| dbo:abstract
|
- Vjekoslav Luburić , conegut també com a Maks Luburić. Va formar part del moviment Ústaixa i va dirigir el camp de concentració de Jasenovac. Només va cursar estudis primaris. El 1931 es va adherir al moviment Ústaixa. Va emigrar a Hongria en 1932 i es va instal·lar en el camp ústaixa de , a prop de Budapest, on es va convertir en cap de l'economat del camp. A l'abril de 1941 va retornar a Croàcia. Durant la formació de l'Estat independent de Croàcia (NDH), al principi de la Segona Guerra Mundial, Luburić va ser ascendit a general, encarregat de la regió del Drina. A partir de la instauració de les presons d'extermini per part de l'Estat Croat, aliat dels nazis, Luburić fou nomenat comandant principal dels camps, i en una cerimònia celebrada el 9 d'octubre de 1942, es va vantar per la gran "eficàcia" del centre d'assassinat de Jasenovac. Es considera que entre 69.000 i 700.000 persones van trobar la mort en Jasenovac. Els observadors nazis que estaven amb ell el van qualificar, en diversos informes oficials, de "sàdic extrem" i de "malalt mental". Després de la derrota de l'Estat independent de Croàcia, Luburić va dirigir breument una formació paramilitar anomenada (Križari), però no va aconseguir el seu objectiu de restablir el règim croata afí al nazisme. Al final de la Segona Guerra Mundial, va passar il·legalment a Hongria, després a Àustria i més tard a França. Posteriorment es va instal·lar a Espanya, on va viure protegit pel règim franquista, que li va facilitar el nom fals de Vicente Pérez. Es va casar amb una espanyola, amb la qual va tenir quatre fills. Dirigia una impremta a Carcaixent i participava en activitats de les organitzacions d'emigrants croats a Espanya, Suècia, Alemanya, Canadà... Luburić va ser assassinat en la seua casa de Carcaixent el 20 d'abril de 1969 per Ilija Stanić, un suposat agent dels serveis secrets iugoslaus, que mai va ser detingut. (ca)
- Vjekoslav Luburić (20. května 1913 Humac při obci Ljubuški, Rakousko-Uhersko - 20. května 1969 , Španělsko) byl chorvatský ustašovec, válečný zločinec a správce koncentračního tábora Jasenovac. Luburić byl již několikrát trestán v období meziválečné Jugoslávie. V 30. letech utekl do Maďarska, kde pomáhal s organizací prvních ustašovských jednotek. Jeho činnost zde však byla neúspěšná; Luburić těžko sháněl peníze na své živobytí; odsouzen byl dokonce za zpronevěru na 5 měsíců. Nakonec pracoval jako pomocný dělník. Stejně jako Ante Pavelić byl Luburić v okamžiku vyhlášení NDH (v dubnu 1941) v zahraničí. Po návratu do vlasti byl jmenován do čela III. oddělení , která spravovala koncentrační tábory, nacházející se na území fašistického Chorvatska. Na podzim roku 1941 navštívil Německo, kde se seznámil s nacistickou organizací táborů smrti. Získané poznatky uplatnil i v Chorvatsku. Němci Luburiće popsali jako "velkého sadistu, zoufale nemocného, patologického typu a poslušně oddaného chorvatskému vůdci (Ante Pavelićovi)." "Maks" Luburić po skončení druhé světové války emigroval do Španělska, kde zformoval militantní organizaci Hrvatski narodni otpor, která organizovala celou řadu teroristických útoků. V nepřítomnosti byl odsouzen za válečné zločiny ve své vlasti. V roce 1969 se agentům jugoslávské tajné policie podařilo organizaci infiltrovat a Luburiće zabít. (cs)
- Vjekoslav Luburić (* 6. März 1914 in bei Ljubuški, Bosnien-Herzegowina; † 20. April 1969 in Carcaixent, Provinz Valencia, Spanien), genannt Maks, war ein General der faschistischen Ustascha. Als Leiter des Konzentrationslagers Jasenovac erhielt er den Spitznamen Mesar (Der Metzger). In den von ihm herausgegebenen Exil-Publikationen der Nachkriegszeit nannte er sich General Drinjanin (General von der Drina). (de)
- Vjekoslav Maks Luburić (?·i) fue un militar croata que destacó durante la Segunda Guerra Mundial, conocido también como Maks Luburić o Maks el carnicero. Integró el movimiento Ustaša y dirigió el Campo de concentración de Jasenovac, considerado uno de los campos de exterminio más crueles de todos los tiempos. Tras el final de la contienda y su salida de Croacia, durante su exilio en la España franquista recibió el nombre falso de Vicente Pérez García. (es)
- Vjekoslav Luburić (né le 6 mars 1914 à Humac, Bosnie-Herzégovine - décédé le 20 avril 1969 à Carcagente, Espagne), dit Maks Luburić ou Maks mesara (Max le boucher), fut membre du mouvement Oustachi et dirigea le camp de concentration de Jasenovac et le camp de concentration de Kruščica. (fr)
- ヴェコスラヴ・ルブリッチ（Vjekoslav Luburić、1913年6月20日 - 1969年4月20日）は、クロアチアの軍人。ウスタシャ民兵大将。セルビア人、ユダヤ人の大量虐殺の責任者の1人であり、マックス（Maks）とも呼ばれた。 (ja)
- Vjekoslav Luburić (6 March 1914 – 20 April 1969) was a Croatian Ustaše official who headed the system of concentration camps in the Independent State of Croatia (NDH) during much of World War II. Luburić also personally oversaw and spearheaded the contemporaneous genocides of Serbs, Jews and Roma in the NDH. Luburić joined Ante Pavelić's Ustaše movement in 1931, left Yugoslavia the following year and relocated to Hungary. Following the Axis invasion of Yugoslavia and the establishment of the NDH with Pavelić at its head, Luburić returned to the Balkans. In late June 1941, Luburić was dispatched to the Lika region, where he oversaw a series of massacres of Serbs, which served as the casus belli for the Srb uprising. Around this time, he was appointed head of Bureau III, a department of the Ustaše Surveillance Service tasked with overseeing the NDH's sprawling network of concentration camps. The largest of these was Jasenovac, where approximately 100,000 people were killed over the course of the war. In late 1942, Luburić was appointed commander of the Croatian Home Guard's 9th Infantry Regiment, but was stripped of his command after shooting and killing one of his subordinates. Under German pressure, he was placed under house arrest, but retained de facto control of the Ustaše concentration camps. In August 1944, he played a leading role in the disruption of the Lorković–Vokić plot, which sought to overthrow Pavelić and replace him with a pro-Allied government. In February 1945, Pavelić dispatched Luburić to Sarajevo, where over the next two months, he oversaw the torture and killing of hundreds of known and suspected communists. Luburić flew back to Zagreb in early April and was promoted to the rank of general. The NDH collapsed in May 1945 and its territory was reintegrated into Yugoslavia. Luburić stayed behind to conduct a guerrilla warfare campaign against the communists, during which he was seriously wounded. In 1949, he emigrated to Spain and became active in Ustaše émigré circles. In 1955, Luburić broke with Pavelić over the latter's professed support for a future division of Bosnia and Herzegovina between Greater Croatia and Greater Serbia, and formed a rival Croatian nationalist organization known as the Croatian National Resistance. The disagreement resulted in great acrimony between the two men and, when Pavelić died in 1959, Luburić was forbidden from attending his funeral. In April 1969, Luburić was found murdered in his home, a victim of either the Yugoslav secret police or rivals in the Croatian émigré community. (en)
- Vjekoslav „Maks” Luburić (ur. 6 marca 1914 w Humacu, zm. 20 kwietnia 1969 w Carcaixent) – członek ruchu ustaszy, chorwacki wojskowy, generał służący podczas II wojny światowej, komendant obozu koncentracyjnego w miejscowości Jasenovac, zbrodniarz wojenny, emigracyjny działacz społeczno-polityczny i terrorysta. (pl)
- Vjekoslav "Maks" Luburić, född 6 mars 1914 i vid Ljubuški i nuvarande Bosnien och Hercegovina som vid hans födelse var ett österrikiskt-ungerskt protektorat, död (mördad) 20 april 1969 i Carcagente i Spanien, var en kroatisk general och medlem av Ustaša i dåvarande Oberoende staten Kroatien, en under andra världskriget med Nazityskland allierad marionettstat. Han är halvbror till Nada Tanić Luburić. (sv)
- Векослав Лубурич (6 марта 1914, , Любушки, Австро-Венгрия — 20 апреля 1969, Каркахенте, Испания) — усташ, генерал вооружённых сил Независимого государства Хорватия, комендант лагеря смерти Ясеновац, лидер Крижарей. (ru)
- В'єкослав «Макс» Лубурич (хорв. Vjekoslav "Maks" Luburić; нар. 6 березня 1914, Любушки — пом. 20 квітня 1969, Каркайшент) — боснійський хорват, учасник фашистського руху усташів, начальник Третього бюро Служби зовнішнього стеження усташів. Очолював протягом більшої частини Другої світової війни систему концтаборів НДХ, найвідомішим із яких був концтабір у Ясеноваці, де в ході війни знищено близько 100 тис. осіб. Також особисто наглядав за численними випадками різанини сербів і був у числі призвідників одночасного геноциду євреїв і циган у НДХ. У рух усташів вступив 1931 року, а наступного року виїхав з Королівства Югославія і перебрався до Угорщини. Після вторгнення в Югославію та створення НДХ на чолі з Павеличем Лубурич повернувся на Балкани. Наприкінці червня 1941 р. відряджений до Ліки, де керував серією масових убивств сербів. Наприкінці 1942 року призначений командиром 9-го піхотного полку Хорватського домобранства, але був відсторонений від командування після вбивства одного зі своїх підлеглих. Під тиском Німеччини взятий під домашній арешт, але зберіг «де-факто» контроль над концентраційними таборами усташів. У серпні 1944 р.відігравав провідну роль у зриві змови Лорковича-Вокича, спрямованої на скинення Павелича і заміни його прихильним до союзників урядом. У лютому 1945 р. Павелич відправив Лубурича в Сараєво, де протягом наступних двох місяців той керував катуваннями та вбивствами сотень відомих і підозрюваних комуністів. Лубурич повернувся в Загреб на початку квітня і отримав звання генерала. Після падіння НДХ і в умовах становлення комуністичної Югославії Лубурич залишився для проведення партизанської війни проти комуністів, під час якої його було важко поранено. 1949 року він емігрував в Іспанію і взяв активну участь у діяльності усташівських емігрантських кіл. 1955 р. Лубурич розірвав відносини з Павеличем через те, що той виступав за підтримку майбутнього поділу Боснії між Великою Хорватією і Великою Сербією, та сформував конкурентну хорватську націоналістичну організацію, відому як Хорватський національний опір. Розбіжність призвела до великої гостроти у взаєминах між цими двома людьми, і коли в 1959 р. Павелич помер, Лубуричу було заборонено відвідати його похорон. У квітні 1969 р. Лубурича було знайдено убитим у своєму домі: він став жертвою або югославської таємної поліції, або суперників із хорватського емігрантського середовища. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Vjekoslav Luburić (* 6. März 1914 in bei Ljubuški, Bosnien-Herzegowina; † 20. April 1969 in Carcaixent, Provinz Valencia, Spanien), genannt Maks, war ein General der faschistischen Ustascha. Als Leiter des Konzentrationslagers Jasenovac erhielt er den Spitznamen Mesar (Der Metzger). In den von ihm herausgegebenen Exil-Publikationen der Nachkriegszeit nannte er sich General Drinjanin (General von der Drina). (de)
- Vjekoslav Maks Luburić (?·i) fue un militar croata que destacó durante la Segunda Guerra Mundial, conocido también como Maks Luburić o Maks el carnicero. Integró el movimiento Ustaša y dirigió el Campo de concentración de Jasenovac, considerado uno de los campos de exterminio más crueles de todos los tiempos. Tras el final de la contienda y su salida de Croacia, durante su exilio en la España franquista recibió el nombre falso de Vicente Pérez García. (es)
- Vjekoslav Luburić (né le 6 mars 1914 à Humac, Bosnie-Herzégovine - décédé le 20 avril 1969 à Carcagente, Espagne), dit Maks Luburić ou Maks mesara (Max le boucher), fut membre du mouvement Oustachi et dirigea le camp de concentration de Jasenovac et le camp de concentration de Kruščica. (fr)
- ヴェコスラヴ・ルブリッチ（Vjekoslav Luburić、1913年6月20日 - 1969年4月20日）は、クロアチアの軍人。ウスタシャ民兵大将。セルビア人、ユダヤ人の大量虐殺の責任者の1人であり、マックス（Maks）とも呼ばれた。 (ja)
- Vjekoslav „Maks” Luburić (ur. 6 marca 1914 w Humacu, zm. 20 kwietnia 1969 w Carcaixent) – członek ruchu ustaszy, chorwacki wojskowy, generał służący podczas II wojny światowej, komendant obozu koncentracyjnego w miejscowości Jasenovac, zbrodniarz wojenny, emigracyjny działacz społeczno-polityczny i terrorysta. (pl)
- Vjekoslav "Maks" Luburić, född 6 mars 1914 i vid Ljubuški i nuvarande Bosnien och Hercegovina som vid hans födelse var ett österrikiskt-ungerskt protektorat, död (mördad) 20 april 1969 i Carcagente i Spanien, var en kroatisk general och medlem av Ustaša i dåvarande Oberoende staten Kroatien, en under andra världskriget med Nazityskland allierad marionettstat. Han är halvbror till Nada Tanić Luburić. (sv)
- Векослав Лубурич (6 марта 1914, , Любушки, Австро-Венгрия — 20 апреля 1969, Каркахенте, Испания) — усташ, генерал вооружённых сил Независимого государства Хорватия, комендант лагеря смерти Ясеновац, лидер Крижарей. (ru)
- Vjekoslav Luburić , conegut també com a Maks Luburić. Va formar part del moviment Ústaixa i va dirigir el camp de concentració de Jasenovac. Només va cursar estudis primaris. El 1931 es va adherir al moviment Ústaixa. Va emigrar a Hongria en 1932 i es va instal·lar en el camp ústaixa de , a prop de Budapest, on es va convertir en cap de l'economat del camp. (ca)
- Vjekoslav Luburić (20. května 1913 Humac při obci Ljubuški, Rakousko-Uhersko - 20. května 1969 , Španělsko) byl chorvatský ustašovec, válečný zločinec a správce koncentračního tábora Jasenovac. Luburić byl již několikrát trestán v období meziválečné Jugoslávie. V 30. letech utekl do Maďarska, kde pomáhal s organizací prvních ustašovských jednotek. Jeho činnost zde však byla neúspěšná; Luburić těžko sháněl peníze na své živobytí; odsouzen byl dokonce za zpronevěru na 5 měsíců. Nakonec pracoval jako pomocný dělník. (cs)
- Vjekoslav Luburić (6 March 1914 – 20 April 1969) was a Croatian Ustaše official who headed the system of concentration camps in the Independent State of Croatia (NDH) during much of World War II. Luburić also personally oversaw and spearheaded the contemporaneous genocides of Serbs, Jews and Roma in the NDH. (en)
- В'єкослав «Макс» Лубурич (хорв. Vjekoslav "Maks" Luburić; нар. 6 березня 1914, Любушки — пом. 20 квітня 1969, Каркайшент) — боснійський хорват, учасник фашистського руху усташів, начальник Третього бюро Служби зовнішнього стеження усташів. Очолював протягом більшої частини Другої світової війни систему концтаборів НДХ, найвідомішим із яких був концтабір у Ясеноваці, де в ході війни знищено близько 100 тис. осіб. Також особисто наглядав за численними випадками різанини сербів і був у числі призвідників одночасного геноциду євреїв і циган у НДХ. (uk)
|
.jpg){kind=link}
