| dbo:abstract
|
- Abú Ja’kúb Júsuf ibn Ibráhím al-Basír, eigentlich Josef ben Avraham ha-Roe (* um 960–970; † um 1040) war ein jüdischer Philosoph und Theologe der jüdischen Religionsgemeinschaft der Karäer. Obwohl er blind war, wurde er als "ha-Ro'eh" ("der Seher") bezeichnet. Trotz dieser Behinderung unternahm er viele Reisen und diskutierte über seine Werke. Er gilt als einer der größten Autoritäten der Karäaer. Eine zweisprachige Ausgabe, Judäo-arabisch – Deutsch, des Werks "Das Buch der Unterscheidung" ist als Band 5 in der ersten Serie der Herders Bibliothek der Philosophie des Mittelalters erschienen. (de)
- Joseph ben Abraham (Hebrew: יוסף בן אברהם הכהן, also known by the Arabic name Yusuf al-Basir) was a Karaite philosopher and theologian who flourished in Babylonia or Persia in the first half of the eleventh century. He was the teacher of, among others, Jeshua ben Judah (Abu al-Faraj Furkan ibn Asad). By way of euphemism he was surnamed "ha-Ro'eh" (= "the seer"), on account of his blindness. This infirmity, however, did not prevent him from undertaking long journeys, likely as a Karaite missionary. In the course of his travels he frequented the religio-philosophical schools of the Mu'tazili, whose teachings he defended in his works. Of these the most important is the Muhtawi, translated from the Arabic into Hebrew, perhaps by , under the title Sefer ha-Ne'imot, or Zikron ha-Datot. It is divided into forty chapters, in which all the main principles of the Mu'tazili kalam are applied to the Karaite dogmas: the five principles of the unity of God; the necessity of admitting atoms and accidents; the existence of a Creator; the necessity of admitting certain attributes and rejecting others; God's justice and its relation to free will; ; etc. The author often argues against the Christians, the Dualists, the Magians, the Epicureans, and various other sects, with whose tenets he shows himself well acquainted. He cites the founders of the Mu'tazili sects of and , , and his son , whose teachings he closely follows. The Muhtawi is still extant in manuscript, both in the Arabic original and in its Hebrew translation; the former in the David Kaufmann Library, the latter in the libraries of Leiden, Paris, and St. Petersburg. (en)
- Йосип бен Авраам (івр. יוסף בן אברהם הכהן, також відомий під арабським ім'ям Юсуф аль-Басір) — караїмський філософ і теолог, який діяв у Вавилонії чи Персії в першій половині XI століття. Він був учителем, серед інших, Єшуа бен Єгуди (Абу аль-Фарадж Фуркан ібн Асада). Через евфемізм його прозвали "га-Рое" ("провидцем"), через його сліпоту. Однак ця немічність не завадила йому здійснити довгі подорожі, мабуть, як караїмського місіонера. Під час своїх подорожей він відвідував релігійно-філософські школи Мутазілі, вчення яких захищав у своїх працях. З них найважливішим є Мухтаві, перекладений з арабської на іврит, можливо, Тобією бен Мойсеєм, під назвою Сефер ха-Неїмот або Зікрон ха-Дато. Він розділений на сорок глав, в яких усі основні принципи мутазілі- каламу застосовані до караїмських догм: п'ять принципів єдності Бога; необхідність допускати атоми та аварії; існування Творця; необхідність визнання одних атрибутів та відкидання інших; Божа справедливість та її відношення до вільної волі; винагорода та покарання; тощо Автор часто сперечається проти християн, дуалістів, волхвів, епікурейців та різних інших сект, з догматами яких він показує себе добре знайомими. Він цитує засновників мутазільських сект аль-Джабайю та аль-Бахшамію, Абу Алі Мухаммада ібн Абд аль-Ваххаба аль-Джабаю та його сина Хашима Абд аль-Салама, вчення яких він уважно дотримувався. Мухтаві досі збережений у рукописі, як в арабському оригіналі, так і в його івриті; перший — у бібліотеці Давида Кауфмана, другий — у бібліотеках Лейдена, Парижа та Санкт-Петербурга. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Abú Ja’kúb Júsuf ibn Ibráhím al-Basír, eigentlich Josef ben Avraham ha-Roe (* um 960–970; † um 1040) war ein jüdischer Philosoph und Theologe der jüdischen Religionsgemeinschaft der Karäer. Obwohl er blind war, wurde er als "ha-Ro'eh" ("der Seher") bezeichnet. Trotz dieser Behinderung unternahm er viele Reisen und diskutierte über seine Werke. Er gilt als einer der größten Autoritäten der Karäaer. Eine zweisprachige Ausgabe, Judäo-arabisch – Deutsch, des Werks "Das Buch der Unterscheidung" ist als Band 5 in der ersten Serie der Herders Bibliothek der Philosophie des Mittelalters erschienen. (de)
- Joseph ben Abraham (Hebrew: יוסף בן אברהם הכהן, also known by the Arabic name Yusuf al-Basir) was a Karaite philosopher and theologian who flourished in Babylonia or Persia in the first half of the eleventh century. He was the teacher of, among others, Jeshua ben Judah (Abu al-Faraj Furkan ibn Asad). By way of euphemism he was surnamed "ha-Ro'eh" (= "the seer"), on account of his blindness. This infirmity, however, did not prevent him from undertaking long journeys, likely as a Karaite missionary. In the course of his travels he frequented the religio-philosophical schools of the Mu'tazili, whose teachings he defended in his works. Of these the most important is the Muhtawi, translated from the Arabic into Hebrew, perhaps by , under the title Sefer ha-Ne'imot, or Zikron ha-Datot. It is div (en)
- Йосип бен Авраам (івр. יוסף בן אברהם הכהן, також відомий під арабським ім'ям Юсуф аль-Басір) — караїмський філософ і теолог, який діяв у Вавилонії чи Персії в першій половині XI століття. Він був учителем, серед інших, Єшуа бен Єгуди (Абу аль-Фарадж Фуркан ібн Асада). Через евфемізм його прозвали "га-Рое" ("провидцем"), через його сліпоту. Однак ця немічність не завадила йому здійснити довгі подорожі, мабуть, як караїмського місіонера. Під час своїх подорожей він відвідував релігійно-філософські школи Мутазілі, вчення яких захищав у своїх працях. З них найважливішим є Мухтаві, перекладений з арабської на іврит, можливо, Тобією бен Мойсеєм, під назвою Сефер ха-Неїмот або Зікрон ха-Дато. Він розділений на сорок глав, в яких усі основні принципи мутазілі- каламу застосовані до караїмських до (uk)
|
