| dbo:abstract
|
- الحرب الهندية الشمالية الغربية (بالإنجليزية: Northwest Indian War) (1795-1785)، والتي تعرف أيضًا باسم حرب أوهايو، أو حرب السلحفاة الصغيرة وبأسماء أخرى، هي حرب دارت ما بين الولايات المتحدة وحلف يضم العديد من قبائل الهنود الأمريكيين للسيطرة على الإقليم الشمالي الغربي. وقعت هذه الحرب بعد قرون من الصراع على هذا الإقليم بين قبائل الهنود في المقام الأول، ثم بين التحالفات المتغيرة بين هذه القبائل والقوى الأوروبية التي تشمل: فرنسا، وبريطانيا العظمى ومستعمراتهم. وبموجب اتفاقية باريس (1783)، التي أنهت الحرب الثورية الأمريكية تنازلت بريطانيا العظمى للولايات المتحدة عن «السيطرة» على الإقليم الشمالي الغربي، والتي احتلها العديد من القبائل الهندية الأمريكية. وبالرغم من إبرام الاتفاقية، احتفظ البريطانيون بحصونهم وسياساتهم هناك والتي قدمت الدعم للهنود في الأقاليم الشمالية الغربية. وقد أمر الرئيس جورج واشنطن الجيش الأمريكي بوقف الخصومة بين الهنود والمستوطنين وفرض السيادة الأمريكية على الإقليم. وقد عانى الجيش الأمريكي، والذي تكون من مجندين غير مدربين مدعومين برجال المليشيات غير المدربين بصورة متساوية، لسلسلة من الهزائم الكبيرة بما تضمن حملة هرمر (1790) وهزيمة سانت كلير (1791) والتي أعادت أصداء الانتصارات الهندية. وقد شهدت المعارك مقتل نحو 1000 فرد من الجنود الأمريكيين ورجال المليشيات بالإضافة لتعرض القوات الأمريكية لمزيد من الخسائر بما يفوق خسائر خصومهم. وبعد كارثة سانت كلير، أمر واشنطن بطل الثورة الأمريكية الجنرال «المجنون» أنتوني واين بتنظيم قوات مقاتلة مناسبة وتدريبهم. وقد تولى واين قيادة الفيلق الأمريكي الجديد في فترة متأخرة من سنة 1793، حيث قاد جنوده لانتصار حاسم في معركة فولن تيمبرز سنة 1794، مما دفع القبائل الهندية المهزومة للتخلي عن الكثير من الأراضي بما في ذلك أوهايو الموجودة حاليًا بموجب اتفاقية جرينفيل سنة 1795. (ar)
- Severozápadní indiánská válka (1785–1795), nazývaná též válka o Ohio či válka Malé želvy, byla konfliktem mezi USA a konfederací mnoha indiánských etnik, jež měly určitou podporu Britů, o kontrolu Severozápadního teritoria. Jednalo se o další ze série bojů o toto území, které se táhly už stovky let – nejprve mezi indiánskými kmeny a poté rovněž za účasti Francie a Británie a jejích kolonistů. Americká armáda považuje tento konflikt za první ze série válek s indiány. (cs)
- La Guerra Ameríndia del Nord-oest, en anglès: Northwest Indian War (1785–1795), o Little Turtle's War va ser una guerra mantinguda entre els Estats Units i una confederació de nombroses tribus d'amerindis dels Estats Units per al control del Territori del Nord-oest (Northwest Territory) britànic. Va ser seguit per centenars de conflictes sobre aquest territori, primer entre les tribus d'amerindis nord-americans i després amb aliances canviants entre les tribus i les potències europees: França, Gran Bretanya, i els seus colons. Sota el Tractat de París (1783), amb el qual es va acabar la Guerra d'Independència dels Estats Units, Gran Bretanya cedí als Estats Units el "control" del Northwest Territory, el qual estava ocupat per nombroses tribus d'amerindis. Malgrat aquest tractat, els britànics van mantenir forts i polítiques que donaven suport als amerindis del territori del Nord-oest. El President George Washington dirigí la United States Army per aturar les hostilitats entre els natius i els colons per reforçar la sobirania dels Estats Units sobre el territori. Els amerindis infringiren diverses derrotes als militars i la milícia estatunidenca incloent la (1790) i la (1791). Uns 1.000 militars i milicians van ser morts. Després de la desfeta de St. Clair, Washington ordenà al General "Mad" que organitzés i entrenés una força d'artilleria. Wayne va prendre el comandament de la nova a finals de 1793. Va conduir els seus homes a la decisiva victòria de la el 1794. Els amerindis vençuts van ser forçats a cedir grans extensions de territori, incloent l'actual Ohio, pel de 1795. (ca)
- The Northwest Indian War (1786–1795), also known by other names, was an armed conflict for control of the Northwest Territory fought between the United States and a united group of Native American nations known today as the Northwestern Confederacy. The United States Army considers it the first of the American Indian Wars. Following centuries of conflict for control of this region, it was granted to the new United States by the Kingdom of Great Britain in article 2 of the Treaty of Paris, which ended the American Revolutionary War. The treaty used the Great Lakes as a border between British territory and the United States. This granted significant territory to the United States, initially known as the Ohio Country and the Illinois Country, which had previously been prohibited to new settlements. However, numerous Native American peoples inhabited this region, and the British maintained a military presence and continued policies that supported their Native allies. With the encroachment of European-American settlers west of the Appalachian Mountains after the war, a Huron-led confederacy formed in 1785 to resist the usurpation of Indian lands, declaring that lands north and west of the Ohio River were Indian territory. Four years after the start of the British-supported Native American military campaign, the Constitution of the United States went into effect; George Washington was sworn in as president, which made him the commander-in-chief of U.S. military forces. Accordingly, Washington directed the United States Army to enforce U.S. sovereignty over the territory. The U.S. Army, consisting mostly of untrained recruits and volunteer militiamen, suffered a series of major defeats, including the Harmar campaign (1790) and St. Clair's defeat (1791), which are among the worst defeats ever suffered in the history of the U.S. Army. St. Clair's devastating loss destroyed most of the United States Army and left the United States vulnerable. Washington was also under congressional investigation and was compelled to quickly raise a bigger army. He chose Revolutionary War veteran General Anthony Wayne to organize and train a proper fighting force. Wayne took command of the new Legion of the United States late in 1792 and spent a year building, training, and acquiring supplies. After a methodical campaign up the Great Miami and Maumee river valleys in western Ohio Country, Wayne led his Legion to a decisive victory at the Battle of Fallen Timbers near the southwestern shore of Lake Erie (near modern Toledo, Ohio) in 1794. Afterward, he went on to establish Fort Wayne at the Miami capital of Kekionga, the symbol of U.S. sovereignty in the heart of Indian Country and within sight of the British. The defeated tribes were forced to cede extensive territory, including much of present-day Ohio, in the Treaty of Greenville in 1795. The Jay Treaty in the same year arranged for cessions of British Great Lakes outposts on the U.S. territory. The British would later retake this land briefly during the War of 1812. (en)
- La guerre amérindienne du Nord-Ouest (1785–1795), également connue sous le nom de guerre de Little Turtle, est une guerre qui opposa les États-Unis et une confédération de plusieurs nations amérindiennes pour le contrôle du territoire du Nord-Ouest. Elle fait suite à plusieurs siècles de conflits sur ce territoire, entre les tribus amérindiennes tout d'abord, puis entre les puissances européennes : France, Grande-Bretagne et leurs colonies. Selon les termes du traité de Paris qui mit fin à la guerre d'indépendance des États-Unis, la Grande-Bretagne cédait aux États-Unis le contrôle du territoire du Nord-Ouest qui était alors occupé par de nombreuses tribus amérindiennes. Cependant, en dépit du traité, la Grande-Bretagne maintint dans ces territoires ses fortifications et sa politique car la couronne britannique avait soutenu les Amérindiens face aux dirigeants des États-Unis. Commandée par le président George Washington, l'armée américaine fut envoyée pour imposer la souveraineté américaine sur ce territoire et pour arrêter les hostilités entre les Amérindiens et les colons. En 1787, il y avait 45 000 Amérindiens sur le territoire et 2 000 Canadiens. L'armée américaine, composée majoritairement de recrues non formées soutenues par des miliciens également non formés, subit beaucoup plus de défaites que leurs adversaires amérindiens ; les plus emblématiques sont celles de la campagne du général Harmar en 1790 et celle du général St. Clair en 1791. Environ 1 000 soldats et miliciens américains furent tués lors de ces combats. Après la défaite de St. Clair, Washington confia au général Anthony Wayne la mission d'organiser et de former une force de combat appropriée. Wayne prit les commandes de la nouvelle force armée américaine vers la fin de 1793 et mena ses hommes à une victoire décisive à la bataille de Fallen Timbers en 1794. Les tribus amérindiennes défaites furent contraintes de céder une grande partie du territoire du Nord-Ouest, y compris une grande partie de l'Ohio, à la suite du traité de Greenville en 1795. (fr)
- Perang Indian Barat Laut (1785–1795), juga dikenal dengan sebutan Perang Ohio dan Perang Penyu Kecil, adalah sebuah perang yang berlangsung antara Amerika Serikat (bersama dengan suku Chickasaw dan Choctaw) melawan Konfederasi Barat (konfederasi suku-suku asli Amerika lainnya) yang didukung oleh Inggris. Perang ini memperebutkan kawasan yang dikenal dengan sebutan . Perang ini meletus setelah berlangsungnya konflik selama berabad-abad untuk menguasai wilayah tersebut; sebelumnya konflik berlangsung di antara suku-suku asli Amerika, dan kemudian seiring perubahan zaman konflik tersebut berubah menjadi konflik antara suku-suku asli dengan penjajah Prancis dan Britania Raya. Angkatan Darat Amerika Serikat menganggap perang ini sebagai konflik pertama dari Peperangan Indian Amerika. Pasal 2 Perjanjian Paris, yang mengakhiri Perang Revolusi Amerika, menjadikan kawasan Danau-danau Besar sebagai perbatasan antara wilayah Britania Raya dan Amerika Serikat. Banyak penduduk asli Amerika yang mendiami wilayah ini, yang dikenal di Amerika Serikat dengan sebutan Negeri Ohio dan Negeri Illinois. Walaupun perjanjian tersebut menyerahkan Wilayah Barat Laut kepada Amerika Serikat, Britania Raya masih mempertahankan benteng-benteng mereka di sana dan juga memberikan dukungan kepada penduduk asli Amerika. Seiring dengan kedatangan pemukim-pemukim Eropa seusai perang, konfederasi yang dipimpin dibentuk pada 1785 untuk menghentikan perampasan tanah penduduk asli. Konfederasi ini menyatakan bahwa wilayah di sebelah utara dan barat Sungai Ohio adalah wilayah penduduk asli. Presiden George Washington menugaskan Angkatan Darat Amerika Serikat untuk menegakkan kedaulatan Amerika Serikat di wilayah tersebut. Angkatan Darat AS, yang sebagian besar terdiri dari rekrutan yang tidak terlatih dan milisi sukarelawan, menderita kekalahan besar, termasuk dalam (1790) dan (1791). Sekitar 1.000 tentara dan milisi terbunuh dan pasukan Amerika Serikat menderita lebih banyak korban jiwa daripada lawan mereka. Kekalahan ini termasuk yang terburuk dalam . Setelah kekalahan besar di St. Clair, Washington memerintahkan pahlawan Perang Revolusi Jenderal "Mad" Anthony Wayne untuk mendirikan pasukan tempur yang terlatih. Pada akhir tahun 1792, Wayne mengambil alih komando yang baru dibentuk. Setelah melancarkan kampanye militer di lembah sungai Miami Raya dan Maumee di Ohio barat, ia berhasil memperoleh kemenangan besar dalam Pertempuran Fallen Timbers di dekat pesisir barat daya Danau Erie (di dekat Toledo, Ohio saat ini) pada tahun 1794. Setelah itu, ia mendirikan Fort Wayne di ibu kota di Kekionga, dan pendirian ini menjadi simbol kedaulatan AS di pusat wilayah Indian. Suku-suku yang kalah dipaksa untuk menyerahkan banyak wilayah, termasuk sebagian besar wilayah negara bagian Ohio saat ini, sesuai dengan ketentuan pada tahun 1795. yang ditandatangani pada tahun yang sama juga mengatur penyerahan pos-pos Britania di kawasan Danau-danau Besar yang menjadi wilayah AS. (in)
- 북서 인디언 전쟁(Northwest Indian War, 1785년 – 1795년)은 미합중국의 북서부 영토 지배에 저항하여, 이 땅에서 살던 인디언들이 동맹을 맺고 싸운 미국 인디언 전쟁 중의 하나이다. (ko)
- La guerra indiana del Nord-Ovest (1785–1795), nota anche come guerra di Piccola Tartaruga, fu una guerra combattuta tra Stati Uniti d'America ed una confederazione di numerose tribù di nativi per il controllo del Territorio del nord-ovest. Fu l'evento finale di secoli di conflitti per questo territorio, prima tra le tribù native e poi con le alleanze tra tribù ed europei: Francia, Gran Bretagna ed i loro coloni. Con il trattato di Parigi (1783), che aveva posto fine alla guerra d'indipendenza americana, la Gran Bretagna aveva ceduto agli Stati Uniti d'America il "controllo" del Territorio del nord-ovest, allora occupato da numerose tribù di nativi americani. Nonostante il trattato, i britannici mantennero fortezze e leggi che sostenevano i nativi del territorio. Il presidente George Washington guidò lo United States Army a bloccare le ostilità tra nativi e coloni, forzando la sovranità statunitense sul territorio. L'U.S. Army, composto soprattutto da reclute non addestrate, subì molte sconfitte, compresa quella della (1790) e la sconfitta di St. Clair (1791), a vantaggio dei nativi. Circa 1000 soldati furono uccisi e gli Stati Uniti patirono più perdite dei propri avversari. Dopo il disastro di Saint Clair, Washington ordinò ad un eroe della guerra di indipendenza, il generale "Mad" Anthony Wayne, di organizzare ed addestrare un gruppo di combattimento. Wayne assunse il comando della neonata alla fine del 1793. Guidò i propri uomini nella decisiva vittoria della battaglia di Fallen Timbers nel 1794. Le tribù sconfitte furono obbligate a cedere agli statunitensi gran parte del territorio, compresa buona parte dell'odierno Ohio, tramite il trattato di Greenville del 1795. (it)
- 北西インディアン戦争（ほくせいインディアンせんそう、英:Northwest Indian War、1785年 - 1795年）は、アメリカ合衆国による北西部領土支配に抵抗して、この地を領土とするインディアンの大同盟が戦いを挑んだ、「インディアン戦争」のひとつ。 (ja)
- A Guerra Indígena do Noroeste também conhecida como Guerra da Pequena Tartaruga e por vários outros nomes, foi uma guerra travada entre os Estados Unidos e uma grande confederação de índios para o controle do Território do Noroeste, que terminou com uma vitória dos Estados Unidos na Batalha de Fallen Timbers em 1794. Como resultado da guerra, o território, incluindo grande parte da atual Ohio foi cedida aos Estados Unidos no Tratado de Greenville, em 1795. (pt)
- Wojna z Indianami Północnego Zachodu (1785-1795), znana też jako Wojna Małego Żółwia lub Wojna z Indianami Ohio – konflikt zbrojny pomiędzy Stanami Zjednoczonymi i konfederacją plemion indiańskich Ameryki Północnej o panowanie nad ówczesnymi północno-zachodnimi rubieżami USA. Była następstwem szeregu walk o te ziemie, najpierw pomiędzy plemionami indiańskimi, następnie zaś w oparciu o sojusze z potęgami europejskimi, jak Francja, Wielka Brytania i ich kolonie. Stany Zjednoczone wmieszały się w te wojny natychmiast po uzyskaniu niepodległości. Dziesięcioletni ciąg starć zakończyło zwycięstwo wojsk amerykańskich w bitwie pod zaporą z pni w roku 1794. W rezultacie Indianie, na mocy traktatu z Greenville, musieli scedować większość obszarów Kraju Ohio na rzecz USA w roku 1795. Wojny tej nie należy mylić ze sto lat późniejszym buntem kanadyjskich Metysów, zwanym rebelią północno-zachodnią, a ówczesnego nad rzeką Ohio – z kanadyjskimi Terytoriami Północno-Zachodnimi. (pl)
- Nordvästra indiankriget (engelska: Northwest Indian War) var en konflikt mellan 1785 och 1795 mellan indianer och amerikaner. Det var ett led i den amerikanska koloniseringen av Ohio, Michigan, Indiana och Illinois. (sv)
- Північно-західна індіанська війна (англ. Northwest Indian War), також відома як війна в Огайо, війна Маленької Черепахи та під іншими назвами — війна між США (разом із союзними племенами корінних індіанців чикасо та чокто) проти (конфедерації багатьох інших корінних американських племен), яку підтримували британці, за контроль над . Війна мала своїми коріннями багатовіковий конфлікт на цих землях спочатку серед корінними американськими племенами, а згодом з втручанням перемінливих союзів між племенами та європейськими державами, Францією та Великою Британією та їхніми колоніальними володіннями. В армії Сполучених Штатів Північно-західна індіанська війна вважається першою з індійських воєн США. Відповідно до статті 2 Паризького договору, яким закінчено американську війну за незалежність, Великі озера встановлювалися як кордон між територією Великої Британії та територією Сполучених Штатів. Численні корінні американські народи населяли цей регіон, відомий у США як та . Незважаючи на договір, який передав Північно-Західну територію Сполученим Штатам, британці тримали там форти і продовжували політику, спрямовану на підтримку племен корінних американців. Посягання європейських поселенців на землі західніше від Аппалачів після війни, індіанська Конфедерація, очолювана гуронами, з 1785 року почала активні дії, намагаючись протистояти узурпації індіанських земель, заявивши, що землі на північ і захід від річки Огайо є територією індіанців. Президент Джордж Вашингтон наказав армії США забезпечити суверенітет США над цією територією. Армія США, що складається в основному з непідготовлених новобранців та волонтерів-міліціонерів, зазнала низку серйозних поразок, зокрема в 1790 році в кампанії Гармара та у нищівній в 1791 році на річці . Близько 1000 солдатів та правоохоронців було вбито, а сили Сполучених Штатів зазнали набагато більше жертв, ніж їхні противники. Ці поразки є одними з найстрашніших за всю історію армії США. Після катастрофи Сент-Клера Вашингтон наказав герою «Революційної війни» генералу «Божевільному» організувати та підготувати належне збройне формування. Наприкінці 1792 року той прийняв командування над новим . Методично та професійно ведучи кампанію у долинах річок та в західній частині штату Огайо, врешті привів своїх людей до вирішальної перемоги 20 серпня 1794 року в біля південно-західного берега озера Ері (недалеко від сучасного Толідо, штат Огайо). Потім заснував форт Вейн на місці столиці Маямі Кекіонга, який став символом присутності США в центрі Індійської країни. Переможені племена були змушені поступитися великою територією, включаючи значну частину сучасного Огайо, згідно з . У тому ж році за договором Джея британці поступилися своїми аванпостами на берегах Великих озер на користь Сполучених Штатів. (uk)
- Се́веро-за́падная инде́йская война́ (1785—1795), известная также как Война́ Ма́ленькой Черепа́хи или Война в Огайо — война между США и конфедерацией индейских племён за контроль над территориями к северо-западу от реки Огайо. Ей предшествовали века других войн, сначала между индейцами, затем между европейскими державами и их индейскими союзниками, и наконец между США и Великобританией в ходе Войны за независимость США. По завершении войны с Великобританией спорная территория была уступлена британцами США согласно Парижскому мирному договору 1783 года. Тем не менее, форты к северо-западу от реки Огайо остались под контролем британцев. Когда туда пришли американские войска, им пришлось столкнуться с упорным сопротивлением индейских племён. После нескольких тяжелых поражений командование американскими войсками было поручено генералу Энтони Уэйну, который в 1792 году сформировал Легион Соединённых Штатов и в 1794 году одержал над индейцами решительную победу в битве при Фоллен Тимберс. Согласно заключенному вскоре мирному договору, индейцы уступили значительные территории для заселения белыми колонистами. (ru)
- 西北印第安战争（1785年-1795年），也称俄亥俄战争、小海龟战争，是美国与由大不列颠王国支持的原住民部落联盟爆发的冲突，目的是争夺西北領地控制权。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Severozápadní indiánská válka (1785–1795), nazývaná též válka o Ohio či válka Malé želvy, byla konfliktem mezi USA a konfederací mnoha indiánských etnik, jež měly určitou podporu Britů, o kontrolu Severozápadního teritoria. Jednalo se o další ze série bojů o toto území, které se táhly už stovky let – nejprve mezi indiánskými kmeny a poté rovněž za účasti Francie a Británie a jejích kolonistů. Americká armáda považuje tento konflikt za první ze série válek s indiány. (cs)
- 북서 인디언 전쟁(Northwest Indian War, 1785년 – 1795년)은 미합중국의 북서부 영토 지배에 저항하여, 이 땅에서 살던 인디언들이 동맹을 맺고 싸운 미국 인디언 전쟁 중의 하나이다. (ko)
- 北西インディアン戦争（ほくせいインディアンせんそう、英:Northwest Indian War、1785年 - 1795年）は、アメリカ合衆国による北西部領土支配に抵抗して、この地を領土とするインディアンの大同盟が戦いを挑んだ、「インディアン戦争」のひとつ。 (ja)
- A Guerra Indígena do Noroeste também conhecida como Guerra da Pequena Tartaruga e por vários outros nomes, foi uma guerra travada entre os Estados Unidos e uma grande confederação de índios para o controle do Território do Noroeste, que terminou com uma vitória dos Estados Unidos na Batalha de Fallen Timbers em 1794. Como resultado da guerra, o território, incluindo grande parte da atual Ohio foi cedida aos Estados Unidos no Tratado de Greenville, em 1795. (pt)
- Nordvästra indiankriget (engelska: Northwest Indian War) var en konflikt mellan 1785 och 1795 mellan indianer och amerikaner. Det var ett led i den amerikanska koloniseringen av Ohio, Michigan, Indiana och Illinois. (sv)
- 西北印第安战争（1785年-1795年），也称俄亥俄战争、小海龟战争，是美国与由大不列颠王国支持的原住民部落联盟爆发的冲突，目的是争夺西北領地控制权。 (zh)
- الحرب الهندية الشمالية الغربية (بالإنجليزية: Northwest Indian War) (1795-1785)، والتي تعرف أيضًا باسم حرب أوهايو، أو حرب السلحفاة الصغيرة وبأسماء أخرى، هي حرب دارت ما بين الولايات المتحدة وحلف يضم العديد من قبائل الهنود الأمريكيين للسيطرة على الإقليم الشمالي الغربي. وقعت هذه الحرب بعد قرون من الصراع على هذا الإقليم بين قبائل الهنود في المقام الأول، ثم بين التحالفات المتغيرة بين هذه القبائل والقوى الأوروبية التي تشمل: فرنسا، وبريطانيا العظمى ومستعمراتهم. (ar)
- La Guerra Ameríndia del Nord-oest, en anglès: Northwest Indian War (1785–1795), o Little Turtle's War va ser una guerra mantinguda entre els Estats Units i una confederació de nombroses tribus d'amerindis dels Estats Units per al control del Territori del Nord-oest (Northwest Territory) britànic. Va ser seguit per centenars de conflictes sobre aquest territori, primer entre les tribus d'amerindis nord-americans i després amb aliances canviants entre les tribus i les potències europees: França, Gran Bretanya, i els seus colons. (ca)
- La guerre amérindienne du Nord-Ouest (1785–1795), également connue sous le nom de guerre de Little Turtle, est une guerre qui opposa les États-Unis et une confédération de plusieurs nations amérindiennes pour le contrôle du territoire du Nord-Ouest. Elle fait suite à plusieurs siècles de conflits sur ce territoire, entre les tribus amérindiennes tout d'abord, puis entre les puissances européennes : France, Grande-Bretagne et leurs colonies. (fr)
- The Northwest Indian War (1786–1795), also known by other names, was an armed conflict for control of the Northwest Territory fought between the United States and a united group of Native American nations known today as the Northwestern Confederacy. The United States Army considers it the first of the American Indian Wars. (en)
- Perang Indian Barat Laut (1785–1795), juga dikenal dengan sebutan Perang Ohio dan Perang Penyu Kecil, adalah sebuah perang yang berlangsung antara Amerika Serikat (bersama dengan suku Chickasaw dan Choctaw) melawan Konfederasi Barat (konfederasi suku-suku asli Amerika lainnya) yang didukung oleh Inggris. Perang ini memperebutkan kawasan yang dikenal dengan sebutan . Perang ini meletus setelah berlangsungnya konflik selama berabad-abad untuk menguasai wilayah tersebut; sebelumnya konflik berlangsung di antara suku-suku asli Amerika, dan kemudian seiring perubahan zaman konflik tersebut berubah menjadi konflik antara suku-suku asli dengan penjajah Prancis dan Britania Raya. Angkatan Darat Amerika Serikat menganggap perang ini sebagai konflik pertama dari Peperangan Indian Amerika. (in)
- La guerra indiana del Nord-Ovest (1785–1795), nota anche come guerra di Piccola Tartaruga, fu una guerra combattuta tra Stati Uniti d'America ed una confederazione di numerose tribù di nativi per il controllo del Territorio del nord-ovest. Fu l'evento finale di secoli di conflitti per questo territorio, prima tra le tribù native e poi con le alleanze tra tribù ed europei: Francia, Gran Bretagna ed i loro coloni. (it)
- Wojna z Indianami Północnego Zachodu (1785-1795), znana też jako Wojna Małego Żółwia lub Wojna z Indianami Ohio – konflikt zbrojny pomiędzy Stanami Zjednoczonymi i konfederacją plemion indiańskich Ameryki Północnej o panowanie nad ówczesnymi północno-zachodnimi rubieżami USA. Była następstwem szeregu walk o te ziemie, najpierw pomiędzy plemionami indiańskimi, następnie zaś w oparciu o sojusze z potęgami europejskimi, jak Francja, Wielka Brytania i ich kolonie. Stany Zjednoczone wmieszały się w te wojny natychmiast po uzyskaniu niepodległości. Dziesięcioletni ciąg starć zakończyło zwycięstwo wojsk amerykańskich w bitwie pod zaporą z pni w roku 1794. W rezultacie Indianie, na mocy traktatu z Greenville, musieli scedować większość obszarów Kraju Ohio na rzecz USA w roku 1795. (pl)
- Се́веро-за́падная инде́йская война́ (1785—1795), известная также как Война́ Ма́ленькой Черепа́хи или Война в Огайо — война между США и конфедерацией индейских племён за контроль над территориями к северо-западу от реки Огайо. Ей предшествовали века других войн, сначала между индейцами, затем между европейскими державами и их индейскими союзниками, и наконец между США и Великобританией в ходе Войны за независимость США. (ru)
- Північно-західна індіанська війна (англ. Northwest Indian War), також відома як війна в Огайо, війна Маленької Черепахи та під іншими назвами — війна між США (разом із союзними племенами корінних індіанців чикасо та чокто) проти (конфедерації багатьох інших корінних американських племен), яку підтримували британці, за контроль над . Війна мала своїми коріннями багатовіковий конфлікт на цих землях спочатку серед корінними американськими племенами, а згодом з втручанням перемінливих союзів між племенами та європейськими державами, Францією та Великою Британією та їхніми колоніальними володіннями. В армії Сполучених Штатів Північно-західна індіанська війна вважається першою з індійських воєн США. (uk)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
