| dbo:abstract
|
- Anatole France, vlastním jménem Jacques-François-Anatole Thibault, (16. dubna 1844 Paříž – 12. října 1924 u Tours) byl francouzský básník a prozaik, literární kritik a esejista, humanistický filozof, pokračovatel racionalistických tradic renesance a osvícenství, nositel Nobelovy ceny za literaturu za rok 1921. Bývá často označován za posledního velkého spisovatele 19. století a prvního velkého spisovatele 20. století. (cs)
- أناتول فرانس (بالفرنسية: Anatole France) هو روائي وناقد فرنسي ولد في باريس في 16 أبريل 1844 على الساعة السابعة صباحا وكان والده يسمي «فرانسوا نويي تيبولت» ووالدته هي «انتوانيت غالا» كان أبوه يبيع الكتب علي رصيف «مالاكيه» فقد كانت بدايته في دكان أبيه وكان تحصيله العلمي في مدرسة ستانيسلاس وكان في صباه يساهم في تحرير بعض المجلات مثل صياد التراجم والجريدة المقفاة وسنة 1868 أصدر تأليفه الأول «القصائد الذهبية» وتأليفا آخر سنة 1876 اسمه «الأعراس الكورنتية» ثم نشر أسطورة منظومة «القديسة تاييس» وما عدا ذلك فجميع آثاره صارت نثرا. فهرس كتبه طويل متنوع المواضيع أكثره من الكتابات الموضوعة بقوة الخيال ومن القصص والأخبار فمنها «جوكاست والهرم الهزيل» و«صدفة اللؤلؤ» و«جريمة سلفستر بونار» و«الزنبقة الحمراء» و«تاييس» و«ثورة الملائكة» و«الآلهة عطشى» و«بير سانت كلير» و«النساء السبع» وكان يظهر دائما في كتبه لاسيّما كتابه «بطرس الصغير» وكتاب «الحياة أيام الزهر» اللذين يصف فيهما أيام صباه. دخل في أكاديمية اللغة الفرنسية في 23 يناير 1869 متحصلا على المقعد 38. تحصل على جائزة نوبل في الأدب لسنة 1921 لمجموع أعماله. (ar)
- Jacques Anatole François Thibault, que va signar les seves obres amb el pseudònim d'Anatole France, (París, 16 d'abril del 1844 — Saint-Cyr-sur-Loire, Turena, 12 d'octubre del 1924) fou un escriptor francès guardonat amb el Premi Nobel de Literatura l'any 1921. (ca)
- Anatole France (François Anatole Thibault; * 16. April 1844 in Paris; † 12. Oktober 1924 in Saint-Cyr-sur-Loire) war ein französischer Schriftsteller. 1921 erhielt er den Literaturnobelpreis. (de)
- Ο Ανατόλ Φρανς (Anatole France, πραγματικό όνομα François Anatole Thibault, Παρίσι, 16 Απριλίου 1844 - 12 Οκτωβρίου 1924) ήταν Γάλλος μυθιστοριογράφος και κριτικός (Βραβείο Νόμπελ Λογοτεχνίας 1921). Ο πατέρας του, Φρανσουά-Νοέλ Τιμπώ, ο οποίος είχε ελλιπή παιδεία, είχε φιλοδοξίες για τον γιο του και γι' αυτό τον έστειλε να σπουδάσει στο Κολλέγιο Στανισλάς, που προοριζόταν για αριστοκράτες και μεγαλοαστούς, το 1855. Στη διάρκεια των σπουδών του, ο νεαρός Ανατόλ έγινε δέκτης πολλών αρνητικών σχολίων κοινωνικού περιεχομένου και η πίκρα που του προκάλεσαν αυτά αντικατοπτρίστηκε αργότερα στα έργα του. Το αρνητικό αυτό κλίμα, σε συνδυασμό με την πίεση από την πλευρά του πατέρα του, ο οποίος φιλοδοξούσε ο γιος του να ανέβει κοινωνικά, φαίνεται πως οδήγησαν τον Ανατόλ Φρανς από τα δεκαπέντε του χρόνια (εμπνευσμένο ήδη από τη Γαλλική επανάσταση και τους κοινωνικούς αγώνες της εποχής του) στην άσκηση έντονης κριτικής και στη θρησκεία με αποτέλεσμα να περιληφθεί το 1922 στον κατάλογο των απαγορευμένων βιβλίων (Index Librorum Prohibitorum) του Βατικανού. Στη διαμόρφωση των πολιτικών του πεποιθήσεων επέδρασε έντονα και το βιβλιοπωλείο του πατέρα του, στο οποίο ο πατέρας Τιμπώ συγκέντρωνε φυλλάδια, εφημερίδες και γενικά ντοκουμέντα για τη Γαλλική Επανάσταση. Τελικά ο Ανατόλ Φρανς εγκατέλειψε το Κολλέγιο Στανισλάς το 1862. (el)
- Anatole France (French: [anatɔl fʁɑ̃s]; born François-Anatole Thibault, [frɑ̃swa anatɔl tibo]; 16 April 1844 – 12 October 1924) was a French poet, journalist, and novelist with several best-sellers. Ironic and skeptical, he was considered in his day the ideal French man of letters. He was a member of the Académie Française, and won the 1921 Nobel Prize in Literature "in recognition of his brilliant literary achievements, characterized as they are by a nobility of style, a profound human sympathy, grace, and a true Gallic temperament". France is also widely believed to be the model for narrator Marcel's literary idol Bergotte in Marcel Proust's In Search of Lost Time. (en)
- Anatole FRANCE (naskiĝis la 16-an de aprilo 1844 en Parizo, Francio, mortis la 12-an de oktobro 1924 en Tours, Francio; vera nomo François-Anatole Thibault) estis franca verkisto. En 1921 li gajnis la Nobel-premion pri literaturo. Li naskiĝis en Parizo kaj mortis en sia bieno La Béchellerie ĉe Tours. Li kreskis kiel filo de klera librovendisto kaj jam frue interesiĝis pri literaturo. En 1866 li konatiĝis kun eldonisto Alphonse Lemerre kaj eklaboris kiel sendependa kunlaboristo redaktante ekzemple plurvoluman antologion de samepoka liriko. En 1876 li eklaboris kiel bibliotekisto, por havi sufiĉan regulan enspezon por fondi familion, kaj restis sur tiu posteno ĝis 1890, poste povis vivteni la familion kiel libera verkisto. Lia vivpercepto estas esprimita en ĉiuj liaj skribaĵoj, sed precipe en la kolekto de diraĵoj kaj artikoloj Le Jardin d’Épicure "La ĝardeno de Epikuro" (1895). En 1896 li estis akceptita kiel membro de la Franca Akademio. France interesiĝis pri siatempaj sociaj demandoj kaj emis al socialismo. Li engaĝiĝis en la afero Dreyfus kaj subtenis la manifeston de Emile Zola favore al Dreyfus, juda armeoficiro, kiu false estis akuzita kaj arestita pro spionado. France verkis pri la afero en sia novelo Monsieur Bergeret (1901). Lia respondo al unu aserto, ke Dreyfus estas kulpa, ĉar tridek milionoj da francoj tiel pensas, "Eĉ se tridek milionoj da homoj diras la samajn sensencaĵojn, ĝi restas sensencaĵo", estis historia diraĵo, kiun multaj uzis. En 1921 li gajnis la Nobel-premion pri literaturo pro "rekone al liaj brilaj literaturaj atingoj, karakterizitaj de nobeleco de stilo, profunda homa simpatio, graco kaj vera gaŭla temperamento". Tamen, la 31-an de majo 1922, liaj tutaj verkoj ekaperis en la Indekso Librorum Prohibitorum (Indekso de malpermesitaj libroj) de la Katolika Eklezio. Li rigardis ĉi tion kiel "distingon". Ĉi tiu Indekso estis aboliciita en 1966. Li estis unu el la fondintoj de la Franca ligo pri la defendo de la homaj rajtoj kaj de la civitano kaj dum la tuto de sia vivo batalis por la apartigo de eklezio kaj ŝtato. Dum pli ol kvindek jaroj France verkis: romanojn, noveloj, eseojn kaj diraĵojn pri la socio kaj historio. Post lia morto ĉiuj liaj verkoj estis reeldonitaj en 25 volumoj (1925-1935). France batalis kontraŭ klerikalismo, militismo kaj antisemitismo. En sia libro L’Île des Pingouins "La Insulo de la Pingvenoj", li luktis kun la konceptoj de Dio, privata proprieto, patrujo kaj la kultado de grandaj personecoj. Li estis ateisto, kiu mokis la religian kredon kaj defendis vivon de plezuro, malgraŭ esti socialisto kaj membro en la tria internacio. (eo)
- Anatole France (anatɔl fʁɑ̃s ahoskatua; François-Anatole Thibault, frɑ̃swa anatɔl tibo, jaioa; Paris, Frantzia, 1844ko apirilaren 16a - Saint-Cyr-sur-Loire, Frantzia, 1924ko urriaren 12a), idazle frantziarra izan zen. 1881ean egin zen ezaguna Le crime de Sylvestre Bonnard eleberriari esker, 1896an Frantziako Akademiako kide izendatu zuten, eta 1921ean Literaturako Nobel saria irabazi zuen. Haren eleberri, kontakizun eta poemek adimen argia, sentikortasun fina eta kultura oparoa erakusten dute. Idaztiak historian (Les dieux ont soif, 1912), elezaharretan (Thaïs, 1890) eta bere garaiko bizitzan (L´Orme de mall, 1897) oinarrituta daude, eta kultura frantsesaren bilduma gisako bat dira. Aurrerakoia zen (Vers les temps meilleurs, 1908); askatasunaren eta justiziaren aldeko (Crainquebille, 1901) izan zen. Lan batzuetan ausart agertu zen (La révolte des anges, 1914); besteetan, berriz, umore mingotsa erakutsi zuen (L´île des pingouins, 1908), eta areago xamurra, haurtzaroko bizitza gogoratzean (Le livre de mon ami, 1885). (eu)
- Anatole François Thibault (París, 16 de abril de 1844-Saint-Cyr-sur-Loire, 12 de octubre de 1924), conocido como Anatole France, fue un escritor francés. En 1921 le fue concedido el Premio Nobel de Literatura. (es)
- Scríbhneoir Francach ab ea Anatole France (1844 - 1924), nó François Anatole Thibault mar atá a ainm scríte ar a theastas baiste. Do rugadh é ar an 16ú lá d'Aibreán i bPáras na Fraince agus do fuair sé bás ar an 12ú lá de Dheireadh Fómhair i , común atá suite gar do Thours na Fraince. Deirtear gurbh eisean duine desna scríbhneoirí ab fhearr agus is tábhachtaí a bhídís ag obair le linn na Troisième République (Gaeilge: 'An Tríú Poblacht'), mar a thugtar ar thréimhse staire na Fraince idir 1870 agus 1940. Do chum Anatole France cuimse saothar - léirmheastóireacht liteartha, aistí, drámaí, úrscéalta, gearrscéalta agus dánta ina measc. Is iad na húrscéalta Le Crime de Sylvestre Bonnard, membre de l'Institut (1881), L’Île des Pingouins (1908), Les Dieux ont soif (1912) agus an leabhar dírbheathaisnéiseach Le Livre de mon ami (1885) cúpla ceann desna saothair dá chuid. Do moladh Duais Nobel na Litríochta dó sa bhliain 1921 mar aitheantas ar a shaothar iomlán. (ga)
- Anatole France, pour l'état civil François Anatole Thibault, né le 16 avril 1844 à Paris et mort le 12 octobre 1924 à Saint-Cyr-sur-Loire (Indre-et-Loire), est un écrivain français. Il est considéré comme l’un des plus grands de l'époque de la Troisième République, dont il a également été un des plus importants critiques littéraires. Il devient une des consciences les plus significatives de son temps en s’engageant en faveur de nombreuses causes sociales et politiques du début du XXe siècle. Il reçoit le prix Nobel de littérature pour l’ensemble de son œuvre en 1921. (fr)
- Anatole France (16 April 1844 – 12 Oktober 1924) adalah seorang penulis, kritikus urban, salah satu tokoh utama dalam sastra Prancis akhir abad ke-19 dan awal abad ke-20, yang dianugerahi Penghargaan Nobel Sastra tahun 1921. Skeptisisme France sudah Tampak dalam karya-karya awalnya, tetapi kemudian permusuhan terhadap kaum borjuis menyebabkannya mendukung Partai Komunis Prancis. Pada tahun 1920 tulisan-tulisannya didaftarkan dalam Indeks Buku Terlarang oleh Gereja Katolik Roma. (in)
- Anatole France, pseudonimo di Jacques François-Anatole Thibault (Parigi, 16 aprile 1844 – Saint-Cyr-sur-Loire, 12 ottobre 1924), è stato uno scrittore francese, Premio Nobel per la letteratura nell'anno 1921. (it)
- 아나톨 프랑스(Anatole France, 1844년 4월 16일 ~ 1924년 10월 12일)는 프랑스 작가 자크 아나톨 프랑수아 티보(Jacques Anatole François Thibault)의 필명이다. 프랑스의 소설가이자 비평가로, 그리스·라틴·프랑스의 고전을 읽고 철저한 고전주의자가 되었다. 중학교 졸업 후 《황금 시집》을 발표하였다. 그 후에는 소설과 비평을 썼으며, 아카데미 문학상을 받았다. 소설 《실베스트르 보나르의 죄》, 《타이스》, 《붉은 백합》 등으로 명성을 떨쳤다. 5년 동안 정기적으로 문예 시평을 썼으며, 극평에도 뛰어났다. 1896년 아카데미 프랑세스 회원에 선출되었고, 1910년에는 철학적인 풍자 소설을 썼으며, 제1차 세계대전 후에는 평화주의를 강조하였다. 1921년 노벨 문학상을 받았다. 그는 드레퓌스 사건 당시 에밀 졸라 등과 함께 드레퓌스의 무죄를 주장하며 반유태주의와 반드레퓌스파에 맞서 싸웠다. 훗날 에밀 졸라가 의문의 가스중독 사고로 죽었을 때 그의 장례식에 참석해 〈진실과 정의의 수호자에게 바치는 경의〉라는 명문의 조사를 바쳤다. 드레퓌스의 유죄를 주장하며 끝없이 반유태주의를 퍼뜨리던 로마가톨릭교회는 에밀 졸라의 모든 작품들과 함께 아나톨 프랑스의 모든 작품들을 금서 목록(Index Librorum Prohibitorum)에 올렸다. (ko)
- アナトール・フランス（フランス語: Anatole France, 1844年4月16日 - 1924年10月12日）は、フランスの詩人・小説家・批評家。本名はジャック・アナトール・フランソワ・ティボー（フランス語: Jacques Anatole François Thibault）。パリ出身。アカデミー・フランセーズの会員を務め、ノーベル文学賞を受賞した。代表作は『シルヴェストル・ボナールの罪』『舞姫タイス』『赤い百合』『エピクロスの園』『神々は渇く』など。芥川龍之介が傾倒し、石川淳が訳していたことで有名である。 (ja)
- Anatole France, pseudoniem van Jacques Anatole François Thibault (Parijs, 16 april 1844 – Tours, 12 oktober 1924) was een Franse schrijver. In 1921 won hij de Nobelprijs voor Literatuur. (nl)
- Anatole France, pseudonym för Jacques Anatole François Thibault, född 16 april 1844 i Paris, död 12 oktober 1924 i Saint-Cyr-sur-Loire, Indre-et-Loire, var en fransk författare. Han erhöll Nobelpriset i litteratur 1921. (sv)
- Anatole France, właśc. Jacques-Anatole-François Thibault (ur. 16 kwietnia 1844 w Paryżu, zm. 12 października 1924 w Saint-Cyr-sur-Loire) – poeta, powieściopisarz i krytyk francuski. Zapalony bibliofil i historyk, przedstawiciel postawy racjonalistycznej oraz sceptycznej. Przez jemu współczesnych porównywany do Voltaire’a i Jean Baptiste Racine’a. Jako poeta – przedstawiciel parnasizmu. Autor licznych powieści satyryczno-heroikomicznych wzorowanych na XVII-wiecznych powiastkach filozoficznych i libertyńskich. W swojej twórczości, zarówno literackiej, jak i eseistycznej, głośno krytykował konwenanse religijno-obyczajowo-społeczne we Francji przełomu XIX i XX wieku. Laureat Literackiej Nagrody Nobla za rok 1921. Z uzasadnienia komisji noblowskiej otrzymał ją za błyskotliwe osiągnięcia literackie wyróżniające się wykwintnością stylu, głębokim humanizmem i prawdziwie galijskim temperamentem. Jeden z członków jury, Erik Axel Karlfeldt, okrzyknął go ostatnim wielkim klasykiem naszych czasów, a być może nawet ostatnim Europejczykiem. Przez Josepha Conrada nazwany „księciem prozy” (jego twórczość scharakteryzował jako „najsprawiedliwszą i najbardziej godną uwagi”). Humanizm France’a wywarł również wpływ na takich pisarzy jak: Marcel Proust, Tomasz Mann, Aldous Huxley, Jean-Paul Sartre czy André Gide. (pl)
- Jacques Anatole François Thibault, mais conhecido como Anatole France (Paris, 16 de abril de 1844 — Saint-Cyr-sur-Loire, 12 de outubro de 1924) foi um escritor francês. (pt)
- 阿纳托尔·法朗士（法語：Anatole France，法语发音：[anatɔl fʁɑ̃s]；1844年4月16日－1924年10月12日），本名弗朗索瓦-阿纳托尔·蒂博（François-Anatole Thibault，[frɑ̃swa anatɔl tibo]），法国小说家，1921年诺贝尔文学奖获得者。 (zh)
- Анато́ль Франс (фр. Anatole France; настоящее имя — Франсуа́ Анато́ль Тибо́, François-Anatole Thibault; 16 апреля 1844 года, Париж, Франция — 12 октября 1924 года, Сен-Сир-сюр-Луар, Франция) — французский писатель и литературный критик. Член Французской академии (1896). Лауреат Нобелевской премии по литературе (1921) за «блестящие литературные достижения, отмеченные изысканностью стиля, глубоко выстраданным гуманизмом и истинно галльским темпераментом», деньги которой он пожертвовал в пользу голодающих России. (ru)
- Анатоль Франс (фр. Anatole France; справжнє ім'я Жак Анатоль Франсуа Тібо, Jacques Anatole François Thibault; 16 квітня 1844, Париж — 12 жовтня 1924, Сен-Сір-сюр-Луар) — французький прозаїк, літературний критик. Лавреат Нобелівської премії з літератури за 1921 рік. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Anatole France, vlastním jménem Jacques-François-Anatole Thibault, (16. dubna 1844 Paříž – 12. října 1924 u Tours) byl francouzský básník a prozaik, literární kritik a esejista, humanistický filozof, pokračovatel racionalistických tradic renesance a osvícenství, nositel Nobelovy ceny za literaturu za rok 1921. Bývá často označován za posledního velkého spisovatele 19. století a prvního velkého spisovatele 20. století. (cs)
- Jacques Anatole François Thibault, que va signar les seves obres amb el pseudònim d'Anatole France, (París, 16 d'abril del 1844 — Saint-Cyr-sur-Loire, Turena, 12 d'octubre del 1924) fou un escriptor francès guardonat amb el Premi Nobel de Literatura l'any 1921. (ca)
- Anatole France (François Anatole Thibault; * 16. April 1844 in Paris; † 12. Oktober 1924 in Saint-Cyr-sur-Loire) war ein französischer Schriftsteller. 1921 erhielt er den Literaturnobelpreis. (de)
- Anatole François Thibault (París, 16 de abril de 1844-Saint-Cyr-sur-Loire, 12 de octubre de 1924), conocido como Anatole France, fue un escritor francés. En 1921 le fue concedido el Premio Nobel de Literatura. (es)
- Anatole France, pour l'état civil François Anatole Thibault, né le 16 avril 1844 à Paris et mort le 12 octobre 1924 à Saint-Cyr-sur-Loire (Indre-et-Loire), est un écrivain français. Il est considéré comme l’un des plus grands de l'époque de la Troisième République, dont il a également été un des plus importants critiques littéraires. Il devient une des consciences les plus significatives de son temps en s’engageant en faveur de nombreuses causes sociales et politiques du début du XXe siècle. Il reçoit le prix Nobel de littérature pour l’ensemble de son œuvre en 1921. (fr)
- Anatole France (16 April 1844 – 12 Oktober 1924) adalah seorang penulis, kritikus urban, salah satu tokoh utama dalam sastra Prancis akhir abad ke-19 dan awal abad ke-20, yang dianugerahi Penghargaan Nobel Sastra tahun 1921. Skeptisisme France sudah Tampak dalam karya-karya awalnya, tetapi kemudian permusuhan terhadap kaum borjuis menyebabkannya mendukung Partai Komunis Prancis. Pada tahun 1920 tulisan-tulisannya didaftarkan dalam Indeks Buku Terlarang oleh Gereja Katolik Roma. (in)
- Anatole France, pseudonimo di Jacques François-Anatole Thibault (Parigi, 16 aprile 1844 – Saint-Cyr-sur-Loire, 12 ottobre 1924), è stato uno scrittore francese, Premio Nobel per la letteratura nell'anno 1921. (it)
- アナトール・フランス（フランス語: Anatole France, 1844年4月16日 - 1924年10月12日）は、フランスの詩人・小説家・批評家。本名はジャック・アナトール・フランソワ・ティボー（フランス語: Jacques Anatole François Thibault）。パリ出身。アカデミー・フランセーズの会員を務め、ノーベル文学賞を受賞した。代表作は『シルヴェストル・ボナールの罪』『舞姫タイス』『赤い百合』『エピクロスの園』『神々は渇く』など。芥川龍之介が傾倒し、石川淳が訳していたことで有名である。 (ja)
- Anatole France, pseudoniem van Jacques Anatole François Thibault (Parijs, 16 april 1844 – Tours, 12 oktober 1924) was een Franse schrijver. In 1921 won hij de Nobelprijs voor Literatuur. (nl)
- Anatole France, pseudonym för Jacques Anatole François Thibault, född 16 april 1844 i Paris, död 12 oktober 1924 i Saint-Cyr-sur-Loire, Indre-et-Loire, var en fransk författare. Han erhöll Nobelpriset i litteratur 1921. (sv)
- Jacques Anatole François Thibault, mais conhecido como Anatole France (Paris, 16 de abril de 1844 — Saint-Cyr-sur-Loire, 12 de outubro de 1924) foi um escritor francês. (pt)
- 阿纳托尔·法朗士（法語：Anatole France，法语发音：[anatɔl fʁɑ̃s]；1844年4月16日－1924年10月12日），本名弗朗索瓦-阿纳托尔·蒂博（François-Anatole Thibault，[frɑ̃swa anatɔl tibo]），法国小说家，1921年诺贝尔文学奖获得者。 (zh)
- Анато́ль Франс (фр. Anatole France; настоящее имя — Франсуа́ Анато́ль Тибо́, François-Anatole Thibault; 16 апреля 1844 года, Париж, Франция — 12 октября 1924 года, Сен-Сир-сюр-Луар, Франция) — французский писатель и литературный критик. Член Французской академии (1896). Лауреат Нобелевской премии по литературе (1921) за «блестящие литературные достижения, отмеченные изысканностью стиля, глубоко выстраданным гуманизмом и истинно галльским темпераментом», деньги которой он пожертвовал в пользу голодающих России. (ru)
- Анатоль Франс (фр. Anatole France; справжнє ім'я Жак Анатоль Франсуа Тібо, Jacques Anatole François Thibault; 16 квітня 1844, Париж — 12 жовтня 1924, Сен-Сір-сюр-Луар) — французький прозаїк, літературний критик. Лавреат Нобелівської премії з літератури за 1921 рік. (uk)
- أناتول فرانس (بالفرنسية: Anatole France) هو روائي وناقد فرنسي ولد في باريس في 16 أبريل 1844 على الساعة السابعة صباحا وكان والده يسمي «فرانسوا نويي تيبولت» ووالدته هي «انتوانيت غالا» كان أبوه يبيع الكتب علي رصيف «مالاكيه» فقد كانت بدايته في دكان أبيه وكان تحصيله العلمي في مدرسة ستانيسلاس وكان في صباه يساهم في تحرير بعض المجلات مثل صياد التراجم والجريدة المقفاة وسنة 1868 أصدر تأليفه الأول «القصائد الذهبية» وتأليفا آخر سنة 1876 اسمه «الأعراس الكورنتية» ثم نشر أسطورة منظومة «القديسة تاييس» وما عدا ذلك فجميع آثاره صارت نثرا. (ar)
- Ο Ανατόλ Φρανς (Anatole France, πραγματικό όνομα François Anatole Thibault, Παρίσι, 16 Απριλίου 1844 - 12 Οκτωβρίου 1924) ήταν Γάλλος μυθιστοριογράφος και κριτικός (Βραβείο Νόμπελ Λογοτεχνίας 1921). Ο πατέρας του, Φρανσουά-Νοέλ Τιμπώ, ο οποίος είχε ελλιπή παιδεία, είχε φιλοδοξίες για τον γιο του και γι' αυτό τον έστειλε να σπουδάσει στο Κολλέγιο Στανισλάς, που προοριζόταν για αριστοκράτες και μεγαλοαστούς, το 1855. Στη διάρκεια των σπουδών του, ο νεαρός Ανατόλ έγινε δέκτης πολλών αρνητικών σχολίων κοινωνικού περιεχομένου και η πίκρα που του προκάλεσαν αυτά αντικατοπτρίστηκε αργότερα στα έργα του. Το αρνητικό αυτό κλίμα, σε συνδυασμό με την πίεση από την πλευρά του πατέρα του, ο οποίος φιλοδοξούσε ο γιος του να ανέβει κοινωνικά, φαίνεται πως οδήγησαν τον Ανατόλ Φρανς από τα δεκαπέντε του χρ (el)
- Anatole France (French: [anatɔl fʁɑ̃s]; born François-Anatole Thibault, [frɑ̃swa anatɔl tibo]; 16 April 1844 – 12 October 1924) was a French poet, journalist, and novelist with several best-sellers. Ironic and skeptical, he was considered in his day the ideal French man of letters. He was a member of the Académie Française, and won the 1921 Nobel Prize in Literature "in recognition of his brilliant literary achievements, characterized as they are by a nobility of style, a profound human sympathy, grace, and a true Gallic temperament". (en)
- Anatole FRANCE (naskiĝis la 16-an de aprilo 1844 en Parizo, Francio, mortis la 12-an de oktobro 1924 en Tours, Francio; vera nomo François-Anatole Thibault) estis franca verkisto. En 1921 li gajnis la Nobel-premion pri literaturo. Li naskiĝis en Parizo kaj mortis en sia bieno La Béchellerie ĉe Tours. Li kreskis kiel filo de klera librovendisto kaj jam frue interesiĝis pri literaturo. En 1866 li konatiĝis kun eldonisto Alphonse Lemerre kaj eklaboris kiel sendependa kunlaboristo redaktante ekzemple plurvoluman antologion de samepoka liriko. (eo)
- Anatole France (anatɔl fʁɑ̃s ahoskatua; François-Anatole Thibault, frɑ̃swa anatɔl tibo, jaioa; Paris, Frantzia, 1844ko apirilaren 16a - Saint-Cyr-sur-Loire, Frantzia, 1924ko urriaren 12a), idazle frantziarra izan zen. 1881ean egin zen ezaguna Le crime de Sylvestre Bonnard eleberriari esker, 1896an Frantziako Akademiako kide izendatu zuten, eta 1921ean Literaturako Nobel saria irabazi zuen. (eu)
- Scríbhneoir Francach ab ea Anatole France (1844 - 1924), nó François Anatole Thibault mar atá a ainm scríte ar a theastas baiste. Do rugadh é ar an 16ú lá d'Aibreán i bPáras na Fraince agus do fuair sé bás ar an 12ú lá de Dheireadh Fómhair i , común atá suite gar do Thours na Fraince. Deirtear gurbh eisean duine desna scríbhneoirí ab fhearr agus is tábhachtaí a bhídís ag obair le linn na Troisième République (Gaeilge: 'An Tríú Poblacht'), mar a thugtar ar thréimhse staire na Fraince idir 1870 agus 1940. (ga)
- 아나톨 프랑스(Anatole France, 1844년 4월 16일 ~ 1924년 10월 12일)는 프랑스 작가 자크 아나톨 프랑수아 티보(Jacques Anatole François Thibault)의 필명이다. 프랑스의 소설가이자 비평가로, 그리스·라틴·프랑스의 고전을 읽고 철저한 고전주의자가 되었다. 중학교 졸업 후 《황금 시집》을 발표하였다. 그 후에는 소설과 비평을 썼으며, 아카데미 문학상을 받았다. 소설 《실베스트르 보나르의 죄》, 《타이스》, 《붉은 백합》 등으로 명성을 떨쳤다. 5년 동안 정기적으로 문예 시평을 썼으며, 극평에도 뛰어났다. 1896년 아카데미 프랑세스 회원에 선출되었고, 1910년에는 철학적인 풍자 소설을 썼으며, 제1차 세계대전 후에는 평화주의를 강조하였다. 1921년 노벨 문학상을 받았다. 그는 드레퓌스 사건 당시 에밀 졸라 등과 함께 드레퓌스의 무죄를 주장하며 반유태주의와 반드레퓌스파에 맞서 싸웠다. 훗날 에밀 졸라가 의문의 가스중독 사고로 죽었을 때 그의 장례식에 참석해 〈진실과 정의의 수호자에게 바치는 경의〉라는 명문의 조사를 바쳤다. (ko)
- Anatole France, właśc. Jacques-Anatole-François Thibault (ur. 16 kwietnia 1844 w Paryżu, zm. 12 października 1924 w Saint-Cyr-sur-Loire) – poeta, powieściopisarz i krytyk francuski. Zapalony bibliofil i historyk, przedstawiciel postawy racjonalistycznej oraz sceptycznej. Przez jemu współczesnych porównywany do Voltaire’a i Jean Baptiste Racine’a. (pl)
|
