| dbo:abstract
|
- Die Organisation der französischen Gerichte beruht auf einer strikten Trennung zwischen ordentlicher und Verwaltungsgerichtsbarkeit (ordre de juridiction judiciaire und ordre de juridiction administrative) im französischen Recht. Ihr liegt das Trennungsmodell von Verwaltungs- und Justizbehörden (principe de séparation des autorités administratives et judiciaires) zugrunde, das auf ein Gesetz vom 16. bis 24. August 1790 zurückgeht. Nach diesem ist es dem Richter (der ordentlichen Gerichtsbarkeit) verboten, „die Arbeit der Verwaltungsbehörden in irgendeiner Form zu stören, insbesondere keine Gerichtsverfahren gegen sie zuzulassen“ (frz.: de troubler de quelque manière que ce soit les opérations des corps administratifs, ni citer devant eux les administrateurs en raison de leurs fonctions). Über die Zuordnung entscheidet in Zweifelsfällen das Tribunal des Conflits. Ebenfalls außerhalb der Einteilung in ordentliche und Verwaltungsgerichtsbarkeit befindet sich schließlich der Conseil constitutionnel. (de)
- In France, career judges are considered civil servants exercising one of the sovereign powers of the state, so French citizens are eligible for judgeship, but not citizens of the other EU countries. France's independent court system enjoys special statutory protection from the executive branch. Procedures for the appointment, promotion, and removal of judges vary depending on whether it is for the ordinary ("judiciaire") or administrative stream. Judicial appointments in the judicial stream must be approved by a special panel, the High Council of the Judiciary. Once appointed, career judges serve for life and cannot be removed without specific disciplinary proceedings conducted before the Council with due process. The Ministry of Justice handles the administration of courts and the judiciary, including paying salaries or constructing new courthouses. The Ministry also funds and administers the prison system. Lastly, it receives and processes applications for presidential pardons and proposes legislation dealing with matters of civil or criminal justice. The Minister of Justice is also the head of public prosecution, though this is controversial since it is seen to represent a conflict of interest in cases such as political corruption against politicians. At the basic level, the courts can be seen as organized into:
* ordinary courts (ordre judiciaire), which handle criminal and civil litigation
* administrative courts (ordre administratif), which supervise the government and handle complaints The structure of the French judiciary is divided into three tiers:
* Inferior courts of original and general jurisdiction
* Intermediate appellate courts which hear cases on appeal from lower courts
* Courts of last resort which hear appeals from lower appellate courts on the interpretation of law. There are exceptions to this scheme, as noted below. (en)
- L'organisation juridictionnelle nationale française est l'organisation des tribunaux nationaux français, dans l'ordre juridique interne. On exclut donc de cette organisation l'ensemble des juridictions qui ne sont pas nationales, qui résultent d'un contrat ou d'un statut défini entre des membres. On ne s'intéresse donc qu'aux tribunaux sanctionnés par l'administration d'État, définis par la loi. Les juridictions internationales, européennes ou communautaires, qui résident dans un ordre juridique externe, seront elles aussi exclues, car elles n'émanent pas de l'administration d'État, mais d'autres organisations internationales (Union européenne, Conseil de l'Europe, Nations unies…). 8 140 magistrats sont chargés d'appliquer la loi ; en tout, en 2018, 84 969 agents travaillent pour le ministère de la Justice. Cela fait 11,9 juges professionnels pour 100 000 habitants, contre près de 15 en Belgique, 20 en Autriche, et presque 25 en Allemagne. (fr)
- La magistratura francese si basa su una netta separazione tra giurisdizione ordinaria e amministrativa (ordre de juridiction judiciaire e ordre de juridiction Administrative) nel diritto francese. Si basa sul modello di separazione delle autorità amministrative e giudiziarie (principe de séparation des autorités administratives et judiciaires), che risale a una legge del 16-24 agosto 1790. In base a ciò, al giudice (della giurisdizione ordinaria) è vietato "interrompere in alcun modo il lavoro delle autorità amministrative, in particolare per non consentire procedimenti legali contro di essi" (in francese: de troubler de quelque manière que ce soit les opérations des corps administratifs, ni citer devant eux les administrateurs en raison de leurs fonctions). In caso di dubbio, il deciderà sull'incarico. Infine, il Consiglio costituzionale si trova al di fuori della divisione in giurisdizioni ordinarie e amministrative. (it)
- 프랑스의 사법부(프랑스어: l'organisation juridictionnelle nationale française, 영어: Judiciary of France)는 프랑스 정부에서 사법권을 행사하는 기관들의 체계를 일컫는 말이다. 대륙법계의 대표주자인 프랑스는 관할에 따라 다수의 최고법원을 두고 있으며, 법관과 검사를 아우르는 전통적 관념으로서의 사법관 개념을 유지하고 있다. (ko)
- Судова система Франції (фр. Organisation juridictionnelle en France) складається з трьох рівнів судів: суд першої інстанції (районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, що має право винести судове рішення у справі), апеляційний суд і касаційний суд. Існують спеціалізовані суди, які входять у трирівневу систему (наприклад, оскарження рішень спеціалізованих судів здійснюється у звичайних апеляційних і в касаційних судах). Цивільні суди першої інстанції розділені на кілька видів за типом спорів:
* комерційні спори;
* спори з соціальних питань;
* земельні спори. Кримінальні справи розглядаються судами в такому порядку. Є дві категорії кримінального судочинства. Різниця між ними не завжди чітка, тому й викликає багато питань до кримінального судочинства у Франції. Суд з розслідування — це суд, який має повноваження з розслідування злочинів або проведення різних слідчих дій: допит свідків, сторін у справі, проведення обшуків, арешт підозрюваного тощо Суд першої інстанції має ті ж повноваження, але основна його функція полягає у вирішенні питань винуватості чи невинуватості особи, а також у винесенні вироку. Тільки кримінальні суди мають повноваження розглядати кримінальні справи, але й і у рамках кримінальних справ вони можуть розглядати цивільно-правові наслідки злочинів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 프랑스의 사법부(프랑스어: l'organisation juridictionnelle nationale française, 영어: Judiciary of France)는 프랑스 정부에서 사법권을 행사하는 기관들의 체계를 일컫는 말이다. 대륙법계의 대표주자인 프랑스는 관할에 따라 다수의 최고법원을 두고 있으며, 법관과 검사를 아우르는 전통적 관념으로서의 사법관 개념을 유지하고 있다. (ko)
- Die Organisation der französischen Gerichte beruht auf einer strikten Trennung zwischen ordentlicher und Verwaltungsgerichtsbarkeit (ordre de juridiction judiciaire und ordre de juridiction administrative) im französischen Recht. Ihr liegt das Trennungsmodell von Verwaltungs- und Justizbehörden (principe de séparation des autorités administratives et judiciaires) zugrunde, das auf ein Gesetz vom 16. bis 24. August 1790 zurückgeht. Nach diesem ist es dem Richter (der ordentlichen Gerichtsbarkeit) verboten, „die Arbeit der Verwaltungsbehörden in irgendeiner Form zu stören, insbesondere keine Gerichtsverfahren gegen sie zuzulassen“ (frz.: de troubler de quelque manière que ce soit les opérations des corps administratifs, ni citer devant eux les administrateurs en raison de leurs fonctions). (de)
- In France, career judges are considered civil servants exercising one of the sovereign powers of the state, so French citizens are eligible for judgeship, but not citizens of the other EU countries. France's independent court system enjoys special statutory protection from the executive branch. Procedures for the appointment, promotion, and removal of judges vary depending on whether it is for the ordinary ("judiciaire") or administrative stream. Judicial appointments in the judicial stream must be approved by a special panel, the High Council of the Judiciary. Once appointed, career judges serve for life and cannot be removed without specific disciplinary proceedings conducted before the Council with due process. (en)
- L'organisation juridictionnelle nationale française est l'organisation des tribunaux nationaux français, dans l'ordre juridique interne. On exclut donc de cette organisation l'ensemble des juridictions qui ne sont pas nationales, qui résultent d'un contrat ou d'un statut défini entre des membres. On ne s'intéresse donc qu'aux tribunaux sanctionnés par l'administration d'État, définis par la loi. Les juridictions internationales, européennes ou communautaires, qui résident dans un ordre juridique externe, seront elles aussi exclues, car elles n'émanent pas de l'administration d'État, mais d'autres organisations internationales (Union européenne, Conseil de l'Europe, Nations unies…). (fr)
- La magistratura francese si basa su una netta separazione tra giurisdizione ordinaria e amministrativa (ordre de juridiction judiciaire e ordre de juridiction Administrative) nel diritto francese. Si basa sul modello di separazione delle autorità amministrative e giudiziarie (principe de séparation des autorités administratives et judiciaires), che risale a una legge del 16-24 agosto 1790. In base a ciò, al giudice (della giurisdizione ordinaria) è vietato "interrompere in alcun modo il lavoro delle autorità amministrative, in particolare per non consentire procedimenti legali contro di essi" (in francese: de troubler de quelque manière que ce soit les opérations des corps administratifs, ni citer devant eux les administrateurs en raison de leurs fonctions). (it)
- Судова система Франції (фр. Organisation juridictionnelle en France) складається з трьох рівнів судів: суд першої інстанції (районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, що має право винести судове рішення у справі), апеляційний суд і касаційний суд. Існують спеціалізовані суди, які входять у трирівневу систему (наприклад, оскарження рішень спеціалізованих судів здійснюється у звичайних апеляційних і в касаційних судах). Цивільні суди першої інстанції розділені на кілька видів за типом спорів:
* комерційні спори;
* спори з соціальних питань;
* земельні спори. (uk)
|
