| dbo:abstract
|
- La malversació és un delicte contra una administració pública que consisteix en el fet que una autoritat o funcionari públic (o també un particular encarregat de fons, rendes o efectes de les administracions públiques; o un particular legalment dipositari de cabals o efectes públics) sostregui (o deixi que una tercera persona sostregui), destini a usos aliens a la funció pública o doni una aplicació privada a tot cabal o efecte públics que tingui al seu càrrec per raó de les seves funcions (o béns embargats, segrestats o dipositat per autoritat pública, encara que siguin privats). (ca)
- الاختلاس هو عمل من أعمال استملاك الأصول غير الشريف من جانب واحد أو أكثر من الأفراد الذين قد عهد بها تلك الأصول. و الاختلاس هو نوع من أنواع الاحتيال المالي. فعلى سبيل المثال، يمكن للمحامي اختلاس أموال من حسابات العملاء، كما يمكن للمستشار المالي اختلاس أموال من المستثمرين، أو يمكن للأزواج اختلاس أموال من شركائهم. قد يتراوح الاختلاس بين طفيف جدا في طبيعته، والذي ينطوي على كميات صغيرة فقط، والهائلة، والذي ينطوي على مبالغ كبيرة وخطط متطورة. (ar)
- Zpronevěra (někdy také defraudace) je trestný čin definovaný v § 206 trestního zákoníku České republiky. Zpronevěry se pachatel (defraudant) dopustí, pokud si přisvojí věc, která mu byla svěřena, a způsobí tak na cizím majetku škodu nikoli nepatrnou. Trestná je i samotná příprava. Tento přečin se liší od skutkových podstat jiných trestných činů proti majetku, zejména krádeže (§ 205 TrZ), neoprávněného užívání cizí věci (§ 207 TrZ), zatajení věci (§ 219 TrZ) nebo poškození cizí věci (§ 228 TrZ) především tím, že daná věc byla pachateli majitelem výslovně svěřena, a od porušení povinnosti při správě cizího majetku (§ 220 TrZ) tím, že si ji pachatel úmyslně přivlastní. (cs)
- Η υπεξαίρεση είναι ποινικό αδίκημα που προσβάλλει το έννομο αγαθό της ιδιοκτησίας. Ως υπεξαίρεση ορίζεται η ιδιοποίηση ξένου (ολικώς ή εν μέρει) κινητού πράγματος που περιήλθε στην κατοχή του δράστη με οποιονδήποτε τρόπο. Παραδείγματα : 1) Ο ταμίας μιας δημόσιας υπηρεσίας ή μιας επιχείρησης ιδιοποιείται τα χρήματα που διαχειρίζεται. 2) Ο Α βρίσκει ένα πράγμα αξίας και, αντί να το παραδώσει στην πλησιέστερη αρχή, το ιδιοποιείται. 3) Ο Χ που έλαβε ένα αντικείμενο αξίας από τον Ψ για να το φυλάει, το ιδιοποιείται. (el)
- Die Untreue stellt im deutschen Strafrecht einen Straftatbestand dar, der im 22. Abschnitt des Besonderen Teils des Strafgesetzbuchs (StGB) in § 266 normiert ist. Die Norm bezweckt den Schutz des Vermögens; Untreue zählt deshalb zu den so genannten Vermögensdelikten. § 266 StGB enthält zwei Begehungsformen, den Missbrauchs- und den Treubruchtatbestand. Bei ersterem schädigt der Täter das Vermögen eines Dritten durch rechtsmissbräuchliche Ausübung seiner Verfügungs- beziehungsweise Vertretungsmacht, indem er zwar im Rahmen seines rechtlichen Könnens handelt, dabei aber das rechtliche Dürfen im Innenverhältnis überschreitet. Bei letzterem tritt die Vermögensschädigung durch Bruch eines Treueverhältnisses ein. Dabei liegen zumeist Vermögensbetreuungspflichten zugrunde, beispielsweise die eines Vermögensverwalters. Der Tatbestand der Untreue ist im Strafgesetzbuch bereits seit dessen Inkrafttreten enthalten und war seitdem Gegenstand von Reformdiskussionen. Der gegenwärtige Tatbestand beruht auf einer Neufassung vom 1. Juni 1933. Seine Auslegung ist in der Rechtswissenschaft aufgrund der weit gefassten Tatbestandsmerkmale umstritten. Viele werfen der Norm eine zu große Unbestimmtheit und Unschärfe vor. Für die Untreue können grundsätzlich eine Freiheitsstrafe bis zu fünf Jahren oder Geldstrafe verhängt werden. In besonders schweren Fällen sind sechs Monate bis zu zehn Jahre Freiheitsstrafe vorgesehen. Kriminalpolitisch stellt die Untreue trotz der vergleichsweise geringen Anzahl der polizeilich erfassten Fälle (2019: 6.155 Fälle) neben dem Betrug (§ 263 StGB) einen zentralen Tatbestand des Wirtschaftsstrafrechts dar. Sein äußerst abstrakt und unbestimmt gehaltener Tatbestand verleiht dem § 266 StGB einen vielfältigen Anwendungsbereich; gelegentlich wird von einem „Allroundtalent des Wirtschaftsstrafrechts“ gesprochen. Die Aufklärungsquote der Untreue liegt mit über 95 % auf einem im Vergleich zu anderen Delikten überdurchschnittlichen Niveau. (de)
- La malversacio estas la krimo de la publika oficisto kiu, misuzante sian kvaliton aŭ siajn funkciojn (violenta malversacio) aŭ instigas (implicita malversacio aŭ fraŭda) ulon doni aŭ promesi, senrajte, al li aŭ al alia persono, monon aŭ alian avantaĝon ankaŭ nehavaĵan. (eo)
- Embezzlement is a crime that consists of withholding assets for the purpose of conversion of such assets, by one or more persons to whom the assets were entrusted, either to be held or to be used for specific purposes. Embezzlement is a type of financial fraud. For example, a lawyer might embezzle funds from the trust accounts of their clients; a financial advisor might embezzle the funds of investors; and a husband or a wife might embezzle funds from a bank account jointly held with the spouse. The term "embezzlement" is often used in informal speech to mean theft of money, usually from an organization or company such as an employer. Embezzlement is usually a premeditated crime, performed methodically, with precautions that conceal the criminal conversion of the property, which occurs without the knowledge or consent of the affected person. Often it involves the trusted individual embezzling only a small proportion of the total of the funds or resources they receive or control, in an attempt to minimize the risk of the detection of the misallocation of the funds or resources. When successful, embezzlement may continue for many years without detection. (en)
- El desfalco o malversación es el acto en el que uno o más individuos se apropian indebidamente de valores o fondos que les han sido confiados en razón de un cargo. Es un tipo de fraude financiero. Puede referirse tanto a caudales privados (entre un empleado y su patrón o entre socios de la misma empresa) como públicos (llamado detrimento patrimonial). El desfalco es una ofensa estatutaria, por lo que la definición de este crimen varía de estatuto a estatuto. Sus elementos típicos son: (1) la conversión (2) fraudulenta (3) de la propiedad (4) de otro (5) por una persona que tiene posesión lícita de ella. En otras palabras, es un crimen contra el patrimonio, esto es, contra el derecho del propietario de controlar la disposición y uso de la propiedad. El elemento de la conversión requiere una interferencia sustancial en los verdaderos derechos de propiedad del dueño (a diferencia del hurto). Escasas evaluaciones se han realizado en los países en desarrollo, recibiendo especial atención dos tipos de intervención anticorrupción: la divulgación pública de información sobre corrupción y las campañas de movilización electoral contra el fraude electoral. Ambas han tenido más éxito en controlar la corrupción cuando hay votos en juego. Por su parte, se debe tomar en cuenta la dinámica del poder local y las percepciones de la población, las cuales influyen en cuan activamente los ciudadanos participen en tales iniciativas. Asimismo, es clave el apoyo gubernamental a las intervenciones, ya que de esto puede depender el éxito de los programas. (es)
- Zuzenbidean, funts-desbideratzea edo fondo-desbideratzea pertsona batek edo gehiagok beren esku utzitako balore edo funtsez bidegabeki jabetzen diren egintza da. Finantza-iruzur mota bat da. Ondasun pribatuei (enplegatu baten eta haren patroiaren artean edo enpresa bereko bazkideen artean) zein publikoei (ondare-kaltea deritzona) buruzkoak izan daitezke. Langile batek bere enplegatzaileari lapurtzean egiten dituen ekintza kriminalei buruzkoa da funts-desbideratzea; ondasun publikoen bidegabeko eralgitzea, ordea, funts publikoak bidegabe erabiltzea da. (eu)
- Le détournement de fonds est l'appropriation frauduleuse de biens par une personne pour son propre intérêt à qui l'on avait fait confiance pour gérer l'argent et les fonds détenus par un autre individu ou par une organisation tiers. Les fonds peuvent être des fonds sociaux ou des fonds publics. Les qualifications pénales d'abus de biens sociaux et d'abus de confiance sont voisines. L'abus de confiance couvre tous les agissements de détournement de fonds ou d'objet qui ont été confiés à une personne de confiance. L'abus de biens sociaux désigne spécifiquement les détournements de fonds opérés par les dirigeants de sociétés commerciales (SA, SARL, SAS). Certaines associations sont spécialisées dans la traque de ce type d'infractions, notamment Transparency International. (fr)
- Penggelapan merupakan suatu tindakan tidak jujur dengan menyembunyikan barang/harta orang lain oleh satu orang atau lebih tanpa sepengetahuan pemilik barang dengan tujuan untuk mengalih-milik (pencurian), menguasai, atau digunakan untuk tujuan lain. Penggelapan bisa juga berupa penipuan keuangan. Misalnya, seorang pengacara bisa menggelapkan dana dari rekening yang telah dipercayakan kepadanya oleh nasabah, seorang bisa menggelapkan dana dari investor, atau seseorang bisa menggelapkan dana dari pasangannya. Penggelapan tergolong ke dalam jenis pelanggaran hukum dan umumnya diatur oleh undang-undang pidana. (in)
- L'appropriazione indebita è una fattispecie di reato riconosciuta - con diverse denominazioni - in numerosi sistemi giuridici contemporanei (embezzlement nella Common law britannica, abus de confiance nel sistema giuridico francese, ecc.) con il comune denominatore di appropriazione di beni di cui si sia già in possesso, a differenza del furto che presuppone anche una presa di possesso del bene alienato. Nel diritto romano essa si confondeva nel più generale concetto di "furto". Alcuni casi di appropriazione indebita vengono descritti come furtum nelle leggi delle XII tavole, e tale concezione continua anche nel Digesto. Solo a partire dal diritto del tardo medioevo comincia a prender forma una differenza tra le due fattispecie, con la distinzione tra furtum proprium e furtum improprium (quest'ultimo caratterizzato in genere dall'appropriarsi di beni già detenuti in proprio possesso). (it)
- 횡령죄(橫領罪)는 타인의 재물을 보관하는 자가 그 재물을 횡령하거나 반환 거부함으로 성립하는 죄(형법 355조 1항)이다. 여기서 횡령(橫領)이란 공금이나 남의 재물을 불법으로 차지하여 가지는 것을 말한다. (ko)
- 横領罪（おうりょうざい）は、自己の占有する他人の物を横領する罪である。 広義の横領罪は、刑法第二編「罪」- 第三十八章「横領の罪」（252条〜255条）に規定された全ての罪を指し、狭義の横領罪は、刑法252条1項に規定される罪（単純横領罪）のみをいう。 また、自己の物であっても、公務所から保管を命ぜられた場合にこれを横領したときには、横領罪が成立する（刑法252条2項）。 (ja)
- Verduistering is het zich opzettelijk wederrechtelijk toe-eigenen van een goed dat aan een ander toebehoort welk goed men anders dan als gevolg van een misdrijf onder zich heeft. Het is in Nederland strafbaar gesteld in het Wetboek van Strafrecht, art. 321-325 en het Wetboek van Strafrecht BES, art. 334-338 en er staat een maximumstraf op van drie jaar of een geldboete van de vijfde categorie. (nl)
- Defraudacja, malwersacja, sprzeniewierzenie – przestępstwo polegające na przywłaszczeniu powierzonych pieniędzy lub innych składników majątku. Sprzeniewierzenie jest kwalifikowaną formą przywłaszczenia, która występuje w wielu ustawodawstawach. Jest często podstawową jego formą. Przedmiotem tego przestępstwa jest rzecz ruchoma, powierzona sprawcy. Osoba powierzająca oczekuje tego, że rzecz zostanie jej zwrócona, nie zostanie zniszczona i będzie używana zgodnie z przeznaczeniem. Sprawca dokonując defraudacji, nadużywa więc zaufania osoby powierzającej. (pl)
- Apropriação indébita é o crime previsto no artigo 168 do Código Penal Brasileiro que consiste no apoderamento de coisa alheia móvel, sem o consentimento do proprietário. Diferencia-se do furto porque, no furto, a intenção do agente de apropriar-se da coisa é anterior à sua obtenção, enquanto que, na apropriação indébita, o objeto chega legitimamente às mãos do agente, e este, posteriormente, resolve apoderar-se do objeto ilicitamente, ou seja, a apropriação indébita ocorre quando o agente deixa de entregar ou devolver ao seu legítimo dono um bem móvel ao qual tem acesso - seja por empréstimo ou por depósito em confiança. (pt)
- Присвое́ние — преступление против собственности, самостоятельная форма хищения, заключающееся в изъятии, обособлении вверенных виновному товарно-материальных ценностей и обращении их в свою пользу либо в пользу других лиц путем установления над ними их незаконного владения. (ru)
- Привласнення - процес, що виникає у результаті поєднання об'єкта і суб'єкта привласнення, тобто це конкретно-суспільний спосіб оволодіння річчю. Воно означає відношення суб'єкта до певних речей як до власних. Привласнення формує і виражає конкретну рису тієї або іншої форми власності та її видів. Відносини привласнення охоплюють всі сфери відтворювального процесу - від виробництва до споживання. Вихідним моментом привласнення є сфера виробництва. Саме тут створюється об'єкт власності і його вартість. Кому належать засоби виробництва, той і привласнює результат виробництва. Після цього процес привласнення продовжується через сфери розподілу і обміну, які виступають як вторинна і третинна форми привласнення. Головним об'єктом привласнення в економічній системі, який визначає її соціально-економічну форму, цілі й інтереси є привласнення засобів виробництва і його результатів. Привласнення означає відношення людей до певних речей, як до своїх. Привласнення може бути як протиправним, так і непротиправним. Злочином є протиправне і безоплатне вилучення (утримання, неповернення) особою чужого майна, яке знаходилось у правомірному володінні іншої особи, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна особа починає незаконно володіти і користуватися вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище чи матеріальне становище третіх осіб. (uk)
- Förskingring kallas det brott som begås när en person som fått annans egendom i sin besittning med skyldighet att eller redovisa egendomen tillägnar sig den eller på annat sätt åsidosätter vad personen har att iaktta för att kunna fullgöra sin redovisningsskyldighet. Personen döms om gärningen innebär vinning för denne och skada för den berättigade för förskingring enligt 10 kap. brottsbalken (1962:700 ) till fängelse i högst två år. Om gärningsmannen missbrukat ansvarsfull ställning, till exempel som advokat, eller begagnat falsk handling eller vilseledande bokföring eller om gärningen annars varit av särskilt farlig art eller avsett betydande värde eller medfört synnerligen kännbar skada ska dömas för grov förskingring till fängelse, lägst sex månader och högst sex år. Ringa värde på vad som förskingrats eller andra omständigheter kan medföra att brottet istället bedöms som undandräkt. 1 juli 2017 ändrades brottsbeteckningen undandräkt till ringa förskingring. (sv)
- 侵吞（英語：embezzlement，或稱盜用公款、監守自盜），粤语中俗稱食夾棍、落格，是一種財產犯罪，指基於侵占他人財物意思或以不誠實方法，利用公務或業務之便，將他人托付之財產移轉為自己所有。常見的例子如出納員將公司收入納為私產、证券经纪人或銀行將客戶的投資轉入個人帳戶等等；如果是公務員侵吞公物，則可能構成贪污。 在普通法下，侵吞者不一定是被轉移財物的得益者。只要付托人有財產上的損失，無論最終是誰人獲利，都算侵吞。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La malversació és un delicte contra una administració pública que consisteix en el fet que una autoritat o funcionari públic (o també un particular encarregat de fons, rendes o efectes de les administracions públiques; o un particular legalment dipositari de cabals o efectes públics) sostregui (o deixi que una tercera persona sostregui), destini a usos aliens a la funció pública o doni una aplicació privada a tot cabal o efecte públics que tingui al seu càrrec per raó de les seves funcions (o béns embargats, segrestats o dipositat per autoritat pública, encara que siguin privats). (ca)
- الاختلاس هو عمل من أعمال استملاك الأصول غير الشريف من جانب واحد أو أكثر من الأفراد الذين قد عهد بها تلك الأصول. و الاختلاس هو نوع من أنواع الاحتيال المالي. فعلى سبيل المثال، يمكن للمحامي اختلاس أموال من حسابات العملاء، كما يمكن للمستشار المالي اختلاس أموال من المستثمرين، أو يمكن للأزواج اختلاس أموال من شركائهم. قد يتراوح الاختلاس بين طفيف جدا في طبيعته، والذي ينطوي على كميات صغيرة فقط، والهائلة، والذي ينطوي على مبالغ كبيرة وخطط متطورة. (ar)
- Η υπεξαίρεση είναι ποινικό αδίκημα που προσβάλλει το έννομο αγαθό της ιδιοκτησίας. Ως υπεξαίρεση ορίζεται η ιδιοποίηση ξένου (ολικώς ή εν μέρει) κινητού πράγματος που περιήλθε στην κατοχή του δράστη με οποιονδήποτε τρόπο. Παραδείγματα : 1) Ο ταμίας μιας δημόσιας υπηρεσίας ή μιας επιχείρησης ιδιοποιείται τα χρήματα που διαχειρίζεται. 2) Ο Α βρίσκει ένα πράγμα αξίας και, αντί να το παραδώσει στην πλησιέστερη αρχή, το ιδιοποιείται. 3) Ο Χ που έλαβε ένα αντικείμενο αξίας από τον Ψ για να το φυλάει, το ιδιοποιείται. (el)
- La malversacio estas la krimo de la publika oficisto kiu, misuzante sian kvaliton aŭ siajn funkciojn (violenta malversacio) aŭ instigas (implicita malversacio aŭ fraŭda) ulon doni aŭ promesi, senrajte, al li aŭ al alia persono, monon aŭ alian avantaĝon ankaŭ nehavaĵan. (eo)
- Zuzenbidean, funts-desbideratzea edo fondo-desbideratzea pertsona batek edo gehiagok beren esku utzitako balore edo funtsez bidegabeki jabetzen diren egintza da. Finantza-iruzur mota bat da. Ondasun pribatuei (enplegatu baten eta haren patroiaren artean edo enpresa bereko bazkideen artean) zein publikoei (ondare-kaltea deritzona) buruzkoak izan daitezke. Langile batek bere enplegatzaileari lapurtzean egiten dituen ekintza kriminalei buruzkoa da funts-desbideratzea; ondasun publikoen bidegabeko eralgitzea, ordea, funts publikoak bidegabe erabiltzea da. (eu)
- 횡령죄(橫領罪)는 타인의 재물을 보관하는 자가 그 재물을 횡령하거나 반환 거부함으로 성립하는 죄(형법 355조 1항)이다. 여기서 횡령(橫領)이란 공금이나 남의 재물을 불법으로 차지하여 가지는 것을 말한다. (ko)
- 横領罪（おうりょうざい）は、自己の占有する他人の物を横領する罪である。 広義の横領罪は、刑法第二編「罪」- 第三十八章「横領の罪」（252条〜255条）に規定された全ての罪を指し、狭義の横領罪は、刑法252条1項に規定される罪（単純横領罪）のみをいう。 また、自己の物であっても、公務所から保管を命ぜられた場合にこれを横領したときには、横領罪が成立する（刑法252条2項）。 (ja)
- Verduistering is het zich opzettelijk wederrechtelijk toe-eigenen van een goed dat aan een ander toebehoort welk goed men anders dan als gevolg van een misdrijf onder zich heeft. Het is in Nederland strafbaar gesteld in het Wetboek van Strafrecht, art. 321-325 en het Wetboek van Strafrecht BES, art. 334-338 en er staat een maximumstraf op van drie jaar of een geldboete van de vijfde categorie. (nl)
- Defraudacja, malwersacja, sprzeniewierzenie – przestępstwo polegające na przywłaszczeniu powierzonych pieniędzy lub innych składników majątku. Sprzeniewierzenie jest kwalifikowaną formą przywłaszczenia, która występuje w wielu ustawodawstawach. Jest często podstawową jego formą. Przedmiotem tego przestępstwa jest rzecz ruchoma, powierzona sprawcy. Osoba powierzająca oczekuje tego, że rzecz zostanie jej zwrócona, nie zostanie zniszczona i będzie używana zgodnie z przeznaczeniem. Sprawca dokonując defraudacji, nadużywa więc zaufania osoby powierzającej. (pl)
- Apropriação indébita é o crime previsto no artigo 168 do Código Penal Brasileiro que consiste no apoderamento de coisa alheia móvel, sem o consentimento do proprietário. Diferencia-se do furto porque, no furto, a intenção do agente de apropriar-se da coisa é anterior à sua obtenção, enquanto que, na apropriação indébita, o objeto chega legitimamente às mãos do agente, e este, posteriormente, resolve apoderar-se do objeto ilicitamente, ou seja, a apropriação indébita ocorre quando o agente deixa de entregar ou devolver ao seu legítimo dono um bem móvel ao qual tem acesso - seja por empréstimo ou por depósito em confiança. (pt)
- Присвое́ние — преступление против собственности, самостоятельная форма хищения, заключающееся в изъятии, обособлении вверенных виновному товарно-материальных ценностей и обращении их в свою пользу либо в пользу других лиц путем установления над ними их незаконного владения. (ru)
- 侵吞（英語：embezzlement，或稱盜用公款、監守自盜），粤语中俗稱食夾棍、落格，是一種財產犯罪，指基於侵占他人財物意思或以不誠實方法，利用公務或業務之便，將他人托付之財產移轉為自己所有。常見的例子如出納員將公司收入納為私產、证券经纪人或銀行將客戶的投資轉入個人帳戶等等；如果是公務員侵吞公物，則可能構成贪污。 在普通法下，侵吞者不一定是被轉移財物的得益者。只要付托人有財產上的損失，無論最終是誰人獲利，都算侵吞。 (zh)
- Zpronevěra (někdy také defraudace) je trestný čin definovaný v § 206 trestního zákoníku České republiky. Zpronevěry se pachatel (defraudant) dopustí, pokud si přisvojí věc, která mu byla svěřena, a způsobí tak na cizím majetku škodu nikoli nepatrnou. Trestná je i samotná příprava. (cs)
- Die Untreue stellt im deutschen Strafrecht einen Straftatbestand dar, der im 22. Abschnitt des Besonderen Teils des Strafgesetzbuchs (StGB) in § 266 normiert ist. Die Norm bezweckt den Schutz des Vermögens; Untreue zählt deshalb zu den so genannten Vermögensdelikten. Für die Untreue können grundsätzlich eine Freiheitsstrafe bis zu fünf Jahren oder Geldstrafe verhängt werden. In besonders schweren Fällen sind sechs Monate bis zu zehn Jahre Freiheitsstrafe vorgesehen. (de)
- Embezzlement is a crime that consists of withholding assets for the purpose of conversion of such assets, by one or more persons to whom the assets were entrusted, either to be held or to be used for specific purposes. Embezzlement is a type of financial fraud. For example, a lawyer might embezzle funds from the trust accounts of their clients; a financial advisor might embezzle the funds of investors; and a husband or a wife might embezzle funds from a bank account jointly held with the spouse. (en)
- El desfalco o malversación es el acto en el que uno o más individuos se apropian indebidamente de valores o fondos que les han sido confiados en razón de un cargo. Es un tipo de fraude financiero. Puede referirse tanto a caudales privados (entre un empleado y su patrón o entre socios de la misma empresa) como públicos (llamado detrimento patrimonial). (es)
- Penggelapan merupakan suatu tindakan tidak jujur dengan menyembunyikan barang/harta orang lain oleh satu orang atau lebih tanpa sepengetahuan pemilik barang dengan tujuan untuk mengalih-milik (pencurian), menguasai, atau digunakan untuk tujuan lain. (in)
- Le détournement de fonds est l'appropriation frauduleuse de biens par une personne pour son propre intérêt à qui l'on avait fait confiance pour gérer l'argent et les fonds détenus par un autre individu ou par une organisation tiers. Certaines associations sont spécialisées dans la traque de ce type d'infractions, notamment Transparency International. (fr)
- L'appropriazione indebita è una fattispecie di reato riconosciuta - con diverse denominazioni - in numerosi sistemi giuridici contemporanei (embezzlement nella Common law britannica, abus de confiance nel sistema giuridico francese, ecc.) con il comune denominatore di appropriazione di beni di cui si sia già in possesso, a differenza del furto che presuppone anche una presa di possesso del bene alienato. (it)
- Förskingring kallas det brott som begås när en person som fått annans egendom i sin besittning med skyldighet att eller redovisa egendomen tillägnar sig den eller på annat sätt åsidosätter vad personen har att iaktta för att kunna fullgöra sin redovisningsskyldighet. Personen döms om gärningen innebär vinning för denne och skada för den berättigade för förskingring enligt 10 kap. brottsbalken (1962:700 ) till fängelse i högst två år. (sv)
- Привласнення - процес, що виникає у результаті поєднання об'єкта і суб'єкта привласнення, тобто це конкретно-суспільний спосіб оволодіння річчю. Воно означає відношення суб'єкта до певних речей як до власних. Привласнення формує і виражає конкретну рису тієї або іншої форми власності та її видів. Відносини привласнення охоплюють всі сфери відтворювального процесу - від виробництва до споживання. Головним об'єктом привласнення в економічній системі, який визначає її соціально-економічну форму, цілі й інтереси є привласнення засобів виробництва і його результатів. (uk)
|
