| dbo:abstract
|
- Třídobá periodizace pravěkých dějin je archeologický model, který se týká rozdělení lidské prehistorie do tří po sobě jdoucích období, jejichž názvy se vztahují k tehdy převládajícím materiálům nástrojových technologií
* Doba kamenná
* Doba bronzová
* Doba železná Tento systém je nejvhodnější pro popis evropského vývoje společnosti, i když byl také používán pro popisování jiných dějin. Systém byl často kritizován pro jeho přílišné technologické zaměření. (cs)
- El sistema de les tres edats va ser un concepte metodològic utilitzat en història, arqueologia i antropologia física, adoptat durant el segle xix, segons el qual els artefactes i els esdeveniments de la prehistòria i la història antiga podien ser ordenats en una cronologia reconeixible. Inicialment va ser desenvolupada per C. J. Thomsen, director del Museu Reial d'Antiguitats Nòrdiques de Copenhaguen, amb l'objectiu de classificar la col·lecció del museu en funció del material de què estaven fets els objectes, és a dir, de pedra, bronze o ferro. Els primers en adoptar aquest sistema van ser investigadors britànics del camp de l'etnologia, els quals van utilitzar-lo per establir les diferents seqüències racials de la Gran Bretanya, en funció de les diferents tipologies de cranis. Actualment, aquesta etnologia craniològica que va formar aquest primer context acadèmic no té més valor científic que la cronologia relativa de l'edat de pedra, l'edat del bronze i l'edat del ferro; no obstant, aquesta encara és popular entre el públic general. Aquesta estructura reflectia els antecedents de l'Europa mediterrània i de l'Orient pròxim, i aviat es va dividir en múltiples subdivisions, inclosa la partició de l'edat de pedra en paleolític, mesolític i neolític per part de John Lubbock. No obstant, aquesta metodologia està molt limitada quan es tracta d'establir marcs cronològics a l'Àsia, Mesoamèrica o d'altres esferes culturals, i actualment és irrellevant per la recerca arqueològica i antropològica contemporània. (ca)
- نظام العصور الثلاث هو تقسيم التاريخ إلى فترات زمنية قابلة للقسمة على ثلاث؛ على سبيل المثال: العصر الحجري والعصر البرونزي والعصر الحديدي؛ على الرغم من أنه يشير أيضًا إلى التقسيمات الثلاثية الأخرى لفترات زمنية تاريخية. وفي التاريخ وعلم الآثار والأنثروبولوجيا الفيزيائية (علم الإنسان الحيوي)، يعد نظام العصور الثلاث مفهومًا منهجيًا جرى تبنيه خلال القرن التاسع عشر، ويمكن من خلال هذا النظام ترتيب القطع الأثرية والأحداث العائدة إلى المرحلة المتأخرة ما قبل التاريخ والتاريخ المبكر في تسلسل زمني يمكن تمييزه. وقد بدأ هذا النظام كوسيلة لتصنيف مجموعات المتحف الملكي للآثار الشمالية في كوبنهاغن، من قبل مدير المتحف سي. جي. تومسون، إذ صنف المجموعات وفقًا لكونها مصنوعات يدوية من الحجر أو البرونز أو الحديد. استهوى هذا النظام أولاً الباحثين البريطانيين الذين يعملون في الإثنولوجيا (علم الأعراق) وقد اعتمدوه لإنشاء سلالات عرقية لماضي بريطانيا استنادًا إلى أنواع الجماجم. على الرغم من أن علم الأعراق المستند إلى الجماجم الذي شكل سياقه العلمي الأول لا يحمل أي قيمة علمية، فإن التسلسل الزمني النسبي للعصر الحجري والعصر البرونزي والعصر الحديدي لا يزال قيد الاستخدام في السياق العام والشعبي، وما يزال نظام العصور الثلاث يشكل أساس التسلسل الزمني لعصور ما قبل التاريخ لأوروبا وحوض البحر المتوسط والشرق الأدنى. تعكس هذه البنية الخلفية الثقافية والتاريخية لأوروبا المتوسطية والشرق الأوسط، وسرعان ما خضعت لمزيد من التقسيمات الفرعية، بما في ذلك تقسيم العصر الحجري عام 1865 من قبل جون لوبوك إلى فترات من العصر الحجري القديم والعصر الحجري المتوسط والعصر الحجري الحديث. ومع ذلك، فهو يبقى ذا فائدة ضئيلة أو معدومة لإنشاء أطر زمنية في أفريقيا جنوبي الصحراء الكبرى، وفي معظم مناطق آسيا، والأمريكيتين وبعض المناطق الأخرى، وليس له أهمية تذكر في المناقشات الأثرية أو الأنثروبولوجية المعاصرة لهذه المناطق. (ar)
- Das Dreiperiodensystem ist eine wissenschaftliche Systematik der Archäologie, das die europäische Urgeschichte anhand charakteristischer Materialien zur Werkzeug-, Waffen- und Schmuckherstellung in die drei Perioden Steinzeit, Bronzezeit und Eisenzeit gliedert. Die Erkenntnis einer solchen Gliederung verhalf der Prähistorie in der ersten Hälfte des 19. Jahrhunderts zu einer wissenschaftlichen Struktur. Grundsätzlich ist diese Gliederung bis heute beibehalten worden, auch wenn mit der Steinzeit damals lediglich die Jungsteinzeit im Fokus der Forscher stand. Eine Definition der Altsteinzeit erfolgte erst 1865 durch John Lubbock, der die Steinzeit damit in die „Periode des geschlagenen Steins“ (Old Stone Age ,Altsteinzeit‘) sowie die „Periode des geschliffenen Steins“ (New Stone Age ,Jungsteinzeit‘) teilte. (de)
- Το σύστημα τριών εποχών είναι ένα σύστημα ταξινόμησης της ανθρώπινης προϊστορίας σε τρεις διαδοχικές χρονικές περιόδους, που πήραν το όνομά τους από το αντίστοιχο υλικό που χρησιμοποιείτο για την κατασκευή εργαλείων. Χρονολογικά ταξινομούνται ως εξής:
* Η Εποχή του Λίθου
* Η Εποχή του Χαλκού
* Η Εποχή του Σιδήρου Η αρχική παρουσίαση του συστήματος απόδίδεται στον Δανό (Christian Jürgensen Thomsen) το 1820 για την ταξινόμηση των τεχνουργημάτων της συλλογής που έγινε αργότερα το Εθνικό Μουσείο της Δανίας. Ο Τόμσεν δεν ήταν ο πρώτος που χρησιμοποίησε το υλικό κατασκευής των εργαλείων ως βάση ταξινόμησης προϊστορικών κοινωνιών. Ο Γάλλος Νικολά Μαΐντ (Nicholas Mahudel) είχε προτείνει ένα παρόμοιο σύστημα στις αρχές του 18ου αιώνα και η όλη ιδέα βρήκε αρκετούς υποστηρικτές στα επόμενα 100 χρόνια. Ο Τόμσεν και οι προγενέστεροί του θεωρούσαν ότι κανείς δεν είναι δυνατόν να χρησιμοποιεί λίθινα εργαλεία αν είναι διαθέσιμα τα ορειχάλκινα και ότι παρόμοια κανείς δεν χρησιμοποιεί ορειχάλκινα, αν υπάρχουν σιδηρά εργαλεία. Λαμβάνοντας υπ' όψιν το γεγονός ότι οι αλλαγές ακολουθούν μια χρονική σειρά, υπέθεσε πως υπάρχει μια λειτουργική βάση για την χρονολόγηση τεχνουργημάτων και αρχαιολογικών θέσεων. Το σύστημα ήταν επαναστατικό και βελτίωνε σημαντικά την αποδιοργανωμένη φύση της πρότερης προϊστορικής αρχαιολογίας. Αργότερα, η Εποχή του Λίθου διαιρέθηκε στην Παλαιολιθική, την Μεσολιθική και η Νεολιθική. Περαιτέρω υποδιαιρέσεις εφαρμόστηκαν για κάθε περίοδο, χωρίζοντάς την σε πρώιμη, μέση και ύστερη ή κατώτερη, μέση και ανώτερη για την περίπτωση της Παλαιολιθικής. Σε ορισμένους πολιτισμούς, τα αρχαιολογικά ευρήματα οδήγησαν στην αναγκαιότητα πρόσθεση της Χαλκολιθικής ή εποχής του άμεικτου Χαλκού, ανάμεσα στην Νεολιθική περίοδο και την Εποχή του Χαλκού, (Εποχή του Ορείχαλκου ουσιαστικά). Ο όρος δεν αναφέρεται σε κάποια χρονολογική περίοδο, αλλά απλά περιγράφει τη χρήση από τους αρχαίους λαούς οποιασδήποτε περιόδου. Η επεξεργασία και ολοκλήρωση του συστήματος έγινε μέσω εξελίξεων στους τομείς της και της στρωματογραφίας και φυσικά της επακόλουθης χρονολόγησης τεχνουργημάτων και χαρακτηριστικών. Ωστόσο, παραμένει το γεγονός ότι δεν μπορούσε να δοθεί ακριβής χρονολογία σε ευρήματα με το σύστημα των τριών εποχών, αλλά απλά να τα ταξινομήσει σε μια σχετική χρονική ακολουθία. Τούτο πυροδότησε σημαντικές προσπάθειες ευθυγράμμισης των ευρωπαϊκών χρονολογικών ταξινομήσεων και εκείνων της Εγγύς Ανατολής με την σταθερότερη χρονολογική ακολουθία της Αρχαίας Αιγύπτου. Περισσότερο άμεσες και πειστικές επιστημονικές μέθοδοι όπως η επινοήθηκαν αργότερα, στα μέσα του 20ου αιώνα. Το σύστημα των τριών εποχών ήταν δύσκολο να εφαρμοστεί έξω από την Ευρώπη. Οι διάφοροι πολιτισμοί αναπτύχθηκαν σε διαφορετικούς ρυθμούς ή έχασαν κάποια από τις προβλεπόμενες φάσεις. Για παράδειγμα οι φυλές του Αμαζονίου στην Νότιο Αμερική παρέμειναν στην Νεολιθική και δεν υπήρξε Εποχή του Χαλκού για τις νομαδικές φυλές της Σαχάρας, που πέρασαν από την χρήση του λίθου στη χρήση του σιδήρου. Επίσης, η έρευνα έδειξε ότι οι αλλαγές από την μία εποχή την άλλη δεν ήταν αιφνίδιες. Ο για παράδειγμα παρέμεινε εν χρήσει στην Εποχή του Σιδήρου της Ευρώπης, ενώ τα πρώιμα μεταλικά αντικείμενα ή εργαλεία ακολουθούν τυπολογικά τα λίθινα. Παρόλο που η έρευνα κάνει το σύστημα των τριών εποχών όλο και περισσότερο ανακριβές, ωστόσο παραμένει θεμέλιος λίθος της προϊστορικής αρχαιολογίας και οι έννοιές του έχουν πλέον εντυπωθεί στον νου του καθημερινού ανθρώπου. (el)
- La Tri-epoka sistemo estas la kategoriigo de la prahistorio en tempoperiodoj divideblaj en tri epokoj; por ekzemplo, la Ŝtonepoko, la Bronzepoko, kaj la Ferepoko, kvankam ĝi referencas ankaŭ al aliaj tripartaj dividoj de historiaj tempoperiodoj. En historio, arkeologio kaj fizika antropologio, la Tri-epoka sistemo estas metodologia koncepto adoptita dum la 19a jarcento laŭ kiu artefaktoj kaj okazaĵoj de la fino de la prahistorio kaj komenco de la historio povis esti ordigitaj en rekonebla kronologio. Ĝi estis dekomence disvolvigita de C. J. Thomsen, direktoro de la Reĝa Muzeo de Nordiaj Antikvaĵoj, Kopenhago, kiel rimedo klasigi la muzeajn kolektojn laŭ tio ĉu la artefaktoj estis faritaj el ŝtono, bronzo aŭ fero. Tiu sistemo unue altiris la Britajn esploristojn kiuj laboris en la scienco de etnologio kiuj adoptis ĝin por establi rasajn sekvencojn por la pasinteco de Britio baze sur kraniaj tipoj. Kvankam la kraniologia etnologio kiu formis sian unuan sciencan kuntekston nuntempe havas nenian sciencan valoron, la relativa kronologio de la Ŝtonepoko, de la Bronzepoko kaj de la Ferepoko estas uzata en ĝenerala publika kunteksto, kaj la tri epokoj restas en la subteno de la prahistoria kronologio por Eŭropo, la Mediteranea mondo kaj Okcidenta Azio. Tiu strukturo respegulas la kulturan kaj historian fonon de la Mediteranea Eŭropo kaj Okcidenta Azio kaj tuj suferis pliajn subdividojn, kiel la partigo en 1865 de la Ŝtonepoko en Paleolitiko, Mezolitiko kaj Neolitiko fare de John Lubbock. Tio estas, tamen, de malmulta aŭ neniu uzado por la establado de kronologiaj kadroj en sub-Sahara Afriko, multo de Azio, Ameriko kaj de aliaj areoj kaj havas malmulte da gravo en nuntempa arkeologia aŭ antropologia studado de tiuj regionoj. (eo)
- El sistema de las Tres edades es un método elaborado en 1820 por Christian Jürgensen Thomsen, el cual ordena las colecciones del museo de Copenhague en función de los materiales utilizados en los artefactos, ya sean piedra, bronce o hierro:
* Edad de Piedra
* Edad del Bronce
* Edad del Hierro. Si bien los últimos términos son todavía utilizados, el sistema de las Tres edades ha caído en desuso al ser demasiado simplista y europeísta. Por otra parte, la Edad de Piedra se ha subdividido en Paleolítico y Neolítico, por John Lubbock en 1865:
* El Paleolítico, edad antigua de la piedra, es el período más antiguo, durante el cual la piedra tan sólo era tallada. Comúnmente se establece su inicio en torno a los 2,5 millones de años antes del presente. Este período se subdivide además en Inferior, Medio y Superior.
* El Neolítico, edad moderna de la piedra, es el período que le sigue, durante el cual la piedra era tallada, pero también pulida. Su comienzo se fija (al menos para el Próximo Oriente) en torno a los 10000 años antes del presente, coincidiendo con los inicios del Holoceno. El Neolítico se asocia además con el origen de las primeras economías productivas, la sedentarización y la aparición y desarrollo de nuevas tecnologías. (es)
- Is éard atá i gceist le Córas na dtrí aois ná roinnt chroineolaíoch réamhstair an tSeandomhain i 3 aois: an chlochaois, an chré-umhaois, agus an iarannaois, bunaithe ar smaointe clasaiceacha ar an am atá thart. Luadh den chéad uair é i dtaobh na seandálaíochta nuair a bhain an Danmhargach Christian Jürgensen Thomsen feidhm as chun na bailiúcháin seandálaíochta sa Mhúsaem Náisiúnta i gCóbanhávan a rangú i 1819. Tháinig sé chun suntais níos leithne le foilsiú Letetraad til Nordisk Oldkyndighed (Treoraí do Sheaniarsmaí an Tuaiscirt, 1836) de chuid Thomsen, agus Danmarks Oldtid (Seaniarsmaí na Danmhairge, 1843) de chuid Jens Worsaae, mac léinn Thomsen, as Béarla. Fo-roinneadh an chlochaois i ré Phailéiliteach (seanchlochaois, tréithrithe le clocha scealptha) is ré Neoiliteach (nua-chlochaois, tréithrithe ag uirlisí snasta cloiche) ag an seandálaí Sasanach John Lubbock ina leabhar Prehistoric Times (Aoiseanna Réamhstairiúla, 1865). Tugadh an ré Mhéisiliteach ar an 5 mhílaois díreach i ndiaidh an mhóroighrithe seo caite (timpeall 10,000 bliain ó shin) ag an am sin freisin. Tugadh an ré Chalcailiteach ar an gcoparaois nó an luathchré-umhaois i bhfad níos deireanaí. (ga)
- The three-age system is the periodization of human pre-history (with some overlap into the historical periods in a few regions) into three time-periods: the Stone Age, the Bronze Age, and the Iron Age; although the concept may also refer to other tripartite divisions of historic time-periods. In history, archaeology and physical anthropology, the three-age system is a methodological concept adopted during the 19th century according to which artefacts and events of late prehistory and early history could be broadly ordered into a recognizable chronology. C. J. Thomsen initially developed this categorization in the period 1816 to 1825, as a result of classifying the collection of an archaeological exhibition chronologically – there resulted broad sequences with artefacts made successively of stone, bronze, and iron. The system appealed to British researchers working in the science of ethnology – they adopted it to establish race sequences for Britain's past based on cranial types. Although the craniological ethnology that formed its first scholarly context holds no modern scientific value, the relative chronology of the Stone Age, the Bronze Age and the Iron Age remains in use in a general public context, and the three-ages concept underpins prehistoric chronology for Europe, the Mediterranean world and the Near East. The structure reflects the cultural and historical background of Mediterranean Europe and the Middle East. It soon underwent further subdivisions, including the 1865 partitioning of the Stone Age into Palaeolithic, Mesolithic and Neolithic periods by John Lubbock. The schema, however, has little or no utility for establishing chronological frameworks in sub-Saharan Africa, much of Asia, the Americas and some other areas; and has little importance in contemporary archaeological or anthropological discussion for these regions. (en)
- 세 시대 체계(three-age system) 구분법은 인류의 선사 시대를 세 개의 연속된 기간으로 분류하는 것으로 각각의 주요 사용 도구를 기준으로 이름을 붙였다.
* 석기 시대
* 청동기 시대
* 철기 시대 이 체계는 유럽과 지중해 사회의 발전을 가장 잘 반영하며, 다른 지역의 역사를 설명하는 데도 사용되어 왔다. 이러한 체계의 구분법은 너무 기술 중심적이라고 비난을 받아 왔다. (ko)
- Il sistema delle tre età è un sistema scientifico di periodizzazione della preistoria umana. Scopo del sistema è formare una cronologia delle società umane che non hanno lasciato alcuna testimonianza scritta. Secondo tale sistema, tutte le società umane hanno attraversato, durante la preistoria, tre tappe nel loro sviluppo. Tali tappe sono contraddistinte dall'uso di tre differenti materiali, disposti lungo una scala evolutiva: la pietra, il bronzo, il ferro. Le tre fasi dell'evoluzione umana nella preistoria prendono il nome quindi di età della pietra, età del bronzo ed età del ferro. (it)
- Het drieperiodesysteem werd tussen 1820 en 1830 bedacht door Christian Jürgensen Thomsen en in 1836 (anoniem) gepubliceerd. Het was een eerste poging prehistorische vondsten systematisch te classificeren door ze in te delen in drie hoofdperioden: de ijzertijd, bronstijd en steentijd, op basis van de veronderstelling dat mensen geen stenen werktuigen zouden gebruiken als ze de beschikking hadden over werktuigen van brons, en dat ze geen bronzen gereedschap zouden gebruiken als ze ijzeren werktuigen hadden. Deze veronderstelling impliceerde dat de progressie chronologisch verklaard kon worden. Maar ook publiceerde dat jaar een Allgemeinbericht waarin hij eveneens een driedeling van de prehistorie voorstelde. Dit leidde tot hevige debatten tussen Duitse en Deense geleerden, die echter hoofdzakelijk door politieke motieven gedreven werden. Een en ander culmineerde niet geheel toevallig tijdens de Duits-Deense Oorlog van 1864. (nl)
- Treperiodssystemet är en klassificering av Gamla världens förhistoriska samhällen som indelats i tre tidsperioder. Dessa har namngivits efter de karakteristiska teknologier för att tillverka verktyg som dominerade:
* stenåldern
* bronsåldern
* järnåldern Begreppet infördes av dansken Thomsen på 1820-talet för att klassificera fynd av artefakter, som numera förvaras i Danmarks nationalmuseum för historia. (sv)
- O Sistema de Três Idades consiste na divisão da pré-história humana em três períodos consecutivos, de acordo com o método de manufatura de ferramentas da época, sendo utilizado em arqueologia e antropologia:
* Idade da Pedra
* Idade do Bronze
* Idade do Ferro Em 1820, Christian Jürgensen Thomsen, ordenou as coleções do Museu Nacional de Copenhague em função dos materiais com que os artefatos eram feitos, criando a classificação. A origem inicial porém era mais distante. Na mitologia grega, houve cinco idades dos homens: a Idade do Ouro, que viveu na época que Cronos era rei dos deuses, a , criada pelos deuses do Olimpo e destruída por Zeus porque eles não queriam adorar os deuses, a Idade do Bronze, criada por Zeus, quando usavam-se instrumentos de bronze e não se conhecia o ferro, a , de homens chamados de , e a quinta, a Idade do Ferro, que continuava até os dias de Hesíodo. A metáfora das idades dos metais continuou sendo utilizada pelos romanos, porém Lucrécio substituiu o conceito de decadência moral, por aquele de progresso, concebido como similar ao crescimento individual do ser humano, num conceito evolutivo. Lucrécio descreveu uma série de períodos baseados no uso de pedra (e madeira), bronze e ferro, respectivamente. O grande interesse em artefatos antigos que foi despertado pelo Renascimento, levou Michele Mercati, superintendente dos Jardins do Vaticano, no final do século , a examinar com cuidado uma série de objetos de pedra, após questionar o motivo pelo qual se utilizava pedra em vez de metais para sua confecção, chegou a conclusão que, devido à falta de tecnologia da época, o homem não dominava então a metalurgia, também recorrendo a citações da bíblia para demonstrar que houvera uma idade da pedra anterior. Mercati passou a adotar o sistema de Lucrécio para classificar os artefatos. Pouco depois, em 1732, na França, , médico, antiquário e numismata, escreveu um artigo que definia três usos de pedra, bronze e ferro em ordem cronológica, denominado Les Monumens les plus anciens de l'industrie des hommes, et des Arts reconnus dans les Pierres de Foudres, ou "Os monumentos mais antigos da indústria dos homens, e as artes reconhecidas nas Pedras de Foudres" Ali ele expandia conceitos de Antoine de Jussieu, publicados em 1723, em De l'Origine et des usages de la Pierre de Foudre. Mahudel, propõe, não um, mas dois usos para a pedra, além de um para o bronze e outro para o ferro. (pt)
- Археологічна періодизація — система періодизації культурно-історичного поступу; складається із трьох діб — кам'яної, останнім періодом якого деякі вчені вважають енеоліт — мідно-кам'яна доба, бронзової та залізної. Археологічна періодизація охоплює періоди які не висвітлені, або ж слабко висвітлені в письмових джерелах і закінчується на так званій історичній епосі — часові відомому вже не лише з археологічних, але й з письмових джерел. Слід підкреслити, що археологічна періодизація охоплює культури про які нам щось відомо виключно чи майже виключно з археологічних знахідок. Археологічна періодизація розроблена у першій половині XIX століття на археологічних матеріалах Скандинавії. В подальшому блискуче підтверджена на інших територіях Старого Світу і набула значення загальної культурно-історичної періодизації. Основним критерієм розрізнення діб, який використовується в археологічній періодизації, є залучення до виробництва та побутового вжитку нових, після каменю, природних матеріалів — спочатку міді, а потім бронзи та заліза. Археологічна періодизація послідовно фіксує найважливіші зрушення у матеріально-технічному розвитку людства, і в цьому полягає її пояснювальне значення. Вона є одним із важливих інструментів систематизації та первинної оцінки археологічних пам'яток. До неї не закладено ніяких соціально-економічних критеріїв, а тому в дослідженнях проблем соціального та економічного розвитку людства вона відіграє допоміжну роль. (uk)
- 三時代系統，或称三期论，是一种历史分期方法，是根据人类制作工具用的材料，将人类的历史分为石器时代、青铜器时代和铁器时代三个时期。三期论广泛应用于历史学、考古学中，可以为史前和原史时期的遗物排出，最初由克里斯蒂安·于恩森·汤姆森在19世纪提出。汤姆森曾任丹麥皇家北方古物博物館館長，他最开始用这个方法是来给博物馆的石製、青铜製和铁製藏品分类的。 三期论在十九世纪末的晚清就已传入中国，至20世纪初年已成为人人皆知的常识。 汤姆森提出三期论后不久，1865年，约翰·卢伯克又将石器时细分为旧石器时代、中石器时代和新石器时代。石器、青铜器、铁器的分期，很好地反映了欧洲和中东地区的历史文化背景，但并不是所有人类社会都是这样发展的，有的社会一直停留在石器时代直到今天，有的甚至跳过了青铜直接炼铁。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Třídobá periodizace pravěkých dějin je archeologický model, který se týká rozdělení lidské prehistorie do tří po sobě jdoucích období, jejichž názvy se vztahují k tehdy převládajícím materiálům nástrojových technologií
* Doba kamenná
* Doba bronzová
* Doba železná Tento systém je nejvhodnější pro popis evropského vývoje společnosti, i když byl také používán pro popisování jiných dějin. Systém byl často kritizován pro jeho přílišné technologické zaměření. (cs)
- 세 시대 체계(three-age system) 구분법은 인류의 선사 시대를 세 개의 연속된 기간으로 분류하는 것으로 각각의 주요 사용 도구를 기준으로 이름을 붙였다.
* 석기 시대
* 청동기 시대
* 철기 시대 이 체계는 유럽과 지중해 사회의 발전을 가장 잘 반영하며, 다른 지역의 역사를 설명하는 데도 사용되어 왔다. 이러한 체계의 구분법은 너무 기술 중심적이라고 비난을 받아 왔다. (ko)
- Il sistema delle tre età è un sistema scientifico di periodizzazione della preistoria umana. Scopo del sistema è formare una cronologia delle società umane che non hanno lasciato alcuna testimonianza scritta. Secondo tale sistema, tutte le società umane hanno attraversato, durante la preistoria, tre tappe nel loro sviluppo. Tali tappe sono contraddistinte dall'uso di tre differenti materiali, disposti lungo una scala evolutiva: la pietra, il bronzo, il ferro. Le tre fasi dell'evoluzione umana nella preistoria prendono il nome quindi di età della pietra, età del bronzo ed età del ferro. (it)
- Treperiodssystemet är en klassificering av Gamla världens förhistoriska samhällen som indelats i tre tidsperioder. Dessa har namngivits efter de karakteristiska teknologier för att tillverka verktyg som dominerade:
* stenåldern
* bronsåldern
* järnåldern Begreppet infördes av dansken Thomsen på 1820-talet för att klassificera fynd av artefakter, som numera förvaras i Danmarks nationalmuseum för historia. (sv)
- 三時代系統，或称三期论，是一种历史分期方法，是根据人类制作工具用的材料，将人类的历史分为石器时代、青铜器时代和铁器时代三个时期。三期论广泛应用于历史学、考古学中，可以为史前和原史时期的遗物排出，最初由克里斯蒂安·于恩森·汤姆森在19世纪提出。汤姆森曾任丹麥皇家北方古物博物館館長，他最开始用这个方法是来给博物馆的石製、青铜製和铁製藏品分类的。 三期论在十九世纪末的晚清就已传入中国，至20世纪初年已成为人人皆知的常识。 汤姆森提出三期论后不久，1865年，约翰·卢伯克又将石器时细分为旧石器时代、中石器时代和新石器时代。石器、青铜器、铁器的分期，很好地反映了欧洲和中东地区的历史文化背景，但并不是所有人类社会都是这样发展的，有的社会一直停留在石器时代直到今天，有的甚至跳过了青铜直接炼铁。 (zh)
- نظام العصور الثلاث هو تقسيم التاريخ إلى فترات زمنية قابلة للقسمة على ثلاث؛ على سبيل المثال: العصر الحجري والعصر البرونزي والعصر الحديدي؛ على الرغم من أنه يشير أيضًا إلى التقسيمات الثلاثية الأخرى لفترات زمنية تاريخية. وفي التاريخ وعلم الآثار والأنثروبولوجيا الفيزيائية (علم الإنسان الحيوي)، يعد نظام العصور الثلاث مفهومًا منهجيًا جرى تبنيه خلال القرن التاسع عشر، ويمكن من خلال هذا النظام ترتيب القطع الأثرية والأحداث العائدة إلى المرحلة المتأخرة ما قبل التاريخ والتاريخ المبكر في تسلسل زمني يمكن تمييزه. وقد بدأ هذا النظام كوسيلة لتصنيف مجموعات المتحف الملكي للآثار الشمالية في كوبنهاغن، من قبل مدير المتحف سي. جي. تومسون، إذ صنف المجموعات وفقًا لكونها مصنوعات يدوية من الحجر أو البرونز أو الحديد. (ar)
- El sistema de les tres edats va ser un concepte metodològic utilitzat en història, arqueologia i antropologia física, adoptat durant el segle xix, segons el qual els artefactes i els esdeveniments de la prehistòria i la història antiga podien ser ordenats en una cronologia reconeixible. Inicialment va ser desenvolupada per C. J. Thomsen, director del Museu Reial d'Antiguitats Nòrdiques de Copenhaguen, amb l'objectiu de classificar la col·lecció del museu en funció del material de què estaven fets els objectes, és a dir, de pedra, bronze o ferro. Els primers en adoptar aquest sistema van ser investigadors britànics del camp de l'etnologia, els quals van utilitzar-lo per establir les diferents seqüències racials de la Gran Bretanya, en funció de les diferents tipologies de cranis. Actualment (ca)
- Das Dreiperiodensystem ist eine wissenschaftliche Systematik der Archäologie, das die europäische Urgeschichte anhand charakteristischer Materialien zur Werkzeug-, Waffen- und Schmuckherstellung in die drei Perioden Steinzeit, Bronzezeit und Eisenzeit gliedert. Die Erkenntnis einer solchen Gliederung verhalf der Prähistorie in der ersten Hälfte des 19. Jahrhunderts zu einer wissenschaftlichen Struktur. Grundsätzlich ist diese Gliederung bis heute beibehalten worden, auch wenn mit der Steinzeit damals lediglich die Jungsteinzeit im Fokus der Forscher stand. Eine Definition der Altsteinzeit erfolgte erst 1865 durch John Lubbock, der die Steinzeit damit in die „Periode des geschlagenen Steins“ (Old Stone Age ,Altsteinzeit‘) sowie die „Periode des geschliffenen Steins“ (New Stone Age ,Jungstei (de)
- Το σύστημα τριών εποχών είναι ένα σύστημα ταξινόμησης της ανθρώπινης προϊστορίας σε τρεις διαδοχικές χρονικές περιόδους, που πήραν το όνομά τους από το αντίστοιχο υλικό που χρησιμοποιείτο για την κατασκευή εργαλείων. Χρονολογικά ταξινομούνται ως εξής:
* Η Εποχή του Λίθου
* Η Εποχή του Χαλκού
* Η Εποχή του Σιδήρου Παρόλο που η έρευνα κάνει το σύστημα των τριών εποχών όλο και περισσότερο ανακριβές, ωστόσο παραμένει θεμέλιος λίθος της προϊστορικής αρχαιολογίας και οι έννοιές του έχουν πλέον εντυπωθεί στον νου του καθημερινού ανθρώπου. (el)
- La Tri-epoka sistemo estas la kategoriigo de la prahistorio en tempoperiodoj divideblaj en tri epokoj; por ekzemplo, la Ŝtonepoko, la Bronzepoko, kaj la Ferepoko, kvankam ĝi referencas ankaŭ al aliaj tripartaj dividoj de historiaj tempoperiodoj. En historio, arkeologio kaj fizika antropologio, la Tri-epoka sistemo estas metodologia koncepto adoptita dum la 19a jarcento laŭ kiu artefaktoj kaj okazaĵoj de la fino de la prahistorio kaj komenco de la historio povis esti ordigitaj en rekonebla kronologio. Ĝi estis dekomence disvolvigita de C. J. Thomsen, direktoro de la Reĝa Muzeo de Nordiaj Antikvaĵoj, Kopenhago, kiel rimedo klasigi la muzeajn kolektojn laŭ tio ĉu la artefaktoj estis faritaj el ŝtono, bronzo aŭ fero. (eo)
- El sistema de las Tres edades es un método elaborado en 1820 por Christian Jürgensen Thomsen, el cual ordena las colecciones del museo de Copenhague en función de los materiales utilizados en los artefactos, ya sean piedra, bronce o hierro:
* Edad de Piedra
* Edad del Bronce
* Edad del Hierro. Si bien los últimos términos son todavía utilizados, el sistema de las Tres edades ha caído en desuso al ser demasiado simplista y europeísta. Por otra parte, la Edad de Piedra se ha subdividido en Paleolítico y Neolítico, por John Lubbock en 1865: (es)
- Is éard atá i gceist le Córas na dtrí aois ná roinnt chroineolaíoch réamhstair an tSeandomhain i 3 aois: an chlochaois, an chré-umhaois, agus an iarannaois, bunaithe ar smaointe clasaiceacha ar an am atá thart. Luadh den chéad uair é i dtaobh na seandálaíochta nuair a bhain an Danmhargach Christian Jürgensen Thomsen feidhm as chun na bailiúcháin seandálaíochta sa Mhúsaem Náisiúnta i gCóbanhávan a rangú i 1819. Tugadh an ré Mhéisiliteach ar an 5 mhílaois díreach i ndiaidh an mhóroighrithe seo caite (timpeall 10,000 bliain ó shin) ag an am sin freisin. (ga)
- The three-age system is the periodization of human pre-history (with some overlap into the historical periods in a few regions) into three time-periods: the Stone Age, the Bronze Age, and the Iron Age; although the concept may also refer to other tripartite divisions of historic time-periods. In history, archaeology and physical anthropology, the three-age system is a methodological concept adopted during the 19th century according to which artefacts and events of late prehistory and early history could be broadly ordered into a recognizable chronology. C. J. Thomsen initially developed this categorization in the period 1816 to 1825, as a result of classifying the collection of an archaeological exhibition chronologically – there resulted broad sequences with artefacts made successively of (en)
- Het drieperiodesysteem werd tussen 1820 en 1830 bedacht door Christian Jürgensen Thomsen en in 1836 (anoniem) gepubliceerd. Het was een eerste poging prehistorische vondsten systematisch te classificeren door ze in te delen in drie hoofdperioden: de ijzertijd, bronstijd en steentijd, op basis van de veronderstelling dat mensen geen stenen werktuigen zouden gebruiken als ze de beschikking hadden over werktuigen van brons, en dat ze geen bronzen gereedschap zouden gebruiken als ze ijzeren werktuigen hadden. Deze veronderstelling impliceerde dat de progressie chronologisch verklaard kon worden. Maar ook publiceerde dat jaar een Allgemeinbericht waarin hij eveneens een driedeling van de prehistorie voorstelde. Dit leidde tot hevige debatten tussen Duitse en Deense geleerden, die echter hoofdz (nl)
- O Sistema de Três Idades consiste na divisão da pré-história humana em três períodos consecutivos, de acordo com o método de manufatura de ferramentas da época, sendo utilizado em arqueologia e antropologia:
* Idade da Pedra
* Idade do Bronze
* Idade do Ferro Em 1820, Christian Jürgensen Thomsen, ordenou as coleções do Museu Nacional de Copenhague em função dos materiais com que os artefatos eram feitos, criando a classificação. A origem inicial porém era mais distante. (pt)
- Археологічна періодизація — система періодизації культурно-історичного поступу; складається із трьох діб — кам'яної, останнім періодом якого деякі вчені вважають енеоліт — мідно-кам'яна доба, бронзової та залізної. Археологічна періодизація охоплює періоди які не висвітлені, або ж слабко висвітлені в письмових джерелах і закінчується на так званій історичній епосі — часові відомому вже не лише з археологічних, але й з письмових джерел. Слід підкреслити, що археологічна періодизація охоплює культури про які нам щось відомо виключно чи майже виключно з археологічних знахідок. (uk)
|
