| dbo:abstract
|
- L'expropiació és una institució de dret públic, que consisteix en la transferència coactiva de la propietat privada a l'estat o una altra entitat de l'administració pública (municipi, autonomia...), mitjançant una indemnització, concretament. Es pot expropiar un bé amb la finalitat que sigui explotat per l'estat o fins i tot per part d'un tercer. L'expropiació té dues notes característiques, primera que l'expropiació és una transferència de caràcter coactiu, cosa que en fa una institució característica del dret públic que no pot ser assimilada a la compravenda prevista en el dret privat; segon que l'expropiat té dret a rebre a canvi una indemnització equivalent al valor econòmic de l'objecte expropiat, cosa que la diferencia de la confiscació. (ca)
- La Eksproprietigo aŭ Eksposedigo estas institucio de Publika Juro, kiu konsistas en la perforta aŭ deviga transporto de la privata proprieto de ia posedanto al la ŝtato, per monkompenso, konkrete, al estaĵo de la Publika Administrado dotita de propra heredaĵo. Ĝi povas elposedigi ĉu por ke ĉi tiu posedo estu ekspluatata de la ŝtato aŭ de tria aganto. La Eksproprietigo posedas du karakterizojn, unua ke ĝi estas transporto de deviga karaktero, kio faras ĝin karakteriza institucio de la Publika Juro kiu tute diferencas el la aĉeto-vendo antaŭvidita en la privata juro; dua ke la elposedigito rajtas ricevi monkompenson ekvivalentan al la ekonomia valoro de la aĵo elposedigita, kio diferencas ĝin el la konfisko. (eo)
- Eminent domain (United States, Philippines), land acquisition (India, Malaysia, Singapore), compulsory purchase/acquisition (Australia, New Zealand, Ireland, United Kingdom), resumption (Hong Kong, Uganda), resumption/compulsory acquisition (Australia, Barbados, New Zealand, Ireland, United Kingdom), or expropriation (Argentina, Belgium, Brazil, Canada, Chile, Denmark, Finland, France, Germany, Greece, Italy, Mexico, Netherlands, Norway, Panama, Poland, Portugal, Russia, South Africa, Spain, Sweden, Serbia) is the power of a state, provincial, or national government to take private property for public use. It does not include the power to take and transfer ownership of private property from one property owner to another private property owner without a valid public purpose. This power can be legislatively delegated by the state to municipalities, government subdivisions, or even to private persons or corporations, when they are authorized by the legislature to exercise the functions of public character. The most common uses of property taken by eminent domain have been for roads, government buildings and public utilities. Many railroads were given the right of eminent domain to obtain land or easements in order to build and connect rail networks. In the mid-20th century, a new application of eminent domain was pioneered, in which the government could take the property and transfer it to a private third party for redevelopment. This was initially done only to a property that has been deemed "blighted" or a "development impediment", on the principle that such properties had a negative impact upon surrounding property owners, but was later expanded to allow the taking of any private property when the new third-party owner could develop the property in such a way as to bring in increased tax revenues to the government. Some jurisdictions require that the taker make an offer to purchase the subject property, before resorting to the use of eminent domain. However, once the property is taken and the judgment is final, the condemnor owns it in fee simple, and may put it to uses other than those specified in the eminent domain action. Takings may be of the subject property in its entirety (total take) or in part (part take), either quantitatively or qualitatively (either partially in fee simple or, commonly, an easement, or any other interest less than the full fee simple title). (en)
- Als Enteignung (im 19. Jahrhundert entlehnt aus frz. expropriation, zu lat. proprius „eigen, eigentümlich“) bezeichnet man juristisch den Entzug des Eigentums an einer unbeweglichen oder beweglichen Sache durch den Staat, im Rahmen der Gesetze und gegen eine Entschädigung. In der Umgangssprache wird auch die Konfiskation, der entschädigungslose Entzug, oft als Enteignung bezeichnet. Die Enteignung von Produktionsmitteln bzw. Unternehmen wird meist als Verstaatlichung bezeichnet (laut Artikel 15 des Grundgesetzes als Vergesellschaftung), die Enteignung von Grund und Boden in großem Stil als Bodenreform oder Landreform (Land als Synonym für Grundbesitz). Als Begründung der Enteignungen aus verkehrstechnischen, militärischen und anderen in den Staatsaufgaben liegenden Gründen wird ein übergeordneter, dem Allgemeinwohl dienender Zweck angeführt. Das ist auch bei individuellen Enteignungen meistens die Begründung. Flächendeckende Konfiskationen („Enteignungen“) gibt es beispielsweise nach Eroberungskriegen, wenn die Sieger den Verlierern alles wegnehmen, oder nach starken innenpolitischen Veränderungen wie Revolutionen. Da Eigentum in marktwirtschaftlich verfassten Demokratien zu den Grundrechten gehört, sind Enteignungen dort nur in bestimmten rechtlich geregelten Ausnahmefällen möglich. In Zentralverwaltungswirtschaften ist dagegen meist der Staat der Haupteigentümer und Verwalter der Produktionsmittel, so dass deren Enteignung allgemeines Gesetz geworden ist. (de)
- Desjabetzapena estatuak ondasun baten jabetza bere jabeari kentzen dionean gertatzen da, jabearen borondatea kontuan hartu gabe baina legeak ezartzen dituen prozedurak erabiliz eta jabeari kalte-ordaina emanez. Sarritan desjabetzeek eraikitzeko lurrak eta eraikinak hartzen dituzte, baina enpresa pribatuak ere desjabetu daitezke, sektore ekonomiko bat estatuaren esku geratzea bilatzen duen nazionalizazio izeneko prozesuaren baitan. (eu)
- La expropiación es un fenómeno de derecho público, constitucional y administrativo que consiste en la de la propiedad privada desde su titular al Estado, mediante indemnización: concretamente, a un ente de la administración pública dotado de patrimonio propio. Puede expropiarse un bien para que este sea explotado por el Estado o por un tercero. La expropiación posee dos notas características: primera, es una transferencia de carácter coactivo, lo que hace de ella una institución característica del derecho público que no puede ser asimilada a la compraventa prevista en el derecho privado; segunda, la persona expropiada tiene derecho a recibir a cambio una indemnización equivalente al valor económico del objeto expropiado, lo que la diferencia de la confiscación. (es)
- En droit, l'expropriation est une opération tendant à priver, contre son gré, un propriétaire foncier de sa propriété. De nos jours, ce terme désigne le plus souvent une expropriation pour cause d'utilité publique. (fr)
- 土地収用（とちしゅうよう）とは、日本国憲法第29条第3項「私有財産は、正当な補償の下に、これを公共のために用いることができる。」に基づき、公共の利益となる事業の用に供するため、土地の所有権その他の権利を、収用委員会（委員は都道府県議会の同意を経て任命された収用委員により構成される行政委員会）での審理や裁決など、一連の手続きを経てその権利者の意思にかかわらず、国又は地方公共団体等に強制的に取得させる行為をいう。 (ja)
- 수용권(収用權, Eminent domain)은 국가나 자치단체 또는 공공단체가 공공의 이익을 위해 개인이 소유한 재산의 소유권과 기타 권리를 법률이 정한 일련의 절차에 따라 소유자의 동의 없이 강제적으로 취득 또는 사용할 수 있는 권한을 말한다. (ko)
- L'espropriazione per pubblica utilità è un istituto giuridico italiano che consente allo Stato di acquisire per sé o per un altro soggetto una proprietà privata per esigenze di interesse pubblico. Espropria, scritta su un muro di Torino Tale acquisizione è di norma compensata da un'indennità nei confronti del soggetto espropriato del bene. L'espropriazione è espressione del potere ablatorio che, in varia misura, tutti gli ordinamenti riconoscono alla pubblica amministrazione e che consente alla stessa di sacrificare l'interesse privato in vista di un superiore interesse pubblico (che, nel caso dell'espropriazione per pubblica utilità è solitamente - ma non esclusivamente - quello di realizzare un'opera pubblica). (it)
- Onteigening is de gedwongen overdracht van het eigendomsrecht van particulieren aan de overheid. Onteigening moet worden onderscheiden van confiscatie of beslag. Confiscatie wordt toegepast op goederen waarmee een strafbaar feit is begaan. Het principe van de onteigening is al erg oud. Koning Erišum I van Assur paste het zo'n kleine vierduizend jaar geleden al toe. (nl)
- Wywłaszczenie (także ekspropriacja z łac. expropriatio; expropiare – wywłaszać, propius – własny) – przymusowe pozbawienie własności, pozbawienie lub ograniczenie prawa rzeczowego określonej osoby na mocy indywidualnego aktu prawnego i wyłącznie na cele publiczne. Wywłaszczenie nieruchomości może być dokonane, gdy nie można jej nabyć w drodze umowy cywilnoprawnej. Stanowi najdalej idącą ingerencję w prawo rzeczowe, na którą składają się trzy podstawowe elementy:
* odebranie prawa podmiotowego;
* działanie z mocy przymusu państwowego:
* na drodze aktu indywidualnego (tworząca nowy stan prawny decyzja administracyjna);
* na drodze aktu ogólnego (ustawa, rozporządzenie z mocą ustawy, rozporządzenie wykonawcze);
* przejęcie własności za odszkodowaniem. W efekcie prawo rzeczowe do nieruchomości zostaje przeniesione na rzecz jednostek samorządu terytorialnego lub Skarbu Państwa. (pl)
- Desapropriação é o procedimento pelo qual o Poder Público retira de seu dono a propriedade de bem móvel ou imóvel sob a alegação da necessidade pública, utilidade pública ou interesse social, compulsoriamente, adquirindo-o para si em caráter originário, mediante justa e prévia indenização. É, em geral, um ato promovido pelo Estado, mas poderá ser concedido a particulares permissionários ou concessionários de serviços públicos, mediante autorização da Lei ou de Contrato com a Administração. A desapropriação é compulsória e exige a indenização do dono do imóvel. (pt)
- Expropriation (av latin ex, "av, från", och pro'prius,"egen") är ett rättsligt förfarande där ägaren av en fastighet mot ekonomisk ersättning tvingas överlåta äganderätten till en annan part. Expropriation kan även gälla enbart nyttjanderätten av en fastighet, detta innebär att ägaren behåller äganderätten men tvingas överlåta rätten att använda, hyra eller arrendera fastigheten till en annan part. Expropriation kan enligt svensk lag endast beviljas om speciella allmänna ändamål föreligger, till exempel "för att ge en kommun möjlighet att förfoga över mark eller annat utrymme som med hänsyn till den framtida utvecklingen krävs för tätbebyggelse eller därmed sammanhängande anordning". Både staten, kommuner och enskilda kan begära expropriation genom ansökan till regeringen. I praktiken prövas expropriationsfrågor oftast av den lokala länsstyrelsen eller lantmäterimyndigheten. Fastigheter som ägs av staten kan inte exproprieras. (sv)
- Экспроприация (новолат. expropriatio — лишение собственности; от лат. ех — от + proprius — собственный) — принудительное отчуждение имущества:
* Юридическая экспроприация — принудительное безвозмездное (конфискация) или оплачиваемое (реквизиция) отчуждение имущества, производимое государственными органами. Объектом экспроприации может быть как недвижимое (например, земля при проведении железных или грунтовых дорог), так и движимое имущество.
* Лишение собственности и прежнего социального положения одного общественного класса другим, а внутри класса — одного его слоя другим. Пример экспроприации внутри класса в силу законодательного акта — секуляризация церковных имений.
* Принудительное изъятие собственности частных лиц и госучреждений, проводимое большевиками и другими революционными партиями до революции 1917 года для финансирования своей подпольной деятельности (к примеру, см. Камо).
* В частности, после революции 1917 года правительством большевиков была объявлена отмена частной собственности на средства производства и начата национализация на контролируемых ими территориях (см. также Грабь награбленное)
* В 30-е и 40-е годы XX века экспроприация частной собственности проходила на всех территориях, которые по тем или иным причинам занимала Красная Армия: в Молдавии, на Западной Украине, в Белоруссии, Эстонии, Латвии, Литве, Польше, Венгрии, Румынии, Болгарии, Германии (ГДР) и других странах.
* В XX веке в ряде стран Европы, Азии, Африки и Латинской Америки для решения аграрного вопроса проводилась экспроприация крупных земельных владений (латифундий).
* Конституции США, Германии, Испании, Австралии, Чили (и во многих других странах- акты парламентов) разрешают государству отчуждать частную собственность без согласия её владельца, при условии компенсации по «рыночным ценам».
* В анархизме присвоение народом права на довольство для всех. (ru)
- 土地徵收（又称土地征用、徵地）係指政府為促進物品利用、增進公共利益，而興建各種設施，基於政府公權力，依法定程序，取得特定私有或集體所有的土地，並給予當事者相當補償之行為。 政府对土地及所属房屋的征收是民众关注的行为，然而因為土地涉及的權屬、利益關係複雜，濫權、不當徵收、超徵常引起民怨。與此同時，有部份長期居住的居民拒絕搬遷，形成釘子戶，土地徵收的難度亦因此提高。 (zh)
- Експропріа́ція (лат. expropriatio, від лат. exproprio — «позбавляю власності») — примусове (без відшкодування чи оплачуване) позбавлення власності. Зазвичай термін експропріація використовується у випадках вилучення майна державою чи громадою. Як правило така експропріація здійснюється на основі певних законодавчих актів, указів тощо. Експропріація без відшкодування називається конфіскацією. Експропріації — головний спосіб перерозподілу власності в часи соціальних потрясінь та революцій. На сучасному етапі експропріація в законодавстві європейських країн розглядається виключно як прерогатива державної влади і використовується майже виключно щодо нерухомої власності, у випадку коли вона необхідна для здійснення певних суспільних чи суспільно корисних робіт. Прикладом може бути земельна ділянка, необхідна для будівництва моста чи дороги. В англійській мові використовуються декілька історично-обумовлених термінів для позначення експроприації: eminent domain (США, Філіпіни), land acquisition (Індія, Малайзія, Сингапур), compulsory purchase/acquisition (Австралія, Нова Зеландія, Ірландія, Сполучене Королівство), resumption (Гонг-Конг, Уганда), resumption/compulsory acquisition (Австралія, Барбадос, Нова Зеландія, Ірландія, Сполучене Королівство), expropriation (Аргентина, Бразилія, Канада, Чілі, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Панама, Польща, Португалія, Україна, ПАР, Іспанія, Швеція). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Desjabetzapena estatuak ondasun baten jabetza bere jabeari kentzen dionean gertatzen da, jabearen borondatea kontuan hartu gabe baina legeak ezartzen dituen prozedurak erabiliz eta jabeari kalte-ordaina emanez. Sarritan desjabetzeek eraikitzeko lurrak eta eraikinak hartzen dituzte, baina enpresa pribatuak ere desjabetu daitezke, sektore ekonomiko bat estatuaren esku geratzea bilatzen duen nazionalizazio izeneko prozesuaren baitan. (eu)
- En droit, l'expropriation est une opération tendant à priver, contre son gré, un propriétaire foncier de sa propriété. De nos jours, ce terme désigne le plus souvent une expropriation pour cause d'utilité publique. (fr)
- 土地収用（とちしゅうよう）とは、日本国憲法第29条第3項「私有財産は、正当な補償の下に、これを公共のために用いることができる。」に基づき、公共の利益となる事業の用に供するため、土地の所有権その他の権利を、収用委員会（委員は都道府県議会の同意を経て任命された収用委員により構成される行政委員会）での審理や裁決など、一連の手続きを経てその権利者の意思にかかわらず、国又は地方公共団体等に強制的に取得させる行為をいう。 (ja)
- 수용권(収用權, Eminent domain)은 국가나 자치단체 또는 공공단체가 공공의 이익을 위해 개인이 소유한 재산의 소유권과 기타 권리를 법률이 정한 일련의 절차에 따라 소유자의 동의 없이 강제적으로 취득 또는 사용할 수 있는 권한을 말한다. (ko)
- Onteigening is de gedwongen overdracht van het eigendomsrecht van particulieren aan de overheid. Onteigening moet worden onderscheiden van confiscatie of beslag. Confiscatie wordt toegepast op goederen waarmee een strafbaar feit is begaan. Het principe van de onteigening is al erg oud. Koning Erišum I van Assur paste het zo'n kleine vierduizend jaar geleden al toe. (nl)
- Desapropriação é o procedimento pelo qual o Poder Público retira de seu dono a propriedade de bem móvel ou imóvel sob a alegação da necessidade pública, utilidade pública ou interesse social, compulsoriamente, adquirindo-o para si em caráter originário, mediante justa e prévia indenização. É, em geral, um ato promovido pelo Estado, mas poderá ser concedido a particulares permissionários ou concessionários de serviços públicos, mediante autorização da Lei ou de Contrato com a Administração. A desapropriação é compulsória e exige a indenização do dono do imóvel. (pt)
- 土地徵收（又称土地征用、徵地）係指政府為促進物品利用、增進公共利益，而興建各種設施，基於政府公權力，依法定程序，取得特定私有或集體所有的土地，並給予當事者相當補償之行為。 政府对土地及所属房屋的征收是民众关注的行为，然而因為土地涉及的權屬、利益關係複雜，濫權、不當徵收、超徵常引起民怨。與此同時，有部份長期居住的居民拒絕搬遷，形成釘子戶，土地徵收的難度亦因此提高。 (zh)
- L'expropiació és una institució de dret públic, que consisteix en la transferència coactiva de la propietat privada a l'estat o una altra entitat de l'administració pública (municipi, autonomia...), mitjançant una indemnització, concretament. Es pot expropiar un bé amb la finalitat que sigui explotat per l'estat o fins i tot per part d'un tercer. (ca)
- Als Enteignung (im 19. Jahrhundert entlehnt aus frz. expropriation, zu lat. proprius „eigen, eigentümlich“) bezeichnet man juristisch den Entzug des Eigentums an einer unbeweglichen oder beweglichen Sache durch den Staat, im Rahmen der Gesetze und gegen eine Entschädigung. In der Umgangssprache wird auch die Konfiskation, der entschädigungslose Entzug, oft als Enteignung bezeichnet. Die Enteignung von Produktionsmitteln bzw. Unternehmen wird meist als Verstaatlichung bezeichnet (laut Artikel 15 des Grundgesetzes als Vergesellschaftung), die Enteignung von Grund und Boden in großem Stil als Bodenreform oder Landreform (Land als Synonym für Grundbesitz). Als Begründung der Enteignungen aus verkehrstechnischen, militärischen und anderen in den Staatsaufgaben liegenden Gründen wird ein übergeo (de)
- La Eksproprietigo aŭ Eksposedigo estas institucio de Publika Juro, kiu konsistas en la perforta aŭ deviga transporto de la privata proprieto de ia posedanto al la ŝtato, per monkompenso, konkrete, al estaĵo de la Publika Administrado dotita de propra heredaĵo. Ĝi povas elposedigi ĉu por ke ĉi tiu posedo estu ekspluatata de la ŝtato aŭ de tria aganto. (eo)
- Eminent domain (United States, Philippines), land acquisition (India, Malaysia, Singapore), compulsory purchase/acquisition (Australia, New Zealand, Ireland, United Kingdom), resumption (Hong Kong, Uganda), resumption/compulsory acquisition (Australia, Barbados, New Zealand, Ireland, United Kingdom), or expropriation (Argentina, Belgium, Brazil, Canada, Chile, Denmark, Finland, France, Germany, Greece, Italy, Mexico, Netherlands, Norway, Panama, Poland, Portugal, Russia, South Africa, Spain, Sweden, Serbia) is the power of a state, provincial, or national government to take private property for public use. It does not include the power to take and transfer ownership of private property from one property owner to another private property owner without a valid public purpose. This power can (en)
- La expropiación es un fenómeno de derecho público, constitucional y administrativo que consiste en la de la propiedad privada desde su titular al Estado, mediante indemnización: concretamente, a un ente de la administración pública dotado de patrimonio propio. Puede expropiarse un bien para que este sea explotado por el Estado o por un tercero. (es)
- L'espropriazione per pubblica utilità è un istituto giuridico italiano che consente allo Stato di acquisire per sé o per un altro soggetto una proprietà privata per esigenze di interesse pubblico. Espropria, scritta su un muro di Torino (it)
- Wywłaszczenie (także ekspropriacja z łac. expropriatio; expropiare – wywłaszać, propius – własny) – przymusowe pozbawienie własności, pozbawienie lub ograniczenie prawa rzeczowego określonej osoby na mocy indywidualnego aktu prawnego i wyłącznie na cele publiczne. Wywłaszczenie nieruchomości może być dokonane, gdy nie można jej nabyć w drodze umowy cywilnoprawnej. Stanowi najdalej idącą ingerencję w prawo rzeczowe, na którą składają się trzy podstawowe elementy: W efekcie prawo rzeczowe do nieruchomości zostaje przeniesione na rzecz jednostek samorządu terytorialnego lub Skarbu Państwa. (pl)
- Экспроприация (новолат. expropriatio — лишение собственности; от лат. ех — от + proprius — собственный) — принудительное отчуждение имущества:
* Юридическая экспроприация — принудительное безвозмездное (конфискация) или оплачиваемое (реквизиция) отчуждение имущества, производимое государственными органами. Объектом экспроприации может быть как недвижимое (например, земля при проведении железных или грунтовых дорог), так и движимое имущество.
* Лишение собственности и прежнего социального положения одного общественного класса другим, а внутри класса — одного его слоя другим. Пример экспроприации внутри класса в силу законодательного акта — секуляризация церковных имений.
* Принудительное изъятие собственности частных лиц и госучреждений, проводимое большевиками и другими революционными п (ru)
- Expropriation (av latin ex, "av, från", och pro'prius,"egen") är ett rättsligt förfarande där ägaren av en fastighet mot ekonomisk ersättning tvingas överlåta äganderätten till en annan part. Expropriation kan även gälla enbart nyttjanderätten av en fastighet, detta innebär att ägaren behåller äganderätten men tvingas överlåta rätten att använda, hyra eller arrendera fastigheten till en annan part. (sv)
- Експропріа́ція (лат. expropriatio, від лат. exproprio — «позбавляю власності») — примусове (без відшкодування чи оплачуване) позбавлення власності. Зазвичай термін експропріація використовується у випадках вилучення майна державою чи громадою. Як правило така експропріація здійснюється на основі певних законодавчих актів, указів тощо. Експропріація без відшкодування називається конфіскацією. Експропріації — головний спосіб перерозподілу власності в часи соціальних потрясінь та революцій. (uk)
|
