| dbo:abstract
|
- Attila és una òpera en tres actes amb música de Giuseppe Verdi i llibret de Temistocle Solera, basat en la peça teatral Attila, König Der Hunnen de Zacharias Werner. Va ser estrenada el 17 de març de 1846 en el Teatro La Fenice de Venècia. Es tracta d'una òpera composta en l'època verdiana "de galeres", urgent, ràpida, juvenil. És una de les caracteritzades per tints patriòtics i que van donar fama a Verdi com a compositor polític. Però a banda del tema patriòtic, els personatges tenen perfils psicològics interessants, com el mateix Àtila, que és molt més que un malvat a l'ús. (ca)
- Ο Αττίλας (Attila) είναι όπερα με πρόλογο και τρεις πράξεις του Ιταλού συνθέτη Τζουζέπε Βέρντι. Είναι γραμμένη πάνω σε ιταλικό λιμπρέτο του , βασισμένο στο ομώνυμο γερμανικό θεατρικό έργο (Attila, König der Hunnen = Αττίλας, βασιλιάς των Ούννων) του , που γράφτηκε το 1809. Η παγκόσμια πρεμιέρα της όπερας έγινε στο Θέατρο Λα Φενίτσε της Βενετίας, στις 17 Μαρτίου 1846. Η άρια ηρωικής αποφασιστικότητας στη β΄ πράξη του έργου È gettata la mia sorte αποτελεί ένα καλό παράδειγμα χαρακτηριστικής άριας του είδους που ανέπτυξε ο Βέρντι και έγινε διάσημη στην εποχή της για τους υπαινιγμούς της, όταν το ιταλικό κοινό αγωνιζόταν για την υιοθέτηση ενός φιλελεύθερου συντάγματος από τον Φερδινάνδο Β΄. Και άλλα σχόλια της εποχής επαινούσαν το έργο ως κατάλληλο για την «πολιτική εκπαίδευση του λαού», ενώ αντιθέτως άλλοι επέκριναν την όπερα ως «τευτονική» ως προς τη φύση της. (el)
- Attila is an opera in a prologue and three acts by Giuseppe Verdi to an Italian libretto by Temistocle Solera, based on the 1809 play Attila, König der Hunnen (Attila, King of the Huns) by Zacharias Werner. The opera received its first performance at La Fenice in Venice on 17 March 1846. Ezio's act 2 aria of heroic resolution "È gettata la mia sorte" (My lot is cast, I am prepared for any warfare) is a fine example of a characteristic Verdian genre, and it achieved fame in its own time with audiences in the context of the adoption of a liberal constitution by Ferdinand II. Other contemporary comment praised the work as suitable for the "political education of the people", while, in contrast, others criticised the opera as "Teutonic" in nature. (en)
- Atilla ist die neunte Oper (Originalbezeichnung: „Dramma lirico“) von Giuseppe Verdi. Sie besteht aus einem Prolog und drei Akten. Das Libretto von Temistocle Solera, vollendet von Francesco Maria Piave, basiert auf der romantischen Tragödie Attila, König der Hunnen von Zacharias Werner. Die Uraufführung fand am 17. März 1846 im Teatro La Fenice in Venedig statt und erhöhte Verdis Popularität. Verdi selbst sprach in einem Schreiben an die Gräfin Maffei, Ehefrau des Dichters Andrea Maffei, des Librettisten von Macbeth und I masnadieri, am Tag nach der Premiere von einem „anständigen Erfolg“. (de)
- Attila es una ópera en un prólogo y tres actos con música de Giuseppe Verdi y libreto de Temistocle Solera, basado en la obra de teatro Attila, König der Hunnen de Zacharias Werner. Fue estrenada el 17 de marzo de 1846 en el Teatro La Fenice de Venecia. (es)
- Attila est un opéra en un prologue et trois actes de Giuseppe Verdi, sur un livret de Temistocle Solera tiré de la tragédie de Zacharias Werner, Attila, König der Hunnen, et créé au Teatro la Fenice de Venise le 17 mars 1846. (fr)
- Attila è un'opera di Giuseppe Verdi su libretto di Temistocle Solera tratto dalla tragedia Attila, König der Hunnen di Zacharias Werner. Esordì alla Fenice di Venezia il 17 marzo 1846. Gli interpreti e gli artisti coinvolti furono i seguenti: L'opera affascinò Verdi soprattutto per i protagonisti: Attila, Ezio e Odabella. Il compositore, non del tutto soddisfatto del libretto, chiese a Francesco Maria Piave di apportare alcune modifiche. Solera, resosi irreperibile in Madrid a causa dei debiti, si offese e non collaborò mai più col musicista. La prima dell'opera non ebbe il successo desiderato, tuttavia l'opera si affermò al margine del repertorio ottocentesco, ed è eseguita abbastanza spesso anche oggi.La seconda versione ha avuto la prima il 9 settembre 1846 al Teatro degli Avvalorati di Livorno con Sophie Löwe seguita il 28 settembre successivo al Teatro Grande poi Teatro Verdi (Trieste), il 10 ottobre al Teatro Comunale di Bologna, il 26 dicembre al Teatro alla Scala di Milano diretta da Eugenio Cavallini con Eugenia Tadolini, Napoleone Moriani, Achille De Bassini e Marini e al Teatro Ducale di Parma con Antonio Poggi, il 22 aprile 1847 al Teatro Nacional de São Carlos di Lisbona, nel 1848 il 14 marzo all'Her Majesty's Theatre di Londra con Sophie Crüwell, il 26 ottobre al Teatro San Carlo di Napoli con la Tadolini e Filippo Colini e il 26 dicembre al Teatro Regio di Torino con Marietta Gazzaniga e De Bassini, nel 1850 il 15 aprile al Niblo's Garden di New York e il 13 dicembre al La Monnaie/De Munt di Bruxelles, il 18 agosto 1852 al Teatro Riccardi (poi Teatro Gaetano Donizetti) di Bergamo, il 17 agosto 1860 a Melbourne e il 10 ottobre 1863 all'Opéra de Nice. Nel 1962 avviene la prima al Teatro Comunale di Firenze diretta da Bruno Bartoletti con Margherita Roberti, Gastone Limarilli, Giangiacomo Guelfi e Boris Christoff, nel 1964 al Teatro dell'Opera di Roma diretta da Fernando Previtali con la Roberti, Limarilli, Mario Zanasi e Raffaele Arié, nel 1965 per la radio francese, nel 1977 a Bilbao con Ruggero Raimondi, Antonio Salvadori, Rita Orlandi Malaspina e Nicola Martinucci, nel 1982 al Théâtre du Châtelet di Parigi diretta da Gianluigi Gelmetti, nel 1990 al Royal Opera House, Covent Garden di Londra con Ruggero Raimondi, Josephine Barstow e Giorgio Zancanaro, nel 2001 all'Opéra national de Paris con Samuel Ramey e Marija Hulehina e nel 2010 al Metropolitan Opera House di New York diretta da Riccardo Muti con Violeta Urmana, Ramón Vargas, Giovanni Meoni e Samuel Ramey. È stata rappresentata in piazza Capitolo ad Aquileia (dove Giuseppe Verdi ha ambientato la vicenda) il 16 luglio 2010, nell'ambito dell'evento "".Gli interpreti che hanno preso parte a questo evento sono stati: (Attila), (Foresto), (Ezio), (Odabella), (Uldino), (Leone), diretta dal maestro , con la regia di . Nel 2018 l'opera torna alla Scala per la tradizionale apertura di stagione del 7 dicembre. A impersonare Attila , diretto da Riccardo Chailly, per la regia di (it)
- 아틸라(이탈리아어: Attila)는 주세페 베르디가 작곡한 3막의 오페라이다. 의 희곡, "" (Attila, König der Hunnen)를 기초로 가 이탈리아어 대본을 작성하였다. 1846년 3월 17일 베네치아의 라 페니체 극장에서 초연되었다. 에치오(Ezio)의 아리아인 "E gettata la mia sorte"는 베르디 장르의 특징적 좋은 예라 여겨진다. (ko)
- 『アッティラ』 (Attila) は、ジュゼッペ・ヴェルディが作曲したプロローグと3幕から構成されるオペラ（またはドランマ・リリコ）である。ヴェルディのオペラでは9作目にあたる。 中世初頭のアジア系遊牧民でフン族の王のアッティラを主人公とする。 (ja)
- Attila is een opera met een proloog en drie bedrijven van Giuseppe Verdi op een Italiaans libretto van Temistocle Solera, gebaseerd op het toneelstuk ("Attila, koning van de Hunnen") van Zacharias Werner. Oorspronkelijk had Verdi Francesco Maria Piave gevraagd voor het libretto, naar het scenario van Verdi zelf. Nadat hij het werk van Piave ongeschikt vond ging Verdi naar Solera, maar keerde uiteindelijk terug naar Piave voor het derde bedrijf. De première vond plaats in het Teatro La Fenice in Venetië op 17 maart 1846. De aria "E gettata la mia sorte" van Ezio is een goed voorbeeld van Verdi’s karakteristieke manier van componeren en verwierf in die tijd aanzien bij het publiek in relatie tot het invoeren van een liberale staat door Ferdinand II. Een commentaar uit die tijd was dat het werk geschikt was voor "politiek onderwijs aan het volk", al was er ook kritiek, waarin de opera als "Teutonisch" werd omschreven. (nl)
- Attyla – opera Giuseppe Verdiego, do której libretto napisał Temistocle Solera. Premiera miała miejsce w Teatro La Fenice w Wenecji w roku 1846. Treść nawiązuje do historii wodza Hunów – Attyli i powstania właśnie Wenecji. (pl)
- Атти́ла (итал. Attila) — опера Джузеппе Верди в трёх актах с прологом на итальянское либретто Темистокле Солера, основанном на пьесе немецкого драматурга Захариаса Вернера «Аттила, король гуннов». Премьера оперы состоялась 17 марта 1846 года в театре Ла Фениче в Венеции. В тот момент Венеция находилась в составе Австрийской империи, и патриотическая опера о борьбе жителей Адриатики против захватчиков вызвала общественный резонанс. (ru)
- Attila är en opera (dramma lirico) i en prolog och tre akter med musik av Giuseppe Verdi och libretto av efter Zacharias Werners tragedi Attila, König der Hunnen (1806). Operan hade premiär 17 mars 1846 på Teatro La Fenice i Venedig. (sv)
- Attila é uma ópera em um prólogo e três atos de Giuseppe Verdi com libreto italiano de , baseado na história Attila, König der Hunnen ( "Attila, Rei dos hunos") de . A ópera recebeu a sua primeira atuação no Teatro La Fenice em Veneza, em 17 de março de 1846. (pt)
- «Аттіла» (італ. Attila) — опера на 3 дії з прологом італійського композитора Джузеппе Верді на італійське лібрето , засноване на п'єсі німецького драматурга Захарія Вернера «Аттіла, король гунів». Прем'єра опери відбулася 17 березня 1846 року в театрі Ла Феніче у Венеції. На той час Венеція перебувала в складі Австрійської імперії, і патріотична опера про боротьбу жителів Адріатики проти загарбників викликала суспільний резонанс. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Attila és una òpera en tres actes amb música de Giuseppe Verdi i llibret de Temistocle Solera, basat en la peça teatral Attila, König Der Hunnen de Zacharias Werner. Va ser estrenada el 17 de març de 1846 en el Teatro La Fenice de Venècia. Es tracta d'una òpera composta en l'època verdiana "de galeres", urgent, ràpida, juvenil. És una de les caracteritzades per tints patriòtics i que van donar fama a Verdi com a compositor polític. Però a banda del tema patriòtic, els personatges tenen perfils psicològics interessants, com el mateix Àtila, que és molt més que un malvat a l'ús. (ca)
- Atilla ist die neunte Oper (Originalbezeichnung: „Dramma lirico“) von Giuseppe Verdi. Sie besteht aus einem Prolog und drei Akten. Das Libretto von Temistocle Solera, vollendet von Francesco Maria Piave, basiert auf der romantischen Tragödie Attila, König der Hunnen von Zacharias Werner. Die Uraufführung fand am 17. März 1846 im Teatro La Fenice in Venedig statt und erhöhte Verdis Popularität. Verdi selbst sprach in einem Schreiben an die Gräfin Maffei, Ehefrau des Dichters Andrea Maffei, des Librettisten von Macbeth und I masnadieri, am Tag nach der Premiere von einem „anständigen Erfolg“. (de)
- Attila es una ópera en un prólogo y tres actos con música de Giuseppe Verdi y libreto de Temistocle Solera, basado en la obra de teatro Attila, König der Hunnen de Zacharias Werner. Fue estrenada el 17 de marzo de 1846 en el Teatro La Fenice de Venecia. (es)
- Attila est un opéra en un prologue et trois actes de Giuseppe Verdi, sur un livret de Temistocle Solera tiré de la tragédie de Zacharias Werner, Attila, König der Hunnen, et créé au Teatro la Fenice de Venise le 17 mars 1846. (fr)
- 아틸라(이탈리아어: Attila)는 주세페 베르디가 작곡한 3막의 오페라이다. 의 희곡, "" (Attila, König der Hunnen)를 기초로 가 이탈리아어 대본을 작성하였다. 1846년 3월 17일 베네치아의 라 페니체 극장에서 초연되었다. 에치오(Ezio)의 아리아인 "E gettata la mia sorte"는 베르디 장르의 특징적 좋은 예라 여겨진다. (ko)
- 『アッティラ』 (Attila) は、ジュゼッペ・ヴェルディが作曲したプロローグと3幕から構成されるオペラ（またはドランマ・リリコ）である。ヴェルディのオペラでは9作目にあたる。 中世初頭のアジア系遊牧民でフン族の王のアッティラを主人公とする。 (ja)
- Attyla – opera Giuseppe Verdiego, do której libretto napisał Temistocle Solera. Premiera miała miejsce w Teatro La Fenice w Wenecji w roku 1846. Treść nawiązuje do historii wodza Hunów – Attyli i powstania właśnie Wenecji. (pl)
- Атти́ла (итал. Attila) — опера Джузеппе Верди в трёх актах с прологом на итальянское либретто Темистокле Солера, основанном на пьесе немецкого драматурга Захариаса Вернера «Аттила, король гуннов». Премьера оперы состоялась 17 марта 1846 года в театре Ла Фениче в Венеции. В тот момент Венеция находилась в составе Австрийской империи, и патриотическая опера о борьбе жителей Адриатики против захватчиков вызвала общественный резонанс. (ru)
- Attila är en opera (dramma lirico) i en prolog och tre akter med musik av Giuseppe Verdi och libretto av efter Zacharias Werners tragedi Attila, König der Hunnen (1806). Operan hade premiär 17 mars 1846 på Teatro La Fenice i Venedig. (sv)
- Attila é uma ópera em um prólogo e três atos de Giuseppe Verdi com libreto italiano de , baseado na história Attila, König der Hunnen ( "Attila, Rei dos hunos") de . A ópera recebeu a sua primeira atuação no Teatro La Fenice em Veneza, em 17 de março de 1846. (pt)
- «Аттіла» (італ. Attila) — опера на 3 дії з прологом італійського композитора Джузеппе Верді на італійське лібрето , засноване на п'єсі німецького драматурга Захарія Вернера «Аттіла, король гунів». Прем'єра опери відбулася 17 березня 1846 року в театрі Ла Феніче у Венеції. На той час Венеція перебувала в складі Австрійської імперії, і патріотична опера про боротьбу жителів Адріатики проти загарбників викликала суспільний резонанс. (uk)
- Attila is an opera in a prologue and three acts by Giuseppe Verdi to an Italian libretto by Temistocle Solera, based on the 1809 play Attila, König der Hunnen (Attila, King of the Huns) by Zacharias Werner. The opera received its first performance at La Fenice in Venice on 17 March 1846. (en)
- Ο Αττίλας (Attila) είναι όπερα με πρόλογο και τρεις πράξεις του Ιταλού συνθέτη Τζουζέπε Βέρντι. Είναι γραμμένη πάνω σε ιταλικό λιμπρέτο του , βασισμένο στο ομώνυμο γερμανικό θεατρικό έργο (Attila, König der Hunnen = Αττίλας, βασιλιάς των Ούννων) του , που γράφτηκε το 1809. Η παγκόσμια πρεμιέρα της όπερας έγινε στο Θέατρο Λα Φενίτσε της Βενετίας, στις 17 Μαρτίου 1846. (el)
- Attila è un'opera di Giuseppe Verdi su libretto di Temistocle Solera tratto dalla tragedia Attila, König der Hunnen di Zacharias Werner. Esordì alla Fenice di Venezia il 17 marzo 1846. Gli interpreti e gli artisti coinvolti furono i seguenti: L'opera affascinò Verdi soprattutto per i protagonisti: Attila, Ezio e Odabella. Il compositore, non del tutto soddisfatto del libretto, chiese a Francesco Maria Piave di apportare alcune modifiche. Solera, resosi irreperibile in Madrid a causa dei debiti, si offese e non collaborò mai più col musicista. (it)
- Attila is een opera met een proloog en drie bedrijven van Giuseppe Verdi op een Italiaans libretto van Temistocle Solera, gebaseerd op het toneelstuk ("Attila, koning van de Hunnen") van Zacharias Werner. Oorspronkelijk had Verdi Francesco Maria Piave gevraagd voor het libretto, naar het scenario van Verdi zelf. Nadat hij het werk van Piave ongeschikt vond ging Verdi naar Solera, maar keerde uiteindelijk terug naar Piave voor het derde bedrijf. De première vond plaats in het Teatro La Fenice in Venetië op 17 maart 1846. (nl)
|
