| dbo:abstract
|
- La movado Hòa Hảo estas religia tradicio bazita sur la Budhismo, fondita en 1939 por Huỳnh Phú Sổ, profeto kaj mistikulo de la provinco de An Giang, situanta en la delto de la rivero Mekongo, en Suda Vjetnamio. Liaj sekvantoj konsideras Sổ kiel profeton kaj vivantan Budhon, destinitan por savi la homaron de suferoj kaj protekti la vjetnaman popolon. La tradicio Hòa Hảo estas daŭrigo de la budhisma instruado de la 19-a jarcento konata kiel Bửu Sơn Kỳ Hương.Grava ĉefaĵo de la movado Hòa Hảo estas ĝia emfazo de kamparanoj, ekzempligita per la malnova slogano: "Praktiku Budhismon dum la tero." Hòa Hảo ankaŭ emfazas la praktikon de budhismo fare de laikoj hejme, anstataŭ fokusiĝi ĉefe en templo-adorado kaj ordigado. Helpo al malriĉuloj estas instigita anstataŭ konstrui pagodojn kaj plenumi multekostajn kaj luksajn ritojn. En 1939 Huỳnh verkis kvar mallongajn volumojn konatajn kiel "orakoloj" laŭ simpla kaj alirebla poezia stilo, en kiuj li disvolvas la fundamentojn kaj fundamenton de sia religia doktrino. La religia movado fondita por Huỳnh Phú Sổ postvivis la morton de sia fondinto. Nuntempe la movado Hòa Hảo havas plurajn milionojn da partianoj tutmonde. (eo)
- Hòa Hảo (vietn. Đạo Hòa Hảo und Phật giáo Hòa Hảo, selten Hoahaoismus) ist der Name einer buddhistischen neuen religiösen Bewegung („Sekte“), die im Jahr 1939 vom erst neunzehnjährigen Huỳnh Phú Sổ im Mekongdelta im Süden Vietnams – zu diesem Zeitpunkt Cochinchina unter französischer Kolonialherrschaft – gegründet wurde. Hòa Hảo war dabei der Name seines Heimatdorfes im Kreis der Provinz An Giang, bedeutet aber wörtlich auch „Harmonie“ oder „Eintracht“. Der Hòa-Hảo-Glaube beruht auf den „Đạo Bửu Sơn Kỳ Hương“ genannten Lehren des im 19. Jahrhunderten lebenden Mystikers und hat einen bäuerlich und puritanisch geprägten Laien-Buddhismus zum Ziel. Ein zentrales Element ist dabei die Verehrung des Zukunfts-Buddha Maitreya als kommender Erlöser, verbunden mit animistischen Praktiken des lokalen Volksglaubens. Auf prachtvolle Zeremonien und luxuriöse Tempelbauten soll zugunsten der Unterstützung von Bedürftigen verzichtet werden. Diese Lehre fand unter der einfachen Landbevölkerung, die durch die Wirtschaftskrise der 1930er-Jahre verarmt und verunsichert war, schnell großen Anklang, so dass Hòa Hảo innerhalb eines Jahres zu einer Massenbewegung mit messianisch-millenaristischem Charakter wurde und in mehreren Provinzen entlang der Grenze zu Kambodscha die Bevölkerungsmehrheit umfasste. Da die Hòa-Hảo-Bewegung bald auch weltliche Macht anstrebte, eigene bewaffnete Milizen aufstellte und mit dem im Exil lebenden nationalistischen Unabhängigkeitskämpfer Prinz Cường Để sympathisierte, versuchten die Kolonialbehörden sie zu unterdrücken. So wurde Huỳnh Phú Sổ knapp ein Jahr lang in eine psychiatrische Anstalt eingesperrt. Zu dieser Zeit – inzwischen war der Zweite Weltkrieg ausgebrochen – wurde jedoch Französisch-Indochina von den Japanern besetzt, die der Hòa-Hảo-Bewegung wohlwollend gegenüberstanden und diese auch aktiv förderten. Nach der japanischen Kapitulation nutzten die Hòa Hảo das entstandene Machtvakuum und übernahmen, ausgerüstet mit japanischen Waffen, militärisch die Kontrolle über mehrere südliche Provinzen. Die Hòa Hảo, die konkurrierende synkretistische Cao-Đài-Sekte und das Verbrechersyndikat Bình Xuyên kontrollierten nun gemeinsam nahezu das gesamte ländliche Cochinchina. Die Hòa Hảo kooperierten zunächst mit den kommunistisch-dominierten Việt Minh, mit denen sie das Ziel der nationalen Unabhängigkeit teilten; beide Seiten misstrauten aber einander. Als Nguyễn Bình, der Anführer der südlichen Việt Minh, im Jahr 1947 erfuhr, dass die Hòa Hảo insgeheim Gespräche mit dem französischen Geheimdienst (Deuxième Bureau) führten, lockte er Huỳnh Phú Sổ in eine Falle, entführte ihn und ließ ihn nach standrechtlich hinrichten. Nach dem Tod ihres Gründers und Propheten spalteten sich die Hòa Hảo in mehrere Gruppen auf, deren Anführer und Warlords Ba Cụt (Lê Quang Vinh), Trần Văn Soái, und sowohl gegeneinander als auch gegen die Việt Minh kämpften. Die Mehrheit der Hòa-Hảo-Militärführer arbeitete schließlich im Indochinakrieg mit den Franzosen und später der profranzösischen Bảo-Đại-Regierung zusammen, wobei ihre Loyalität stets unsicher blieb. Die Franzosen ließen die Macht der Hòa-Hảo-Führer in den ländlichen Regionen des Mekongdeltas unangetastet und verliehen den Hòa-Hảo-Kampfverbänden einen semi-offiziellen Status. Im Gegenzug verhinderten die Hòa Hảo in den von ihnen beherrschten Gebieten das Eindringen der Việt Minh – durchaus mit Erfolg. Ähnliche Übereinkünfte trafen die Franzosen auch mit den Cao-Đài- und Bình-Xuyên-Anführern. Eine Ausnahme dazu stellte lediglich der Hòa-Hảo-Offizier dar, der 1947 den Việt Minh beitrat und hochrangige Ämter in deren Kommandostruktur erlangte. Nach dem Ende des Indochinakrieges und der Teilung Vietnams setzte sich in Südvietnam mit US-Unterstützung Ngô Đình Diệm als neuer Premierminister durch. Die Führer der Hòa Hảo, Cao Đài und Bình Xuyên setzten Diệm unmittelbar nach Amtsantritt unter Druck, mit dem Ziel ihre bisherige Machtposition zu erhalten oder sogar ausweiten zu können. Diệm ging nicht darauf ein, sondern im Frühjahr 1955 militärisch gegen die Gruppierungen vor (Sektenkrise und Schlacht von Saigon). Ein Jahr später wurde als letzter Gegner der Hòa-Hảo-Führer Ba Cụt gefangen genommen und hingerichtet, womit Diệm seine Position gefestigt hatte. Gänzlich besiegt waren die Hòa Hảo damit aber nicht, zum Zeitpunkt von Diệms Ermordung im Jahr 1963 kontrollierten sie immer noch (oder wieder) mehrere Provinzen. Viele der ehemaligen Hòa-Hảo-Kämpfer schlossen sich der Nationalen Befreiungsfront (Vietcong) an. Andere Anhänger wandten sich nach Diệms Tod hingegen wieder der Regierung in Saigon zu, so existierte über mehrere Legislaturperioden hinweg eine Hòa-Hảo-Fraktion im südvietnamesischen Parlament. Im wiedervereinigten sozialistischen Vietnam wurden die Hòa Hảo als offizielle Religionsgruppe anerkannt, aufgrund ihrer antikommunistischen Vergangenheit aber eingeschränkt und überwacht. Heute gibt es schätzungsweise 2 Millionen Hòa-Hảo-Anhänger (etwa zwei Prozent der Bevölkerung Vietnams), die fast ausschließlich im Mekongdelta leben. Damit sind die Hòa Hảo nach und Katholiken die drittgrößte Religionsgruppe, ungefähr gleichauf mit den Cao Đài. (de)
- Hòa Hảo is a religious movement described either as a syncretistic folk religion or as a sect of Buddhism. It was founded in 1939 by Huỳnh Phú Sổ (1920–1947), who is regarded as a saint by its devotees. It is one of the major religions of Vietnam with between one million and eight million adherents, mostly in the Mekong Delta. The religious philosophy of Hòa Hảo, which rose from the Miền Tây region of the Mekong Delta, is essentially Buddhist. It reforms and revises the older Bửu Sơn Kỳ Hương tradition of the region, and possesses quasi-millenarian elements. Hòa Hảo is an amalgam of Buddhism, ancestor worship, animistic rites, elements of Confucian doctrine, and the White Lotus religion, transformed and adapted to the mores and customs of the peasants of the region. Coming from the remote edges of Southern Vietnam, it opposes urban life and prefers a communitarian lifestyle. Unlike orthodox Buddhism, Hòa Hảo eschews elaborate rituals and temples, maintains no monastic order, and teaches home practice. It also advocates that each devotee can have direct communion with the Buddha, and that inner faith is more important than external rites. Regular Hòa Hảo rites are limited to four prayers a day, while the devotees are to maintain the Three Fundamental Bonds and Five Constant Virtues. The influence of colonial overlords, the growing intensity of war from the late 1930s to the mid-1970s, and the attendant ideological conflicts all shaped the inception and later development of Hòa Hảo. It was, along with Hồ Chí Minh's Việt Minh and another religious movement known as Cao Đài, one of the first groups to engage in military conflict with colonial powers, first the French and then the Japanese. Hòa Hảo flourished under the Japanese occupation of World War II, with its adherents largely being peasants, tenants, and agricultural workers. It transformed into a militant and nationalist religion, and rapidly developed into a private army that operated mainly for the benefit of its leaders, while setting up its own virtually autonomous government in the region. The Hòa Hảo remained an autonomous force in Vietnamese politics after the war, opposing both French colonialists and the Việt Minh movement. During the First Indochina War, disagreements with other major factions made the Hòa Hảo an aggressive religio-political-military cult. Sổ was kidnapped and executed by the Việt Minh while coming back from an unsuccessful conference to resolve issues with the Communists. Many Hoahaoists hailed him as a Messianic figure who would arrive in a time of crisis. Sổ's death led to factionalism, parochialism, and outside organizational influence. The Hòa Hảo led a war against the Communists, being labelled as the "strongest anti-Việt Minh element in the country". Nevertheless, the Hòa Hảo, along with other religio-political organizations, dominated the political and social scene of Southern Vietnam by the 1950s, claiming a stake in the formation of a non-communist South Vietnam. After 1954, the Hòa Hảo initiated armed opposition to President Ngô Đình Diệm's American-backed government. They controlled various southern and western regions of South Vietnam at the time of Diệm's death in 1963. They then led a campaign against Việt Cộng for the defense of their home provinces during the Vietnam War, becoming a major autonomous political force in South Vietnam until the Fall of Saigon in 1975. Disbanded by the new government, the Hòa Hảo were oppressed and struggled for rights following the war. Only in 1999 were they officially recognized by the state, but the government imposes harsh controls on dissenting Hòa Hảo groups that do not follow the state-sanctioned branch. The Hòa Hảo sought to preserve their religious identity and independence. They made temporary alliances with past enemies. Originally concerned only with religious autonomy, the Hòa Hảo struggled against the French, the Japanese, the Việt Minh, again the French, the newly independent South Vietnam, the Việt Cộng, and the North Vietnamese Army. They enjoyed political influence during post-Diệm regimes of Saigon. (en)
- El movimiento Hòa Hảo es una tradición religiosa basada en el budismo, fundada en 1939 por Huỳnh Phú Sổ, un profeta y místico originario de la Provincia de An Giang, ubicada en la región del Delta del río Mekong, en Vietnam del Sur. Sus seguidores consideran a Sổ como un profeta y un Buda viviente, destinado a salvar a la humanidad del sufrimiento y proteger al pueblo vietnamita. La tradición Hòa Hảo es una continuación de la enseñanza budista del siglo XIX conocida como Bửu Sơn Kỳ Hương. Una característica importante del movimiento Hòa Hảo es su énfasis en los campesinos, ejemplificado en el viejo eslogan: "Practica el budismo mientras trabajas la tierra". Hòa Hảo también enfatiza la práctica del budismo por parte de los laicos en el hogar, en lugar de centrarse principalmente en la adoración y la ordenación en el templo. Se alienta la ayuda a los pobres en lugar de construir pagodas y celebrar rituales caros y lujosos. En 1939, Huỳnh escribió cuatro volúmenes cortos conocidos como "oráculos" en un estilo poético simple y accesible, en los que desarrolla las bases y el fundamento de su doctrina religiosa. El movimiento religioso fundado por Huỳnh Phú Sổ sobrevivió a la muerte de su fundador. Actualmente el movimiento Hòa Hảo tiene varios millones de seguidores en todo el Mundo. (es)
- Le Hòa Hảo est une secte basée sur le bouddhisme, fondée en 1939 par Huỳnh Phú Sổ, natif du village de Hòa Hảo dans la région du delta du Mékong, en Cochinchine (Sud de l'actuel Viêt Nam). Il est considéré par les adhérents de cette secte comme un prophète. Le Hòa Hảo affirme avoir approximativement deux millions de fidèles au Viêt Nam. Ainsi, dans certaines provinces du delta, plus de 90 % de la population pratiquerait cette religion, attendant le retour de leur prophète. (fr)
- Đạo Hòa Hảo , juga dikenal dengan Hao Hao atau Hoahaoisme, adalah sebuah agama tradisi, yang berakar pada ajaran Buddhisme, yang didirikan pada 1939 oleh Huỳnh Phú Sổ yang berasal dari wilayah Delta Sungai Mekong di selatan Vietnam. Para pengikutnya menganggap Huỳnh Phú Sổ sebagai seorang nabi, dan Hòa Hảo adalah sebuah kelanjutan dari pengajaran Buddha pada abad ke-19 yang dikenal sebagai (Tionghoa-Vietnam 寶山奇香). Para pendiri dari tradisi tersebut dianggap oleh para pengikut Hòa Hảo sebagai Buddha yang hidup. Kepercayaan ini merupakan satu dari berbagai aliran kepercayaan yang banyak dianut warga Vietnam, selain dari kepercayaan Vietnam, Budha, Katolik, Protestan, Caodisme, Islam, Hindu, Yahudi, dan Baha'i. (in)
- 호아하오교(베트남어: Đạo Hòa Hảo, 道和好=(화호(和好))불교라고도 한다.)는 베트남 남부에서 기원한 베트남의 신흥 종교이다. 불교에 바탕을 두었으며, 1939년 (Huỳnh Phú Sổ, 黃富楚, 1919년 ~ 1947년)가 창시하였다. 창시자는 1947년 월맹에 체포되어 처형되었다고 한다. (ko)
- ホアハオ教（ホアハオきょう、ベトナム語：Đạo Hòa Hảo / 道和好）は、ベトナムの仏教系新宗教である。 (ja)
- Hòa Hảo – to buddyjski ruch religijny praktykowany głównie w południowym Wietnamie. Ruch został zapoczątkowany w 1939 roku przez Huỳnh Phú Sổ, uważanego przez wyznawców Hòa Hảo za Oświeconego, który zstąpił na ziemię by uchronić ludzkość od cierpienia.Obrzędowość Hòa Hảo odrzuca wystawność ceremonii, zalecając w zamian skromność i kładzie nacisk na rozwój wewnętrzny. Wyznawcy zanoszą modlitwy przed domowymi ołtarzykami dwa razy dziennie rano i wieczorem. Ponadto w Hòa Hảo cenionymi wartościami są patriotyzm, gotowość obrony ojczyzny, pomoc biednym a wśród zawodów obdarzanych szczególnym szacunkiem jest praca na roli.Szacuje się, że Hòa Hảo praktykowane jest przez blisko 2 miliony buddystów wietnamskich, zwłaszcza w obszarze delty Mekongu. (pl)
- Хоахао (вьетн. Hòa Hảo) — реформистская традиция вьетнамского буддизма. Полное название — Буддизм из деревни Хоахао (вьетн. Phật giáo Hòa Hảo, тьы-ном 佛教和好) или Дао Хоахао (вьетн. Đạo Hòa Hảo). Учение возникло на южновьетнамской территории Французского Индокитая, испытало влияние конфуцианства и культа предков. Есть основания считать его синкретической религией. (ru)
- Hòa Hảo (chữ nho: 和好) är en vietnamesisk religion, grundad 1939 av , såsom en folklig uttolkning av buddhismen. På samma sätt som Cao Đài hade Hòa Hảo tidigt en egen väpnad gren. Det finns uppemot 2 miljoner anhängare till denna gren av buddhism. Synliga skillnader mellan Hòa Hảo och andra former av buddhism är avsaknaden av tempel och buddhastatyer (de senare är ersatta av röda dukar). Flest anhängare har Hòa Hảo längs Mekongfloden i södra Vietnam. (sv)
- Хоахао (в'єт. Hòa Hảo) — релігійний рух, який описується як синкретична або як секта буддизму . Його заснував у 1939 році (1920–1947), якого його прихильники вважають святим. Це одна з основних релігій В'єтнаму, та має від одного до восьми мільйонів прихильників, переважно у дельті Меконгу. Релігійна філософія Хоахао, яка виникла з регіону Мін Тай в дельті Меконгу, по суті є буддійською. Вона реформує та переглядає старіші традиції регіону і містить елементи квазі-міллєнаризмуХоахао — суміш буддизму, культу предків, анімістичних обрядів, елементів конфуціанської доктрини та релігії Білого Лотоса, трансформованих і адаптованих до звичаїв і звичаїв селян регіону. Маючи походження з віддалених околиць Південного В'єтнаму, він виступає проти міського життя і віддає перевагу комунітарному стилю життя. На відміну від ортодоксального буддизму, Хоахао уникає складних ритуалів і храмів, не підтримує чернечий орден і навчає домашній практиці. Він також стверджує, що кожен віруючий може мати безпосереднє спілкування з Буддою, і що внутрішня віра важливіша за зовнішні обряди. Регулярні обряди Хоахао обмежуються чотирма молитвами на день, а віруючі мають підтримувати . Вплив колоніальних володарів, зростаюча інтенсивність війни з кінця 1930-х до середини 1970-х років і супутні ідеологічні конфлікти сформували зародження і подальший розвиток Хоахао. Разом з В’єтмінєм і іншим релігійним рухом, відомим як Каодай, це була одна з перших груп, які вступили у військовий конфлікт з колоніальними державами, спочатку з французами, а потім з японцями. Хоахао процвітав під час японської окупації, його прихильниками переважно були селяни, орендарі та сільськогосподарські робітники. Він перетворився на войовничу і націоналістичну релігію і швидко розвинувся у приватну армію, яка діяла переважно на користь своїх лідерів, водночас створюючи власний фактично автономний уряд у регіоні. Хоахао залишався автономною силою у в'єтнамській політиці після війни, виступаючи проти французьких колонізаторів і руху В'єтмінь. Під час Першої війни в Індокитаї розбіжності з іншими основними фракціями зробили Хоахао агресивним релігійно-політично-військовим культом. Шо був викрадений і страчений В'єтміном, коли він повертався з невдалої конференції для вирішення проблем з комуністами. Багато хоахаоістів вітали його як месіанську фігуру, яка прийде в час кризи. Смерть Шо призвела до фракційності, парафіяльності та зовнішнього організаційного впливу. Хоахао очолив війну проти комуністів, будучи позначеним як «найсильніший анти-в’єтміньським елементом у країні». Тим не менш, Хоахао разом з іншими релігійно-політичними організаціями домінували на політичній та соціальній сцені Південного В'єтнаму до 1950-х років, заявляючи свою участь у формуванні некомуністичного Південного В'єтнаму. Після 1954 року Хоахао ініціювали збройну опозицію проти підтримуваного США уряду президента Нго Дінь Дьєм. Вони контролювали деякі південні та західні регіони Південного В'єтнаму на момент смерті Дьєм в 1963 році. Потім вони вели кампанію проти В'єтконга для захисту своїх рідних провінцій під час війни у В'єтнамі , ставши основною автономною політичною силою на півдні В'єтнаму до падіння Сайгона в 1975 році. Розпущені новим урядом, Хоахао зазнали утисків і боролися за права після війни. Лише в 1999 році вони були офіційно визнані державою, але уряд вводить жорсткий контроль над незгодними групами Хоахао, які не дотримуються санкціонованої державою галузі. Хоахао прагнули зберегти свою релігійну ідентичність і незалежність. Вони уклали тимчасові союзи з минулими ворогами. Спочатку турбуючись лише про релігійну автономію, Хоахао боролися проти французів, японців, В’єтміну, нещодавно незалежного Південного В’єтнаму, В’єтконгу та північнов’єтнамської армії. Вони користувалися політичним впливом під час Сайгонського режиму після смерті Дьєм. (uk)
- 和好佛教（越南语：Phật giáo Hòa Hảo／佛教和好），又称和好教（越南语：Đạo Hòa Hảo／道和好）是越南的一个佛教系宗教组织。1939年由居住在越南南部湄公河三角洲一带的黄富楚创立。信仰者认为黄富楚是一名先知，而和好教是19世纪末一个名叫“”的佛教系宗教组织的传承。这些传统的创始人被和好教追随者视为活佛，拯救人民，并保护越南民族。和好教宣称在整个越南大约有两百万信徒；越南南部的安江、同塔梅、河仙、东川等地，多达90%人信仰。和好教的一個重要特徵是其對農民們的重視。 该教为佛教的变体，与佛教不同的是，和好教并不兴建寺庙，而是用一块褐(紅)色布代替神像，供品为鲜花和清水，早晚在家向西方礼拜。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Le Hòa Hảo est une secte basée sur le bouddhisme, fondée en 1939 par Huỳnh Phú Sổ, natif du village de Hòa Hảo dans la région du delta du Mékong, en Cochinchine (Sud de l'actuel Viêt Nam). Il est considéré par les adhérents de cette secte comme un prophète. Le Hòa Hảo affirme avoir approximativement deux millions de fidèles au Viêt Nam. Ainsi, dans certaines provinces du delta, plus de 90 % de la population pratiquerait cette religion, attendant le retour de leur prophète. (fr)
- Đạo Hòa Hảo , juga dikenal dengan Hao Hao atau Hoahaoisme, adalah sebuah agama tradisi, yang berakar pada ajaran Buddhisme, yang didirikan pada 1939 oleh Huỳnh Phú Sổ yang berasal dari wilayah Delta Sungai Mekong di selatan Vietnam. Para pengikutnya menganggap Huỳnh Phú Sổ sebagai seorang nabi, dan Hòa Hảo adalah sebuah kelanjutan dari pengajaran Buddha pada abad ke-19 yang dikenal sebagai (Tionghoa-Vietnam 寶山奇香). Para pendiri dari tradisi tersebut dianggap oleh para pengikut Hòa Hảo sebagai Buddha yang hidup. Kepercayaan ini merupakan satu dari berbagai aliran kepercayaan yang banyak dianut warga Vietnam, selain dari kepercayaan Vietnam, Budha, Katolik, Protestan, Caodisme, Islam, Hindu, Yahudi, dan Baha'i. (in)
- 호아하오교(베트남어: Đạo Hòa Hảo, 道和好=(화호(和好))불교라고도 한다.)는 베트남 남부에서 기원한 베트남의 신흥 종교이다. 불교에 바탕을 두었으며, 1939년 (Huỳnh Phú Sổ, 黃富楚, 1919년 ~ 1947년)가 창시하였다. 창시자는 1947년 월맹에 체포되어 처형되었다고 한다. (ko)
- ホアハオ教（ホアハオきょう、ベトナム語：Đạo Hòa Hảo / 道和好）は、ベトナムの仏教系新宗教である。 (ja)
- Hòa Hảo – to buddyjski ruch religijny praktykowany głównie w południowym Wietnamie. Ruch został zapoczątkowany w 1939 roku przez Huỳnh Phú Sổ, uważanego przez wyznawców Hòa Hảo za Oświeconego, który zstąpił na ziemię by uchronić ludzkość od cierpienia.Obrzędowość Hòa Hảo odrzuca wystawność ceremonii, zalecając w zamian skromność i kładzie nacisk na rozwój wewnętrzny. Wyznawcy zanoszą modlitwy przed domowymi ołtarzykami dwa razy dziennie rano i wieczorem. Ponadto w Hòa Hảo cenionymi wartościami są patriotyzm, gotowość obrony ojczyzny, pomoc biednym a wśród zawodów obdarzanych szczególnym szacunkiem jest praca na roli.Szacuje się, że Hòa Hảo praktykowane jest przez blisko 2 miliony buddystów wietnamskich, zwłaszcza w obszarze delty Mekongu. (pl)
- Хоахао (вьетн. Hòa Hảo) — реформистская традиция вьетнамского буддизма. Полное название — Буддизм из деревни Хоахао (вьетн. Phật giáo Hòa Hảo, тьы-ном 佛教和好) или Дао Хоахао (вьетн. Đạo Hòa Hảo). Учение возникло на южновьетнамской территории Французского Индокитая, испытало влияние конфуцианства и культа предков. Есть основания считать его синкретической религией. (ru)
- Hòa Hảo (chữ nho: 和好) är en vietnamesisk religion, grundad 1939 av , såsom en folklig uttolkning av buddhismen. På samma sätt som Cao Đài hade Hòa Hảo tidigt en egen väpnad gren. Det finns uppemot 2 miljoner anhängare till denna gren av buddhism. Synliga skillnader mellan Hòa Hảo och andra former av buddhism är avsaknaden av tempel och buddhastatyer (de senare är ersatta av röda dukar). Flest anhängare har Hòa Hảo längs Mekongfloden i södra Vietnam. (sv)
- 和好佛教（越南语：Phật giáo Hòa Hảo／佛教和好），又称和好教（越南语：Đạo Hòa Hảo／道和好）是越南的一个佛教系宗教组织。1939年由居住在越南南部湄公河三角洲一带的黄富楚创立。信仰者认为黄富楚是一名先知，而和好教是19世纪末一个名叫“”的佛教系宗教组织的传承。这些传统的创始人被和好教追随者视为活佛，拯救人民，并保护越南民族。和好教宣称在整个越南大约有两百万信徒；越南南部的安江、同塔梅、河仙、东川等地，多达90%人信仰。和好教的一個重要特徵是其對農民們的重視。 该教为佛教的变体，与佛教不同的是，和好教并不兴建寺庙，而是用一块褐(紅)色布代替神像，供品为鲜花和清水，早晚在家向西方礼拜。 (zh)
- La movado Hòa Hảo estas religia tradicio bazita sur la Budhismo, fondita en 1939 por Huỳnh Phú Sổ, profeto kaj mistikulo de la provinco de An Giang, situanta en la delto de la rivero Mekongo, en Suda Vjetnamio. Liaj sekvantoj konsideras Sổ kiel profeton kaj vivantan Budhon, destinitan por savi la homaron de suferoj kaj protekti la vjetnaman popolon. La tradicio Hòa Hảo estas daŭrigo de la budhisma instruado de la 19-a jarcento konata kiel Bửu Sơn Kỳ Hương.Grava ĉefaĵo de la movado Hòa Hảo estas ĝia emfazo de kamparanoj, ekzempligita per la malnova slogano: "Praktiku Budhismon dum la tero." Hòa Hảo ankaŭ emfazas la praktikon de budhismo fare de laikoj hejme, anstataŭ fokusiĝi ĉefe en templo-adorado kaj ordigado. Helpo al malriĉuloj estas instigita anstataŭ konstrui pagodojn kaj plenumi mult (eo)
- El movimiento Hòa Hảo es una tradición religiosa basada en el budismo, fundada en 1939 por Huỳnh Phú Sổ, un profeta y místico originario de la Provincia de An Giang, ubicada en la región del Delta del río Mekong, en Vietnam del Sur. Sus seguidores consideran a Sổ como un profeta y un Buda viviente, destinado a salvar a la humanidad del sufrimiento y proteger al pueblo vietnamita. La tradición Hòa Hảo es una continuación de la enseñanza budista del siglo XIX conocida como Bửu Sơn Kỳ Hương. (es)
- Hòa Hảo (vietn. Đạo Hòa Hảo und Phật giáo Hòa Hảo, selten Hoahaoismus) ist der Name einer buddhistischen neuen religiösen Bewegung („Sekte“), die im Jahr 1939 vom erst neunzehnjährigen Huỳnh Phú Sổ im Mekongdelta im Süden Vietnams – zu diesem Zeitpunkt Cochinchina unter französischer Kolonialherrschaft – gegründet wurde. Hòa Hảo war dabei der Name seines Heimatdorfes im Kreis der Provinz An Giang, bedeutet aber wörtlich auch „Harmonie“ oder „Eintracht“. (de)
- Hòa Hảo is a religious movement described either as a syncretistic folk religion or as a sect of Buddhism. It was founded in 1939 by Huỳnh Phú Sổ (1920–1947), who is regarded as a saint by its devotees. It is one of the major religions of Vietnam with between one million and eight million adherents, mostly in the Mekong Delta. (en)
- Хоахао (в'єт. Hòa Hảo) — релігійний рух, який описується як синкретична або як секта буддизму . Його заснував у 1939 році (1920–1947), якого його прихильники вважають святим. Це одна з основних релігій В'єтнаму, та має від одного до восьми мільйонів прихильників, переважно у дельті Меконгу. (uk)
|
_in_1975.jpg){kind=link}
_in_1975.jpg){kind=link}
