| dbo:abstract
|
- Théophile Gautier (Tarba, 31 d'agost de 1811 - Neuilly-sur-Seine, 23 d'octubre de 1872) va ser un poeta, novel·lista, pintor i crític d'art francès. Malgrat ser un ardent defensor del romanticisme, la seua obra té referències del parnassianisme (del qual va ser fundador), simbolisme i modernisme (ca)
- تيوفل غوتيه (بالفرنسية: Théophile Gautier) (30 أغسطس 1811 – 23 أكتوبر 1872) شاعر وروائي فرنسي وكاتب مسرحي رومانسي وصحفي وناقد أدبي. كان صديقا لـ«نيرفال» و«بودلير» وهو من انصار المذهب البرناسي وهو صاحب مقولة: على الشاعر أن يرى الأشياء الإنسانية، وأن يفكر فيها من خلال نظرته الخاصة دون أية مصلحة اجتماعية أو مذهبية. (ar)
- Théophile Gautier (30. srpna 1811, Tarbes, Francie – 23. října 1872, Neuilly-sur-Seine, Francie) byl francouzský spisovatel, básník, dramatik a kritik. (cs)
- Théophile Gautier (* 30. August 1811 in Tarbes, Département Hautes-Pyrénées; † 23. Oktober 1872 in Neuilly-sur-Seine bei Paris) war ein französischer Schriftsteller. (de)
- Ο Πιέρ Ζυλ Τεοφίλ Γκοτιέ, επίσης Θεόφιλος Γκωτιέ (Pierre Jules Théophile Gautier) (30 Αυγούστου 1811 - 23 Οκτωβρίου 1872) ήταν Γάλλος ρομαντικός ποιητής, δραματουργός, μυθιστοριογράφος, δημοσιογράφος και λογοτεχνικός κριτικός. Η εργασία του είναι δύσκολο να ταξινομηθεί και παραμένει σημείο αναφοράς για τα επόμενα λογοτεχνικά ρεύματα, όπως ο παρνασσισμός, ο συμβολισμός και ο μοντερνισμός. Εκτιμήθηκε ευρέως από συγγραφείς τόσο διαφορετικούς όσο οι Κάρολος Μποντλέρ, αδελφοί Εντμόν και Ζυλ ντε Γκονκούρ, Στεφάν Μαλλαρμέ, Γκυστάβ Φλωμπέρ και ο Όσκαρ Γουάιλντ (Oscar Wilde). Οι τελευταίες εργασίες του υπογράμμισαν τη τελειότητα της μορφής, τη λουστραρισμένη ομορφιά της γλώσσας και των καλολογικών στοιχείων, π.χ. Emaux Et Camees (Σμάλτο και Καμέες, 1852). Ήταν επίσης ο μυθιστοριογράφος του Mademoiselle De Maupin (1835), ενώ αργότερα στράφηκε στη δημοσιογραφία. Η πίστη του στην ανώτατη σημασία της μορφής στη τέχνη, με κόστος το συναίσθημα και τις ιδέες, ενέπνευσε τους ποιητές που έγιναν γνωστοί αργότερα ως Παρνασσιστές (Les Parnassiens). Κέρδιζε τα προς το ζην από τη δημοσιογραφία, για να μπορεί να γράφει και έμεινε γνωστός κυρίως για τα διηγήματά του με τίτλο Ο Θάνατος Στον Έρωτα. (el)
- Théophile Gautier (naskiĝis la 31-an de aŭgusto 1811 en Tarbes; mortis la 23-an de oktobro 1872 en Parizo) estis franca poeto, romanverkisto, pentristo kaj kritikisto pri arto. (eo)
- Pierre Jules Théophile Gautier (Tarbes, 30 de agosto de 1811-Neuilly-sur-Seine, 23 de octubre de 1872) fue un poeta, dramaturgo, novelista, periodista, crítico literario y fotógrafo francés. Además de su presencia en el romanticismo francés y su proyección en el costumbrismo, se le ha considerado por algunos como fundador del parnasianismo, y precursor del simbolismo y la literatura modernista. (es)
- Théophile Gautier (Tarbe, Frantzia, 1811ko abuztuaren 30a - Neuilly-sur-Seine, Frantzia, 1872ko urriaren 23a) frantsesezko idazlea izan zen. (eu)
- File, úrscéalaí agus ab ea Théophile Gautier. Rugadh é i d, baile atá suite in iardheisceart na Fraince, ar 30 Lúnasa 1811 agus fuair sé bás i , gar do Pháras, ar 23 Dheireadh Fómhair 1872. Cé gur i dTarbes a rugadh é, is i bPáras a chaith Théophile Gautier formhór a shaoil agus meastar gur scríbhneoir Párasach ab ea é. Chuir Gautier aithne ar , fear a bhainfeadh clú agus cáil amach níos déanaí fén ainm Gérard de Nerval, nuair a bhíodar beirt ina ngarsún scoile. Théidís ar an scoil chéanna, an . Scríbhneoir bisiúil ab ea Gautier: Fara úrscéalta ar nós (1835), (1858) nó (1863). Scríobh sé cnuasaigh filíochta - is é (1852) an cnuasach filíochta is cáiliúla dá chuid -, breis is deich ngearrscéalta is fichead, agus neart ar an ealaíon agus ar an gceol leis. (ga)
- Pierre Jules Théophile Gautier (30 Agustus 1811 – 23 Oktober 1872) adalah seorang penyair, , novelis, jurnalis, dan Prancis. Sementara merupakan seorang pelestari Romantisisme, karya Gautier sangat sulit dikelompokkan dan menjadi titik rujukan bagi banyak tradisi literatur seperti , Simbolisme, dan Modernisme. Ia menginspirasi sejumlah penulis seperti , , dan Oscar Wilde. (in)
- Jules Pierre Théophile Gautier, né à Tarbes le 30 août 1811 et mort à Neuilly-sur-Seine le 23 octobre 1872, est un poète, romancier et critique d'art français. Il rencontre Gérard de Nerval au collège Charlemagne, puis Victor Hugo, en 1829, qu'il reconnaît pour son maître. Il participe activement au mouvement romantique et prend parti dans la bataille d'Hernani, le 25 février 1830, période qu'il évoquera avec humour dans Les Jeunes-France (1833). Ses premières poésies, publiées en 1831-1832, passent inaperçues mais il se distingue de ses amis romantiques par ses préoccupations formalistes fustigeant les visions moralistes ou utilitaires de la littérature dans la célèbre préface à son roman épistolaire Mademoiselle de Maupin (1835). Il écrit aussi ses premières nouvelles comme La Cafetière (1831), dans une veine fantastique qu'il approfondira dans d'autres œuvres (Avatar en 1856, Le Roman de la momie en 1858). En 1836, à la demande de Balzac, il donne des nouvelles et des critiques d'art au journal La Chronique de Paris. Il collabore ensuite intensément à d'autres journaux, en particulier La Presse d'Émile de Girardin : certains de ces textes seront regroupés plus tard en volumes (Les Grotesques, Souvenirs littéraires…). Il publie aussi des poèmes (La Comédie de la Mort, 1838) et s'essaie au théâtre (Une larme du diable, 1839). Entre mai et octobre 1840, il accomplit avec le photographe Eugène Piot, un grand voyage au-delà des Pyrénées. Il envoie ses impressions au journal La Presse. Gautier rapporte un carnet d'impressions (Voyage en Espagne) et de nouveaux poèmes (España, 1845). En 1846, il retourne en Espagne, invité par Louis-Philippe pour le mariage du duc de Montpensier avec l'infante. La nouvelle romantique Militona voit le jour en 1847. Elle se déroule à Madrid. D'autres voyages en Algérie, en Italie, en Grèce, en Égypte, nourriront aussi diverses publications. En 1852, paraît Émaux et Camées, recueil de vers qu'il enrichit jusqu'en 1872 et qui fait de son auteur un chef d'école : Baudelaire dédie ses Fleurs du mal au « poète impeccable » et Théodore de Banville salue le défenseur de L'Art pour l'art, précurseur des Parnassiens à la recherche du beau contre les épanchements lyriques des romantiques et valorisant le travail de la forme (« Sculpte, lime, cisèle » écrit Gautier dans son poème L’Art, dernière pièce de Émaux et Camées, édition de 1872). En 1855, Gautier quitte la Rédaction du journal La Presse et entre au Moniteur Universel. Critique d'art et de spectacles, l'auteur fournit chaque mois de nombreux articles sur la peinture et la vie culturelle, ainsi que ses œuvres en avant-première. L’égyptologie est à la mode depuis que Champollion a découvert les secrets de l'écriture hiéroglyphique. Théophile Gautier passionne ses lecteurs, dès le 11 mars 1857, avec Le Roman de la Momie, une histoire d'amour qui se déroule au temps des pharaons. Paru en 1848 dans La Presse sous le titre Les Deux Étoiles, un roman où des aventuriers anglais tentent de délivrer Napoléon Ier de l'île de Sainte-Hélène est publié à partir du 24 juin 1865 dans L’Univers Illustré. Il s’intitulera alors La Belle Jenny. Il continue à publier des articles ou des poèmes, mais aussi une biographie d'Honoré de Balzac ou des œuvres de fiction comme son roman de cape et d'épée Le Capitaine Fracasse (1863). Il est nommé bibliothécaire de la princesse Mathilde et fréquente les salons littéraires du Second Empire mais aussi le milieu de l'art, s’intéressant aux musiciens (il écrit sur Berlioz, Gounod, Wagner… et élabore le livret du ballet Giselle) comme aux peintres (Eugène Delacroix, Édouard Manet, Gustave Doré, Théodore Chassériau…). Il meurt en 1872, laissant l'image d'un témoin de la vie littéraire et artistique de son temps dont les conceptions artistiques ont compté et dont l'œuvre diverse est toujours reconnue. (fr)
- Pierre Jules Théophile Gautier (US: /ɡoʊˈtjeɪ/ goh-TYAY, French: [pjɛʁ ʒyl teɔfil ɡotje]; 30 August 1811 – 23 October 1872) was a French poet, dramatist, novelist, journalist, and art and literary critic. While an ardent defender of Romanticism, Gautier's work is difficult to classify and remains a point of reference for many subsequent literary traditions such as Parnassianism, Symbolism, Decadence and Modernism. He was widely esteemed by writers as disparate as Balzac, Baudelaire, the Goncourt brothers, Flaubert, Pound, Eliot, James, Proust and Wilde. (en)
- 쥘 피에르 테오필 고티에(Jules Pierre Théophile Gautier)는 1811년 8월 30일 타르브에서 태어나 1872년 10월 23일 뇌이쉬르센에서 사망한 프랑스의 시인, 소설가 및 문학 비평가이다. (ko)
- Pierre Jules Théophile Gautier (Tarbes, 30 agosto 1811 – Neuilly, 23 ottobre 1872) è stato uno scrittore, poeta, giornalista e critico letterario francese. La sua vita si sviluppa per quasi tutto il XIX secolo, un periodo politico e sociale molto tumultuoso in Francia, che diede come frutto molti capolavori e molta creatività artistica. Fu un ardente difensore del Romanticismo, anche se il suo lavoro è di difficile classificazione e rimane un punto di riferimento per molti movimenti letterari successivi come il Parnassianesimo, il Simbolismo, il Decadentismo e il Modernismo. Fu stimato tantissimo dagli scrittori più diversi quali Charles Baudelaire, i fratelli Edmond e Jules de Goncourt, e Oscar Wilde. Il suo maggior successo in prosa fu Il Capitan Fracassa, dove la maschera del soldato millantatore viene ingentilita in un'operazione classica di metateatro con la figura di un nobile decaduto che, per amore, si unisce a una compagnia di attori girovaghi. (it)
- ピエール・ジュール・テオフィル・ゴーティエ （Pierre Jules Théophile Gautier,1811年8月30日 - 1872年10月23日）は、フランスの詩人・小説家・劇作家。文芸批評、絵画評論、旅行記も残した。日本では「ゴーチエ」とも表記される。 (ja)
- Théophile Gautier (Tarbes, 31 augustus 1811 – Neuilly-sur-Seine, 23 oktober 1872) was een Frans schrijver. Hij begon als romantisch schrijver en was een actief militant, maar keerde zich later af van de beweging omdat hij het niet eens was met de excessen waartoe de Romantiek had geleid. Gautier ontwikkelde zich vervolgens als theoreticus van de Parnassebeweging en verdedigde de "L'art pour l'art"-doctrine. Hij schreef zowel proza als poëzie, maar is nu het best bekend door zijn gedichten. (nl)
- Théophile Gautier (ur. 31 sierpnia 1811 w Tarbes, zm. 23 października 1872 w Neuilly-sur-Seine) – francuski pisarz, poeta, dramaturg, krytyk literacki, teatralny i krytyk sztuki; przedstawiciel francuskiego romantyzmu, prekursor parnasizmu. (pl)
- Pierre Jules Théophile Gautier (francês: [pjɛʁ ʒyl teofil ɡotje]; Tarbes, 31 de agosto de 1811 – Paris, 23 de outubro de 1872) foi um escritor, poeta, jornalista e crítico literário francês. Enquanto Gautier foi um ardente defensor do Romantismo, sua obra é difícil de classificar e continua a ser um ponto de referência para muitas tradições literárias posteriores, como parnasianismo, simbolismo, modernismo e decadentismo. Ele foi amplamente valorizado por escritores tão diversos como Balzac, Baudelaire, os irmãos Goncourt, Flaubert, Proust e Oscar Wilde. (pt)
- Pierre Jules Théophile Gautier, född 30 augusti 1811 i Tarbes, död 23 oktober 1872 i Neuilly-sur-Seine, var en fransk författare, kritiker och journalist. (sv)
- П'єр Жуль Теофі́ль Ґотьє́ (фр. Pierre Jules Théophile Gautier; 31 серпня 1811, Тарб — 23 жовтня 1872, Нейї-сюр-Сен) — французький поет, прозаїк, літературний критик, лібретист та художник, значна постать у французькій літературі середини XIX століття. Спочатку Готьє був прихильником романтизму, але потім еволюціонував разом із французькою літературою до декадансу, символізму й модернізму. Він був одним із засновників літературного товариства Парнас, яке проголошувало принципи мистецтва для мистецтва. Зокрема, Готьє належить відомий вислів «Усе корисне бридке». Йому також приписується [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] інший значний вислів: «Мистецтво заради мистецтва» (фр. l'art pour l'art). Латинський переклад цієї фрази (лат. Ars gratia artis) прикрашає логотип кінокомпанії Metro-Goldwyn-Mayer. (uk)
- Пьер Жюль Теофи́ль Готье́ (фр. Pierre Jules Théophile Gautier; 31 августа 1811, Тарб — 23 октября 1872, Нёйи близ Парижа) — французский прозаик и поэт романтической школы, журналист, критик, путешественник. (ru)
- 皮埃尔·儒尔·特奥菲尔·戈蒂埃（Pierre Jules Théophile Gautier，1811年8月30日－1872年10月23日），法国十九世纪重要的诗人、小说家、戏剧家和文艺批评家。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Théophile Gautier (Tarba, 31 d'agost de 1811 - Neuilly-sur-Seine, 23 d'octubre de 1872) va ser un poeta, novel·lista, pintor i crític d'art francès. Malgrat ser un ardent defensor del romanticisme, la seua obra té referències del parnassianisme (del qual va ser fundador), simbolisme i modernisme (ca)
- تيوفل غوتيه (بالفرنسية: Théophile Gautier) (30 أغسطس 1811 – 23 أكتوبر 1872) شاعر وروائي فرنسي وكاتب مسرحي رومانسي وصحفي وناقد أدبي. كان صديقا لـ«نيرفال» و«بودلير» وهو من انصار المذهب البرناسي وهو صاحب مقولة: على الشاعر أن يرى الأشياء الإنسانية، وأن يفكر فيها من خلال نظرته الخاصة دون أية مصلحة اجتماعية أو مذهبية. (ar)
- Théophile Gautier (30. srpna 1811, Tarbes, Francie – 23. října 1872, Neuilly-sur-Seine, Francie) byl francouzský spisovatel, básník, dramatik a kritik. (cs)
- Théophile Gautier (* 30. August 1811 in Tarbes, Département Hautes-Pyrénées; † 23. Oktober 1872 in Neuilly-sur-Seine bei Paris) war ein französischer Schriftsteller. (de)
- Théophile Gautier (naskiĝis la 31-an de aŭgusto 1811 en Tarbes; mortis la 23-an de oktobro 1872 en Parizo) estis franca poeto, romanverkisto, pentristo kaj kritikisto pri arto. (eo)
- Pierre Jules Théophile Gautier (Tarbes, 30 de agosto de 1811-Neuilly-sur-Seine, 23 de octubre de 1872) fue un poeta, dramaturgo, novelista, periodista, crítico literario y fotógrafo francés. Además de su presencia en el romanticismo francés y su proyección en el costumbrismo, se le ha considerado por algunos como fundador del parnasianismo, y precursor del simbolismo y la literatura modernista. (es)
- Théophile Gautier (Tarbe, Frantzia, 1811ko abuztuaren 30a - Neuilly-sur-Seine, Frantzia, 1872ko urriaren 23a) frantsesezko idazlea izan zen. (eu)
- Pierre Jules Théophile Gautier (30 Agustus 1811 – 23 Oktober 1872) adalah seorang penyair, , novelis, jurnalis, dan Prancis. Sementara merupakan seorang pelestari Romantisisme, karya Gautier sangat sulit dikelompokkan dan menjadi titik rujukan bagi banyak tradisi literatur seperti , Simbolisme, dan Modernisme. Ia menginspirasi sejumlah penulis seperti , , dan Oscar Wilde. (in)
- Pierre Jules Théophile Gautier (US: /ɡoʊˈtjeɪ/ goh-TYAY, French: [pjɛʁ ʒyl teɔfil ɡotje]; 30 August 1811 – 23 October 1872) was a French poet, dramatist, novelist, journalist, and art and literary critic. While an ardent defender of Romanticism, Gautier's work is difficult to classify and remains a point of reference for many subsequent literary traditions such as Parnassianism, Symbolism, Decadence and Modernism. He was widely esteemed by writers as disparate as Balzac, Baudelaire, the Goncourt brothers, Flaubert, Pound, Eliot, James, Proust and Wilde. (en)
- 쥘 피에르 테오필 고티에(Jules Pierre Théophile Gautier)는 1811년 8월 30일 타르브에서 태어나 1872년 10월 23일 뇌이쉬르센에서 사망한 프랑스의 시인, 소설가 및 문학 비평가이다. (ko)
- ピエール・ジュール・テオフィル・ゴーティエ （Pierre Jules Théophile Gautier,1811年8月30日 - 1872年10月23日）は、フランスの詩人・小説家・劇作家。文芸批評、絵画評論、旅行記も残した。日本では「ゴーチエ」とも表記される。 (ja)
- Théophile Gautier (Tarbes, 31 augustus 1811 – Neuilly-sur-Seine, 23 oktober 1872) was een Frans schrijver. Hij begon als romantisch schrijver en was een actief militant, maar keerde zich later af van de beweging omdat hij het niet eens was met de excessen waartoe de Romantiek had geleid. Gautier ontwikkelde zich vervolgens als theoreticus van de Parnassebeweging en verdedigde de "L'art pour l'art"-doctrine. Hij schreef zowel proza als poëzie, maar is nu het best bekend door zijn gedichten. (nl)
- Théophile Gautier (ur. 31 sierpnia 1811 w Tarbes, zm. 23 października 1872 w Neuilly-sur-Seine) – francuski pisarz, poeta, dramaturg, krytyk literacki, teatralny i krytyk sztuki; przedstawiciel francuskiego romantyzmu, prekursor parnasizmu. (pl)
- Pierre Jules Théophile Gautier (francês: [pjɛʁ ʒyl teofil ɡotje]; Tarbes, 31 de agosto de 1811 – Paris, 23 de outubro de 1872) foi um escritor, poeta, jornalista e crítico literário francês. Enquanto Gautier foi um ardente defensor do Romantismo, sua obra é difícil de classificar e continua a ser um ponto de referência para muitas tradições literárias posteriores, como parnasianismo, simbolismo, modernismo e decadentismo. Ele foi amplamente valorizado por escritores tão diversos como Balzac, Baudelaire, os irmãos Goncourt, Flaubert, Proust e Oscar Wilde. (pt)
- Pierre Jules Théophile Gautier, född 30 augusti 1811 i Tarbes, död 23 oktober 1872 i Neuilly-sur-Seine, var en fransk författare, kritiker och journalist. (sv)
- Пьер Жюль Теофи́ль Готье́ (фр. Pierre Jules Théophile Gautier; 31 августа 1811, Тарб — 23 октября 1872, Нёйи близ Парижа) — французский прозаик и поэт романтической школы, журналист, критик, путешественник. (ru)
- 皮埃尔·儒尔·特奥菲尔·戈蒂埃（Pierre Jules Théophile Gautier，1811年8月30日－1872年10月23日），法国十九世纪重要的诗人、小说家、戏剧家和文艺批评家。 (zh)
- Ο Πιέρ Ζυλ Τεοφίλ Γκοτιέ, επίσης Θεόφιλος Γκωτιέ (Pierre Jules Théophile Gautier) (30 Αυγούστου 1811 - 23 Οκτωβρίου 1872) ήταν Γάλλος ρομαντικός ποιητής, δραματουργός, μυθιστοριογράφος, δημοσιογράφος και λογοτεχνικός κριτικός. Η εργασία του είναι δύσκολο να ταξινομηθεί και παραμένει σημείο αναφοράς για τα επόμενα λογοτεχνικά ρεύματα, όπως ο παρνασσισμός, ο συμβολισμός και ο μοντερνισμός. Εκτιμήθηκε ευρέως από συγγραφείς τόσο διαφορετικούς όσο οι Κάρολος Μποντλέρ, αδελφοί Εντμόν και Ζυλ ντε Γκονκούρ, Στεφάν Μαλλαρμέ, Γκυστάβ Φλωμπέρ και ο Όσκαρ Γουάιλντ (Oscar Wilde). Οι τελευταίες εργασίες του υπογράμμισαν τη τελειότητα της μορφής, τη λουστραρισμένη ομορφιά της γλώσσας και των καλολογικών στοιχείων, π.χ. Emaux Et Camees (Σμάλτο και Καμέες, 1852). Ήταν επίσης ο μυθιστοριογράφος του Mademois (el)
- File, úrscéalaí agus ab ea Théophile Gautier. Rugadh é i d, baile atá suite in iardheisceart na Fraince, ar 30 Lúnasa 1811 agus fuair sé bás i , gar do Pháras, ar 23 Dheireadh Fómhair 1872. Cé gur i dTarbes a rugadh é, is i bPáras a chaith Théophile Gautier formhór a shaoil agus meastar gur scríbhneoir Párasach ab ea é. Chuir Gautier aithne ar , fear a bhainfeadh clú agus cáil amach níos déanaí fén ainm Gérard de Nerval, nuair a bhíodar beirt ina ngarsún scoile. Théidís ar an scoil chéanna, an . (ga)
- Jules Pierre Théophile Gautier, né à Tarbes le 30 août 1811 et mort à Neuilly-sur-Seine le 23 octobre 1872, est un poète, romancier et critique d'art français. Il rencontre Gérard de Nerval au collège Charlemagne, puis Victor Hugo, en 1829, qu'il reconnaît pour son maître. Il participe activement au mouvement romantique et prend parti dans la bataille d'Hernani, le 25 février 1830, période qu'il évoquera avec humour dans Les Jeunes-France (1833). (fr)
- Pierre Jules Théophile Gautier (Tarbes, 30 agosto 1811 – Neuilly, 23 ottobre 1872) è stato uno scrittore, poeta, giornalista e critico letterario francese. La sua vita si sviluppa per quasi tutto il XIX secolo, un periodo politico e sociale molto tumultuoso in Francia, che diede come frutto molti capolavori e molta creatività artistica. Fu un ardente difensore del Romanticismo, anche se il suo lavoro è di difficile classificazione e rimane un punto di riferimento per molti movimenti letterari successivi come il Parnassianesimo, il Simbolismo, il Decadentismo e il Modernismo. Fu stimato tantissimo dagli scrittori più diversi quali Charles Baudelaire, i fratelli Edmond e Jules de Goncourt, e Oscar Wilde. (it)
- П'єр Жуль Теофі́ль Ґотьє́ (фр. Pierre Jules Théophile Gautier; 31 серпня 1811, Тарб — 23 жовтня 1872, Нейї-сюр-Сен) — французький поет, прозаїк, літературний критик, лібретист та художник, значна постать у французькій літературі середини XIX століття. Спочатку Готьє був прихильником романтизму, але потім еволюціонував разом із французькою літературою до декадансу, символізму й модернізму. Він був одним із засновників літературного товариства Парнас, яке проголошувало принципи мистецтва для мистецтва. Зокрема, Готьє належить відомий вислів «Усе корисне бридке». (uk)
|
