| dbo:abstract
|
- Les protestes a Bielorússia, que alguns mitjans denominen «revolució de les sabatilles» (en anglès, slipper) o «revolució antipaneroles», són una sèrie de protestes de carrer contra el Govern de Aleksandr Lukaixenko, el president de Bielorússia. Les manifestacions, que formen part del moviment democràtic bielorús, s'han estat produint abans, durant i després de les eleccions presidencials bieloruses de 2020, en les quals Lukaixenko buscava un sisè mandat en el càrrec. El 15 d'agost de 2020, es va informar des de l'entorn del president Aleksandr Lukaixenko que van preguntar als representants del Kremlin sobre la possibilitat que Lukaixenko escapés a Rússia. A més, es va informar que la part russa també admet que és probable que Lukaixenko renunciï al càrrec de cap d'Estat. El 20 d'agost de 2020, un alt executiu de l'empresa EPAM Systems, l'enginyer bielorús Pável Líber i coautor de l'eina informàtica Golos (Veu en rus), va presentar l'informe final del recompte alternatiu de vots així com el mapa dels col·legis electorals que representen el 30 % de l'electorat, obtinguts amb ajuda de la plataforma. Aquests informes mostren que en un terç de col·legis els resultats van ser falsificats ja que Lukaixenko en realitat va obtenir menys del 40 % de vots. (ca)
- Protesty v Bělorusku v letech 2020 a 2021 jsou série veřejných demonstrací a protestních stávek a hnutí proti prezidentovi Alexandru Lukašenkovi v rámci , která chce zabránit jeho šestému funkčnímu období v souvislosti s prezidentskými volbami v roce 2020. Opozice považuje výsledky voleb za zmanipulované a odmítá je uznat, stejně jako Evropská unie a některé státy. Upozorňují především na odhalené rozsáhlé manipulace. Protesty začaly 31. května 2020 v běloruském hlavním městě Minsk. Demonstrující požadují především demisi Lukašenka a , vypsání nových svobodných voleb, ukončení policejního násilí a propuštění politických vězňů. Během protestů bylo zhruba 7000 lidí zatčeno, 300 raněno a pět lidí zemřelo. Desítky lidí jsou nezvěstné. (cs)
- الاحتجاجات البيلاروسية 2020 (بالبيلاروسية: Акцыі пратэсту ў Беларусі) (بالروسية: Акции протеста в Белоруссии)، الملقبة بثورة النعال، أو ثورة مكافحة الصراصير هي سلسلة من الاحتجاجات المستمرة في الشارع وحركة ضد الرئيس ألكسندر لوكاشينكو، كجزء من في الفترة التي تسبق الانتخابات الرئاسية البيلاروسية عام 2020، لمنع الولاية السادسة في المنصب. تكاثفت الاحتجاجات التي بدأت متواضعةً بعد إعلان نتائج الانتخابات الرسمية في ليلة العاشر من أغسطس، والتي أُعلن فيها لوكاشينكو فائزًا. رفضت سفياتلانا تسيخانوسكايا، المنافس الرئيس للوكاشينكو، هذه النتائج باعتبارها مزورة وادّعت أنها قد حازت على 60 – 70% من الأصوات. في 14 أغسطس، أعلنت تشكيل مجلس التنسيق، وفُتحت طلبات العضوية أمام جميع البيلاروسيين الموافقين على أن الانتخابات الرسمية تعرضت للتزوير. في 12 أكتوبر، أصدر مجلس التنسيق إنذارًا نهائيًا للوكاشينكو ليوقف جميع أعمال القمع ويطلق سراح المعتقلين ويتنحى عن الرئاسة بحلول 25 أكتوبر. بعد أن فشل لوكاشينكو في الامتثال، بدأت الإضرابات على مستوى البلاد في 26 أكتوبر. في 23 سبتمبر، أعلن إعلام دولة بيلاروسيا أن لوكاشينكو قد نُصّب رئيسًا لولاية أخرى مدتها خمس سنوات في مراسم وجيزة أُقيمت سرًا. في اليوم التالي، نشر الاتحاد الأوروبي تصريحًا نفى شرعية الانتخابات ودعا إلى انتخابات جديدة وأدان أعمال القمع والعنف بحق المحتجين. في الثاني من أكتوبر، طرح الاتحاد الأوروبي عقوبات بحق 40 مسؤولًا بيلاروسيًا متهمين بالقمع السياسي والتلاعب بالأصوات. لم يكن اسم لوكاشينكو نفسه مُدرجًا في اللائحة. استجابت الحكومة البيلاروسية بفرض عقوبات مناظرة ضد لائحة لم يُكشف عنها من مسؤولي الاتحاد الأوروبي. علاوة على ذلك، اتهم لوكاشينكو الاتحاد الأوروبي و«منظمات غربية» أخرى بمحاولة «الإضرار ببيلاروسيا» عبر زعزعة استقرار النظام الحالي ودعم المعارضة. واجه المحتجون اضطهادًا عنيفًا على يد السلطات. أشار بيان صادر عن المفوضية السامية للأمم المتحدة لحقوق الإنسان في الأول من سبتمبر إلى وجود أكثر من 450 حالة موثقة من التعذيب وسوء المعاملة بحق المعتقلين، بالإضافة إلى تقارير عن اعتداءات جنسية واغتصاب. في نهاية عام 2020، وثق مركز فيسانا لحقوق الإنسان 1,000 شهادة لضحايا التعذيب. (ar)
- Οι Λευκορωσικές διαδηλώσεις του 2020-2021, γνωστές στην αρχή και ως επανάσταση της παντόφλας και επανάσταση κατά των κατσαρίδων, ήταν μια σειρά από μαζικές διαδηλώσεις που συγκλόνισαν την Λευκορωσία το 2020. Οι διαδηλώσεις ήταν κατά του καθεστώτος του προέδρου Αλεξάντερ Λουκασένκο. Οι διαδηλώσεις εξελίχθηκαν τόσο πριν, όσο και μετά τις Λευκορωσικές Προεδρικές εκλογές του 2020. Οι διαδηλωτές έχουν ως αίτημα την παραίτηση του προέδρου, την απελευθέρωση των πολιτικών κρατουμένων, και την διεξαγωγή νέων, ελεύθερων και δίκαιων εκλογών. Την περίοδο πριν τις εκλογές (Μάιο έως 9 Αυγούστου 2020) οι διαδηλώσεις ταυτίζονται εν μέρει με την προεκλογική εκστρατεία της υποψήφιας της αντιπολίτευσης, Σβετλάνα Τσιχανόφσκαγια. Έπειτα από την ανακοίνωση των αποτελεσμάτων των εκλογών στα οποία ο Λουκασένκο κέρδιζε με μία συντριπτική νίκη, ακολούθησε ένα μαζικό κίνημα ειρηνικών συλλαλητηρίων - το αποκορύφωμα των διαδηλώσεων. Το κίνημα διατηρήθηκε για πολλούς μήνες, ωστόσο σταδιακά έχανε την ορμή του. Παρόλο που κάποιες μικρές διαμαρτυρίες συνεχίζονται ακόμα και σήμερα, θεωρείται ότι το κίνημα έχει ατονήσει. Σημαντικές προσωπικότητες του κινήματος είναι ο Βίκτωρ Μπαμπάρικο, υποψήφιος στις προεδρικές εκλογές ο οποίος όμως συνελήφθη λίγες μέρες αφότου κατέθεσε την υποψηφιότητα του, οπότε και τον διαδέχθηκε η Σβετλάνα Τσιχανόφσκαγια, σύζυγος ενός άλλου συλληφθέντα υποψηφίου του Σεργκέι Τσιχανόφσκι. Η κυβέρνηση προχώρησε σε απροκάλυπτη καταστολή των διαδηλώσεων, με δεκάδες χιλιάδες συλλήψεις και εκτεταμένη χρήση βίας εις βάρος διαδηλωτών. Μέχρι σήμερα, έχουν χάσει την ζωή τους 4 άτομα, οι τραυματίες υπολογίζονται σε εκατοντάδες και οι συλληφθέντες υπολογίζονται σε πάνω από 30.000 σύμφωνα με τον ΟΗΕ. (el)
- The 2020–2021 Belarusian protests were a series of mass political demonstrations and protests against the Belarusian government and President Alexander Lukashenko. The largest anti-government protests in the history of Belarus, the demonstrations began in the lead-up to and during the 2020 presidential election, in which Lukashenko sought his sixth term in office. In response to the demonstrations, a number of relatively small pro-government rallies were held. The protests intensified nationwide after the official election results were announced on the night of 9 August, in which Lukashenko was declared the winner. Sviatlana Tsikhanouskaya, the main opponent of Lukashenko, rejected the results as falsified and claimed instead to have received 60–70% of the votes. On 14 August, she announced the creation of the Coordination Council, with membership applications open to all Belarusians who agreed that the official election had been falsified. On 23 September, Belarusian state media announced that Lukashenko had been inaugurated for another five-year term in a brief ceremony which was held privately. The following day, the EU published a statement that rejected the legitimacy of the election, called for new elections, and condemned the repression and violence against the protesters. The protesters faced violent persecution by the authorities. A statement by the United Nations Human Rights Office on 1 September cited more than 450 documented cases of torture and ill-treatment of detainees, as well as reports of sexual abuse and rape. At the end of 2020, the Viasna Human Rights center documented 1,000 testimonies of torture victims. (en)
- Die Proteste in Belarus ab 2020 sind die größten Massendemonstrationen seit Ausrufung der Republik Belarus im Jahr 1991. Die meisten Proteste richten sich gegen die Politik und Präsidentschaft von Aljaksandr Lukaschenka, der das Land seit 26 Jahren diktatorisch regiert; es kam aber auch zu staatlich organisierten Unterstützungskundgebungen für Lukaschenka. Anlass für die Proteste war insbesondere die Präsidentschaftswahl 2020, die am 9. August 2020 endete und die international weitgehend als Scheinwahl gilt, weil relevante Gegenkandidaten festgenommen wurden und Wahlmanipulationen nachgewiesen werden konnten. Die Massenproteste in Belarus hatten schon vor der Wahl begonnen; nach der Wahl waren Demonstranten repressiven polizeilichen und behördlichen Maßnahmen ausgesetzt. Bei den täglichen Protesten wurden über 33.000 Menschen festgenommen, und über 250 verletzt (darunter auch Kinder). Es wurde von vielfachen Festnahmen, massiver Gewalt und Folterungen, insbesondere im Minsker Isolationszentrum Okrestino, berichtet. Das Büro des Hohen Kommissars der Vereinten Nationen für Menschenrechte sprach davon, dass man Berichte von über 450 dokumentierten Fällen von Folter und Misshandlungen seit dem Tag der Präsidentschaftswahl erhalten habe. Dazu zählten auch sexueller Missbrauch und Vergewaltigung. Mindestens acht Menschen verloren im Kontext der Proteste ihr Leben. Demonstranten wurden teilweise erschossen, verstarben aufgrund unterlassener medizinischer Hilfeleistung in Haft oder wurden zu Tode geprügelt. Die Polizei schoss teilweise mit scharfer Munition auf Demonstranten. Bis heute wurde kein einziges Strafverfahren gegen die Handlungen der Sicherheitskräfte eröffnet. Laut dem Hohen Kommissar der Vereinten Nationen für Menschenrechte wurden mehr als 450 Fälle von Misshandlungen an Häftlingen registriert. Ende 2020 dokumentierte das Menschenrechtszentrum Wjasna 1.000 Zeugenaussagen von ehemaligen Häftlingen zur Folter in belarussischen Gefängnissen. Die belarussische Propaganda verbreitete, dass die Massenproteste vom Westen gesteuert seien, und beschönigte die repressive Vorgehensweise der staatlichen Stellen stark. Das Vorgehen des Regimes wurde international stark kritisiert. Seit dem 13. August traten landesweit hunderttausende Arbeiter, auch solche, die zuvor als regimetreu galten, in einen Generalstreik. Die aussichtsreichste Oppositionskandidatin Swjatlana Zichanouskaja wurde bereits im Vorfeld der Wahl massiv eingeschüchtert und sah sich nach der Wahl gezwungen, das Land zu verlassen. Die Behörden gingen immer wieder gezielt und massiv gegen die Protestbewegung, deren Spitze sich mittlerweile auch in einem eigenen Rat, dem Koordinierungsrat für einen friedlichen Machtübergang organisiert hat, aber auch gegen die Berichterstattung durch Journalisten vor. So wurde die Akkreditierung zahlreicher Journalisten entzogen, was international als Angriff gegen die Pressefreiheit kritisiert wurde. Das Vorgehen der Behörden steht auch darüber hinaus weltweit in der Kritik. Die bislang größten Proteste der belarussischen Opposition fanden jeweils sonntags ab dem 16. August 2020 in Minsk statt. Sie hatten insbesondere das Ziel, die Regentschaft Lukaschenkas zu beenden und Demokratie sowie grundlegende Menschenrechte in Belarus durchzusetzen, die durch die Regierung bedroht sind. Im Oktober 2021 gab es über 800 politische Gefangene (laut Wjasna). (de)
- Las protestas en Bielorrusia, que algunos medios denominan «revolución de las zapatillas», «revolución de las pantuflas», —en inglés, Slipper Revolution— la «revolución anticucarachas» fueron una serie de protestas callejeras contra el Gobierno de Aleksandr Lukashenko, el presidente de Bielorrusia. Las manifestaciones, que formaron parte del movimiento democrático bielorruso, se produjeron en el período previo, durante y después de las elecciones presidenciales bielorrusas de 2020, en las que Lukashenko buscaba un sexto mandato en el cargo. El 15 de agosto de 2020, se informó de que las autoridades del presidente Aleksandr Lukashenko preguntaron a los representantes del Kremlin sobre la posibilidad de que Lukashenko escapara a Rusia. Además, se informó de que la parte rusa también admite que es probable que Lukashenko renuncie al cargo de jefe de Estado. El 20 de agosto de 2020, un alto ejecutivo de la empresa EPAM Systems, el ingeniero bielorruso Pável Líber y coautor de la herramienta informática Golos (Voz en ruso), presentó el informe final del recuento alternativo de votos así como el mapa de los colegios electorales que representan el 30% del electorado, obtenidos con ayuda de la plataforma. Estos informes muestran que en un tercio de colegios los resultados fueron falsificados ya que Lukashenko en realidad obtuvo menos del 40 % de votos. (es)
- Demonstrasi Belarus 2020 atau Revolusi Sandal dan Revolusi Anti-Kecoa, adalah serangkaian demonstrasi politik terhadap pemerintah dan presiden Belarus Aleksandr Lukashenko. Demonstrasi ini merupakan bagian dari Gerakan Demokrasi Belarus, yang pecah menjelang , di mana Lukashenko mengincar masa jabatan keenam. (in)
- Les manifestations de 2020-2021 en Biélorussie, surnommées la révolution des pantoufles et la révolution anti-cafard, sont une série de manifestations de rue contre le président biélorusse Alexandre Loukachenko. Les manifestations, qui s'intègrent dans le mouvement démocratique biélorusse, se déroulent avant et pendant l'élection présidentielle biélorusse de 2020, au cours de laquelle Loukachenko est candidat à un sixième mandat. Sa victoire avec un score de 80 % face à la candidate de l'opposition Svetlana Tikhanovskaïa apparaît entachée de fraudes massives et provoque la colère d'une partie de la population biélorusse. (fr)
- Le proteste in Bielorussia del 2020-2021, chiamate anche rivoluzione delle ciabatte, sono state una serie di manifestazioni popolari in corso contro il governo bielorusso e il presidente Aljaksandr Lukašėnka, in carica dal 20 luglio 1994 e rieletto per il sesto mandato consecutivo durante le elezioni presidenziali del 9 agosto 2020. Le accuse di corruzione nel governo e il rifiuto di adottare misure di sicurezza per la pandemia di COVID-19, hanno dato il via il 24 maggio 2020 a una di serie proteste nella capitale Minsk, che si sono poi diffuse in tutto il paese e inasprite dopo l'arresto del banchiere e oppositore Viktar Babaryka e del blogger Sjarhej Cichanoŭskij. Il sostegno di Vladimir Putin ha aiutato Lukašėnka a resistere; dopo un breve periodo di relativa calma, le forze di sicurezza hanno iniziato a condurre una aggressiva campagna di intimidazioni nei confronti degli oppositori. Le proteste sono state più volte represse con la violenza, causando almeno 5 morti, centinaia di feriti tra i manifestanti, 50 persone scomparse, 450 casi di tortura e maltrattamenti di detenuti (secondo un rapporto dell'Alto commissariato delle Nazioni Unite per i diritti umani), oltre a casi di abuso sessuale e stupro, e oltre 12.000 arresti, oltre alla condanna delle repressioni violente da parte dell'Alto commissario per i diritti umani dell'ONU e da ed il mancato riconoscimento dei risultati ufficiali delle elezioni da parte dell'Unione europea, della maggior parte dei suoi Stati membri, degli Stati Uniti d'America, del Regno Unito e del Canada. (it)
- 2020년~2021년 벨라루스 시위(벨라루스어: Пратэсты ў Беларусі)는 와 대통령 알렉산드르 루카셴코에 반대하는 일련의 대규모 정치 시위였다. 이 시위는 벨라루스 역사상 최대 규모의 반정부 시위였으며, 알렉산드르 루카셴코가 6번째 집권을 노리는 2020년 벨라루스 대통령 선거를 앞두고 진행되었다. 이 시위에 대항하여 비교적 작은 소규모의 친정부 시위가 열리기도 했다. 8월 9일 밤, 공식 선거 결과가 발표되어 루카셴코가 당선되자, 전국적으로 시위가 격화되었다. 루카셴코의 주요 경쟁자였던 스뱌틀라나 치하노우스카야는 선거 결과가 조작되었다고 부인하고 루카셴코의 지지율이 60-70%라고 주장했다. 8월 14일, 치하노우스카야는 선거가 조작되었다는 데에 동의하는 모든 벨라루스인들이 참여할 수 있는 를 창설했다. 9월 23일, 벨라수스의 국영 언론은 루카셴코가 비공개로 개최된 짧은 행사에서 임기 취임식을 가졌다고 발표했다. 다음 날, 유럽 연합(EU)은 선거의 정당성을 거부하고 새로운 선거를 요구하며 시위대에 대한 탄압과 폭력을 규탄하는 성명서를 발표했다. 그럼에도 시위대는 벨라루스 정부의 격렬한 탄압에 직면했다. 9월 1일, 유엔 인권 고등판무관 사무소의 문서화된 성명서에는 450건 이상의 고문과 부당 대우, 성적 학대와 강간이 일어났다고 밝혔으며, 2020년 말에 (Viasna Human Rights Center)에서는 고문 피해자의 증언이 1,000건을 기록했다. (ko)
- 2020年-2021年ベラルーシ反政府デモ（2020ねん-2021ねんベラルーシはんせいふデモ）は、ベラルーシで2020年から2021年まで続いた反政府デモの総称である。 (ja)
- De protesten in Wit-Rusland in 2020 en 2021 zijn een reeks lopende politieke demonstraties tegen de Wit-Russische regering en haar president Aleksandr Loekasjenko. (nl)
- Protesty na Białorusi w latach 2020–2021 – protesty, które objęły swoim zasięgiem całe terytorium Białorusi. Wybuchły w wyniku złej polityki władz Białorusi wobec pandemii COVID-19, spadku poziomu życia i sfałszowania wyników wyborów prezydenckich z 9 sierpnia 2020 roku. Były to największe protesty w historii niepodległej Białorusi. W protestach zginęły co najmniej 4 osoby, a co najmniej 33 tys. poddano represjom. Protesty wygasły po 25 marca 2021 roku. (pl)
- Os Protestos na Bielorrússia em 2020 e 2021 foram uma série de protestos de rua que ocorrem contra o presidente da Bielorrússia, Alexander Lukashenko. As manifestações, parte do movimento democrático bielorrusso, estão ocorrendo antes e durante as eleições presidenciais bielorrussas de 2020, nas quais Lukashenko busca um sexto mandato. (pt)
- Protesterna i Belarus 2020–2021 var en rad protester och politiska aktioner i samband med presidentvalet i Belarus 2020, framför allt riktade mot den belarusiska regimen och president Aleksandr Lukasjenko som suttit som Belarus president sedan landet blev självständigt 1991, första valet var 1994. Inför valet har människorättsorganisationer uppgett att 1 300 oppositionella greps. På valdagen, söndagen den 9 augusti, utropade Aleksandr Lukasjenko sig som segrare med mer än 80% av rösterna. Detta fick folk att reagera och gå ut på gatorna i protest. Responsen från polisen var hård, med batonger och vattenkanoner. På valdagen greps 120 människor och en person dödades av den belarusiska polisen. Den 14 augusti utropade oppositionsledaren Svjatlana Tsichanoŭskaja sig som segrare i presidentvalet, hon menade att hon hade fått 60-70% av rösterna. Söndagen den 16 augusti samlades enligt vissa bedömare över hundratusen demonstranter i huvudstaden Minsk. Demonstranterna bar på den gamla Belarusiska folkrepublikens röda och vita flaggor, som har blivit en symbol för protesterna och en markering mot Lukasjenko. (sv)
- 2020年－2021年白羅斯示威，又稱拖鞋革命（俄語：Тапочная Революция），是指2020年起在白俄羅斯一系列對抗盧卡申科政府的示威活動。2020年5月，距離總統選舉三個月，當地市民走上街頭，希望阻止盧卡申科在選舉中第六度連任。 然而，他最後仍在被指作票的情況下成功連任。 (zh)
- Акции протеста в Белоруссии начавшиеся в ночь с 9 на 10 августа 2020 года в связи с объявлением официальных итогов президентских выборов, согласно которым победу на них одержал действующий президент Александр Лукашенко. С этого дня акции приобрели общенациональные масштабы, а ситуация в стране стала характеризоваться как политический кризис. Массовые протесты завершились к марту 2021 года. (ru)
- Акції протесту в Білорусі 2020—2021 року — це хвиля мирних демонстрацій проти режиму Лукашенка. Протести загострилися після президентських виборів 9 серпня 2020 року. Основними цілями були відставка Лукашенка та проведення повторних, чесних виборів президента країни. Перші передвиборчі протести почалися у травні 2020 року в Мінську та інших містах і спочатку були пов'язані з арештом опозиційних кандидатів у президенти та недопущенням їхньої участі в президентських виборах. Після того, як ЦВК зареєструвала кандидатуру Світлани Тихановської і вона стала єдиним опозиційним кандидатом, її передвиборчі мітинги в різних містах стали збирати по кілька тисяч людей. Влада перешкоджала організації мітингів. В день виборів після публікації перших офіційних екзит-полів, що свідчили про нібито переконливу перемогу Лукашенка вже в першому турі і суттєво розходилися з опозиційним підрахунком голосів, масові протести охопили одразу багато міст країни. Поза Мінськом люди масово виходили на вулиці в Барановичах, Бересті, Бобруйську, Вітебську, Гродні, Жлобині, Могильові, Пінську та ін. Їхньою основною метою став чесний підрахунок голосів і відставка Лукашенка, який займає посаду президента з 1994 року. Уряд почав придушувати мирні протести, використовуючи гумові кулі, сльозогінний газ та водомети; у відповідь траплялися сутички з силовиками. На кілька днів у країні майже повністю відімкнули інтернет. Було затримано кілька тисяч людей. Після трьох днів протистояння влада зупинила придушення протесту, але затримання продовжилися. Правозахисники відзначали жорстокість дій силовиків на вулицях та, особливо, у слідчих ізоляторах. Кілька людей загинуло. Підтримка російського президента Володимира Путіна на піку протестів допомогла Олександру Лукашенко триматися, і після нетривалого затишшя каральні сили безпеки розгорнули агресивну кампанію із залякування його опонентів. Тим не менш, після виборчої кампанії не було порушено жодної кримінальної справи проти беззаконня силовиків. 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, зокрема МАЗ, БелАЗ та «Білоруськалій». Починаючи з вечора 9 серпня і фактично до кінця 2020 року по всій Білорусі щодня проходили мирні акції солідарності та страйки, а у вихідні — багатотисячні марші. Протести 2020 року стали найбільшими в історії незалежної Білорусі. Станом на жовтень 2021 року було понад політв'язнів (за даними «Вясни»). Десятки тисяч людей були заарештовані, а тисячі покинули країну. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Protesty v Bělorusku v letech 2020 a 2021 jsou série veřejných demonstrací a protestních stávek a hnutí proti prezidentovi Alexandru Lukašenkovi v rámci , která chce zabránit jeho šestému funkčnímu období v souvislosti s prezidentskými volbami v roce 2020. Opozice považuje výsledky voleb za zmanipulované a odmítá je uznat, stejně jako Evropská unie a některé státy. Upozorňují především na odhalené rozsáhlé manipulace. Protesty začaly 31. května 2020 v běloruském hlavním městě Minsk. Demonstrující požadují především demisi Lukašenka a , vypsání nových svobodných voleb, ukončení policejního násilí a propuštění politických vězňů. Během protestů bylo zhruba 7000 lidí zatčeno, 300 raněno a pět lidí zemřelo. Desítky lidí jsou nezvěstné. (cs)
- Demonstrasi Belarus 2020 atau Revolusi Sandal dan Revolusi Anti-Kecoa, adalah serangkaian demonstrasi politik terhadap pemerintah dan presiden Belarus Aleksandr Lukashenko. Demonstrasi ini merupakan bagian dari Gerakan Demokrasi Belarus, yang pecah menjelang , di mana Lukashenko mengincar masa jabatan keenam. (in)
- Les manifestations de 2020-2021 en Biélorussie, surnommées la révolution des pantoufles et la révolution anti-cafard, sont une série de manifestations de rue contre le président biélorusse Alexandre Loukachenko. Les manifestations, qui s'intègrent dans le mouvement démocratique biélorusse, se déroulent avant et pendant l'élection présidentielle biélorusse de 2020, au cours de laquelle Loukachenko est candidat à un sixième mandat. Sa victoire avec un score de 80 % face à la candidate de l'opposition Svetlana Tikhanovskaïa apparaît entachée de fraudes massives et provoque la colère d'une partie de la population biélorusse. (fr)
- 2020年-2021年ベラルーシ反政府デモ（2020ねん-2021ねんベラルーシはんせいふデモ）は、ベラルーシで2020年から2021年まで続いた反政府デモの総称である。 (ja)
- De protesten in Wit-Rusland in 2020 en 2021 zijn een reeks lopende politieke demonstraties tegen de Wit-Russische regering en haar president Aleksandr Loekasjenko. (nl)
- Protesty na Białorusi w latach 2020–2021 – protesty, które objęły swoim zasięgiem całe terytorium Białorusi. Wybuchły w wyniku złej polityki władz Białorusi wobec pandemii COVID-19, spadku poziomu życia i sfałszowania wyników wyborów prezydenckich z 9 sierpnia 2020 roku. Były to największe protesty w historii niepodległej Białorusi. W protestach zginęły co najmniej 4 osoby, a co najmniej 33 tys. poddano represjom. Protesty wygasły po 25 marca 2021 roku. (pl)
- Os Protestos na Bielorrússia em 2020 e 2021 foram uma série de protestos de rua que ocorrem contra o presidente da Bielorrússia, Alexander Lukashenko. As manifestações, parte do movimento democrático bielorrusso, estão ocorrendo antes e durante as eleições presidenciais bielorrussas de 2020, nas quais Lukashenko busca um sexto mandato. (pt)
- 2020年－2021年白羅斯示威，又稱拖鞋革命（俄語：Тапочная Революция），是指2020年起在白俄羅斯一系列對抗盧卡申科政府的示威活動。2020年5月，距離總統選舉三個月，當地市民走上街頭，希望阻止盧卡申科在選舉中第六度連任。 然而，他最後仍在被指作票的情況下成功連任。 (zh)
- Акции протеста в Белоруссии начавшиеся в ночь с 9 на 10 августа 2020 года в связи с объявлением официальных итогов президентских выборов, согласно которым победу на них одержал действующий президент Александр Лукашенко. С этого дня акции приобрели общенациональные масштабы, а ситуация в стране стала характеризоваться как политический кризис. Массовые протесты завершились к марту 2021 года. (ru)
- الاحتجاجات البيلاروسية 2020 (بالبيلاروسية: Акцыі пратэсту ў Беларусі) (بالروسية: Акции протеста в Белоруссии)، الملقبة بثورة النعال، أو ثورة مكافحة الصراصير هي سلسلة من الاحتجاجات المستمرة في الشارع وحركة ضد الرئيس ألكسندر لوكاشينكو، كجزء من في الفترة التي تسبق الانتخابات الرئاسية البيلاروسية عام 2020، لمنع الولاية السادسة في المنصب. (ar)
- Les protestes a Bielorússia, que alguns mitjans denominen «revolució de les sabatilles» (en anglès, slipper) o «revolució antipaneroles», són una sèrie de protestes de carrer contra el Govern de Aleksandr Lukaixenko, el president de Bielorússia. Les manifestacions, que formen part del moviment democràtic bielorús, s'han estat produint abans, durant i després de les eleccions presidencials bieloruses de 2020, en les quals Lukaixenko buscava un sisè mandat en el càrrec. (ca)
- The 2020–2021 Belarusian protests were a series of mass political demonstrations and protests against the Belarusian government and President Alexander Lukashenko. The largest anti-government protests in the history of Belarus, the demonstrations began in the lead-up to and during the 2020 presidential election, in which Lukashenko sought his sixth term in office. In response to the demonstrations, a number of relatively small pro-government rallies were held. (en)
- Οι Λευκορωσικές διαδηλώσεις του 2020-2021, γνωστές στην αρχή και ως επανάσταση της παντόφλας και επανάσταση κατά των κατσαρίδων, ήταν μια σειρά από μαζικές διαδηλώσεις που συγκλόνισαν την Λευκορωσία το 2020. Οι διαδηλώσεις ήταν κατά του καθεστώτος του προέδρου Αλεξάντερ Λουκασένκο. Οι διαδηλώσεις εξελίχθηκαν τόσο πριν, όσο και μετά τις Λευκορωσικές Προεδρικές εκλογές του 2020. Οι διαδηλωτές έχουν ως αίτημα την παραίτηση του προέδρου, την απελευθέρωση των πολιτικών κρατουμένων, και την διεξαγωγή νέων, ελεύθερων και δίκαιων εκλογών. (el)
- Die Proteste in Belarus ab 2020 sind die größten Massendemonstrationen seit Ausrufung der Republik Belarus im Jahr 1991. Die meisten Proteste richten sich gegen die Politik und Präsidentschaft von Aljaksandr Lukaschenka, der das Land seit 26 Jahren diktatorisch regiert; es kam aber auch zu staatlich organisierten Unterstützungskundgebungen für Lukaschenka. Im Oktober 2021 gab es über 800 politische Gefangene (laut Wjasna). (de)
- Las protestas en Bielorrusia, que algunos medios denominan «revolución de las zapatillas», «revolución de las pantuflas», —en inglés, Slipper Revolution— la «revolución anticucarachas» fueron una serie de protestas callejeras contra el Gobierno de Aleksandr Lukashenko, el presidente de Bielorrusia. Las manifestaciones, que formaron parte del movimiento democrático bielorruso, se produjeron en el período previo, durante y después de las elecciones presidenciales bielorrusas de 2020, en las que Lukashenko buscaba un sexto mandato en el cargo. (es)
- 2020년~2021년 벨라루스 시위(벨라루스어: Пратэсты ў Беларусі)는 와 대통령 알렉산드르 루카셴코에 반대하는 일련의 대규모 정치 시위였다. 이 시위는 벨라루스 역사상 최대 규모의 반정부 시위였으며, 알렉산드르 루카셴코가 6번째 집권을 노리는 2020년 벨라루스 대통령 선거를 앞두고 진행되었다. 이 시위에 대항하여 비교적 작은 소규모의 친정부 시위가 열리기도 했다. 8월 9일 밤, 공식 선거 결과가 발표되어 루카셴코가 당선되자, 전국적으로 시위가 격화되었다. 루카셴코의 주요 경쟁자였던 스뱌틀라나 치하노우스카야는 선거 결과가 조작되었다고 부인하고 루카셴코의 지지율이 60-70%라고 주장했다. 8월 14일, 치하노우스카야는 선거가 조작되었다는 데에 동의하는 모든 벨라루스인들이 참여할 수 있는 를 창설했다. 9월 23일, 벨라수스의 국영 언론은 루카셴코가 비공개로 개최된 짧은 행사에서 임기 취임식을 가졌다고 발표했다. 다음 날, 유럽 연합(EU)은 선거의 정당성을 거부하고 새로운 선거를 요구하며 시위대에 대한 탄압과 폭력을 규탄하는 성명서를 발표했다. (ko)
- Le proteste in Bielorussia del 2020-2021, chiamate anche rivoluzione delle ciabatte, sono state una serie di manifestazioni popolari in corso contro il governo bielorusso e il presidente Aljaksandr Lukašėnka, in carica dal 20 luglio 1994 e rieletto per il sesto mandato consecutivo durante le elezioni presidenziali del 9 agosto 2020. Le accuse di corruzione nel governo e il rifiuto di adottare misure di sicurezza per la pandemia di COVID-19, hanno dato il via il 24 maggio 2020 a una di serie proteste nella capitale Minsk, che si sono poi diffuse in tutto il paese e inasprite dopo l'arresto del banchiere e oppositore Viktar Babaryka e del blogger Sjarhej Cichanoŭskij. (it)
- Protesterna i Belarus 2020–2021 var en rad protester och politiska aktioner i samband med presidentvalet i Belarus 2020, framför allt riktade mot den belarusiska regimen och president Aleksandr Lukasjenko som suttit som Belarus president sedan landet blev självständigt 1991, första valet var 1994. Inför valet har människorättsorganisationer uppgett att 1 300 oppositionella greps. Den 14 augusti utropade oppositionsledaren Svjatlana Tsichanoŭskaja sig som segrare i presidentvalet, hon menade att hon hade fått 60-70% av rösterna. (sv)
- Акції протесту в Білорусі 2020—2021 року — це хвиля мирних демонстрацій проти режиму Лукашенка. Протести загострилися після президентських виборів 9 серпня 2020 року. Основними цілями були відставка Лукашенка та проведення повторних, чесних виборів президента країни. Станом на жовтень 2021 року було понад політв'язнів (за даними «Вясни»). Десятки тисяч людей були заарештовані, а тисячі покинули країну. (uk)
|
_near_Stella,_August_16.jpg?width=300)
_-_51.jpg){kind=link}
_12.jpg){kind=link}
_04.jpg){kind=link}
_05.jpg){kind=link}
_1.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_p2.jpg){kind=link}
_near_Stella,_August_16.jpg){kind=link}
_-_01.jpg){kind=link}
_-_02.jpg){kind=link}
_-_03.jpg){kind=link}
_-_05.jpg){kind=link}
_-_69.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
_with_Arms_(2020).svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
_-_51.jpg){kind=link}
