| dbo:abstract
|
- L' ensenyament obligatori o educació obligatòria és el conjunt de cicles d'ensenyament reglat que per llei tenen el dret de rebre totes les persones des de la seva infantesa. Pot durar fins a la majoria d'edat laboral, però no sempre, i sol finalitzar abans de la majoria d'edat legal. El seu contingut, durada, objectius, procediments i metodologia depenen de cada societat, i específicament de cada país i la seva ideologia política. (Vegeu també: Història de l'educació). Canvia també en funció del temps, per exemple, a Espanya abans del curs 1994/1995 era obligatòria fins a l'edat de 14 anys, mentre que a partir d'aquesta i fins al moment, ho és fins als 16 anys, i consta de sis cursos d'educació primària seguits de quatre d'educació secundària obligatòria, coneguda com a ESO. A Espanya ve regulada per la LOGSE. Molts Estats europeus comencen l'educació obligatòria als sis anys, tot i que alguns la comencen als cinc o fins i tot als quatre anys. La majoria estableixen deu cursos d'educació obligatòria, a excepció dels que comencen abans dels sis anys, que n'estableixen més d'onze, sent la més llarga de tretze cursos de durada. Turquia i Croàcia acaben als 14 anys, alguns acaben als 15 i un bon gruix (com Espanya, Itàlia, França i alguns estats d'Alemanya) acaben als 16 anys. Portugal, Holanda i Hongria acaben als 18 anys. Alguns països diferencien l'educació obligatòria en dos blocs, primària i secundària, mentre que d'altres en fan un d'unitari. A Espanya, la llei d'ordenació general del sistema educatiu (LOGSE) preveu programes de qualificació professional inicial per a joves d'entre setze i vint-i-un anys que no hagin assolit els objectius de l'ensenyament obligatori ni tampoc tinguin cap titulació de formació professional. El seu objectiu formatiu és compensador de base propi a l'educació obligatòria. Actualment duren entre dos i tres cursos acadèmics i comporten pràctiques professionals. (ca)
- التعليم الإلزامي يشير إلى فترة التعليم اللازمة لكل شخص. (ar)
- Als Bildungspflicht (je nach konkreter Umsetzung und Land auch Unterrichts- oder Lernpflicht genannt) wird die Verpflichtung der Eltern verstanden, dafür zu sorgen, dass ihre Kinder bestimmte Bildungsanforderungen erreichen, z. B. durch eine Schule, Hausunterricht oder andere Bildungsformen. Je nach Land und Regelung können dafür entsprechende Nachweise verlangt werden, in der Regel durch Leistungsnachweise in Form einer Prüfung. Sie unterscheidet sich von einer Schulpflicht dahingehend, dass nicht zwingend eine Schule besucht werden muss, an der die geforderten Leistungsnachweise erbracht werden. Stattdessen können Leistungsnachweise auch außerhalb einer Schule in Form von Externisten-Prüfungen erbracht werden. In einigen Ländern, wie z. B. Kanada, erhalten Familien, deren Kinder außerhalb einer Schule lernen, einen Zuschuss vom Staat. Eine Schulpflicht kann wie eine Bildungspflicht wirken. Allerdings gewährleistet ein Schulbesuch nicht unbedingt die dort vorgesehene Bildung. So werde beispielsweise bei einer Bildungspflicht sichergestellt, dass Kinder tatsächlich gebildet werden, während bei einer Schulpflicht lediglich sichergestellt wird, dass das Kind eine Schule besucht, ungeachtet davon, ob es dort effizient und nachhaltig lernen kann. In den meisten Ländern Europas herrscht eine Bildungspflicht (siehe Hausunterricht #Ländervergleiche). In Deutschland hingegen besteht für Minderjährige eine gesetzliche Schulpflicht (siehe Schulpflicht (Deutschland)). Nach dem Ende der Altersgrenze für Schulpflichtige ist allerdings ein Schulabgang ohne Bildungsabschluss möglich, wenn die in der Schule geforderten Leistungsnachweise nicht erbracht wurden. (de)
- Deviga edukado, deviga studsistemo aŭ deviga eduksistemo estas nomoj ricevataj de la diversaj cikloj de la eduksistemo, instruado aŭ studoj kiuj devige devas trairi infano aŭ junulo; kaj kies studobjektaro, daŭro, celoj, enhavo, proceduroj kaj metodologio, varias depende de la eduksistemo de ĉiu lando kaj epoko. Tiu etapo en la edukado de knaboj plej ofte estas aplikata al studentoj inter ĉirkaŭ 6 ĝis 14 aŭ 16 jaroj. En la majoritato de landoj evoluintaj (kaj en multaj evoluantaj) ekzistas la deviga edukado. Finlando, Danio, Francio, Unuiĝinta Reĝlando, Aŭstralio kaj Usono, anstataŭ deviga enlernejigo, establas la devigon eduki la filojn, permesante formojn alternativajn al la enlernejigo, kiel ekzemple la hejma instruado. La deviga edukado en plej landoj estas normala maniero plenumi la universalan rajton al edukado. La oficalaj instancoj de la ŝtato disvolvigas la ĝeneralan kaj partikularan regularojn de la deviga eduksistemo kaj devas financi ĝin per la koncerna buĝeto. (eo)
- Compulsory education refers to a period of education that is required of all people and is imposed by the government. This education may take place at a registered school or at other places. Compulsory school attendance or compulsory schooling means that parents are obliged to send their children to a certain school. The International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights requires, within a reasonable number of years, the principle of compulsory education free of charge for all. All countries except Bhutan, Papua New Guinea, Solomon Islands, and Vatican City have compulsory education. (en)
- Educación obligatoria, escolarización obligatoria, escolarización compulsiva, estudios obligatorios o enseñanza obligatoria son los nombres que reciben los distintos ciclos de educación, enseñanza o estudios que de forma obligatoria debe cursar un niño o joven; y cuyo currículo, duración, objetivos, contenidos, procedimientos y metodología, varían en función del sistema educativo de cada país y época. (es)
- L'istruzione obbligatoria si riferisce al periodo di istruzione richiesto a tutte le persone e imposto da un governo statale. A seconda del paese, l'educazione può essere impartita in una scuola pubblica o privata riconosciuta oppure a casa (nel caso dell'istruzione domiciliare). L'istruzione obbligatoria differisce dal concetto "frequenza obbligatoria", la quale comporta per i genitori il solo obbligo a mandare i propri figli in una determinata scuola. L'istruzione obbligatoria comporta invece sia il dovere imposto dalla legge ai genitori di vedere che i loro figli ricevono un'educazione, sia la prerogativa di ogni bambino ad essere educato. La Convenzione internazionale sui diritti economici, sociali e culturali richiede, entro un ragionevole numero di anni, il principio secondo cui l'istruzione obbligatoria debba essere gratuita per tutti. Durata dell'istruzione obbligatoria secondo i dati UNESCO 13+ anni 10–12 anni 7–9 anni 0–6 anni Dato non disponibile (it)
- L’instruction obligatoire, est l'obligation faite aux parents de faire instruire leurs enfants. Elle ne se confond pas toujours avec l'obligation pour les enfants d'aller à l'école. Dans de nombreux pays, dont la France, les parents conservent la faculté de confier leurs enfants à un précepteur ou de les instruire eux-mêmes dans le cadre de l'école à la maison. (fr)
- 의무 교육(義務敎育)이란 국가에서 제정한 법률에 의거, 일정한 연령에 이른 아동이 국가나 사회의 구성원으로서 받아야만 하는 기본 교육으로, 국가 혹은 지역사회의 교육 당국이 해당 지역에 거주하는 그 구성원에게 교육을 제공할 의무를 동시에 충족 시키는 교육을 지칭하거나 두 가지 의무 중 하나를 충족시키는 교육을 말한다. 역사적으로 1794년 프로이센의 보통법에 규정되었고 루터가 그 주창자였던 것으로 알려져 있으며, 우리나라는 1949년 교육법이 공포됨에 따라 출범되었다. (ko)
- 義務教育（ぎむきょういく、英: compulsory education）とは、国が国民に対して強制する教育である。アメリカ独立期やフランス革命期に形成された近代公教育思想に淵源を持っており、欧米では生存権の一環として教育を受ける権利運動が展開された。日本では日本国憲法第26条が国民の教育を受ける権利（学習権）を定めており、これを保障するために教育を受けさせることが義務づけられる。 (ja)
- Leerplicht is de wettelijke verplichting om kinderen onderwijs te laten volgen. Wanneer sprake is van de verplichting om dit aan een school te doen, wordt dit schoolplicht genoemd. Leerplicht en schoolplicht verschillen van land tot land, waarbij in sommige landen thuisonderwijs wel toegestaan is en in andere landen niet of slechts onder bepaalde voorwaarden. De inburgeringswet in Nederland valt niet onder de leerplichtwet, maar betekent in de praktijk wel de verplichting tot leren voor veel nieuwkomers en oudkomers, met sancties voor wie hier niet aan voldoet. (nl)
- Educação obrigatória ou compulsória, também conhecida por diversos outros nomes, como escolaridade obrigatória, ensino obrigatório ou escolarização obrigatória, é o ciclo de educação que crianças e jovens devem cursar de forma obrigatória. Seu currículo, bem como objetivos, duração, conteúdos, procedimentos e metodologia, varia de acordo com o sistema educativo de cada país e época. No Brasil o ensino é obrigatório dos 4 a 17 anos de idade, compreendendo três etapas: educação infantil (para crianças com até cinco anos), o ensino fundamental (para alunos de seis a 14 anos) e o ensino médio (para alunos de 15 a 17 anos). Antes de uma emenda constitucional aprovada em novembro de 2009, o ensino era obrigatório somente a partir dos 6 anos, mas, após essa emenda, o ensino passou a ser obrigatório desde os 4 anos de idade. (pt)
- Skolplikt innebär en lagstadgad skyldighet för barn inom ett visst åldersintervall att låta sig undervisas i grundskola. I många andra länder, såsom Finland, har man valt läroplikt istället för skolplikt. (sv)
- Обязательное образование — форма организации системы народного образования, при которой получение образования (начального, а в настоящее время в большинстве государств — среднего) закреплено в законах государств в качестве одной из гражданских обязанностей. Со второй половины XX века обеспечение обязательного образования как одно из требований к современным цивилизованным государствам по обеспечению ими прав человека закреплено в международном праве, в частности, в документах ООН. В отличие от воинской повинности, по общему правилу исполнение этой обязанности гражданами осуществляется по месту жительства и косвенно возлагает на граждан дополнительные материальные затраты сверх тех, что берёт на себя государство для организации и поддержания образовательной инфраструктуры; то есть обязательное образование может обременять граждан, становясь для них платным. В целях обеспечения принципа всеобщности образования со второй трети XIX века наиболее развитые государства спорадически практикуют частичное субсидирование частных расходов на начальное образование, не отменяя принцип платности обучения как таковой. В начале второй трети XX века государства, обеспечившие материально-техническую и кадровую базу образовательной инфраструктуры, а также располагающие возможностью бесперебойного бюджетного финансирования образовательных программ и проводящие активную социальную политику, направленную на повышение уровня и качества жизни, дополняют законы об обязательном образовании конституционными нормами, в соответствии с которыми получение бесплатного образования становится безусловным правом граждан. На международном уровне принцип обязательности образования (применительно к начальному) закреплён в резолюции 217-А (III) «Международный пакт о правах человека» (документ более известен под названием «Всеобщая декларация прав человека»), принятой 10 декабря 1948 года 3-й сессией Генеральной Ассамблеи ООН. В 26-й статье «Всеобщей декларации прав человека», в частности, говорится: Каждый человек имеет право на образование. Образование должно быть бесплатным по меньшей мере в том, что касается начального и общего образования. Начальное образование должно быть обязательным… — Всеобщая декларация прав человека, статья 26, п. 1 В развитие этого документа 16 декабря 1966 года Генеральная Ассамблея ООН приняла Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах. Статья 13 этого пакта также провозглашает, что a) начальное образование должно быть обязательным и бесплатным для всех;… — Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах, статья 13, п. 1-a СССР подписал этот пакт 18 марта 1968 года (ратифицирован 18 сентября 1973 года); после распада СССР бывшие союзные республики подписали пакт повторно. США в этом пакте не участвуют: подписав его 5 октября 1977 года, ратифицировать его впоследствии отказались. На настоящее время (июнь 2011 года) пакт подписан 160 странами, но фактически действует только для 69 из них. (ru)
- 义务教育（Compulsory Education）指政府有义务运用公權力保障所有國民接受的教育。義務教育的三個基本原則是強制、普遍與免費。凡是适龄儿童都應強制接受教育的义务，並且教育對象沒有階級或是出身的限制，此外還必須是免納學費的。1717年，普魯士王國開始實施義務國民教育，是全世界第一個全面實施義務教育的國家。 (zh)
- Обов'язкова освіта — форма організації системи народної освіти, при здобуття освіти (початкової, а зараз в більшості держав — середньої) закріплено в законах держав як одного з цивільних обов'язків. З другої половини XX століття забезпечення обов'язкової освіти як однієї з вимог до сучасних цивілізованих держав із дотримання ними прав людини закріплена в міжнародному праві, зокрема, в документах ООН. На відміну від військової повинності, за загальним правилом виконання цього обов'язку громадянами здійснюється за місцем проживання й опосередковано покладає на громадян додаткові матеріальні витрати, що бере на себе держава для організації та підтримки освітньої інфраструктури; тобто обов'язкова освіта може обтяжувати громадян, стаючи для них платною. З метою забезпечення принципу загальності освіти з другої третини XIX століття найбільш розвинені держави нерегулярно практикують часткове субсидування приватних витрат на початкову освіту, не скасовуючи принцип платності навчання як такої. На початку другої третини XX століття держави забезпечили матеріально-технічну та кадрову базу освітньої інфраструктури, а також мають у своєму розпорядженні можливість безперебійного бюджетного фінансування освітніх програм і проводять активну соціальну політику, спрямовану на підвищення рівня і якості життя, доповнюють закони про обов'язкову освіту конституційними нормами, відповідно до яких отримання безкоштовної освіти стає безумовним правом громадян. На міжнародному рівні принцип обов'язковості освіти (стосовно початкової) закріплений в резолюції 217-А (III) «Міжнародний пакт про права людини» (документ більш відомий під назвою «Загальна декларація прав людини»), прийнятої 10 грудня 1948 року 3-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН. У 26-й статті «Загальної декларації прав людини», зокрема, йдеться: Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безкоштовною, хоча б в тому, що стосується початкової й загальної. Початкова освіта повинна бути обов'язковою –Загальна декларація прав людини, стаття 26, п. 1 Для розвитку цього документа 16 грудня 1966 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права. Стаття 13 цього пакту також проголошує, що «Початкова освіта має бути обов'язковою та безкоштовною для всіх». СРСР підписав цей пакт 18 березня 1968 року (ратифікований 18 вересня 1973 року); після розпаду СРСР колишні союзні республіки підписали пакт повторно. США в цьому пакті не беруть участь: підписавши його 5 жовтня 1977 року, ратифікувати його згодом відмовилися. На даний час (червень 2011 року) пакт підписаний 160 країнами, але фактично діє лише для 69 з них. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- التعليم الإلزامي يشير إلى فترة التعليم اللازمة لكل شخص. (ar)
- Educación obligatoria, escolarización obligatoria, escolarización compulsiva, estudios obligatorios o enseñanza obligatoria son los nombres que reciben los distintos ciclos de educación, enseñanza o estudios que de forma obligatoria debe cursar un niño o joven; y cuyo currículo, duración, objetivos, contenidos, procedimientos y metodología, varían en función del sistema educativo de cada país y época. (es)
- L’instruction obligatoire, est l'obligation faite aux parents de faire instruire leurs enfants. Elle ne se confond pas toujours avec l'obligation pour les enfants d'aller à l'école. Dans de nombreux pays, dont la France, les parents conservent la faculté de confier leurs enfants à un précepteur ou de les instruire eux-mêmes dans le cadre de l'école à la maison. (fr)
- 의무 교육(義務敎育)이란 국가에서 제정한 법률에 의거, 일정한 연령에 이른 아동이 국가나 사회의 구성원으로서 받아야만 하는 기본 교육으로, 국가 혹은 지역사회의 교육 당국이 해당 지역에 거주하는 그 구성원에게 교육을 제공할 의무를 동시에 충족 시키는 교육을 지칭하거나 두 가지 의무 중 하나를 충족시키는 교육을 말한다. 역사적으로 1794년 프로이센의 보통법에 규정되었고 루터가 그 주창자였던 것으로 알려져 있으며, 우리나라는 1949년 교육법이 공포됨에 따라 출범되었다. (ko)
- 義務教育（ぎむきょういく、英: compulsory education）とは、国が国民に対して強制する教育である。アメリカ独立期やフランス革命期に形成された近代公教育思想に淵源を持っており、欧米では生存権の一環として教育を受ける権利運動が展開された。日本では日本国憲法第26条が国民の教育を受ける権利（学習権）を定めており、これを保障するために教育を受けさせることが義務づけられる。 (ja)
- Leerplicht is de wettelijke verplichting om kinderen onderwijs te laten volgen. Wanneer sprake is van de verplichting om dit aan een school te doen, wordt dit schoolplicht genoemd. Leerplicht en schoolplicht verschillen van land tot land, waarbij in sommige landen thuisonderwijs wel toegestaan is en in andere landen niet of slechts onder bepaalde voorwaarden. De inburgeringswet in Nederland valt niet onder de leerplichtwet, maar betekent in de praktijk wel de verplichting tot leren voor veel nieuwkomers en oudkomers, met sancties voor wie hier niet aan voldoet. (nl)
- Skolplikt innebär en lagstadgad skyldighet för barn inom ett visst åldersintervall att låta sig undervisas i grundskola. I många andra länder, såsom Finland, har man valt läroplikt istället för skolplikt. (sv)
- 义务教育（Compulsory Education）指政府有义务运用公權力保障所有國民接受的教育。義務教育的三個基本原則是強制、普遍與免費。凡是适龄儿童都應強制接受教育的义务，並且教育對象沒有階級或是出身的限制，此外還必須是免納學費的。1717年，普魯士王國開始實施義務國民教育，是全世界第一個全面實施義務教育的國家。 (zh)
- L' ensenyament obligatori o educació obligatòria és el conjunt de cicles d'ensenyament reglat que per llei tenen el dret de rebre totes les persones des de la seva infantesa. Pot durar fins a la majoria d'edat laboral, però no sempre, i sol finalitzar abans de la majoria d'edat legal. El seu contingut, durada, objectius, procediments i metodologia depenen de cada societat, i específicament de cada país i la seva ideologia política. (Vegeu també: Història de l'educació). Canvia també en funció del temps, per exemple, a Espanya abans del curs 1994/1995 era obligatòria fins a l'edat de 14 anys, mentre que a partir d'aquesta i fins al moment, ho és fins als 16 anys, i consta de sis cursos d'educació primària seguits de quatre d'educació secundària obligatòria, coneguda com a ESO. A Espanya ve (ca)
- Als Bildungspflicht (je nach konkreter Umsetzung und Land auch Unterrichts- oder Lernpflicht genannt) wird die Verpflichtung der Eltern verstanden, dafür zu sorgen, dass ihre Kinder bestimmte Bildungsanforderungen erreichen, z. B. durch eine Schule, Hausunterricht oder andere Bildungsformen. Je nach Land und Regelung können dafür entsprechende Nachweise verlangt werden, in der Regel durch Leistungsnachweise in Form einer Prüfung. Sie unterscheidet sich von einer Schulpflicht dahingehend, dass nicht zwingend eine Schule besucht werden muss, an der die geforderten Leistungsnachweise erbracht werden. Stattdessen können Leistungsnachweise auch außerhalb einer Schule in Form von Externisten-Prüfungen erbracht werden. In einigen Ländern, wie z. B. Kanada, erhalten Familien, deren Kinder außerhal (de)
- Deviga edukado, deviga studsistemo aŭ deviga eduksistemo estas nomoj ricevataj de la diversaj cikloj de la eduksistemo, instruado aŭ studoj kiuj devige devas trairi infano aŭ junulo; kaj kies studobjektaro, daŭro, celoj, enhavo, proceduroj kaj metodologio, varias depende de la eduksistemo de ĉiu lando kaj epoko. Tiu etapo en la edukado de knaboj plej ofte estas aplikata al studentoj inter ĉirkaŭ 6 ĝis 14 aŭ 16 jaroj. (eo)
- Compulsory education refers to a period of education that is required of all people and is imposed by the government. This education may take place at a registered school or at other places. Compulsory school attendance or compulsory schooling means that parents are obliged to send their children to a certain school. (en)
- L'istruzione obbligatoria si riferisce al periodo di istruzione richiesto a tutte le persone e imposto da un governo statale. A seconda del paese, l'educazione può essere impartita in una scuola pubblica o privata riconosciuta oppure a casa (nel caso dell'istruzione domiciliare). La Convenzione internazionale sui diritti economici, sociali e culturali richiede, entro un ragionevole numero di anni, il principio secondo cui l'istruzione obbligatoria debba essere gratuita per tutti. Durata dell'istruzione obbligatoria secondo i dati UNESCO 13+ anni 10–12 anni 7–9 anni 0–6 anni Dato non disponibile (it)
- Educação obrigatória ou compulsória, também conhecida por diversos outros nomes, como escolaridade obrigatória, ensino obrigatório ou escolarização obrigatória, é o ciclo de educação que crianças e jovens devem cursar de forma obrigatória. Seu currículo, bem como objetivos, duração, conteúdos, procedimentos e metodologia, varia de acordo com o sistema educativo de cada país e época. (pt)
- Обязательное образование — форма организации системы народного образования, при которой получение образования (начального, а в настоящее время в большинстве государств — среднего) закреплено в законах государств в качестве одной из гражданских обязанностей. Со второй половины XX века обеспечение обязательного образования как одно из требований к современным цивилизованным государствам по обеспечению ими прав человека закреплено в международном праве, в частности, в документах ООН. — Всеобщая декларация прав человека, статья 26, п. 1 (ru)
- Обов'язкова освіта — форма організації системи народної освіти, при здобуття освіти (початкової, а зараз в більшості держав — середньої) закріплено в законах держав як одного з цивільних обов'язків. З другої половини XX століття забезпечення обов'язкової освіти як однієї з вимог до сучасних цивілізованих держав із дотримання ними прав людини закріплена в міжнародному праві, зокрема, в документах ООН. (uk)
|
