| dbo:abstract
|
- Mikhaïl Barclay de Tolly (alemany: Michael Andreas Barclay de Tolly) (Pomautsch, 16 de desembre de 1761 (Julià) - Chernyakhovsk, 14 de maig de 1818 (Julià)), conegut a Rússia amb el nom de Mikhaïl Bogdànovitx Barklai de Toli, rus: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли, fou un militar rus, que va aconseguir el grau de mariscal de camp. Igualment, fou ministre de la Guerra del país. (ca)
- Michail Bogdanovič Barclay de Tolly (rusky Михаил Богданович Барклай-де-Толли; 16.jul./ 27. prosince 1761greg. Pamūšis, Kuronské a zemgalské vévodství, dnes Litva – 14.jul./ 26. května 1818greg. Insterburg, Východní Prusko) byl ruský generál, který v době napoleonských válek zmodernizoval carskou armádu a zrealizoval ve své době kontroverzní strategii, která při Vlastenecké válce v roce 1812 nesporně přispěla k porážce Napoleonovy půlmilionové armády. Za své zásluhy byl na sklonku vojenské kariéry povýšen do hodnosti polního maršála a byl mu udělen titul knížete. (cs)
- Princo Michael Andreas Barclay de Tolly, rusigite Miĥail Bogdanoviĉ Barclaj-de-Tolli, cirile Михаэль Андреас respektive Михаил Богданович Барклай-де-Толли; naskiĝis la 27-an de decembro 1761 en nobela bieno de la vilaĝo Pamūšis (germane Pomautsch), tiama komunumo Žeimelis (germane Scheimeln), Grandduklando Litovio, nuntempe parto de la municipo Pakruojis, Litovio; mortis la 13-an de majo 1818 en Insterburg, Prusio - ekde 1945 ruse nomata Ĉernjaĥovsk) estis generala marŝalo kaj milita ministro de la Rusia Imperio. (eo)
- Fürst Michael Andreas Barclay de Tolly (russisch Михаил Богданович Барклай-де-Толли, transkribiert Michail Bogdanowitsch Barklai-de-Tolli; * 16. Dezemberjul. / 27. Dezember 1761greg. in Pomautsch (litauisch Pamūšis), Gemeinde Scheimeln (litauisch ), heute zu Rajongemeinde Pakruojis, Litauen; † 13. Mai 1818 in Insterburg, Preußen) war ein russischer Generalfeldmarschall und Kriegsminister baltendeutscher Herkunft. (de)
- Mijaíl Barclay de Tolly, conocido en Rusia con el nombre de príncipe Mijaíl Bogdánovich Barclay de Tolly (en ruso: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли), fue un militar ruso, que alcanzó el grado de mariscal, nacido el 27 de diciembre de 1761 en Luhde Grosshof, en la región de Livonia, en una familia originaria de Escocia, y fallecido el 26 de mayo de 1818 en Insterburgo, en Prusia Oriental (hoy en el óblast de Kaliningrado). Igualmente, fue ministro de guerra del país. (es)
- Michael Andreas Barclay de Tolly Printzea (alemanez: Fürst Michael Andreas Barclay de Tolly, errusieraz: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли; , 1761eko abenduaren 27Greg./abenduaren 16aJul. - , 1818ko maiatzaren 26aGreg./maiatzaren 14aJul.) errusiar mariskala izan zen. Livonian jaio zen, germano-baltikoko noblezia familia batean. Familia Eskoziako Barclay klaneko kidea zen eta alemanez hitz egiten zuten. Michael 1776an sartu zen Errusiar Armada Inperialean. 1788an Otxakov hiria otomandarrei konkistatzen parte hartu zuen. 1778-80ko Suediaren aurkako gerran eta 1794an Kościuszkoren matxinadaren zapalketan ere parte hartu zuen. Vilnius harrapatzeagatik kondekoratua izan zen. Napoleondar gerretan, parte hartu zuen 1806an, eta zauritu zuten 1807an. Hurrengo urtean Finlandiako Gerran parte hartu zuen Suediaren aurka. Gerran izan zuen arrakastagatik sari bezala, Finlandiako Dukerri Handiko gobernadore nagusi izendatu zuen. 1810eko urtarriletik 1812ko irailera, Errusiar Inperioko Defentsa ministro izan zen. Errusiako frantziar inbasioaren hasieran, Barclay de Tollyk Mendebaldeko Lehen Armada zuzentzen zuen. Armadako buru izendatu zuten eta lur errearen estrategia bat gauzatu zuen. porrotaren ondoren, Alexandro I.a Errusiakoa tsarrak Mikhail Kutuzov armadako buru izendatu zuen, baina Barclayk Lehen Armadaren agindupean jarraitu zuen eta Kutuzovek estrategia berarekin jarraitu zuen. Borodinoko guduan, Barclayk Errusiako armadaren eskuinaldea eta erdialdea zuzendu zituen. Napoleonek Errusia erretiratu ondoren, errusiarrek Barclay heroitzat jo zuten. Kutuzov hil ondoren, armadako buru izendatu zuten berriro. 1814an eta mariskal izendatu zuten. Prusiara egindako bisita batean hil zen, 1818an.
* Datuak: Q157632
* Multimedia: Michael Andreas Barclay de Tolly (eu)
- Le prince Michel Barclay de Tolly, connu en Russie sous le nom de Mikhaïl Bogdanovitch Barclay de Tolly (Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли), né le 24 décembre 1761 à Pomautsch en Livonie (actuellement (lt) en Lituanie) d’une famille germano-balte originaire d’Écosse, et mort le 26 mai 1818 à Insterbourg en Prusse, est un feld-maréchal russe. Au cours des guerres napoléoniennes, il occupa les fonctions de ministre de la Guerre (1810-1812) et fut l’un des principaux commandants de l’Armée impériale de Russie. Il fut l’un des architectes de la tactique et de la stratégie de la « terre brûlée » afin de stopper l’avance des armées napoléoniennes. Michel Barclay de Tolly fut l’un des grands chefs de l’Armée impériale de Russie. Il était au début déconsidéré par les officiers et la noblesse russe, pendant la Guerre patriotique, mais il devint par la suite un héros des guerres napoléoniennes en Russie et aussi en Europe, où il fut très apprécié par des souverains tels que Frédéric-Guillaume II de Prusse ou Charles XIII de Suède. (fr)
- Prince Michael Andreas Barclay de Tolly (German: Fürst Michael Andreas Barclay de Tolly; baptised 27 December [O.S. 16 December] 1761 – 26 May [O.S. 14 May] 1818) was an Imperial Russian soldier of Baltic German and Scottish origin, who was commander-in-chief and Minister of War of the Russian Empire during Napoleon's invasion in 1812 and the War of the Sixth Coalition. Barclay implemented a number of reforms during this time that improved supply system in the army, doubled the number of army troops, and implemented new combat training principles. He was also the Governor-General of Finland. He was born into a German-speaking noble family from Livonia, who were of Scottish descent. His father was the first of his family to be accepted into the Russian nobility. Barclay joined the Imperial Russian Army at a young age in 1776. He served with distinction in the Russo-Turkish War (1787–92), the Russo-Swedish War (1788–90), and the Kościuszko Uprising (1794). In 1806, Barclay began commanding in the Napoleonic Wars, distinguishing himself at the Battle of Pułtusk that same year. He was wounded at the Battle of Eylau in 1807 while his troops were covering the retreat of the Russian army. Because of his wounds, he was forced to leave command. The following year, he carried out successful operations in the Finnish War against Sweden. Barclay led a large number of Russian troops approximately 100 km across the frozen Gulf of Bothnia in winter during a snowstorm. For his accomplishments, Barclay de Tolly was appointed Governor-General of the Grand Duchy of Finland. From 20 January 1810 to September 1812 he was the Minister of War of the Russian Empire. When the French invasion of Russia began in 1812, Barclay de Tolly was commander of the 1st Army of the West, the largest Army to face Napoleon. Barclay initiated a scorched earth policy from the beginning of the campaign, though this made him unpopular among Russians. After the Battle of Smolensk failed to halt the French and discontent among Russians continued to grow, Alexander I appointed Mikhail Kutuzov as Commander-in-Chief, though Barclay remained in charge of the 1st Army. However, Kutuzov continued the same scorched earth retreat up to Moscow where the Battle of Borodino took place nearby. Barclay commanded the right wing and center of the Russian army for the battle. After Napoleon's retreat, the eventual success of Barclay's tactics made him a hero among Russians. He became Commander-in-Chief in 1813 after the battle of Bautzen, replacing Wittgenstein (who had been appointed after Kutuzov's death early in 1813) and led the taking of Paris, for which he was made a Field Marshal. His health later declined and he died on a visit to Germany in 1818. (en)
- Michael Andreas Barclay de Tolly (27 Desember 1761 – 26 Mei 1818), diketahui di Rusia sebagai Mikhail Bogdanovich Barklay-de-Tolli (Kiril: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли), adalah Marsekal Lapangan Rusia dan selama invasi Napoleon ke Rusia tahun 1812 dan perang koalisi ke-6 di Eropa. Barclay de Tolly meninggal di Insterburg, Prusia. (in)
- Michael Andreas Barclay de Tolly, noto in Russia come Michail Bogdanovič Barklaj-de-Tolli (cirillico: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли; , 24 dicembre 1761 – Černjachovsk, 26 maggio 1818), è stato un feldmaresciallo russo e ministro della guerra durante la campagna di Russia del 1812. Era un tedesco baltico. (it)
- ミハイル・ボグダノヴィチ・バルクライ・ド・トーリ（Михаил Богданович Барклай-де-Толли, 1761年12月27日 - 1818年3月26日）は、ナポレオン戦争時のロシアの軍人。元帥。 (ja)
- 크냐지 미하일 안드레아스 바르클라이 데 톨리 (Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли, 1761년 2월 16일 ~ 1818년 5월 14일)은 러시아 원정과 제6차 대프랑스 동맹 당시 러시아 제국의 이자 국방부 장관이었다. 그는 이 시기 동안 육군의 보급 체계를 개선하고, 육군 병력 수를 2배로 증강시켰으며 새로운 전투 훈련 원칙을 적용하는 등 여러 군 개혁을 실행했다. 그는 또한 이기도 했다. 바르클라이 데 톨리는 스코틀랜드 의 일원이었던 리보니아의 발트 독일인 귀족 집안에서 태어났다. 그의 아버지는 처음으로 으로 인정받았다. 바르클라이는 1776년의 어린 나이에 러시아 제국 육군에 참여했고, 츠코프 카리비너 여단에 들어갔다. 그는 1788년 오스만 제국과의 전쟁에서 오차코프를 점령하는데 큰 공을 세웠고, 그는 으로부터 훈장을 수여받았다. 이후 그는 제1차 러시아-스웨덴 전쟁에 참여했다. 1794년 그는 코시치우슈코 봉기에 참전해 빌뉴스를 점령하는 공을 세웠다. 1806년 바르클라이는 나폴레옹 전쟁에서 지휘관이 되었다. 그는 에서 뛰어난 업적을 보여주었다. 1807년 아일라우 전투에서는 러시아 육군의 철수를 엄호하던 중 부상을 입기도 했다. 이 부상으로 인해 그는 지휘관 자리에서 물러나게 되었다. 다음 해 그는 핀란드 전쟁에서 스웨덴에 맞서 성공적인 작전을 펼쳤다. 그는 얼어붙은 보트니아만을 통과하는 강행군을 통해 러시아군을 진격시켰다. 이후 러시아 제국 정부는 그의 공을 인정해 그를 핀란드 대공국의 총독으로 임명했다. 1810년부터 1월 20일부터 1812년 9월까지 그는 러시아 제국의 전쟁부 장관으로 일했다. 1812년 러시아 원정이 시작되었을 때 바르클라이 데 톨리는 나폴레옹 보나파르트를 상대하는 가장 큰 부대인 을 지휘하게 되었다. 바르클라이는 총사령관으로 임명되었고, 그는 청야전술을 펼치기 시작했다. 이러한 그의 작전에 대해 러시아인들은 달갑지 않게 여겼다. 스몰렌스크 전투에서 프랑스군이 승리한 이후, 러시아인들 사이에서 그에 대한 불만은 커져 갔으며 알렉산드르 1세는 그를 대신해 총사령관으로 미하일 쿠투조프를 임명했다. 그러나 쿠투조프 역시 청야전술을 계속 이어나갔고, 보로디노 전투가 발발했다. 그러나 나폴레옹은 이후 러시아에서 철수했고, 바르클라이의 전략이 결정적으로 성공함으로써, 러시아인들은 그를 영웅으로 여겼다. 1813년 쿠투조프의 사망 이후, 바르클라이는 다시 한 번 사령관이 되었고, 1814년 파리 전투에서 파리를 점령하는 지휘군이 되었다. 이 공으로 그는 육군 원수가 되었다. 이후 그의 건강은 계속 악화되다가 1818년 독일 방문 중 그는 사망했다. (ko)
- Michael Andreas Barclay de Tolly (Russisch: Михаил Богданович Барклай-де-Толли, Michail Bogdanovitsj Barklaj-de-Tolli) (Pamūšis, 27 december 1761 - Insterburg, 26 mei 1818) was een Russische veldmaarschalk. Hij werd geboren in het gouvernement Kovno als afstammeling van een Schotse adellijke familie (huis Barclay de Tolly-Weymarn, deel van de Clan Barclay) die in de 17e eeuw naar Lijfland was getrokken. Hij ging al op jonge leeftijd in het Russische leger. In 1788-1789 diende Barclay tegen de Turken, in 1790 en 1794 tegen de Zweden en Polen. Hij werd kolonel in 1798 en generaal-majoor in 1799. In de oorlog van 1806 tegen Napoleon maakte Barclay de Tolly zich zeer verdienstelijk in de (december 1806) en Eylau (7 februari 1807), waardoor hij werd gepromoveerd tot luitenant-generaal. In 1808 commandeerde hij tegen de Zweden in Finland, en in 1809 verraste hij ze door over de bevroren Botnische Golf te marcheren, en zo de stad Umeå) te veroveren. In de winter van 1809 werd hij ook gouverneur-generaal van Finland. In 1810 werd hij minister van Oorlog, en dit bleef hij tot 1813. Tijdens de invasie van Rusland door Napoleon had Barclay de Tolly het commando over het Eerste Leger van het Westen, het grootste van de Russische legers. Barclay de Tolly stelde de tactiek van de verschroeide aarde voor, waardoor Napoleon werd gedwongen om diep in Rusland te trekken. De Russen hadden niet graag een buitenlander als hoofd van het leger, en hij werd daarom gedwongen om met de Fransen in gevecht te gaan bij Smolensk. Doordat hij hier geen overwinning kon behalen, kon tsaar Alexander I niet anders dan hem als hoofd van het leger te vervangen door Michail Koetoezov. Barclay de Tolly behield nog wel het commando over het Eerste Leger, ook nog tijdens de Slag bij Borodino (7 september 1812), maar niet lang daarna deed hij een verzoek om van zijn commando ontheven te worden. Tsaar Alexander I stemde toe en Barclay verliet het leger. In 1813 werd hij in ere hersteld door de tsaar, en hij keerde terug in het leger tijdens de campagne in Duitsland. Na de Slag bij Bautzen werd hij weer opperbevelhebber van het Russische leger. In deze hoedanigheid leidde hij het Russische leger in de slagen van Dresden (26 - 27 augustus 1813), Kulm (29 - 30 augustus 1813), en Leipzig (16 - 19 oktober 1813). Na deze slag werd hij tot graaf verheven. Barclay de Tolly participeerde ook in de invasie van Frankrijk in 1814 en in Parijs kreeg hij de rang van veldmaarschalk. In 1815 was hij weer opperbevelhebber tijdens de nieuwe invasie van Frankrijk. Na deze campagne kreeg hij de titel van knjaz (prins). Op 27 augustus 1815 benoemde koning Willem I der Nederlanden hem tot Grootkruis in de Militaire Willems-Orde. Hij stierf in Insterburg in Pruisen op 16 mei 1818 toen hij omwille van zijn gezondheid op weg was naar het kuuroord Karlsbad. (nl)
- Mikhail Bogdanovich Barclay de Tolly (27 de dezembro de 1761 — 26 de maio de 1818) (em alfabeto cirílico: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли) foi um marechal de campo alemão báltico e Ministro da Guerra do Império Russo durante a Invasão Napoleônica à Rússia em 1812 e a Guerra da Sexta Coalizão. Barclay implementou uma série de reformas durante esse tempo que melhorou o sistema de abastecimento do exército, dobrou o número de soldados do exército e implementou novos princípios de treinamento de combate. Ele também foi o governador-geral da Finlândia. (pt)
- Michaił Barclay de Tolly (ros. Михаил Богданович Барклай-де-Толли, Michaił Bogdanowicz Barklay de Tolly, ur. 16 grudnia?/ 27 grudnia 1761 w , zm. 14 maja?/ 26 maja 1818 w Wystruci) – rosyjski generał-feldmarszałek (od 1814) i minister wojny w czasie wyprawy Napoleona na Moskwę w 1812 roku. (pl)
- Michail Bogdanovitj Barclay de Tolly (tyska: Fürst Michael Andreas Barclay de Tolly; Михаил Богданович Барклай-де-Толли, Michail Bogdanovitj Barklaj-de-Tolli), född 27 december 1761, död 26 maj 1818 i Insterburg, var en rysk furste, fältmarskalk och krigsminister. (sv)
- Миха́йло Богда́нович Баркла́й-де-Толлі́ (при народженні Міхаель Андреас Барклай-де-Толлі, нім. Michael Andreas Barclay de Tolly; нар. 16 (27) грудня 1761, Герцогство Курляндії та Семигалії — пом. 14 (26) травня 1818, Королівство Пруссія) — російський полководець, учасник франко-російської війни 1812 року, генерал-фельдмаршал. Відзначився в російсько-турецькій війні 1787—91 років при штурмі Очакова, де був ад'ютантом відомого генерала В. А. фон Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймського. У російсько-французьку війну 1812 року — командувач 1-ї Західної армії. В Бородінській баталії 1812 року командував правим флангом і центром російських військ, де виявив хоробрість і високу військову майстерність. 1813 року командував 3-ю армією в закордонному поході; після смерті Михайла Кутузова був головнокомандувачем російсько-прусських військ. Після повернення до Росії, командував 1-ю армією. Походить з бюргерської німецької ганзейської сім'ї де Толлі, котра є відгалуженням старовинного дворянського шотландського роду Барклай з норманським корінням. Його предок, Пітер Барклай-де-Толлі (1600—1674), в середині XVII століття переселився до Риги, після придушення Олівером Кромвелем прихильників обезголовленого короля Карла Стюарта в Шотландії. Дід Михайла Богдановича Вільгельм був бургомістром Риги. (uk)
- Князь Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли (при рождении Михаэ́ль Андре́ас Барклай де Толли, 16 [27] декабря 1761, Памушис, Пакруойский район — 14 [26] мая 1818, Инстербург, Восточная Пруссия) — русский полководец шотландско-немецкого происхождения. Военный министр (январь 1810 — август 1812), генерал-фельдмаршал (с 1814). Второй (после М. И. Кутузова) полный кавалер ордена Святого Георгия. С весны 1812 года — командующий 1-й Западной армией. Фактически исполнял обязанности Главнокомандующего Русской армией в начале Отечественной войны 1812 года, от отъезда из армии Александра I до назначения М. И. Кутузова. В заграничном походе русской армии 1813—1814 годов командовал объединённой русско-прусской армией в составе сил союзников под общим командованием князя Шварценберга. Главнокомандующий 1-й армией (1814—1818). (ru)
- 米哈伊爾·博格達諾維奇·巴克萊·德托利親王（Mikhail Bogdanovich Barklay-de-Tolli，西里爾字母: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли，1761年－1815年），俄羅斯帝國陸軍元帥、親王，冬宮六十四元帥之一，芬蘭總督（1809—1810），戰爭大臣（1810–1813），及第六、第七次反法同盟中的帝俄皇家陸軍總司令。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Mikhaïl Barclay de Tolly (alemany: Michael Andreas Barclay de Tolly) (Pomautsch, 16 de desembre de 1761 (Julià) - Chernyakhovsk, 14 de maig de 1818 (Julià)), conegut a Rússia amb el nom de Mikhaïl Bogdànovitx Barklai de Toli, rus: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли, fou un militar rus, que va aconseguir el grau de mariscal de camp. Igualment, fou ministre de la Guerra del país. (ca)
- Michail Bogdanovič Barclay de Tolly (rusky Михаил Богданович Барклай-де-Толли; 16.jul./ 27. prosince 1761greg. Pamūšis, Kuronské a zemgalské vévodství, dnes Litva – 14.jul./ 26. května 1818greg. Insterburg, Východní Prusko) byl ruský generál, který v době napoleonských válek zmodernizoval carskou armádu a zrealizoval ve své době kontroverzní strategii, která při Vlastenecké válce v roce 1812 nesporně přispěla k porážce Napoleonovy půlmilionové armády. Za své zásluhy byl na sklonku vojenské kariéry povýšen do hodnosti polního maršála a byl mu udělen titul knížete. (cs)
- Princo Michael Andreas Barclay de Tolly, rusigite Miĥail Bogdanoviĉ Barclaj-de-Tolli, cirile Михаэль Андреас respektive Михаил Богданович Барклай-де-Толли; naskiĝis la 27-an de decembro 1761 en nobela bieno de la vilaĝo Pamūšis (germane Pomautsch), tiama komunumo Žeimelis (germane Scheimeln), Grandduklando Litovio, nuntempe parto de la municipo Pakruojis, Litovio; mortis la 13-an de majo 1818 en Insterburg, Prusio - ekde 1945 ruse nomata Ĉernjaĥovsk) estis generala marŝalo kaj milita ministro de la Rusia Imperio. (eo)
- Fürst Michael Andreas Barclay de Tolly (russisch Михаил Богданович Барклай-де-Толли, transkribiert Michail Bogdanowitsch Barklai-de-Tolli; * 16. Dezemberjul. / 27. Dezember 1761greg. in Pomautsch (litauisch Pamūšis), Gemeinde Scheimeln (litauisch ), heute zu Rajongemeinde Pakruojis, Litauen; † 13. Mai 1818 in Insterburg, Preußen) war ein russischer Generalfeldmarschall und Kriegsminister baltendeutscher Herkunft. (de)
- Mijaíl Barclay de Tolly, conocido en Rusia con el nombre de príncipe Mijaíl Bogdánovich Barclay de Tolly (en ruso: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли), fue un militar ruso, que alcanzó el grado de mariscal, nacido el 27 de diciembre de 1761 en Luhde Grosshof, en la región de Livonia, en una familia originaria de Escocia, y fallecido el 26 de mayo de 1818 en Insterburgo, en Prusia Oriental (hoy en el óblast de Kaliningrado). Igualmente, fue ministro de guerra del país. (es)
- Michael Andreas Barclay de Tolly (27 Desember 1761 – 26 Mei 1818), diketahui di Rusia sebagai Mikhail Bogdanovich Barklay-de-Tolli (Kiril: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли), adalah Marsekal Lapangan Rusia dan selama invasi Napoleon ke Rusia tahun 1812 dan perang koalisi ke-6 di Eropa. Barclay de Tolly meninggal di Insterburg, Prusia. (in)
- Michael Andreas Barclay de Tolly, noto in Russia come Michail Bogdanovič Barklaj-de-Tolli (cirillico: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли; , 24 dicembre 1761 – Černjachovsk, 26 maggio 1818), è stato un feldmaresciallo russo e ministro della guerra durante la campagna di Russia del 1812. Era un tedesco baltico. (it)
- ミハイル・ボグダノヴィチ・バルクライ・ド・トーリ（Михаил Богданович Барклай-де-Толли, 1761年12月27日 - 1818年3月26日）は、ナポレオン戦争時のロシアの軍人。元帥。 (ja)
- Mikhail Bogdanovich Barclay de Tolly (27 de dezembro de 1761 — 26 de maio de 1818) (em alfabeto cirílico: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли) foi um marechal de campo alemão báltico e Ministro da Guerra do Império Russo durante a Invasão Napoleônica à Rússia em 1812 e a Guerra da Sexta Coalizão. Barclay implementou uma série de reformas durante esse tempo que melhorou o sistema de abastecimento do exército, dobrou o número de soldados do exército e implementou novos princípios de treinamento de combate. Ele também foi o governador-geral da Finlândia. (pt)
- Michaił Barclay de Tolly (ros. Михаил Богданович Барклай-де-Толли, Michaił Bogdanowicz Barklay de Tolly, ur. 16 grudnia?/ 27 grudnia 1761 w , zm. 14 maja?/ 26 maja 1818 w Wystruci) – rosyjski generał-feldmarszałek (od 1814) i minister wojny w czasie wyprawy Napoleona na Moskwę w 1812 roku. (pl)
- Michail Bogdanovitj Barclay de Tolly (tyska: Fürst Michael Andreas Barclay de Tolly; Михаил Богданович Барклай-де-Толли, Michail Bogdanovitj Barklaj-de-Tolli), född 27 december 1761, död 26 maj 1818 i Insterburg, var en rysk furste, fältmarskalk och krigsminister. (sv)
- 米哈伊爾·博格達諾維奇·巴克萊·德托利親王（Mikhail Bogdanovich Barklay-de-Tolli，西里爾字母: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли，1761年－1815年），俄羅斯帝國陸軍元帥、親王，冬宮六十四元帥之一，芬蘭總督（1809—1810），戰爭大臣（1810–1813），及第六、第七次反法同盟中的帝俄皇家陸軍總司令。 (zh)
- Michael Andreas Barclay de Tolly Printzea (alemanez: Fürst Michael Andreas Barclay de Tolly, errusieraz: Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли; , 1761eko abenduaren 27Greg./abenduaren 16aJul. - , 1818ko maiatzaren 26aGreg./maiatzaren 14aJul.) errusiar mariskala izan zen. Livonian jaio zen, germano-baltikoko noblezia familia batean. Familia Eskoziako Barclay klaneko kidea zen eta alemanez hitz egiten zuten. Napoleonek Errusia erretiratu ondoren, errusiarrek Barclay heroitzat jo zuten. Kutuzov hil ondoren, armadako buru izendatu zuten berriro. 1814an eta mariskal izendatu zuten. (eu)
- Prince Michael Andreas Barclay de Tolly (German: Fürst Michael Andreas Barclay de Tolly; baptised 27 December [O.S. 16 December] 1761 – 26 May [O.S. 14 May] 1818) was an Imperial Russian soldier of Baltic German and Scottish origin, who was commander-in-chief and Minister of War of the Russian Empire during Napoleon's invasion in 1812 and the War of the Sixth Coalition. Barclay implemented a number of reforms during this time that improved supply system in the army, doubled the number of army troops, and implemented new combat training principles. He was also the Governor-General of Finland. (en)
- Le prince Michel Barclay de Tolly, connu en Russie sous le nom de Mikhaïl Bogdanovitch Barclay de Tolly (Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли), né le 24 décembre 1761 à Pomautsch en Livonie (actuellement (lt) en Lituanie) d’une famille germano-balte originaire d’Écosse, et mort le 26 mai 1818 à Insterbourg en Prusse, est un feld-maréchal russe. (fr)
- 크냐지 미하일 안드레아스 바르클라이 데 톨리 (Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли, 1761년 2월 16일 ~ 1818년 5월 14일)은 러시아 원정과 제6차 대프랑스 동맹 당시 러시아 제국의 이자 국방부 장관이었다. 그는 이 시기 동안 육군의 보급 체계를 개선하고, 육군 병력 수를 2배로 증강시켰으며 새로운 전투 훈련 원칙을 적용하는 등 여러 군 개혁을 실행했다. 그는 또한 이기도 했다. 바르클라이 데 톨리는 스코틀랜드 의 일원이었던 리보니아의 발트 독일인 귀족 집안에서 태어났다. 그의 아버지는 처음으로 으로 인정받았다. 바르클라이는 1776년의 어린 나이에 러시아 제국 육군에 참여했고, 츠코프 카리비너 여단에 들어갔다. 그는 1788년 오스만 제국과의 전쟁에서 오차코프를 점령하는데 큰 공을 세웠고, 그는 으로부터 훈장을 수여받았다. 이후 그는 제1차 러시아-스웨덴 전쟁에 참여했다. 1794년 그는 코시치우슈코 봉기에 참전해 빌뉴스를 점령하는 공을 세웠다. (ko)
- Michael Andreas Barclay de Tolly (Russisch: Михаил Богданович Барклай-де-Толли, Michail Bogdanovitsj Barklaj-de-Tolli) (Pamūšis, 27 december 1761 - Insterburg, 26 mei 1818) was een Russische veldmaarschalk. Hij werd geboren in het gouvernement Kovno als afstammeling van een Schotse adellijke familie (huis Barclay de Tolly-Weymarn, deel van de Clan Barclay) die in de 17e eeuw naar Lijfland was getrokken. Hij ging al op jonge leeftijd in het Russische leger. In 1788-1789 diende Barclay tegen de Turken, in 1790 en 1794 tegen de Zweden en Polen. Hij werd kolonel in 1798 en generaal-majoor in 1799. (nl)
- Князь Михаи́л Богда́нович Баркла́й-де-То́лли (при рождении Михаэ́ль Андре́ас Барклай де Толли, 16 [27] декабря 1761, Памушис, Пакруойский район — 14 [26] мая 1818, Инстербург, Восточная Пруссия) — русский полководец шотландско-немецкого происхождения. (ru)
- Миха́йло Богда́нович Баркла́й-де-Толлі́ (при народженні Міхаель Андреас Барклай-де-Толлі, нім. Michael Andreas Barclay de Tolly; нар. 16 (27) грудня 1761, Герцогство Курляндії та Семигалії — пом. 14 (26) травня 1818, Королівство Пруссія) — російський полководець, учасник франко-російської війни 1812 року, генерал-фельдмаршал. Відзначився в російсько-турецькій війні 1787—91 років при штурмі Очакова, де був ад'ютантом відомого генерала В. А. фон Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймського. (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}