The Declaration of the Rights of Man and of the Citizen (French: Déclaration des droits de l'homme et du citoyen de 1789), set by France's National Constituent Assembly in 1789, is a human civil rights document from the French Revolution. The 1789 Declaration, together with the 1215 Magna Carta, the 1689 English Bill of Rights, the 1776 United States Declaration of Independence, and the 1789 United States Bill of Rights, inspired in large part the 1948 United Nations Universal Declaration of Human Rights.

Property Value
dbo:abstract
  • إعلان حقوق الإنسان والمواطن (بالفرنسية: La Déclaration des droits de l'Homme et du citoyen)، هو الإعلان الذي أصدرته الجمعية التأسيسية الوطنية في 26 آب/أغسطس 1789. يعتبر الإعلان وثيقة حقوق من وثائق الثورة الفرنسية الأساسية وتُعرَّف فيها الحقوق الفردية والجماعية للأمة. الإعلان متأثّر من فكر التنوير ونظريات العقد الاجتماعي والحقوق الطبيعية التي قال بها مفكرون أمثال جان جاك روسو، جون لوك، فولتير، مونتيسكيو، وهو يشكل الخطوة الأولى لصياغة الدستور. رغم أن الإعلان حدّد حقوق البشر دون استثناء (وليس حقوق المواطنين الفرنسيين فقط) إلا أنّه لم يحدد مكانة النساء أو العبودية بشكل واضح. إن لمبادئ هذا الإعلان مكانة دستورية في القانون الفرنسي الحالي. (ar)
  • La Declaració dels Drets de l'Home i del Ciutadà (en francès: La Déclaration des droits de l'homme et du citoyen) és un dels documents fonamentals de la Revolució Francesa. Aquesta declaració defineix un conjunt de drets individuals i col·lectius. Va ser adoptada el 26 d'agost de 1789 per l'Assemblea Nacional Constituent francesa com a primer pas per redactar una Constitució. Les fonts o influències d'aquest text es troben sobretot en els pensadors de la Il·lustració francesa, especialment Rousseau i Montesquieu, i en la Declaració d'Independència dels Estats Units de 1776. Malgrat el seu caràcter d'universalitat, no inclou les dones (malgrat els intents posteriors d'aplicació), reconeixent la condició de ciutadania només als homes. Aquest fet provocà diverses reaccions entre les dones revolucionàries de l'època que havien posat en la Revolució Francesa les seves esperances per arribar a la igualtat de drets amb els homes. Un exemple d'aquesta situació el trobem a la Declaració dels Drets de la Dona i de la Ciutadana d'Olympe de Gouges. La Declaració dels Drets de l'Home i del Ciutadà tampoc propugna abolir l'esclavatge. Malgrat aquestes importants mancances, és considerada com un instrument precursor dels Drets Humans. Actualment, els seus principis són de valor constitucional a la República Francesa. (ca)
  • Deklarace práv člověka a občana (francouzsky: La Déclaration des droits de l’homme et du citoyen) byla vydána 26. srpna 1789 francouzským Ústavodárným národním shromážděním a představovala první krok k vytvoření první francouzské ústavy. Deklarace obsahovala sedmnáct bodů, které výrazně ovlivnily pojetí evropského nahlížení na tato práva. (cs)
  • Η Διακήρυξη των Δικαιωμάτων του Ανθρώπου και του Πολίτη ψηφίστηκε το 1789 κατά την περίοδο της Γαλλικής Επανάστασης από τη Συντακτική Συνέλευση. Βασισμένη στις ιδέες του Διαφωτισμού και επηρεασμένη από ανάλογο φιλελεύθερο κλίμα κατοχύρωνε για την αστική τάξη με τα άρθρα της κάποια θεμελιώδη δικαιώματα που ως τότε είχαν καταπατηθεί από την εξουσία του απολυταρχικού καθεστώτος. Αναγνωριζόταν σε όλους το δικαίωμα της ελευθερίας, της ισότητας, της ανεξιθρησκίας και το απαραβίαστο της ιδιοκτησίας. Επίσης προασπίστηκε την εξουσία που πηγάζει από το λαό, καταργήθηκαν οι τίτλοι ευγένειας και οριζόταν ότι όλοι οι πολίτες ήταν δεκτοί σε διάφορα αξιώματα, θέσεις και υπηρεσίες ανάλογα με τις ικανότητές τους (αξιοκρατία).Το κείμενο της διακήρυξης έχει ως εξής: "Διακήρυξη των δικαιωμάτων του Ανθρώπου και του Πολίτη (26 Αυγούστου 1789)" "Οι αντιπρόσωποι του γαλλικού λαού, συγκεντρωμένοι σε Εθνική Συνέλευση, επειδή πιστεύουν ότι η άγνοια, η λήθη και η περιφρόνηση των ανθρωπίνων δικαιωμάτων είναι οι αποκλειστικοί λόγοι της κοινής δυστυχίας και της διαφθοράς των κυβερνήσεων, αποφάσισαν να εκθέσουν σε μια επίσημη διακήρυξη τα φυσικά, αναπαλλοτρίωτα και ιερά δικαιώματα του ανθρώπου με τελικό σκοπό αυτή η διακήρυξη, μια και θα βρίσκεται συνέχεια μπροστά στα μάτια του κοινωνικού σώματος, να υπενθυμίζει σε όλους αδιάκοπα τα δικαιώματα και τις υποχρεώσεις τους. Ακόμη σκοπεύει να καταστήσει τις αποφάσεις της νομοθετικής και της εκτελεστικής εξουσίας περισσότερο σεβαστές, μια και θα μπορούν σε κάθε περίπτωση να συγκρίνονται με τον τελικό στόχο του κάθε πολιτικού θεσμού. Τέλος, η διακήρυξη αυτή αποβλέπει να στρέψει τις διεκδικήσεις των πολιτών, που θα στηρίζονται πια σε απλές αρχές και αναμφισβήτητες, προς τη στήριξη του Συντάγματος και προς το γενικό καλό. Επομένως, η Εθνική Συνέλευση μπροστά και κάτω από την προστασία του Ανωτάτου Όντος αναγνωρίζει και διακηρύσσει τα παρακάτω δικαιώματα του Ανθρώπου και του Πολίτη: Άρθρο 1 - Οι άνθρωποι γεννιούνται και παραμένουν ελεύθεροι, με ίσα δικαιώματα. Κοινωνικές διακρίσεις γίνονται μόνο με γνώμονα το κοινό συμφέρον. Άρθρο 2 - Σκοπός κάθε πολιτικής ένωσης αποτελεί η διατήρηση των φυσικών και απαράγραπτων δικαιωμάτων του ανθρώπου. Τα δικαιώματα αυτά είναι η ελευθερία, η ιδιοκτησία, η ασφάλεια και η αντίσταση στη βία. Άρθρο 3- Το Έθνος είναι η αποκλειστική πηγή κάθε εξουσίας. Καμία ομάδα ανθρώπων και κανένα άτομο δεν μπορεί να ασκεί εξουσία που δεν απορρέει από το Έθνος. Άρθρο 4 - Ελευθερία σημαίνει το να μπορεί να πράττει το κάθε άτομο οτιδήποτε δε βλάπτει ένα άλλο άτομο. Έτσι, η άσκηση των φυσικών δικαιωμάτων κάθε ανθρώπου θέτει σαν όριο το σημείο εκείνο, από το οποίο αρχίζει η άσκηση των ίδιων δικαιωμάτων για το άλλο άτομο. Το όριο αυτό δεν καθορίζεται παρά μόνον από το νόμο. Άρθρο 5 - Ο νόμος μπορεί να απαγορεύσει μόνο ό,τι είναι επιζήμιο για την κοινωνία. Ό,τι δεν απαγορεύεται από το νόμο θεωρείται επιτρεπτό και δεν μπορεί σε κανέναν να επιβληθεί να κάνει κάτι που δεν ορίζεται από το νόμο. Άρθρο 6 - Ο νόμος αποτελεί έκφραση της κοινής βούλησης. Όλοι οι πολίτες έχουν το δικαίωμα, προσωπικά ή με αντιπροσώπους τους, να μετέχουν στη θέσπισή του. Ο νόμος πρέπει να είναι ο ίδιος για όλους, ανεξάρτητα αν προστατεύει ή τιμωρεί. Εφόσον όλοι οι πολίτες είναι ίσοι απέναντι στο νόμο, μπορούν όλοι να μετέχουν το ίδιο και στα δημόσια αξιώματα, στις θέσεις και τις υπηρεσίες ανάλογα με τις ικανότητές τους και χωρίς καμία άλλη διάκριση παρά αυτή που πηγάζει από την αρετή τους και το ταλέντο τους. Άρθρο 7. Κανένα άτομο δεν μπορεί να κατηγορηθεί, να συλληφθεί ή να κρατηθεί παρά μόνο στις περιπτώσεις που ο νόμος ορίζει και σύμφωνα με τις διαδικασίες που προκαθορίζονται από αυτόν. Όσοι αιτούνται, εκδιώκουν, και εκτελούν αμέσως ή εμμέσως αυθαίρετες εντολές πρέπει να τιμωρούνται. Όπως επίσης, κάθε πολίτης ο οποίος καλείται ή συλλαμβάνεται εν ονόματι του νόμου πρέπει να συμμορφώνεται αμέσως, κάθε αντίσταση που προβάλλει όντας ομολογία ενοχής. Άρθρο 8 - Ο νόμος οφείλει να επιβάλλει ποινές που είναι αποκλειστικά και απόλυτα αναγκαίες. Κανείς δεν μπορεί να τιμωρηθεί παρά με νόμο που είχε θεσπιστεί πριν το αδίκημα και ο οποίος εφαρμόζεται νόμιμα. Άρθρο 9 - Επειδή κάθε άνθρωπος θεωρείται αθώος έως ότου αποδειχτεί η ενοχή του, αν κριθεί αναγκαίο να συλληφθεί, κάθε αυστηρό μέτρο που δεν θα ήταν αναγκαίο για τη σύλληψή του απαγορεύεται αυστηρά από το νόμο. Άρθρο 10 - Κανείς δεν πρέπει να διώκεται για τις πεποιθήσεις του, ακόμη και τις θρησκευτικές, εφ’όσον η εκδήλωσή τους δεν διαταράσσει τη δημόσια τάξη που ο νόμος έχει επιβάλλει. Άρθρο 11 - Η ελεύθερη ανταλλαγή σκέψεων και ιδεών είναι ένα από τα πολυτιμότερα δικαιώματα του ανθρώπου. Επομένως, κάθε πολίτης έχει τη δυνατότητα να ομιλεί, να γράφει, και να τυπώνει τα έργα του ελεύθερα, αρκεί να μην κάνει κατάχρηση αυτής της ελευθερίας σε περιπτώσεις που ορίζονται σαφώς από το νόμο. Άρθρο 12 - Η εξασφάλιση των δικαιωμάτων του ανθρώπου και του πολίτη κάνει αναγκαία την ύπαρξη μιας κρατικής εξουσίας. Άρα αυτή η εξουσία έχει θεσπιστεί για το καλό όλων και όχι για την ιδιωτική ωφέλεια αυτών, στους οποίους έχει ανατεθεί. Άρθρο 13 - Για τη συντήρηση της κρατικής εξουσίας και για τα έξοδα της διοίκησης μια κοινή συνεισφορά είναι αναγκαία. Η συνεισφορά αυτή πρέπει να είναι κατανεμημένη με δικαιοσύνη στους πολίτες, ανάλογα με τις δυνατότητές τους Άρθρο 14 - Όλοι οι πολίτες έχουν το δικαίωμα, αυτοπροσώπως ή με τους αντιπροσώπους τους, ν’αποδέχονται ελεύθερα την αναγκαιότητα της δημόσιας εισφοράς, να παρακολουθούν τη χρήση της και να καθορίζουν την ποσότητα, τη διάθεση, την είσπραξη και τη διάρκειά της. Άρθρο 15 - Η κοινωνία έχει το δικαίωμα να ζητήσει ευθύνη από κάθε δημόσιο λειτουργό για τον τρόπο που άσκησε το λειτούργημά του. Άρθρο 16 - Κάθε κοινωνία η οποία δεν έχει εξασφαλίσει τα δικαιώματα των πολιτών της και δεν έχει καθορίσει με ακρίβεια τη διάκριση των εξουσιών, δεν μπορεί να θεωρηθεί οργανωμένη. Άρθρο 17 - Επειδή η ιδιοκτησία είναι ένα απαραβίαστο και ιερό δικαίωμα κανείς δεν μπορεί να τη στερηθεί παρά μόνο σε περίπτωση δημόσιας ανάγκης που έχει καθορισθεί από το νόμο και φυσικά με την προϋπόθεση να καταβληθεί προηγουμένως στον κάτοχο μια δίκαιη αποζημίωση. (el)
  • The Declaration of the Rights of Man and of the Citizen (French: Déclaration des droits de l'homme et du citoyen de 1789), set by France's National Constituent Assembly in 1789, is a human civil rights document from the French Revolution. The Declaration was drafted by the Abbé Sieyès and the Marquis de Lafayette, in consultation with Thomas Jefferson. Influenced by the doctrine of "natural right", the rights of man are held to be universal: valid at all times and in every place, pertaining to human nature itself. It became the basis for a nation of free individuals protected equally by the law. It is included in the beginning of the constitutions of both the Fourth French Republic (1946) and Fifth Republic (1958) and is still current. Inspired by the Enlightenment philosophers, the Declaration was a core statement of the values of the French Revolution and had a major impact on the development of popular conceptions of individual liberty and democracy in Europe and worldwide. The 1789 Declaration, together with the 1215 Magna Carta, the 1689 English Bill of Rights, the 1776 United States Declaration of Independence, and the 1789 United States Bill of Rights, inspired in large part the 1948 United Nations Universal Declaration of Human Rights. (en)
  • La Deklaracio pri Homaj kaj Civitanaj Rajtoj (franclingve Déclaration des droits de l'homme et du citoyen) estas unu el la plej fundamentaj aktoj de la franca revolucio de 1789. Ĝi difinas plurajn individuajn aŭ kolektivajn rajtojn por la franca popolo kaj eĉ por ĉiuj homoj senescepte (ĝi volas sin universala). Ĝin alprenis la Nacia Konstitucidona Asembleo (Assemblée nationale constituante) la 26-an de aŭgusto 1789. La Deklaro devis esti la unua ŝtupo antaŭ kompleta konstitucio. Hodiaŭ la nuna konstitucio de Francio plu referencas al la Deklaracio en sia antaŭparolo, tiel ke la franca Konstitucia Konsilio kontrolas la laŭkonstituciecon de leĝo i.a. surbaze de ĝi (ekde 1971). (eo)
  • La Declaración de los Derechos del Hombre y del Ciudadano, aprobada por la Asamblea Nacional Constituyente francesa el 26 de agosto de 1789, es uno de los documentos fundamentales de la Revolución francesa (1789-1799) en cuanto a definir los derechos personales y los de la comunidad, además de los universales. Influida por la , los derechos del hombre se entienden como universales. Aun cuando establece los derechos fundamentales de los ciudadanos, franceses y de todos los hombres sin excepción, no se refiere a la condición de las mujeres o la esclavitud, aunque esta última sería abolida por la Convención Nacional el 4 de febrero de 1794. Sin embargo es considerado un documento precursor de los derechos humanos a nivel nacional e internacional. No fue hasta que Olympe de Gouges, en 1791, proclamó la Declaración de los Derechos de la Mujer y la Ciudadana que las mujeres entraron en la historia de los derechos humanos. La Declaración fue el prefacio a la Constitución de 1791. La primera traducción americana completa de sus 17 artículos al español es obra de Antonio Nariño, publicada en Bogotá, Nuevo Reino de Granada (hoy Colombia) en 1793. Una segunda versión ampliada, conocida como Declaración de los Derechos del Hombre de 1793, fue aprobada posteriormente e incorporada a la Constitución francesa de 1793, ambas de muy breve aplicación. Seguida de la en la Constitución de 1795 que establece el Directorio. En el derecho constitucional francés, la Declaración de 1789 es parte de la , que agrega los derechos sociales en su preámbulo, y de la Constitución francesa de 1958 que conserva el preámbulo de la Constitución de 1946. (es)
  • Am 26. August 1789 verkündete die französische Nationalversammlung die Erklärung der Menschen- und Bürgerrechte (Déclaration des Droits de l’Homme et du Citoyen). Dies ist einer der Grundlagentexte, mit denen die Demokratie und Freiheit in Frankreich begründet wurden. (de)
  • Gizonaren (/Gizakiaren?) eta Herritarraren Eskubideen Adierazpena Frantziako Iraultzako agiri nagusietako bat da. 1789ko abuztuaren 26an onartu zen eta zenbait eskubide indibidual eta kolektibo definitzen zituen. (eu)
  • Deklarasi Hak Asasi Manusia dan Warga Negara (Prancis: La Déclaration des droits de l'Homme et du citoyen) adalah salah satu dokumen fundamental dari Revolusi Prancis, menetapkan sekumpulan hak-hak individu dan hak-hak kolektif manusia. Diadopsi pada 26 Agustus 1789, oleh Majelis Konstituen Nasional (Assemblée nationale constituante), sebagai langkah awal untuk penulisan sebuah konstitusi. Ini menetapkan hak-hak fundamental tidak hanya bagi warga negara Prancis tetapi memperuntukan hak-hak ini untuk seluruh manusia tanpa terkecuali: Prinsip-prinsip yang ditetapkan dalam deklarasi menjadi nilai konstitusional dalam hukum Prancis saat ini dan mungkin digunakan untuk menentang perundang-undangan dan kegiatan pemerintah lainnya. Beberapa isi deklarasi Prancis yaitu: 1. * Manusia dilahirkan merdeka dan tetap merdeka. 2. * Manusia mempunyai hak yang sama. 3. * Manusia merdeka berbuat sesuatu tanpa merugikan pihak lain. 4. * Warga Negara mempunyai hak yang sama dan mempunyai kedudukan serta pekerjaan umum. 5. * Manusia tidak boleh dituduh dan ditangkap selain menurut undang-undang. 6. * Manusia mempunyai kemerdekaan agama dan kepercayaan. 7. * Manusia merdeka mengeluarkan pikiran. 8. * Adanya kemerdekaan surat kabar. 9. * Adanya kemerdekaan bersatu dan berapat. 10. * Adanya kemerdekaan berserikat dan berkumpul. 11. * Adanya kemerdekaan bekerja,berdagang, dan melaksanakan kerajinan. 12. * Adanya kemerdekaan rumah tangga. 13. * Adanya kemerdekaan hak milik. 14. * Adanya hak hidup dan mencari nafkah. (in)
  • La Déclaration des droits de l'homme et du citoyen de 1789 (parfois abrégée en DDHC) est un texte fondamental de la Révolution française, qui énonce un ensemble de droits naturels individuels et les conditions de leur mise en œuvre. Ses derniers articles sont adoptés le 26 août 1789. La Déclaration est un des trois textes visés par le préambule de la Constitution française du 4 octobre 1958. Sa valeur constitutionnelle est reconnue par le Conseil constitutionnel depuis 1971. Ses dispositions font donc partie du droit positif français, et se placent au plus haut niveau de la hiérarchie des normes en France. (fr)
  • La Dichiarazione dei Diritti dell'Uomo e del Cittadino del 1789 (Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen) è un testo giuridico elaborato nel corso della Rivoluzione francese, contenente una solenne elencazione di diritti fondamentali dell'individuo e del cittadino. È stata emanata il mercoledì 26 agosto del 1789, basandosi sulla Dichiarazione d'indipendenza americana. Tale documento ha ispirato numerose carte costituzionali e il suo contenuto ha rappresentato uno dei più alti riconoscimenti della libertà e dignità umana. La sua proclamazione ha dato origine alla definizione della Francia come "Patria dei diritti dell'Uomo". (it)
  • 人間と市民の権利の宣言(にんげんとしみんのけんりのせんげん、仏: Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen)は、人間の自由と平等、人民主権、言論の自由、三権分立、所有権の神聖など17条からなるフランス革命の基本原則を記したものである。単に人権宣言(じんけんせんげん)とも呼ばれ、通常は世界人権宣言などの他の人権宣言と区別するためにフランス人権宣言と呼ばれる。 憲法制定への第一段階として、1789年8月26日に憲法制定国民議会によって採択された。 (ja)
  • 인간과 시민의 권리선언(Déclaration des droits de l'Homme et du citoyen)은 프랑스 혁명으로 만들어진 인권선언이다. 자연법 사상의 영향을 받아 자유와 평등, 종교, 출판 결사의 자유 등 인간의 천부적 권리는 장소와 시간을 초월하여 보편적임을 선언하였다. 이 선언으로 종교, 출판의자유등 인간의 기본권을 억압하던 로마 가톨릭교회를 중심으로 한 구체제의 억압은 종언을 고했다. 제헌국민의회에 의하여 1789년 8월 26일에 채택되었다. (ko)
  • De Verklaring van de rechten van de mens en de burger (Frans: Déclaration des droits de l’homme et du citoyen) is een fundamentele en enigszins abstracte tekst over de democratie en de vrijheid en berust op de denkbeelden uit de Verlichting. De tekst bestaat uit een inleiding, de tekst van het Het maatschappelijk verdrag, en 17 artikelen. De tekst werd opgesteld, voorafgaand aan de discussies over de nieuwe Franse grondwet. De Verklaring is gebaseerd op ideeën van de Verlichtingsfilosofen John Locke over natuurrecht en tolerantie in zijn Second Treatise of Government; op Jean-Jacques Rousseau met zijn ideeën over de gelijkheid van alle mensen in het Contrat Social; de scheiding der machten, uitgewerkt door Charles de Montesquieu in zijn Over de geest van de wetten. De bezwaren opgesomd in de Amerikaanse Onafhankelijkheidsverklaring zouden eveneens van invloed zijn geweest. (nl)
  • Deklaracja praw człowieka i obywatela (fr. Déclaration des droits de l'homme et du citoyen) – dokument programowy rewolucji francuskiej, uchwalony 26 sierpnia 1789 przez Konstytuantę. Wywodziła się z filozoficznych i politycznych nurtów oświecenia (Jean-Jacques Rousseau, Monteskiusz, Denis Diderot, John Locke). W 1791 potępiona w liście pasterskim papieża Piusa VI a w roku 2003 została wpisana na listę UNESCO Pamięć Świata. Zredagowana według projektu La Fayette’a, była wyrazem zmian zachodzących we Francji. Z 4 na 5 sierpnia Konstytuanta, znosząc ustrój feudalny, dała początek nowej erze w państwowości tego kraju. Wydanie samej Deklaracji było tylko początkiem szerokiego zakresu prac, jakie zostały podjęte. (pl)
  • A Declaração dos Direitos do Homem e do Cidadão (em francês: Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen) é um documento culminante da Revolução Francesa, que define os direitos individuais e coletivos dos homens (tomada, teoricamente, a palavra na acepção de "seres humanos") como universais. Influenciada pela doutrina dos "direitos naturais", os direitos dos homens são tidos como universais: válidos e exigíveis a qualquer tempo e em qualquer lugar, pois permitem à própria natureza humana. Na imagem da Declaração, o "Olho da Providência" brilhando no topo representa uma homologação divina às normas ali presentes, mas também alimenta teorias da conspiração no sentido de que a Revolução Francesa foi motivada por grupos ocultos. (pt)
  • Deklarationen om människans och medborgarens rättigheter (franska: Déclaration des droits de l'homme et du citoyen), även kallad augustirättigheterna, antogs av Frankrikes nationalförsamling 27 augusti (vissa källor säger 26 augusti) 1789 i samband med Franska revolutionen, som den första deklarationen om mänskliga rättigheter antagen av en stat. Nationalförsamlingen antog ytterligare en rättighetsdeklaration 1793. Kungen Ludvig XVI hade vägrat signera medborgarrättsdeklarationen av rädsla att det skulle leda till demokrati i Frankrike. Det var kvinnornas stormning av Versailles som fick honom att ändra sig. Kungen skrev skyndsamt på deklarationen nästföljande dag. Deklarationen avsåg endast rättigheter för män. 1791 publicerades Deklarationen om kvinnans och medborgarinnans rättigheter av Olympe de Gouges, men utan framgång. Dokumentet är sedan 2003 inskrivet på Unescos lista över världsminnen på grund av sin avgörande betydelse som förlaga för FN:s deklaration om de mänskliga rättigheterna som antogs 1948. (sv)
  • Деклара́ция прав челове́ка и граждани́на (фр. Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen) — важнейший документ Великой французской революции, определяющий индивидуальные права человека. Декларация была принята Национальным учредительным собранием (фр. Assemblée nationale constituante) 26 августа 1789 года. В основу идей Декларации прав человека и гражданина положена концепция равноправия и свободы, принадлежащей каждому от рождения. Естественными правами человека и гражданина объявлялись свобода личности, свобода слова, свобода убеждений, право на сопротивление угнетению. Декларация до сих пор лежит в фундаменте французского конституционного права. Она подтверждена французской конституцией 4 октября 1958 года. 16 июля 1971 года Конституционный совет Франции признал Декларацию юридически обязательным документом, нарушение которого приравнивается к неконституционности. В 2003 году ЮНЕСКО включила декларацию в реестр «Память мира». (ru)
  • Декларація прав людини і громадянина (фр. Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen) — історичний французький документ, прийнятий постановою Французьких Національних зборів 26 серпня 1789, визначна документальна пам'ятка Великої французької революції. Декларація включає загальні колективні та індивідуальні права всіх громадян Франції, вона досі носить фундаментальний характер для французького конституційного права. * Люди народжуються і залишаються вільними і рівними у правах; суспільні відмінності можуть ґрунтуватися лише на основі загальної користі. * Метою кожного політичного об'єднання є збереження природних і невід'ємних прав людини; цими правами є свобода, власність, безпека і опір гніту. * Джерело всього суверенітету бере свій початок в нації; жодна група, жодна особа не може здійснювати владу, яка прямо не витікає з нього. * Свобода полягає у владі робити все, що не є шкідливим для інших; таким чином, здійснення природних прав кожної людини має лише такі межі, які забезпечують іншим членам суспільства користування такими самими правами; такі межі можуть бути визначені лише законом. * Закон може забороняти лише ті дії¸ які є шкідливими для суспільства. Все, що не заборонено законом, те дозволено, і ніхто не може бути примушений робити те, що законом не передбачено. * Закон є виразом загальної волі; всі громадяни мають право брати участь особисто або через своїх представників у його створенні; повинен бути рівним для всіх, захищає він чи карає. Усі громадяни, як рівні перед ним, однаковою мірою допускаються до всіх державних посад, місць і служб, відповідно до їх здібностей і без розрізнення іншого, ніж на основі чеснот і обдарованості. * Жодна людина не може бути обвинувачена, заарештована або затримана, крім випадків, визначених законом, і відповідно до форм, передбачених ним. Той, хто домагається видання свавільних наказів, сприяє їх виданню, виконує їх, або той, на чию вимогу вони виконуються, повинен бути покараний; але кожний громадянин, викликаний чи затриманий на виконання закону, мусить негайно коритися; він є винним, якщо чинить опір. * Закон може встановлювати лише ті покарання, які безумовно і очевидно необхідні; ніхто не може бути покараний інакше, ніж на підставі закону, ухваленого і обнародуваного до вчинення злочину, і правомірно застосованого. * Оскільки кожна людина вважається невинуватою, доки її не визнано винною, то у разі необхідності застосування арешту, будь-яка надмірна суворість для забезпечення охорони особи обвинуваченого повинна суворо каратися законом. * Ніхто не може зазнавати утисків через вираження своїх поглядів, навіть релігійних, якщо їх вираження не порушує громадського порядку, встановленого законом. * Вільне повідомлення ідей і поглядів є одним з найцінніших прав людини. Як наслідок, кожен громадянин може вільно висловлюватись, писати і друкувати, але підлягає відповідальності за зловживання цією свободою у випадках, передбачених законом. * Забезпечення прав людини і громадянина передбачає необхідність застосування публічної сили; тому така сила встановлюється для блага усіх, а не в приватних інтересах тих, кому вона довірена. * Для утримання публічної сили і витрат на управління обов'язковим є загальний податок; він повинен стягуватись однаковою мірою з усіх громадян відповідно до їх статків. * Громадяни мають право встановлювати самостійно або через своїх представників необхідність державного податку, вільно погоджуватись на його стягнення, наглядати за його використанням і визначати його частку, розмір, порядок сплати і тривалість. * Суспільство має право вимагати від кожного представника влади звітування про його управлінську діяльність. * Усяке суспільство, в якому не забезпечуються гарантії прав або не проведено розподілу влад, не має конституції взагалі. * Оскільки власність є священним і непорушним правом, ніхто не може бути позбавлений її інакше, ніж у разі законно встановленої суспільної необхідності і за умови справедливого і попереднього відшкодування. Ці права включають право брати участь у , рівність перед законом, волю від несправедливого ув'язнення, свободу слова і релігії, податок у залежності від можливості його заплатити (прогресивне оподаткування), безпеку власності. Попри те, що Декларація встановлює загальні права всіх без винятку громадян Франції, у ній жодним чином не відображений статус жінок та рабства. У 1946 були додані рівні права для жінок, право на роботу, на створення спілок, на страйки, відпочинок, соціальну забезпеченість, допомогу в літньому віці і безкоштовне навчання. (uk)
  • 《人权和公民权宣言》(法語:Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen,简称《人权宣言》,1789年8月26日颁布)是在法国大革命时期颁布的纲领性文件。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 8217 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 31311 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 986299104 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Deklarace práv člověka a občana (francouzsky: La Déclaration des droits de l’homme et du citoyen) byla vydána 26. srpna 1789 francouzským Ústavodárným národním shromážděním a představovala první krok k vytvoření první francouzské ústavy. Deklarace obsahovala sedmnáct bodů, které výrazně ovlivnily pojetí evropského nahlížení na tato práva. (cs)
  • Am 26. August 1789 verkündete die französische Nationalversammlung die Erklärung der Menschen- und Bürgerrechte (Déclaration des Droits de l’Homme et du Citoyen). Dies ist einer der Grundlagentexte, mit denen die Demokratie und Freiheit in Frankreich begründet wurden. (de)
  • Gizonaren (/Gizakiaren?) eta Herritarraren Eskubideen Adierazpena Frantziako Iraultzako agiri nagusietako bat da. 1789ko abuztuaren 26an onartu zen eta zenbait eskubide indibidual eta kolektibo definitzen zituen. (eu)
  • 人間と市民の権利の宣言(にんげんとしみんのけんりのせんげん、仏: Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen)は、人間の自由と平等、人民主権、言論の自由、三権分立、所有権の神聖など17条からなるフランス革命の基本原則を記したものである。単に人権宣言(じんけんせんげん)とも呼ばれ、通常は世界人権宣言などの他の人権宣言と区別するためにフランス人権宣言と呼ばれる。 憲法制定への第一段階として、1789年8月26日に憲法制定国民議会によって採択された。 (ja)
  • 인간과 시민의 권리선언(Déclaration des droits de l'Homme et du citoyen)은 프랑스 혁명으로 만들어진 인권선언이다. 자연법 사상의 영향을 받아 자유와 평등, 종교, 출판 결사의 자유 등 인간의 천부적 권리는 장소와 시간을 초월하여 보편적임을 선언하였다. 이 선언으로 종교, 출판의자유등 인간의 기본권을 억압하던 로마 가톨릭교회를 중심으로 한 구체제의 억압은 종언을 고했다. 제헌국민의회에 의하여 1789년 8월 26일에 채택되었다. (ko)
  • A Declaração dos Direitos do Homem e do Cidadão (em francês: Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen) é um documento culminante da Revolução Francesa, que define os direitos individuais e coletivos dos homens (tomada, teoricamente, a palavra na acepção de "seres humanos") como universais. Influenciada pela doutrina dos "direitos naturais", os direitos dos homens são tidos como universais: válidos e exigíveis a qualquer tempo e em qualquer lugar, pois permitem à própria natureza humana. Na imagem da Declaração, o "Olho da Providência" brilhando no topo representa uma homologação divina às normas ali presentes, mas também alimenta teorias da conspiração no sentido de que a Revolução Francesa foi motivada por grupos ocultos. (pt)
  • 《人权和公民权宣言》(法語:Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen,简称《人权宣言》,1789年8月26日颁布)是在法国大革命时期颁布的纲领性文件。 (zh)
  • إعلان حقوق الإنسان والمواطن (بالفرنسية: La Déclaration des droits de l'Homme et du citoyen)، هو الإعلان الذي أصدرته الجمعية التأسيسية الوطنية في 26 آب/أغسطس 1789. يعتبر الإعلان وثيقة حقوق من وثائق الثورة الفرنسية الأساسية وتُعرَّف فيها الحقوق الفردية والجماعية للأمة. الإعلان متأثّر من فكر التنوير ونظريات العقد الاجتماعي والحقوق الطبيعية التي قال بها مفكرون أمثال جان جاك روسو، جون لوك، فولتير، مونتيسكيو، وهو يشكل الخطوة الأولى لصياغة الدستور. رغم أن الإعلان حدّد حقوق البشر دون استثناء (وليس حقوق المواطنين الفرنسيين فقط) إلا أنّه لم يحدد مكانة النساء أو العبودية بشكل واضح. (ar)
  • La Declaració dels Drets de l'Home i del Ciutadà (en francès: La Déclaration des droits de l'homme et du citoyen) és un dels documents fonamentals de la Revolució Francesa. Aquesta declaració defineix un conjunt de drets individuals i col·lectius. Va ser adoptada el 26 d'agost de 1789 per l'Assemblea Nacional Constituent francesa com a primer pas per redactar una Constitució. Les fonts o influències d'aquest text es troben sobretot en els pensadors de la Il·lustració francesa, especialment Rousseau i Montesquieu, i en la Declaració d'Independència dels Estats Units de 1776. (ca)
  • Η Διακήρυξη των Δικαιωμάτων του Ανθρώπου και του Πολίτη ψηφίστηκε το 1789 κατά την περίοδο της Γαλλικής Επανάστασης από τη Συντακτική Συνέλευση. Βασισμένη στις ιδέες του Διαφωτισμού και επηρεασμένη από ανάλογο φιλελεύθερο κλίμα κατοχύρωνε για την αστική τάξη με τα άρθρα της κάποια θεμελιώδη δικαιώματα που ως τότε είχαν καταπατηθεί από την εξουσία του απολυταρχικού καθεστώτος. Αναγνωριζόταν σε όλους το δικαίωμα της ελευθερίας, της ισότητας, της ανεξιθρησκίας και το απαραβίαστο της ιδιοκτησίας. Επίσης προασπίστηκε την εξουσία που πηγάζει από το λαό, καταργήθηκαν οι τίτλοι ευγένειας και οριζόταν ότι όλοι οι πολίτες ήταν δεκτοί σε διάφορα αξιώματα, θέσεις και υπηρεσίες ανάλογα με τις ικανότητές τους (αξιοκρατία).Το κείμενο της διακήρυξης έχει ως εξής: (el)
  • The Declaration of the Rights of Man and of the Citizen (French: Déclaration des droits de l'homme et du citoyen de 1789), set by France's National Constituent Assembly in 1789, is a human civil rights document from the French Revolution. The 1789 Declaration, together with the 1215 Magna Carta, the 1689 English Bill of Rights, the 1776 United States Declaration of Independence, and the 1789 United States Bill of Rights, inspired in large part the 1948 United Nations Universal Declaration of Human Rights. (en)
  • La Deklaracio pri Homaj kaj Civitanaj Rajtoj (franclingve Déclaration des droits de l'homme et du citoyen) estas unu el la plej fundamentaj aktoj de la franca revolucio de 1789. Ĝi difinas plurajn individuajn aŭ kolektivajn rajtojn por la franca popolo kaj eĉ por ĉiuj homoj senescepte (ĝi volas sin universala). Ĝin alprenis la Nacia Konstitucidona Asembleo (Assemblée nationale constituante) la 26-an de aŭgusto 1789. La Deklaro devis esti la unua ŝtupo antaŭ kompleta konstitucio. (eo)
  • La Declaración de los Derechos del Hombre y del Ciudadano, aprobada por la Asamblea Nacional Constituyente francesa el 26 de agosto de 1789, es uno de los documentos fundamentales de la Revolución francesa (1789-1799) en cuanto a definir los derechos personales y los de la comunidad, además de los universales. Influida por la , los derechos del hombre se entienden como universales. (es)
  • La Déclaration des droits de l'homme et du citoyen de 1789 (parfois abrégée en DDHC) est un texte fondamental de la Révolution française, qui énonce un ensemble de droits naturels individuels et les conditions de leur mise en œuvre. Ses derniers articles sont adoptés le 26 août 1789. (fr)
  • Deklarasi Hak Asasi Manusia dan Warga Negara (Prancis: La Déclaration des droits de l'Homme et du citoyen) adalah salah satu dokumen fundamental dari Revolusi Prancis, menetapkan sekumpulan hak-hak individu dan hak-hak kolektif manusia. Diadopsi pada 26 Agustus 1789, oleh Majelis Konstituen Nasional (Assemblée nationale constituante), sebagai langkah awal untuk penulisan sebuah konstitusi. Ini menetapkan hak-hak fundamental tidak hanya bagi warga negara Prancis tetapi memperuntukan hak-hak ini untuk seluruh manusia tanpa terkecuali: Beberapa isi deklarasi Prancis yaitu: (in)
  • La Dichiarazione dei Diritti dell'Uomo e del Cittadino del 1789 (Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen) è un testo giuridico elaborato nel corso della Rivoluzione francese, contenente una solenne elencazione di diritti fondamentali dell'individuo e del cittadino. È stata emanata il mercoledì 26 agosto del 1789, basandosi sulla Dichiarazione d'indipendenza americana. Tale documento ha ispirato numerose carte costituzionali e il suo contenuto ha rappresentato uno dei più alti riconoscimenti della libertà e dignità umana. (it)
  • Deklaracja praw człowieka i obywatela (fr. Déclaration des droits de l'homme et du citoyen) – dokument programowy rewolucji francuskiej, uchwalony 26 sierpnia 1789 przez Konstytuantę. Wywodziła się z filozoficznych i politycznych nurtów oświecenia (Jean-Jacques Rousseau, Monteskiusz, Denis Diderot, John Locke). W 1791 potępiona w liście pasterskim papieża Piusa VI a w roku 2003 została wpisana na listę UNESCO Pamięć Świata. (pl)
  • De Verklaring van de rechten van de mens en de burger (Frans: Déclaration des droits de l’homme et du citoyen) is een fundamentele en enigszins abstracte tekst over de democratie en de vrijheid en berust op de denkbeelden uit de Verlichting. De tekst bestaat uit een inleiding, de tekst van het Het maatschappelijk verdrag, en 17 artikelen. De tekst werd opgesteld, voorafgaand aan de discussies over de nieuwe Franse grondwet. (nl)
  • Деклара́ция прав челове́ка и граждани́на (фр. Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen) — важнейший документ Великой французской революции, определяющий индивидуальные права человека. Декларация была принята Национальным учредительным собранием (фр. Assemblée nationale constituante) 26 августа 1789 года. В основу идей Декларации прав человека и гражданина положена концепция равноправия и свободы, принадлежащей каждому от рождения. Естественными правами человека и гражданина объявлялись свобода личности, свобода слова, свобода убеждений, право на сопротивление угнетению. (ru)
  • Deklarationen om människans och medborgarens rättigheter (franska: Déclaration des droits de l'homme et du citoyen), även kallad augustirättigheterna, antogs av Frankrikes nationalförsamling 27 augusti (vissa källor säger 26 augusti) 1789 i samband med Franska revolutionen, som den första deklarationen om mänskliga rättigheter antagen av en stat. Nationalförsamlingen antog ytterligare en rättighetsdeklaration 1793. Deklarationen avsåg endast rättigheter för män. 1791 publicerades Deklarationen om kvinnans och medborgarinnans rättigheter av Olympe de Gouges, men utan framgång. (sv)
  • Декларація прав людини і громадянина (фр. Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen) — історичний французький документ, прийнятий постановою Французьких Національних зборів 26 серпня 1789, визначна документальна пам'ятка Великої французької революції. Декларація включає загальні колективні та індивідуальні права всіх громадян Франції, вона досі носить фундаментальний характер для французького конституційного права. (uk)
rdfs:label
  • إعلان حقوق الإنسان والمواطن (ar)
  • Declaració dels Drets de l'Home i del Ciutadà (ca)
  • Deklarace práv člověka a občana (cs)
  • Erklärung der Menschen- und Bürgerrechte (de)
  • Διακήρυξη των Δικαιωμάτων του Ανθρώπου και του Πολίτη (el)
  • Declaration of the Rights of Man and of the Citizen (en)
  • Deklaracio pri Homaj kaj Civitanaj Rajtoj (eo)
  • Declaración de los Derechos del Hombre y del Ciudadano (es)
  • Gizonaren eta Herritarraren Eskubideen Adierazpena (eu)
  • Déclaration des droits de l'homme et du citoyen de 1789 (fr)
  • Deklarasi Hak Asasi Manusia dan Warga Negara (in)
  • Dichiarazione dei diritti dell'uomo e del cittadino (it)
  • 人間と市民の権利の宣言 (ja)
  • 인간과 시민의 권리선언 (ko)
  • Verklaring van de rechten van de mens en de burger (nl)
  • Deklaracja praw człowieka i obywatela (pl)
  • Declaração dos Direitos do Homem e do Cidadão (pt)
  • Декларация прав человека и гражданина (ru)
  • Deklarationen om människans och medborgarens rättigheter (sv)
  • Декларація прав людини і громадянина (uk)
  • 人权和公民权宣言 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:notableWork of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:shipNamesake of
is foaf:primaryTopic of