| dbo:abstract
|
- Pantun (Jawi: ڤنتون) is a Malay oral poetic form used to express intricate ideas and emotions. It is generally consists of even-numbered lines and based on ABAB rhyming schemes. The shortest pantun consists of two lines better known as the pantun dua kerat in Malay, while the longest pantun, the pantun enam belas kerat have 16 lines. Pantun is a disjunctive form of poetry which always come in two parts, the first part being the prefatory statement called pembayang or sampiran that has no immediate logical or the narrative connection with the second or closing statement called maksud or isi. However, they are always connected by the rhymes and other verbal associations, such as puns and repeating sounds. There is also an oblique but necessary relationship and the first statement often turns out to be a metaphor for the second one. The most popular form of pantun is the quatrain (four lines), and the couplet (two-lines), which both featured prominently in the literature and modern popular culture. The form of pantun grew and spread from the Srivijaya Empire in Sumatra, Indonesia. The earliest literary records of pantun date back to the 15th century, as it was featured in the most important Malay literary text, the Malay Annals. Pantun is regarded as a high art and has been the integral part of classical Malay literature. It also thrived as a natural part in the daily communication of traditional Malay society and served as the important expressive tool in Malay songs, rituals, performing arts and in all form of storytelling. (en)
- Pantun adalah salah satu jenis puisi lama yang sangat luas dikenal di Nusantara. Kata "Pantun" berasal dari kata patuntun dalam Bahasa Minangkabau yang memiliki arti "penuntun". Pantun memiliki nama lain dalam bahasa-bahasa daerah, dalam bahasa Jawa, pantun dikenal dengan parikan, dalam bahasa Sunda pantun disebut paparikan dan dalam bahasa Batak, pantun dikenal dengan sebutan umpasa. Lazimnya, pantun terdiri atas empat larik (atau empat baris bila dituliskan), tiap larik terdiri atas 8-12 suku kata, bersajak akhir dengan pola a-b-a-b ataupun a-a-a-a (tidak boleh a-a-b-b atau a-b-b-a). Pantun merupakan salah satu bentuk puisi lama. Pantun pada mulanya merupakan sastra lisan, tapi sekarang dijumpai juga pantun yang tertulis. Ciri lain dari sebuah pantun adalah pantun tidak memberi nama penggubahnya (anonim). Hal ini dikarenakan penyebaran pantun dilakukan secara lisan. (in)
- Le pantun, ou pantoun (Jawi : ڤنتون), est un genre oral traditionnel propre à la langue malaise, extrêmement répandu dans les régions de l'archipel qui pratiquent cette langue (Malaisie, Indonésie, Brunei, Singapour). On peut le caractériser comme un dit, un proverbe en image, voire un poème, mais il faut comprendre que cette dernière appellation est une réduction très sensible du genre. (fr)
- Pantun – utwór liryczny wywodzący się z poezji malajskiej. Ma postać czterowersu. Charakterystyczne dla pantunów jest to, że dwa pierwsze wersy ukazują pewien obraz (czasem sytuację), natomiast dwa kolejne stanowią refleksję luźno skojarzoną z tym obrazem. Treść refleksji może być sentencją filozoficzną, moralistyczną lub przybiera lżejszą formę aforyzmu miłosnego bądź sielankowego. (pl)
- Пантун (также пантум, индон. pantun, pantoum) — традиционный фольклорный жанр малайской (позднее индонезийской) поэзии, сложившийся ещё в Средние века. Поначалу представлял собой одно из проявлений устного народного творчества малайских народов, создаваясь анонимно в народной среде и передаваясь из поколения в поколение. К ним относятся пантуны, шаиры, гуриндамы и различные их вариации. После становления литературной формы общеиндонезийского языка, пантуны стал неотъемлемой частью новой индонезийской литературы. Пантуны описывают все сферы жизни человека, а потому популярны в Индонезии. В XIX веке с формой пантуна начали экспериментировать западные писатели — первым, по-видимому, был Виктор Гюго в сборнике «Ориенталии» (фр. Les Orientales, 1829), за ним последовали Теодор де Банвиль, Леконт де Лиль и другие. (ru)
- Пантун — традиційний фольклорний жанр малайської (пізніше індонезійської) поезії, що склався ще в Середньовіччя. Спочатку був один із проявів усної народної творчості малайських народів, створюючись анонімно в народному середовищі і передаючись із покоління в покоління. До них належать пантуни, шаїри, гуріндами і різні їх варіації. Після становлення літературної форми загальноіндонезійської мови, пантуни став невід'ємною частиною нової індонезійської літератури. Пантуни описують всі сфери життя людини, а тому популярні в Індонезії. У XIX столітті з формою пантуна почали експериментувати західні письменники — першим, мабуть, був Віктор Гюго в збірнику «Орієнталії» (Les Orientales, 1829), за ним послідували Теодор де Банвіль, Леконт де Ліль та інші. (uk)
- 班頓（馬來語：Pantun）是社會中的一種詩歌，通常是由四行組成一首，少数诗歌则由六行和八行组成。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Le pantun, ou pantoun (Jawi : ڤنتون), est un genre oral traditionnel propre à la langue malaise, extrêmement répandu dans les régions de l'archipel qui pratiquent cette langue (Malaisie, Indonésie, Brunei, Singapour). On peut le caractériser comme un dit, un proverbe en image, voire un poème, mais il faut comprendre que cette dernière appellation est une réduction très sensible du genre. (fr)
- Pantun – utwór liryczny wywodzący się z poezji malajskiej. Ma postać czterowersu. Charakterystyczne dla pantunów jest to, że dwa pierwsze wersy ukazują pewien obraz (czasem sytuację), natomiast dwa kolejne stanowią refleksję luźno skojarzoną z tym obrazem. Treść refleksji może być sentencją filozoficzną, moralistyczną lub przybiera lżejszą formę aforyzmu miłosnego bądź sielankowego. (pl)
- Пантун — традиційний фольклорний жанр малайської (пізніше індонезійської) поезії, що склався ще в Середньовіччя. Спочатку був один із проявів усної народної творчості малайських народів, створюючись анонімно в народному середовищі і передаючись із покоління в покоління. До них належать пантуни, шаїри, гуріндами і різні їх варіації. Після становлення літературної форми загальноіндонезійської мови, пантуни став невід'ємною частиною нової індонезійської літератури. Пантуни описують всі сфери життя людини, а тому популярні в Індонезії. У XIX столітті з формою пантуна почали експериментувати західні письменники — першим, мабуть, був Віктор Гюго в збірнику «Орієнталії» (Les Orientales, 1829), за ним послідували Теодор де Банвіль, Леконт де Ліль та інші. (uk)
- 班頓（馬來語：Pantun）是社會中的一種詩歌，通常是由四行組成一首，少数诗歌则由六行和八行组成。 (zh)
- Pantun (Jawi: ڤنتون) is a Malay oral poetic form used to express intricate ideas and emotions. It is generally consists of even-numbered lines and based on ABAB rhyming schemes. The shortest pantun consists of two lines better known as the pantun dua kerat in Malay, while the longest pantun, the pantun enam belas kerat have 16 lines. Pantun is a disjunctive form of poetry which always come in two parts, the first part being the prefatory statement called pembayang or sampiran that has no immediate logical or the narrative connection with the second or closing statement called maksud or isi. However, they are always connected by the rhymes and other verbal associations, such as puns and repeating sounds. There is also an oblique but necessary relationship and the first statement often turns (en)
- Pantun adalah salah satu jenis puisi lama yang sangat luas dikenal di Nusantara. Kata "Pantun" berasal dari kata patuntun dalam Bahasa Minangkabau yang memiliki arti "penuntun". Pantun memiliki nama lain dalam bahasa-bahasa daerah, dalam bahasa Jawa, pantun dikenal dengan parikan, dalam bahasa Sunda pantun disebut paparikan dan dalam bahasa Batak, pantun dikenal dengan sebutan umpasa. Lazimnya, pantun terdiri atas empat larik (atau empat baris bila dituliskan), tiap larik terdiri atas 8-12 suku kata, bersajak akhir dengan pola a-b-a-b ataupun a-a-a-a (tidak boleh a-a-b-b atau a-b-b-a). Pantun merupakan salah satu bentuk puisi lama. Pantun pada mulanya merupakan sastra lisan, tapi sekarang dijumpai juga pantun yang tertulis. Ciri lain dari sebuah pantun adalah pantun tidak memberi nama peng (in)
- Пантун (также пантум, индон. pantun, pantoum) — традиционный фольклорный жанр малайской (позднее индонезийской) поэзии, сложившийся ещё в Средние века. Поначалу представлял собой одно из проявлений устного народного творчества малайских народов, создаваясь анонимно в народной среде и передаваясь из поколения в поколение. К ним относятся пантуны, шаиры, гуриндамы и различные их вариации. После становления литературной формы общеиндонезийского языка, пантуны стал неотъемлемой частью новой индонезийской литературы. Пантуны описывают все сферы жизни человека, а потому популярны в Индонезии. В XIX веке с формой пантуна начали экспериментировать западные писатели — первым, по-видимому, был Виктор Гюго в сборнике «Ориенталии» (фр. Les Orientales, 1829), за ним последовали Теодор де Банвиль, Лекон (ru)
|
