| dbo:abstract
|
- لادسلاو الأول المعروف بالشهم (نابولي، 15 فبراير 1376 - نابولي، 6 أغسطس 1414) ملك نابولي والحائز على ألقاب ملك بيت المقدس وملك صقلية ، وكونت بروفنسا وفوركالييه (1386-1414) ، ولقب ملك المجر من سنة 1390 حتى 1414. منذ عام 1406. كان آخر الذكور من الفرع الرئيسي لسلالة أنجو. (ar)
- Ladislau I de Nàpols el Magnànim ( 1377 - Nàpols 1414 ), comte de Provença i rei de Nàpols i Jerusalem (1386-1414), i rei titular d'Hongria (1390-1414). (ca)
- Ladislav I. Neapolský (červenec 1376 – 6. srpna 1414) byl od roku 1386 neapolským králem, chorvatsko-uherským vzdorokrálem, titulárním králem Jeruzaléma a od roku 1406 také knížetem Taranta. (cs)
- Ο Λαδίσλαος της Νεαπόλεως ο μεγαλόψυχος (Ladislao I di Napoli, Νάπολη, 11 Ιουλίου 1377 - Νάπολη, 6 Αυγούστου 1414) από τον Οίκο των Καπετιδών-Ανζού ήταν βασιλιάς της Νεαπόλεως (1386 - 1414), Πρίγκιπας της Αχαΐας (1386 - 1396) και Πρίγκιπας του Τάραντα (1406 - 1414). Ήταν γιος του Κάρολου Γ΄ της Νεαπόλεως και της εξαδέλφης του Μαργαρίτας των Καπετιδών-Ανζού, κόρης του Καρόλου δούκα του Δυρραχίου. Όταν έγινε δέκα ετών δολοφονήθηκε ο πατέρας του και η μητέρα του κατέφυγε στη Γκαέτα της Νάπολης, έτσι μεγάλωσε μέσα σε ένα περιβάλλον με συνεχείς διαμάχες και πολέμους. Το 1386, με το τέλος του πατέρα του, αυτόματα έγινε και πρίγκιπας της Αχαΐας, όπου διοίκησε μέσω . Το 1392 αντιμετώπισε με επιτυχία τον Λουδοβίκο Β΄ των Βαλουά-Ανζού, που διεκδικούσε τον θρόνο της Νεαπόλεως και τον ανάγκασε να γυρίσει στη Γαλλία το 1399. Το 1396 πώλησε το Πριγκιπάτο της Αχαΐας στον αρχηγό της Ναβαρρικής Εταιρείας Πέτρο Μπόρντο του Σαν Σουπεράνο για 3.000 δουκάτα. Τέσσερα μέλη του Οίκου του ήταν βασιλείς της Ουγγαρίας-Κροατίας: ο πατέρας του και τώρα η 3η εξαδέλφη τού Λαδισλάου, η Μαρία των Καπετιδών-Ανζού με τον σύζυγό της Σιγισμούνδο της Γερμανίας. Το 1402 ορισμένοι Ούγγροι ευγενείς, αφού επαναστάτησαν κατά του Σιγισμούνδου, τον συνέλαβαν, τον φυλάκισαν και μετά πρόσφεραν το Ουγγρικό στέμμα στον Λαδίσλαο, που το αποδέχτηκε. Στέφθηκε βασιλιάς της Ουγγαρίας στις 5 Αυγούστου 1403 στη Ζάρα, αλλά δεν έμεινε εκεί, επιστρέφοντας στην Νάπολη. Το 1409 πώλησε τα δικαιώματα της οικογενείας του στο Δυρράχιο και τη Δαλματία στη Βενετική Δημοκρατία για 100.000 δουκάτα. Επιτέθηκε και κατέλαβε την Ρώμη με 12.000 άνδρες στρατό. Έπειτα επιτέθηκε στην Φλωρεντία χωρίς επιτυχία. Το 1414 απεβίωσε στη Νάπολη σε ηλικία 37 ετών και τον διαδέχθηκε η πρεσβύτερη αδελφή του Ιωάννα Β΄. (el)
- Ladislaus von Neapel, auch Ladislaus der Großmütige, (* Juli 1376; † 6. August 1414 in Neapel) war seit 1386 König von Neapel, kroatisch-ungarischer Gegenkönig und Titularkönig von Jerusalem, seit 1406 auch Fürst von Tarent. (de)
- Ladislao la Grandanima (n. en 1376 aŭ 1377 - m. la 6-an de aŭgusto 1414) estis reĝo de Napolo kaj titola reĝo de Jerusalemo kaj Sicilio, titola grafo de Provenco kaj Forcalquier (1386-1414) kaj titola reĝo de Hungario kaj Dalmatio (1390-1414). Li estas la lasta viro de la pliaĝa branĉo de Anĵuo. Li fariĝis lerta politika kaj militista estro, kaj la protektanto kaj kontrolanto de la papo Inocento la 7-a. Li profitis el la multaj tumultoj tra tiutempa Italio por ege plivastigi siajn reĝlandon kaj potencon, proprigante al si la plej grandan parton de la papa ŝtato. (eo)
- Ladislao I de Anjou-Durazzo llamado el Liberal (Nápoles, 11 de julio de 1376 - Nápoles, 6 de agosto de 1414). Rey de Nápoles (1386-1390 y 1399-1414), antirrey de Hungría (1403-1414). Hijo de Carlos III de Nápoles (también Carlos II de Hungría) y de Margarita de Durazzo. (es)
- Ladislaus the Magnanimous (Italian: Ladislao, Hungarian: László; 15 February 1377 – 6 August 1414) was King of Naples from 1386 until his death and an unsuccessful claimant to the kingdoms of Hungary and Croatia. Ladislaus was a skilled political and military leader, protector and controller of Pope Innocent VII; however, he earned a bad reputation concerning his personal life. He profited from disorder throughout Italy to greatly expand his kingdom and his power, appropriating much of the Papal States to his own use. He was the last male of the Capetian House of Anjou. (en)
- Ladislas d'Anjou-Durazzo dit le Magnanime et le Victorieux, né à Naples le 15 février 1377, mort à Naples le 6 août 1414, roi de Naples de 1386 à 1414, roi titulaire de Jérusalem, de Dalmatie, de Croatie, de Ramie, de Serbie, de Galicie, de Lodomérie, de Cumanie et de Bulgarie et roi de Hongrie en 1403, est le fils de Charles III de Naples, roi de Naples et de Hongrie, et de Marguerite de Durazzo. (fr)
- Ladislaus the Magnanimous (bahasa Italia: Ladislao, bahasa Hongaria: László; 15 Februari 1377 – 6 Agustus 1414) adalah raja Napoli dari 1386 sampai kematiannya. Ladislaus adalah seorang pemimpin militer dan politik terampil serta pelindung dan pengarah Paus Innosensius VII. Ia adalah laki-laki terakhir dari . (in)
- Ladislao I di Napoli, noto anche come Ladislao d'Angiò-Durazzo, Ladislao di Durazzo o Ladislao il Magnanimo (Napoli, 15 febbraio 1377 – Napoli, 6 agosto 1414), figlio del re Carlo III d'Angiò-Durazzo e della regina Margherita di Durazzo, fu re di Napoli dal 1386, anno dell'assassinio del padre, al 1414, anno della sua stessa morte. Oltre a essere sovrano del Regno di Napoli fu detentore dei titoli di Re titolare di Gerusalemme e di Sicilia (1386-1414), Re titolare d'Ungheria e di Croazia (1390-1414), Conte titolare di Provenza e di Forcalquier (1386-1414), Conte consorte di Lecce e Principe di Taranto (1406-1414), come secondo marito dell'ereditiera Maria d'Enghien, e Principe titolare d'Acaia. Fu l'ultimo erede maschio legittimo degli Angiò-Durazzo, ramo collaterale della dinastia estintasi nel ramo principale nel 1382 con Giovanna I di Napoli, gli Angioini. Dopo la morte gli succedette la sorella Giovanna II, poi morta anch'ella senza eredi; la corona andò infine a Renato d'Angiò-Valois, ultimo re della dinastia degli Angioini nel Regno di Napoli. (it)
- ラディズラーオ1世（Ladislao I, 1376年2月11日 - 1414年8月6日）は、ナポリ王（在位：1386年 - 1389年、1399年 - 1414年）。名目上はエルサレム王、シチリア王、プロヴァンス伯、ハンガリー王でもあった。アンジュー＝シチリア家最後の男系男子である。 (ja)
- Ladislaus van Napels bijgenaamd de Grootmoedige (Napels, 15 februari 1377 - aldaar, 6 augustus 1414) was van 1386 tot aan zijn dood koning van Napels en titulair koning van Jeruzalem, van 1390 tot aan zijn dood titulair koning van Hongarije en van 1406 tot aan zijn dood vorst van . Hij was het laatste mannelijke lid van het huis Anjou-Sicilië. (nl)
- Władysław I Andegaweński, Władysław z Durazzo, wł. Ladislao I di Napoli, Ladislao d'Angiò, Ladislao di Durazzo, (ur. 14 lipca 1376 lub 15 lutego 1377, zm. 6 sierpnia 1414) – król Neapolu 1389–1414, tytularny król Węgier od 1403, tytularny król Jerozolimy. Król Neapolu Władysław I był jednym z najwybitniejszych przedstawicieli dynastii andegaweńskiej, dążącym do zdobycia hegemonii w całej Italii i ostatnim z władców tego rodu zasiadającym (choć krótkotrwale) na tronie Królestwa Węgier. (pl)
- Vladislav av Neapel, även kallad Vladislav (eller Ladislaus) av Durrazzo (italienska: Ladislao I d'Angiò, Ladislao di Durazzo), född 1376 eller 1377, var kung av Neapel (egentligen fastlandsriket Sicilien) från år 1386 till sin död 1414, titulärkung av Sicilien och Jerusalem samt titulärkung av Ungern. Vladislav var son till Karl III och Margareta av Durazzo. Han efterträddes på tronen av sin syster Johanna II av Neapel. (sv)
- Ladislau I, dito o Magnânimo, conhecido também como Ladislau d'Anjou-Durazzo e Ladislau de Durazzo (Nápoles, 15 de fevereiro de 1377 - Nápoles, 6 de agosto de 1414) foi um Rei de Nápoles e detentor dos títulos de Rei de Jerusalém, o Rei da Sicília, o Conde de Provença e Forcalquier (1386-1414), e os títulos de Rei da Hungria (1390-1414) e príncipe da Acaia (1386-1396). A partir de 1406 ele também tornou-se príncipe de Taranto. Foi o último descendente masculino do ramo principal da dinastia de Anjou. (pt)
- 宽宏者拉迪斯劳（義大利語：Ladislao I di Napoli，1377年2月15日－1414年8月6日），那不勒斯国王，自称耶路撒冷国王、西西里国王、、（1386 - 1414），1390年以后自称匈牙利和克罗地亚国王未果。拉迪斯劳是一个有能力的政治和军事领导者、教宗依諾增爵七世的保护者和控制者；但因为个人原因声誉却很糟。他从整个意大利所处的无序状态中获利，极大地扩张了那不勒斯王国的领土和自身的权力，并且将教宗国的很多领地据为己用。卡佩王朝大安茹支系最后的男嗣。 (zh)
- Ладислав Неапольський або Владислав Великодушний (італ. Ladislao il Magnanimo di Napoli, 15 лютого 1377 — 6 серпня 1414) — король Неаполя (1386—1414), король Угорщини й Хорватії (1390—1414), титулярний король Єрусалиму і Сицилії, титулярний граф Провансу і Форкальк'є (1386—1414). Син короля Неаполя, короля Угорщини і Хорватії Карла ІІІ. Був останнім представником чоловічої старшої лінії Анжуйської династії (Анжу-Сицилійського лінії). Ладислав Неапольський був видатним політичним і військовим лідером, захисником католицької церкви та Папи Римського Інокентія VII; однак, мав погану репутацію щодо його особистого життя[джерело?]. За часи правління зміг значно розширити своє королівство, централізувати й посилити королівську владу. (uk)
- Владислав I Дураццо (итал. Ladislao I di Napoli; 15 февраля 1377 или 1376, Неаполь — 6 августа 1414 или 1414, Неаполь) — король Неаполя с 1386 года, последний мужской представитель Анжуйской династии. Сын Карла III Малого и Маргариты Дураццо. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- لادسلاو الأول المعروف بالشهم (نابولي، 15 فبراير 1376 - نابولي، 6 أغسطس 1414) ملك نابولي والحائز على ألقاب ملك بيت المقدس وملك صقلية ، وكونت بروفنسا وفوركالييه (1386-1414) ، ولقب ملك المجر من سنة 1390 حتى 1414. منذ عام 1406. كان آخر الذكور من الفرع الرئيسي لسلالة أنجو. (ar)
- Ladislau I de Nàpols el Magnànim ( 1377 - Nàpols 1414 ), comte de Provença i rei de Nàpols i Jerusalem (1386-1414), i rei titular d'Hongria (1390-1414). (ca)
- Ladislav I. Neapolský (červenec 1376 – 6. srpna 1414) byl od roku 1386 neapolským králem, chorvatsko-uherským vzdorokrálem, titulárním králem Jeruzaléma a od roku 1406 také knížetem Taranta. (cs)
- Ladislaus von Neapel, auch Ladislaus der Großmütige, (* Juli 1376; † 6. August 1414 in Neapel) war seit 1386 König von Neapel, kroatisch-ungarischer Gegenkönig und Titularkönig von Jerusalem, seit 1406 auch Fürst von Tarent. (de)
- Ladislao la Grandanima (n. en 1376 aŭ 1377 - m. la 6-an de aŭgusto 1414) estis reĝo de Napolo kaj titola reĝo de Jerusalemo kaj Sicilio, titola grafo de Provenco kaj Forcalquier (1386-1414) kaj titola reĝo de Hungario kaj Dalmatio (1390-1414). Li estas la lasta viro de la pliaĝa branĉo de Anĵuo. Li fariĝis lerta politika kaj militista estro, kaj la protektanto kaj kontrolanto de la papo Inocento la 7-a. Li profitis el la multaj tumultoj tra tiutempa Italio por ege plivastigi siajn reĝlandon kaj potencon, proprigante al si la plej grandan parton de la papa ŝtato. (eo)
- Ladislao I de Anjou-Durazzo llamado el Liberal (Nápoles, 11 de julio de 1376 - Nápoles, 6 de agosto de 1414). Rey de Nápoles (1386-1390 y 1399-1414), antirrey de Hungría (1403-1414). Hijo de Carlos III de Nápoles (también Carlos II de Hungría) y de Margarita de Durazzo. (es)
- Ladislaus the Magnanimous (Italian: Ladislao, Hungarian: László; 15 February 1377 – 6 August 1414) was King of Naples from 1386 until his death and an unsuccessful claimant to the kingdoms of Hungary and Croatia. Ladislaus was a skilled political and military leader, protector and controller of Pope Innocent VII; however, he earned a bad reputation concerning his personal life. He profited from disorder throughout Italy to greatly expand his kingdom and his power, appropriating much of the Papal States to his own use. He was the last male of the Capetian House of Anjou. (en)
- Ladislas d'Anjou-Durazzo dit le Magnanime et le Victorieux, né à Naples le 15 février 1377, mort à Naples le 6 août 1414, roi de Naples de 1386 à 1414, roi titulaire de Jérusalem, de Dalmatie, de Croatie, de Ramie, de Serbie, de Galicie, de Lodomérie, de Cumanie et de Bulgarie et roi de Hongrie en 1403, est le fils de Charles III de Naples, roi de Naples et de Hongrie, et de Marguerite de Durazzo. (fr)
- Ladislaus the Magnanimous (bahasa Italia: Ladislao, bahasa Hongaria: László; 15 Februari 1377 – 6 Agustus 1414) adalah raja Napoli dari 1386 sampai kematiannya. Ladislaus adalah seorang pemimpin militer dan politik terampil serta pelindung dan pengarah Paus Innosensius VII. Ia adalah laki-laki terakhir dari . (in)
- ラディズラーオ1世（Ladislao I, 1376年2月11日 - 1414年8月6日）は、ナポリ王（在位：1386年 - 1389年、1399年 - 1414年）。名目上はエルサレム王、シチリア王、プロヴァンス伯、ハンガリー王でもあった。アンジュー＝シチリア家最後の男系男子である。 (ja)
- Ladislaus van Napels bijgenaamd de Grootmoedige (Napels, 15 februari 1377 - aldaar, 6 augustus 1414) was van 1386 tot aan zijn dood koning van Napels en titulair koning van Jeruzalem, van 1390 tot aan zijn dood titulair koning van Hongarije en van 1406 tot aan zijn dood vorst van . Hij was het laatste mannelijke lid van het huis Anjou-Sicilië. (nl)
- Władysław I Andegaweński, Władysław z Durazzo, wł. Ladislao I di Napoli, Ladislao d'Angiò, Ladislao di Durazzo, (ur. 14 lipca 1376 lub 15 lutego 1377, zm. 6 sierpnia 1414) – król Neapolu 1389–1414, tytularny król Węgier od 1403, tytularny król Jerozolimy. Król Neapolu Władysław I był jednym z najwybitniejszych przedstawicieli dynastii andegaweńskiej, dążącym do zdobycia hegemonii w całej Italii i ostatnim z władców tego rodu zasiadającym (choć krótkotrwale) na tronie Królestwa Węgier. (pl)
- Vladislav av Neapel, även kallad Vladislav (eller Ladislaus) av Durrazzo (italienska: Ladislao I d'Angiò, Ladislao di Durazzo), född 1376 eller 1377, var kung av Neapel (egentligen fastlandsriket Sicilien) från år 1386 till sin död 1414, titulärkung av Sicilien och Jerusalem samt titulärkung av Ungern. Vladislav var son till Karl III och Margareta av Durazzo. Han efterträddes på tronen av sin syster Johanna II av Neapel. (sv)
- Ladislau I, dito o Magnânimo, conhecido também como Ladislau d'Anjou-Durazzo e Ladislau de Durazzo (Nápoles, 15 de fevereiro de 1377 - Nápoles, 6 de agosto de 1414) foi um Rei de Nápoles e detentor dos títulos de Rei de Jerusalém, o Rei da Sicília, o Conde de Provença e Forcalquier (1386-1414), e os títulos de Rei da Hungria (1390-1414) e príncipe da Acaia (1386-1396). A partir de 1406 ele também tornou-se príncipe de Taranto. Foi o último descendente masculino do ramo principal da dinastia de Anjou. (pt)
- 宽宏者拉迪斯劳（義大利語：Ladislao I di Napoli，1377年2月15日－1414年8月6日），那不勒斯国王，自称耶路撒冷国王、西西里国王、、（1386 - 1414），1390年以后自称匈牙利和克罗地亚国王未果。拉迪斯劳是一个有能力的政治和军事领导者、教宗依諾增爵七世的保护者和控制者；但因为个人原因声誉却很糟。他从整个意大利所处的无序状态中获利，极大地扩张了那不勒斯王国的领土和自身的权力，并且将教宗国的很多领地据为己用。卡佩王朝大安茹支系最后的男嗣。 (zh)
- Владислав I Дураццо (итал. Ladislao I di Napoli; 15 февраля 1377 или 1376, Неаполь — 6 августа 1414 или 1414, Неаполь) — король Неаполя с 1386 года, последний мужской представитель Анжуйской династии. Сын Карла III Малого и Маргариты Дураццо. (ru)
- Ο Λαδίσλαος της Νεαπόλεως ο μεγαλόψυχος (Ladislao I di Napoli, Νάπολη, 11 Ιουλίου 1377 - Νάπολη, 6 Αυγούστου 1414) από τον Οίκο των Καπετιδών-Ανζού ήταν βασιλιάς της Νεαπόλεως (1386 - 1414), Πρίγκιπας της Αχαΐας (1386 - 1396) και Πρίγκιπας του Τάραντα (1406 - 1414). Το 1414 απεβίωσε στη Νάπολη σε ηλικία 37 ετών και τον διαδέχθηκε η πρεσβύτερη αδελφή του Ιωάννα Β΄. (el)
- Ladislao I di Napoli, noto anche come Ladislao d'Angiò-Durazzo, Ladislao di Durazzo o Ladislao il Magnanimo (Napoli, 15 febbraio 1377 – Napoli, 6 agosto 1414), figlio del re Carlo III d'Angiò-Durazzo e della regina Margherita di Durazzo, fu re di Napoli dal 1386, anno dell'assassinio del padre, al 1414, anno della sua stessa morte. Oltre a essere sovrano del Regno di Napoli fu detentore dei titoli di Re titolare di Gerusalemme e di Sicilia (1386-1414), Re titolare d'Ungheria e di Croazia (1390-1414), Conte titolare di Provenza e di Forcalquier (1386-1414), Conte consorte di Lecce e Principe di Taranto (1406-1414), come secondo marito dell'ereditiera Maria d'Enghien, e Principe titolare d'Acaia. (it)
- Ладислав Неапольський або Владислав Великодушний (італ. Ladislao il Magnanimo di Napoli, 15 лютого 1377 — 6 серпня 1414) — король Неаполя (1386—1414), король Угорщини й Хорватії (1390—1414), титулярний король Єрусалиму і Сицилії, титулярний граф Провансу і Форкальк'є (1386—1414). Син короля Неаполя, короля Угорщини і Хорватії Карла ІІІ. Був останнім представником чоловічої старшої лінії Анжуйської династії (Анжу-Сицилійського лінії). (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
