| dbo:abstract
|
- حدائق بابل المعلقة إحدى عجائب الدنيا السبع في العالم القديم، وهي العجيبة الوحيدة التي يُظن بأنها أسطورة، ويُزعم بأنها بنيت في المدينة القديمة بابل وموقعها الحالي قريب من مدينة الحلة بمحافظة بابل، العراق، وهي أول تجربة للزراعة العمودية في التاريخ. ومؤخراً كشفت الدراسات التي أجرتها ، في جامعة أكسفورد المتخصصة في الدراسات الشرقية وتحديدا في بلاد ما بين النهرين، نظرية استندت على أبحاث استغرقت 20 عاماً، إذ قررت دالي تركيز بحثها مئات الأميال إلى الشمال من مدينة بابل القديمة، حيث مدينة نينوى التي تقع على بعد حوالي 450 كلم شمال بابل، والتي تمثلها في الوقت الحاضر مدينة الموصل شمال العراق. ووفقاً لتقديرات بعض علماء الري إضافة إلى نجاح ستيفاني نظرياً في فك طلاسم إحدى القرائن المعروضة في المتحف البريطاني، وهي رقيم (لوح) طيني مكتوب باللغة المسمارية القديمة يبلغ عمره حوالي 2500 عام، حيث أستنتجت بأن العلماء وهم يبحثون عن آثار الحدائق المعلقة قد ضلوا الطريق حين كانوا يبحثون في المكان الخطأ. وأشارت إلى أن الوصف التاريخي للحدائق، ظاهر وبقوة في قصر سنحاريب في نينوى، الملك الآشوري الذي عاش قبل نبوخذ نصر بمائة عام، حيث وصف في الرقيم «قصراً لا يضاهيه قصر». كما أن كتاباته تصف طريقة زراعة الأشجار على الرواق المسقوف مثلما وردت في وصف حدائق بابل تماماً. وكان الملك سنحاريب قد أورد في هذا الرقيم معلومات مفصلة عن أعماله وعن المدينة وعن قصره وعن الحدائق ووصفها بأنها مكونة من أنواع مختلفة من الشجيرات والنباتات التي تشكل سياجاً حول القصور، مدوناً باللغة المسمارية القديمة، حيث تعد دالي من الأشخاص القلائل الذين يستطيعون قراءة هذه اللغة في العالم. حدائق بابل المعلقة ليست هي المبنى المميز الوحيد الذي كان موجودا في بابل، لقد كان هنالك أسوار للمدينة ومبنى المسلة التي نسبت إلى الملكة سميراميس أيضاً من عجائب المدينة. ولقد نسبت حدائق بابل المعلقة إلى الملك البابلي نبوخذنصر الثاني، الذي حكم بين العامين 562 و605 قبل الميلاد. وذكر بأن سبب بنائها هو إرضاء زوجته ملكة بابل والتي كانت ابنة أحد قادة الجيوش التي تحالفت مع أبيه، والذي بذل الجهد الكبير في قهر الآشوريين. وكانت تدعى اميتس الميدونية والتي افتقدت المعيشة في تلال بلاد فارس وكانت تكره العيش في أرض بابل المسطحة. لذلك قرر نبوخذنصر أن يسكنها في مبنى فوق تل مصنوعة بأيدي الرجال، وعلى شكل حدائق بها تراسات. (ar)
- Els Jardins penjants de Babilònia van ser una de les set meravelles del món antic catalogades per l'antiga Grècia. Es van descriure com una proesa notable d’enginyeria amb una sèrie ascendent de jardins en capes que contenien una gran varietat d’arbres, arbusts i vinyes, que s’assemblaven a una gran muntanya verda construïda amb maons de fang. Es deia que es va construir a l'antiga ciutat de Babilònia, prop de l'actual Hilla, província de Babil, a l' Iraq. El nom dels jardins penjants deriva de la paraula grega κρεμαστός ( kremastós, lit. "voladís"), que té un significat més ampli que la paraula moderna "penjant" i fa referència als arbres plantats sobre una estructura elevada com una terrassa. Segons una llegenda, els jardins penjants van ser construïts al costat d’un gran palau conegut com a meravella de la humanitat, pel rei neobabilònic Nabucodonosor II (que va governar entre el 605 i el 562 aC), per a la seva dona meda,la reina , perquè trobava a faltar els verds turons i valls de la seva terra natal. Això va ser testificat pel sacerdot babilònic Berós, que va escriure cap al 290 aC, una descripció que més tard va ser citada per Flavi Josep. La construcció dels jardins penjants també s'ha atribuït a la llegendària reina Semíramis, que suposadament va governar Babilònia al segle IX aC, i se'ls ha anomenat els jardins penjants de Semíramis com a nom alternatiu. Els jardins penjants són l'única de les set meravelles per la qual la ubicació no s'ha establert definitivament. No hi ha textos babilonis existents que esmentin els jardins i no s’ha trobat cap prova arqueològica definitiva a Babilònia. S'han suggerit tres teories que expliquen això: en primer lloc, que eren purament mítiques, i les descripcions trobades en els escrits grecs i romans antics (incloses les d'Estrabó, Diodor de Sicília i Quint Curci Ruf ) representaven un ideal romàntic d'un jardí oriental. En segon lloc, que existissin a Babilònia, però van ser completament destruïdes cap al segle I dC.Finalment i en tercer lloc, que la llegenda fa referència a un jardí ben documentat on el rei assiri Sennàquerib (704-681 aC) va construir a la seva capital de Nínive al riu Tigris, a prop de la moderna ciutat de Mossul. (ca)
- Visuté zahrady Semiramidiny (také označované jako Visuté zahrady babylónské) jsouv Babylóně řazené mezi sedm divů světa. Postavit je nechala dle legendy královna Semiramis, pravděpodobně je však vybudoval až král Nebukadnesar II. pro svou manželku Amytis. (cs)
- Οι Κρεμαστοί Κήποι της Βαβυλώνας πιθανολογείται ότι αποτελούσαν μέρος των εξωτερικών τειχών της Βαβυλώνας (εάν και υπάρχουν μαρτυρίες πως τελικά βρίσκονταν στην Νινευί). Εικάζεται ότι το βοτανολογικό αυτό θαύμα, που υπερβαίνει τον φυσικό νόμο, ανάγεται στον έρωτα ενός βασιλιά για μια γυναίκα. Κατά τον Βηρωσσό, έναν Βαβυλώνιο ελληνιστή ιερέα, που έγραψε την ιστορία της Βαβυλώνας στα ελληνικά, οι Κήποι χτίστηκαν περίπου το 600 π.Χ. και εμπνευστής τους ήταν ο Ναβουχοδονόσορ Β΄ (περίοδος βασιλείας: 605-562 π.Χ.), ο ισχυρότερος μονάρχης της νεοβαβυλωνιακής αυτοκρατορίας. Οι Κήποι ήταν δώρο προς τη γυναίκα του , θυγατέρα του βασιλιά των Μήδων, η οποία νοσταλγούσε τους δασωμένους λόφους της πατρίδας της, και ήθελε να διατρέφεται με φυτά που υπήρχαν στη χώρα της αλλά όχι στη Βαβυλώνα. Για το λόγο αυτό στους κρεμαστούς κήπους υπήρχε και βοτανικός κήπος όπου καλλιεργούνταν εκείνα τα φυτά. Μια άλλη θεωρία λέει ότι οι κήποι χτίστηκαν από τη βασίλισσα των Ασσυρίων Σεμίραμι, γύρω στο 810 π.Χ. Οι κρεμαστοί κήποι θεωρούνται ένα από τα επτά θαύματα του αρχαίου κόσμου αν και πολλές αμφιβολίες έχουν εκφραστεί για την φυσική ύπαρξή τους. Το γεγονός ότι αναφέρονται εκτενέστατα από δύο αρχαίους Έλληνες ιστορικούς τον Στράβωνα και τον Διόδωρο τον Σικελιώτη δεν ενισχύει κατά πολύ τα ιστορικά γεγονότα. (el)
- La Pendoĝardenoj de Babilono (ankaŭ konata kiel la Pendoĝardenoj de Semiramiso - en ambaŭ variaĵoj kompreneble ankaŭ ĝustas la komenco pendaj ĝardenoj minuskle kaj majuskle) kaj la muroj de Babilono (apud hodiaŭa Irako) estis konsiderataj kiel unu el la sep mirindaĵoj de la antikva mondo. Ilin ambaŭ laŭlegende konstruigis Nebukadnecar la 2-a ĉirkaŭ 600 a.K. Li verŝajne ordonis konstruadon de la ĝardenoj por komplezi al sia edzino Amjitis de Medio, kiu sopiris pri la arboj kaj belaj plantoj de sia hejmlando. La densajn pendoĝardenojn amplekse priskribis helenaj historiistoj kiel Strabo kaj Diodoro Sicilia, sed krom tiuj rakontoj tre malmulte da pruvmaterialoj ekzistas. Fakte, ekzistas neniaj ajn babilonaj priskribaĵoj pri la pendoĝardenoj. Iuj eblaj arkeologiaĵoj de la elkavigado de la palaco de Babilono estis trovitaj, sed nenio tute pruvas ĝiajn fantaziajn priskribojn. Tra la epokoj, la loko eble estis konfuzita kun la ĝardenoj tie ekzistintaj ĉe Ninevo, tial tabuletoj de tie klare montras ĝardenojn. Skribado en ĉi tiuj tabuletoj priskribas la eblan uzon de io simila al Arkimeda Ŝraŭbo por levi akvon al la bezona alteco. (eo)
- Die Hängenden Gärten der Semiramis, auch die Hängenden Gärten von Babylon genannt, waren nach den Berichten griechischer Autoren eine aufwendige Gartenanlage in Babylon am Euphrat (im Zweistromland, im heutigen Irak gelegen). Sie zählten zu den sieben Weltwundern der Antike. Die griechische Sagengestalt der Semiramis wird manchmal mit der assyrischen Königin Schammuramat gleichgesetzt. (de)
- The Hanging Gardens of Babylon were one of the Seven Wonders of the Ancient World listed by Hellenic culture. They were described as a remarkable feat of engineering with an ascending series of tiered gardens containing a wide variety of trees, shrubs, and vines, resembling a large green mountain constructed of mud bricks. It was said to have been built in the ancient city of Babylon, near present-day Hillah, Babil province, in Iraq. The Hanging Gardens' name is derived from the Greek word κρεμαστός (kremastós, lit. 'overhanging'), which has a broader meaning than the modern English word "hanging" and refers to trees being planted on a raised structure such as a terrace. According to one legend, the Hanging Gardens were built alongside a grand palace known as The Marvel of Mankind, by the Neo-Babylonian King Nebuchadnezzar II (who ruled between 605 and 562 BC), for his Median wife, Queen Amytis, because she missed the green hills and valleys of her homeland. This was attested to by the Babylonian priest Berossus, writing in about 290 BC, a description that was later quoted by Josephus. The construction of the Hanging Gardens has also been attributed to the legendary queen Semiramis and they have been called the Hanging Gardens of Semiramis as an alternative name. The Hanging Gardens are the only one of the Seven Wonders for which the location has not been definitively established. There are no extant Babylonian texts that mention the gardens, and no definitive archaeological evidence has been found in Babylon. Three theories have been suggested to account for this: firstly, that they were purely mythical, and the descriptions found in ancient Greek and Roman writings (including those of Strabo, Diodorus Siculus and Quintus Curtius Rufus) represented a romantic ideal of an eastern garden; secondly, that they existed in Babylon, but were destroyed sometime around the first century AD; and thirdly, that the legend refers to a well-documented garden that the Assyrian King Sennacherib (704–681 BC) built in his capital city of Nineveh on the River Tigris, near the modern city of Mosul. (en)
- Babiloniako lorategi esekiak, Semiramisen lorategiak ere deituak, antzinate klasikoko munduko zazpi mirarietako bat ziren. Babilonian zeuden, gaur egungo Irakeko Al-Hillah hiritik gertu. Antzinako Grezia eta Erromako autoreen (Estrabon, Diodoro Sikulo, Kinto Kurtzio Rufo) izkribuetan agertzen badira ere, existitu ziren ziurtasunik ez da. Lorategien eraikuntza, Amitisi emazteari bere maitasuna erakutsi nahi zion Nabukodonosor II.a Babiloniar erregeari egotzi zaio. Antza denez, Amitisik Mediako (Kurdistan) bere sorterri menditsuko landarediaren oroimina zuen, Babiloniako ordoki agorren oso desberdina baitzen. Emaztea alaitzeko, K.a. 600 aldean, erregeak lorategi ederrez estalitako muino artifizial hau oparitu zion. Antzinako autoreen arabera, 120 metro luze eta 25 metro garai ziren, eta arkuek eutsitako harrizko terrazez eginik zeuden. Erregearen gazteluaren ondoan zeuden eta Eufrates ibaitik hurbil, bidaiariek ikus ahal zitzaten, sartzea debekaturik zuten eta. Gainaldean ur-biltegi bat zegoen lorategiak ureztatzeko. Estrabonen arabera, Arkimedesen torlojua erabiltzen zen ura Eufratestik igotzeko. Horrela, hezetasun nahikoa izaten zen landaredi joria eta espezie askotako zuhaitz handiak izateko. Egiaz existitu baldin bazen, Babiloniako lautada horietan, oihan itxurako lorategi hau zinez ikusgarria izanen zen. Urteekin hondatuz joan zen. Lehenengo Persiarren konkistak, denboraren joanak ondoren eta, azkenik, erregeak hiria konkistatu zuenean, K.a. 125. urtean, eragindako sute batek, monumentu hau osotara suntsitu zuten. (eu)
- Los Jardines Colgantes de Babilonia, una de las siete maravillas del mundo antiguo, fueron construidos en el siglo VI a. C. durante el reinado de Nabucodonosor II en la antigua ciudad de Babilonia (Babel de los textos bíblicos), a orillas del río Éufrates (Mesopotamia). Las aguas para regar las plantas eran traídas desde las orillas del río, que se encontraba en las faldas de la montaña. En los jardines se plantaban palmeras y árboles frutales, como el dátil y los cocos. Se cree que sus diseños y construcciones se iniciaron en 600 a. C., por orden del gobernante en esa época Nabucodonosor II de la dinastía caldea del Imperio neobabilónico, como muestra de amor hacia su esposa Amitis, hija del rey Ciáxares del Imperio medo (Media o "Umman Manda"), para recordarle las montañas de su tierra. Es considerada una de las siete maravillas del mundo antiguo junto con la Gran Pirámide de Guiza, el templo de Artemisa en Éfeso, la estatua de Zeus en Olimpia, el Mausoleo de Halicarnaso, el Coloso de Rodas y el Faro de Alejandría. Los Jardines Colgantes son la única de las Siete Maravillas cuya ubicación no se ha establecido definitivamente. No hay textos babilónicos existentes que mencionen los jardines, y no se ha encontrado ninguna evidencia arqueológica definitiva en Babilonia. Se han sugerido tres teorías para explicar esto: en primer lugar, que eran puramente míticos, y las descripciones encontradas en los antiguos escritos griegos y romanos (incluyendo los de Estrabón, Diodoro Sículo y Quinto Curcio Rufo) representaban un ideal romántico de un jardín oriental; en segundo lugar, que existieron en Babilonia, pero fueron destruidos en algún momento alrededor del siglo I d. C.; y, en tercer lugar, que la leyenda se refiere a un jardín bien documentado que el rey asirio (704-681 a. C.) construyó en su capital, Nínive, en el río Tigris, cerca de la moderna ciudad de Mosul. (es)
- Les jardins suspendus de Babylone sont un édifice antique, considéré comme une des Sept Merveilles du monde antique. Ils apparaissent dans les écrits de plusieurs auteurs grecs et romains antiques (Diodore de Sicile, Strabon, Philon d'Alexandrie, etc.), qui s'inspirent tous de sources plus anciennes disparues, dont le prêtre babylonien Bérose. C'est à ce dernier que l'on doit l'histoire de la construction de ces jardins par Nabuchodonosor II afin de rappeler à son épouse, Amytis de Médie, les montagnes boisées de son pays natal, aux environs d'Ecbatane. Lors de la redécouverte et des fouilles de Babylone (dans le sud de l'Irak actuel) début du XXe siècle, l'emplacement des jardins suspendus a été cherché. Mais alors que les autres constructions mythiques de la ville (Tour de Babel/ziggurat, murailles, palais royaux) ont été retrouvées par l'archéologie et la traduction des inscriptions anciennes, cela n'a pas été le cas des jardins. Les chercheurs contemporains ont donc émis diverses propositions : certains ont cherché à localiser les emplacements possibles des jardins suspendus dans la ville, tandis que d'autres ont remis en cause leur existence, les situant dans une autre ville (Ninive) ou les reléguant au rang d'invention développée par des auteurs antiques à partir des jardins royaux babyloniens. (fr)
- Taman Gantung Babilonia (dikenal pula sebagai Taman Tergantung Semiramis) dan tembok-tembok Babylon adalah salah satu di antara Tujuh Keajaiban Dunia Kuno yang terletak di Al-Hillah, 50 kilometer selatan Baghdad, Irak di sebelah tebing timur Sungai Euphrates. (in)
- I Giardini pensili di Babilonia furono una delle sette meraviglie del mondo antico. Secondo la tradizione, furono edificati intorno al 590 a.C. dal re Nabucodonosor II, nell'antica città di Babilonia, vicino all'odierna Baghdad. Alcuni storici non sono tuttavia certi della loro localizzazione, e persino della loro reale esistenza. (it)
- 바빌론의 공중정원은 고대의 세계 7대 불가사의 중 하나로, 고대 바빌론에 위치했던 거대한 정원이다. 각종 나무, 관목, 덩굴 식물들을 층층이 심은 계단식 정원으로, 기록에 따르면 그 장대한 규모로 인해 진흙 벽돌로 이루어진 초록빛 산과 같이 보였다고 전해지고 있다. 현대 이라크의 바빌 지방 안에 위치하고 있었으며, 지금은 그 존재가 남아있지 않다. 많은 사람들이 '공중정원'이라는 이름 때문에 혼동하는 경우가 많지만, 이는 그리스인들이 기록을 남길 때 사용한 단어 'kremastos'가 '공중'이라는 의미 외에도, 테라스 형식으로 지었다는 뜻을 동시에 가지고 있었기 때문이다. 한 전설에 따르면, 바빌론의 공중정원은 '인류의 영광'이라 불리는 궁전 바로 옆에 세워졌다. 이는 당시 왕비였던 '아미티스'가 고향의 울창한 녹음과 수목들을 그리워했기 때문에 네부카드네자르 2세가 그녀를 위해 지었다고 알려진다. 이 같은 설화는 바빌로니아 신관 베로수스에 의해 기록되어 후에 유대인 요세푸스에 의해 인용되었다. 이와 같은 전설은 기원전 9세기 바빌론을 다스렸던 전설적인 여왕 세미라미스의 정원에서 유래된 것으로 생각되기도 하였고, '세미라미스의 공중정원'이라고 불리기도 하였다. 바빌론의 공중정원은 세계 7대 불가사의 중 유일하게 그 위치가 정확하게 규명되지 않은 곳이다. 그 어떤 바빌로니아 기록에서도 정원에 대한 기록이 없고, 현재 바빌론에서도 관련 유적이 발견된 적이 없다. 이와 관련된 주장은 총 4가지가 존재하는데, 첫째로는 그리스의 역사가들이 '동양에 대한 환상'으로 인해 완전히 신화적인 전설을 만들어냈다는 주장이고, 두 번째로는 실제로 바빌론에 공중정원이 존재했으나, 다만 기원후 1세기 즈음 완전히 파괴되었을 것이라는 것이다. 세 번째로는 공중정원이 바빌론에 있었던 것이 아니라, 아시리아의 수도 니네베에 있었던 공중정원에 위치해있던 것이 잘못 번역되어 전해진 것이라는 설이 존재한다. (ko)
- バビロンの空中庭園（バビロンのくうちゅうていえん、Hanging Gardens of Babylon）は、古代ギリシアの数学者・フィロンが選んだ「世界の七不思議」の建造物の一つの伝承上の屋上庭園。バビロンの吊り庭園（バビロンのつりていえん）ともいう。 「空中庭園」という訳名からは、重力に逆らって空中に浮かぶ庭園が連想されるが、空中という単語は「吊り下げられた」を意味するギリシャ語 κρεμαστός の訳として当てられたものである。κρεμαστός の指す意味の範囲は広く、木などの植物がテラスのように壁からはみ出た構造物に植えられていることを指す。 (ja)
- De hangende tuinen van Babylon waren volgens de oud-Griekse overlevering een serie terrassen, omringd door muren met torens, 80 kilometer ten zuiden van het huidige Bagdad in Irak. (nl)
- Babylons hängande trädgårdar, även kända som drottning Semiramis trädgårdar, var ett byggnadsverk i Babylon, i nuvarande Irak, som ingick i antika listor över världens sju underverk. Trädgårdarna påstås ha byggts av kung Nebukadnessar II omkring år 600 f.Kr, men de kan också vara mytiska eller ha ett annat ursprung som förvanskats med tiden. (sv)
- Вися́чие сады́ Семирами́ды — одно из Семи чудес античного мира, которое представляло собой инженерное сооружение в Вавилоне с каскадом многоуровневых садов, где росли многочисленные породы деревьев, кустарников и виноградных лоз, производившее впечатление большой зелёной горы.Единственное из Семи чудес, местонахождение которого окончательно не установлено и, более того, подвергается сомнению сам факт его существования, поскольку не сохранилось никаких вавилонских текстов, в которых упоминаются эти сады, описания садов имеются лишь у поздних древнегреческих и римских авторов, а археологические раскопки в районе предполагаемого местонахождения садов также не дали результатов. (ru)
- Wiszące ogrody królowej Semiramidy w Babilonie – jeden z siedmiu cudów świata starożytnego zbudowany na polecenie króla Nabuchodonozora II (604–562 p.n.e.), który podarował je swojej żonie, . Niezwykłość wiszących ogrodów budziła podziw wszystkich ludzi współczesnych a także zdumienie i wielkie zainteresowanie potomnych. Opisywali je często historycy greccy, a od czasów Aleksandra Wielkiego zalicza się je do siedmiu cudów świata. Zostały zbudowane na polecenie wielkiego króla Nabuchodonozora II, który podarował je swojej żonie, Amytis, ponieważ po przyjeździe do Babilonu bardzo tęskniła za bujną zielenią ojczystego kraju – Medii. Niejasne jest, dlaczego nazwano je imieniem Semiramidy. Jedna z teorii mówi, że pierwowzorem była królowa Sammu-ramat, a inna, że to przydomek samej Amytis. Ogrody najprawdopodobniej istniały rzeczywiście, wskazują na to wzmianki w wielu źródłach historycznych z tamtego okresu (Herodot V wiek p.n.e.) oraz późniejszego (pisali o nich m.in. Strabon, I wiek p.n.e. i Diodor Sycylijski, przełom er). Ponadto wykopaliska przeprowadzone w miejscu ich hipotetycznego położenia wykazały obecność pozostałości rozległego pałacu Nabuchodonozora II jak i specjalnej konstrukcji tarasów i studni. Założono je na wznoszących się tarasach i podtrzymywanych specjalną konstrukcją, którą tworzyły szeregi wąskich, coraz wyższych korytarzy sklepionych kolebkowo. Każdy taras, na którym zasadzono rośliny, był izolowany smołą i powłoką ołowianą na których umieszczano warstwę odsączającą, a następnie grubą warstwę ziemi (do 2 m miąższości), w której rosły drzewa i krzewy, sztucznie nawadniane. Ogrody te zostały założone w VI lub VII wieku p.n.e. Zwisające z tarasów pnącza zakrywały mury, co sprawiało wrażenie, że rośliny zawieszone są w powietrzu. Do ich nawadniania używano wody z Eufratu, którą dostarczano na poszczególne poziomy za pomocą systemu kanałów i drenów. (pl)
- Os Jardins Suspensos da Babilônia são uma das sete maravilhas do mundo antigo. É, talvez, uma das maravilhas relatadas sobre a qual menos se sabe. Muito se especula sobre suas possíveis formas e dimensões, mas nenhuma descrição detalhada ou vestígio arqueológico foi encontrado, exceto um poço fora do comum que parece ter sido usado para bombear água. Tradicionalmente, acredita-se que tenha sido construído na antiga cidade da Babilônia, próximo de onde atualmente se localiza a cidade de Hila, no Iraque. Nas obras de Josefo, encontram-se citações ao sacerdote babilônico Beroso, que teria escrito em aproximadamente 290 a.C. que os jardins suspensos eram obra do rei neobabilônico Nabucodonosor II, que governou entre 605 e 562 a.C. Não há textos babilônicos existentes que mencionem os jardins e tampouco foram encontradas evidências arqueológicas na Babilônia que comprovassem sua existência. Em virtude da falta de evidências, tem sido sugerido que os Jardins Suspensos são puramente míticos, e que as descrições encontradas nos escritos gregos e romanos antigos (incluindo Estrabão, Diodoro Sículo e Quinto Cúrcio Rufo) representam apenas um ideal romântico de um jardim oriental. Se ele de fato existiu, foi destruído em algum momento após o século I. Alternativamente, o jardim original pode ter sido, na verdade, um bem documentado que o rei assírio Senaqueribe (r. 704–681 a.C.) construiu em sua capital, Nínive, sobre o rio Tigre, próximo da cidade de Moçul. (pt)
- Висячі сади Семірамі́ди — одне з античних семи чудес світу, що було, згідно зі стародавніми джерелами, розташоване у Вавилоні (сучасна Хілла). Назва пов'язана з легендарною царицею Семірамідою, для якої сади і були збудовані. Це єдине з чудес світу, точне розташування якого невідоме. Прообразом Висячих садів могли бути реальні верхові сади та іригаційні споруди в Вавилоні та Ніневії. (uk)
- 巴比伦空中花园（古希腊文：οἱ [τῆς Σεμιράμιδος] Κῆποι Κρεμαστοὶ Βαβυλώνιοι）是古代世界七大奇迹之一，又称悬园，現已不存在。 空中花園是唯一一個仍未找出正確位置的古代世界七大奇蹟。現存的巴比倫文獻皆沒有提到這座花園，在巴比倫也沒有發現明確的考古證據。有三種理論試圖解釋這個矛盾：第一種是空中花園的傳說純粹是當時的人們虛構出來的；第二種是空中花園確實曾經存在，但在西元一世紀時因為某種原因而被完全毀滅，沒留下任何痕跡：第三種則認為亞述國王辛那赫里布才是真正打造出空中花園的人，空中花園的地點不在巴比倫而在尼尼微（地點接近現代的伊拉克摩蘇爾）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Visuté zahrady Semiramidiny (také označované jako Visuté zahrady babylónské) jsouv Babylóně řazené mezi sedm divů světa. Postavit je nechala dle legendy královna Semiramis, pravděpodobně je však vybudoval až král Nebukadnesar II. pro svou manželku Amytis. (cs)
- Die Hängenden Gärten der Semiramis, auch die Hängenden Gärten von Babylon genannt, waren nach den Berichten griechischer Autoren eine aufwendige Gartenanlage in Babylon am Euphrat (im Zweistromland, im heutigen Irak gelegen). Sie zählten zu den sieben Weltwundern der Antike. Die griechische Sagengestalt der Semiramis wird manchmal mit der assyrischen Königin Schammuramat gleichgesetzt. (de)
- Taman Gantung Babilonia (dikenal pula sebagai Taman Tergantung Semiramis) dan tembok-tembok Babylon adalah salah satu di antara Tujuh Keajaiban Dunia Kuno yang terletak di Al-Hillah, 50 kilometer selatan Baghdad, Irak di sebelah tebing timur Sungai Euphrates. (in)
- I Giardini pensili di Babilonia furono una delle sette meraviglie del mondo antico. Secondo la tradizione, furono edificati intorno al 590 a.C. dal re Nabucodonosor II, nell'antica città di Babilonia, vicino all'odierna Baghdad. Alcuni storici non sono tuttavia certi della loro localizzazione, e persino della loro reale esistenza. (it)
- バビロンの空中庭園（バビロンのくうちゅうていえん、Hanging Gardens of Babylon）は、古代ギリシアの数学者・フィロンが選んだ「世界の七不思議」の建造物の一つの伝承上の屋上庭園。バビロンの吊り庭園（バビロンのつりていえん）ともいう。 「空中庭園」という訳名からは、重力に逆らって空中に浮かぶ庭園が連想されるが、空中という単語は「吊り下げられた」を意味するギリシャ語 κρεμαστός の訳として当てられたものである。κρεμαστός の指す意味の範囲は広く、木などの植物がテラスのように壁からはみ出た構造物に植えられていることを指す。 (ja)
- De hangende tuinen van Babylon waren volgens de oud-Griekse overlevering een serie terrassen, omringd door muren met torens, 80 kilometer ten zuiden van het huidige Bagdad in Irak. (nl)
- Babylons hängande trädgårdar, även kända som drottning Semiramis trädgårdar, var ett byggnadsverk i Babylon, i nuvarande Irak, som ingick i antika listor över världens sju underverk. Trädgårdarna påstås ha byggts av kung Nebukadnessar II omkring år 600 f.Kr, men de kan också vara mytiska eller ha ett annat ursprung som förvanskats med tiden. (sv)
- Вися́чие сады́ Семирами́ды — одно из Семи чудес античного мира, которое представляло собой инженерное сооружение в Вавилоне с каскадом многоуровневых садов, где росли многочисленные породы деревьев, кустарников и виноградных лоз, производившее впечатление большой зелёной горы.Единственное из Семи чудес, местонахождение которого окончательно не установлено и, более того, подвергается сомнению сам факт его существования, поскольку не сохранилось никаких вавилонских текстов, в которых упоминаются эти сады, описания садов имеются лишь у поздних древнегреческих и римских авторов, а археологические раскопки в районе предполагаемого местонахождения садов также не дали результатов. (ru)
- Висячі сади Семірамі́ди — одне з античних семи чудес світу, що було, згідно зі стародавніми джерелами, розташоване у Вавилоні (сучасна Хілла). Назва пов'язана з легендарною царицею Семірамідою, для якої сади і були збудовані. Це єдине з чудес світу, точне розташування якого невідоме. Прообразом Висячих садів могли бути реальні верхові сади та іригаційні споруди в Вавилоні та Ніневії. (uk)
- 巴比伦空中花园（古希腊文：οἱ [τῆς Σεμιράμιδος] Κῆποι Κρεμαστοὶ Βαβυλώνιοι）是古代世界七大奇迹之一，又称悬园，現已不存在。 空中花園是唯一一個仍未找出正確位置的古代世界七大奇蹟。現存的巴比倫文獻皆沒有提到這座花園，在巴比倫也沒有發現明確的考古證據。有三種理論試圖解釋這個矛盾：第一種是空中花園的傳說純粹是當時的人們虛構出來的；第二種是空中花園確實曾經存在，但在西元一世紀時因為某種原因而被完全毀滅，沒留下任何痕跡：第三種則認為亞述國王辛那赫里布才是真正打造出空中花園的人，空中花園的地點不在巴比倫而在尼尼微（地點接近現代的伊拉克摩蘇爾）。 (zh)
- حدائق بابل المعلقة إحدى عجائب الدنيا السبع في العالم القديم، وهي العجيبة الوحيدة التي يُظن بأنها أسطورة، ويُزعم بأنها بنيت في المدينة القديمة بابل وموقعها الحالي قريب من مدينة الحلة بمحافظة بابل، العراق، وهي أول تجربة للزراعة العمودية في التاريخ. ومؤخراً كشفت الدراسات التي أجرتها ، في جامعة أكسفورد المتخصصة في الدراسات الشرقية وتحديدا في بلاد ما بين النهرين، نظرية استندت على أبحاث استغرقت 20 عاماً، إذ قررت دالي تركيز بحثها مئات الأميال إلى الشمال من مدينة بابل القديمة، حيث مدينة نينوى التي تقع على بعد حوالي 450 كلم شمال بابل، والتي تمثلها في الوقت الحاضر مدينة الموصل شمال العراق. (ar)
- Els Jardins penjants de Babilònia van ser una de les set meravelles del món antic catalogades per l'antiga Grècia. Es van descriure com una proesa notable d’enginyeria amb una sèrie ascendent de jardins en capes que contenien una gran varietat d’arbres, arbusts i vinyes, que s’assemblaven a una gran muntanya verda construïda amb maons de fang. Es deia que es va construir a l'antiga ciutat de Babilònia, prop de l'actual Hilla, província de Babil, a l' Iraq. El nom dels jardins penjants deriva de la paraula grega κρεμαστός ( kremastós, lit. "voladís"), que té un significat més ampli que la paraula moderna "penjant" i fa referència als arbres plantats sobre una estructura elevada com una terrassa. (ca)
- Οι Κρεμαστοί Κήποι της Βαβυλώνας πιθανολογείται ότι αποτελούσαν μέρος των εξωτερικών τειχών της Βαβυλώνας (εάν και υπάρχουν μαρτυρίες πως τελικά βρίσκονταν στην Νινευί). Εικάζεται ότι το βοτανολογικό αυτό θαύμα, που υπερβαίνει τον φυσικό νόμο, ανάγεται στον έρωτα ενός βασιλιά για μια γυναίκα. Κατά τον Βηρωσσό, έναν Βαβυλώνιο ελληνιστή ιερέα, που έγραψε την ιστορία της Βαβυλώνας στα ελληνικά, οι Κήποι χτίστηκαν περίπου το 600 π.Χ. και εμπνευστής τους ήταν ο Ναβουχοδονόσορ Β΄ (περίοδος βασιλείας: 605-562 π.Χ.), ο ισχυρότερος μονάρχης της νεοβαβυλωνιακής αυτοκρατορίας. Οι Κήποι ήταν δώρο προς τη γυναίκα του , θυγατέρα του βασιλιά των Μήδων, η οποία νοσταλγούσε τους δασωμένους λόφους της πατρίδας της, και ήθελε να διατρέφεται με φυτά που υπήρχαν στη χώρα της αλλά όχι στη Βαβυλώνα. Για το λόγο (el)
- La Pendoĝardenoj de Babilono (ankaŭ konata kiel la Pendoĝardenoj de Semiramiso - en ambaŭ variaĵoj kompreneble ankaŭ ĝustas la komenco pendaj ĝardenoj minuskle kaj majuskle) kaj la muroj de Babilono (apud hodiaŭa Irako) estis konsiderataj kiel unu el la sep mirindaĵoj de la antikva mondo. Ilin ambaŭ laŭlegende konstruigis Nebukadnecar la 2-a ĉirkaŭ 600 a.K. Li verŝajne ordonis konstruadon de la ĝardenoj por komplezi al sia edzino Amjitis de Medio, kiu sopiris pri la arboj kaj belaj plantoj de sia hejmlando. La densajn pendoĝardenojn amplekse priskribis helenaj historiistoj kiel Strabo kaj Diodoro Sicilia, sed krom tiuj rakontoj tre malmulte da pruvmaterialoj ekzistas. Fakte, ekzistas neniaj ajn babilonaj priskribaĵoj pri la pendoĝardenoj. (eo)
- The Hanging Gardens of Babylon were one of the Seven Wonders of the Ancient World listed by Hellenic culture. They were described as a remarkable feat of engineering with an ascending series of tiered gardens containing a wide variety of trees, shrubs, and vines, resembling a large green mountain constructed of mud bricks. It was said to have been built in the ancient city of Babylon, near present-day Hillah, Babil province, in Iraq. The Hanging Gardens' name is derived from the Greek word κρεμαστός (kremastós, lit. 'overhanging'), which has a broader meaning than the modern English word "hanging" and refers to trees being planted on a raised structure such as a terrace. (en)
- Babiloniako lorategi esekiak, Semiramisen lorategiak ere deituak, antzinate klasikoko munduko zazpi mirarietako bat ziren. Babilonian zeuden, gaur egungo Irakeko Al-Hillah hiritik gertu. Antzinako Grezia eta Erromako autoreen (Estrabon, Diodoro Sikulo, Kinto Kurtzio Rufo) izkribuetan agertzen badira ere, existitu ziren ziurtasunik ez da. Urteekin hondatuz joan zen. Lehenengo Persiarren konkistak, denboraren joanak ondoren eta, azkenik, erregeak hiria konkistatu zuenean, K.a. 125. urtean, eragindako sute batek, monumentu hau osotara suntsitu zuten. (eu)
- Los Jardines Colgantes de Babilonia, una de las siete maravillas del mundo antiguo, fueron construidos en el siglo VI a. C. durante el reinado de Nabucodonosor II en la antigua ciudad de Babilonia (Babel de los textos bíblicos), a orillas del río Éufrates (Mesopotamia). Las aguas para regar las plantas eran traídas desde las orillas del río, que se encontraba en las faldas de la montaña. En los jardines se plantaban palmeras y árboles frutales, como el dátil y los cocos. (es)
- Les jardins suspendus de Babylone sont un édifice antique, considéré comme une des Sept Merveilles du monde antique. Ils apparaissent dans les écrits de plusieurs auteurs grecs et romains antiques (Diodore de Sicile, Strabon, Philon d'Alexandrie, etc.), qui s'inspirent tous de sources plus anciennes disparues, dont le prêtre babylonien Bérose. C'est à ce dernier que l'on doit l'histoire de la construction de ces jardins par Nabuchodonosor II afin de rappeler à son épouse, Amytis de Médie, les montagnes boisées de son pays natal, aux environs d'Ecbatane. (fr)
- 바빌론의 공중정원은 고대의 세계 7대 불가사의 중 하나로, 고대 바빌론에 위치했던 거대한 정원이다. 각종 나무, 관목, 덩굴 식물들을 층층이 심은 계단식 정원으로, 기록에 따르면 그 장대한 규모로 인해 진흙 벽돌로 이루어진 초록빛 산과 같이 보였다고 전해지고 있다. 현대 이라크의 바빌 지방 안에 위치하고 있었으며, 지금은 그 존재가 남아있지 않다. 많은 사람들이 '공중정원'이라는 이름 때문에 혼동하는 경우가 많지만, 이는 그리스인들이 기록을 남길 때 사용한 단어 'kremastos'가 '공중'이라는 의미 외에도, 테라스 형식으로 지었다는 뜻을 동시에 가지고 있었기 때문이다. (ko)
- Os Jardins Suspensos da Babilônia são uma das sete maravilhas do mundo antigo. É, talvez, uma das maravilhas relatadas sobre a qual menos se sabe. Muito se especula sobre suas possíveis formas e dimensões, mas nenhuma descrição detalhada ou vestígio arqueológico foi encontrado, exceto um poço fora do comum que parece ter sido usado para bombear água. Alternativamente, o jardim original pode ter sido, na verdade, um bem documentado que o rei assírio Senaqueribe (r. 704–681 a.C.) construiu em sua capital, Nínive, sobre o rio Tigre, próximo da cidade de Moçul. (pt)
- Wiszące ogrody królowej Semiramidy w Babilonie – jeden z siedmiu cudów świata starożytnego zbudowany na polecenie króla Nabuchodonozora II (604–562 p.n.e.), który podarował je swojej żonie, . Niezwykłość wiszących ogrodów budziła podziw wszystkich ludzi współczesnych a także zdumienie i wielkie zainteresowanie potomnych. Opisywali je często historycy greccy, a od czasów Aleksandra Wielkiego zalicza się je do siedmiu cudów świata. Zostały zbudowane na polecenie wielkiego króla Nabuchodonozora II, który podarował je swojej żonie, Amytis, ponieważ po przyjeździe do Babilonu bardzo tęskniła za bujną zielenią ojczystego kraju – Medii. Niejasne jest, dlaczego nazwano je imieniem Semiramidy. Jedna z teorii mówi, że pierwowzorem była królowa Sammu-ramat, a inna, że to przydomek samej Amytis. (pl)
|
