About: Communication

An Entity of Type: Band, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Communication (from Latin communicare, meaning "to share") is the act of developing meaning among entities or groups through the use of sufficiently mutually understood signs, symbols, and semiotic conventions. In Claude Shannon's and Warren Weaver's influential model, human communication was imagined to function like a telephone or telegraph. Accordingly, they conceptualized communication as involving discrete steps: The scientific study of communication can be divided into:

Property Value
dbo:abstract
  • المعرفة هي "الإجراء العقليّ أو عمليّة اكتساب المعرفة والفهم من خلال التّفكير والخبرة والحواس". تشمل عمليّات مختلفة مثل الاهتمام وتشكيل المعرفة والتذكّر والحكم والتقييم والتفكير والحوسبة، كما تشمل حلّ المشكلات واتّخاذ القرارات والفهم وتشكيل اللغة؛ تستخدم العمليّات المعرفيّة المعرفة الموجودة عند الإنسان وتولّد معارفاً جديدةً. يتم تحليل العمليّات من وجهات نظرٍ مختلفة ضمن سياقاتٍ مختلفة، لاسيّما في مجال اللغويّات، والتّخدير وعلم الأعصاب والطبّ النفسيّ وعلم النفس والتعليم والفلسفة والأنثروبولوجيا وعلم الأحياء والمنطق وعلوم الحاسوب. يتمّ تجميع هذه الطرق وغيرها من الأساليب المختلفة لتحليل المعرفة في مجال تطوير العلوم المعرفيّة، وهذا نظام أكاديميّ مستقلّ بحدّ ذاته. (ar)
  • تعرف المعلومات على أنها البيانات التي تمت معالجتها بحيث أصبحت ذات معنى وباتت مرتبطة بسياق معين. المعلومات مصطلح واسع يستخدم لعدة معاني حسب سياق الحديث، وهو بشكل عام مرتبط بمصطلحات مثل: المعنى، المعرفة، ، التواصل. (ar)
  • الاتصالات أو تبادل المعلومات، أو توفير التسلية عن طريق الكلام أو الكتابة أو أية وسائل أخرى، وربّما كانت أهم أنواعها هي الاتصالات الشخصية التي تحدث عندما يُعبِّر الناس لبعضهم البعض عن أفكارهم ورغباتهم. ويتصل الناس مع بعضهم البعض من خلال طرق عديدة، ومن ذلك: الكلام، وتحريك أياديهم، وحتى تعبيرات وجوههم. ويستخدم الناس الهاتفية، والخطابات للاتصالات الشخصية. (ar)
  • المَعرِفَة هي الإدراك والوعي وفهم الحقائق عن طريق أو بطريقة اكتساب المعلومات بإجراء تجربة وتفسير نتائج التجربة أو تفسير خبر، أو من خلال التأمل في طبيعة الأشياء وتأمل النفس أو من خلال الإطلاع على تجارب الآخرين وقراءة استنتاجاتهم؛ إن المعرفة مرتبطة بالبديهة والبحث لاكتشاف المجهول وتطوير الذات وتطوير التقنيات. المعرفة يحددها قاموس أوكسفورد الإنكليزي بأنها : (أ) الخبرات والمهارات المكتسبة من قبل شخص من خلال التجربة أو التعليم ؛ الفهم النظري أو العملي لموضوع، (ب) مجموع ما هو معروف في مجال معين ؛ الحقائق والمعلومات، الوعي أو الخبرة التي اكتسبتها من الواقع أو من القراءة أو المناقشة، (ج) المناقشات الفلسفية في بداية التاريخ مع أفلاطون صياغة المعرفة بأنها "الإيمان الحقيقي المبرر". بيد أنه لا يوجد تعريف متفق عليه واحد من المعارف في الوقت الحاضر، ولا أي احتمال واحد، وأنه لا تزال هناك العديد من النظريات المتنافسة. كما تعرف المعرفة أيضا بأنها: وصف لحالة أو عملية لبعض الجوانب الحياتية بالنسبة لأشخاص أو مجموعات مستعدة لها، فمثلا إذا كنت "أعرف" أنها ستمطر، فإنني سوف آخذ مظلتي معي عند الخروج. والمعرفة أيضاً هي ثمرة التقابل والاتصال بين الذات المدركة وموضوع مدرك، وتتميز من باقي معطيات الشعور، من حيث أنها تقوم في آن واحد على التقابل والاتحاد الوثيق بين هذين الطرفين.وقد قدم لنا الأستاذ الدكتور عبد الوهاب المسيري تعريفاً اجرائياً لكلمة معرفة وهو أقرب إلى الأذهان لدارس الفلسفة بقوله "المعرفي هو الكلي والنهائي وتعبير الكلية هنا يفيد الشمول والعموم في حين أن النهائية للوجود تعنى غائيته وأخره وأقصى مايمكن أن يبلغه الشئ ويمكن التوصل للبعد المعرفي لأي خطاب أو أي ظاهرة من خلال دراسة ثلاتة عناصر أساسية: 1. * الإله 2. * الطبيعة 3. * الإنسان (ar)
  • La comunicació és l'intercanvi d'informació entre subjectes o objectes. Des d'aquest punt de vista, la comunicació inclou temes tècnics, com la telecomunicació, i socials, com ara el periodisme, la publicitat, l'audiovisual i els mitjans de comunicació de masses. La competència comunicativa és la capacitat de transmetre amb èxit un missatge usant el mitjà adequat i d'entendre els que altres emeten. El terme comunicació també s'usa sovint en el sentit de transport com, per exemple, la comunicació entre dues ciutats mitjançant el tren. Dins de les ciències socials, la comunicació és un camp d'estudi que tracta d'explicar com es realitzen els intercanvis comunicatius i com aquests intercanvis afecten la societat, és a dir, investiga el conjunt de principis, conceptes i regularitats que serveixen de base a l'estudi de la comunicació com a procés social. L'estudi de la comunicació està en estreta relació amb diverses ciències, de les quals pren part dels seus continguts o els integra entre si. En el camp acadèmic són moltes les discussions obertes sobre el que en realitat constitueix la comunicació i per això, existeixen nombroses definicions al respecte, moltes de les quals se circumscriuen a determinats camps o interessos de la ciència. Però en la seva definició més estricta, la comunicació consisteix en la transmissió d'informació d'un subjecte a un altre. La comunicació es fonamenta essencialment en el comportament humà i en les estructures de la societat, cosa que fa que els estudiosos trobin difícil un estudi de la mateixa amb l'exclusió de l'àmbit social i els esdeveniments del comportament. Atès que la teoria de la comunicació és un camp relativament jove, en moltes ocasions està integrada a altres disciplines com ara la filosofia, la psicologia i la sociologia, i és possible que no es trobi un consens conceptual quan es parla de comunicació amb una visió realitzada des dels diferents camps del saber. En l'actualitat, no existeix un paradigma en el qual els estudiosos de la comunicació puguin treballar. Una de les respostes al respecte és que establir una sobre la comunicació negaria la recerca i ofegaria l'ampli cos del coneixement en el qual la comunicació existeix i es desenvolupa. (ca)
  • El concepte d'informació es fa servir actualment en àmbits molt diversos com la física, la tecnologia, les ciències de la comunicació i passant per les del comportament humà. En cada un d'aquests àmbits la paraula té unes connotacions diferents, fet que fa que sovint s'usi la paraula informació sense conèixer exactament a quin dels significats adquirits ens estem referint. D'una manera poc rigorosa podem definir informació com el fet de processar, manipular i organitzar dades d'una forma que produeixin coneixement i esvaeixin el desordre, o dit altrament, i en paraules de Claude Shannon, informació és el que redueix la incertesa. En canvi en termes humans i en un sentit més ampli es defineix informació com tot allò que un ser humà és capaç de percebre, incloent-hi les comunicacions escrites i orals, les imatges, l'art o la música. (ca)
  • El coneixement o coneiximent és el conjunt de dades, conceptes i pràctiques al voltant d'una matèria o assumpte, un sinònim de saber. També es pot entendre com les informacions i veritats obtingudes a partir de la realitat o de l'ensenyament d'un mestre. El saber és el conjunt de coneixements que produeixen, un pensament continu de records dels coneixements adquirits al llarg del temps. Ben sovint es comprèn el coneixement com a: 1. * Fets o informació adquirida per una persona mitjançant l'experiència o l'educació, la comprensió teòrica o pràctica d'un assumpte referent a la realitat 2. * Allò que adquirim com a contingut intel·lactual relatiu a un camp determinat o a la totalitat de l'univers 3. * Consciència o familiaritat adquirida per l'experiència d'un fet o d'una situació 4. * Representa tota certesa cognitiva mesurable segons la resposta a preguntes com ara per què?, com ?, quan? i on? No existeix cap definició única de conixement. No debades, existeixen múltiples perspectives per a considerar el coneixement. Fa l'objecte d'un estudi força desenvolupat dins les ciències cognitives i el les filosofies contemporànies. La branca de la filosofia que l'estudia és l'epistemologia o la teoria del coneixement. Dins la ciència, el coneixement és el resultat de l'aplicació de la raó i el mètode experimental a l'estudi de la realitat. Per a la psicologia, és el contingut de la ment, és fruit d'un procés d'aprenentatge i, per tant, inclou també l'experiència vital i les creences, no sols les dades empíriques i més o menys objectives. El coneixement és un terme que pot tenir significats diversos tot depenent del context, però que de qualsevol manera té una relació amb els conceptes de significat, informació, educació, comunicació, , aprenentatge i estímul mental. És diferent a la informació simple. Ambdós es nodreixen d'afirmacions certes, però el coneixement és una forma particular del saber, dotada d'una utilitat. D'altra banda, la informació pot existir independentment de qui la fa servir, i quan pot ser, d'alguna manera, preservar-se sobre qualsevol tipus de suport (paper, informàtic, etc.). El coneixement existeix només en el moment en què existeix una ment en grau de contenir-lo. En efecte, quan s'afirma haver explicitat un coneixement, en realitat s'estan preservant les informacions que el componen, juntament amb totes les correlacions que existeixen entre si, però el coneixement vertader i propi només fa presència en un usuari que recull aquestes informacions en la pròpia experiència personal. Fonamentalment, el coneixement existeix només quan hi ha una intel·ligència en condicions per a fer-lo servir. En filosofia, es descriu sovint el coneixement com la informació associada a la intencionalitat. L'estudi del coneixement en filosofia es troba vinculat al de l'epistemologia (que es troba en les tradicions filosòfiques clàssiques i observa el problema a priori del coneixement en sentit universal). (ca)
  • El concepte de cognició (del llatí: cognoscere, 'conèixer') fa referència a l'aptitud dels éssers de processar informació a partir de la percepció, el coneixement adquirit i característiques subjectives que permeten valorar i considerar certs aspectes en detriment d'altres. Els processos cognitius poden ser naturals o artificials, conscients o inconscients, la qual cosa explica per què s'ha abordat el seu estudi des de diferents perspectives, incloent-hi la neurologia, psicologia, filosofia i ciències de la informació com ara la intel·ligència artificial i la gestió del coneixement. La cognició està íntimament relacionada amb conceptes abstractes com ara ment, percepció, raonament, intel·ligència, aprenentatge, imaginació i molts d'altres que descriuen nombroses capacitats dels éssers superiors encara que aquestes característiques també les puguin compartir algunes entitats no biològiques, segons ho proposa la intel·ligència artificial. En les primeres etapes de desenvolupament del concepte, es creia que la cognició era una característica només humana, però amb el desenvolupament de l'etologia i la intel·ligència artificial es debat la validesa de tal argumentació. En psicologia i intel·ligència artificial, el concepte es refereix a les funcions, processos i estats mentals d'agents intel·ligents, amb un enfocament particular en processos com ara comprensió, inferència, presa de decisions, planificació i aprenentatge. La investigació en el camp aborda capacitats dels agents/sistemes com ara l'abstracció, generalització, concreció/especialització i metaraonament, en els quals s'involucren conceptes subjectius com ara les creences, coneixement, estats mentals i preferències. El concepte de cognició és àmpliament utilitzat per a significar l'acte de conèixer o coneixement, i pot ser definit, en un sentit cultural o social, com el desenvolupament emergent de coneixement dins d'un grup que culmina amb la sinergia del pensament i l'acció. (ca)
  • Komunikace pochází z latinského z communicatio, communicare, což znamená spojovat. Jde o produkci a výměnu sdělení, zejména významů sdělení prostřednictvím znakových systémů. Existuje mnoho definic komunikace, které se liší podle teoretického rámce, ze kterého vycházejí a podle něhož akcentují některý z aspektů komunikace. Definice, která by zahrnovala všechny aspekty komunikování, není možná. V nejširším slova smyslu je komunikace přenos informací, v užším slova smyslu je komunikace dorozumívání a zprostředkování významů mezi živými organismy. Pakliže se mluví o komunikaci, jedná se tzv. o metakomunikaci. Můžeme tedy říct, že sociální komunikace je sociální interakcí. Komunikace je determinována a zprostředkována znakovým systémem (např. jazykem, řečové prostředky) a sociální strukturou (intervence statusů, rolí, norem …). To ovlivňuje způsob komunikace a interpretace toho, co bylo řečeno, zároveň je sama o sobě zdrojem a nositelem informací (např. jak mluvíme s učitelem vs. s kamarádem) či teleologicky-instrumentálně (vztah cíle – co je řečeno a bylo zamýšleno říct a prostředků, jak to bylo řečeno). Může vznikat rozpor mezi tím, co chceme říct a jak to řekneme. (cs)
  • Poznatek je jednotlivý výsledek lidského poznávání. Soustava poznatků tvoří znalost. Poznatek je kognitivní reprodukcí určité části a jeho zákonitostí. Funkcí poznatku je převedení rozptýlených představ a tušení do sdělitelné a všeobecné formy. Filosofická epistemologie zkoumá poznatky například z hlediska dynamiky jejich narůstání, logiky jejich vzájemných vztahů, základních předpokladů a poznávání a obecné otázky vztahu poznatků ke skutečnosti. (cs)
  • Poznání (kognice) znamená jak proces nabývání znalostí (poznávání) o reálném světě, tak i jeho výsledek (poznatek, vědění). Netýká se tedy přebíraných znalostí a nauk (např. matematiky, chemie, etiky a pod.), které člověk nepoznává, ale chce se jim naučit, případně jim porozumět. Na rozdíl od nejasného tušení, neověřeného a tudíž nespolehlivého mínění, případně pouze přijímaného věření, je výsledkem poznání určité, spolehlivé a případně i ověřené vědění. Člověk je pro poznávání vybaven – podobně jako jiní živočichové – smysly a pamětí, patrně se od nich ale liší rozvažovací schopností (rozumem) i schopností řeči, která mu dovoluje poznané sdělovat, kritizovat, uchovávat, rozšiřovat a účinně používat. (metakognice) také není výlučně lidské. Poznání slouží k orientaci ve světě, dovoluje využívat jeho možnosti a vyhýbat se nebezpečím a je tudíž pro každého člověka důležité. Soustavným poznáváním různých oblastí skutečnosti se zabývají vědy, kdežto povahu, případně podmínky a možnosti poznání zkoumá filosofie, zejména její odvětví gnozeologie či moderněji epistemologie. (cs)
  • Informace (z lat. in-formatio, utváření, ztvárnění) je velmi široký, mnohoznačný pojem, který se užívá v různých významech. V nejobecnějším smyslu je informace chápána jako údaj o prostředí, jeho stavu a procesech v něm probíhajících. Informace snižuje nebo odstraňuje neurčitost (entropii) systému (např. příjemce / uživatele informace). Množství informace lze charakterizovat tím, jak se jejím přijetím změnila míra neurčitosti přijímajícího systému. Užší významy informace lze zhruba roztřídit takto: * V běžné řeči: * informace jako vědění, které lze předávat, jako obsah zprávy či sdělení; * informace (plurál) – místo, kde se lze o něčem informovat. * V informatice tvoří informaci kódovaná data (protiklad šumu), která lze vysílat, přijímat, uchovávat a zpracovávat technickými prostředky. Množství informace je rozdíl mezi neurčitostí (entropií) informace (nebo stavu) před a po zprávě. Občas je slovo informace chybně zaměňováno s pojmem data, který spíše představuje „to, z čeho informaci získáváme“ (například číslo na konkrétní osobu z telefonního seznamu). Nosičem informace je signál. (cs)
  • Information ist in der Informationstheorie das Wissen, das ein Absender einem Empfänger über einen Informationskanal vermittelt. Die Information kann dabei die Form von Signalen oder Code annehmen. Der Informationskanal ist in vielen Fällen ein Medium. Beim Empfänger führt die Information zu einem Zuwachs an Wissen. Information kann bewusst als Nachricht oder Botschaft von einem Sender an einen Empfänger übermittelt oder auch unbewusst transportiert werden und durch die Wahrnehmung von Form und Eigenschaft eines Objektes auffallen. Information erhält ihren Wert durch die Interpretation des Gesamtgeschehens auf verschiedenen Ebenen durch den Empfänger der Information. Sender oder Empfänger können nicht nur Personen/Menschen, sondern auch (höherentwickelte) Tiere oder künstliche Systeme (wie Maschinen oder Computer/Computerprogramme) sein. (de)
  • Als Wissen wird üblicherweise ein für Personen oder Gruppen verfügbarer Bestand von Fakten, Theorien und Regeln verstanden, die sich durch den höchstmöglichen Grad an Gewissheit auszeichnen, so dass von ihrer Gültigkeit bzw. Wahrheit ausgegangen wird. Bestimmte Formen des Wissens beziehungsweise dessen Speicherung gelten als Kulturgut. Paradoxerweise können als Wissen deklarierte Sachverhalts­beschreibungen wahr oder falsch, vollständig oder unvollständig sein. In der Erkenntnistheorie wird Wissen traditionell als wahre und begründete Auffassung (englisch justified true belief) bestimmt, die Probleme dieser Bestimmung werden bis in die Gegenwart diskutiert. Da in der direkten Erkenntnis der Welt die gegenwärtigen Sachverhalte durch den biologischen Wahrnehmungsapparat gefiltert und interpretiert in das Bewusstsein kommen, ist es eine Herausforderung an eine Theorie des Wissens, ob und wie die Wiedergabe der Wirklichkeit mehr sein kann als ein hypothetisches Modell. In konstruktivistischen und falsifikationistischen Ansätzen können einzelne Fakten so nur relativ zu anderen als sicheres Wissen gelten, mit denen sie im Verbund für die Erkennenden die Welt repräsentieren, es lässt sich aber immer die Frage nach der Letztbegründung stellen. Einzelne moderne Positionen, wie der Pragmatismus oder die Evolutionäre Erkenntnistheorie ersetzen diese Begründung durch Bewährung im sozialen Kontext bzw. durch evolutionäre Tauglichkeit: Im Pragmatismus wird von einer Bezugsgruppe als Wissen anerkannt, was ermöglicht, erfolgreich den Einzel- und dem Gruppeninteresse nachzugehen, in der Evolutionären Erkenntnistheorie sind die Kriterien für Wissen biologisch vorprogrammiert und unterliegen Mutation und Selektion. (de)
  • Επικοινωνία είναι η διαδικασία της ανταλλαγής πληροφοριών μεταξύ δύο ή περισσότερων μελών για τα οποία η πληροφορία έχει νόημα οπότε αποκτά νόημα και η ανταλλαγή της ως μια πράξη. Επικοινωνία έχουμε για παράδειγμα μεταξύ έμβιων όντων με την ανταλλαγή σκέψεων, μηνυμάτων, συναισθημάτων ή πληροφορίας μέσω της ομιλίας, της εικόνας, της γραφής, της συμπεριφοράς ή μεταξύ ανθρώπου και έξυπνων μηχανών ή μεταξύ έξυπνων μηχανών Για να πραγματοποιηθεί η διαδικασία της επικοινωνίας χρησιμοποιείται ένας πομπός, ένας δέκτης, και ένας κοινός κώδικας π.χ. μουσικός, γλωσσικός, χειρονομικός, κυκλοφοριακός, ηχητικός, οπτικών σημάτων, χρωματικός κ.λπ. Η επικοινωνία είναι η διαδικασία με την οποία ένας πομπός Α (άνθρωπος ή ομάδα ή μηχανή) μεταβιβάζει πληροφορίες, σκέψεις, ιδέες ή συναισθήματα σε ένα δέκτη Β (άνθρωπος ή ομάδα η μηχανή) με στόχο να ενεργήσει πάνω του με τρόπο ώστε να προκαλέσει σε αυτόν την εμφάνιση ιδεών, πράξεων ή συναισθημάτων και σε τελική ανάλυση να επηρεάσει την κατάστασή του και τη συμπεριφορά του . Η επικοινωνία είναι μια διαδικασία ανταλλαγής μηνυμάτων που δεν συμβαίνει απαραίτητα μεταξύ ανθρώπινων όντων, αλλά κάθε οργανισμού ή μηχανής που είναι σε θέση να λάβει και να στείλει μηνύματα ή σήματα που επενεργούν στην πνευματική ή φυσική του κατάσταση ή στη συμπεριφορά του. Η επικοινωνία μπορεί να είναι είτε αυθόρμητη, είτε φυσική (όταν αφορά ανθρώπινη κατασκευή) προσχεδιασμένη και κωδικοποιημένη συνειδητά και προσεκτικά. (el)
  • Γνώση είναι η μετεξέλιξη στον νου της καταγεγραμμένης πληροφορίας και εμπειρίας που παρέχει την εξοικείωση, την αντιληπτότητα και την κατανόηση των πραγμάτων και δίνει επιδεξιότητα και δυνατότητα καθοδήγησης στη λήψη αποφάσεων. Αποκτάται μέσω της εμπειρίας ή της εκπαίδευσης με την πρόσληψη πληροφορίας, την ανακάλυψη και τη μάθηση. Η γνώση μπορεί να αναφέρεται στη θεωρητική ή στην πρακτική κατανόηση ενός θέματος, να αφορά την επιδεξιότητα και την εξειδίκευση στο πρακτικό του μέρος, και να ακολουθεί λιγότερο ή περισσότερο την τυπικότητα και τη συστηματικότητα. Στη φιλοσοφία η μελέτη της γνώσης καλείται γνωσιολογία. Ο Πλάτωνας όρισε τη γνώση ως «τεκμηριωμένη και αληθή πεποίθηση». Το 1963 το Πρόβλημα του Γκέτιερ έδωσε αντιπαραδείγματα στον ορισμό αυτόν και ακολούθησαν αρκετές θεωρίες ή διατυπώσεις που θέτουν πλέον τη γνώση ως κεντρικό πρόβλημα της γνωσιολογίας, με φιλοσόφους να φτάνουν να μην αποδέχονται πως υπάρχει οτιδήποτε γνωστό. Στη βιβλιογραφία της διαχείρισης γνώσης, ένας συνήθης τρόπος διάκρισης της αποκτώμενης γνώσης είναι η ρητή γνώση (explicit knowledge) και η άρρητη γνώση (tacit knowledge). Η πρώτη μεταδίδεται με το γραπτό και προφορικό λόγο, ενώ η δεύτερη αποκτάται με την εμπειρία. (el)
  • Νόηση είναι η διαδικασία της σκέψης (επεξεργασία πληροφοριών) που οδηγεί το άτομο στην απόκτηση γνώσης, και κατανόησης, αλλά και στην ανάπτυξη εννοιών. Περιλαμβάνει πολλές νοητικές λειτουργίες, όπως την αντίληψη, τη μάθηση, τη συσχέτιση/σύνδεση, την προσοχή, την παραγωγή γνώσης, τη μνήμη, την κρίση και αξιολόγηση, την αιτιολόγηση, την επίλυση προβλημάτων και λήψη αποφάσεων, την κατανόηση και την παραγωγή γλώσσας. Χρησιμοποιεί την υφιστάμενη γνώση, όπως επίσης ανακαλύπτει και νέα γνώση. Κατά τον Ν. Εξαρχόπουλο, η νόηση είναι η πνευματική λειτουργία με την οποία «συγκρίνουμε, αναλύουμε, συνδυάζουμε, συνθέτουμε, ορίζουμε και ταξινομούμε το περιεχόμενο της συνειδήσεώς μας».Η νόηση στηρίζεται μεν στον κύκλο των παραστάσεων του ατόμου, αλλά λειτουργεί βασικά με έννοιες, που παριστάνονται με λέξεις κι αποτελούν τα στοιχεία και τα μέσα λειτουργίας της.Με τις νοητικές λειτουργίες της συσχέτισης του υλικού βιωμάτων δημιουργούνται οι σκέψεις. Η νόηση και οι σκέψεις, ως «πλάσματα» νοητικά, λειτουργούν με τις έννοιες, τις κρίσεις και τους συλλογισμούς. Οι κρίσεις στηρίζονται στις έννοιες και οι συλλογισμοί στις κρίσεις. (el)
  • Η πληροφορία είναι μία διάταξη συνδυασμού διαφοροποιήσεων (ή μοναδική διαφοροποίηση) μέσα από εντροπικό πληροφοριακό εύρος (δυνητικές πληροφοριακές παραλλαγές). Εδώ η εντροπία αφορά τον όρο της θεωρίας της πληροφορίας. Η πληροφορία δεν είναι αναγκαστικά δεδομένο, ούτε απαιτεί γνώση (υπάρχει χωρίς να είναι γνωστή, δεν απαιτεί ανθρωπική σημασιολογική αντιστοιχία). Η δεδομενική πληροφορία (για την πληροφορική και όχι για την θεωρία της πληροφορίας που αποτελεί υπερώνυμο) είναι μια αλληλουχία σημάτων (δεν ορίζεται έτσι η σκέτη πληροφορία στην ανθρωπότητα, το πλήθος και η σειραϊκότητα δεν ορίζονται ως προαπαιτούμενα στους ορισμούς που δίνει η υπόλοιπη ανθρωπότητα), που είτε καταγράφονται είτε μεταδίδονται, η οποία μπορεί να ερμηνευτεί ως μήνυμα και μπορεί να επηρεάσει ένα δυναμικό σύστημα το οποίο είναι σε θέση να το επεξεργαστεί. Αντίστροφα, ερμηνεύεται ως στοιχείο γνώσης, η νοητική οργάνωση μιας συλλογής από απλά πράγματα που αποκτά σημασία. Η πληροφορία στην κοινή γλώσσα είναι γεγονότα και απόψεις που προσφέρονται και λαμβάνονται από έμβια όντα, μέσα μαζικής επικοινωνίας, ηλεκτρονικούς υπολογιστές (κυρίως μέσω διαδικτύου) και από πάσης φύσεως παρατηρήσιμα φαινόμενα στο περιβάλλονΣτην επιστήμη της Πληροφορικής, όταν η πληροφορία εξετάζεται στατιστικά, απεκδύεται κάθε έννοιας νοήματος και αποσυνδέεται από κάθε "σημασία" με την έννοια που την αντιλαμβάνονται οι άνθρωποι. (el)
  • Komunikado (de la latina: communicare, «fari komune» aŭ «fari ion komuna») signifas interŝanĝon de informo inter personoj aŭ maŝinoj. Teĥnologio kiu temas pri reprezentado, transigo, tradukado aŭ procezo de datumo inter homoj, ejoj kaj maŝinoj, nomiĝas informada kaj komunikada teĥnologioj. La scienca aŭ universitata fako kiu studadas komunikadon nomiĝas komunikadaj studoj. Interne en komunikadaj studoj oni kutime apartigas la fakon en kvar subgrupoj: nome interpersona komunikado, intrapersona komunikado (komunikado kun si mem, ekz. skribante memorskribaĵojn), ekstrapersona komunikado (komunikado inter maŝinoj, kiel ekz. tekstotraktilo) kaj komunikado pere de amaskomunikiloj. (eo)
  • La cognición (del latín cognoscere, ‘conocer’) es la facultad de un ser vivo para procesar información a partir de la percepción, el conocimiento adquirido (experiencia) y características subjetivas que permiten valorar la información. Consiste en procesos tales como el aprendizaje, el razonamiento, la atención, la memoria, la resolución de problemas, la toma de decisiones, los sentimientos. El ser humano tiene la capacidad de conocer con todos los procesos mencionados. Sin embargo, el concepto de proceso cognitivo se aplica también a entidades artificiales, así como conscientes o inconscientes. Por tanto, el concepto ha abordado su estudio desde diferentes perspectivas, incluyendo la neurología, la pedagogía, la psicología, el psicoanálisis u otras teorías de la mente, la sociología, la filosofía, las diversas disciplinas antropológicas (antropología cultural, antropología filosófica, antropología médica…) y las ciencias de la información (inteligencia artificial, gestión del conocimiento, aprendizaje automático). La cognición está íntimamente relacionada con conceptos abstractos tales como mente, percepción, razonamiento, inteligencia, aprendizaje y muchos otros que describen numerosas capacidades de los seres humanos y de otros animales (cognición animal). Según la teoría fuerte de la inteligencia artificial, también tendrían estas características algunas entidades no biológicas. En psicología e inteligencia artificial (IA), el concepto se refiere a las funciones, procesos y estados mentales de agentes inteligentes, con un enfoque particular en procesos tales como comprensión, inferencia, toma de decisiones, planificación y aprendizaje. La investigación en el campo aborda capacidades de los agentes/sistemas como la abstracción, la generalización, la concreción/especialización, y el meta-razonamiento, en lo que se involucra conceptos subjetivos tales como las creencias, conocimiento, los estados mentales, y las preferencias. Es posible crear experiencias utilizando el razonamiento propio (individual), para esto es preferible abstenerse a caer en un patrón rutinario, y cambiar hábitos constantemente, de esta manera la parte de cognición del cerebro será más amplia. El concepto de cognición es frecuentemente utilizado para significar el acto de conocer, o conocimiento, y puede ser definido, en un sentido cultural o social, como el desarrollo emergente de conocimiento dentro de un grupo, que culmina con la sinergia del pensamiento y la acción. (es)
  • El conocimiento se suele entender como: 1. * Hechos o información adquiridos por una persona a través de la experiencia o la educación, la comprensión teórica o práctica de un asunto referente a la realidad. 2. * Lo que se adquiere como contenido intelectual relativo a un campo determinado o a la totalidad del universo. 3. * Conciencia o familiaridad adquirida por la experiencia de un hecho o situación. 4. * Representa toda certidumbre cognitiva mensurable según la respuesta a «¿por qué?», «¿cómo?», «¿cuándo?» y «¿dónde?». No existe una única definición de «conocimiento». Sin embargo existen muchas perspectivas desde las que se puede considerar el conocimiento; siendo la consideración de su función y fundamento, un problema histórico de la reflexión filosófica y de la ciencia. La rama de la filosofía que estudia o que relaciona el conocimiento es la epistemología o teoría del conocimiento. La teoría del conocimiento estudia las posibles formas de relación entre el sujeto y el objeto. Se trata por lo tanto del estudio de la función del entendimiento propio de la persona. (es)
  • La comunicación (del latín communicatio, -ōnis.​) es la acción consciente de intercambiar información entre dos o más participantes con el fin de transmitir o recibir información u opiniones distintas. Los pasos básicos de la comunicación son la formación de una intención de comunicar, la composición del mensaje, la codificación del mensaje, la transmisión de la señal, la recepción de la señal, la decodificación del mensaje y finalmente, la interpretación del mensaje por parte de un receptor. La comunicación en general toma lugar entre tres categorías de sujetos principales: los seres humanos (lenguaje), los organismos vivos (biosemiótica) y los dispositivos de comunicación habilitados (cibernética). En un sentido general, la comunicación es la interacción verbal, el contacto con otros seres, y se puede definir como el proceso mediante el cual se transmite una información de un punto a otro.​ Su propósito u objetivo se puede denominar bajo la acción de informar, generar acciones, crear un entendimiento o transmitir cierta idea.Los comunicadores tienen como función entregar información verídica y confirmada por más de tres fuentes. (es)
  • Komunikazioa informazioa, sentimenduak edo esanahia duen edozer trukatzeko prozesu soziala da, gizaki eta hainbat izaki bizidunen artean gertatzen dena, zeinu edo ikurrak (gizakien artean, hitzak askotan) baliatuz. Latinezko communis hitzetik dator, euskaraz «partekatua» esan nahi duena. Mundua ulertu eta azaltzeko funtsezko tresna da. Komunikazio prozesuko elementuak mezu edo seinalea (komunikatzen den informazioa edo dena delakoa), igorlea (mezua bidaltzen duena) eta hartzailea (mezua jasotzen duena) eta komunikabide bat (komunikaziorako bitartekoa) dira. Gizakien arteko komunikazioa hitzezkoa (ahozkoa nahiz idatzizko) zein hitzik gabekoa (keinuak erabiliz, esaterako) izan daiteke. Komunikazioa norbanakakoa (nork bere buruarekiko) zein pertsonen artekoa izan daiteke. egungo gizartearen ezaugarri nagusi bat da, hedabideen bitartez garatzen dena. Komunikazio egoki baterako hainbat oztopo izan daiteke, trukatzen den mezua eten edo aldatzen denean prozesuan zehar; horren arrazoiak fisikoak izan daitezke, baina baita ere kulturalak (igorlearen eta hartzailearen hizkuntza desberdinak direnean, adibidez) eta emozionalak (haserre egoteagatik mezua jaso nahi ez denean, esaterako). Beste alde batetik, giza komunikazioa teknologiaren alor nagusia da, hain zuzen, gizakiak hainbat metodo, sistema eta gailu erabili ditu historian komunikazio hobetu eta zabaltzeko, suzko seinaleetatik egungo telekomunikazioetara. (eu)
  • Informazioa datu antolatu baten bilduma da, izaki edo gertakizun bati buruz, mezu bat osatzen dutenean.Esanahi anitzeko kontzeptua da, teoria ezberdinen arabera: * Shannon telekomunikazio ingeniari amerikarrak, (Claude Elwood Shannon 1916-2001), mezuarekin parekatu zuen informazioa, igorle batek hartzaile bati ematen ziona, komunikabide bat erabiliz. 1948. urtean Informazioaren Teoria matematikoa bezala ezagutzera eman zuena. * Kode genetikoari begira, James Watson eta Francis Crick zientzialariek, DNAren baitan informazioa zegoela adierazi zuten, bizitzaren ezinbesteko elementua zela aitortuz. * Norbert Wiener, zibernetikaren ikuspegitik, sistema guztiek, naturalak zein artifizialak informazioa behar dutela adierazi zuen. (eu)
  • Filosofian eta psikologian (Psikologia kognitiboa), kognizioa gogamenaren prozesuen multzoa da, pertzepzioa, hizkuntza, adimena eta orohar informazioa prozesatu behar den jarduera guztiak biltzen dituena. (eu)
  • Ezagutza edo ezaguera ezagutzeko ahalmena eta horrekin errealitateari buruz eskuraturiko informazioa, ulermena eta ekintzak burutzeko trebezia da, esperientziaz, heziketaz nahiz ikerkuntzaz. Ezaguera ikuspuntu filosofikotik aztertzen duen jakintza-arloa epistemologia da. Ezagutza kontzeptuak gai baten inguruko ulermen teoriko zein praktiko bati egiten dio erreferentzia. Hau implizitua (ezagutza praktikoa bezalakoa) edo esplizitua (ezagutza teorikoa bezalakoa) izan daiteke; formala edo informala eta sistematikoa edota partikularra izateaz gain. Psikologiak eta soziologiak ere aztertzen dute ezagutza: psikologiatik ezaguera konplexu moduan aztertzen da. (eu)
  • Información es el nombre por el que se conoce un conjunto organizado de datos procesados que constituyen un mensaje que cambia el estado de conocimiento del sujeto o sistema que recibe dicho mensaje. Existen diversos enfoques para el estudio de la información: * En biología, la información se considera como estímulo sensorial que afecta al comportamiento de los individuos. * Múltiples son las definiciones que se encuentran presentes a la hora de la determinación de su contenido. Según «la información no se ha definido solo desde el punto de vista matemático o técnico; su conceptualización abarca enfoques filosóficos, cibernéticos y otros, basados en las denominadas ciencias de la información.» * En comunicación social y periodismo, como un conjunto de mensajes intercambiados por individuos de una sociedad con fines organizativos concretos. Los datos sensoriales una vez percibidos y procesados constituyen una información que cambia el estado de conocimiento, eso permite a los individuos o sistemas que poseen dicho estado nuevo de conocimiento tomar decisiones pertinentes acordes a dicho conocimiento. Desde el punto de vista de la ciencia de la computación, la información, es un conocimiento explícito extraído por seres vivos o sistemas expertos como resultado de interacción con el entorno o percepciones sensibles del mismo entorno. En principio la información, a diferencia de los datos o las percepciones sensibles, tienen estructura útil que modificará las sucesivas interacciones del que posee dicha información con su entorno. (es)
  • La connaissance est une notion aux sens multiples, à la fois utilisée dans le langage courant et objet d'étude poussée de la part des sciences cognitives et des philosophes contemporains. La gnoséologie accumule la connaissance en général, de même que la science accumule les connaissances scientifiques. Les connaissances, leur nature et leur variété, la façon dont elles sont acquises, leur processus d'acquisition, leur valeur et leur rôle dans les sociétés humaines, sont étudiés par une diversité de disciplines, notamment la philosophie, l'épistémologie, la psychologie, les sciences cognitives, l'anthropologie et la sociologie. (fr)
  • Communication (from Latin communicare, meaning "to share") is the act of developing meaning among entities or groups through the use of sufficiently mutually understood signs, symbols, and semiotic conventions. In Claude Shannon's and Warren Weaver's influential model, human communication was imagined to function like a telephone or telegraph. Accordingly, they conceptualized communication as involving discrete steps: 1. * The formation of communicative motivation or reason. 2. * Message composition (further internal or technical elaboration on what exactly to express). 3. * Message encoding (for example, into digital data, written text, speech, pictures, gestures and so on). 4. * Transmission of the encoded message as a sequence of signals using a specific channel or medium. 5. * Noise sources such as natural forces and in some cases human activity (both intentional and accidental) begin influencing the quality of signals propagating from the sender to one or more receivers. 6. * Reception of signals and reassembling of the encoded message from a sequence of received signals. 7. * Decoding of the reassembled encoded message. 8. * Interpretation and making sense of the presumed original message. These elements are now understood to be substantially overlapping and recursive activities rather than steps in a sequence. For example, communicative actions can commence before a communicator formulates a conscious attempt to do so, as in the case of phatics; likewise, communicators modify their intentions and formulations of a message in response to real-time feedback (e.g., a change in facial expression). Practices of decoding and interpretation are culturally enacted, not just by individuals (genre conventions, for instance, trigger anticipatory expectations for how a message is to be received), and receivers of any message operationalize their own frames of reference in interpretation. The scientific study of communication can be divided into: * Information theory which studies the quantification, storage, and communication of information in general; * Communication studies which concerns human communication; * Biosemiotics which examines communication in and between living organisms in general. * Biocommunication which exemplifies sign-mediated interactions in and between organisms of all domains of life, including viruses. The channel of communication can be visual, auditory, tactile/haptic (e.g. Braille or other physical means), olfactory, electromagnetic, or biochemical. Human communication is unique for its extensive use of abstract language. Development of civilization has been closely linked with progress in telecommunication. (en)
  • La communication est l'ensemble des interactions avec autrui qui transmettent une quelconque information. On distingue la communication interpersonnelle, la communication de groupe et la communication de masse, c'est-à-dire de l'ensemble des moyens et techniques permettant la diffusion du message d'une organisation sociale auprès d'une large audience. Plusieurs disciplines emploient la notion de communication sans s'accorder sur une définition commune. Comme le constate Daniel Bougnoux : « Nulle part ni pour personne n'existe la communication. Ce terme recouvre trop de pratiques, nécessairement disparates, indéfiniment ouvertes et non dénombrables ». Si tout le monde s'accorde pour la définir au moins comme un processus, les points de vue divergent lorsqu'il s'agit de la qualifier. Les « sciences de l'information et de la communication » proposent une approche de la communication basée sur la théorie de l'information, éventuellement complétée par les apports des sciences cognitives. La psychologie sociale s'intéresse essentiellement à la communication interpersonnelle. Un « métier de la communication » est une activité professionnelle destinée à convaincre ou persuader à travers les médias, le nom moderne de la rhétorique. (fr)
  • La cognition est l'ensemble des processus mentaux qui se rapportent à la fonction de connaissance et mettent en jeu la mémoire, le langage, le raisonnement, l'apprentissage, l'intelligence, la résolution de problèmes, la prise de décision, la perception ou l'attention. Ces processus cognitifs ont été mis au jour par un petit groupe de psychologues de Harvard dans les années 1955-1960, notamment autour de Jerome Bruner et de George Miller dans ce qui a été désigné comme la « révolution cognitive ». Critiques vis-à-vis des échecs du béhaviorisme d'alors qui interdisait toute hypothèse sur le fonctionnement mental, ils vont, au contraire, en actifs témoins de la cybernétique naissante, modéliser le fonctionnement de la pensée sous forme de régulation permanente entre perceptions et actions et l'unifier, en termes d'apprentissages informatifs et adaptatifs, à l'ensemble des processus mentaux, y compris les émotions et la fonction affective, traditionnellement séparée des processus de (re)connaissance et supposée réservée (à tort) aux uniques thèses psychanalytiques[réf. souhaitée]. Aujourd'hui, le terme cognition peut également être utilisé pour désigner non seulement les processus de traitement de l'information dits « de haut niveau » tels que le raisonnement, la mémoire, la prise de décision et les fonctions exécutives en général mais aussi des processus plus élémentaires comme la perception, la motricité ainsi que les émotions. Par exemple, selon António Damásio, dans son livre L'erreur de Descartes, les émotions font partie des fonctions cognitives car le raisonnement et la prise de décision ne peuvent pas se faire sans les émotions. La cognition est souvent étendue au-delà du seul cadre de la cognition humaine pour inclure tous les processus « intelligents » y compris chez les animaux non-humains ou mis en œuvre au sein de systèmes artificiels, comme les ordinateurs. Les sciences cognitives rassemblent l'ensemble des domaines scientifiques consacrés à l'étude de la cognition, notamment les neurosciences, la psychologie, la linguistique, l'intelligence artificielle, les mathématiques appliquées à la modélisation des fonctions mentales, l'anthropologie et la philosophie de l'esprit. Cette recherche transdisciplinaire est souvent fédérée par des hypothèses relatives à la nature de la cognition, conçue comme simulation, comme manipulation formelle de symboles ou encore comme une propriété émergeant des systèmes complexes. La définition exacte de la cognition et des relations entre activités mentales et cérébrales (le « Problème corps-esprit ») reste l'objet de nombreux débats dans les sciences contemporaines (psychologie, intelligence artificielle, philosophie, etc.). À la suite de la « révolution cognitiviste », la perspective dominante depuis le milieu du XXe siècle regroupe sous le terme de cognition les fonctions dont est doté l'esprit humain et par lesquelles nous construisons une représentation opératoire de la réalité à partir de nos perceptions, susceptible en particulier de nourrir nos raisonnements et guider nos actions. D'autres courants de recherche critiquent cette perspective représentationnaliste et caractérisent au contraire la cognition comme un phénomène essentiellement dynamique et émergent. (fr)
  • L’information est un concept de la discipline des sciences de l'information et de la communication (SIC). Au sens étymologique, l'« information » est ce qui donne une forme à l'esprit. Elle vient du verbe latin « informare », qui signifie « donner forme à » ou « se former une idée de ». L'information désigne à la fois le message à communiquer et les symboles utilisés pour l'écrire. Elle utilise un code de signes porteurs de sens tels qu'un alphabet de lettres, une base de chiffres, des idéogrammes ou pictogrammes. Hors contexte, elle représente le véhicule des données comme dans la théorie de l'information. Et hors support, elle représente un facteur d'organisation, qui permet à chaque chose d'être reliée aux autres par les informations échangées. On touche là à un sens fondamental, où une somme d'informations agrégées devient un sujet. Une information peut être codée par différents moyens comme des mots, des chiffres, des gestes, un programme informatique, des couleurs ou n'importe quels autres moyens de communication. Étant à la fois message (facteur d'organisation) et messager (véhicule), l'information pourrait être définie comme « ce qui lie notre expérience du monde avec le monde lui-même »[réf. nécessaire]. (fr)
  • Is éard atá sa chumarsáid smaointe, faisnéis nó mothúcháin a chur in iúl. Is féidir a rá gur cuid de bhunús na beatha féin í an chumarsáid agus í ar siúl ag na horgánaigh is simplí amach. Tá córas an-chasta cumarsáide in úsáid ag an gcine daonna, cuma más sméideadh beag atá i gceist nó áiseanna aimhréidhe leictreonacha. Ar na saghsanna cumarsáide is mó is dual don aois atá anois ann tá an agus an fhógraíocht, rudaí ar chuspóir dóibh rud a áitiú ort agus é de chumas acu é a dhéanamh ar chéad bealach, más go híorónta nó go féin-chomhfhiosach féin é. Is mór an cúnamh don chumarsáid an cultúr céanna a bheith ag na daoine atá i gceist, cé gur minic ráite é nach féidir an mhíthuiscint a sheachaint sa chás sin féin. Tá dlúthbhaint ag an gcumarsáid leis an staidéar atá déanta ag fealsúna agus ag anailísí cultúrtha ar nádúr na agus na . (ga)
  • Kognisi adalah keyakinan seseorang tentang sesuatu yang didapatkan dari proses berpikir tentang seseorang atau sesuatu. Proses yang dilakukan adalah memperoleh pengetahuan dan memanipulasi pengetahuan melalui aktivitas mengingat, menganalisis, memahami, menilai, menalar, membayangkan dan berbahasa. Kapasitas atau kemampuan kognisi biasa diartikan sebagai kecerdasan atau inteligensi. Bidang ilmu yang mempelajari kognisi beragam, di antaranya adalah psikologi, filsafat, komunikasi, neurosains, serta kecerdasan buatan. Kepercayaan/ pengetahuan seseorang tentang sesuatu dipercaya dapat memengaruhi sikap mereka dan pada akhirnya memengaruhi perilaku/ tindakan mereka terhadap sesuatu. mengubah pengetahuan seseorang akan sesuatu dipercaya dapat mengubah perilaku mereka. (in)
  • Informasi adalah pesan (ucapan atau ekspresi) atau kumpulan pesan yang terdiri dari dari simbol, atau makna yang dapat ditafsirkan dari pesan atau kumpulan pesan. Informasi dapat direkam atau ditransmisikan. Hal ini dapat dicatat sebagai tanda-tanda, atau sebagai berdasarkan gelombang. Informasi adalah jenis acara yang mempengaruhi suatu negara dari . Para konsep memiliki banyak arti lain dalam konteks yang berbeda. Informasi bisa dikatakan sebagai pengetahuan yang didapatkan dari pembelajaran, pengalaman, atau instruksi. Informasi telah digunakan untuk seluruh segi kehidupan manusia secara individual, kelompok maupun organisasi. Pada tingkat individu, informasi digunakan untuk pengetahuan tentang pendidikan, kesehatan, lapangan pekerjaan maupun jenis produk atau jasa. Kegunaan informasi ditentukan oleh tujuan pengguna, ketelitian pengolahan data, ruang dan waktu serta bentuk dan keadaan semantik. (in)
  • = Komunikasi adalah "suatu proses ketika seseorang atau beberapa orang, kelompok, organisasi, dan masyarakat menciptakan, dan menggunakan informasi agar terhubung dengan lingkungan dan orang lain". Pada umumnya, komunikasi dilakukan secara lisan atau verbal yang dapat dimengerti oleh kedua belah pihak. Apabila tidak ada bahasa verbal yang dapat dimengerti oleh keduanya, komunikasi masih dapat dilakukan dengan menggunakan gerak-gerik tubuh atau menunjukkan sikap tertentu, misalnya tersenyum, menggelengkan kepala, dan mengangkat bahu. Cara seperti ini disebut komunikasi dengan bahasa nonverbal.. Komunikasi menurut para ahli di antaranya seperti yang disebutkan oleh Anwar Arifin. Menurutnya arti komunikasi adalah jenis proses sosial yang erat kaitannya dengan aktivitas manusia serta sarat akan pesan maupun perilaku. =Skinner turut beropini tentang komunikasi sebagai suatu perilaku lisan maupun simbolik dimana pelaku berusaha memperoleh efek yang diinginkan. Forsdale berkomentar bahwa pengertian komunikasi adalah jenis proses pembentukan, pemeliharaan serta pengubahan sesuatu dengan tujuan agar sinyal yang telah dikirimkan berkesesuaian dengan aturan. Pengertian komunikasi terakhir datang dari Gode yang mengungkapkan bahwa komunikasi merupakan suatu kegiatan untuk membuat sesuatu kemudian ditujukkan kepada orang lain. Agar lebih jelasnya kami akan membahas mengenai apa saja tujuan dan fungsi komunikasi, silahkan simak pembahsannya berikut ini. (in)
  • Pengetahuan adalah informasi atau maklumat yang diketahui atau disadari oleh seseorang. Pengetahuan termasuk, tetapi tidak dibatasi pada deskripsi, hipotesis, konsep, teori, dan prosedur yang secara adalah benar atau . Dalam pengertian lain, pengetahuan adalah berbagai gejala yang ditemui dan diperoleh manusia melalui pengamatan akal. Pengetahuan muncul ketika seseorang menggunakan akal budinya untuk mengenali benda atau kejadian tertentu yang belum pernah dilihat atau dirasakan sebelumnya. Misalnya ketika seseorang mencicipi masakan yang baru dikenalnya, ia akan mendapatkan pengetahuan tentang bentuk, rasa, dan aroma masakan tersebut. Pengetahuan adalah informasi yang telah dikombinasikan dengan pemahaman dan potensi untuk menindaki; yang lantas melekat di benak seseorang. Pada umumnya, pengetahuan memiliki kemampuan prediktif terhadap sesuatu sebagai hasil pengenalan atas suatu pola. Manakala informasi dan data sekadar berkemampuan untuk menginformasikan atau bahkan menimbulkan kebingungan, maka pengetahuan berkemampuan untuk mengarahkan tindakan. Inilah yang disebut potensi untuk menindaki. (in)
  • La conoscenza è la consapevolezza e la comprensione di verità, fatti o informazioni ottenute attraverso l'esperienza o l'apprendimento (a posteriori), ovvero tramite l'introspezione (a priori). La conoscenza è l'autocoscienza del possesso di informazioni connesse tra di loro, le quali, prese singolarmente, hanno un valore e un'utilità inferiori. (it)
  • La cognizione può essere definita come "il processo di acquisizione di conoscenze e comprensione attraverso il pensiero, i sensi e l'esperienza". (it)
  • L'informazione è l'insieme di dati, correlati tra loro, con cui un'idea (o un fatto) prende forma ed è comunicata. I dati oggetto della stessa possono essere raccolti in un archivio o in un'infrastruttura dedicata alla sua gestione, come nel caso di un sistema informativo. Essa è oggetto di studio e applicazione in vari settori della conoscenza e dell'agire umano. Ad esempio in campo tecnico è oggetto di studio dell'ingegneria dell'informazione, sul fronte delle scienze sociali è oggetto d'indagine delle scienze della comunicazione e in generale della sociologia, con particolare riguardo agli aspetti legati alla diffusione dei mezzi di comunicazione di massa nell'attuale società dell'informazione (o era dell'informazione). (it)
  • Per comunicazione (dal latino cum = con, e munire = legare, costruire e dal latino communico = mettere in comune, far partecipe) si intende il processo e le modalità di trasmissione di un'informazione da un individuo a un altro (o da un luogo a un altro), attraverso lo scambio di un messaggio elaborato secondo le regole di un determinato codice comune. Ma siccome non c'è comunicazione in assenza del processo di ricezione, la comunicazione umana (ad esempio) necessita di almeno due individui entrambi in grado sia di trasmettere che di ricevere, i messaggi elaborati in un codice comune (direttamente o in differita nel tempo). E dunque, dovrebbe intendersi come il processo e le modalità di trasmissione e ricezione di informazioni, ecc. In questo senso, la TV e la Radio, non sono mezzi di comunicazione, ma solo di trasmissione. Al contrario, il sistema postale, il telefono o i ricetrasmettitori radio (CB, ecc.) sono a tutti gli effetti mezzi di comunicazione. (it)
  • In Italia, con la formula comunicazione sociale si è inteso, negli ultimi anni, un insieme di fenomeni e realtà molto diverse. Nel passato molti autori che si sono occupati dei processi comunicativi hanno inteso il termine sociale nel senso di diffuso o comune, utilizzando comunicazione sociale come sinonimo di comunicazione, cioè con questa formula si indicava la comunicazione diffusa nella società. Anche la Chiesa Cattolica la utilizza in questo senso, in sostanza indicando con comunicazione sociale tutte quelle realtà e quegli studi che normalmente, nella letteratura scientifica e nelle università pubbliche vengono etichettati semplicemente come scienze della comunicazione o come media studies. Più recente e più specifico un utilizzo della formula ricavata essenzialmente dalla pubblicità sociale e dalle campagne di pubblica utilità. Una comunicazione, realizzata principalmente attraverso spot radiotelevisivi o messaggi mirati al grande pubblico finalizzati a promuovere alcuni argomenti, atteggiamenti o comportamenti. Sostanzialmente, quindi, un tipo di comunicazione che ha come obiettivo delle finalità collettive ed è quindi da inserire nell'ambito della comunicazione pubblica e quindi realizzata principalmente dalle pubbliche amministrazione ma anche da organizzazioni non profit e imprese private. Lo spostamento dal riferimento alle campagne sociali al parlare di comunicazione sociale, formule intese ancora oggi come sostanzialmente sinonime, coincide con l'allargamento dello spettro di strumenti, linguaggi e contenuti utilizzati che vedono aggiungersi alle campagne radio-televisive e a numerosi altri canali e modalità di trasmissione. Nel tempo la definizione e le pratiche di comunicazione sociale tendono a mettere in maggiore evidenza la socialità e relazionalità tipiche dei nuovi approcci alla comunicazione. (it)
  • 認識(にんしき)は基本的には哲学の概念で、主体あるいは主観が対象を明確に把握することを言う。知識とほぼ同義の語であるが、日常語の知識と区別され、知識は主に認識によって得られた「成果」を意味するが、認識は成果のみならず、対象を把握するに至る「作用」を含む概念である。 (ja)
  • コミュニケーション(英: communication)とは、 * 社会生活を営む人間の間で行われる知覚・感情・思考の伝達。 * (生物学)動物個体間での、身振りや音声・匂い等による情報の伝達。 原語がcommunicationなのでカタカナで表記する場合は「コミュニケーション」である(出典:広辞苑。大辞泉)。 (ja)
  • 知識(ちしき、希: ἐπιστήμη, epistēmē、羅: scientia、仏: connaissance、独: Wissen、英: knowledge)とは、認識によって得られた成果、あるいは、人間や物事について抱いている考えや、技能のことである。 (ja)
  • 情報(じょうほう、英語: information、ラテン語: informatio)とは、 1. * あるものごとの内容や事情についての知らせのこと。 2. * 文字・数字などの記号やシンボルの媒体によって伝達され、受け手において、状況に対する知識をもたらしたり、適切な判断を助けたりするもののこと。 3. * 生体が働くために用いられている指令や信号のこと。 4. * (情報理論(通信理論)での用法)価値判断を除いて、量的な存在としてとらえたそれ (ja)
  • 통신(通信)은 소식을 전하는 것으로 우편, 전신, 전화 등의 매체를 사용하여 정보나 의사를 전달하는 것이다. 영어인 커뮤니케이션(영어: communication)으로 나타내는 경우도 흔하다. 우리의 일상생활은 상호간에 의사를 소통하지 않고서는 영위되지 않는다. 즉 사람들은 음신(音信)이나 표정 또는 손짓·발짓에 의해, 그리고 그림(또는 문자)을 그리는 것 등을 통하여 자기 의사나 기타 정보를 타인에게 전달하고, 후대의 사람, 또는 장소를 달리하는 타인, 다수의 사람에게 전하기 위해서는 별도의 수단이 필요하게 된다. 여기서 장소를 달리하는 사람에게 정보나 의사를 전달(수송)하는 수단을 통신이라고 한다. 통신이란 인간과 사물에 관한 사상·정보의 장소적 이동, 즉 전달기능을 하는 서비스 행위이다. 따라서 같은 서비스업이라고 해도 인간 또는 사물 그 자체를 전달하는 교통·운수업과 구분되며, 유형재(有形財)를 교환하는 실물경제(實物經濟)에서의 상업이나 요식·접객업 같은 일반서비스업과 구분된다. 넓은 의미의 교통을 사람과 재화(財貨) 및 음신을 장소적으로 이동시키는 행위라고 볼 때, 그 중에서 사람과 재화를 장소적으로 이동시키는 행위를 운송 또는 운수라 하고, 이에 대하여 음신(音信)을 장소적으로 이동시키는 행위를 통신이라 볼 수 있다. 넓은 의미에서는 방송이나 신문과 같은 대중 전달도 통신에 해당하나 좁은 의미에서는 직접적인 의사 소통, 우편물과 전기통신과 같은 개별적 전달을 통신이라 한다. 통신의 원초적 의미는 사람과 사람이 접촉하면서 교환되는 사상의 전달이나 소문의 파급과 같이 인간관계의 모든 의사소통에서 비롯되고 있지만, 근대적 의미에서의 통신은 파발마(擺撥馬)·우체통·전화·전신 등 이른바 통신수단을 통하여 이루어지는 통신서비스의 생산행위를 말한다. 여기서 통신수단이란 통신서비스 생산에 있어서 필요불가결한 물적 매개체로, 이에는 통신통로(通路)·통신기기·통신전달동력 등이 있으며, 이를 통신의 3대요소라고 한다. 따라서 이 통신수단을 보유하고 통신서비스 생산을 전담하는 행위를 통신업이라고 하는데, 통신수요의 급팽창과 통신수단의 발달은 밀접한 관련을 가지고 점차 기계화, 전기·전자화하여 오늘날과 같은 고도의 통신기능을 보유하게 되었다. (영어: Harold Lasswell, 1902년 2월 13일 - 1978년 12월 18일, 미국의 통신이론 학자)은 통신의 과정을 누가, 무엇을, 어떠한 매체를 통해서, 누구에게, 어떠한 효과를 가지고 말하는 가로 정의하였다. (ko)
  • 정보(情報, 영어: information, info, info.)는 컴퓨터공학에서 특정 목적을 위하여 광(光) 또는 전자적 방식으로 처리되어 부호, 문자, 음성, 음향 및 영상 등을 표현하는 모든 종류의 자료 또는 지식을 말한다. 한편 정보는 일반 용어에서 전문 용어까지 다양한 뜻으로 사용된다. 이를테면, 언어, 화폐, 법률, 자연환경 속의 빛이나 소리, 온도나 신경, 호르몬 등의 생체 신호등 정보 원천으로부터 비롯한 모든 것을 정보라고 할 수 있다. 이러한 맥락에서 더 넓은 의미로 정보의 원천을 다루기위해 정보가 다루어지는 상황도 정보와 연관지을수있다. (ko)
  • Communicatie is een activiteit waarbij levende wezens betekenissen uitwisselen door op elkaars signalen te reageren. Het Latijnse woord communicare slaat terug op "iets gemeenschappelijk maken". Deze pagina behandelt de interactie tussen mensen, maar er bestaat ook diercommunicatie en plantencommunicatie. Communicatie is behalve een sociale activiteit, ook het resultaat van het contact: de optelsom van wederzijdse betekenisgevingen, ook wel communicatie-effect genoemd. De betekenis van verschillende vormen van communicatie is vaak voor uitleg gebonden aan de culturele omgeving waarin zij plaatsvindt. (nl)
  • Cognitie, ook wel kenvermogen, is de mentale activiteit en het proces van kennisverwerving door waarneming en het verwerken van de daarmee opgedane informatie door het denken. Dit kan meer of minder ontwikkeld zijn, afhankelijk van het voorstellingsvermogen, geheugen, de rede, ervaring en het vermogen tot en hypothesetoetsing van ideeën of overtuigingen. Een sterke cognitie draagt bij tot het vermogen tot probleemoplossing en . Menselijke cognitie is een vorm van dierlijke cognitie, al wordt het daarvan ook wel onderscheiden vanuit het exceptionalistische idee dat de mens zich sterk onderscheidt van andere dieren. (nl)
  • Kennis is dat wat geweten wordt, wat geleerd is (en opgeslagen) en dat waar een individu inzicht in heeft. Kennis omvat informatie, beschrijvingen hiervan of vaardigheden die door ervaring of opleiding zijn verkregen. In de kentheorie of epistemologie wordt onderzocht wat kennis is en of aanspraken op kennis gerechtvaardigd zijn. In de loop van de tijd zijn er dan ook wisselende ideeën ontwikkeld over wat er te weten valt en in welke mate er sprake moet zijn van twijfel. Er kan onderscheid gemaakt worden tussen theoretische en praktische kennis. Er bestaan vele soorten kennis, bijvoorbeeld zelfkennis, vakkennis en wetenschappelijke kennis. (nl)
  • Informatie (van Latijn informare: "vormgeven, vormen, instrueren"; ook wel afgekort tot info) is alles wat kennis toevoegt en zo onwetendheid, onzekerheid of onbepaaldheid vermindert. Kenmerkend aan informatie is dat het interpreteerbaar is. Interpreteren en integreren van informatie resulteert in kennis. Informatie wordt als boodschap overgedragen via communicatie van zender naar ontvanger. Er kan sprake zijn van tweerichtingsverkeer (interactiviteit). Een verzameling informatie (bericht) die met een doel overgedragen wordt is een 'boodschap'. Deze bevat informatie en meta-informatie. Zonder betekenis (bijvoorbeeld omdat de taal of de symbolen onbekend zijn) kan de informatie niet volledig overbracht worden. Informatie is dus subjectief kennis-afhankelijk. (nl)
  • Informacja (łac. informatio – przedstawienie, wizerunek; informare – kształtować, przedstawiać) – termin interdyscyplinarny, definiowany różnie w różnych dziedzinach nauki; najogólniej – właściwość pewnych obiektów, relacja między elementami zbiorów pewnych obiektów, której istotą jest zmniejszanie niepewności (nieokreśloności). Można wyróżnić dwa podstawowe punkty widzenia informacji: 1. obiektywny – informacja oznacza pewną właściwość fizyczną lub strukturalną obiektów (układów, systemów), przy czym jest kwestią dyskusyjną, czy wszelkich obiektów, czy jedynie systemów samoregulujących się (w tym organizmów żywych);2. subiektywny – informacja istnieje jedynie względem pewnego podmiotu, najczęściej rozumianego jako umysł, gdyż jedynie umysł jest w stanie nadać elementom rzeczywistości znaczenie (sens) i wykorzystać je do własnych celów. Wyróżnia się trzy, powiązane ze sobą, koncepcje (teorie) informacji, związane z jej aspektami semiotycznymi: 1. statystyczno-syntaktyczną z probabilistycznym i składniowym;2. semantyczną ze znaczeniowym;3. pragmatyczną z wartościowym (cennościowym) – w odniesieniu do problemu podejmowania przez jej odbiorcę decyzji związanych z jego celem. (pl)
  • Wiedza – termin używany powszechnie, istnieje wiele definicji tego pojęcia. definiuje wiedzę jako „ogół wiarygodnych informacji o rzeczywistości wraz z umiejętnością ich wykorzystywania”. (pl)
  • Komunikacja społeczna – proces wytwarzania, przekształcania i przekazywania informacji pomiędzy jednostkami, grupami i organizacjami społecznymi, mający na celu dynamiczne kształtowanie, modyfikację bądź zmianę wiedzy, postaw i zachowań w kierunku zgodnym z wartościami i interesami oddziałujących na nie podmiotów. W komunikacji społecznej nadawca często w przekazie medialnym wykorzystuje znane mu środki perswazji lub manipulacji medialnej w celu wywołania określonego zachowania u odbiorcy. (pl)
  • Procesy poznawcze – procesy tworzące i modyfikujące struktury poznawcze (reprezentacje umysłowe) w systemie poznawczym (w umyśle), będące przedmiotem badań kognitywistyki i psychologii poznawczej. Można stwierdzić, że procesy poznawcze służą do tworzenia i modyfikowania wiedzy o otoczeniu, kształtującej zachowanie (służą poznawaniu otoczenia). Można również stwierdzić, że są to procesy przetwarzania informacji, jakie zachodzą w układzie nerwowym i polegają na odbieraniu informacji z otoczenia, ich przechowywaniu i przekształcaniu, oraz wyprowadzaniu ich ponownie do otoczenia w postaci reakcji – zachowania. (pl)
  • Komunikacja językowa – proces porozumiewania się ludzi za pomocą znaków językowych, w formie ustnej lub pisemnej. Wypracowanie teorii komunikacji powiązane jest w szczególności z powstaniem i rozwojem cybernetyki jako nauki o ogólnych zasadach sterowania informacjami i ich przekazu. Komunikacja językowa stanowi szczególną formę przekazywania informacji za pomocą języka (zob. funkcja komunikatywna języka). W procesie tym obecne są następujące elementy i zdarzenia: uczestnicy rozmowy (mówiący, słuchający), treść informacyjna, kodowanie i dekodowanie informacji za pomocą języka (kodu językowego). Podstawowy model komunikacyjny obrazuje relację między nadawcą a odbiorcą. Pomiędzy tymi dwoma uczestnikami następuje przekaz informacji za pomocą języka, czyli usystematyzowanego kodu, składającego się z różnych znaków i zasad ich łączenia. Treść przekazywana przez nadawcę jest dekodowana, identyfikowana po przyjęciu przez odbiorcę. Efektywne przekazanie komunikatu możliwe jest tylko w przypadku, gdy odbiorca zna kod (język) używany przez nadawcę. (pl)
  • A comunicação (do latim communicatio.onis, que significa "ação de participar") é um processo que envolve a troca de informações entre dois ou mais interlocutores por meio de signos e regras semióticas mutuamente entendíveis. Trata-se de um processo social primário, que permite criar e interpretar mensagens que provocam uma resposta. Os passos básicos da comunicação são as motivações ou a intenção de comunicar, a composição da mensagem, a codificação e transmissão das mensagens codificadas, a recepção dos sinais, a decodificação e finalmente a interpretação da mensagem por parte do receptor. O processo da comunicação se define pela tecnologia da comunicação, as características dos emissores e receptores da informação, seus códigos culturais de referência, seus protocolos de comunicação e o alcance do processo. A comunicação inclui temas técnicos (por exemplo, as telecomunicações), biológicos (por exemplo, fisiologia, função e evolução) e sociais (por exemplo, jornalismo, relações públicas, publicidade, audiovisual e mídia). No processo de comunicação em que está envolvido algum tipo de aparato técnico que intermedia os locutores, diz-se que há uma comunicação mediada. Para a semiótica, o ato de comunicar é a materialização do pensamento/sentimento em signos conhecidos pelas partes envolvidas. Esses símbolos são transmitidos e reinterpretados pelo receptor. Também é possível pensar em novos processos de comunicação, que englobam as redes colaborativas e os sistemas híbridos, que combinam comunicação de massa e comunicação pessoal. Os estudos científicos da comunicação podem ser divididos em: * Teoria da informação que estuda o armazenamento, quantificação e comunicação da informação em geral; * Estudos da comunicação que dizem respeito a comunicação humana e suas técnicas; * Biossemiótica, que examina a comunicação entre os organismos vivos em geral. (pt)
  • Informação é a resultante do processamento, manipulação e organização de dados, de tal forma que represente uma modificação (quantitativa ou qualitativa) no conhecimento do sistema (humano, animal ou máquina) que a recebe. Le Coadic, pesquisador da área da Ciência da Informação, destaca que o valor da informação varia conforme o indivíduo, as necessidades e o contexto em que é produzida e compartilhada. Uma informação pode ser altamente relevante para um indivíduo e a mesma informação pode não ter significado algum para outro indivíduo. Informação enquanto conceito carrega uma diversidade de significados, do uso quotidiano ao técnico. Genericamente, o conceito de informação está intimamente ligado às noções de restrição, comunicação, controle, dados, forma, instrução, conhecimento, significado, estímulo, padrão, percepção e representação de conhecimento. É comum nos dias de hoje ouvir-se falar sobre a Era da Informação, o advento da "Era do Conhecimento" ou sociedade do conhecimento. Como a sociedade da informação, a tecnologia da informação, a ciência da informação e a ciência da computação em informática são assuntos e ciências recorrentes na atualidade, a palavra "informação" é frequentemente utilizada sem muita consideração pelos vários significados que adquiriu ao longo do tempo. (pt)
  • Cognição é uma função psicológica individual ou coletiva filosoficamente conservadora actuante na aquisição do conhecimento e se dá através de alguns processos, como a percepção, a atenção, associação, memória, raciocínio, juízo, imaginação, pensamento e linguagem. A palavra Cognitione tem origem nos escritos de Platão e Aristóteles. É o conjunto de processos psicológicos usados no pensamento que realizam o reconhecimento, a organização e a compreensão das informações provenientes dos sentidos, para que posteriormente o julgamento através do raciocínio os disponibilize ao aprendizado de determinados sistemas e soluções de problemas. De uma maneira mais simples, podemos dizer que cognição é a forma como o cérebro percebe, aprende, recorda e pensa sobre toda informação captada através dos cinco sentidos, bem como as informações que são disponibilizadas pelo armazenamento da memória, isto é, a cognição processa as informações sensoriais que vem dos estímulos do ambiente que estamos e também processa o conteúdo que retemos em relação às nossas experiências vividas. Mas a cognição é mais do que simplesmente a aquisição de conhecimento e consequentemente, a nossa melhor adaptação ao meio - é também um mecanismo de conversão do que é captado para o nosso modo de ser interno. Ela é um processo pelo qual o ser humano interage com os seus semelhantes e com o meio em que vive, sem perder a sua identidade existencial. Ela começa com a captação dos sentidos e logo em seguida ocorre a percepção. É, portanto, um processo de conhecimento, que tem como material a informação do meio em que vivemos e o que já está registrado na nossa memória. (pt)
  • Comunicação social ou ciências da comunicação é uma disciplina acadêmica que lida com processos de comunicação humana e comportamento, padrões de comunicação nas relações interpessoais, interações sociais e comunicação em diferentes culturas. A comunicação é geralmente definida como dar, receber ou trocar ideias, informações, sinais ou mensagens através da mídia apropriada, permitindo que indivíduos ou grupos persuadam, procurem informações, forneçam informações ou expressem emoções de maneira eficaz. Comunicação social é uma ciência social que utiliza vários métodos de investigação empírica e análise crítica para desenvolver um corpo de conhecimento que abrange uma variedade de tópicos, desde conversas e interações do dia a dia até sistemas de comunicação social e cultural no nível macro. Os teóricos da comunicação acadêmica concentram-se principalmente em refinar o entendimento teórico da comunicação, examinando as estatísticas para ajudar a substanciar hipóteses. A gama de métodos científicos sociais para estudar a comunicação vem se expandindo. Os pesquisadores de comunicação utilizam uma variedade de técnicas qualitativas e quantitativas. As viradas linguísticas e culturais de meados do século XX levaram a abordagens cada vez mais interpretativas, hermenêuticas e filosóficas para a análise da comunicação. Por outro lado, o final da década de 90 e o início da década de 2000 viram o surgimento de novas técnicas analiticamente, matematicamente e computacionalmente rigorosas. Como campo de estudo, a comunicação é aplicada ao jornalismo, negócios, mídia de massa, relações públicas, marketing, transmissão de notícias e televisão, comunicação interpessoal e intercultural, educação, administração pública - e além. Como todas as esferas da atividade e relação humana são afetadas pela interação entre a estrutura de comunicação social e a agência individual, os estudos de comunicação expandiram gradualmente seu foco para outros domínios, como saúde, medicina, economia, instituições militares e penais, Internet, capital social e o papel da atividade comunicativa no desenvolvimento do conhecimento científico. (pt)
  • Позна́ние, когни́ция — совокупность процессов, процедур и методов приобретения знаний о явлениях и закономерностях объективного мира. Познание — основной предмет гносеологии. Устанавливая сущность познания, его формы и принципы, теория познания стремится ответить на вопрос, как возникает знание и как оно соотносится с действительностью. Познание изучается не только философией. Существует ряд других специальных наук и научных дисциплин, исследующих тот же предмет: когнитивная психология, научная методология, история науки, науковедение, социология знания и т. д. Однако большинство этих наук изучает познание, рассматривая только его отдельные аспекты. В целом познание остаётся особым предметом изучения именно философии. (ru)
  • Обще́ние — сложный многоплановый процесс установления и развития контактов между людьми (межличностное общение) и группами (межгрупповое общение), порождаемый потребностями совместной деятельности и включающий в себя как минимум три различных процесса: коммуникацию (обмен информацией), интеракцию (обмен действиями) и социальную перцепцию (восприятие и понимание партнера). Вне общения невозможна человеческая деятельность. Психологическая специфика процессов общения, рассматриваемых под углом зрения взаимоотношений личности и общества, изучается в рамках ; использование общения в деятельности изучается социологией. (ru)
  • Информа́ция (от лат. informātiō «разъяснение, представление, понятие о чём-либо» ← informare «придавать вид, форму, обучать; мыслить, воображать») — сведения независимо от формы их представления. Несмотря на широкую распространённость, понятие информации остаётся одним из самых дискуссионных в науке, а термин может иметь различные значения в разных отраслях человеческой деятельности. Информация — это не материя и не энергия, информация — это информация Норберт Винер Определений информации существует множество, причём академик Н. Н. Моисеев даже полагал, что в силу широты этого понятия нет и не может быть строгого и достаточно универсального определения информации. В международных и российских стандартах даются следующие определения: * знания о предметах, фактах, идеях и т. д., которыми могут обмениваться люди в рамках конкретного контекста (ISO/IEC 10746-2:1996); * знания относительно фактов, событий, вещей, идей и понятий, которые в определённом контексте имеют конкретный смысл (ISO/IEC 2382:2015); * сведения, воспринимаемые человеком и (или) специальными устройствами как отражение фактов материального или духовного мира в процессе коммуникации (ГОСТ 7.0-99). Хотя информация должна обрести некоторую форму представления (то есть превратиться в данные), чтобы ею можно было обмениваться, информация есть в первую очередь интерпретация (смысл) такого представления (ISO/IEC/IEEE 24765:2010). Поэтому в строгом смысле информация отличается от данных, хотя в неформальном контексте эти два термина очень часто используют как синонимы. Первоначально «информация» — сведения, передаваемые людьми устным, письменным или каким-либо другим способом (с помощью условных сигналов, технических средств и т. д.); с середины XX века термин «информация» превратился в общенаучное понятие, включающее обмен сведениями между людьми, человеком и автоматом, автоматом и автоматом; обмен сигналами в животном и растительном мире; передачу признаков от клетки к клетке, от организма к организму (например, генетическая информация); одно из основных понятий кибернетики. (ru)
  • Conhecimento (do latim cognoscere, "ato de conhecer"), como a própria origem da palavra indica, é o ato ou efeito de conhecer. Como por exemplo: conhecimento das leis; conhecimento de um fato; conhecimento de um documento; termo de recibo ou nota em que se declara o aceite de um produto ou serviço; saber, instrução ou cabedal científico (homem com grande conhecimento); informação ou noção adquiridas pelo estudo ou pela experiência; (autoconhecimento) consciência de si mesmo. No conhecimento temos dois elementos básicos: o sujeito (cognoscente) e o objeto (cognoscível), o cognoscente é o indivíduo capaz de adquirir conhecimento ou o indivíduo que possui a capacidade de conhecer. O cognoscível é o que se pode conhecer. O tema "conhecimento" inclui, mas não está limitado a descrições, hipóteses, conceitos, teorias, princípios e procedimentos que são úteis ou verdadeiros. O estudo do conhecimento é a gnoseologia. Hoje existem vários conceitos para esta palavra e é de ampla compreensão que conhecimento é aquilo que se sabe sobre algo ou alguém. Isso em um conceito menos específico. Contudo, para falar deste tema é indispensável abordar dado e informação. Dado é um emaranhado de códigos decifráveis ou não. O alfabeto russo, por exemplo, para leigos no idioma, é simplesmente um emaranhado de códigos sem nenhum significado especifico. Algumas letras são simplesmente alguns números invertidos e mais nada. Porém, quando estes códigos, até então indecifráveis, passam a ter um significado próprio para aquele que os observa, estabelecendo um processo comunicativo, obtém-se uma informação a partir da decodificação destes dados. Diante disso, podemos até dizer que dado não é somente códigos agrupados, mas também uma base ou uma fonte de absorção de informações. Dessa forma, informação seria aquilo que se tem pela decodificação de dados, não podendo existir sem um processo de comunicação. Essas informações adquiridas servem de base para a construção do conhecimento. Segundo essa afirmação, o conhecimento deriva das informações absorvidas. Constroem-se conhecimentos nas interações com outras pessoas, com o meio físico e natural. Podemos conceituar conhecimento da seguinte maneira: conhecimento é aquilo que se admite a partir da captação sensitiva sendo assim acumulável a mente humana; ou seja, é aquilo que o homem absorve de alguma maneira mediante informações que de alguma forma lhe são apresentadas, para um determinado fim ou não.O conhecimento distingue-se da mera informação porque está associado a uma intencionalidade. Tanto o conhecimento como a informação consistem em declarações verdadeiras, mas o conhecimento pode ser considerado informação com um propósito ou uma utilidade. Associamos informação à semântica. Conhecimento está associado com pragmática, isto é, relaciona-se com alguma coisa existente no "mundo real" do qual temos uma experiência direta. O conhecimento pode ainda ser aprendido como um processo ou como um produto. Quando nos referimos a uma acumulação de teorias, ideias e conceitos, o conhecimento surge como um produto resultante dessas aprendizagens, mas como todo produto é indissociável de um processo, podemos então olhar o conhecimento como uma atividade intelectual por meio da qual é feita a apreensão de algo exterior à pessoa. A definição clássica de conhecimento, originada em Platão, diz que este consiste numa crença verdadeira e justificada. Aristóteles divide o conhecimento em três áreas: científica, prática e técnica. (pt)
  • Kunskap eller lärdom är inlärd teoretisk förmåga att , återge och tillämpa information och idéer, exempelvis faktauppgifter om skeenden och sakförhållanden, tillvägagångssätt, regler, samband, begreppsdefinitioner, innovationer, orsaksförhållanden, förklaringsmodeller och prediktionsmodeller. En person kan förvärva kunskap genom att memorera och internalisera information som andra har kommunicerat, exempelvis genom studier. En person kan också själv utveckla ny kunskap genom att dra slutsatser ur praktiska erfarenheter och upptäckter, genom att syntetisera (kombinera) annan förvärvad kunskap eller genom systematisk forskning med hjälp av vetenskapliga metoder. Kunskap kontrasteras ibland mot praktiska färdigheter. Vetande är ett näraliggande koncept, som ofta kontrasteras mot tro. Ur ett generellt perspektiv är kunskap medvetenhet om verklighet, exempelvis "Jag existerar", "Jag vet att 1+1=2" eller "Jag vet hur man lagar pyttipanna". Inom den filosofiska disciplinen kunskapsteori (även kallad epistemologi) utgår man ofta från Platons definition av kunskap som "trosföreställningar som är både sanna och man har goda skäl att tro på", men det finns även andra teorier som den och traditionen med Descartes och Locke som företrädare samt Kant som bidragit till en sammanjämkande syntes av dessa traditioner. Där diskuteras även hur kunskap kan rättfärdigas. (sv)
  • Information (data) uttrycker kunskap eller budskap i en konkret form, och består ofta men inte alltid av en samling fakta. Information utgör substansinnehållet i de meddelanden som överförs vid kommunikation och utgör också substansinnehållet i olika typer av lager av kunskap och budskap, som en bok eller en databas. Information återfinns som substansinnehållet vid användning av tal, skrift, symboler, bilder och som kodat data anpassat för specifika media som datorer. Ordagrant härstammar ordet från latinets informare vilket skulle ge betydelsen ”att ge form (åt)” eller ”utforma”. (sv)
  • Kognition är en psykologisk term och kan kort förklaras som en samlingsterm för de mentala processer, normalt viljestyrda, som handlar om kunskap, tänkande och information. I klassisk psykologi talas det om kognition, emotion och volition, alltså tänkande, känsla och vilja som de tre begrepp som styr psyket. Kognition och perception, det vill säga de psykologiska processer som är aktiva då vi tolkar sinnesintryck, är inte två helt skilda områden utan överlappar varandra. Inom området kognition ryms studier av hjärnans olika funktioner, som tänkande, uppmärksamhet, minne, inlärning, medvetande, språk samt beslutsfattande och problemlösning. Eftersom sinnesuppfattningen och tolkningen av dem beror på kunskaper och erfarenheter, ingår en del av dessa i kognitionen (andra i perceptionen som handlar om sinnesintryck). En del andra processer, som viljestyrd motorik, språk och verklighetsuppfattning, som är helt eller delvis inlärda, hör också till kognitionen. (sv)
  • Зна́ние — результат познания, который можно логически или фактически обосновать и эмпирически или практически проверить. Согласно распространённой трактовке современной эпистемологии, знание — это реальное положение дел, обоснованное фактами и рациональными аргументами убеждение человека. Говоря о знании, чаще всего подразумевают отражение действительности в сознании человека. На получение знаний о структуре предметов и явлений, об их существенных взаимосвязях нацелена наука и её научный метод. Знание индивида (или группы индивидов) — это обладание информацией, позволяющей решить какую-либо задачу. Знание противоположно незнанию (отсутствию информации), но противопоставляется также и вере. В самом широком смысле слова, в философской интерпретации, знание — это образ реальности субъекта в форме понятий и представлений. Обычно знание объективируется, фиксируется, выражается в языке или какой-либо другой знаковой системе, знаковой форме. Однако в зависимости от того, что понимать под знанием, можно и утверждать, что знание может быть также зафиксировано в чувственных образах, получено путём непосредственного восприятия. (ru)
  • Kommunikation består av många komplexa processer, som mycket förenklat ofta sammanfattas med endast själva överföringen, vidaresändningen, av information från en punkt till en annan. Ofta ses kommunikation som en tvåvägsprocess där det sker ett utbyte av tankar, åsikter eller information, oavsett om det sker via tal, skrift eller tecken. Deltagarna har ofta någon slags överenskommelse om mål, orsak och form för kommunikationen.Kommunikation studeras bland annat inom området sociologi, lingvistik och medie- och kommunikationsvetenskap. När denna överföring sker via elektroniskt medium benämnes tekniska aspekter av denna elektronisk kommunikation. En enkel kommunikationsmodell är: Ett tankeinnehåll uttrycks exempelvis verbalt av en kommunikationsdeltagare. Det som uttrycks fungerar som en signal till en annan kommunikationsdeltagare som i sin tur gör om signalen till ett tankeinnehåll. Därefter kan den personen ge någon form av respons. För att kommunikation ska anses ha ägt rum så räcker det inte med att signalen, informationen eller budskapet, tagits emot utan det förutsätts att det har skett någon slags förändring, eller start av process, hos den mottagande deltagaren. Först då anses en gemensam, communis, delning ha påbörjats. Exempelvis så har ingen kommunikation skett så länge den vidaresända informationen i oförändrat tillstånd bara nått en hårddisk, en bokaffärs bokhylla eller den automatiska telefonsvararens lagringsmedium. (sv)
  • Інформа́ція — абстрактне судження, що має різні значення залежно від контексту. Спроби формального визначення інформації перераховано нижче — їх багато, і вони відмінні в різних областях людської діяльності. На інтуїтивному рівні інформація означає зміст того, про що отримувач довідався. На початку XXI століття інформація посідає дедалі значніше місце в житті людини як члена суспільства. Засоби масової інформації поширюють її, інформаційні технології переймаються її обробкою. Висувається ідея інформаційного суспільства, до якого, можливо, прямує людство. Основою такого суспільства було б виробництво й споживання не товарів і послуг, а інформації. Сам термін «інформація» байдужий до істинності вмісту. Інформація може бути правдивою, хибною або відвертою брехнею. Від даних інформація відрізняється доступністю отримувачу. Наприклад, нерозшифрований рукопис Войнича, можливо, містить якийсь зміст, а отже, потенційно може стати інформацією, але до розшифрування він — лише набір символів і картинок, дані, над якими можуть працювати дешифрувальники. Інформація може бути товаром, тобто купуватися й продаватися як будь-який інший товар. Розвідувальні служби здійснюють збір інформації про потенційного або наявного супротивника. (uk)
  • Соціальна комунікація (англ. social communication) — обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві. Згідно з паспортом спеціальності, «галузь науки, яка вивчає сутність, закономірності соціальних комунікацій,процеси, структури та форми соціально-комунікаційних відносин». В Україні термінологічним вважається вживання цього словосполучення у множині соціа́льні комуніка́ції, що передбачено законодавчо (Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 року за № 1718 «Про доповнення переліку галузей науки, з яких може бути присуджений науковий ступінь» і наказ Вищої атестаційної комісії України від 14 грудня 2007 року за № 67 «Про внесення змін і доповнень до Переліку спеціальностей, за якими проводяться захисти дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань»). (uk)
  • Комуніка́ція (від лат. communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico — роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis — спільний) — це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації. Вивчення спілкування можна поділити поміж такими дисциплінами: * Теорія інформації; * Теорія комунікації; * Біосеміотика. (uk)
  • Пізнáння — сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання). Пізнання — вища форма відображення об'єктивної дійсності, процес вироблення дійсних знань. Спочатку пізнання було однією із сторін практичної діяльності людей, поступово в ході історичного розвитку людства пізнання стало особливою діяльністю. У пізнанні виділяють два рівні: чуттєве пізнання, здійснюється за допомогою відчуття, сприйняття, уявлення (сенсуалізм), і раціональне пізнання, що протікає в поняттях, думках, висновках і фіксується в теоріях (раціоналізм). Розрізняють також буденне, художнє і наукове пізнання, а щодо об'єкту — пізнання природи і пізнання суспільства. Різні сторони процесу пізнання досліджуються рядом спеціальних наук: когнітивною психологією, історією науки, соціологією науки тощо. Загальне вчення про пізнання дає філософська теорія пізнання (гносеологія). У когнітивних науках до процесу пізнання використовується термін когніція. Людське пізнання використовує два механізми мислення: символічний (алгебраїчний) та геометричний. Символічний механізм мислення активізує потенціал лівої півкулі мозку та розвиває абстрактне мислення. (uk)
  • 沟通本义指开沟使两水相通,动词。现泛指人和人思想的交流。“沟通”作名词时英文是communication;作动词时,英文是communicate。 溝通的過程主要是信息發送者把思想內的信息內容以可交換或共同認可的表示方式編碼,以某個渠道來傳遞。信息接收者獲得信息後,便進行解碼,轉換成內在的信息。信息傳遞過程有三大依循根據的法則: 1. * 語法學-符號特性 2. * 實用性-符號間的關係及符號與信息接收者的關係 3. * 語義學-符號及所指事物的關係 因此有效及良好的沟通应该是双向沟通。一方面,要用對方明白的語言,尽量清晰、简洁、明了地表达自己的观点,另一方面要善于倾听和理解别人的观点。來自不同文化背景的人對同樣事物可能有不同的理解。高明的沟通大师常常都非常善于让别人表达出自己的观点,也善于理解别人的观点。 在现代社会,一个人或者一个机构面向某个群体进行沟通的学问非常有价值,这就是通过大众传播进行公共关系活动。 溝通的內容包含語言訊息與非語言訊息,一個良好的溝通者會同時注意兩種訊息。非語言訊息通常都比語言訊息來得真實。 (zh)
  • 認知或认识(英語:cognition)在心理學中是指通过形成概念、知觉、判断或想象等心理活动来获取知识的过程,即思维进行信息处理的心理功能。認知過程可以是自然的或人造的、有意識或無意識;認知使用現有知識並產生新知識。 語言學、麻醉學、神經科學、心理學、人類學、生物學、哲學、系統學、邏輯學及計算機科學在分析認知時,其分析的角度是不同的。這些方法在認知科學這一逐漸發展的自治學科領域中得到了綜合。 (zh)
  • 信息(法語,英語,德語:Information),是一个科学术语,其定义不统一,是由它的极端复杂性决定的,獲取信息的主要方法為六何法。信息的表现形式多不胜数:声音、图片、温度、体积、颜色……信息的类別也不计其数:电子信息、财经信息、天气信息、生物信息……。 在熱力學中,信息是指任何會影響系統的熱力學狀態的事件。 信息可以減少不確定性。事件的不確定性是以其發生機率來,發生機率越高,不確定性越低,事件的不確定性越高,越需要額外的信息減少其不確定性。位元是典型的,但也可以使用像納特之類的單位,例如投擲一個公正的硬幣,其信息為log2(2/1) = 1 bit,投擲两個公正的硬幣,其信息為log2(4/1) = 2 bits。 (zh)
  • 知识是对某个主题确信的认识,并且这些认识拥有潜在的能力为特定目的而使用。意指透過經驗或聯想,而能夠熟悉進而了解某件事情;這種事實或狀態就稱為知識,其包括認識或了解某種科學、藝術或技巧。此外,亦指透過研究、調查、觀察或經驗而獲得的一整套知識或一系列資訊。认知事物的能力是哲学中充满争议的中心议题之一,并且拥有它自己的分支—知识论。从更加实用的层次来看,知识通常被某些人的群体所共享,在这种情况下,知识可以通过不同的方式来操作和管理。 (zh)
  • Знання — це знайомство, обізнаність чи розуміння когось або чогось, наприклад, фактів, інформації, описів або навичок. Знання отримується через досвід або освіту шляхом спостереження, дослідження чи навчання. Це фундаментальне поняття, щодо якого не існує однозначного визначення. У різних науках та академічних дисциплінах, які розглядають цей феномен (передовсім у філософії, епістемології, психології, когнітивних науках, антропології, соціології), є власні тлумачення. Так, у філософії це фундаментальна категорія, визначена у Філософському словнику як «форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності». Знання можна визначити також як форму інформації, існування систематизованого результату інтелектуальної діяльності людини (пізнання)[джерело?] — з огляду на фундаментальність поняття його важко виразити через простіші філософські категорії[джерело?]. Наприклад, за словами Платона знання — це «підтверджена істинна віра». Знання протилежне незнанню, тобто відсутності перевіреної інформації про що-небудь. Виділяють[хто?] різні види знання: істинне (у стародавніх греків епістеме), наукове, повсякденне (у стародавніх греків ), інтуїтивне, релігійне та інші[джерело?]. Повсякденне знання служить основою орієнтації людини в навколишньому світі, основою її повсякденної поведінки і передбачення, але звичайно містить помилки і протиріччя[джерело?]. Науковому знанню властиві логічна обґрунтованість, доведеність, відтворення результатів, прагнення до усунення помилок і подолання суперечок[джерело?]. 3нання, набуте людством, фіксується в знаках природних і штучних мов, наприклад у текстах[джерело?]. Аналіз сутності знання, його становлення, критеріїв істинності та цінності є предметом галузі філософії епістемології. У пострадянських країнах частіше вживається термін теорія пізнання або гносеологія. Тоді як епістемологія більше зосереджена на структурі самого знання, гносеологія розглядає в першу чергу процес отримання знань суб'єктом пізнання. З іншого, практичного боку, педагогіка вивчає не саму суть знання, а методи його ефективної передачі. (uk)
dbo:wikiPageID
  • 5177 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 54405 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1025958129 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:about
  • yes (en)
dbp:by
  • no (en)
dbp:label
  • communication (en)
dbp:onlinebooks
  • no (en)
dbp:others
  • no (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:isPartOf
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • تعرف المعلومات على أنها البيانات التي تمت معالجتها بحيث أصبحت ذات معنى وباتت مرتبطة بسياق معين. المعلومات مصطلح واسع يستخدم لعدة معاني حسب سياق الحديث، وهو بشكل عام مرتبط بمصطلحات مثل: المعنى، المعرفة، ، التواصل. (ar)
  • الاتصالات أو تبادل المعلومات، أو توفير التسلية عن طريق الكلام أو الكتابة أو أية وسائل أخرى، وربّما كانت أهم أنواعها هي الاتصالات الشخصية التي تحدث عندما يُعبِّر الناس لبعضهم البعض عن أفكارهم ورغباتهم. ويتصل الناس مع بعضهم البعض من خلال طرق عديدة، ومن ذلك: الكلام، وتحريك أياديهم، وحتى تعبيرات وجوههم. ويستخدم الناس الهاتفية، والخطابات للاتصالات الشخصية. (ar)
  • Poznatek je jednotlivý výsledek lidského poznávání. Soustava poznatků tvoří znalost. Poznatek je kognitivní reprodukcí určité části a jeho zákonitostí. Funkcí poznatku je převedení rozptýlených představ a tušení do sdělitelné a všeobecné formy. Filosofická epistemologie zkoumá poznatky například z hlediska dynamiky jejich narůstání, logiky jejich vzájemných vztahů, základních předpokladů a poznávání a obecné otázky vztahu poznatků ke skutečnosti. (cs)
  • Komunikado (de la latina: communicare, «fari komune» aŭ «fari ion komuna») signifas interŝanĝon de informo inter personoj aŭ maŝinoj. Teĥnologio kiu temas pri reprezentado, transigo, tradukado aŭ procezo de datumo inter homoj, ejoj kaj maŝinoj, nomiĝas informada kaj komunikada teĥnologioj. La scienca aŭ universitata fako kiu studadas komunikadon nomiĝas komunikadaj studoj. Interne en komunikadaj studoj oni kutime apartigas la fakon en kvar subgrupoj: nome interpersona komunikado, intrapersona komunikado (komunikado kun si mem, ekz. skribante memorskribaĵojn), ekstrapersona komunikado (komunikado inter maŝinoj, kiel ekz. tekstotraktilo) kaj komunikado pere de amaskomunikiloj. (eo)
  • Informazioa datu antolatu baten bilduma da, izaki edo gertakizun bati buruz, mezu bat osatzen dutenean.Esanahi anitzeko kontzeptua da, teoria ezberdinen arabera: * Shannon telekomunikazio ingeniari amerikarrak, (Claude Elwood Shannon 1916-2001), mezuarekin parekatu zuen informazioa, igorle batek hartzaile bati ematen ziona, komunikabide bat erabiliz. 1948. urtean Informazioaren Teoria matematikoa bezala ezagutzera eman zuena. * Kode genetikoari begira, James Watson eta Francis Crick zientzialariek, DNAren baitan informazioa zegoela adierazi zuten, bizitzaren ezinbesteko elementua zela aitortuz. * Norbert Wiener, zibernetikaren ikuspegitik, sistema guztiek, naturalak zein artifizialak informazioa behar dutela adierazi zuen. (eu)
  • Filosofian eta psikologian (Psikologia kognitiboa), kognizioa gogamenaren prozesuen multzoa da, pertzepzioa, hizkuntza, adimena eta orohar informazioa prozesatu behar den jarduera guztiak biltzen dituena. (eu)
  • Ezagutza edo ezaguera ezagutzeko ahalmena eta horrekin errealitateari buruz eskuraturiko informazioa, ulermena eta ekintzak burutzeko trebezia da, esperientziaz, heziketaz nahiz ikerkuntzaz. Ezaguera ikuspuntu filosofikotik aztertzen duen jakintza-arloa epistemologia da. Ezagutza kontzeptuak gai baten inguruko ulermen teoriko zein praktiko bati egiten dio erreferentzia. Hau implizitua (ezagutza praktikoa bezalakoa) edo esplizitua (ezagutza teorikoa bezalakoa) izan daiteke; formala edo informala eta sistematikoa edota partikularra izateaz gain. Psikologiak eta soziologiak ere aztertzen dute ezagutza: psikologiatik ezaguera konplexu moduan aztertzen da. (eu)
  • La conoscenza è la consapevolezza e la comprensione di verità, fatti o informazioni ottenute attraverso l'esperienza o l'apprendimento (a posteriori), ovvero tramite l'introspezione (a priori). La conoscenza è l'autocoscienza del possesso di informazioni connesse tra di loro, le quali, prese singolarmente, hanno un valore e un'utilità inferiori. (it)
  • La cognizione può essere definita come "il processo di acquisizione di conoscenze e comprensione attraverso il pensiero, i sensi e l'esperienza". (it)
  • L'informazione è l'insieme di dati, correlati tra loro, con cui un'idea (o un fatto) prende forma ed è comunicata. I dati oggetto della stessa possono essere raccolti in un archivio o in un'infrastruttura dedicata alla sua gestione, come nel caso di un sistema informativo. Essa è oggetto di studio e applicazione in vari settori della conoscenza e dell'agire umano. Ad esempio in campo tecnico è oggetto di studio dell'ingegneria dell'informazione, sul fronte delle scienze sociali è oggetto d'indagine delle scienze della comunicazione e in generale della sociologia, con particolare riguardo agli aspetti legati alla diffusione dei mezzi di comunicazione di massa nell'attuale società dell'informazione (o era dell'informazione). (it)
  • 認識(にんしき)は基本的には哲学の概念で、主体あるいは主観が対象を明確に把握することを言う。知識とほぼ同義の語であるが、日常語の知識と区別され、知識は主に認識によって得られた「成果」を意味するが、認識は成果のみならず、対象を把握するに至る「作用」を含む概念である。 (ja)
  • コミュニケーション(英: communication)とは、 * 社会生活を営む人間の間で行われる知覚・感情・思考の伝達。 * (生物学)動物個体間での、身振りや音声・匂い等による情報の伝達。 原語がcommunicationなのでカタカナで表記する場合は「コミュニケーション」である(出典:広辞苑。大辞泉)。 (ja)
  • 知識(ちしき、希: ἐπιστήμη, epistēmē、羅: scientia、仏: connaissance、独: Wissen、英: knowledge)とは、認識によって得られた成果、あるいは、人間や物事について抱いている考えや、技能のことである。 (ja)
  • 情報(じょうほう、英語: information、ラテン語: informatio)とは、 1. * あるものごとの内容や事情についての知らせのこと。 2. * 文字・数字などの記号やシンボルの媒体によって伝達され、受け手において、状況に対する知識をもたらしたり、適切な判断を助けたりするもののこと。 3. * 生体が働くために用いられている指令や信号のこと。 4. * (情報理論(通信理論)での用法)価値判断を除いて、量的な存在としてとらえたそれ (ja)
  • 정보(情報, 영어: information, info, info.)는 컴퓨터공학에서 특정 목적을 위하여 광(光) 또는 전자적 방식으로 처리되어 부호, 문자, 음성, 음향 및 영상 등을 표현하는 모든 종류의 자료 또는 지식을 말한다. 한편 정보는 일반 용어에서 전문 용어까지 다양한 뜻으로 사용된다. 이를테면, 언어, 화폐, 법률, 자연환경 속의 빛이나 소리, 온도나 신경, 호르몬 등의 생체 신호등 정보 원천으로부터 비롯한 모든 것을 정보라고 할 수 있다. 이러한 맥락에서 더 넓은 의미로 정보의 원천을 다루기위해 정보가 다루어지는 상황도 정보와 연관지을수있다. (ko)
  • Communicatie is een activiteit waarbij levende wezens betekenissen uitwisselen door op elkaars signalen te reageren. Het Latijnse woord communicare slaat terug op "iets gemeenschappelijk maken". Deze pagina behandelt de interactie tussen mensen, maar er bestaat ook diercommunicatie en plantencommunicatie. Communicatie is behalve een sociale activiteit, ook het resultaat van het contact: de optelsom van wederzijdse betekenisgevingen, ook wel communicatie-effect genoemd. De betekenis van verschillende vormen van communicatie is vaak voor uitleg gebonden aan de culturele omgeving waarin zij plaatsvindt. (nl)
  • Wiedza – termin używany powszechnie, istnieje wiele definicji tego pojęcia. definiuje wiedzę jako „ogół wiarygodnych informacji o rzeczywistości wraz z umiejętnością ich wykorzystywania”. (pl)
  • Komunikacja społeczna – proces wytwarzania, przekształcania i przekazywania informacji pomiędzy jednostkami, grupami i organizacjami społecznymi, mający na celu dynamiczne kształtowanie, modyfikację bądź zmianę wiedzy, postaw i zachowań w kierunku zgodnym z wartościami i interesami oddziałujących na nie podmiotów. W komunikacji społecznej nadawca często w przekazie medialnym wykorzystuje znane mu środki perswazji lub manipulacji medialnej w celu wywołania określonego zachowania u odbiorcy. (pl)
  • Procesy poznawcze – procesy tworzące i modyfikujące struktury poznawcze (reprezentacje umysłowe) w systemie poznawczym (w umyśle), będące przedmiotem badań kognitywistyki i psychologii poznawczej. Można stwierdzić, że procesy poznawcze służą do tworzenia i modyfikowania wiedzy o otoczeniu, kształtującej zachowanie (służą poznawaniu otoczenia). Można również stwierdzić, że są to procesy przetwarzania informacji, jakie zachodzą w układzie nerwowym i polegają na odbieraniu informacji z otoczenia, ich przechowywaniu i przekształcaniu, oraz wyprowadzaniu ich ponownie do otoczenia w postaci reakcji – zachowania. (pl)
  • Обще́ние — сложный многоплановый процесс установления и развития контактов между людьми (межличностное общение) и группами (межгрупповое общение), порождаемый потребностями совместной деятельности и включающий в себя как минимум три различных процесса: коммуникацию (обмен информацией), интеракцию (обмен действиями) и социальную перцепцию (восприятие и понимание партнера). Вне общения невозможна человеческая деятельность. Психологическая специфика процессов общения, рассматриваемых под углом зрения взаимоотношений личности и общества, изучается в рамках ; использование общения в деятельности изучается социологией. (ru)
  • Information (data) uttrycker kunskap eller budskap i en konkret form, och består ofta men inte alltid av en samling fakta. Information utgör substansinnehållet i de meddelanden som överförs vid kommunikation och utgör också substansinnehållet i olika typer av lager av kunskap och budskap, som en bok eller en databas. Information återfinns som substansinnehållet vid användning av tal, skrift, symboler, bilder och som kodat data anpassat för specifika media som datorer. Ordagrant härstammar ordet från latinets informare vilket skulle ge betydelsen ”att ge form (åt)” eller ”utforma”. (sv)
  • Комуніка́ція (від лат. communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico — роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis — спільний) — це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації. Вивчення спілкування можна поділити поміж такими дисциплінами: * Теорія інформації; * Теорія комунікації; * Біосеміотика. (uk)
  • 沟通本义指开沟使两水相通,动词。现泛指人和人思想的交流。“沟通”作名词时英文是communication;作动词时,英文是communicate。 溝通的過程主要是信息發送者把思想內的信息內容以可交換或共同認可的表示方式編碼,以某個渠道來傳遞。信息接收者獲得信息後,便進行解碼,轉換成內在的信息。信息傳遞過程有三大依循根據的法則: 1. * 語法學-符號特性 2. * 實用性-符號間的關係及符號與信息接收者的關係 3. * 語義學-符號及所指事物的關係 因此有效及良好的沟通应该是双向沟通。一方面,要用對方明白的語言,尽量清晰、简洁、明了地表达自己的观点,另一方面要善于倾听和理解别人的观点。來自不同文化背景的人對同樣事物可能有不同的理解。高明的沟通大师常常都非常善于让别人表达出自己的观点,也善于理解别人的观点。 在现代社会,一个人或者一个机构面向某个群体进行沟通的学问非常有价值,这就是通过大众传播进行公共关系活动。 溝通的內容包含語言訊息與非語言訊息,一個良好的溝通者會同時注意兩種訊息。非語言訊息通常都比語言訊息來得真實。 (zh)
  • 認知或认识(英語:cognition)在心理學中是指通过形成概念、知觉、判断或想象等心理活动来获取知识的过程,即思维进行信息处理的心理功能。認知過程可以是自然的或人造的、有意識或無意識;認知使用現有知識並產生新知識。 語言學、麻醉學、神經科學、心理學、人類學、生物學、哲學、系統學、邏輯學及計算機科學在分析認知時,其分析的角度是不同的。這些方法在認知科學這一逐漸發展的自治學科領域中得到了綜合。 (zh)
  • 信息(法語,英語,德語:Information),是一个科学术语,其定义不统一,是由它的极端复杂性决定的,獲取信息的主要方法為六何法。信息的表现形式多不胜数:声音、图片、温度、体积、颜色……信息的类別也不计其数:电子信息、财经信息、天气信息、生物信息……。 在熱力學中,信息是指任何會影響系統的熱力學狀態的事件。 信息可以減少不確定性。事件的不確定性是以其發生機率來,發生機率越高,不確定性越低,事件的不確定性越高,越需要額外的信息減少其不確定性。位元是典型的,但也可以使用像納特之類的單位,例如投擲一個公正的硬幣,其信息為log2(2/1) = 1 bit,投擲两個公正的硬幣,其信息為log2(4/1) = 2 bits。 (zh)
  • 知识是对某个主题确信的认识,并且这些认识拥有潜在的能力为特定目的而使用。意指透過經驗或聯想,而能夠熟悉進而了解某件事情;這種事實或狀態就稱為知識,其包括認識或了解某種科學、藝術或技巧。此外,亦指透過研究、調查、觀察或經驗而獲得的一整套知識或一系列資訊。认知事物的能力是哲学中充满争议的中心议题之一,并且拥有它自己的分支—知识论。从更加实用的层次来看,知识通常被某些人的群体所共享,在这种情况下,知识可以通过不同的方式来操作和管理。 (zh)
  • El concepte d'informació es fa servir actualment en àmbits molt diversos com la física, la tecnologia, les ciències de la comunicació i passant per les del comportament humà. En cada un d'aquests àmbits la paraula té unes connotacions diferents, fet que fa que sovint s'usi la paraula informació sense conèixer exactament a quin dels significats adquirits ens estem referint. En canvi en termes humans i en un sentit més ampli es defineix informació com tot allò que un ser humà és capaç de percebre, incloent-hi les comunicacions escrites i orals, les imatges, l'art o la música. (ca)
  • المعرفة هي "الإجراء العقليّ أو عمليّة اكتساب المعرفة والفهم من خلال التّفكير والخبرة والحواس". تشمل عمليّات مختلفة مثل الاهتمام وتشكيل المعرفة والتذكّر والحكم والتقييم والتفكير والحوسبة، كما تشمل حلّ المشكلات واتّخاذ القرارات والفهم وتشكيل اللغة؛ تستخدم العمليّات المعرفيّة المعرفة الموجودة عند الإنسان وتولّد معارفاً جديدةً. يتم تحليل العمليّات من وجهات نظرٍ مختلفة ضمن سياقاتٍ مختلفة، لاسيّما في مجال اللغويّات، والتّخدير وعلم الأعصاب والطبّ النفسيّ وعلم النفس والتعليم والفلسفة والأنثروبولوجيا وعلم الأحياء والمنطق وعلوم الحاسوب. (ar)
  • المَعرِفَة هي الإدراك والوعي وفهم الحقائق عن طريق أو بطريقة اكتساب المعلومات بإجراء تجربة وتفسير نتائج التجربة أو تفسير خبر، أو من خلال التأمل في طبيعة الأشياء وتأمل النفس أو من خلال الإطلاع على تجارب الآخرين وقراءة استنتاجاتهم؛ إن المعرفة مرتبطة بالبديهة والبحث لاكتشاف المجهول وتطوير الذات وتطوير التقنيات. كما تعرف المعرفة أيضا بأنها: وصف لحالة أو عملية لبعض الجوانب الحياتية بالنسبة لأشخاص أو مجموعات مستعدة لها، فمثلا إذا كنت "أعرف" أنها ستمطر، فإنني سوف آخذ مظلتي معي عند الخروج. 1. * الإله 2. * الطبيعة 3. * الإنسان (ar)
  • El coneixement o coneiximent és el conjunt de dades, conceptes i pràctiques al voltant d'una matèria o assumpte, un sinònim de saber. També es pot entendre com les informacions i veritats obtingudes a partir de la realitat o de l'ensenyament d'un mestre. El saber és el conjunt de coneixements que produeixen, un pensament continu de records dels coneixements adquirits al llarg del temps. Ben sovint es comprèn el coneixement com a: (ca)
  • La comunicació és l'intercanvi d'informació entre subjectes o objectes. Des d'aquest punt de vista, la comunicació inclou temes tècnics, com la telecomunicació, i socials, com ara el periodisme, la publicitat, l'audiovisual i els mitjans de comunicació de masses. La competència comunicativa és la capacitat de transmetre amb èxit un missatge usant el mitjà adequat i d'entendre els que altres emeten. El terme comunicació també s'usa sovint en el sentit de transport com, per exemple, la comunicació entre dues ciutats mitjançant el tren. (ca)
  • El concepte de cognició (del llatí: cognoscere, 'conèixer') fa referència a l'aptitud dels éssers de processar informació a partir de la percepció, el coneixement adquirit i característiques subjectives que permeten valorar i considerar certs aspectes en detriment d'altres. Els processos cognitius poden ser naturals o artificials, conscients o inconscients, la qual cosa explica per què s'ha abordat el seu estudi des de diferents perspectives, incloent-hi la neurologia, psicologia, filosofia i ciències de la informació com ara la intel·ligència artificial i la gestió del coneixement. (ca)
  • Poznání (kognice) znamená jak proces nabývání znalostí (poznávání) o reálném světě, tak i jeho výsledek (poznatek, vědění). Netýká se tedy přebíraných znalostí a nauk (např. matematiky, chemie, etiky a pod.), které člověk nepoznává, ale chce se jim naučit, případně jim porozumět. Na rozdíl od nejasného tušení, neověřeného a tudíž nespolehlivého mínění, případně pouze přijímaného věření, je výsledkem poznání určité, spolehlivé a případně i ověřené vědění. (cs)
  • Informace (z lat. in-formatio, utváření, ztvárnění) je velmi široký, mnohoznačný pojem, který se užívá v různých významech. V nejobecnějším smyslu je informace chápána jako údaj o prostředí, jeho stavu a procesech v něm probíhajících. Informace snižuje nebo odstraňuje neurčitost (entropii) systému (např. příjemce / uživatele informace). Množství informace lze charakterizovat tím, jak se jejím přijetím změnila míra neurčitosti přijímajícího systému. Užší významy informace lze zhruba roztřídit takto: (cs)
  • Komunikace pochází z latinského z communicatio, communicare, což znamená spojovat. Jde o produkci a výměnu sdělení, zejména významů sdělení prostřednictvím znakových systémů. Existuje mnoho definic komunikace, které se liší podle teoretického rámce, ze kterého vycházejí a podle něhož akcentují některý z aspektů komunikace. Definice, která by zahrnovala všechny aspekty komunikování, není možná. V nejširším slova smyslu je komunikace přenos informací, v užším slova smyslu je komunikace dorozumívání a zprostředkování významů mezi živými organismy. Pakliže se mluví o komunikaci, jedná se tzv. o metakomunikaci. Můžeme tedy říct, že sociální komunikace je sociální interakcí. (cs)
  • Als Wissen wird üblicherweise ein für Personen oder Gruppen verfügbarer Bestand von Fakten, Theorien und Regeln verstanden, die sich durch den höchstmöglichen Grad an Gewissheit auszeichnen, so dass von ihrer Gültigkeit bzw. Wahrheit ausgegangen wird. Bestimmte Formen des Wissens beziehungsweise dessen Speicherung gelten als Kulturgut. (de)
  • Information ist in der Informationstheorie das Wissen, das ein Absender einem Empfänger über einen Informationskanal vermittelt. Die Information kann dabei die Form von Signalen oder Code annehmen. Der Informationskanal ist in vielen Fällen ein Medium. Beim Empfänger führt die Information zu einem Zuwachs an Wissen. (de)
  • Νόηση είναι η διαδικασία της σκέψης (επεξεργασία πληροφοριών) που οδηγεί το άτομο στην απόκτηση γνώσης, και κατανόησης, αλλά και στην ανάπτυξη εννοιών. Περιλαμβάνει πολλές νοητικές λειτουργίες, όπως την αντίληψη, τη μάθηση, τη συσχέτιση/σύνδεση, την προσοχή, την παραγωγή γνώσης, τη μνήμη, την κρίση και αξιολόγηση, την αιτιολόγηση, την επίλυση προβλημάτων και λήψη αποφάσεων, την κατανόηση και την παραγωγή γλώσσας. Χρησιμοποιεί την υφιστάμενη γνώση, όπως επίσης ανακαλύπτει και νέα γνώση. (el)
  • Γνώση είναι η μετεξέλιξη στον νου της καταγεγραμμένης πληροφορίας και εμπειρίας που παρέχει την εξοικείωση, την αντιληπτότητα και την κατανόηση των πραγμάτων και δίνει επιδεξιότητα και δυνατότητα καθοδήγησης στη λήψη αποφάσεων. Αποκτάται μέσω της εμπειρίας ή της εκπαίδευσης με την πρόσληψη πληροφορίας, την ανακάλυψη και τη μάθηση. Η γνώση μπορεί να αναφέρεται στη θεωρητική ή στην πρακτική κατανόηση ενός θέματος, να αφορά την επιδεξιότητα και την εξειδίκευση στο πρακτικό του μέρος, και να ακολουθεί λιγότερο ή περισσότερο την τυπικότητα και τη συστηματικότητα. (el)
  • Η πληροφορία είναι μία διάταξη συνδυασμού διαφοροποιήσεων (ή μοναδική διαφοροποίηση) μέσα από εντροπικό πληροφοριακό εύρος (δυνητικές πληροφοριακές παραλλαγές). Εδώ η εντροπία αφορά τον όρο της θεωρίας της πληροφορίας. Η πληροφορία δεν είναι αναγκαστικά δεδομένο, ούτε απαιτεί γνώση (υπάρχει χωρίς να είναι γνωστή, δεν απαιτεί ανθρωπική σημασιολογική αντιστοιχία). (el)
  • Επικοινωνία είναι η διαδικασία της ανταλλαγής πληροφοριών μεταξύ δύο ή περισσότερων μελών για τα οποία η πληροφορία έχει νόημα οπότε αποκτά νόημα και η ανταλλαγή της ως μια πράξη. Επικοινωνία έχουμε για παράδειγμα μεταξύ έμβιων όντων με την ανταλλαγή σκέψεων, μηνυμάτων, συναισθημάτων ή πληροφορίας μέσω της ομιλίας, της εικόνας, της γραφής, της συμπεριφοράς ή μεταξύ ανθρώπου και έξυπνων μηχανών ή μεταξύ έξυπνων μηχανών (el)
  • La cognición (del latín cognoscere, ‘conocer’) es la facultad de un ser vivo para procesar información a partir de la percepción, el conocimiento adquirido (experiencia) y características subjetivas que permiten valorar la información. Consiste en procesos tales como el aprendizaje, el razonamiento, la atención, la memoria, la resolución de problemas, la toma de decisiones, los sentimientos. El ser humano tiene la capacidad de conocer con todos los procesos mencionados. (es)
  • Información es el nombre por el que se conoce un conjunto organizado de datos procesados que constituyen un mensaje que cambia el estado de conocimiento del sujeto o sistema que recibe dicho mensaje. Existen diversos enfoques para el estudio de la información: Los datos sensoriales una vez percibidos y procesados constituyen una información que cambia el estado de conocimiento, eso permite a los individuos o sistemas que poseen dicho estado nuevo de conocimiento tomar decisiones pertinentes acordes a dicho conocimiento. (es)
  • El conocimiento se suele entender como: 1. * Hechos o información adquiridos por una persona a través de la experiencia o la educación, la comprensión teórica o práctica de un asunto referente a la realidad. 2. * Lo que se adquiere como contenido intelectual relativo a un campo determinado o a la totalidad del universo. 3. * Conciencia o familiaridad adquirida por la experiencia de un hecho o situación. 4. * Representa toda certidumbre cognitiva mensurable según la respuesta a «¿por qué?», «¿cómo?», «¿cuándo?» y «¿dónde?». (es)
  • Communication (from Latin communicare, meaning "to share") is the act of developing meaning among entities or groups through the use of sufficiently mutually understood signs, symbols, and semiotic conventions. In Claude Shannon's and Warren Weaver's influential model, human communication was imagined to function like a telephone or telegraph. Accordingly, they conceptualized communication as involving discrete steps: The scientific study of communication can be divided into: (en)
  • La comunicación (del latín communicatio, -ōnis.​) es la acción consciente de intercambiar información entre dos o más participantes con el fin de transmitir o recibir información u opiniones distintas. Los pasos básicos de la comunicación son la formación de una intención de comunicar, la composición del mensaje, la codificación del mensaje, la transmisión de la señal, la recepción de la señal, la decodificación del mensaje y finalmente, la interpretación del mensaje por parte de un receptor. (es)
  • Komunikazioa informazioa, sentimenduak edo esanahia duen edozer trukatzeko prozesu soziala da, gizaki eta hainbat izaki bizidunen artean gertatzen dena, zeinu edo ikurrak (gizakien artean, hitzak askotan) baliatuz. Latinezko communis hitzetik dator, euskaraz «partekatua» esan nahi duena. Mundua ulertu eta azaltzeko funtsezko tresna da. Komunikazio prozesuko elementuak mezu edo seinalea (komunikatzen den informazioa edo dena delakoa), igorlea (mezua bidaltzen duena) eta hartzailea (mezua jasotzen duena) eta komunikabide bat (komunikaziorako bitartekoa) dira. Gizakien arteko komunikazioa hitzezkoa (ahozkoa nahiz idatzizko) zein hitzik gabekoa (keinuak erabiliz, esaterako) izan daiteke. Komunikazioa norbanakakoa (nork bere buruarekiko) zein pertsonen artekoa izan daiteke. egungo gizartearen (eu)
  • L’information est un concept de la discipline des sciences de l'information et de la communication (SIC). Au sens étymologique, l'« information » est ce qui donne une forme à l'esprit. Elle vient du verbe latin « informare », qui signifie « donner forme à » ou « se former une idée de ». L'information désigne à la fois le message à communiquer et les symboles utilisés pour l'écrire. Elle utilise un code de signes porteurs de sens tels qu'un alphabet de lettres, une base de chiffres, des idéogrammes ou pictogrammes. (fr)
  • La cognition est l'ensemble des processus mentaux qui se rapportent à la fonction de connaissance et mettent en jeu la mémoire, le langage, le raisonnement, l'apprentissage, l'intelligence, la résolution de problèmes, la prise de décision, la perception ou l'attention. Ces processus cognitifs ont été mis au jour par un petit groupe de psychologues de Harvard dans les années 1955-1960, notamment autour de Jerome Bruner et de George Miller dans ce qui a été désigné comme la « révolution cognitive ». Critiques vis-à-vis des échecs du béhaviorisme d'alors qui interdisait toute hypothèse sur le fonctionnement mental, ils vont, au contraire, en actifs témoins de la cybernétique naissante, modéliser le fonctionnement de la pensée sous forme de régulation permanente entre perceptions et actions et (fr)
  • La connaissance est une notion aux sens multiples, à la fois utilisée dans le langage courant et objet d'étude poussée de la part des sciences cognitives et des philosophes contemporains. La gnoséologie accumule la connaissance en général, de même que la science accumule les connaissances scientifiques. (fr)
  • La communication est l'ensemble des interactions avec autrui qui transmettent une quelconque information. On distingue la communication interpersonnelle, la communication de groupe et la communication de masse, c'est-à-dire de l'ensemble des moyens et techniques permettant la diffusion du message d'une organisation sociale auprès d'une large audience. Un « métier de la communication » est une activité professionnelle destinée à convaincre ou persuader à travers les médias, le nom moderne de la rhétorique. (fr)
  • Is éard atá sa chumarsáid smaointe, faisnéis nó mothúcháin a chur in iúl. Is féidir a rá gur cuid de bhunús na beatha féin í an chumarsáid agus í ar siúl ag na horgánaigh is simplí amach. Tá córas an-chasta cumarsáide in úsáid ag an gcine daonna, cuma más sméideadh beag atá i gceist nó áiseanna aimhréidhe leictreonacha. Ar na saghsanna cumarsáide is mó is dual don aois atá anois ann tá an agus an fhógraíocht, rudaí ar chuspóir dóibh rud a áitiú ort agus é de chumas acu é a dhéanamh ar chéad bealach, más go híorónta nó go féin-chomhfhiosach féin é. (ga)
  • Kognisi adalah keyakinan seseorang tentang sesuatu yang didapatkan dari proses berpikir tentang seseorang atau sesuatu. Proses yang dilakukan adalah memperoleh pengetahuan dan memanipulasi pengetahuan melalui aktivitas mengingat, menganalisis, memahami, menilai, menalar, membayangkan dan berbahasa. Kapasitas atau kemampuan kognisi biasa diartikan sebagai kecerdasan atau inteligensi. Bidang ilmu yang mempelajari kognisi beragam, di antaranya adalah psikologi, filsafat, komunikasi, neurosains, serta kecerdasan buatan. (in)
  • = Komunikasi adalah "suatu proses ketika seseorang atau beberapa orang, kelompok, organisasi, dan masyarakat menciptakan, dan menggunakan informasi agar terhubung dengan lingkungan dan orang lain". Pada umumnya, komunikasi dilakukan secara lisan atau verbal yang dapat dimengerti oleh kedua belah pihak. Apabila tidak ada bahasa verbal yang dapat dimengerti oleh keduanya, komunikasi masih dapat dilakukan dengan menggunakan gerak-gerik tubuh atau menunjukkan sikap tertentu, misalnya tersenyum, menggelengkan kepala, dan mengangkat bahu. Cara seperti ini disebut komunikasi dengan bahasa nonverbal.. Komunikasi menurut para ahli di antaranya seperti yang disebutkan oleh Anwar Arifin. Menurutnya arti komunikasi adalah jenis proses sosial yang erat kaitannya dengan aktivitas manusia serta sarat aka (in)
  • Informasi adalah pesan (ucapan atau ekspresi) atau kumpulan pesan yang terdiri dari dari simbol, atau makna yang dapat ditafsirkan dari pesan atau kumpulan pesan. Informasi dapat direkam atau ditransmisikan. Hal ini dapat dicatat sebagai tanda-tanda, atau sebagai berdasarkan gelombang. Informasi adalah jenis acara yang mempengaruhi suatu negara dari . Para konsep memiliki banyak arti lain dalam konteks yang berbeda. Informasi bisa dikatakan sebagai pengetahuan yang didapatkan dari pembelajaran, pengalaman, atau instruksi. Informasi telah digunakan untuk seluruh segi kehidupan manusia secara individual, kelompok maupun organisasi. Pada tingkat individu, informasi digunakan untuk pengetahuan tentang pendidikan, kesehatan, lapangan pekerjaan maupun jenis produk atau jasa. Kegunaan informas (in)
  • Pengetahuan adalah informasi atau maklumat yang diketahui atau disadari oleh seseorang. Pengetahuan termasuk, tetapi tidak dibatasi pada deskripsi, hipotesis, konsep, teori, dan prosedur yang secara adalah benar atau . (in)
  • In Italia, con la formula comunicazione sociale si è inteso, negli ultimi anni, un insieme di fenomeni e realtà molto diverse. Nel passato molti autori che si sono occupati dei processi comunicativi hanno inteso il termine sociale nel senso di diffuso o comune, utilizzando comunicazione sociale come sinonimo di comunicazione, cioè con questa formula si indicava la comunicazione diffusa nella società. Anche la Chiesa Cattolica la utilizza in questo senso, in sostanza indicando con comunicazione sociale tutte quelle realtà e quegli studi che normalmente, nella letteratura scientifica e nelle università pubbliche vengono etichettati semplicemente come scienze della comunicazione o come media studies. (it)
  • Per comunicazione (dal latino cum = con, e munire = legare, costruire e dal latino communico = mettere in comune, far partecipe) si intende il processo e le modalità di trasmissione di un'informazione da un individuo a un altro (o da un luogo a un altro), attraverso lo scambio di un messaggio elaborato secondo le regole di un determinato codice comune. (it)
  • 통신(通信)은 소식을 전하는 것으로 우편, 전신, 전화 등의 매체를 사용하여 정보나 의사를 전달하는 것이다. 영어인 커뮤니케이션(영어: communication)으로 나타내는 경우도 흔하다. 우리의 일상생활은 상호간에 의사를 소통하지 않고서는 영위되지 않는다. 즉 사람들은 음신(音信)이나 표정 또는 손짓·발짓에 의해, 그리고 그림(또는 문자)을 그리는 것 등을 통하여 자기 의사나 기타 정보를 타인에게 전달하고, 후대의 사람, 또는 장소를 달리하는 타인, 다수의 사람에게 전하기 위해서는 별도의 수단이 필요하게 된다. 여기서 장소를 달리하는 사람에게 정보나 의사를 전달(수송)하는 수단을 통신이라고 한다. 통신이란 인간과 사물에 관한 사상·정보의 장소적 이동, 즉 전달기능을 하는 서비스 행위이다. 따라서 같은 서비스업이라고 해도 인간 또는 사물 그 자체를 전달하는 교통·운수업과 구분되며, 유형재(有形財)를 교환하는 실물경제(實物經濟)에서의 상업이나 요식·접객업 같은 일반서비스업과 구분된다. 넓은 의미의 교통을 사람과 재화(財貨) 및 음신을 장소적으로 이동시키는 행위라고 볼 때, 그 중에서 사람과 재화를 장소적으로 이동시키는 행위를 운송 또는 운수라 하고, 이에 대하여 음신(音信)을 장소적으로 이동시키는 행위를 통신이라 볼 수 있다. 넓은 의미에서는 방송이나 신문과 같은 대중 전달도 통신에 해당하나 좁은 의미에서는 직접적인 의사 소통, 우편물과 전기통신과 같은 개별적 전달을 통신이라 한다. (ko)
  • Kennis is dat wat geweten wordt, wat geleerd is (en opgeslagen) en dat waar een individu inzicht in heeft. Kennis omvat informatie, beschrijvingen hiervan of vaardigheden die door ervaring of opleiding zijn verkregen. In de kentheorie of epistemologie wordt onderzocht wat kennis is en of aanspraken op kennis gerechtvaardigd zijn. In de loop van de tijd zijn er dan ook wisselende ideeën ontwikkeld over wat er te weten valt en in welke mate er sprake moet zijn van twijfel. (nl)
  • Cognitie, ook wel kenvermogen, is de mentale activiteit en het proces van kennisverwerving door waarneming en het verwerken van de daarmee opgedane informatie door het denken. Dit kan meer of minder ontwikkeld zijn, afhankelijk van het voorstellingsvermogen, geheugen, de rede, ervaring en het vermogen tot en hypothesetoetsing van ideeën of overtuigingen. Een sterke cognitie draagt bij tot het vermogen tot probleemoplossing en . (nl)
  • Informatie (van Latijn informare: "vormgeven, vormen, instrueren"; ook wel afgekort tot info) is alles wat kennis toevoegt en zo onwetendheid, onzekerheid of onbepaaldheid vermindert. Kenmerkend aan informatie is dat het interpreteerbaar is. Interpreteren en integreren van informatie resulteert in kennis. Informatie wordt als boodschap overgedragen via communicatie van zender naar ontvanger. Er kan sprake zijn van tweerichtingsverkeer (interactiviteit). (nl)
  • Informacja (łac. informatio – przedstawienie, wizerunek; informare – kształtować, przedstawiać) – termin interdyscyplinarny, definiowany różnie w różnych dziedzinach nauki; najogólniej – właściwość pewnych obiektów, relacja między elementami zbiorów pewnych obiektów, której istotą jest zmniejszanie niepewności (nieokreśloności). Można wyróżnić dwa podstawowe punkty widzenia informacji: Wyróżnia się trzy, powiązane ze sobą, koncepcje (teorie) informacji, związane z jej aspektami semiotycznymi: (pl)
  • Komunikacja językowa – proces porozumiewania się ludzi za pomocą znaków językowych, w formie ustnej lub pisemnej. Wypracowanie teorii komunikacji powiązane jest w szczególności z powstaniem i rozwojem cybernetyki jako nauki o ogólnych zasadach sterowania informacjami i ich przekazu. Komunikacja językowa stanowi szczególną formę przekazywania informacji za pomocą języka (zob. funkcja komunikatywna języka). W procesie tym obecne są następujące elementy i zdarzenia: uczestnicy rozmowy (mówiący, słuchający), treść informacyjna, kodowanie i dekodowanie informacji za pomocą języka (kodu językowego). (pl)
  • Informação é a resultante do processamento, manipulação e organização de dados, de tal forma que represente uma modificação (quantitativa ou qualitativa) no conhecimento do sistema (humano, animal ou máquina) que a recebe. Le Coadic, pesquisador da área da Ciência da Informação, destaca que o valor da informação varia conforme o indivíduo, as necessidades e o contexto em que é produzida e compartilhada. Uma informação pode ser altamente relevante para um indivíduo e a mesma informação pode não ter significado algum para outro indivíduo. (pt)
  • Cognição é uma função psicológica individual ou coletiva filosoficamente conservadora actuante na aquisição do conhecimento e se dá através de alguns processos, como a percepção, a atenção, associação, memória, raciocínio, juízo, imaginação, pensamento e linguagem. A palavra Cognitione tem origem nos escritos de Platão e Aristóteles. (pt)
  • Conhecimento (do latim cognoscere, "ato de conhecer"), como a própria origem da palavra indica, é o ato ou efeito de conhecer. Como por exemplo: conhecimento das leis; conhecimento de um fato; conhecimento de um documento; termo de recibo ou nota em que se declara o aceite de um produto ou serviço; saber, instrução ou cabedal científico (homem com grande conhecimento); informação ou noção adquiridas pelo estudo ou pela experiência; (autoconhecimento) consciência de si mesmo. (pt)
  • Comunicação social ou ciências da comunicação é uma disciplina acadêmica que lida com processos de comunicação humana e comportamento, padrões de comunicação nas relações interpessoais, interações sociais e comunicação em diferentes culturas. A comunicação é geralmente definida como dar, receber ou trocar ideias, informações, sinais ou mensagens através da mídia apropriada, permitindo que indivíduos ou grupos persuadam, procurem informações, forneçam informações ou expressem emoções de maneira eficaz. Comunicação social é uma ciência social que utiliza vários métodos de investigação empírica e análise crítica para desenvolver um corpo de conhecimento que abrange uma variedade de tópicos, desde conversas e interações do dia a dia até sistemas de comunicação social e cultural no nível macro. (pt)
  • A comunicação (do latim communicatio.onis, que significa "ação de participar") é um processo que envolve a troca de informações entre dois ou mais interlocutores por meio de signos e regras semióticas mutuamente entendíveis. Trata-se de um processo social primário, que permite criar e interpretar mensagens que provocam uma resposta. Os estudos científicos da comunicação podem ser divididos em: (pt)
  • Позна́ние, когни́ция — совокупность процессов, процедур и методов приобретения знаний о явлениях и закономерностях объективного мира. Познание — основной предмет гносеологии. Устанавливая сущность познания, его формы и принципы, теория познания стремится ответить на вопрос, как возникает знание и как оно соотносится с действительностью. (ru)
  • Зна́ние — результат познания, который можно логически или фактически обосновать и эмпирически или практически проверить. Согласно распространённой трактовке современной эпистемологии, знание — это реальное положение дел, обоснованное фактами и рациональными аргументами убеждение человека. Говоря о знании, чаще всего подразумевают отражение действительности в сознании человека. На получение знаний о структуре предметов и явлений, об их существенных взаимосвязях нацелена наука и её научный метод. (ru)
  • Информа́ция (от лат. informātiō «разъяснение, представление, понятие о чём-либо» ← informare «придавать вид, форму, обучать; мыслить, воображать») — сведения независимо от формы их представления. Несмотря на широкую распространённость, понятие информации остаётся одним из самых дискуссионных в науке, а термин может иметь различные значения в разных отраслях человеческой деятельности. Информация — это не материя и не энергия, информация — это информация Норберт Винер В международных и российских стандартах даются следующие определения: (ru)
  • Kognition är en psykologisk term och kan kort förklaras som en samlingsterm för de mentala processer, normalt viljestyrda, som handlar om kunskap, tänkande och information. I klassisk psykologi talas det om kognition, emotion och volition, alltså tänkande, känsla och vilja som de tre begrepp som styr psyket. (sv)
  • Kunskap eller lärdom är inlärd teoretisk förmåga att , återge och tillämpa information och idéer, exempelvis faktauppgifter om skeenden och sakförhållanden, tillvägagångssätt, regler, samband, begreppsdefinitioner, innovationer, orsaksförhållanden, förklaringsmodeller och prediktionsmodeller. En person kan förvärva kunskap genom att memorera och internalisera information som andra har kommunicerat, exempelvis genom studier. En person kan också själv utveckla ny kunskap genom att dra slutsatser ur praktiska erfarenheter och upptäckter, genom att syntetisera (kombinera) annan förvärvad kunskap eller genom systematisk forskning med hjälp av vetenskapliga metoder. Kunskap kontrasteras ibland mot praktiska färdigheter. Vetande är ett näraliggande koncept, som ofta kontrasteras mot tro. Ur ett g (sv)
  • Інформа́ція — абстрактне судження, що має різні значення залежно від контексту. Спроби формального визначення інформації перераховано нижче — їх багато, і вони відмінні в різних областях людської діяльності. На інтуїтивному рівні інформація означає зміст того, про що отримувач довідався. Інформація може бути товаром, тобто купуватися й продаватися як будь-який інший товар. Розвідувальні служби здійснюють збір інформації про потенційного або наявного супротивника. (uk)
  • Знання — це знайомство, обізнаність чи розуміння когось або чогось, наприклад, фактів, інформації, описів або навичок. Знання отримується через досвід або освіту шляхом спостереження, дослідження чи навчання. Це фундаментальне поняття, щодо якого не існує однозначного визначення. У різних науках та академічних дисциплінах, які розглядають цей феномен (передовсім у філософії, епістемології, психології, когнітивних науках, антропології, соціології), є власні тлумачення. (uk)
  • Kommunikation består av många komplexa processer, som mycket förenklat ofta sammanfattas med endast själva överföringen, vidaresändningen, av information från en punkt till en annan. Ofta ses kommunikation som en tvåvägsprocess där det sker ett utbyte av tankar, åsikter eller information, oavsett om det sker via tal, skrift eller tecken. Deltagarna har ofta någon slags överenskommelse om mål, orsak och form för kommunikationen.Kommunikation studeras bland annat inom området sociologi, lingvistik och medie- och kommunikationsvetenskap. När denna överföring sker via elektroniskt medium benämnes tekniska aspekter av denna elektronisk kommunikation. (sv)
  • Пізнáння — сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання). Пізнання — вища форма відображення об'єктивної дійсності, процес вироблення дійсних знань. Спочатку пізнання було однією із сторін практичної діяльності людей, поступово в ході історичного розвитку людства пізнання стало особливою діяльністю. У пізнанні виділяють два рівні: чуттєве пізнання, здійснюється за допомогою відчуття, сприйняття, уявлення (сенсуалізм), і раціональне пізнання, що протікає в поняттях, думках, висновках і фіксується в теоріях (раціоналізм). Розрізняють також буденне, художнє і наукове пізнання, а щодо об'єкту — пізнання природи і пізнання суспільства. Різні сторони процесу пізнання досліджую (uk)
  • Соціальна комунікація (англ. social communication) — обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві. Згідно з паспортом спеціальності, «галузь науки, яка вивчає сутність, закономірності соціальних комунікацій,процеси, структури та форми соціально-комунікаційних відносин». (uk)
rdfs:label
  • Communication (en)
  • معرفة (ar)
  • معلومة (ar)
  • معرفة (علم النفس) (ar)
  • اتصال (ar)
  • Cognició (ca)
  • Comunicació (ca)
  • Informació (ca)
  • Coneixement (ca)
  • Informace (cs)
  • Sociální komunikace (cs)
  • Poznatek (cs)
  • Poznání (cs)
  • Dorozumívání (cs)
  • Kommunikation (de)
  • Wissen (de)
  • Kognition (de)
  • Information (de)
  • Γνώση (el)
  • Επικοινωνία (el)
  • Νόηση (el)
  • Πληροφορία (el)
  • Informo (eo)
  • Scio (eo)
  • Kogno (eo)
  • Komunikado (eo)
  • Cognición (es)
  • Información (es)
  • Kognizio (eu)
  • Komunikazio (eu)
  • Ezagutza (eu)
  • Informazio (eu)
  • Comunicación social (es)
  • Comunicación (es)
  • Conocimiento (es)
  • Connaissance (fr)
  • Cognition (fr)
  • Communication (fr)
  • Information (fr)
  • Cumarsáid (ga)
  • Informasi (in)
  • Kognisi (in)
  • Pengetahuan (in)
  • Komunikasi (in)
  • Cognizione (it)
  • Comunicazione (it)
  • Informazione (it)
  • Conoscenza (it)
  • コミュニケーション (ja)
  • 情報 (ja)
  • 知識 (ja)
  • 認識 (ja)
  • Comunicazione sociale (it)
  • 정보 (ko)
  • 지식 (ko)
  • 통신 (ko)
  • 인식 (ko)
  • Communicatie (nl)
  • Informatie (nl)
  • Kennis (nl)
  • Cognitie (nl)
  • Informacja (pl)
  • Komunikacja językowa (pl)
  • Wiedza (pl)
  • Procesy poznawcze (pl)
  • Komunikacja społeczna (pl)
  • Cognição (pt)
  • Comunicação (pt)
  • Comunicação social (pt)
  • Conhecimento (pt)
  • Informação (pt)
  • Общение (ru)
  • Знание (ru)
  • Информация (ru)
  • Познание (ru)
  • Kognition (sv)
  • Information (sv)
  • Kommunikation (sv)
  • Kunskap (sv)
  • Інформація (uk)
  • Знання (uk)
  • Соціальна комунікація (uk)
  • Пізнання (uk)
  • Комунікація (uk)
  • 知识 (zh)
  • 沟通 (zh)
  • 認知 (zh)
  • 信息 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
skos:closeMatch
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:computingPlatform of
is dbo:division of
is dbo:education of
is dbo:field of
is dbo:genre of
is dbo:industry of
is dbo:knownFor of
is dbo:literaryGenre of
is dbo:mainInterest of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:occupation of
is dbo:product of
is dbo:profession of
is dbo:service of
is dbo:symptom of
is dbo:type of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:competencies of
is dbp:discipline of
is dbp:disciplines of
is dbp:divisions of
is dbp:faculty of
is dbp:field of
is dbp:fields of
is dbp:focus of
is dbp:function of
is dbp:genre of
is dbp:industry of
is dbp:knownFor of
is dbp:mainInterests of
is dbp:major of
is dbp:missionType of
is dbp:nameAbl of
is dbp:occupation of
is dbp:platform of
is dbp:products of
is dbp:services of
is dbp:skills of
is dbp:subDiscipline of
is dbp:subject of
is dbp:subjects of
is dbp:synonyms of
is dbp:type of
is dc:subject of
is gold:hypernym of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License