική Ανθρωπολογία, την Βιολογία, τις Νευροεπιστήμες, την Γνωσιακή Επιστήμη, την Πληροφορική και την τεχνητή νοημοσύνη. Η Ψυχολογία είναι επιστήμη, καθώς αξιοποιεί την επιστημονική μέθοδο, και κατηγοριοποιείται συνήθως στις κοινωνικές επιστήμες, ενώ πολλές διαδεδομένες εφαρμογές της (όπως η κλινική Ψυχολογία ή η συμβουλευτική Ψυχολογία), την κατατάσσουν συχνά και στις επιστήμες υγείας. Στην ψυχολογική έρευνα, συμπεριλαμβάνεται η παρατήρηση, το πείραμα, η εξέταση και η ανάλυση, με σκοπό την διερεύνηση των βιολογικών, γνωστικών, συναισθηματικών, προσωπικών και κοινωνικών διεργασιών ή ερεθισμάτων που βρίσκονται κάτω από την συμπεριφορά των ανθρώπων ή των ζώων. Αξιοποιώντας την επιστημονική μέθοδο κατά τον εμπειρικό έλεγχο, η Ψυχολογία επιδιώκει την αντικειμενικότητα, την αξιοπιστία και την εγκυρότητα των θεωρίων της, χαρακτηριστικά που επιδιώκει κάθε εμπειρική επιστήμη, όπως για παράδειγμα οι θετικές επιστήμες. Στο πλαίσιο της ψυχολογικής έρευνας, διενεργούνται ποιοτικές και κυρίως ποσοτικές μελέτες, όπως συναφειακές έρευνες, πειραματικές μελέτες, μελέτες πεδίου και μελέτες περίπτωσης. Ωστόσο, αναγνωρίζεται η ιδιαιτερότητα του αντικειμένου μελέτης της Ψυχολογίας, η ανθρώπινη συμπεριφορά, η οποία είναι προϊόν πολυπαραγοντικών αλληλεπιδράσεων διαφόρων και πολυδιάστατων μεταβλητών. Στις περισσότερες περιπτώσεις ερευνών, αξιοποιείται η ποσοτική ανάλυση των δεδομένων με την περιγραφική ή επαγωγική στατιστική ανάλυση. Η ψυχολογική πρακτική περιλαμβάνει την εφαρμογή της ψυχολογικής γνώσης για την κατανόηση και την αντιμετώπιση της γνωστικής και συναισθηματικής δυσλειτουργίας (προβλήματα ψυχικής υγείας και ψυχικές διαταραχές, ψυχοσωματικά νοσήματα, ψυχοκοινωνικά προβλήματα, μαθησιακές δυσκολίες, αναπτυξιακές διαταραχές), της σωματικής δυσλειτουργίας (αναπηρίες, νευροεκφυλιστικές παθήσεις, αυτοάνοσα νοσήματα, προβλήματα σεξουαλικής και αναπαραγωγικής υγείας), καθώς και της κοινωνικής δυσλειτουργίας (κοινωνικές συγκρούσεις, κοινωνικές ανισότητες, διακρίσεις, φαινόμενα σχολικού εκφοβισμού, εγκληματικότητα), για την κατανόηση και την ενίσχυση της συμπεριφοράς σε διάφορα πλαίσια (π.χ. το σχολείο, η εργασία, το δικαστήριο, τα αθλήματα), καθώς και για την βελτίωση της αλληλεπίδρασης του ανθρώπου με τα υπολογιστικά συστήματα. Με πολλούς τρόπους η ψυχολογία τελικά στοχεύει να ωφελήσει την ζωή του ανθρώπου και την κοινωνία. Ένα μεγάλο μέρος των ψυχολόγων ασχολείται επαγγελματικά με κάποιο είδος θεραπευτικού ρόλου, εφαρμόζοντας τις γνώσεις και την εμπειρία κλινικά, συμβουλευτικά ή εκπαιδευτικά. Επιπλέον, πολλοί ψυχολόγοι διεξάγουν επιστημονική έρευνα σε ένα ευρύ φάσμα θεμάτων που σχετίζονται με την ανθρώπινη συμπεριφορά. Οι ψυχολόγοι μπορεί να εργάζονται ιδιωτικά, ως ελεύθεροι επαγγελματίες, ή να εργάζονται σε κοινοτικές δομές ψυχικής υγείας, σε ψυχιατρικές κλινικές, σε γενικά νοσοκομεία, σε κέντρα απεξάρτησης, σε φυλακές, σε γενικά και ειδικά σχολεία, σε οικοτροφεία, σε πανεπιστήμια, σε βιομηχανίες και επιχειρήσεις, στον στρατό, σε διάφορους οργανισμούς ή άλλου είδους δημόσιους και ιδιωτικούς φορείς, όπως σχετικούς με την ανθρώπινη ανάπτυξη και γήρανση, τον αθλητισμό, την φροντίδα παιδιών, την περίθαλψη μεταναστών, προσφύγων και άλλων μειονοτήτων, στα μέσα μαζικής ενημέρωσης, καθώς και στην ιατροδικαστική και δικαστική έρευνα και άλλες πτυχές της εφαρμογής του δικαίου. Σ' αυτό το πεδίο, ένας πτυχιούχος Τμήματος Ψυχολογίας ΑΕΙ ή ισότιμου και αναγνωρισμένου ιδρύματος του εξωτερικού, ο οποίος κατέχει άδεια ασκήσεως επαγγέλματος ψυχολόγου, ονομάζεται ψυχολόγος, σύμφωνα με την ισχύουσα ελληνική νομοθεσία. Ωστόσο, σε πολλές χώρες του εξωτερικού, απαιτείται μεταπτυχιακή εκπαίδευση για την κατοχύρωση του τίτλου του "Ψυχολόγου" και των συναφών ειδικοτήτων της Ψυχολογίας. Ένας ψυχολόγος μπορεί να ασχολείται είτε με την έρευνα, είτε με την επαγγελματική πρακτική, είτε και με τα δύο, και μπορεί να ταξινομηθεί ως ένας κοινωνικός ή γνωσιακός επιστήμονας, ή επαγγελματίας ψυχικής υγείας, ανάλογα με το είδος της μετεκπαίδευσής του. Στην Ελλάδα, δραστηριοποιούνται επαγγελματικοί φορείς των ψυχολόγων, όπως ο Πανελλήνιος Ψυχολογικός Σύλλογος και ο Σύλλογος Ελλήνων Ψυχολόγων. (el)
  • Die Psychologie (griechisch-lateinisch psychologia, ‚Lehre von der Seele‘) ist eine empirische Wissenschaft. Ihr Ziel ist es, menschliches Erleben und Verhalten, deren Entwicklung im Laufe des Lebens sowie alle dafür maßgeblichen inneren und äußeren Faktoren und Bedingungen zu beschreiben, zu erklären und gegebenenfalls zu verändern. Im Deutschen gibt es das Wort Psychologie seit dem 18. Jahrhundert. Der Begriff findet sich erstmals 1575 bei Johann Thomas Freigius bezeugt und gehört seit dem Anfang des 19. Jahrhunderts sowohl der Fach- als auch Gemeinsprache an. Sprachlich ist er zusammengesetzt aus altgriechisch ψυχή psȳchḗ ‚Hauch, Atem, Leben, Lebenskraft, Seele, Geist, Gemüt‘ und λογία logía ‚Lehre von etwas, Wissenschaft von etwas‘. (de)
  • Psikologio, psiĥologio, aŭ psikoscienco aŭ eĉ mensoscienco, estas la scienco kiu studas la homan konduton. Alivorte, ĝi pritraktas menson, konscion, konduton, nekonscion, ktp. Aplike, ĝi studas la funkciojn kaj problemojn de la homa menso, interalie, , kognon, emociojn, sonĝojn, dezirojn ktp. Psikologio malsamas al sociologio, antropologio, ekonomiko kaj politika scienco en tio ke ĝi studas la mensajn procezojn kaj konduton de unuopuloj (sole aŭ grupe) anstataŭ la konduton de tuta grupo. Psikologio malsamas al biologio kaj neŭroscienco (neŭrologio) en tio ke ĝi ne studas la biologiajn kaj neŭronajn procezojn, sed studas mensajn procezojn kaj kiel ili interrilatas. Psikologio estas multflanka scienco, kiun oni ne povas tute kategoriigi kiel natursciencon, socian sciencon aŭ homan sciencon. Ĝi havas ecojn de ĉiuj tri grupoj. (eo)
  • La psicología​ (también sicología, de uso menos frecuente)​ (literalmente «estudio o tratado del alma»; del griego clásico ψυχή, transliterado psykhé, «psique», «alma», «actividad mental», y λογία, logía, «tratado» o «estudio») es, a la vez, una profesión, una disciplina académica​ y una ciencia que trata el estudio y el análisis de la conducta y los procesos mentales de los individuos y de grupos humanos en distintas situaciones,​​​​​ cuyo campo de estudio abarca todos los aspectos de la experiencia humana​ y lo hace para fines tanto de investigación como docentes y laborales, entre otros. Hoy en día, la psicología no es una ciencia unitaria, pues existen diversas perspectivas psicológicas,​ que se corresponden con enfoques, corrientes o escuelas, cada una de las cuales posee sus propios sistemas conceptuales y metodológicos. Entre ellas, puede haber coincidencias o, por el contrario, claras incompatibilidades;​ esta variedad da pie a múltiples acepciones y abordajes.​ Algunas corrientes se definen a sí mismas de modo excluyente, es decir, como la única vía para alcanzar un conocimiento sólido o científico y una intervención eficaz en psicología (por ejemplo, el conductismo watsoniano o el psicoanálisis freudiano), aunque con el tiempo, sus seguidores se han ido tornando cada vez más permeables a las influencias de otras escuelas.​ Por su parte, enfoques como en el humanismo consideran que el método científico no es adecuado para investigar la conducta; otros, como el conductismo, lo emplean para comportamientos observables que pueden ser objetivamente medidos.​ Finalmente, hay corrientes —como la psicología aplicada o las terapias cognitivo-conductuales— que integran diversos elementos de otras escuelas en la medida en que resultan útiles para sus fines, generalmente, la intervención (clínica, educativa, en organizaciones, etc.).​ Por medio de sus diversos enfoques, la psicología explora conceptos como la percepción, la atención, la motivación, la emoción, el funcionamiento del cerebro, la inteligencia, el pensamiento, la personalidad, las relaciones personales, la conciencia y la inconsciencia. La psicología emplea métodos empíricos cuantitativos y cualitativos de investigación para analizar el comportamiento. También se pueden encontrar, especialmente en el ámbito clínico o de consultoría, otro tipo de métodos cualitativos y mixtos. Mientras que el conocimiento psicológico es empleado frecuentemente en la evaluación o tratamiento de las psicopatologías, en las últimas décadas los psicólogos también están siendo empleados en los departamentos de recursos humanos de las organizaciones, en áreas relacionadas con el desarrollo infantil y del envejecimiento, los deportes, los medios de comunicación, el mundo del derecho y las ciencias forenses. Aunque la mayor parte de los psicólogos están involucrados profesionalmente en actividades terapéuticas (clínica, consultoría, educación), una parte también se dedica a la investigación, desde las universidades, sobre un amplio rango de temas relacionados con el comportamiento y el pensamiento humano. Las áreas de estudio de la psicología presentan relaciones de cierta complejidad. La psicología fisiológica, por ejemplo, estudia el funcionamiento del cerebro y del sistema nervioso, mientras que la psicología experimental aplica técnicas de laboratorio para estudiar temas como la percepción o la memoria. (es)
  • Psikologia (grezierako ψυχή, psyche, "arima" eta λογος, logos, "ezagutza") bizidunen portaerak aztertzen dituen zientzia da. Gizakien esperientzia guztiak barne hartzen ditu, burmuineko funtzioetatik haurren garapeneraino. Hau da, animalien eta gizakien pentsatzeko eta sentitzeko era, eta nola moldatzen diren euren testuingurura. Psikologia modernoaren helburua esperientziaren azterketa da. Horrela teoria hauek izakien portaera ulertzen laguntzen dute. Ikerketa gehienak gizakiekin izaten dira, baina askotan animaliak ere ikertzen dira, eta orduan etologia deritzo. Metodo eta teknikei dagokienez, psikologiaren aztergaiak zuzenean kontrola eta neur ezin direnez, inferentziak egiten dira —zeharkako azterketak, alegia—, arazo hori saihesteko. Estatistika, eta esperimentazioa, elkarrizketak, testak eta laborategiko lanak dira metodo nagusiak. Gaur egun ez da teoria psikologiko bakarra onartzen, nahiz eta gero eta lotura estuagoa duen biologiarekin eta soziologiarekin, eta gero eta gehiago erabiltzen diren , matematikoak eta informatikoak; 1950 inguruan ezagutzaren prozesuak neurtzeko tresnak eta bideak agertu zirenetik, psikologia konduktistak galdu egin zuen ordu arte izandako eragina eta indartu egin zen ezagutzaren psikologia, alegia, neurologiak eta biologiak eskaintzen dituen datuak kontuan hartzen dituena, esperimentu klasikoez gainera. Gaur egun psikologian sailkapen eta bereizketa asko egiten dira: ikerketa alorraren arabera, bi atal bereizten dira, eta ; helburuaren arabera, berriz, (lege orokorrak ezartzea da haren helburua) eta psikologia diferentziala (gizabanakoaren ezaugarri bereziak aztertzen dituena); eta joeraren arabera, azkenik, teorikoa eta aplikatua (psikologia orokorraren ezagupenak jakintzaren beste alor batzuetara hedatzen dituena). (eu)
  • La psychologie (du grec ψυχή / psukhế, « âme », et λόγος / lógos, « parole, discours »), est une discipline scientifique qui s'intéresse à l'étude du corpus des connaissances sur les faits psychiques, des comportements et des processus mentaux. La psychologie est la connaissance empirique ou intuitive des sentiments, des idées, des comportements d'une personne et des manières de penser, de sentir, d'agir qui caractérisent un individu ou un groupe. Il est commun de définir aussi la psychologie comme l'étude scientifique des comportements. La psychologie est une discipline qui appartient à la catégorie des sciences humaines. Divisée en de nombreuses branches d'étude dont les théories et les méthodes de recherche varient grandement, la psychologie a des applications nombreuses. (fr)
  • Is í an tsíceolaíocht ná an brainse sin den eolaíocht a bhaineann le aireachtáil, smaoineamh, mothúcháin, agus iompar, agus mar a éiríonn siad as próisis orgánacha agus in imoibriú leis an timpeallacht nádúrtha agus shóisialta. Tá naisc thábhachtacha idir í agus brainsí eile den eolaíocht nádúrtha (mar shampla, an bhitheolaíocht agus go háirithe an eolaíocht néarach) agus shóisialta (mar shampla, an tsocheolaíocht agus an eolaíocht pholaitiúil). Tá brainse feidhmeach aici freisin, go háirithe an , atá dírithe ar chothú sláinte intinne, agus an tsíceolaíocht gnó, atá dírithe ar fhadhbanna a bhaineann le dul chun cinn eagraíochta agus gnó. Uaireanta sa ghnáthchaint measctar síceolaíocht le síciatracht, ach ní hionann an dá rud. Is brainse leighis í an tsíciatracht agus is lia an tsíciatraí. De ghnáth ní bhíonn traenáil sa leigheas ag síceolaithe agus dá bhrí sin ní úsáideann siad cógais nó drugaí mar áiseanna theiripeach. Mar sin féin, is fíor go bhfuil gaol idir síciatracht agus síceolaíocht chliniciúil nuair atá scileanna síciteiripe i gceist. (ga)
  • Psychology is the scientific study of mind and behavior. Psychology includes the study of conscious and unconscious phenomena, including feelings and thoughts. It is an academic discipline of immense scope, crossing the boundaries between the natural and social sciences. Psychologists seek an understanding of the emergent properties of brains, linking the discipline to neuroscience. As social scientists, psychologists aim to understand the behavior of individuals and groups. Ψ (or psi) is a Greek letter which is commonly associated with the science of psychology. A professional practitioner or researcher involved in the discipline is called a psychologist. Some psychologists can also be classified as behavioral or cognitive scientists. Some psychologists attempt to understand the role of mental functions in individual and social behavior. Others explore the physiological and neurobiological processes that underlie cognitive functions and behaviors. Psychologists are involved in research on perception, cognition, attention, emotion, intelligence, subjective experiences, motivation, brain functioning, and personality. Psychologists' interests extend to interpersonal relationships, psychological resilience, family resilience, and other areas within social psychology. They also consider the unconscious mind. Research psychologists employ empirical methods to infer causal and correlational relationships between psychosocial variables. Some, but not all, clinical and counseling psychologists rely on symbolic interpretation. While psychological knowledge is often applied to the assessment and treatment of mental health problems, it is also directed towards understanding and solving problems in several spheres of human activity. By many accounts, psychology ultimately aims to benefit society. Many psychologists are involved in some kind of therapeutic role, practicing psychotherapy in clinical, counseling, or school settings. Other psychologists conduct scientific research on a wide range of topics related to mental processes and behavior. Typically the latter group of psychologists work in academic settings (e.g., universities, medical schools, or hospitals). Another group of psychologists is employed in industrial and organizational settings. Yet others are involved in work on human development, aging, sports, health, forensic science, education, and the media. (en)
  • Psikologi adalah salah satu bidang ilmu pengetahuan dan ilmu terapan yang mempelajari tentang perilaku, fungsi mental, dan proses mental manusia melalui prosedur ilmiah. Seseorang yang melakukan praktik psikologis disebut sebagai psikolog. Para psikolog berusaha untuk memperbaiki kualitas hidup seseorang melalui intervensi tertentu baik pada fungsi mental, perilaku individu maupun kelompok, yang didasari atas proses fisiologis, neurologis, dan psikososial. (in)
  • 心理学(しんりがく、(英: psychology)は、心と行動の学問であり、科学的な手法によって研究される。そのアプローチとしては、行動主義のように行動や認知を客観的に観察しようとするものと、一方で、主観的な内面的な経験を理論的な基礎におくものとがある。研究法を質的研究と量的研究とに大別した場合、後者を主に学ぶ大学では、理数系として心理学を位置付けている。 起源は哲学をルーツに置かれるが、近代の心理学としては、ドイツのヴィルヘルム・ヴントが「実験心理学の父」と呼ばれ、アメリカのウィリアム・ジェームズも「心理学の父」と呼ばれることもある。心理学の主な流れは、実験心理学の創設、精神分析学、行動主義心理学、人間性心理学、認知心理学、社会心理学、発達心理学である。また差異心理学は人格や知能、性などを統計的に研究する。 20世紀初頭には、無意識と幼児期の発達に関心を向けた精神分析学、学習理論をもとに行動へと関心を向けた行動主義心理学とが大きな勢力であったが、1950年代には行動主義は批判され認知革命がおこり、21世紀初頭において、認知的な心的過程に関心を向けた認知心理学が支配的な位置を占める。現在の心理学の停滞は、『心』という働きと、『神経』という物質的構造を混同した、ドイツのウィルヘルム・ヴントに端を発しているとも言われている。このことが、心理学を複雑化させ停滞させている主な要因だとの見解も存在する。 (ja)
  • La psicologia è la scienza che studia gli stati mentali e i suoi processi emotivi, cognitivi, sociali e comportamentali nelle loro componenti consce e inconsce, mediante l'uso del metodo scientifico e/o appoggiandosi ad una prospettiva soggettiva intrapersonale; si occupa anche dello studio e del trattamento delle funzioni psichiche sia in condizioni di benessere che di sofferenza o disagio mentale, dovute a dinamiche soggettive (intrapsichiche), ambientali e/o relazionali (interpsichiche). (it)
  • 심리학(心理學, 영어: psychology)은 인간의 행동과 심리과정을 과학적으로 연구하는 경험과목으로서, 인문과학에서부터 자연과학, 공학, 예술에 이르기까지 많은 분야에 공헌을 하고 있다. 인간이 관계된 모든 분야에는 직접적으로나 간접적으로 인간의 행동과 사고에 관한 연구인 심리학의 학문적 뒷받침이 요구되기 때문이다. 특히 고도의 정보화 사회가 되어가면서 인간의 삶의 질과 관계된 문제들이 점점 더 그 중요성을 더하고 있고 이러한 문제에는 감각, 지각, 사고, 성격, 지능, 적성 등의 인간 특징들이 고려되어야 하기 때문에 인간의 행동과 기저 원리를 밝히는 심리학은 미래 사회에서 그 중요성을 점점 더해갈 것이다. 심리학은 연구 분야에 따라 크게 심리학의 기초 원리와 이론을 다루는 '기초심리학'과 이러한 원리와 이론의 실제 문제를 해결하기 위한 '응용심리학'으로 나뉘며, 2020년 기준으로 한국의 경우에는 14개 분과, 미국의 경우 본과 제외 56개 분과가 있다. (ko)
  • Psychologie – een samenstelling uit de Griekse woorden ψυχή (psychè), ziel en λόγος (logos) woord, gedachte, rede – of zielkunde is de academische discipline die zich bezighoudt met het innerlijk leven (kennen, voelen en streven) en het gedrag van mensen. Zij doet dit over het algemeen door het volgen van de wetenschappelijke methode, maar in sommige gevallen doet zij beroep op symbolische interpretatie en kritische analyse, naar het voorbeeld van andere sociale wetenschappen. (Voor de psychologie van andere dieren zie dierpsychologie.) Het doel van de psychologie is het verwerven van kennis omtrent het doen en laten van dieren (in het bijzonder mensen), zowel in hun alledaagse omgeving als onder bijzondere omstandigheden. Met de opkomst van de gedragsgerichte stroming (behaviorisme) werd het object van de psychologie gereduceerd tot het uiterlijk waarneembare en meetbare gedrag van dieren (in het bijzonder mensen) omdat het innerlijk leven zich niet objectief door wetenschappelijke waarneming zou laten registreren, maar alleen subjectief door introspectie en begrijpen. Niet iedere psycholoog kon zich vinden in dit primaat van het fysieke. Onder meer Carl Gustav Jung sprak in zijn essay "Das Grundproblem der gegenwärtigen Psychologie" (Het grondprobleem van de hedendaagse psychologie) uit 1931 in dit verband over een "Psychologie ohne Seele" (psychologie zonder ziel). Men is van deze beperking teruggekomen, onder andere door de zogenaamde 'cognitieve revolutie' in de psychologie, door het grote maatschappelijke belang van de psychotherapie en door de connotaties die het woord 'psychologie' bij alledaagse taalgebruik oproept. Daarbij denkt men immers in de eerste plaats aan de motieven, emoties en gedachten die een mens tot bepaalde handelingen brengen, waarbij die motieven ook nog eens volkomen onbewust kunnen zijn. Zich uitsluitend beperken tot het uiterlijk waarneembare en meetbare gedrag is uit strikt wetenschappelijk oogpunt te verkiezen, maar veel van de psychologie voltrekt zich in het verborgene van het brein van individuele mensen, en wie het gedrag van mensen verklaren en begrijpen wil kan niet zonder theorieën over de werking van al die niet objectief waarneembare processen in de hersenen. De psychologie wil het gedrag van mensen beschrijven, begrijpen en van daaruit soms ook kunnen voorspellen. Dat laatste lukt voor groepen van mensen (bijvoorbeeld: "de meerderheid zal zich zus en zo gaan gedragen") vrij aardig, maar op het niveau van het individu ("zij of hij zal zich zus of zo gaan gedragen") is de voorspellende kracht van de psychologie (nog) heel zwak. (nl)
  • Psychologia (od stgr. ψυχή psyche „dusza”; λόγος logos „słowo, myśl, rozumowanie”) – nauka badająca mechanizmy i prawa rządzące psychiką oraz zachowaniami człowieka. Psychologia bada również wpływ zjawisk psychicznych na interakcje międzyludzkie oraz interakcję z otoczeniem. Psychologia jako nauka dotyczy ludzi, ale mówi się również o psychologii zwierząt (czyli zoopsychologii), chociaż zachowaniem się zwierząt zajmuje się także dziedzina biologii – etologia. (pl)
  • Psicologia é uma profissão, disciplina acadêmica e ciência que trata da mente, do estudo e análise de seus processos e comportamento de indivíduos e grupos humanos em diferentes situações. A psicologia tem como objetivo imediato a compreensão de grupos e indivíduos tanto pelo estabelecimento de princípios universais como pelo estudo de casos específicos, e tem, segundo alguns, como objetivo final o benefício geral da sociedade. Um pesquisador ou profissional desse campo é conhecido como psicólogo, podendo ser classificado como cientista social, comportamental ou cognitivo. A função dos psicólogos é tentar compreender o papel das funções mentais no comportamento individual e social, estudando também os processos fisiológicos e biológicos que acompanham os comportamentos e funções cognitivas. Psicólogos exploram conceitos como percepção, cognição, atenção, emoção, Inteligência, fenomenologia, motivação, funcionamento do cérebro humano, personalidade, comportamento, , incluindo resiliência, entre outras áreas. Psicólogos de orientações diversas também estudam, além dos fenômenos conscientes, conceitos como o inconsciente e seus diferentes modelos. Embora em geral o conhecimento psicológico seja construído como método de avaliação e tratamento das psicopatologias, também é direcionado à compreensão e resolução de problemas em diferentes camadas do . A grande maioria dos psicólogos pratica algum tipo de papel terapêutico, seja na psicologia clínica ou no . Outros dedicam-se à contínua pesquisa científica relacionada aos processos mentais e o comportamento, tipicamente dentro dos departamentos psicológicos das universidades ou outros ambientes acadêmicos. Além dos campos terapêutico e acadêmico, a psicologia aplicada é empregada em outras áreas relacionadas ao comportamento humano, como a psicologia do trabalho nos ambientes industriais ou organizacionais, psicologia educacional, psicologia esportiva, psicologia da saúde, psicologia do desenvolvimento, psicologia forense, psicologia jurídica, entre outros. Os psicólogos são os profissionais responsáveis pela elaboração e aplicação dos testes psicológicos e pela construção de escalas que buscam compreender os mais diversos processos mentais (atenção, memória, linguagem, inteligência entre outros), para depressão, ansiedade, e para os mais diversos objetivos como uma avaliação psicológica, um processo seletivo de emprego e na Psicologia Forense por exemplo. (pt)
  • Psykologi är vetenskapen om själslivet, det vill säga beteenden, medvetande, känslor och tänkande hos människor och grupper. I detta ingår beteenden och mentala processer som inkluderar perception, kognition, uppmärksamhet, affekt (känslor), intelligens, fenomenologi, motivation, personlighet och hjärnans funktioner. Kunskap inom psykologi används ofta vid utvärdering, diagnosticering och behandling av psykisk ohälsa, men även för att lösa olika problem inom mellanmänskliga situationer och interaktioner. En psykolog kan ha olika roller: forskning, undervisning, klinisk praktik, rådgivning och psykoterapi. Yrkesgruppen återfinns både inom privat och offentlig sektor. (sv)
  • 心理学(英語:psychology)是一门研究人类和动物的心理现象、意识和行为的科学。它既是一门理论学科,也是一门应用学科,包括理论心理学与应用心理学两大领域。 心理學研究涉及意识、感覺、知覺、認知、情绪、人格、行為和人際關係等眾多領域,影響其他學科的發展,例如:教育学、管理學、传播学、社会学、经济学、精神病学、统计学、以及文學等等。心理學一方面嘗試用大腦運作來解釋個体基本的行為與心理機能,同時,心理學也嘗試解釋個體心理機能在社會行為與社會動力中的角色。心理學家從事基礎研究的目的是描述、解釋、預測和控制行為。應用心理學家還有第五個目的——提高人類生活的品質。這些目標構成了心理學事業的基礎。 有些領域的心理學家為了研究人類的行為,會對動物進行實驗,以推測環境、生理(如:大腦損傷、運動是否能增加多巴胺等)以及一些特定因素所產生的影響。心理學家也會使用核磁共振、斷層掃描、及發展較成熟的問卷調查等方式來研究人類的心理。有時會有腦部部分損傷的病人,他們也藉由觀察這些人的腦部活動,去了解腦袋各部位的功能為何。 (zh)
  • Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) — душа, дух; λόγος (logos) — вчення, наука) — наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення якої знаходимо в цих явищах. Психічне — філософська категорія, що відбиває явища як людського, так і тваринного, навіть, рослинного світу. Зоопсихологію, яка досліджує явища елементарної психіки, поведінки, пізнавальних процесів у тварин, відносять як до психологічних, так і до біологічних наук. Коли йде мова про психіку людини, притаманні їй явища, слід пам'ятати, що вона структурно та якісно відмінна від своїх еволюційних попередниць. Психологічне знання розвивалося з доісторичних часів в магічній та міфологічній традиціях. Вперше як галузь наукового знання, психологія постає у філософських вченнях античних мислителів. У працях європейських, арабських філософів та медиків розроблялись такі питання: природа сприйняття, , природа афектів, психосоматика, процеси мислення, природа снів та марень, природа взаємин (любов, дружба, ) тощо. До сьогодні значний вплив на наукові уявлення про душу, психічний світ справляє розвиток суміжних наук (медицина, педагогіка) та людських практик (мистецтво, релігія, керування), які, своєю чергою, користуються досягненнями психології. Психічне (його природа, межі, принципи існування) все ще є terra incognita для наукового знання та постійно стає простором спекуляцій і містифікацій з боку шарлатанів. Психічне залишається також у центрі уваги релігій, які стверджують його універсальність та примат відносно фізичного світу. Психічне є унікальною цариною, в якій живемо всі ми; незалежно від віку, статі, професії, освіти — кожен з нас є «психологом» на побутовому рівні. Психологічне знання є основою специфічних практик. Традиційно прикладною психологією називають галузі науки зосереджені на застосуванні психологічних знань у конкретних сферах діяльності (музична, політична психологія, психологія освіти або праці); практична психологія — це галузь знань та досліджень щодо форм та методів використання психологічних знань фахівцями-психологами (консультантами, тренерами). Практична психологія поділяється на психодіагностику, консультування, корекцію, психологічну допомогу. (uk)
  • Психоло́гия (от др.-греч. ψυχή «душа; характер»; λόγος «учение») — гуманитарная научная дисциплина, изучающая закономерности возникновения, развития и функционирования психики и психической деятельности человека и групп людей. Тем не менее психология объединяет в себе гуманитарный и естественно-научный подходы. Включает в себя: * фундамента́льную психологию, выявляющую факты, механизмы и законы психической деятельности, * прикладну́ю психологию, изучающую психические явления в естественных условиях (с опорой на фундаментальную психологию), * практи́ческую психологию — применение психологических знаний на практике. Прикладная психология тесно связана с психиатрией — отраслью медицины, назначением которой является распознавание и лечение психических расстройств, и психотерапией, занимающейся вопросами лечебного воздействия на психику и через психику на организм, направленного на избавление человека от проблем эмоционального, личностного, социального характера. (ru)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 22921 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 203106 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1073848286 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:b
  • yes (en)
dbp:bSearch
  • Subject:Psychology (en)
dbp:commons
  • yes (en)
dbp:commonsSearch
  • Category:Psychology (en)
dbp:d
  • yes (en)
dbp:dSearch
  • Q9418 (en)
dbp:n
  • yes (en)
  • Goodwin (en)
  • James 1890 (en)
  • Leahey 2001 (en)
dbp:nSearch
  • Category:Psychology and psychiatry (en)
dbp:portal
  • Philosophy (en)
  • Psychology (en)
dbp:pp
  • 178 (xsd:integer)
dbp:q
  • yes (en)
dbp:s
  • yes (en)
dbp:sSearch
  • Portal:Psychology (en)
dbp:v
  • yes (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wikt
  • yes (en)
dct:isPartOf
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Psikologi adalah salah satu bidang ilmu pengetahuan dan ilmu terapan yang mempelajari tentang perilaku, fungsi mental, dan proses mental manusia melalui prosedur ilmiah. Seseorang yang melakukan praktik psikologis disebut sebagai psikolog. Para psikolog berusaha untuk memperbaiki kualitas hidup seseorang melalui intervensi tertentu baik pada fungsi mental, perilaku individu maupun kelompok, yang didasari atas proses fisiologis, neurologis, dan psikososial. (in)
  • La psicologia è la scienza che studia gli stati mentali e i suoi processi emotivi, cognitivi, sociali e comportamentali nelle loro componenti consce e inconsce, mediante l'uso del metodo scientifico e/o appoggiandosi ad una prospettiva soggettiva intrapersonale; si occupa anche dello studio e del trattamento delle funzioni psichiche sia in condizioni di benessere che di sofferenza o disagio mentale, dovute a dinamiche soggettive (intrapsichiche), ambientali e/o relazionali (interpsichiche). (it)
  • 심리학(心理學, 영어: psychology)은 인간의 행동과 심리과정을 과학적으로 연구하는 경험과목으로서, 인문과학에서부터 자연과학, 공학, 예술에 이르기까지 많은 분야에 공헌을 하고 있다. 인간이 관계된 모든 분야에는 직접적으로나 간접적으로 인간의 행동과 사고에 관한 연구인 심리학의 학문적 뒷받침이 요구되기 때문이다. 특히 고도의 정보화 사회가 되어가면서 인간의 삶의 질과 관계된 문제들이 점점 더 그 중요성을 더하고 있고 이러한 문제에는 감각, 지각, 사고, 성격, 지능, 적성 등의 인간 특징들이 고려되어야 하기 때문에 인간의 행동과 기저 원리를 밝히는 심리학은 미래 사회에서 그 중요성을 점점 더해갈 것이다. 심리학은 연구 분야에 따라 크게 심리학의 기초 원리와 이론을 다루는 '기초심리학'과 이러한 원리와 이론의 실제 문제를 해결하기 위한 '응용심리학'으로 나뉘며, 2020년 기준으로 한국의 경우에는 14개 분과, 미국의 경우 본과 제외 56개 분과가 있다. (ko)
  • Psychologia (od stgr. ψυχή psyche „dusza”; λόγος logos „słowo, myśl, rozumowanie”) – nauka badająca mechanizmy i prawa rządzące psychiką oraz zachowaniami człowieka. Psychologia bada również wpływ zjawisk psychicznych na interakcje międzyludzkie oraz interakcję z otoczeniem. Psychologia jako nauka dotyczy ludzi, ale mówi się również o psychologii zwierząt (czyli zoopsychologii), chociaż zachowaniem się zwierząt zajmuje się także dziedzina biologii – etologia. (pl)
  • 心理学(英語:psychology)是一门研究人类和动物的心理现象、意识和行为的科学。它既是一门理论学科,也是一门应用学科,包括理论心理学与应用心理学两大领域。 心理學研究涉及意识、感覺、知覺、認知、情绪、人格、行為和人際關係等眾多領域,影響其他學科的發展,例如:教育学、管理學、传播学、社会学、经济学、精神病学、统计学、以及文學等等。心理學一方面嘗試用大腦運作來解釋個体基本的行為與心理機能,同時,心理學也嘗試解釋個體心理機能在社會行為與社會動力中的角色。心理學家從事基礎研究的目的是描述、解釋、預測和控制行為。應用心理學家還有第五個目的——提高人類生活的品質。這些目標構成了心理學事業的基礎。 有些領域的心理學家為了研究人類的行為,會對動物進行實驗,以推測環境、生理(如:大腦損傷、運動是否能增加多巴胺等)以及一些特定因素所產生的影響。心理學家也會使用核磁共振、斷層掃描、及發展較成熟的問卷調查等方式來研究人類的心理。有時會有腦部部分損傷的病人,他們也藉由觀察這些人的腦部活動,去了解腦袋各部位的功能為何。 (zh)
  • علم النفس (أو السيكولوجيا) هو دراسة أكاديمية وتطبيقية للسلوك، والإدراك والعلوم الآلية المستنبطة لهما. يقوم علم النفس عادة بدراسة الإنسان لكن يمكن تطبيقه على غير الإنسان أحيانا مثل الحيوانات أو الأنظمة الذكية. تشير كلمة علم النفس أيضا إلى تطبيق هذه المعارف على مجالات مختلفة من النشاط الإنساني، بما فيها مشاكل الأفراد في الحياة اليومية ومعالجة الأمراض العقلية. * عرفه فلاسفة الإغريق بأنه علم دراسة الحياة العقلية. * وعرفه علماء التحليل النفسي بأنه علم الحياة العقلية الشعورية واللاشعورية. * وعرفه السلوكيون بأنه علم دراسه السلوك. (ar)
  • La psicologia és la ciència de la ment i el comportament; especialment, estudia la constitució, el comportament i els estats de consciència de la persona humana. El seu objectiu immediat és comprendre la humanitat per descobrir-ne tant els principis generals com l'estudi de casos més específics, i el seu objectiu final és beneficiar la societat. En aquest camp, hi ha la figura del psicòleg, que és considerat un científic social o del comportament. Els psicòlegs intenten comprendre el paper de les funcions mentals en el comportament individual i social, alhora que exploren els processos fisiològics i neurològics que subjauen en determinades funcions i comportaments. (ca)
  • Psychologie (z řeckého ψυχή (psyché) = duševno, duch, dech a -λογία (-logia) = věda, výzkum, nauka o duševnu) je věda, která studuje lidské chování, mentální procesy a včetně jejich vzájemných vztahů a interakcí (souhrnně označované jako psychika) a snaží se je popsat, vysvětlit a predikovat. Cílem psychologie je také získané poznatky využít k zvýšení spokojenosti a zlepšení zdraví člověka, prostřednictvím psychoterapie jich navíc lze využít k léčebným účelům. Člověk zabývající se psychologií výzkumně i prakticky bývá označován jako psycholog, člověk provádějící psychoterapii je psychoterapeut (v běžné řeči bývají tyto pojmy směšovány, přičemž jedna a tatáž osoba může současně působit jak v roli psychologa, tak v roli psychoterapeuta). Psychologové se snaží porozumět roli kognitivních fun (cs)
  • Ως 'Ψυχολογία' ορίζεται η ακαδημαϊκή και εφαρμοσμένη επιστήμη που ασχολείται με την μελέτη της σκέψης και της συμπεριφοράς, καθώς και με τις λειτουργίες που σχετίζονται με την συμπεριφορά. Η Ψυχολογία έχει ως άμεσο στόχο την κατανόηση της συμπεριφοράς των ανθρώπων τόσο ως άτομα, όσο και ως ομάδες και ως μέλη συστημάτων, προσπαθώντας και να εξάγει γενικές αρχές αλλά και να ερμηνεύσει ειδικές περιπτώσεις, με τελικό στόχο να ωφελήσει την ζωή του ανθρώπου στο σύνολό της, και κατ' επέκταση την κοινωνία. (el)
  • Psikologio, psiĥologio, aŭ psikoscienco aŭ eĉ mensoscienco, estas la scienco kiu studas la homan konduton. Alivorte, ĝi pritraktas menson, konscion, konduton, nekonscion, ktp. Aplike, ĝi studas la funkciojn kaj problemojn de la homa menso, interalie, , kognon, emociojn, sonĝojn, dezirojn ktp. Psikologio estas multflanka scienco, kiun oni ne povas tute kategoriigi kiel natursciencon, socian sciencon aŭ homan sciencon. Ĝi havas ecojn de ĉiuj tri grupoj. (eo)
  • Die Psychologie (griechisch-lateinisch psychologia, ‚Lehre von der Seele‘) ist eine empirische Wissenschaft. Ihr Ziel ist es, menschliches Erleben und Verhalten, deren Entwicklung im Laufe des Lebens sowie alle dafür maßgeblichen inneren und äußeren Faktoren und Bedingungen zu beschreiben, zu erklären und gegebenenfalls zu verändern. (de)
  • La psicología​ (también sicología, de uso menos frecuente)​ (literalmente «estudio o tratado del alma»; del griego clásico ψυχή, transliterado psykhé, «psique», «alma», «actividad mental», y λογία, logía, «tratado» o «estudio») es, a la vez, una profesión, una disciplina académica​ y una ciencia que trata el estudio y el análisis de la conducta y los procesos mentales de los individuos y de grupos humanos en distintas situaciones,​​​​​ cuyo campo de estudio abarca todos los aspectos de la experiencia humana​ y lo hace para fines tanto de investigación como docentes y laborales, entre otros. Hoy en día, la psicología no es una ciencia unitaria, pues existen diversas perspectivas psicológicas,​ que se corresponden con enfoques, corrientes o escuelas, cada una de las cuales posee sus propios (es)
  • Psikologia (grezierako ψυχή, psyche, "arima" eta λογος, logos, "ezagutza") bizidunen portaerak aztertzen dituen zientzia da. Gizakien esperientzia guztiak barne hartzen ditu, burmuineko funtzioetatik haurren garapeneraino. Hau da, animalien eta gizakien pentsatzeko eta sentitzeko era, eta nola moldatzen diren euren testuingurura. Psikologia modernoaren helburua esperientziaren azterketa da. Horrela teoria hauek izakien portaera ulertzen laguntzen dute. Ikerketa gehienak gizakiekin izaten dira, baina askotan animaliak ere ikertzen dira, eta orduan etologia deritzo. (eu)
  • La psychologie (du grec ψυχή / psukhế, « âme », et λόγος / lógos, « parole, discours »), est une discipline scientifique qui s'intéresse à l'étude du corpus des connaissances sur les faits psychiques, des comportements et des processus mentaux. La psychologie est la connaissance empirique ou intuitive des sentiments, des idées, des comportements d'une personne et des manières de penser, de sentir, d'agir qui caractérisent un individu ou un groupe. Il est commun de définir aussi la psychologie comme l'étude scientifique des comportements. (fr)
  • Is í an tsíceolaíocht ná an brainse sin den eolaíocht a bhaineann le aireachtáil, smaoineamh, mothúcháin, agus iompar, agus mar a éiríonn siad as próisis orgánacha agus in imoibriú leis an timpeallacht nádúrtha agus shóisialta. Tá naisc thábhachtacha idir í agus brainsí eile den eolaíocht nádúrtha (mar shampla, an bhitheolaíocht agus go háirithe an eolaíocht néarach) agus shóisialta (mar shampla, an tsocheolaíocht agus an eolaíocht pholaitiúil). (ga)
  • Psychology is the scientific study of mind and behavior. Psychology includes the study of conscious and unconscious phenomena, including feelings and thoughts. It is an academic discipline of immense scope, crossing the boundaries between the natural and social sciences. Psychologists seek an understanding of the emergent properties of brains, linking the discipline to neuroscience. As social scientists, psychologists aim to understand the behavior of individuals and groups. Ψ (or psi) is a Greek letter which is commonly associated with the science of psychology. (en)
  • 心理学(しんりがく、(英: psychology)は、心と行動の学問であり、科学的な手法によって研究される。そのアプローチとしては、行動主義のように行動や認知を客観的に観察しようとするものと、一方で、主観的な内面的な経験を理論的な基礎におくものとがある。研究法を質的研究と量的研究とに大別した場合、後者を主に学ぶ大学では、理数系として心理学を位置付けている。 起源は哲学をルーツに置かれるが、近代の心理学としては、ドイツのヴィルヘルム・ヴントが「実験心理学の父」と呼ばれ、アメリカのウィリアム・ジェームズも「心理学の父」と呼ばれることもある。心理学の主な流れは、実験心理学の創設、精神分析学、行動主義心理学、人間性心理学、認知心理学、社会心理学、発達心理学である。また差異心理学は人格や知能、性などを統計的に研究する。 (ja)
  • Psychologie – een samenstelling uit de Griekse woorden ψυχή (psychè), ziel en λόγος (logos) woord, gedachte, rede – of zielkunde is de academische discipline die zich bezighoudt met het innerlijk leven (kennen, voelen en streven) en het gedrag van mensen. Zij doet dit over het algemeen door het volgen van de wetenschappelijke methode, maar in sommige gevallen doet zij beroep op symbolische interpretatie en kritische analyse, naar het voorbeeld van andere sociale wetenschappen. (Voor de psychologie van andere dieren zie dierpsychologie.) (nl)
  • Psicologia é uma profissão, disciplina acadêmica e ciência que trata da mente, do estudo e análise de seus processos e comportamento de indivíduos e grupos humanos em diferentes situações. A psicologia tem como objetivo imediato a compreensão de grupos e indivíduos tanto pelo estabelecimento de princípios universais como pelo estudo de casos específicos, e tem, segundo alguns, como objetivo final o benefício geral da sociedade. Um pesquisador ou profissional desse campo é conhecido como psicólogo, podendo ser classificado como cientista social, comportamental ou cognitivo. A função dos psicólogos é tentar compreender o papel das funções mentais no comportamento individual e social, estudando também os processos fisiológicos e biológicos que acompanham os comportamentos e funções cognitivas (pt)
  • Психоло́гия (от др.-греч. ψυχή «душа; характер»; λόγος «учение») — гуманитарная научная дисциплина, изучающая закономерности возникновения, развития и функционирования психики и психической деятельности человека и групп людей. Тем не менее психология объединяет в себе гуманитарный и естественно-научный подходы. Включает в себя: (ru)
  • Psykologi är vetenskapen om själslivet, det vill säga beteenden, medvetande, känslor och tänkande hos människor och grupper. I detta ingår beteenden och mentala processer som inkluderar perception, kognition, uppmärksamhet, affekt (känslor), intelligens, fenomenologi, motivation, personlighet och hjärnans funktioner. Kunskap inom psykologi används ofta vid utvärdering, diagnosticering och behandling av psykisk ohälsa, men även för att lösa olika problem inom mellanmänskliga situationer och interaktioner. (sv)
  • Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) — душа, дух; λόγος (logos) — вчення, наука) — наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення якої знаходимо в цих явищах. (uk)
rdfs:label
  • Psychology (en)
  • علم النفس (ar)
  • Psicologia (ca)
  • Psychologie (cs)
  • Ψυχολογία (el)
  • Psychologie (de)
  • Psikologio (eo)
  • Psicología (es)
  • Psikologia (eu)
  • Psychologie (fr)
  • Síceolaíocht (ga)
  • Psikologi (in)
  • 心理学 (ja)
  • Psicologia (it)
  • 심리학 (ko)
  • Psychologie (nl)
  • Psicologia (pt)
  • Psychologia (pl)
  • Psykologi (sv)
  • Психология (ru)
  • Психологія (uk)
  • 心理学 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:differentFrom
owl:sameAs
skos:closeMatch
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:almaMater of
is dbo:award of
is dbo:college of
is dbo:education of
is dbo:field of
is dbo:genre of
is dbo:knownFor of
is dbo:literaryGenre of
is dbo:mainInterest of
is dbo:medicalDiagnosis of
is dbo:medicalSpecialty of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:occupation of
is dbo:picture of
is dbo:profession of
is dbo:region of
is dbo:series of
is dbo:treatment of
is dbo:type of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:activitySector of
is dbp:category of
is dbp:dept of
is dbp:diagnosis of
is dbp:discipline of
is dbp:education of
is dbp:emphasis of
is dbp:faculty of
is dbp:field of
is dbp:fields of
is dbp:genre of
is dbp:heading of
is dbp:knownFor of
is dbp:list of
is dbp:mainInterests of
is dbp:occupation of
is dbp:purpose of
is dbp:skills of
is dbp:speciality of
is dbp:specialty of
is dbp:subject of
is dbp:subjects of
is dbp:topics of
is dc:subject of
is gold:hypernym of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License