| dbo:abstract
|
- Un placebo és qualsevol mena de medicament o altre tipus de tractament que s'administra com a teràpia, però que no té cap valor curatiu real, excepte per l'efecte psicològic que pugui provocar, anomenat popularment «efecte placebo». L'efecte placebo és precisament l'efecte curatiu promogut a partir de l'administració d'un placebo. Atès que del placebo no se n'espera cap efecte fisiològic, els canvis en l'estat de salut de la persona que el pren són atribuïbles a altres causes com ara l'efecte psicològic que té l'administració d'un medicament sobre el malalt. De fet, l'efecte terapèutic pot ser veritablement significatiu en molts casos. Els detractors de les anomenades medicines alternatives solen argumentar que els suposats èxits d'aquestes pràctiques són deguts només a l'efecte placebo i que no superen una comparació amb un grup control amb un placebo. Les mateixes crítiques s'apliquen a les curacions miraculoses. Avui en dia, per tal de poder registrar un nou producte farmacèutic per a la seva comercialització cal demostrar que és terapèuticament eficaç més enllà de l'efecte placebo. Això s'aconsegueix habitualment amb assaigs clínics amb dos grups de pacients, un dels quals rep el medicament real, i l'altre rep només un placebo, administrat de la mateixa manera. La comparació de l'evolució clínica dels dos grups pot determinar si el medicament estudiat té realment un efecte terapèutic real i estadísticament significatiu. De vegades, quan la intervenció ho permet, es realitza en forma de «doble cec»; és a dir, que cap dels participants en l'assaig (pacients, metges, infermers, persones que analitzen les dades...) sap quin grup que rep el placebo i quin el medicament. D'aquesta manera s'intenten evitar possibles biaixos en els resultats observats. (ca)
- Placebo (z latinského placebo – potěším) je neúčinná látka, která je upravena do stejné formy jako lék (stejný vzhled, stejná chuť). Analogicky lze použít pojem placebo i pro jiný terapeutický postup (například terapeutický přístroj nebo formu psychoterapie), u kterého se nepředpokládá, že by byl jeho terapeutický vliv vyšší než jen nespecifický psychoterapeutický vliv léčení. Placebo se používá pro terapii při testování účinností léků a terapeutických přístrojů či postupů. Pokud se prokáže, že účinek testovaného léku na pacienty je statisticky významně lepší než účinnost placeba na náhodně vybranou kontrolní skupinu jiných pacientů, lze tento lék považovat za prokazatelně účinný. Vliv na účinnost placeba má také to, zda člověk ví, že je to placebo. Pokud pacient od placeba očekává negativní účinky (zhoršení svého stavu), nazývá se takové placebo slovem nocebo (latinsky „uškodím“). (cs)
- العِلاج الوَهميّ (بالإنجليزية: Placebo) وتترجم حرفيًا إلى بلاسيبو وهو مادة تُعطى للمريض بهدف علاجه، ولا يكون لها تأثير حقيقي في علاج المرض بعينه، فبها يتم إيهام المريض نفسيًا بأن هذا العلاج الذي يتناوله يحمل شفاءً لمرضه وأنه علاج فعال في التخلص منه، كما يستخدم هذا العلاج في اختبارات الأدوية الجديدة وفي الأبحاث الطبية، دون معرفة المُتداوي ما إذا كان هذا الدواء فعّالًا أم لا، ويطلق على الحالة التي يرى فيها المتلقي للدواء أنه قد شعر بتحسن فعلًا بسبب توقعاته الشخصية «تأثير الدواء الوهمي» أو «استجابة الوهم». ويؤثر العلاج الوهمي حتى على الأشخاص الذين يعرفون أنهم يتلقون علاجًا وهميًا، وقد يُضاف إلى العلاج الوهمي بعض المواد العلاجية، فحسب دراسة أجريت عام 2010، تم إضافة الألياف إلى الدواء الوهمي الذي أُعطي للمرضى الذين يعانون من القولون العصبي، ولكن لوحظ أن استخدام العلاجات التي لا يعرفها المريض - سواء أكان علاجًا وهميًا أم لا- قد تكون أقل فعالية من العلاجات التي يتم إبلاغ المريض عنها. و«استجابة الوهم» هو موضوع بحثي يهدف إلى فهم الآلية العصبية التي تعمل على تخفيف الألم، وتقليل الاستجابة المناعية للفرد في أمراض نحو باركنسون والاكتئاب، وقد أظهرت تقنيات تصوير الدماغ التي قام بها «ايمان ماير»، و«جوانا جاركو» و«مات ليبرمان» أنه من الممكن أن يكون للدواء الوهمي آثار حقيقية وقابلة للقياس على التغيرات الفسيولوجية في الدماغ، ولكن استخدام العلاج الوهمي كعلاج في الطب السريري بدلا من البحوث المختبرية يعد مشكلة أخلاقية، لأنه يدخل في الخداع وعدم الأمانة في العلاقة بين الطبيب والمريض. وقد ذكرت اللجنة البرلمانية للمملكة المتحدة المعنية بالعلم والتكنولوجيا أن «وصف الأدوية الوهمية عادة ما يعتمد على درجة معينة من خداع المريض»، وإن «وصف الأدوية الخالية من الدواء هو الطب السيئ»، كما لا يمكن الاعتماد على أثره أو التنبؤ به. وذهب هنري بيشر عام 1955، إلى أن العلاج الوهمي قد يملك آثارا هامة سريريا، وفي عام 2001، جرت مراجعة منهجية للتجارب السريرية انتهت إلى انتفاء وجود أي دليل على حدوث آثار هامة سريريا، وتلقت المقالة موجة من الانتقادات، إلا أن المؤلفين نشروا لاحقًا مراجعة مع استنتاجات مماثلة. (ar)
- Ένα εικονικό φάρμακο (αγγλικά: placebo) είναι μια πλαστή (εικονική) ιατρική παρέμβαση που μπορεί να παραγάγει το φαινόμενο της αυθυποβολής. Συνήθεις εικονικές παρεμβάσεις είναι τα αδρανή σκευάσματα (δισκία). Σε μια τέτοια εικονική θεραπευτική διαδικασία χορηγείται στον ασθενή ένα αδρανές χάπι, δίνεται στον ασθενή πληροφορία ότι αυτό μπορεί να βελτιώσει την κατάστασή του, αλλά δεν δίνεται πληροφορία ότι είναι στην πραγματικότητα αδρανές. Μια τέτοια παρέμβαση μπορεί να κάνει τον ασθενή να πιστέψει ότι η θεραπεία θα αλλάξει την κατάστασή του, και αυτή η πεποίθηση μπορεί να παραγάγει μια υποκειμενική αντίληψη θεραπευτικού αποτελέσματος, κάνοντας τον ασθενή να αισθανθεί ότι η κατάστασή του έχει βελτιωθεί. .Το φαινόμενο αυτό είναι γνωστό ως το φαινόμενο placebo (πλασίμπο). (el)
- Placebo (aŭ ŝajnkuracilo) estas en strikta senco tiu pilolo aŭ alia medicina preparaĵo, kiu ne havas iun ajn farmakologian efikaĵon. Ofte uzata formo de placebo estas sukera pilolo. La placeboefiko estas tio, kio okazas kiam oni uzas placebon kaj saniĝas. Ĝi baziĝas je kredo, ke oni uzas veran efikaĵon. (eo)
- Ein Placebo (von lateinisch placebo „ich werde gefallen“) oder Scheinmedikament ist ein Arzneimittel, das meist keinen Arzneistoff enthält und somit auch keine pharmakologische Wirkung hat, die dadurch verursacht werden könnte. Im erweiterten Sinn werden auch andere Heilmittel als Placebos bezeichnet, beispielsweise „Scheinoperationen“. Placebos dienen als Kontrollsubstanz in der klinischen Forschung. Placebo-Medikamente werden in placebokontrollierten klinischen Studien eingesetzt, um die medizinische/pharmakologische Wirksamkeit verschiedener, jeweils als Verum bezeichneter Verfahren möglichst genau erfassen zu können, idealerweise in Doppelblindstudien. Die Anwendung von Placebos zur Behandlung von Krankheitssymptomen ist insbesondere dann ethisch umstritten, wenn sie nicht auf einer informierten Einwilligung beruht. Placeboeffekte sind positive Veränderungen des Gesundheitszustandes, die durch eine Behandlung mit Placebo hervorgerufen werden. Im verallgemeinernden Sinn bezeichnet man so auch Wirkungen von Behandlungen, die zwar keine Scheinbehandlungen sind, aber den jeweiligen Effekt letztlich nur auf dem gleichen Weg wie ein Placebo hervorrufen können. Das Gegenstück zum Placeboeffekt ist der Nocebo-Effekt. Dies sind unerwünschte Wirkungen, die bei scheinbaren Schadmitteln auftreten, die keinen Schadstoff enthalten (z. B. elektrosensible Reaktion sogar wenn der Mobilfunkmast ausgeschaltet ist). Die Wirkung von Placebos wird mit psychosozialen Mechanismen erklärt. Auch die teilweise berichtete Wirksamkeit einiger alternativmedizinischer Verfahren wird auf den Placeboeffekt zurückgeführt. Auch bei „herkömmlichen“ Behandlungen sind Wirkungen teilweise mit dem Placeboeffekt erklärbar und teils setzen Ärzte sie sogar gezielt als Placebos ein. Ob und in welchen Anwendungsgebieten es einen Placeboeffekt wirklich gibt, ist jedoch nach wie vor . (de)
- Plazeboa, medikuntzan, gaixotasunarekiko inertea den baina gaixoaren ustez sendagarria den substantzia geldo bat da. Plazeboa hartuz gaixoaren sintomak hobetzen direnean, plazebo-efektua gertatu dela esan ohi da. Fenomeno honen azalpen fisiologiko postulatua burmuinaren estimulazioa da: pazienteak plazeboa hartzerakoan pentsatuko du guztiz bere onerako izango dela, eta babestuta sentituko da. Horregatik esan dezakegu substantzia plazeboan sinetsi behar dela psikologikoki eragina izateko, eta horren ondorioz hobekuntzaren bat eragiteko. Bestetik, substantziaren efektua ez da beti berdina izango, hau da, pertsona batzuetan efektu positiboak sortu ditzake, baina beste batzuetan ezer ez. Gainera, nola hartzen den plazeboa, eta nola egiten den tratamendua, oso ondorio desberdinak sortuko ditu; beraz, pertsona batzuei ondo joango zaie modu batean hartuta, eta beste batzuei ez. Hori dela eta, batzuen ustez efektu hau onargarria da; baina beste azterketa batzuek esaten dutenez, efektu plazeboa nahiko abstraktua da, eta beraz, ezin da onartu. (eu)
- Una sustancia placebo (o, simplemente, un placebo) es un compuesto químico farmacológicamente inerte que se utiliza como control en un ensayo clínico. El placebo es capaz de provocar un efecto positivo a ciertos individuos enfermos, si estos no saben que están recibiendo una sustancia inerte (por ejemplo, agua, azúcar) y que creen que es un medicamento. Esto se denomina efecto placebo y es debido a causas psicológicas. En general, los placebos pueden afectar la forma en que los pacientes perciben su condición y estimular los procesos químicos del cuerpo para aliviar el dolor y algunos otros síntomas, pero no tienen impacto en la enfermedad en sí. Las mejoras que experimentan los pacientes después de ser tratados con un placebo también pueden deberse a factores no relacionados, como regresión a la media (un efecto estadístico en el que es más probable que una medición inusualmente alta o baja sea seguida por una medida menos extrema). El uso de placebos en la medicina clínica plantea preocupaciones éticas, especialmente si se disfrazan como un tratamiento activo, ya que esto introduce la deshonestidad en la relación médico-paciente y elude el consentimiento informado. Si bien alguna vez se asumió que este engaño era necesario para que los placebos tuvieran algún efecto, ahora hay evidencia de que los placebos pueden tener efectos incluso cuando el paciente sabe que el tratamiento es un placebo. (es)
- Un placebo (du latin placebō : « je plairai », de placeō : « je plais ») est un procédé thérapeutique n'ayant pas d'efficacité propre ou spécifique mais agissant sur le patient par des mécanismes psychologiques et physiologiques. Il existe diverses formes de placebo (médicamenteuses, physiques, chirurgicales, etc.). Dans le domaine du médicament, un « placebo pur » est un traitement sans aucune substance active ; un « placebo impur » est un produit actif sur le plan pharmacologique mais dépourvu d’effet sur la pathologie traitée, ou bien dont l’efficacité a été insuffisamment démontrée. Les placebos sont utilisés en recherche médicale dans les groupes contrôles pour l'évaluation de traitements médicaux. Un médicament efficace est défini par son efficacité supérieure à celle d'un placebo ou par son efficacité supérieure au médicament de référence. Tout traitement peut cependant à la fois avoir un effet spécifique et un effet placebo (voire nocebo). L’effet placebo correspond au résultat psycho-physiologique positif (bénéfique) constaté après l'administration d'une substance ou la réalisation d'un acte thérapeutique, indépendamment de l'efficacité intrinsèque attendue du traitement. Il a été observé chez des patients ou sujets d'expérience pour un groupe varié de symptômes et maladies. Cet effet serait de l’ordre de 30 % et pourrait atteindre 60-70 % dans les migraines ou les dépressions. Néanmoins, globalement, l'effet placebo comparé à une absence de traitement ne se traduit par aucun effet clinique important. Dans les cas où les patients rapportent une diminution de douleur, il est difficile de distinguer les effets rapportés d'un possible biais de notification. Une diminution de symptômes après traitement par placebo pourrait aussi s'expliquer par une guérison spontanée ou une régression naturelle de la maladie. La réponse placebo varie en fonction de plusieurs facteurs : contexte thérapeutique, personnalité du médecin, attentes du patient, nature de la relation médecin-patient, forme, coût et complexité du traitement, etc. Cette réponse n'est pas uniquement psychologique mais a des réalités biochimiques. L'effet psychologique ou physiologique lié à la prise d'une substance inerte n'est pas toujours bénéfique, il peut être dommageable pour l'individu : c'est l'effet nocebo (du latin : « je nuirai »), terme introduit en 1961 par Walter Kennedy. (fr)
- Ábhar nó modh oibre neamhghníomhach a úsáidtear mar chóir leighis ar dhream amháin othar chun comparáid a dhéanamh le hábhar nó modh oibre gníomhach atá á thástáil is á úsáid ar dhream eile othar. Is casta an scéal é tástáil ar éifeacht córacha leighis, de bhrí gurb ionann éifeacht an placebo i dtimpeall 33% de chásanna. An iarmhairt placebo a thugtar air seo: is amhlaidh a bhíonn an t-othar cinnte dearfa gur éifeachtach an chóir leighis. Mar sin féin, más éifeachtach cóir leighis ghníomhach, beidh sí níos fearr thar am ná an placebo. (ga)
- A placebo (/pləˈsiːboʊ/ plə-SEE-boh) is a substance or treatment which is designed to have no therapeutic value. Common placebos include inert tablets (like sugar pills), inert injections (like saline), sham surgery, and other procedures. In general, placebos can affect how patients perceive their condition and encourage the body's chemical processes for relieving pain and a few other symptoms, but have no impact on the disease itself. Improvements that patients experience after being treated with a placebo can also be due to unrelated factors, such as regression to the mean (a statistical effect where an unusually high or low measurement is likely to be followed by a less extreme one). The use of placebos in clinical medicine raises ethical concerns, especially if they are disguised as an active treatment, as this introduces dishonesty into the doctor–patient relationship and bypasses informed consent. While it was once assumed that this deception was necessary for placebos to have any effect, there is some evidence that placebos may have subjective effects even when the patient is aware that the treatment is a placebo (known as open-label placebo). In drug testing and medical research, a placebo can be made to resemble an active medication or therapy so that it functions as a control; this is to prevent the recipient or others from knowing (with their consent) whether a treatment is active or inactive, as expectations about efficacy can influence results. In a placebo-controlled clinical trial any change in the control group is known as the placebo response, and the difference between this and the result of no treatment is the placebo effect. Some researchers now recommend comparing the experimental treatment with an existing treatment when possible, instead of a placebo. The idea of a placebo effect—a therapeutic outcome derived from an inert treatment—was discussed in 18th century psychology but became more prominent in the 20th century. An influential 1955 study entitled The Powerful Placebo firmly established the idea that placebo effects were clinically important, and were a result of the brain's role in physical health. A 1997 reassessment found no evidence of any placebo effect in the source data, as the study had not accounted for regression to the mean. (en)
- Plasebo adalah sebuah pengobatan yang tidak berdampak atau penanganan yang bertujuan untuk mengontrol efek dari pengharapan. Istilah plasebo diambil dari bahasa latin yang berarti " I Shall Pleased " (saya akan senang) yang mengacu pada fakta bahwa keyakinan akan efektivitas dari suatu penanganan akan dapat membangkitkan harapan yang membantu mereka menggerakkan diri mereka untuk menyelesaikan masalah tanpa mengetahui zat yang mereka terima adalah aktif secara kimiawi atau tidak aktif. Dalam penelitian medis tentang kemoterapi, sebuah plasebo -disebut juga "pil gula"- merupakan zat yang secara fisik menyerupai obat aktif tetapi sebetulnya tidak memiliki kandungan obat yang sesungguhnya. Dengan membandingkan efek dari obat aktif dan plasebo, peneliti dapat menentukan apakah obat memiliki efek khusus di luar yang diharapkan. (in)
- 偽薬（ぎやく）は、本物の薬のように見える外見をしているが、薬として効く成分は入っていない、偽物の薬の事である。成分として少量ではヒトに対してほとんど薬理的影響のないブドウ糖や乳糖が使われることが多い。 プラシーボゥ（英語: placebo 英音: [pləˈsiːbəʊ] 米音: [pləˈsiːboʊ] [plæˈsiːboʊ]）、プラセボ（フランス語: placebo [plasebo]）ともいう。ラテン語のプラケーボー（ラテン語: placēbō [plakeːboː] ）に由来する。なお日本の医学・薬学ではフランス語発音に近く呼ぶことが多い。
* ただし「placebo」とは、広義には治療手段として、本物の治療のように見せて実質上の治療の機序が含まれないものを指す。偽薬すなわち「薬」に限定されない。例えば、プラセボ手術（placebo surgery）がある。 偽薬は、偽薬効果（プラセボ効果）を期待して処方されることもあるが、本物の薬の治療効果を実験的に明らかにするため、比較対照試験（対照実験）で利用されることが多い（その代表としては二重盲検法がある）。不眠などの不定愁訴を訴える患者に対し、睡眠薬を継続して処方することが危険と判断される場合、ビタミン剤を睡眠薬と偽って処方することがあるが、WHOはこのような事を行わないよう勧告している。 偽薬を処方することに対する倫理的な批判もあるため、現在の治験における比較対照試験では、通常、類似薬効薬が用いられる。 (ja)
- 위약(僞藥) 또는 플라시보(영어: placebo)는 치료에 전혀 도움이 되지 않는 가짜 약제를 심리적 효과를 얻기 위하여 환자가 의학이나 치료법으로 받아들임으로써 실제로 치료 효과가 나타나는 현상을 말한다. 영어로는 플러시보(placebo, 라틴어로 '마음에 들다'라는 뜻을 가지고 있다.)라고 한다. 위약과 관련하여 잘 알려진 현상으로 중 하나인 위약 효과(placebo effect)가 있다. 이를 플라시보 효과 또는 플러시보 이펙트라고 그대로 읽기도 한다. 의사가 환자에게 가짜 약을 투여하면서 진짜 약이라고 하면 환자의 좋아질 것이라고 생각하는 믿음 때문에 병이 낫는 현상을 말한다. 이것은 제2차 세계 대전 중 약이 부족할 때 많이 쓰였던 방법이다. (ko)
- Een placebo (Latijn voor: 'ik zal behagen') is een als geneesmiddel voorgeschreven of aangeprezen middel dat geen werkzame bestanddelen bevat. Het woord placebo wordt ook gebruikt als verkorting van placebo-effect. Een placebo slaat in die betekenis op een positief psychisch effect dat optreedt door vertrouwen in de heilzame werking van een behandeling (bijvoorbeeld meer gevoel van welbehagen of opluchting). De placebo zelf geneest of verbetert echter niets. Ook bij geneesmiddelen treedt placebo op door de verwachting die de patiënt heeft. Echte geneesmiddelen dienen daarom het placebo-effect significant te overstijgen om over "medicinale werkzaamheid" te kunnen spreken. (nl)
- Il placebo è una sostanza priva di principi attivi specifici, ma che viene somministrata come se avesse veramente proprietà curative o farmacologiche. Lo stato di salute del paziente che ha accesso a tale trattamento può migliorare, a condizione che il paziente riponga fiducia in tale sostanza o terapia. Questo miglioramento indotto dalle aspettative positive del paziente è detto effetto placebo. Per estensione, con il termine "placebo" si intende anche il trattamento medico che ne prevede l'uso. Nel caso di una terapia con principi attivi specifici, l'effetto imputabile alle aspettative del paziente può sovrapporsi e aggiungersi all'effetto diretto della terapia: per distinguere tra l'effetto placebo e l'effetto diretto della terapia bisogna ricorrere a studi clinici controllati. In particolare, nella sperimentazione clinica, un nuovo farmaco si giudica efficace solo se dà risultati significativamente diversi da un placebo. La sperimentazione circa l'effetto placebo avviene in doppio cieco, cioè dove né chi compie il test - medico - né il paziente sono al corrente di quale sia il farmaco e quale il placebo. (it)
- Placebo (łac. „będę się podobał”) – substancja lub działanie (np. zabieg chirurgiczny) obojętne, niemające wpływu na stan zdrowia pacjenta, podawane choremu jako terapia. Chory nie wie, że to, co zastosowano, nie jest prawdziwym leczeniem, zaś wszystko (dla leku głównie: wygląd, zapach, smak, konsystencja), oprócz leczniczych właściwości placebo jest takie samo, jak rzeczywistej terapii. Często zastosowanie prawdziwego leku mogłoby być szkodliwe dla pacjenta, ale oszukanie go przez wmówienie, że przyjął lek, może poprawić jego sytuację psychiczną. Placebo stosuje się również w badaniach nad działaniem leków, zabiegów medycznych i niekonwencjonalnych, używając go w ślepych i podwójnie ślepych próbach. (pl)
- Плаце́бо (от лат. placebo, букв. — «буду угоден, понравлюсь») — вещество без явных лечебных свойств, используемое для имитации лекарственного средства в исследованиях, где оцениваемый эффект может быть искажён верой самого пациента в действенность препарата, или для улучшения самочувствия пациента в случаях отсутствия более действенного лекарственного средства. Иногда капсулу или таблетку с плацебо называют «пустышкой». В качестве вещества для плацебо рекомендуется использовать физиологически не активное вещество, которое внешне неотличимо от экспериментального лекарственного средства. Например, при исследовании эффекта действующего вещества в растительных смесях нужно использовать ту же смесь без активного компонента. В зависимости от постановки эксперимента в качестве плацебо может использоваться другое лекарство. Термином эффект плацебо называют улучшение самочувствия человека благодаря тому, что он верит в эффективность некоторого воздействия, в действительности нейтрального. Кроме приёма препарата, таким воздействием может быть, например, выполнение некоторых процедур или упражнений, прямой эффект которых не наблюдается. Степень проявления плацебо-эффекта зависит от внушаемости человека и внешних обстоятельств «лечения» — например, от внешнего вида плацебо, его цены и общей сложности получения «лекарства» (это усиливает доверие к его действенности из-за нежелания считать усилия и деньги потраченными зря), степени доверия врачу, авторитета клиники. Некоторые исследователи утверждают, что эффект плацебо наблюдается не только у человека, но также и у животных, однако многие учёные с этим не согласны. Собаки, страдающие эпилепсией, после приёма плацебо чувствовали себя лучше, однако это также может быть связано со спонтанным улучшением или с тем, что хозяин собаки, зная об исследовании, начинает тщательнее заботиться о своём питомце. Провести чистый эксперимент в подобных условиях довольно проблематично. Понятие «эффект плацебо» подвергается критике, поскольку за эффект плацебо в клинических испытаниях ошибочно принимают другие явления: статистическую регрессию к среднему (у пациентов, отобранных для участия в клинических испытаниях по крайним значениям измеряемых показателей, в ходе исследования может наблюдаться улучшение показателей, то есть их состояние может регрессировать к среднему значению вне зависимости от наличия лечения), спонтанную ремиссию (естественное течение заболевания, у многих пациентов приводящее к клиническому улучшению); субъективное ощущение пациентов, будто их состояние улучшилось; погрешности в обработке результатов экспериментов. По данным кокрановских обзоров, плацебо-вмешательства, как правило, не оказывают значимого клинического эффекта. Плацебо может немного облегчить страдания пациента, уменьшить боль или тошноту, но в целом оно не может изменить течение болезни, поэтому терапевтическая ценность эффекта плацебо в медицине, по современным научным представлениям, крайне мала. Назначение плацебо вместо эффективного лечебного средства в клинической практике является (особенно при тех заболеваниях, при которых существует лечение с доказанной эффективностью) грубым нарушением медицинской этики, поскольку представляет собой обман пациента. В развитых странах такого обмана не допускает законодательство, требующее лечить пациентов с соблюдением принципа добровольного информированного согласия. (ru)
- Um placebo (do latim placebo, que significa "agradarei") substância inócua e/ou tratamento inerte, cuja ação teoricamente não deveria produzir qualquer reação, mas quando associada a fatores psicológicos, acaba produzindo efeitos de melhoria clínica em alguns indivíduos, por consequência da crença do paciente de que o tratamento aplicado a ele será eficaz. (pt)
- Placeboeffekt är en gynnsam effekt vid behandlingen av en persons åkomma eller sjukdom som uppnås med en egentligen, för personen ovetande, fysiologiskt verkningslös behandling eller medicin. Hos de individer som blir utsatta för en sådan behandling finns det en tydlig andel som upplever en märkbar skillnad, vilket kan göra att ingen eller färre ”riktiga” mediciner behöver användas eller att resultatet blir bättre än utan. Det är just denna positiva effekt som kallas placeboeffekten. Den motsatta negativa effekten kallas noceboeffekt. Ensam är placeboeffekten ganska svag; kroppen märker ganska fort om läkemedlet inte hjälper, och när man börjar tvivla så försvinner effekten. Därför ska man utnyttja placeboeffekten tillsammans med annan verksam medicin, det är då som effekten blir som starkast och långvarigast. Placebotabletterna kallas även sockerpiller, vilket reflekterar vad de är tillverkade av. Det är inte bara genom kapslar och tabletter som placebo kan utnyttjas. Även låtsaskirurgi och avsiktlig felinformation kan resultera i ett större välmående. Placebo har påvisad effekt för flera skilda fysiologiska processer. Förväntan är den faktor som främst styr hur kraftfullt behandlingsresultatet av en placebobehandling är. Men även betingning har påvisad effekt. Förväntan i sin tur kan stärkas av en rad faktorer, om patienten tror sig få ett dyrt läkemedel så blir i regel placeboeffekten starkare än om de tror sig få ett billigt. Även placebomedicinens färg och form kan påverka hur effektivt den upplevs. (sv)
- 安慰劑效應（英語：placebo effect，来自拉丁文「placebo」解“我將安慰”），又名偽藥效應、假藥效應、代設劑效應；指病人雖然獲得無效的治療，但卻“預料”或“相信”治療有效，而讓病患症狀得到舒緩的現象。例如：給患者假藥(只有糖的藥丸)或是假手術(只切開皮膚，沒有深入治療) 安慰劑效應於1955年由博士（Henry K. Beecher）提出，亦理解為“非特定效應”（non-specific effects）或受試者期望效應（subject-expectancy effect）。 一個性質完全相反的效應亦同時存在——反安慰劑效應(nocebo effect)：病人不相信治療有效，可能會令病情惡化。反安慰劑效應可以使用檢測安慰劑效應相同的方法檢測出來。例如一組服用無效藥物的對照群組（control group），會出現病情惡化的現象。這個現象相信是由於接受藥物的人士對於藥物的效力抱有負面的態度，因而抵銷了安慰劑效應，出現了反安慰劑效應。這個效應並不是由所服用的藥物引起，而是基於病人心理上對康復的期望。 (zh)
- Плацебо (лат. placebo — я сподобаюся) — індиферентні речовини, що застосовуються при клінічному випробуванні ліків для виключення психотерапевтичного ефекту. Їм надається найбільшу схожість з випробуваними препаратами за кольором, смаком, запахом; вони використовуються в тій же лікарській формі (таблетки, пігулки та ін.). Щоб уникнути помилкових висновків іноді користуються подвійний сліпий пробій, при якій ні хворий, ні медперсонал, включаючи лікаря, не знають, коли застосовується плацебо. Це особливо важливо при оцінці даних, заснованих переважно на суб'єктивних відчуттях. За речовини для плацебо часто править лактоза. Ступінь вияву ефекту плацебо залежить від схильності людини до навіювання та зовнішніх обставин під час «лікування», наприклад, від розмірів та кольору таблетки, довіри до лікаря, авторитета клініки. Цей термін стосувався релігійних обрядів на похованнях, вперше згаданий у медичному сенсі у XVIII столітті. Використовується як контрольний препарат у клінічних випробуваннях нових лікарських препаратів, у процедурі кількісної оцінки ефективності ліків. Одній групі піддослідних дають препарат, що тестується, , а іншій — плацебо. Ефект від застосування препарату має достовірно перевищувати ефект плацебо, щоб препарат вважався діючим. Плацебо використовується також для вивчення ролі навіювання у дії лікарських препаратів. Типовий рівень позитивного ефекту плацебо у клінічних випробуваннях у середньому становить 5-10 %, при цьому його сила залежить від виду захворювання. Під час проведення більшості випробувань виявляється і негативний плацебо-ефект (ефект ноцебо): 1-5 % пацієнтів відчувають деякий дискомфорт від прийому плацебо (хворий вважає, що у нього алергія тощо). Історично, дослідження 1955 р. Під назвою «Потужне плацебо» встановило ідею про те, що ефекти плацебо були клінічно важливими і були результатом ролі мозку у фізичному здоров'ї, але в 1997 році в огляді дослідження було встановлено, що «жодних доказів будь-якого плацебо-ефекту в будь-якому з наведених досліджень». Подальші дослідження виявили, що плацебо не є корисним методом терапії. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ένα εικονικό φάρμακο (αγγλικά: placebo) είναι μια πλαστή (εικονική) ιατρική παρέμβαση που μπορεί να παραγάγει το φαινόμενο της αυθυποβολής. Συνήθεις εικονικές παρεμβάσεις είναι τα αδρανή σκευάσματα (δισκία). Σε μια τέτοια εικονική θεραπευτική διαδικασία χορηγείται στον ασθενή ένα αδρανές χάπι, δίνεται στον ασθενή πληροφορία ότι αυτό μπορεί να βελτιώσει την κατάστασή του, αλλά δεν δίνεται πληροφορία ότι είναι στην πραγματικότητα αδρανές. Μια τέτοια παρέμβαση μπορεί να κάνει τον ασθενή να πιστέψει ότι η θεραπεία θα αλλάξει την κατάστασή του, και αυτή η πεποίθηση μπορεί να παραγάγει μια υποκειμενική αντίληψη θεραπευτικού αποτελέσματος, κάνοντας τον ασθενή να αισθανθεί ότι η κατάστασή του έχει βελτιωθεί. .Το φαινόμενο αυτό είναι γνωστό ως το φαινόμενο placebo (πλασίμπο). (el)
- Placebo (aŭ ŝajnkuracilo) estas en strikta senco tiu pilolo aŭ alia medicina preparaĵo, kiu ne havas iun ajn farmakologian efikaĵon. Ofte uzata formo de placebo estas sukera pilolo. La placeboefiko estas tio, kio okazas kiam oni uzas placebon kaj saniĝas. Ĝi baziĝas je kredo, ke oni uzas veran efikaĵon. (eo)
- Ábhar nó modh oibre neamhghníomhach a úsáidtear mar chóir leighis ar dhream amháin othar chun comparáid a dhéanamh le hábhar nó modh oibre gníomhach atá á thástáil is á úsáid ar dhream eile othar. Is casta an scéal é tástáil ar éifeacht córacha leighis, de bhrí gurb ionann éifeacht an placebo i dtimpeall 33% de chásanna. An iarmhairt placebo a thugtar air seo: is amhlaidh a bhíonn an t-othar cinnte dearfa gur éifeachtach an chóir leighis. Mar sin féin, más éifeachtach cóir leighis ghníomhach, beidh sí níos fearr thar am ná an placebo. (ga)
- 위약(僞藥) 또는 플라시보(영어: placebo)는 치료에 전혀 도움이 되지 않는 가짜 약제를 심리적 효과를 얻기 위하여 환자가 의학이나 치료법으로 받아들임으로써 실제로 치료 효과가 나타나는 현상을 말한다. 영어로는 플러시보(placebo, 라틴어로 '마음에 들다'라는 뜻을 가지고 있다.)라고 한다. 위약과 관련하여 잘 알려진 현상으로 중 하나인 위약 효과(placebo effect)가 있다. 이를 플라시보 효과 또는 플러시보 이펙트라고 그대로 읽기도 한다. 의사가 환자에게 가짜 약을 투여하면서 진짜 약이라고 하면 환자의 좋아질 것이라고 생각하는 믿음 때문에 병이 낫는 현상을 말한다. 이것은 제2차 세계 대전 중 약이 부족할 때 많이 쓰였던 방법이다. (ko)
- Een placebo (Latijn voor: 'ik zal behagen') is een als geneesmiddel voorgeschreven of aangeprezen middel dat geen werkzame bestanddelen bevat. Het woord placebo wordt ook gebruikt als verkorting van placebo-effect. Een placebo slaat in die betekenis op een positief psychisch effect dat optreedt door vertrouwen in de heilzame werking van een behandeling (bijvoorbeeld meer gevoel van welbehagen of opluchting). De placebo zelf geneest of verbetert echter niets. Ook bij geneesmiddelen treedt placebo op door de verwachting die de patiënt heeft. Echte geneesmiddelen dienen daarom het placebo-effect significant te overstijgen om over "medicinale werkzaamheid" te kunnen spreken. (nl)
- Um placebo (do latim placebo, que significa "agradarei") substância inócua e/ou tratamento inerte, cuja ação teoricamente não deveria produzir qualquer reação, mas quando associada a fatores psicológicos, acaba produzindo efeitos de melhoria clínica em alguns indivíduos, por consequência da crença do paciente de que o tratamento aplicado a ele será eficaz. (pt)
- 安慰劑效應（英語：placebo effect，来自拉丁文「placebo」解“我將安慰”），又名偽藥效應、假藥效應、代設劑效應；指病人雖然獲得無效的治療，但卻“預料”或“相信”治療有效，而讓病患症狀得到舒緩的現象。例如：給患者假藥(只有糖的藥丸)或是假手術(只切開皮膚，沒有深入治療) 安慰劑效應於1955年由博士（Henry K. Beecher）提出，亦理解為“非特定效應”（non-specific effects）或受試者期望效應（subject-expectancy effect）。 一個性質完全相反的效應亦同時存在——反安慰劑效應(nocebo effect)：病人不相信治療有效，可能會令病情惡化。反安慰劑效應可以使用檢測安慰劑效應相同的方法檢測出來。例如一組服用無效藥物的對照群組（control group），會出現病情惡化的現象。這個現象相信是由於接受藥物的人士對於藥物的效力抱有負面的態度，因而抵銷了安慰劑效應，出現了反安慰劑效應。這個效應並不是由所服用的藥物引起，而是基於病人心理上對康復的期望。 (zh)
- العِلاج الوَهميّ (بالإنجليزية: Placebo) وتترجم حرفيًا إلى بلاسيبو وهو مادة تُعطى للمريض بهدف علاجه، ولا يكون لها تأثير حقيقي في علاج المرض بعينه، فبها يتم إيهام المريض نفسيًا بأن هذا العلاج الذي يتناوله يحمل شفاءً لمرضه وأنه علاج فعال في التخلص منه، كما يستخدم هذا العلاج في اختبارات الأدوية الجديدة وفي الأبحاث الطبية، دون معرفة المُتداوي ما إذا كان هذا الدواء فعّالًا أم لا، ويطلق على الحالة التي يرى فيها المتلقي للدواء أنه قد شعر بتحسن فعلًا بسبب توقعاته الشخصية «تأثير الدواء الوهمي» أو «استجابة الوهم». (ar)
- Un placebo és qualsevol mena de medicament o altre tipus de tractament que s'administra com a teràpia, però que no té cap valor curatiu real, excepte per l'efecte psicològic que pugui provocar, anomenat popularment «efecte placebo». Els detractors de les anomenades medicines alternatives solen argumentar que els suposats èxits d'aquestes pràctiques són deguts només a l'efecte placebo i que no superen una comparació amb un grup control amb un placebo. Les mateixes crítiques s'apliquen a les curacions miraculoses. (ca)
- Placebo (z latinského placebo – potěším) je neúčinná látka, která je upravena do stejné formy jako lék (stejný vzhled, stejná chuť). Analogicky lze použít pojem placebo i pro jiný terapeutický postup (například terapeutický přístroj nebo formu psychoterapie), u kterého se nepředpokládá, že by byl jeho terapeutický vliv vyšší než jen nespecifický psychoterapeutický vliv léčení. Vliv na účinnost placeba má také to, zda člověk ví, že je to placebo. Pokud pacient od placeba očekává negativní účinky (zhoršení svého stavu), nazývá se takové placebo slovem nocebo (latinsky „uškodím“). (cs)
- Ein Placebo (von lateinisch placebo „ich werde gefallen“) oder Scheinmedikament ist ein Arzneimittel, das meist keinen Arzneistoff enthält und somit auch keine pharmakologische Wirkung hat, die dadurch verursacht werden könnte. Im erweiterten Sinn werden auch andere Heilmittel als Placebos bezeichnet, beispielsweise „Scheinoperationen“. Die Anwendung von Placebos zur Behandlung von Krankheitssymptomen ist insbesondere dann ethisch umstritten, wenn sie nicht auf einer informierten Einwilligung beruht. (de)
- Una sustancia placebo (o, simplemente, un placebo) es un compuesto químico farmacológicamente inerte que se utiliza como control en un ensayo clínico. El placebo es capaz de provocar un efecto positivo a ciertos individuos enfermos, si estos no saben que están recibiendo una sustancia inerte (por ejemplo, agua, azúcar) y que creen que es un medicamento. Esto se denomina efecto placebo y es debido a causas psicológicas. (es)
- Plazeboa, medikuntzan, gaixotasunarekiko inertea den baina gaixoaren ustez sendagarria den substantzia geldo bat da. Plazeboa hartuz gaixoaren sintomak hobetzen direnean, plazebo-efektua gertatu dela esan ohi da. Fenomeno honen azalpen fisiologiko postulatua burmuinaren estimulazioa da: pazienteak plazeboa hartzerakoan pentsatuko du guztiz bere onerako izango dela, eta babestuta sentituko da. Horregatik esan dezakegu substantzia plazeboan sinetsi behar dela psikologikoki eragina izateko, eta horren ondorioz hobekuntzaren bat eragiteko. (eu)
- Un placebo (du latin placebō : « je plairai », de placeō : « je plais ») est un procédé thérapeutique n'ayant pas d'efficacité propre ou spécifique mais agissant sur le patient par des mécanismes psychologiques et physiologiques. Il existe diverses formes de placebo (médicamenteuses, physiques, chirurgicales, etc.). Dans le domaine du médicament, un « placebo pur » est un traitement sans aucune substance active ; un « placebo impur » est un produit actif sur le plan pharmacologique mais dépourvu d’effet sur la pathologie traitée, ou bien dont l’efficacité a été insuffisamment démontrée. (fr)
- A placebo (/pləˈsiːboʊ/ plə-SEE-boh) is a substance or treatment which is designed to have no therapeutic value. Common placebos include inert tablets (like sugar pills), inert injections (like saline), sham surgery, and other procedures. (en)
- Plasebo adalah sebuah pengobatan yang tidak berdampak atau penanganan yang bertujuan untuk mengontrol efek dari pengharapan. Istilah plasebo diambil dari bahasa latin yang berarti " I Shall Pleased " (saya akan senang) yang mengacu pada fakta bahwa keyakinan akan efektivitas dari suatu penanganan akan dapat membangkitkan harapan yang membantu mereka menggerakkan diri mereka untuk menyelesaikan masalah tanpa mengetahui zat yang mereka terima adalah aktif secara kimiawi atau tidak aktif. Dalam penelitian medis tentang kemoterapi, sebuah plasebo -disebut juga "pil gula"- merupakan zat yang secara fisik menyerupai obat aktif tetapi sebetulnya tidak memiliki kandungan obat yang sesungguhnya. Dengan membandingkan efek dari obat aktif dan plasebo, peneliti dapat menentukan apakah obat memiliki e (in)
- 偽薬（ぎやく）は、本物の薬のように見える外見をしているが、薬として効く成分は入っていない、偽物の薬の事である。成分として少量ではヒトに対してほとんど薬理的影響のないブドウ糖や乳糖が使われることが多い。 プラシーボゥ（英語: placebo 英音: [pləˈsiːbəʊ] 米音: [pləˈsiːboʊ] [plæˈsiːboʊ]）、プラセボ（フランス語: placebo [plasebo]）ともいう。ラテン語のプラケーボー（ラテン語: placēbō [plakeːboː] ）に由来する。なお日本の医学・薬学ではフランス語発音に近く呼ぶことが多い。
* ただし「placebo」とは、広義には治療手段として、本物の治療のように見せて実質上の治療の機序が含まれないものを指す。偽薬すなわち「薬」に限定されない。例えば、プラセボ手術（placebo surgery）がある。 偽薬は、偽薬効果（プラセボ効果）を期待して処方されることもあるが、本物の薬の治療効果を実験的に明らかにするため、比較対照試験（対照実験）で利用されることが多い（その代表としては二重盲検法がある）。不眠などの不定愁訴を訴える患者に対し、睡眠薬を継続して処方することが危険と判断される場合、ビタミン剤を睡眠薬と偽って処方することがあるが、WHOはこのような事を行わないよう勧告している。 (ja)
- Il placebo è una sostanza priva di principi attivi specifici, ma che viene somministrata come se avesse veramente proprietà curative o farmacologiche. Lo stato di salute del paziente che ha accesso a tale trattamento può migliorare, a condizione che il paziente riponga fiducia in tale sostanza o terapia. Questo miglioramento indotto dalle aspettative positive del paziente è detto effetto placebo. Per estensione, con il termine "placebo" si intende anche il trattamento medico che ne prevede l'uso. (it)
- Placebo (łac. „będę się podobał”) – substancja lub działanie (np. zabieg chirurgiczny) obojętne, niemające wpływu na stan zdrowia pacjenta, podawane choremu jako terapia. Chory nie wie, że to, co zastosowano, nie jest prawdziwym leczeniem, zaś wszystko (dla leku głównie: wygląd, zapach, smak, konsystencja), oprócz leczniczych właściwości placebo jest takie samo, jak rzeczywistej terapii. Często zastosowanie prawdziwego leku mogłoby być szkodliwe dla pacjenta, ale oszukanie go przez wmówienie, że przyjął lek, może poprawić jego sytuację psychiczną. (pl)
- Placeboeffekt är en gynnsam effekt vid behandlingen av en persons åkomma eller sjukdom som uppnås med en egentligen, för personen ovetande, fysiologiskt verkningslös behandling eller medicin. Hos de individer som blir utsatta för en sådan behandling finns det en tydlig andel som upplever en märkbar skillnad, vilket kan göra att ingen eller färre ”riktiga” mediciner behöver användas eller att resultatet blir bättre än utan. Det är just denna positiva effekt som kallas placeboeffekten. Den motsatta negativa effekten kallas noceboeffekt. (sv)
- Плаце́бо (от лат. placebo, букв. — «буду угоден, понравлюсь») — вещество без явных лечебных свойств, используемое для имитации лекарственного средства в исследованиях, где оцениваемый эффект может быть искажён верой самого пациента в действенность препарата, или для улучшения самочувствия пациента в случаях отсутствия более действенного лекарственного средства. Иногда капсулу или таблетку с плацебо называют «пустышкой». (ru)
- Плацебо (лат. placebo — я сподобаюся) — індиферентні речовини, що застосовуються при клінічному випробуванні ліків для виключення психотерапевтичного ефекту. Їм надається найбільшу схожість з випробуваними препаратами за кольором, смаком, запахом; вони використовуються в тій же лікарській формі (таблетки, пігулки та ін.). Щоб уникнути помилкових висновків іноді користуються подвійний сліпий пробій, при якій ні хворий, ні медперсонал, включаючи лікаря, не знають, коли застосовується плацебо. Це особливо важливо при оцінці даних, заснованих переважно на суб'єктивних відчуттях. За речовини для плацебо часто править лактоза. Ступінь вияву ефекту плацебо залежить від схильності людини до навіювання та зовнішніх обставин під час «лікування», наприклад, від розмірів та кольору таблетки, довіри до (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
