| dbo:abstract
|
- علم الكلام يعرف أيضًا باسم علم التوحيد، وعلم أصول الدين، وعلم الفقه الأكبر، وعلم الإيمان، وعلم الأسماء والصفات، وعلم أصول السنة، أحد أبرز العلوم الإسلامية الذي يهتم بمبحث العقائد الإسلامية وإثبات صحتها والدفاع عنها بالأدلة العقلية والنقلية. إذ يُعَدُّ – إلى جانب علم أصول الفقه – انعكاسًا لمنهج التفكير الإسلامي، وتجلياً من تجلياته العقلية. فهو – في بعض مسمياته– علم النظر والاستدلال، وقد سمي بذلك لقيامه على القول بوجوب النظر العقلي عند كثير من المتكلمين، واشتغاله بآليات الاستدلال العقلية على المسائل الإيمانية. وهو علم يعنى بمعرفة الله تعالى والإيمان به، ومعرفة ما يجب له وما يستحيل عليه وما يجوز، وسائر ما هو من أركان الإيمان الستة ويلحق بها، وهو أشرف العلوم وأكرمها على الله تعالى، لأن شرف العلم يتبع شرف المعلوم لكن بشرط أن لا يخرج عن مدلول الكتاب، والسنة الصحيحة، وإجماع العدول، وفهم العقول السليمة في حدود القواعد الشرعية، وقواعد اللغة العربية الأصيلة. ويقوم علم الكلام على بحث ودراسة مسائل العقيدة الإسلامية بإيراد الأدلة وعرض الحجج على إثباتها، ومناقشة الأقوال والآراء المخالفة لها، وإثبات بطلانها، ودحض ونقد الشبهات التي تثار حولها، ودفعها بالحجة والبرهان. فمثلًا إذا أردنا أن نستدل على ثبوت وجود خالق لهذا الكون، وثبوت أنه واحد لا شريك له، نرجع إلى هذا العلم، وعن طريقه نتعرف على الأدلة التي يوردها العلماء في هذا المجال. وذلك أن هذا العلم هو الذي يعرفنا الأدلة والبراهين والحجج العلمية التي باستخدامها نستطيع أن نثبت أصول الدين الإسلامي، ونؤمن بها عن يقين. كما أنه هو الذي يعرفنا كيفية الاستدلال بها وكيفية إقامة البراهين الموصلة إلى نتائج يقينية. وهكذا إذا أردنا أن نعرف وجوب نبوة النبي وصحتها، فإننا نعمد إلى أدلة هذا العلم التي يستدل بها في هذا المجال، وندرسها، ثم نقيم برهانا على ذلك. وأيضا إذا أردنا أن ننفي شبهة التجسيم عن الذات الإلهية، نرجع إلى هذا العلم، وعن طريقه نستطيع معرفة ما يقال من نقد لإبطالها. ولابد في الأدلة التي يستدل بها على إثبات أي أصل من أصول الدين، وأي مسألة من مسائل هذا العلم وقضاياه من أن تكون مفيدة لليقين. فمثلًا لو أقمنا الدليل على ثبوت المعاد (أي البعث بعد الموت) لابد في هذا الدليل من أن يؤدي إلى إثبات المعاد بشكل يدعونا إلى الاعتقاد الجازم والإيمان القاطع بثبوته، أي اليقين بمعاد الناس وببعثهم من القبور وحشرهم يوم القيامة، وعرضهم للحساب، ومن بعد مجازاتهم بالثواب أو العقاب. (ar)
- El kalam (àrab: علم الكلام, ʿilm al-kalām) és la disciplina o ciència islàmica que recerca el coneixement teològic a través de la dialèctica, és a dir, utilitzant el debat i l'argumentació propis a la filosofia. El terme deriva d'una frase de l'Alcorà, kalam Al·lah, que significa ‘paraula de Déu’. Un estudiós del kalam és anomenat mutakàl·lim (en plural mutakal·limun). Els hanbalites van oposar-s'hi argumentant que introduir el raonament humà per definir articles de fe era perillós; nogensmenys, moltes de les seves aportacions van integrar-se en les escoles jurídiques de l'islam. (ca)
- Kalām (arabisch كلام ‚Rede, Gespräch, Debatte‘) bezeichnet im Islam die Wissenschaft, die die Fähigkeit verleiht, die eigenen Glaubenslehren mit rationalen Argumenten zu begründen und Zweifel von ihnen abzuwenden. Diejenigen Gelehrten, die diese Fähigkeit schulten und religiöse Streitgespräche mit Andersgläubigen führten, wurden Mutakallimūn (wörtl. „Sprecher, Wortführer“, Singular: Mutakallim) genannt. Als die eigentlichen „Meister des Kalām“ galten bis zum 10. Jahrhundert die Muʿtaziliten. Später entstanden mit der Aschʿarīya und der Māturīdīya auch zwei bedeutende sunnitische Kalām-Schulen. Sie brachten den Kalām insbesondere gegenüber der erstarkenden neuplatonischen und aristotelischen Philosophie in Stellung und erhoben die „Kalām-Wissenschaft“ (ʿilm al-kalām) zur ranghöchsten Wissenschaft des Islams. Einige der Argumente der Mutakallimūn fanden im Mittelalter auch Eingang in jüdische und christliche theologische Diskussionen. Neben seiner apologetischen Funktion dient Kalām auch der Reflexion über die Grundlagen der Religion. Hierbei werden auch viele ontologische Fragen abgehandelt. Nach Richard M. Frank ist die primäre Funktion des Kalām die Rationalisierung der islamischen Glaubenslehren, wie sie sich aus Koran und Sunna ergeben und von „orthodoxen Gläubigen“ verstanden werden. Francis Edward Peters charakterisierte Kalām als eine „natürliche Theologie, errichtet auf einer scholastischen, aristotelischen Methodologie und organisiert nach dem Vorbild einer ausgeprägt griechisch-patristischen Problemstellung.“ Häufig wird Kalām mit „Theologie“ übersetzt, allerdings gibt es in der islamischen Wissenschaftslehre neben dem Kalām noch eine eigene theologische Wissenschaft, al-ʿilm al-ilāhī genannt, die in der aristotelischen Wissenschaftstradition verankert ist und deren Verhältnis zur Kalām-Wissenschaft von den islamischen Gelehrten ausgiebig diskutiert wurde. Da die Gründer der sunnitischen Rechtsschulen und die schiitischen Imame dem Kalām ablehnend gegenüberstanden und ihn zum Teil auch verboten, lehnen traditionalistische muslimische Gelehrte den Kalām bis heute ab. Auch von Seiten der Philosophen wurde der Kalām heftig kritisiert. (de)
- La araba Kalām (كلام ) en si mem designas "vorton, paroladon, lingvaĵon". La esprimo ʿilm al-kalām (Arabe:علم الكلام) en la islama kulturo indikas, tamen, la sciencon rilatan al kalām Allāh (vorto de Dio) – egalsenca al Logos aŭ al Verbo evangelia – kaj, do, referencas al teologio spekulativa. (eo)
- Kalam (arabieraz: علم الكلام) Islam-aren zientzia erlijiosoetako bat da. Arabieraz hitzak «diskurtsoa» esan nahi du, eta tradizio islamiarrari dagokio, hots, printzipio teologikoak dialektikaren bidez bilatzeari. Terminoa, oro har, teologia naturalaz itzultzen da, gutxi gorabeherako interpretazio gisa, nahiz eta noizean behin (eta zehaztasun gutxiagorekin) filosofia gisa. Kalam jakintsu bati mutakelik deitzen zaio. Interpretazio ugari egin daitezke jakintza-arlo hori zergatik izan zen jatorriz horrela; bat da jakintza-arlo horretako eztabaida zabalenetako bat, Higraren bigarren eta hirugarren mendeetan, Jainkoaren Hitza (Kalmistm Allh), Koranean errebelatua bezala, Jainkoaren betiko ezaugarria dela, eta, beraz, ez dela . (eu)
- ʿIlm al-Kalām (Arabic: عِلْم الكَلام, literally "science of discourse"), usually foreshortened to Kalām and sometimes called "Islamic scholastic theology" or "speculative theology", is the philosophical study of Islamic doctrine ('aqa'id). It was born out of the need to establish and defend the tenets of the Islamic faith against the philosophical doubters. However, this picture has been increasingly questioned by scholarship that attempts to show that kalām was in fact a demonstrative rather than a dialectical science and was always intellectually creative. The Arabic term Kalām means "speech, word, utterance" among other things. There are many possible interpretations as to why this discipline was originally called so; one is that one of the widest controversies in this discipline, in the second and third centuries of Hijra, has been about whether the "Word of God" (Kalām Allāh), as revealed in the Quran, is an eternal attribute of God and therefore not created, or whether it is created words in the sense of ink and sounds. A scholar of Kalām is referred to as a mutakallim (plural: mutakallimūn), and it is a role distinguished from those of Islamic philosophers, jurists, and scientists. (en)
- Kalam (en árabe, علم الكلام) es una de las ciencias religiosas del Islam. En árabe la palabra quiere decir «el discurso», y se refiere a la tradición islámica de buscar principios teológicos a través de la dialéctica. El término por lo general es traducido, como una interpretación aproximada, por «teología natural», aunque de vez en cuando (y con menos exactitud) como «filosofía». Un erudito kalam se llama mutakalim y en plural mutakalimun. (es)
- Le Kalām (arabe : كلام, 'ilm al-kalām, « discussion, dialectique ») signifie dans son premier aspect une des sciences religieuses de l'islam faisant référence à la recherche de principes théologiques à travers la dialectique et l'argumentation rationnelle. Elle est parfois confondue avec l'idée de théologie islamique ou théologie musulmane, c'est-à-dire l'utilisation du discours rationnel à propos des choses divines. Inspirée par la philosophie grecque, dont elle tient cependant à se distinguer, cette démarche est pratiquée par les mutakallimins et est reconnue par certaines écoles se réclamant du sunnisme (surtout le mutazilisme et l'acharisme). (fr)
- Ilmu kalām (bahasa Arab: علم الكلام) adalah disiplin filsafat mencari prinsip-prinsip teologi Islam melalui dialektika. Dalam bahasa Arab perkataan ini secara harfiah bermakna "kata-kata". Seorang cendekiawan kalam digelari sebagai seorang mutakalim (ahli teologi Islam). Terdapat banyak tafsiran mengapa disiplin ini digelar "kalam"; salah satu alasannya adalah kontroversi terbesar dalam bidang ini berkaitan dengan Firman Allah, sebagaimana dinyatakan dalam Al-Qur'an, bisa dianggap sebagai bagian dari esensi Tuhan dan karena itu tidak diciptakan, atau apakah itu dibuat menjadi kata-kata dalam arti normal berbicara, dan karena itu dibuat. (in)
- カラーム（kalam アラビア語: علم الكلام）は、イスラム教における神学（イスラム神学）、弁証法による神学上の思索を示す語である。イスラム思弁神学ともいう。 元々はアラビア語で「言語／ことば」を意味する語であったが、アッラーの言葉（もしくは言葉の神性）を議論の対象として取り上げたこと、またこの語が「議論」「討論」という意味をもつようになったことから、「議論と証拠をもって信仰を確立し、信仰上の疑問を払いのける学問」として用いられるようになった。この用語の変化が起こったのは、ムゥタズィラ学派成立以後だとされる。 (ja)
- Il termine arabo kalām (in arabo: كلام) di per sé significa "parola, discorso, linguaggio". L'espressione ʿilm al-kalām (in arabo: علم الكلام) nella cultura islamica indica tuttavia la conoscenza relativa al kalām Allāh (Parola di Dio) - equivalente al Logos o al Verbo evangelico - riferendosi quindi alla teologia speculativa. (it)
- Kalam is een islamitische term die toespraak, verhandeling of discussie betekent en verwijst naar de islamitische traditie van het streven naar theologische principes door dialectiek. De term wordt vaak gebruikt om de islamitische theologie te beschrijven. (nl)
- Kalam (arab. „dyskurs, rozprawa”) – w islamie dyskusja, a także teologia dogmatyczna, odwołująca się do danych spisanych, lecz również rozumowych. Kalam był pierwszą formą arabskiej myśli filozoficznej. Jest to swego rodzaju mahometańska scholastyka. Powstanie kalamu datuje się w początkach VII w.. Ilm al-kalam – teologia dialektyczna, dawała podstawy wiary, na których mogło się oprzeć prawo muzułmańskie (fikh). Różne szkoły w różny sposób odnosiły się do spekulacji religijnych. Hanbalici sprzeciwiali się kalamowi, podobnie jak niektórzy szafi’ici i szkoła malikicka w Maghrebie. Z biegiem czasu nastąpiło zbliżenie kalamu do filozofii, o czym Ibn Chaldun powiedział: „pytania kalamu i filozofii tak się pomieszały, że nie można ich rozróżnić”. Mutakallim – osoba stosująca metodę kalam. (pl)
- Kalam (arabiska علم الكلام, ord eller samtal) är den del av islamsk teologi som i argumenteringen använde rationella argument med början under den tidiga abbasidiska perioden. Kalam växte fram som en reaktion på den debatt som utvecklades i tidig islamisk sociopolitisk miljö. Diskussionen handlade om till exempel kharijiternas brytning med Ali ibn Abi Talib, meningsskiljaktigheterna mellan kristna och muslimer, samt den grekiska filosofins inflytande under den abbasidiska perioden. Under abbasidernas tid utvecklades den teologiska vetenskapen till en islamisk disciplin. Hunayn Ibn Ishaq (d 873), blev den första kalamforskaren anställd av Bayt al-hikma, vishetens hus, en översättarinstitution i Bagdad, centrum för lärdom under den abbasidiska perioden. Kalam som litterär genre, består av texter i vilka motstridiga argument lyfts fram och diskuteras i form av två olika argumentstilar. Den första är av mer defensiv karaktär, enkelt formulerad som om du säger, säger vi, medan den andra mer utvecklade metoden följer ett strängt argumenteringsmönster. En opponent ställs inför ett teologiskt dilemma genom att bli erbjuden två möjliga lösningar, vilka oavsett opponentens svar ställer denna inför en motsägelse eller motargument. Viktigt att notera är dock att de argument som lyfts fram kan vara modifierade till författarens fördel, då författaren hade sista ordet. De centrala teologiska frågorna rörde relationen mellan tro och intention, Gud och Koranen, samt problematiken kring Guds förutvetande och människans fria vilja. (sv)
- Кала́м (араб. الكلام — слово, речь) — в средневековой мусульманской литературе: всякое рассуждение на религиозно-философскую тему, а также, в специальном значении, спекулятивная дисциплина, дающая догматам ислама толкование, основанное на разуме, а не на следовании религиозным авторитетам. Калам называют также рационалистической теологией и одним из основных направлений арабо-мусульманской философии, отмечая, что недопустимо считать калам мусульманской ортодоксией. Обращение к разуму как к высшей инстанции — это то, что объединяло калам и фальсафа и отличало их представителей (мутака́ллимов и фалясифа) от догматиков-салафитов, с одной стороны, и мистиков-суфиев — с другой. Различие же между мутакаллимами и представителями фальсафа в том, что для первых отправной точкой рассуждений были нормативные принципы ислама и проблематика, характерная для этой религии, а для вторых — нормативные принципы разума и античные модели философствования. Оформился в VIII веке. (ru)
- Ilmal calâm (em árabe: علم الكلام; romaniz.: ʿIlm al-Kalām , lit. "ciência do discurso"), geralmente encurtado como calâm, kalam, kalâm ou kalãm é às vezes chamado de "teologia escolástica islâmica", é o estudo da ('aqa'id). Surgiu da urgência de estabelecer e defender princípios da fé islâmica contra duvidantes e detratores. Um estudioso de calâm é chamado mutacalim (mutakallim; pl. mutakallimūn) como distinto de filósofos, juristas e cientistas. (pt)
- Калам (араб. الكلام, дос. «слово», можливо від араб. قلم — стилос, перо) — ісламська наука про особистісні та атрибутивні якості Аллаха, сутності пророцтва, про початок і кінець буття згідно з положеннями ісламу. Цим терміном у середньовічній ісламській літературі позначали всякі роздуми на релігійно-філософську тему (включно з роздумами християнських та юдейських богословів). У спеціальному значенні це дисципліна, що трактує ісламські догми покладаючись виключно на розум. Калам часто називають раціоналістичною мусульманською філософією, але калам відрізняється від загальної філософії тим, що окрім розумових доказів визнає своїм джерелом Божественне Одкровення; точніше, розумові докази узгоджуються з доктриною Одкровення. Мислителів, які займаються каламом, називають .Первинно калам вивчав лише проблему сутності та атрибутів Аллаха. Це відбулося після ознайомлення ісламських мислителів з працями античних філософів. Пізніше в каламі (під впливом філософії) почали розглядатися проблеми буття. Однак на відміну від філософії, ця проблема в каламі розглядається лише з позиції створення всесвіту Аллахом і його кінця, який відбудеться у день Страшного суду. Тобто, буття в каламі, згідно з положеннями ісламу, має початок і кінець. Єдиним винятком з цього правила є абсолютне буття, яким володіє лише Аллах, буттю якого немає ані початку, ані кінця.Після Мухаммеда аль-Газалі († 1111), калам став трактуватися як наука про шляхи раціоналістичних доказів мусульманського віровчення. Калам став відігравати важливу роль у справі залучення людей до релігії. Важливу роль у цьому стали відігравати логічні докази. Виступаючи у ролі раціоналістичного світосприйняття, калам був покликаний стимулювати розвиток філософської думки в середньовічному мусульманському суспільстві, вивести його зі стану догматизму, сліпого слідування за словами та судженнями релігійних авторитетів і богословів. У каламі вважалося, що інтерпретація Божественного одкровення повинна задовольняти людський розум, не суперечити його доказам.Одним з найважливіших завдань каламу було досягнення гармонії між доказами Божественного Одкровення і розуму. Ще однією важливою метою каламу була класифікація різних догматичних положень ісламу, налагодження взаємозв’язку між різними .Однією з причин виникнення каламу було наростання внутрішніх протиріч в мусульманському суспільстві до кінця правління праведних халіфів. Іншою причиною був розвиток мусульманського суспільства, його бурхливий прогрес. Після того, як Халіфат поширився на величезні території, де до того знаходились основні центри світової цивілізації, мусульмани зіштовхнулися з іншими культурами. З’явилась необхідність раціонального обґрунтування засад своєї релігії, відповідей на докази опонентів. Також з’явилося багато проблем, які не були дослівно розтлумачені в ісламських першоджерелах. Для винесення суджень з приводу цих проблем потрібні були розумові докази, які б повністю відповідали ісламській доктрині.Різні політичні конфлікти вивели на передній план проблему влади в ісламі. Ця проблема призвела до поляризації думок і виникнення різних угруповань. Пізніше з’явилися різні тлумачення і думки з приводу сутності і атрибутів Аллаха, божественного напередвизначення і свободи волі людини та інших питань. У результаті цих проблем виникли різні течії (Хариджити, , ). Пошуки відповідей на ці питання призвели до виникнення раціоналістичних шкіл. Першою такою фундаментальною школою стала мутазилітська (див. Мутазиліти), заснована († 748) і († 761). Мутазиліти внесли унікальний внесок у виникнення і розвиток каламу. Ортодоксальні суніти, попри конфлікт з мутазилітами, запозичили у них багато методів та поглядів. Вони розуміли, що обійтися без певної долі раціоналізму в релігії, за умов суспільного прогресу неможливо. Тому розпочався процес зближення положень ортодоксального ісламу з мутазилітськими методами, бо ортодоксія була зацікавлена в раціональній інтерпретації деяких релігійних положень. Цей процес був завершений працями видатного мусульманського мислителя , який був мутазилітом, але потім перейшов до сунітського табору. Він класифікував основні положення мусульманського віровчення, намагаючись дати відповіді на численні суперечливі проблеми з позицій каламу, при цьому не порушуючи принципів ортодоксальної релігії. (uk)
- 伊斯蘭教义学（阿拉伯语：علم الكلام，ʿIlm al-Kalām），也譯為伊斯蘭神學，音譯為凱拉姆學（Kalām原意是話語，或是說話），將伊斯蘭哲學的訓練方法，用於探討伊斯蘭神學議題，所形成的一個學門。受到希臘哲學的影響，它通過辯論與討論的方式來尋求神學知識，重視辩证法。研究這個學問的學者被稱為穆台凱拉姆（mutakallim，複數型為mutakallimiin）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El kalam (àrab: علم الكلام, ʿilm al-kalām) és la disciplina o ciència islàmica que recerca el coneixement teològic a través de la dialèctica, és a dir, utilitzant el debat i l'argumentació propis a la filosofia. El terme deriva d'una frase de l'Alcorà, kalam Al·lah, que significa ‘paraula de Déu’. Un estudiós del kalam és anomenat mutakàl·lim (en plural mutakal·limun). Els hanbalites van oposar-s'hi argumentant que introduir el raonament humà per definir articles de fe era perillós; nogensmenys, moltes de les seves aportacions van integrar-se en les escoles jurídiques de l'islam. (ca)
- La araba Kalām (كلام ) en si mem designas "vorton, paroladon, lingvaĵon". La esprimo ʿilm al-kalām (Arabe:علم الكلام) en la islama kulturo indikas, tamen, la sciencon rilatan al kalām Allāh (vorto de Dio) – egalsenca al Logos aŭ al Verbo evangelia – kaj, do, referencas al teologio spekulativa. (eo)
- Kalam (en árabe, علم الكلام) es una de las ciencias religiosas del Islam. En árabe la palabra quiere decir «el discurso», y se refiere a la tradición islámica de buscar principios teológicos a través de la dialéctica. El término por lo general es traducido, como una interpretación aproximada, por «teología natural», aunque de vez en cuando (y con menos exactitud) como «filosofía». Un erudito kalam se llama mutakalim y en plural mutakalimun. (es)
- Le Kalām (arabe : كلام, 'ilm al-kalām, « discussion, dialectique ») signifie dans son premier aspect une des sciences religieuses de l'islam faisant référence à la recherche de principes théologiques à travers la dialectique et l'argumentation rationnelle. Elle est parfois confondue avec l'idée de théologie islamique ou théologie musulmane, c'est-à-dire l'utilisation du discours rationnel à propos des choses divines. Inspirée par la philosophie grecque, dont elle tient cependant à se distinguer, cette démarche est pratiquée par les mutakallimins et est reconnue par certaines écoles se réclamant du sunnisme (surtout le mutazilisme et l'acharisme). (fr)
- Ilmu kalām (bahasa Arab: علم الكلام) adalah disiplin filsafat mencari prinsip-prinsip teologi Islam melalui dialektika. Dalam bahasa Arab perkataan ini secara harfiah bermakna "kata-kata". Seorang cendekiawan kalam digelari sebagai seorang mutakalim (ahli teologi Islam). Terdapat banyak tafsiran mengapa disiplin ini digelar "kalam"; salah satu alasannya adalah kontroversi terbesar dalam bidang ini berkaitan dengan Firman Allah, sebagaimana dinyatakan dalam Al-Qur'an, bisa dianggap sebagai bagian dari esensi Tuhan dan karena itu tidak diciptakan, atau apakah itu dibuat menjadi kata-kata dalam arti normal berbicara, dan karena itu dibuat. (in)
- カラーム（kalam アラビア語: علم الكلام）は、イスラム教における神学（イスラム神学）、弁証法による神学上の思索を示す語である。イスラム思弁神学ともいう。 元々はアラビア語で「言語／ことば」を意味する語であったが、アッラーの言葉（もしくは言葉の神性）を議論の対象として取り上げたこと、またこの語が「議論」「討論」という意味をもつようになったことから、「議論と証拠をもって信仰を確立し、信仰上の疑問を払いのける学問」として用いられるようになった。この用語の変化が起こったのは、ムゥタズィラ学派成立以後だとされる。 (ja)
- Il termine arabo kalām (in arabo: كلام) di per sé significa "parola, discorso, linguaggio". L'espressione ʿilm al-kalām (in arabo: علم الكلام) nella cultura islamica indica tuttavia la conoscenza relativa al kalām Allāh (Parola di Dio) - equivalente al Logos o al Verbo evangelico - riferendosi quindi alla teologia speculativa. (it)
- Kalam is een islamitische term die toespraak, verhandeling of discussie betekent en verwijst naar de islamitische traditie van het streven naar theologische principes door dialectiek. De term wordt vaak gebruikt om de islamitische theologie te beschrijven. (nl)
- Ilmal calâm (em árabe: علم الكلام; romaniz.: ʿIlm al-Kalām , lit. "ciência do discurso"), geralmente encurtado como calâm, kalam, kalâm ou kalãm é às vezes chamado de "teologia escolástica islâmica", é o estudo da ('aqa'id). Surgiu da urgência de estabelecer e defender princípios da fé islâmica contra duvidantes e detratores. Um estudioso de calâm é chamado mutacalim (mutakallim; pl. mutakallimūn) como distinto de filósofos, juristas e cientistas. (pt)
- 伊斯蘭教义学（阿拉伯语：علم الكلام，ʿIlm al-Kalām），也譯為伊斯蘭神學，音譯為凱拉姆學（Kalām原意是話語，或是說話），將伊斯蘭哲學的訓練方法，用於探討伊斯蘭神學議題，所形成的一個學門。受到希臘哲學的影響，它通過辯論與討論的方式來尋求神學知識，重視辩证法。研究這個學問的學者被稱為穆台凱拉姆（mutakallim，複數型為mutakallimiin）。 (zh)
- علم الكلام يعرف أيضًا باسم علم التوحيد، وعلم أصول الدين، وعلم الفقه الأكبر، وعلم الإيمان، وعلم الأسماء والصفات، وعلم أصول السنة، أحد أبرز العلوم الإسلامية الذي يهتم بمبحث العقائد الإسلامية وإثبات صحتها والدفاع عنها بالأدلة العقلية والنقلية. إذ يُعَدُّ – إلى جانب علم أصول الفقه – انعكاسًا لمنهج التفكير الإسلامي، وتجلياً من تجلياته العقلية. فهو – في بعض مسمياته– علم النظر والاستدلال، وقد سمي بذلك لقيامه على القول بوجوب النظر العقلي عند كثير من المتكلمين، واشتغاله بآليات الاستدلال العقلية على المسائل الإيمانية. وهو علم يعنى بمعرفة الله تعالى والإيمان به، ومعرفة ما يجب له وما يستحيل عليه وما يجوز، وسائر ما هو من أركان الإيمان الستة ويلحق بها، وهو أشرف العلوم وأكرمها على الله تعالى، لأن شرف العلم يتبع شرف المعلوم لكن بشرط أن لا يخرج عن مدلول الكتاب، والسنة الصحيحة، وإجماع العدول، وفهم العقول ال (ar)
- Kalām (arabisch كلام ‚Rede, Gespräch, Debatte‘) bezeichnet im Islam die Wissenschaft, die die Fähigkeit verleiht, die eigenen Glaubenslehren mit rationalen Argumenten zu begründen und Zweifel von ihnen abzuwenden. Diejenigen Gelehrten, die diese Fähigkeit schulten und religiöse Streitgespräche mit Andersgläubigen führten, wurden Mutakallimūn (wörtl. „Sprecher, Wortführer“, Singular: Mutakallim) genannt. Als die eigentlichen „Meister des Kalām“ galten bis zum 10. Jahrhundert die Muʿtaziliten. Später entstanden mit der Aschʿarīya und der Māturīdīya auch zwei bedeutende sunnitische Kalām-Schulen. Sie brachten den Kalām insbesondere gegenüber der erstarkenden neuplatonischen und aristotelischen Philosophie in Stellung und erhoben die „Kalām-Wissenschaft“ (ʿilm al-kalām) zur ranghöchsten Wissen (de)
- Kalam (arabieraz: علم الكلام) Islam-aren zientzia erlijiosoetako bat da. Arabieraz hitzak «diskurtsoa» esan nahi du, eta tradizio islamiarrari dagokio, hots, printzipio teologikoak dialektikaren bidez bilatzeari. Terminoa, oro har, teologia naturalaz itzultzen da, gutxi gorabeherako interpretazio gisa, nahiz eta noizean behin (eta zehaztasun gutxiagorekin) filosofia gisa. Kalam jakintsu bati mutakelik deitzen zaio. (eu)
- ʿIlm al-Kalām (Arabic: عِلْم الكَلام, literally "science of discourse"), usually foreshortened to Kalām and sometimes called "Islamic scholastic theology" or "speculative theology", is the philosophical study of Islamic doctrine ('aqa'id). It was born out of the need to establish and defend the tenets of the Islamic faith against the philosophical doubters. However, this picture has been increasingly questioned by scholarship that attempts to show that kalām was in fact a demonstrative rather than a dialectical science and was always intellectually creative. (en)
- Kalam (arab. „dyskurs, rozprawa”) – w islamie dyskusja, a także teologia dogmatyczna, odwołująca się do danych spisanych, lecz również rozumowych. Kalam był pierwszą formą arabskiej myśli filozoficznej. Jest to swego rodzaju mahometańska scholastyka. Powstanie kalamu datuje się w początkach VII w.. Ilm al-kalam – teologia dialektyczna, dawała podstawy wiary, na których mogło się oprzeć prawo muzułmańskie (fikh). Mutakallim – osoba stosująca metodę kalam. (pl)
- Kalam (arabiska علم الكلام, ord eller samtal) är den del av islamsk teologi som i argumenteringen använde rationella argument med början under den tidiga abbasidiska perioden. Kalam växte fram som en reaktion på den debatt som utvecklades i tidig islamisk sociopolitisk miljö. Diskussionen handlade om till exempel kharijiternas brytning med Ali ibn Abi Talib, meningsskiljaktigheterna mellan kristna och muslimer, samt den grekiska filosofins inflytande under den abbasidiska perioden. Under abbasidernas tid utvecklades den teologiska vetenskapen till en islamisk disciplin. Hunayn Ibn Ishaq (d 873), blev den första kalamforskaren anställd av Bayt al-hikma, vishetens hus, en översättarinstitution i Bagdad, centrum för lärdom under den abbasidiska perioden. (sv)
- Кала́м (араб. الكلام — слово, речь) — в средневековой мусульманской литературе: всякое рассуждение на религиозно-философскую тему, а также, в специальном значении, спекулятивная дисциплина, дающая догматам ислама толкование, основанное на разуме, а не на следовании религиозным авторитетам. Калам называют также рационалистической теологией и одним из основных направлений арабо-мусульманской философии, отмечая, что недопустимо считать калам мусульманской ортодоксией. (ru)
- Калам (араб. الكلام, дос. «слово», можливо від араб. قلم — стилос, перо) — ісламська наука про особистісні та атрибутивні якості Аллаха, сутності пророцтва, про початок і кінець буття згідно з положеннями ісламу. Цим терміном у середньовічній ісламській літературі позначали всякі роздуми на релігійно-філософську тему (включно з роздумами християнських та юдейських богословів). У спеціальному значенні це дисципліна, що трактує ісламські догми покладаючись виключно на розум. (uk)
|
