| dbo:abstract
|
- El livonià (līvõ kēļ) és una llengua finoúgrica originària del Golf de Riga. Al 2013 va morir la darrera persona coneguda parlant del livonià, però la llengua ha estat recuperada amb una quarantena de parlants i 210 persones que l'entenen. Se'n coneixen tres dialectes:
* De l'oest, Luzh (Luzhna) i Piza o Mikeltorni.
* De transició, Ira o Lielirbe
* De l'est, d'Ukila o Jaunciems a Mustanumme o Melnsils Els pocs documents conservats són de finals del segle xix, quan es van intensificar els esforços per conservar la llengua, que mai va gaudir d'un estatus d'oficialitat enfront del majoritari letó. Per escriure-la s'usa una barreja de l'alfabet llatí i diacrítics estonians i letons. Cap al 1998 només hi havia uns 15 parlants actius de la llengua, que l'haguessin après dels seus pares, cosa que dificulta el procés de normalització lingüística. Des del 1998 està preparant llibres de text en livonià, per a aprendre els rudiments de la llengua en deu lliçons. Des del 1994, a Irê/Mazirbe uns 70 infants aprenen la llengua a l'escola. Tanmateix, no hi ha encara cap diari en livonià, tots són en letó. Com a característiques distintives cal destacar la gran varietat de diftongs que presenta i l'existència de dos tons lèxics. (ca)
- اللغة الليفونية (ذاتيا: līvõ kēļ ليفو كيل أصد: [ˈli:və ˈke:ʎˈ] أو rāndakēļ رانداكيل أصد: [ˈrɑ:ndɑˈke:ʎˈ]، باللاتفية: Lībiešu valoda ليبييشو فالودا أو līvu valoda ليفو فالودا، بالإستونية: Liivi keel ليفي كيل، بالفنلندية: Liivi ليفي أو Liivin kieli ليفن كييلي) هي لغة فينية بلطيقية ضمن اللغات الأورالية قريبة الصلة باللغة الإستونية، انقرضت كلغة أولى بوفاة آخر متكلم بها يوم 4 يونيو 2013، وما زال هناك ما بين 200 و400 شخص يتكلمونها كلغة ثانية في إقليم ساحل ليفونيا شمال غرب لاتفيا ويسعون للمحافظة عليها وإحيائها بين فترة وأخرى. (ar)
- Livonština (līvõ kēļ) je mrtvý ugrofinský jazyk užívaný v západní pobřežní části historického Livonska (dnešní Lotyšsko a Estonsko, zejména v okolí – jinak německojazyčné – Rigy). V současnosti livonština, ze všech stran obklopená nepříbuznou baltskou lotyštinou, stojí před zánikem, přes snahy o její udržení. Livonština používá latinského písma (s několika vlastními znaky); slovní zásobou a výslovností je z ugrofinských jazyků velice blízká estonštině a finštině. Její ortografie je sloučeninou estonštiny a lotyštiny. (cs)
- Η λιβονική γλώσσα (λιβονικά: līvõ kēļ ή rāndakēļ) είναι φιννική γλώσσα. Παρόλο που ο τελευταίος φυσικός ομιλητής της πέθανε το 2013, υπάρχουν περίπου 40 αναφερμένοι ομιλητές και 210 έχουν αναφέρει κάποια γνώση της γλώσσας. Η πατρίδα του λιβονικού λαού είναι η Λιβονική Ακτή του Κόλπου της Λιβονίας, η οποία βρίσκεται στα βόρεια της χερσονήσου της Κουρλάνδης στη Λετονία. Πιθανώς μοναδική μεταξύ των ουραλικών γλωσσών, η Λιβονική έχει περιγραφεί ως γλώσσα με μουσική προφορά. Ορισμένοι εθνικοί Λιβόνιοι μαθαίνουν ή έχουν μάθει τα λιβονικά σε μια προσπάθεια να τα αναβιώσουν, αλλά επειδή οι εθνικοί Λιβόνιοι είναι μικρή μειονότητα, οι ευκαιρίες για χρήση των λιβονικών είναι περιορισμένες. Η εσθονική εφημερίδα Eesti Päevaleht ανακοίνωσε λανθασμένα ότι ο Βίκτορς Μπέρτχολντς, ο οποίος πέθανε στις 28 Φεβρουαρίου 2009, ήταν ο τελευταίος φυσικός ομιλητής που ξεκίνησε το σχολείο στη λετονική γλώσσα ως μονόγλωσσος. Κάποιοι άλλοι Λιβόνιοι είχαν υποστηρίξει, ωστόσο, ότι είχαν απομείνει ορισμένοι φυσικοί ομιλητές, συμπεριλαμβανομένης της ξαδέρφης του Βίκτορς Μπέρτχολντς, την Γκριζέλντα Κριστίνια, η οποία απεβίωσε το 2013. Ένα άρθρο που δημοσιεύτηκε από το Ίδρυμα για τις Απειλούμενες Γλώσσες το 2007 ανέφερε ότι υπήρχαν μόνο 182 καταγεγραμμένοι Λιβόνιοι και μονάχα έξι φυσικοί ομιλητές. Σε μια συνεδριακή εργασία του 2009, αναφέρθηκε ότι θα μπορούσαν να υπάρχουν «στην καλύτερη περίπτωση 10 ζωντανοί φυσικοί ομιλητές της γλώσσας». Η προώθηση της λιβονικής γλώσσας ως ζωντανής γλώσσας επιτεύχθηκε κυρίως από το Λιβονικό Πολιτιστικό Κέντρο (Līvõ Kultūr Sidām), ένας οργανισμός κυρίως νεαρών Λιβονίων. Τα λιβονικά ως ελαχίστως χρησιμοποιούμενη γλώσσα στη Λετονία –μαζί με τα – αντιπροσωπεύονται από το Λετονικό Γραφείο Λιγότερο Διαδεδομένων Γλωσσών (LatBLUL), πρώην εθνικό παράρτημα του Ευρωπαϊκού Γραφείου Λιγότερο Χρησιμοποιούμενων Γλωσσών (EBLUL). Η γλώσσα διδάσκεται σε πανεπιστήμια της Λετονίας, της Εσθονίας, της Φινλανδίας και της Σουηδίας, γεγονός που αυξάνει συνεχώς τον αριθμό των ατόμων με κάποια γνώση της γλώσσας τα οποία δεν διαμένουν μονίμως στη Λετονία. (el)
- La livona lingvo (līvõ kēļ, ankaŭ rāndakēļ) estas ano de la finna branĉo de la Finn-ugra lingvaro. Laŭ ĝi la historia regiono Livonio ricevis sian nomon. Nuntempe, la livona estas parolata de nur 10-40 personoj en Latvio kaj ĝin minacas malapero. La lastaj parolantoj de la livona lingvo loĝas en marbordaj vilaĝoj, norde de Kuronio, proksime al la urbo Ventspils. Laŭ esploroj pri loknomoj la livona estis pli frue parolata en pli vasta areo, kiu kovris ĉ. duonon el la teritorio de nuntempa Latvio. La latva lingvo havas multe da influo de la livona lingvo kaj la diferencoj inter la latva kaj la litova estas parte pro la influo de la livona lingvo. Ankaŭ la latva lingvo influis multe al la livona kaj kaŭzis diversajn malsimilecojn inter la livona kaj aliaj finnaj lingvoj. La livona lingvo dividiĝis al du dialektoj, la orienta kaj la okcidenta. La orienta livona lingvo estis parolata oriente de la Riga golfo kaj ĝi malaperis en la 19-a jarcento. (eo)
- Livisch (līvõ kēļ, auch rāndakēļ) wurde vom Volk der Liven in der lettischen Provinz Kurland (lett. Kurzeme) gesprochen, also auf der Halbinsel, die die Rigaer Bucht von der Ostsee abtrennt. Früher wurde es, wie der Name vermuten lässt, auch in Livland gesprochen; dort ist die Sprache aber schon seit Längerem ausgestorben. (de)
- Livoniera (līvõ kēļ) uraldar hizkuntzen adar hizkuntza bat da, estonierari estu lotua. Letoniako Kurlandia eskualdean dagoen Livonia da livonieraren jatorrizko lurraldea. Galtzeko arrisku larrian da, 250 bat hiztun besterik ez baitu, guztiak livoniera bigarren hizkuntzatzat dutenak; lehen hizkuntzatzat zuen azken gizabanakoa 2013an hil zen. (eu)
- El livonio o livón (en , līvõ kēļ, o también conocido como rāndakēļ) era un idioma perteneciente a la rama baltofínica de las lenguas urálicas. El 2 de junio de 2013 murió Grizelda Kristiņa, considerada la última hablante de este idioma. La cuna del pueblo livonio es Livonia, actualmente localizada en Letonia, zona norte de la península de Curlandia. Algunas personas racialmente livonias han aprendido el idioma de su pueblo en un intento por revivirlo; pero, como los livonios como grupo étnico son una pequeña minoría, las posibilidades de empleo de esta lengua son limitadas. (es)
- The Livonian language (Livonian: līvõ kēļ or rāndakēļ; Estonian: liivi keel) is a Finnic language whose native land is the Livonian Coast of the Gulf of Livonia, located in the north of the Kurzeme peninsula in Latvia. Although its last native speaker died in 2013, there are about 40 reported L2 speakers and 210 having reported some knowledge of the language. Possibly uniquely among the Uralic languages, Livonian has been described as a pitch-accent language (see ). Currently, the only person whose native language is Livonian is Kuldi Medne who was born in 2020. Her parents are Livonian language revival activists Jānis Mednis and Renāte Medne. Some ethnic Livonians are learning or have learned Livonian in an attempt to revive it, but because ethnic Livonians are a small minority, opportunities to use Livonian are limited. The Estonian newspaper Eesti Päevaleht erroneously announced that Viktors Bertholds, who died on 28 February 2009, was the last native speaker who started Latvian-language school as a monolingual. Some other Livonians had argued, however, that there were some native speakers left, including Viktors Bertholds' cousin, Grizelda Kristiņa, who died in 2013. An article published by the Foundation for Endangered Languages in 2007 stated that there were only 182 registered Livonians and a mere six native speakers. In a 2009 conference proceeding, it was mentioned that there could be "at best 10 living native" speakers of the language. The promotion of the Livonian language as a living language has been advanced mostly by the Livonian Cultural Centre (Līvõ Kultūr Sidām), an organisation of mostly young Livonians. Livonian as a lesser used language in Latvia – along with Latgalian – is represented by the Latvian Bureau of Lesser Used Languages (LatBLUL), formerly a national branch of the European Bureau of Lesser Used Languages (EBLUL). The language is taught in universities in Latvia, Estonia, Finland and Sweden, which constantly increases the pool of people with some knowledge of the language who do not permanently reside in Latvia. (en)
- Bahasa Livonia (līvõ kēļ atau rāndakēļ) adalah bahasa yang tergolong dalam rumpun bahasa Uralik cabang . Bahasa ini merupakan bahasa yang mati karena penutur asli yang terakhir meninggal pada tahun 2013. Bahasa ini berhubungan erat dengan bahasa Estonia. Bahasa Livonia dituturkan oleh suku Livonia yang merupakan penduduk asli wilayah di Latvia. Beberapa anggota etnis Livonia mencoba atau telah mempelajari bahasa ini dalam upaya untuk membangkitkannya kembali, tetapi suku Livonia merupakan minoritas yang kecil sehingga kesempatan untuk menggunakan bahasa Livonia cenderung terbatas. (in)
- Le live (ou livonien) est une langue appartenant à la branche fennique de la famille des langues finno-ougriennes. Autrefois largement parlé en Livonie, le live est aujourd'hui éteint. Le live était une langue très similaire à l'estonien et proche du finnois. (fr)
- La lingua livone era una lingua baltofinnica parlata nelle aree più occidentali del golfo di Riga e più settentrionali della Lettonia, nei pressi del confine con l'Estonia. Alcuni livoni etnici stanno imparando o hanno imparato il livone nel tentativo di farlo rivivere, ma poiché l'etnia livone è una piccola minoranza, le opportunità di usare il livone sono limitate. Il giornale estone Eesti Päevaleht ha erroneamente annunciato che Viktors Bertholds, morto il 28 febbraio 2009, è stato l'ultimo madrelingua che ha iniziato la scuola di lingua lettone come monolingue. Alcuni altri livoni avevano invece sostenuto che erano rimasti alcuni madrelingua, tra cui la cugina di Viktors Bertholds, Kristiņa Grizelda. Kristiņa è morta nel 2013. Un articolo pubblicato dalla Foundation for Endangered Languages nel 2007 affermava che c'erano solo 182 livoni registrati e solo sei madrelingua. In una conferenza del 2009, è stato menzionato che ci potrebbero essere "al massimo 10 parlanti nativi viventi" della lingua. La lingua è insegnata nelle università in Lettonia, Estonia e Finlandia, il che aumenta costantemente il pool di parlanti di seconda lingua che non risiedono costantemente in Lettonia. (it)
- リヴォニア語 (リヴォニアご、līvõ kēļ) は、ラトビアのの北部（リヴォニア）でかつて話されていた言語。リーヴ語、リーブ語、リボニア語ともいう。現在では、母語としては死語だが、復活を目指す動きもある（を参照）。フィン・ウゴル語派のバルト・フィン諸語に属し、フィンランド湾を挟んで対岸のフィンランド語やエストニア語と関係が深い。 書記にはラテン文字が使われ、種々の特殊なダイアクリティカルマークを用いる。 (ja)
- 리보니아어(līvõ kēļ 또는 rāndakēļ)는 우랄어족 발트 핀어에 속하는 언어이다. 에스토니아어와 같이 조사와 모음이 발달해 있으며, 에스토니아어와 매우 가깝다. 리브어를 쓰는 사람들은 예부터 리보니아라는 지역에서 살아왔는데, 오늘날 리보니아는 라트비아에 딸린 한 지역이다. 리브어는 소멸위기언어로 이 말을 쓰는 사람의 수에 대해서는 자료가 엇갈린다. 리보니아인 공동체(별개의 정체성을 지닌)내에서 리브어를 활성화하려는 움직임이 있으나, 인구가 매우 적고 흩어져 있어 리브어를 쓸 기회가 적다. 19세기 말까지만 해도 사용자가 2300여명에 달했지만, 2007년에 나온 소멸위기언어 재단의 출판물에 따르면 리브어를 아는 사람은 182명 정도이고 그 중 단 여섯 명만이 리브어의 원어민이었다. 하지만 2013년 6월 6일 마지막 사용자인 Grizelda Kristiņa(그리젤다 크리스티나)가 향년 102세의 나이로 사망하면서 사어가 되었다. 현재 리브어를 제2 모국어로 사용하는 사람은 적게는 40명 많게는 220명이 사용한다고 한다. (ko)
- Język liwski (inna nazwa: język liwoński) līvõ kēļ, także rāndakēļ („język z wybrzeża”) – język ugrofiński, podgrupy fińskiej z rodziny uralskiej, blisko spokrewniony z estońskim. Liwski jest językiem wymarłym. Ostatnia osoba, dla której był językiem ojczystym – Grizelda Kristiņa – zmarła 2 czerwca 2013 w Kanadzie w wieku 103 lat. Obecnie liwski używany jest jeszcze przez kilkadziesiąt osób należących do narodu Liwów, zamieszkujących kilka wsi w północno-zachodnim skrawku Łotwy, jednak jest on dla nich językiem wyuczonym. Aktualnie jedyną osobą, dla której język liwski jest językiem ojczystym jest urodzona w 2020 roku Kuldi Medne, której rodzice są działaczami na rzecz odrodzenia języka Liwów.. Język liwski w XII wieku używany był na ok. 70% terytorium obecnej Łotwy, a do końca średniowiecza obszar ten zmalał do 10% (w części północnej tego kraju) i stale zmniejszał swój zasięg na skutek wypierania go przez język łotewski. Liwski znalazł się na granicy wymarcia już w poł. XIX w., jednak starania o jego zachowanie podjęte przez badaczy (głównie fińskich) pozwoliły mu przetrwać do wieku XX. Pewne odrodzenie języka liwskiego nastąpiło w okresie międzywojennym, gdy rząd niepodległej Łotwy czynił starania o zachowanie kultury i języka Liwów. Po II wojnie światowej język liwski nie cieszył się żadnymi względami władz i, z racji posiadania niewielu użytkowników, coraz bardziej zmniejszał swój zasięg. Po odzyskaniu niepodległości przez Łotwę, władze tego kraju podjęły starania o odrodzenie tego języka. Nauczany jest on w szkołach, a także wykładany na uniwersytecie w Rydze. Prawdopodobnie jednak starania o zachowanie tego języka są spóźnione, ponieważ nawet jedyne czasopismo Liwów wydawane jest w języku łotewskim. Do zapisu języka liwskiego stosowany jest zmodyfikowany alfabet łaciński. (pl)
- Het Lijfs of Lijflands is een Oostzeefinse taal, die verwant is aan het Fins en het Estisch en gesproken wordt of werd aan de noordelijke kust van Letland. Het is de taal van het vroegere Lijfland. Tegenwoordig is de taal uitgestorven: de laatste moedertaalspreker in Lijfland overleed in 2009, de laatste geëmigreerde moedertaalspreker in 2013. Wel zijn er nog enkele tientallen mensen die het Lijfs als tweede taal beheersen. De meeste etnische Lijven spreken tegenwoordig Lets. Sommigen van hen doen verwoede pogingen om hun taal weer tot leven te wekken, maar dit is uiterst problematisch wegens het zeer geringe aantal sprekers en de geringe gelegenheid die er is om de taal daadwerkelijk als omgangstaal te gebruiken. Het Lijfs wordt samen met het Latgalisch als levende taal nog wel ondersteund door de Lijfse afdeling van het Europees Bureau voor Minderheidstalen. (nl)
- Liviska är ett östersjöfinskt språk som talas av liver i västra Lettland. Det är ett av de allvarligast utrotningshotade språken i världen för närvarande; det talas bara av omkring 35 personer, varav på sin höjd tio flytande (uppgift från 2009). Det rapporterades att den sista personen som hade liviska som modersmål dog i juni 2013. Men Biruta Lepste, född 1932, lever fortfarande. Hon är dotter till Līna Lepste som var dotter till Mārtiņš Lepste som var lärare i liviska språket ända till sin död 1958. Bilder av livisk vardag finns i PDF av boken om liviska byar [1]. 1925 räknades 1238 liver i Lettland och ännu i slutet av 1930-talet fanns 12 liviska byar i Kurland, men till följd av andra världskriget och kollektiviseringen under sovjettiden försvann dessa och med dem grunden för liviskan som vardagsspråk. Några liver lär eller har lärt sig språket i ett försök att återuppliva det, men antalet liver och tillfällen att använda språket är få. Äldsta liviskspråkiga boken är 1863 års översättning av Matteusevangeliet. Liviska har erkänts som ett ursprungsspråk i Lettland. Språket är starkt hotat eller sovande. Antal talare är högst 18.. (sv)
- A língua livoniana (līvõ kēļ) pertence ao ramo finês das línguas fino-úgricas. É uma língua moribunda que atualmente conta com apenas 35 falantes, das quais apenas 10 são fluentes. Está relacionada ao finlandês, falada no outro lado do Golfo da Finlândia, e (mais intimamente) ao estoniano. A terra natal dos livônios é a Livônia, localizada na Letônia, ao norte da península curlândica. Algumas pessoas de origem livônia têm aprendido a língua com o propósito de revivê-la, mas, como formam um grupo pequeno, as chances de êxito são limitadas. (pt)
- Ли́вский язы́к (самоназвание līvõ kēļ «язык ливов» или rāndakēļ «прибрежный язык») — язык ливов, принадлежащий к прибалтийско-финской подгруппе финно-угорских языков. Исторически сложился как родной язык ливов, ныне практически не используется в живом общении, хотя продолжает изучаться энтузиастами в основном в странах Балтии, а также сохраняется как объект научного изучения на языковых факультетах вузов Европы, в первую очередь Латвии и Эстонии (Тарту). 21 августа 2018 года был создан Ливский институт при Латвийском университете. Единственный человек, для которого на сей день ливский язык является родным — в 2020 г. родившееся Кулди Медне (Kuldi Medne) , её родители — активисты возрождения ливского языка Ренате Медне (Renāte Medne) и Янис Меднис (Jānis Mednis). Большинство современных ливов подверглось . Последними в быту ливский язык использовали Виктор Бертольд (1921—2009) и его жена Марта (1925—1994). На 2012 год в мире, по оптимистическим оценкам, насчитывалось до 210 человек, владеющих ливским языком на уровне A1 и A2. На уровне B1 и выше — 40 человек, лишь половина из которых ливского происхождения. Последним человеком, для кого ливский был первым языком, была Гризельда Кристинь, долгое время проживавшая в Канаде и скончавшаяся 3 июня 2013 года в возрасте 103 лет. (ru)
- 立窝尼亚语（līvõ kēļ）属于乌拉尔语系的波罗的-芬兰语支。这是一种現今只有大约40个人能说，其中仅有15人能流利使用並做為第二語言的死语。 它与爱沙尼亚语的关系十分紧密。立窝尼亚人的故土是位于拉脱维亚库尔兰半岛北部的的立窝尼亚。一些立窝尼亚人正在学习，或学过立窝尼亚语，试图让这种语言复活，但是这些人只是立窝尼亚人的一小部分，但使用立窝尼亚语的机会是很少的。已经没有人使用立窝尼亚语作为母语。 (zh)
- Лі́вська мо́ва (līvõ kēļ, інша назва — rāndakēļ («прибережна мова») — мова лівів, належить до балтійсько-фінських мов фіно-угорської групи уральської мовної сім'ї. Вважається однією з автохтонних мов населення Латвії; наразі є зникаючою. Лівська мова має два діалекти — курземський (північний) та східний — відземський (салацас). Найближчі споріднені мови — південні діалекти естонської, водська, карельська, вепська та фінська. Лівська мова справила значний вплив на розвиток латиської мови, зокрема, на її субстрат та на топоніміку курляндських населених пунктів. Наголос у лівських словах завжди ставиться на перший склад. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- اللغة الليفونية (ذاتيا: līvõ kēļ ليفو كيل أصد: [ˈli:və ˈke:ʎˈ] أو rāndakēļ رانداكيل أصد: [ˈrɑ:ndɑˈke:ʎˈ]، باللاتفية: Lībiešu valoda ليبييشو فالودا أو līvu valoda ليفو فالودا، بالإستونية: Liivi keel ليفي كيل، بالفنلندية: Liivi ليفي أو Liivin kieli ليفن كييلي) هي لغة فينية بلطيقية ضمن اللغات الأورالية قريبة الصلة باللغة الإستونية، انقرضت كلغة أولى بوفاة آخر متكلم بها يوم 4 يونيو 2013، وما زال هناك ما بين 200 و400 شخص يتكلمونها كلغة ثانية في إقليم ساحل ليفونيا شمال غرب لاتفيا ويسعون للمحافظة عليها وإحيائها بين فترة وأخرى. (ar)
- Livonština (līvõ kēļ) je mrtvý ugrofinský jazyk užívaný v západní pobřežní části historického Livonska (dnešní Lotyšsko a Estonsko, zejména v okolí – jinak německojazyčné – Rigy). V současnosti livonština, ze všech stran obklopená nepříbuznou baltskou lotyštinou, stojí před zánikem, přes snahy o její udržení. Livonština používá latinského písma (s několika vlastními znaky); slovní zásobou a výslovností je z ugrofinských jazyků velice blízká estonštině a finštině. Její ortografie je sloučeninou estonštiny a lotyštiny. (cs)
- Livisch (līvõ kēļ, auch rāndakēļ) wurde vom Volk der Liven in der lettischen Provinz Kurland (lett. Kurzeme) gesprochen, also auf der Halbinsel, die die Rigaer Bucht von der Ostsee abtrennt. Früher wurde es, wie der Name vermuten lässt, auch in Livland gesprochen; dort ist die Sprache aber schon seit Längerem ausgestorben. (de)
- Livoniera (līvõ kēļ) uraldar hizkuntzen adar hizkuntza bat da, estonierari estu lotua. Letoniako Kurlandia eskualdean dagoen Livonia da livonieraren jatorrizko lurraldea. Galtzeko arrisku larrian da, 250 bat hiztun besterik ez baitu, guztiak livoniera bigarren hizkuntzatzat dutenak; lehen hizkuntzatzat zuen azken gizabanakoa 2013an hil zen. (eu)
- El livonio o livón (en , līvõ kēļ, o también conocido como rāndakēļ) era un idioma perteneciente a la rama baltofínica de las lenguas urálicas. El 2 de junio de 2013 murió Grizelda Kristiņa, considerada la última hablante de este idioma. La cuna del pueblo livonio es Livonia, actualmente localizada en Letonia, zona norte de la península de Curlandia. Algunas personas racialmente livonias han aprendido el idioma de su pueblo en un intento por revivirlo; pero, como los livonios como grupo étnico son una pequeña minoría, las posibilidades de empleo de esta lengua son limitadas. (es)
- Bahasa Livonia (līvõ kēļ atau rāndakēļ) adalah bahasa yang tergolong dalam rumpun bahasa Uralik cabang . Bahasa ini merupakan bahasa yang mati karena penutur asli yang terakhir meninggal pada tahun 2013. Bahasa ini berhubungan erat dengan bahasa Estonia. Bahasa Livonia dituturkan oleh suku Livonia yang merupakan penduduk asli wilayah di Latvia. Beberapa anggota etnis Livonia mencoba atau telah mempelajari bahasa ini dalam upaya untuk membangkitkannya kembali, tetapi suku Livonia merupakan minoritas yang kecil sehingga kesempatan untuk menggunakan bahasa Livonia cenderung terbatas. (in)
- Le live (ou livonien) est une langue appartenant à la branche fennique de la famille des langues finno-ougriennes. Autrefois largement parlé en Livonie, le live est aujourd'hui éteint. Le live était une langue très similaire à l'estonien et proche du finnois. (fr)
- リヴォニア語 (リヴォニアご、līvõ kēļ) は、ラトビアのの北部（リヴォニア）でかつて話されていた言語。リーヴ語、リーブ語、リボニア語ともいう。現在では、母語としては死語だが、復活を目指す動きもある（を参照）。フィン・ウゴル語派のバルト・フィン諸語に属し、フィンランド湾を挟んで対岸のフィンランド語やエストニア語と関係が深い。 書記にはラテン文字が使われ、種々の特殊なダイアクリティカルマークを用いる。 (ja)
- 리보니아어(līvõ kēļ 또는 rāndakēļ)는 우랄어족 발트 핀어에 속하는 언어이다. 에스토니아어와 같이 조사와 모음이 발달해 있으며, 에스토니아어와 매우 가깝다. 리브어를 쓰는 사람들은 예부터 리보니아라는 지역에서 살아왔는데, 오늘날 리보니아는 라트비아에 딸린 한 지역이다. 리브어는 소멸위기언어로 이 말을 쓰는 사람의 수에 대해서는 자료가 엇갈린다. 리보니아인 공동체(별개의 정체성을 지닌)내에서 리브어를 활성화하려는 움직임이 있으나, 인구가 매우 적고 흩어져 있어 리브어를 쓸 기회가 적다. 19세기 말까지만 해도 사용자가 2300여명에 달했지만, 2007년에 나온 소멸위기언어 재단의 출판물에 따르면 리브어를 아는 사람은 182명 정도이고 그 중 단 여섯 명만이 리브어의 원어민이었다. 하지만 2013년 6월 6일 마지막 사용자인 Grizelda Kristiņa(그리젤다 크리스티나)가 향년 102세의 나이로 사망하면서 사어가 되었다. 현재 리브어를 제2 모국어로 사용하는 사람은 적게는 40명 많게는 220명이 사용한다고 한다. (ko)
- A língua livoniana (līvõ kēļ) pertence ao ramo finês das línguas fino-úgricas. É uma língua moribunda que atualmente conta com apenas 35 falantes, das quais apenas 10 são fluentes. Está relacionada ao finlandês, falada no outro lado do Golfo da Finlândia, e (mais intimamente) ao estoniano. A terra natal dos livônios é a Livônia, localizada na Letônia, ao norte da península curlândica. Algumas pessoas de origem livônia têm aprendido a língua com o propósito de revivê-la, mas, como formam um grupo pequeno, as chances de êxito são limitadas. (pt)
- 立窝尼亚语（līvõ kēļ）属于乌拉尔语系的波罗的-芬兰语支。这是一种現今只有大约40个人能说，其中仅有15人能流利使用並做為第二語言的死语。 它与爱沙尼亚语的关系十分紧密。立窝尼亚人的故土是位于拉脱维亚库尔兰半岛北部的的立窝尼亚。一些立窝尼亚人正在学习，或学过立窝尼亚语，试图让这种语言复活，但是这些人只是立窝尼亚人的一小部分，但使用立窝尼亚语的机会是很少的。已经没有人使用立窝尼亚语作为母语。 (zh)
- El livonià (līvõ kēļ) és una llengua finoúgrica originària del Golf de Riga. Al 2013 va morir la darrera persona coneguda parlant del livonià, però la llengua ha estat recuperada amb una quarantena de parlants i 210 persones que l'entenen. Se'n coneixen tres dialectes:
* De l'oest, Luzh (Luzhna) i Piza o Mikeltorni.
* De transició, Ira o Lielirbe
* De l'est, d'Ukila o Jaunciems a Mustanumme o Melnsils Des del 1994, a Irê/Mazirbe uns 70 infants aprenen la llengua a l'escola. Tanmateix, no hi ha encara cap diari en livonià, tots són en letó. (ca)
- Η λιβονική γλώσσα (λιβονικά: līvõ kēļ ή rāndakēļ) είναι φιννική γλώσσα. Παρόλο που ο τελευταίος φυσικός ομιλητής της πέθανε το 2013, υπάρχουν περίπου 40 αναφερμένοι ομιλητές και 210 έχουν αναφέρει κάποια γνώση της γλώσσας. Η πατρίδα του λιβονικού λαού είναι η Λιβονική Ακτή του Κόλπου της Λιβονίας, η οποία βρίσκεται στα βόρεια της χερσονήσου της Κουρλάνδης στη Λετονία. Πιθανώς μοναδική μεταξύ των ουραλικών γλωσσών, η Λιβονική έχει περιγραφεί ως γλώσσα με μουσική προφορά. (el)
- La livona lingvo (līvõ kēļ, ankaŭ rāndakēļ) estas ano de la finna branĉo de la Finn-ugra lingvaro. Laŭ ĝi la historia regiono Livonio ricevis sian nomon. Nuntempe, la livona estas parolata de nur 10-40 personoj en Latvio kaj ĝin minacas malapero. La lastaj parolantoj de la livona lingvo loĝas en marbordaj vilaĝoj, norde de Kuronio, proksime al la urbo Ventspils. La livona lingvo dividiĝis al du dialektoj, la orienta kaj la okcidenta. La orienta livona lingvo estis parolata oriente de la Riga golfo kaj ĝi malaperis en la 19-a jarcento. (eo)
- The Livonian language (Livonian: līvõ kēļ or rāndakēļ; Estonian: liivi keel) is a Finnic language whose native land is the Livonian Coast of the Gulf of Livonia, located in the north of the Kurzeme peninsula in Latvia. Although its last native speaker died in 2013, there are about 40 reported L2 speakers and 210 having reported some knowledge of the language. Possibly uniquely among the Uralic languages, Livonian has been described as a pitch-accent language (see ). (en)
- La lingua livone era una lingua baltofinnica parlata nelle aree più occidentali del golfo di Riga e più settentrionali della Lettonia, nei pressi del confine con l'Estonia. Alcuni livoni etnici stanno imparando o hanno imparato il livone nel tentativo di farlo rivivere, ma poiché l'etnia livone è una piccola minoranza, le opportunità di usare il livone sono limitate. Il giornale estone Eesti Päevaleht ha erroneamente annunciato che Viktors Bertholds, morto il 28 febbraio 2009, è stato l'ultimo madrelingua che ha iniziato la scuola di lingua lettone come monolingue. Alcuni altri livoni avevano invece sostenuto che erano rimasti alcuni madrelingua, tra cui la cugina di Viktors Bertholds, Kristiņa Grizelda. Kristiņa è morta nel 2013. Un articolo pubblicato dalla Foundation for Endangered Lang (it)
- Het Lijfs of Lijflands is een Oostzeefinse taal, die verwant is aan het Fins en het Estisch en gesproken wordt of werd aan de noordelijke kust van Letland. Het is de taal van het vroegere Lijfland. Tegenwoordig is de taal uitgestorven: de laatste moedertaalspreker in Lijfland overleed in 2009, de laatste geëmigreerde moedertaalspreker in 2013. Wel zijn er nog enkele tientallen mensen die het Lijfs als tweede taal beheersen. (nl)
- Język liwski (inna nazwa: język liwoński) līvõ kēļ, także rāndakēļ („język z wybrzeża”) – język ugrofiński, podgrupy fińskiej z rodziny uralskiej, blisko spokrewniony z estońskim. Liwski jest językiem wymarłym. Ostatnia osoba, dla której był językiem ojczystym – Grizelda Kristiņa – zmarła 2 czerwca 2013 w Kanadzie w wieku 103 lat. Obecnie liwski używany jest jeszcze przez kilkadziesiąt osób należących do narodu Liwów, zamieszkujących kilka wsi w północno-zachodnim skrawku Łotwy, jednak jest on dla nich językiem wyuczonym. Aktualnie jedyną osobą, dla której język liwski jest językiem ojczystym jest urodzona w 2020 roku Kuldi Medne, której rodzice są działaczami na rzecz odrodzenia języka Liwów.. (pl)
- Liviska är ett östersjöfinskt språk som talas av liver i västra Lettland. Det är ett av de allvarligast utrotningshotade språken i världen för närvarande; det talas bara av omkring 35 personer, varav på sin höjd tio flytande (uppgift från 2009). Det rapporterades att den sista personen som hade liviska som modersmål dog i juni 2013. Men Biruta Lepste, född 1932, lever fortfarande. Hon är dotter till Līna Lepste som var dotter till Mārtiņš Lepste som var lärare i liviska språket ända till sin död 1958. Bilder av livisk vardag finns i PDF av boken om liviska byar [1]. (sv)
- Ли́вский язы́к (самоназвание līvõ kēļ «язык ливов» или rāndakēļ «прибрежный язык») — язык ливов, принадлежащий к прибалтийско-финской подгруппе финно-угорских языков. Исторически сложился как родной язык ливов, ныне практически не используется в живом общении, хотя продолжает изучаться энтузиастами в основном в странах Балтии, а также сохраняется как объект научного изучения на языковых факультетах вузов Европы, в первую очередь Латвии и Эстонии (Тарту). 21 августа 2018 года был создан Ливский институт при Латвийском университете. (ru)
- Лі́вська мо́ва (līvõ kēļ, інша назва — rāndakēļ («прибережна мова») — мова лівів, належить до балтійсько-фінських мов фіно-угорської групи уральської мовної сім'ї. Вважається однією з автохтонних мов населення Латвії; наразі є зникаючою. Лівська мова має два діалекти — курземський (північний) та східний — відземський (салацас). Найближчі споріднені мови — південні діалекти естонської, водська, карельська, вепська та фінська. Лівська мова справила значний вплив на розвиток латиської мови, зокрема, на її субстрат та на топоніміку курляндських населених пунктів. (uk)
|
