About: Vienna Circle

An Entity of Type: Band, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

El Cercle de Viena (alemany: Wiener Kreis) va ser un moviment científic i filosòfic format per Moritz Schlick a Viena, Àustria, l'any 1922 i dissolt definitivament en 1936. Aquest moviment, amb el nom original de Cercle de Viena per a la concepció científica del món, s'ocupà principalment de la lògica de la ciència, considerant la filosofia com una disciplina encarregada de distingir entre el que és ciència i el que no, i de l'elaboració d'un llenguatge comú a totes les ciències.

Property Value
dbo:abstract
  • تجريبيو فيينا (الألمانية: Wiener Kreis حلقة فيينا) هم جماعة من الفلاسفة والعلماء كانوا يجتمعون في عشرينات وثلاثينات القرن العشرين في جامعة فيينا وكانوا من أصحاب التجريبية المنطقية ويسعون لتطبيق قواعد العلم الوضعي والمنطق على الفلسفة. تكونت حلقة فيينا الخاصة بمذهب التجريبية المنطقية من مجموعة من الفلاسفة والعلماء المنتمين إلى العلوم الطبيعية والإنسانية والمنطق والرياضيات، والذين التقوا بشكل منتظم في جامعة فيينا برئاسة مورتس شليك منذ عام 1924 وحتى عام 1936. يُعد تأثير حلقة فيينا على فلسفة القرن العشرين، وبشكل خاص على فلسفة العلوم والفلسفة التحليلية، تأثيرًا هائلًا حتى يومنا هذا. كان من ضمن الأعضاء الموجودين داخل الحلقة كل من مورتس شليك، وهانز هان، وفيليب فران، ك وأوتو نيوراث، ورادولف كارناب، وهربرت فيغل، وريتشارد فون ميزس، وكارل مينغر، وكورت غودل، وفريدريك ويزمان، وفيلكس كاوفمان، وفيكتور كرافت، وإدغار زيلسل. بالإضافة إلى ذلك، كان يزور حلقة فيينا في بعض الأحيان كل من ألفريد تارسكي، وهانز ريشنباخ، وكارل غوستاف همبل، وويلارد فون أورمان كواين، وإرنست ناغل، وألفريد جولز آير، وأوسكار مورغنستيرن، وفرانك رامزي. كان لودفيغ فيتغنشتاين وكارل بوبر على اتصال وثيق بحلقة فيينا، لكنهم لم يشاركوا أبدًا في اجتماعات حلقة شليك. سُمي الموقف الفلسفي الذي تبنته حلقة فيينا باسم التجريبية المنطقية، أو الوضعية المنطقية، أو الوضعية الجديدة. تأثرت التجريبية المنطقية بإرنست ماخ، ودافيد هيلبرت، وأصحاب النزعة الاصطلاحية الفرنسية (هنري بوانكاريه وبيير دوهيم)، وغوتلوب فريغه، وبرتراند راسل، ولودفيغ فيتغنشتاين، وألبرت أينشتاين. اتسمت حلقة فيينا بالطابع التعددي والتزمت بمُثُل عصر التنوير. اجتمعت الحلقة على هدف جعل الفلسفة تتسم بالطابع العلمي، وساعدها في ذلك المنطق الحديث. اشتملت الموضوعات الرئيسية على نقاشات أساسية في العلوم الطبيعية والاجتماعية والمنطق والرياضيات، وتحديث المذهب التجريبي عن طريق المنطق الحديث، والبحث عن معيار تجريبي للمعنى، ونقد الميتافيزيقا، وتوحيد العلوم في ما عُرف باسم وحدة العلم. ظهرت حلقة فيينا علنيًا من خلال نشر سلسلة من الكتب المختلفة - دراسات حول التصور العلمي للعالم، ووحدة العلم، ومجلة إركينتنس- وتنظيم مؤتمرات دولية في براغ، وكونيغسبرغ (المعروف اليوم باسم كالينينغراد)، وباريس، وكوبنهاغن، وكامبريدج المملكة المتحدة، وكامبريدج ماساتشوستس. كانت جمعية إرنست ماخ هي المعبرة عن صورتها العامة، والتي سعى من خلالها أعضاء حلقة فيينا إلى نشر أفكارهم في سياق برامج للتعليم الوطني في فيينا. أُجبر معظم أعضاء حلقة فيينا على الهجرة، خلال عصر الفاشية النمساوية وبعد ضم ألمانيا النازية للنمسا. كان لمقتل شليك في عام 1936 على يد طالب سابق أثرٌ في وضع نهاية لحلقة فيينا في النمسا. (ar)
  • El Cercle de Viena (alemany: Wiener Kreis) va ser un moviment científic i filosòfic format per Moritz Schlick a Viena, Àustria, l'any 1922 i dissolt definitivament en 1936. Aquest moviment, amb el nom original de Cercle de Viena per a la concepció científica del món, s'ocupà principalment de la lògica de la ciència, considerant la filosofia com una disciplina encarregada de distingir entre el que és ciència i el que no, i de l'elaboració d'un llenguatge comú a totes les ciències. (ca)
  • Vídeňský kroužek (německy Wiener Kreis) byla skupina logiků, filosofů a teoretiků vědy, kteří se v letech 1922 až 1936 scházeli ve Vídni pod vedením Moritze Schlicka. Pravidelnými návštěvníky byli Rudolf Carnap, Otto Neurath, Herbert Feigl, Philipp Frank, a Hans Hahn. Příležitostně docházeli i Hans Reichenbach, Kurt Gödel, Carl Gustav Hempel, Alfred Tarski, Willard Van Orman Quine a Alfred Ayer, který o práci kroužku referoval ve Velké Británii. Někteří členové emigrovali už v době rakouského autoritativního režimu a schůzky skončily, když Moritze Schlicka roku 1936 zastřelil jeho bývalý student. Filosofické východisko kroužku tvořil logický positivismus (resp. logický empirismus), to jest pokus o vědeckou filosofii ve smyslu „třetího stadia“ Augusta Comta. Původním záměrem bylo vybudovat axiomaticky založenou filosofii analytických soudů, jež by se zbavila závislosti na empirii a všechny empirické otázky přenechala speciálním vědám. Vídeňský kroužek dále ovlivnili Ludwig Wittgenstein (s nímž se někteří členové pravidelně scházeli), Bertrand Russell, Gottlob Frege, George Edward Moore, David Hilbert, Henri Poincaré, Albert Einstein a Karl Popper. Popper, který se schůzek kroužku nikdy nezúčastnil, rozvinul svůj kritický racionalismus v navázání a v opozici k logickému empirismu Vídeňského kroužku. Od roku 1991 pracuje ve Vídni Institut Wiener Kreis, který se věnuje dokumentaci, zkoumání a dalšímu rozvíjení filosofie Vídeňského kroužku. (cs)
  • Der Wiener Kreis des Logischen Empirismus war eine Gruppe Intellektueller aus den Bereichen der Philosophie, der Naturwissenschaften, Sozialwissenschaften, der Mathematik und Logik, die sich von 1924 bis 1936 unter der Leitung von Moritz Schlick regelmäßig in Wien trafen. (de)
  • Ο Κύκλος της Βιέννης (γερμανικά: Wiener Kreis‎) του Λογικού Εμπειρισμού αποτελούνταν από μια ομάδα φιλοσόφων και επιστημόνων που προέρχονταν από τις φυσικές και κοινωνικές επιστήμες, τη λογική και τα μαθηματικά. Η εν λόγω ομάδα που συναντιώνταν τακτικά από το 1924 έως το 1936 στο Πανεπιστήμιο της Βιέννης, υπό την προεδρία του Moritz Schlick. Η επιρροή του Κύκλου της Βιέννης στη φιλοσοφία του 20ου αιώνα, ειδικά στη φιλοσοφία της επιστήμης και στην αναλυτική φιλοσοφία, είναι τεράστια μέχρι σήμερα. Μεταξύ των μελών του εσωτερικού κύκλου ήταν οι Moritz Schlick, Hans Hahn, Philipp Frank, Otto Neurath, Rudolf Carnap, Herbert Feigl, Richard von Mises, Karl Menger, Kurt Gödel, Friedrich Waismann, Felix Kaufmann, Viktor Kraft και Edgar Zilsel . Επιπλέον, ο Κύκλος της Βιέννης επισκέπτονταν περιστασιακά από τους Alfred Tarski, Hans Reichenbach, Carl Gustav Hempel, Willard Van Orman Quine, Ernest Nagel, Alfred Jules Ayer, Oskar Morgenstern και Frank P. Ramsey . Ο Ludwig Wittgenstein και ο Karl Popper ήταν σε στενή επαφή με τον Κύκλο της Βιέννης, αλλά δεν συμμετείχαν ποτέ στις συναντήσεις του Κύκλου του Schlick. Η φιλοσοφική θέση του Κύκλου της Βιέννης ονομάστηκε λογικός εμπειρισμός (γερμανικά: logischer Empirismus ), λογικός θετικισμός ή νεοθετικισμός . Επηρεάστηκε από τους Ernst Mach, David Hilbert, τον γαλλικό συμβατισμό ( Henri Poincaré και Pierre Duhem ), Gottlob Frege, Bertrand Russell, Ludwig Wittgenstein και Albert Einstein . Ο Κύκλος της Βιέννης ήταν πλουραλιστικός και αφοσιωμένος στα ιδανικά του Διαφωτισμού . Ενώθηκε με σκοπό να κάνει τη φιλοσοφία επιστημονική με τη βοήθεια της σύγχρονης λογικής . Τα κύρια θέματα ήταν οι θεμελιώδεις συζητήσεις στις φυσικές και κοινωνικές επιστήμες, τη λογική και τα μαθηματικά, ο εκσυγχρονισμός του εμπειρισμού από τη σύγχρονη λογική, η αναζήτηση ενός εμπειρικού κριτηρίου της σημασίας, η κριτική της μεταφυσικής και η ενοποίηση των επιστημών. Ο Κύκλος της Βιέννης εμφανίστηκε δημόσια με τη δημοσίευση διαφόρων σειρών βιβλίων - Schriften zur wissenschaftlichen Weltauffassung ( Monographs on the Scientific World-Conception ), Einheitswissenschaft ( Unified Science ) και το περιοδικό Erkenntnis - και τη διοργάνωση διεθνών συνεδρίων στην Πράγα . Königsberg (σήμερα γνωστό ως Καλίνινγκραντ ). Παρίσι ; Κοπεγχάγη ; Cambridge, UK και Cambridge, Massachusetts . Το δημόσιο προφίλ του δόθηκε από την Ernst Mach Society (γερμανική: Verein Ernst Mach ) μέσω της οποίας τα μέλη του Κύκλου της Βιέννης προσπάθησαν να διαδώσουν τις ιδέες τους στο πλαίσιο προγραμμάτων δημοφιλούς εκπαίδευσης στη Βιέννη. Κατά την εποχή του Αυστροφασισμού και μετά την προσάρτηση της Αυστρίας από τη ναζιστική Γερμανία, τα περισσότερα μέλη του Κύκλου της Βιέννης αναγκάστηκαν να μεταναστεύσουν. Η δολοφονία του Schlick το 1936 από έναν πρώην μαθητή έθεσε τέλος στον Κύκλο της Βιέννης στην Αυστρία. (el)
  • Vienako Zirkulua (alemanez: der Wiener Kreis) bereziki 1920 eta 1930eko hamarkadetan Viena hiriburuan sortutako filosofo eta matematikari talde bat izan zen, logikan eta matematikako teoria berrietan oinarriturik enpirismoa birformulatu eta metafisikaren aurkako jarrera garbia erakutsi zuena. Taldea Moritz Schlick filosofoak zuzendu eta besteak beste Hans Hahn matematikaria, fisikaria, Otto Neurath, , , eta matematikariak, Rudolf Carnap logika-jakintsua, eta Kurt Gödel. Taldearen sorreran eragin nabarmena izan zuen Ludwig Wittgensteinen lana. Taldearen jarduna 1960ko hamarkadara arte luzatu bazen ere, 1936 urtean desegin zen ofizialki, naziak agintera heltzean. (eu)
  • Le cercle de Vienne, ou Wiener Kreis, est un groupement de savants et philosophes qui a fonctionné à Vienne, de 1923 – mais officiellement 1929 sous le nom de Société Ernst-Mach – jusqu'à l'assassinat de son chef de file, Moritz Schlick, le 22 juin 1936, après quoi le club se dispersa. Le Cercle existait de manière informelle déjà avant la Première Guerre mondiale. L’ouvrage de Ludwig Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus (1921), est un des textes de cette époque qui servit de « Bible » à la pensée viennoise. (fr)
  • El Círculo de Viena (en alemán: Wiener Kreis) fue un organismo científico y filosófico formado por Moritz Schlick, filósofo austríaco, en Viena, Austria, en 1921 y disuelto definitivamente en 1936. Este movimiento, conocido con el nombre original de Círculo de Viena para la concepción científica del mundo, se ocupaba principalmente de la lógica de la ciencia, considerando la filosofía como una disciplina encargada de distinguir entre lo que es ciencia y lo que no, y de la elaboración de un lenguaje común a todas las ciencias. La posición filosófica del Círculo de Viena se llamó empirismo lógico (alemán: Logischer Empirismus), positivismo lógico o neopositivismo. Los temas principales fueron debates fundacionales en ciencias naturales y sociales, lógica y matemáticas; la modernización del empirismo por la lógica moderna; la búsqueda de un criterio empirista de significado; la crítica de la metafísica y la unificación de las ciencias en la unidad de la ciencia. Destacó por su postura radicalmente antimetafísica y su concepción lógica de las matemáticas. Organizó el primer congreso internacional de epistemología en Praga en 1929 y fundó la revista Conocimiento (Erkenntnis) en 1930. En la actualidad, el Círculo de Viena ya no representa un programa de investigación activo, pero influyó fuertemente en el desarrollo de la filosofía analítica y en la historia reciente de la filosofía de la ciencia. (es)
  • Lingkaran Wina (bahasa Inggris: Vienna Circle, bahasa Jerman: Wiener Kreis) adalah suatu gerakan dalam bidang filsafat yang bertujuan mencapai suatu filsafat yang ilmiah dan menghapus proposisi-proposisi yang tidak dapat dibuktikan menurut prinsip-prinsip ilmiah. Karena itulah, mereka menolak pernyataan-pernyataan spekulatif dan hanya menerima pengetahuan yang berdasar pada pengamatan yang obyektif. Beberapa pemikir yang terkenal dari lingkaran Wina adalah Rudolf Carnap, Moritz Schlick, , dan Otto Neurath. Lingkaran Wina juga dikenal melalui pendekatan yang mereka bangun, yakni positivisme logis. (in)
  • ウィーン学団(ウィーンがくだん、ドイツ語: Wiener Kreis、英語: Vienna Circle)とは、ウィーン大学の哲学教授モーリッツ・シュリックを中心とする科学者、哲学者のグループである。論理実証主義を標榜した。 ルートヴィヒ・ウィトゲンシュタインの『論理哲学論考』やマッハの科学哲学から影響を受けて、数学者のハンス・ハーン、科学哲学者のシュリックを中心とした研究サークルが形成された。1929年に組織を整えてウィーン学団を名乗り、活動を広げていった。ルドルフ・カルナップ、オットー・ノイラートと共に、学団の方針を示した「科学的世界像」を発表した。ウィトゲンシュタインはウィーン学団の一部のメンバーと交流はあったが、この学団と完全に見解を同じくしていたわけではなかったので、学団の活動に参加することはなかった。カール・メンガー、ハーバート・ファイグル、などが学団のメンバーである。 クルト・ゲーデルはハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。カール・ポパーもハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。 1933年、ハーンが病死、1936年、ドイツ人であったが、「有意味な命題とは検証可能な命題である」とする「意味の検証理論」の提唱などで現象学や形而上学などの科学性を否定し、その活動が「ユダヤ的」とみなされたシュリックが、元教え子の国粋主義者ヨハン・ネルベック Johann Nelböck (のちにナチス党へ入党)に、ウィーン大学で講義に向かう途中に射殺された。ナチスの弾圧から逃れるために、残された参加者の多くはアメリカに亡命し、学団自体は立ち消えになったが、その考えが米英に広まることになった。 (ja)
  • Il circolo di Vienna (in tedesco Wiener Kreis), fu un circolo filosofico e culturale, organizzato da Moritz Schlick nel 1922 e animato da numerosi filosofi e scienziati del tempo. L'approccio filosofico del Circolo, noto come positivismo logico (o neopositivismo) o anche fisicalismo, si diffuse nel resto dell'Europa e nei Paesi di lingua inglese. Le riunioni del circolo si tennero ogni settimana con regolarità fino all'avvento del nazismo. La morte violenta di Schlick (1936), assassinato sulle scale dell'università di Vienna da un fanatico nazista, e la fuga dalla città dei suoi membri per evitare le persecuzioni politiche e razziali del nuovo regime, ne segnarono la fine. Alle sedute del circolo parteciparono con assiduità: Rudolf Carnap, Otto Neurath, Philipp Frank, Friedrich Waismann (assistente di Schlick), il matematico Hans Hahn, , Carl Menger, Herbert Feigl, , Ludwig von Bertalanffy. Ne furono ospiti occasionali Hans Reichenbach, Kurt Gödel, Carl Hempel, Alfred Tarski, Willard Van Orman Quine, Alfred Julius Ayer, Arne Næss. Ludwig Wittgenstein e Karl Popper non furono mai presenti alle riunioni del circolo anche se, negli stessi anni, intrattennero rapporti con i suoi membri. Il Circolo organizzò conferenze internazionali su temi scientifici e filosofici; la prima fu tenuta a Praga nel 1929 ove fu distribuito il manifesto per una Wissenschaftliche Weltauffassung (concezione scientifica del mondo), composto soprattutto da Neurath, Carnap e Hahn, dedicato a Moritz Schlick. (it)
  • De Wiener Kreis (Nederlands: Weense cirkel of Weense kring) (1920-1938) was een groep filosofen en wetenschappers die zich rond Moritz Schlick schaarden. Centrale figuren waren de econoom Otto Neurath, de filosoof Friedrich Waismann en de filosoof Rudolf Carnap. Ludwig Wittgenstein en Karl Popper waren regelmatig bij samenkomsten aanwezig, maar zij waren geen leden van de groep daar zij op essentiële punten afweken van het door de groep gepropageerde logisch positivisme oftewel logisch empirisme. Andere leden waren , Herbert Feigl, , Kurt Gödel, Hans Hahn, , , Karl Menger, , , en . Twee boeken lagen aan de basis van de ontwikkelingen van deze stroming, namelijk Wittgensteins Tractatus Logico-Philosophicus (1921), en Carnaps Der logische Aufbau der Welt (1926). (nl)
  • Koło Wiedeńskie (niem. Wiener Kreis) – grupa filozoficzna istniejąca od 1922 roku skupiona wokół Katedry Filozofii i Historii Nauk Indukcyjnych prowadzonej przez Moritza Schlicka na Uniwersytecie Wiedeńskim. Poglądy myślicieli należących do koła ogniskowały się wokół pozytywizmu logicznego. W skład grupy wchodzili: , Rudolf Carnap, , Hans Hahn, , , Karl Menger, Richard von Mises, , Otto Neurath, , , oraz . Na kształt poglądów filozoficznych członków Koła duży wpływ miał Ludwig Wittgenstein, biorący udział w jego niektórych spotkaniach. Bliskie kontakty z Kołem utrzymywali filozofowie ze szkoły lwowsko-warszawskiej: Alfred Tarski, Kazimierz Ajdukiewicz, Leon Chwistek, Stanisław Leśniewski, Jan Łukasiewicz oraz Tadeusz Kotarbiński. Duży wpływ na recepcję poglądów wiedeńczyków miał również Karl Popper. (pl)
  • O Círculo de Viena (em alemão Wiener Kreis) foi o nome como ficou conhecido um grupo de filósofos que se juntou informalmente na Universidade de Viena de 1922 a 1936 com a coordenação de Moritz Schlick. Também foi chamado de “Sociedade Ernst Mach” (Verein Ernst Mach) em homenagem a Ernst Mach (Stanford Encyclopedia of Philosophy). Em reuniões semanais procuravam reconceitualizar o Empirismo a partir das novas descobertas científicas e demonstrar as falsidades da Metafísica. Suas atividades cessam quando Schlick é assassinado por um fanático nazista em 1936. Seu sistema filosófico ficou conhecido como o "Positivismo Lógico" ou ainda Empirismo Lógico ou Neopositivismo. Os membros do Círculo de Viena tinham uma visão comum da filosofia, que consistia na aplicação das postulações de Ludwig Wittgenstein, expostas em seu Tractatus Logico-Philosophicus, embora Wittgenstein insistisse que o positivismo lógico fosse uma visão errada sobre seus escritos (Wittgenstein & The Vienna Circle. Wiley-Blackwell,1984). A influência do Círculo de Viena na Filosofia do século XX foi imensa. O Círculo de Viena surgiu por uma necessidade de fundamentar a ciência a partir das concepções ou acepções que a Filosofia da Ciência ganhou no século XIX. Até então, a filosofia era vinculada à Teoria do Conhecimento, mas, a partir de Hegel, este vínculo se desfez. O Círculo de Viena era composto por cientistas que, apesar de atuarem em várias áreas como física, economia, etc., buscaram resolver problemas de fundamento da ciência, problemas estes levantados a partir do descontentamento com os neokantianos (seguidores de Kant) e os fenomenólogos (seguidores de Hegel). Schlick, por exemplo, tentou mostrar o vazio dos enunciados sintéticos a priori, de Kant. E por duas vias: - Se os enunciados têm uma verdade lógica, então eles são analíticos e não sintéticos;- Se a verdade dos enunciados depende de um conteúdo factual, eles são, portanto, a posteriori e não a priori. Dessa maneira, Schlick (juntamente com seus companheiros) tentou formular um critério de cientificidade que pudesse ou que tivesse uma correspondência com a Natureza. Por isso, o Círculo de Viena adotou uma forma de empirismo indutivista que se utiliza de instrumentos analíticos como a lógica e a matemática para auxiliar na formação dos enunciados científicos. Tal critério seria, então, o de verificabilidade. Para os pesquisadores do Círculo de Viena os enunciados científicos deveriam ter uma comprovação ou verificação baseada na observação ou experimentação. Isto era feito indutivamente, ou seja, estabeleciam-se enunciados universais (pois a ciência tem pretensão de universalidade) a partir da observação de casos particulares. O resultado do estabelecimento deste critério surgiu também a partir da concepção de linguagem de Wittgestein que os membros do Círculo de Viena utilizaram. Para ele, o mundo era composto de “fatos” atômicos associados e, assim, expressariam sua realidade. Daí os enunciados gerais poderem ser decompostos em enunciados elementares referentes ou congruentes à Natureza, o que exclui os enunciados metafísicos do processo de conhecimento. Portanto, a indução foi o método utilizado porque, além de proceder experimentalmente, proporcionava um caráter de regularidade que permitia que se emitissem juízos universais. Isto também atesta o caráter anti-metafisico do Círculo de Viena, bem como afirma o procedimento de observação. (pt)
  • «Ве́нский кружо́к» (нем. Wiener Kreis) — сообщество учёных, регулярно собиравшихся в Вене с конца 20-х и до середины 30-х годов XX века. Руководителем кружка был профессор кафедры индуктивных наук Мориц Шлик. С деятельностью «Венского кружка» связывают зарождение философского логического позитивизма. (ru)
  • Wienkretsen var en grupp vetenskapsteoretiker, matematiker och filosofer, som samlades kring Moritz Schlick, då denne 1922 kallades till en professur i "De induktiva vetenskapernas filosofi" vid universitetet i Wien. Den filosofiska riktning som utvecklades kom att kallas logisk positivism eller logisk empirism. Gruppens ursprungliga medlemmar, förutom Schlick, var Rudolf Carnap, Otto Neurath, Friedrich Waismann, Philipp Frank, syskonen och Hans Hahn samt Richard von Mises, och . År 1929 framträdde gruppen under namnet Wienkretsen. Då Moritz Schlick 1936 mördades av en av sina egna studenter, Hans Nelböck, upplöstes kretsen. Wienkretsen var influerad av den äldre positivismen, symbolisk logik och logisk-semantisk språkanalys, vars främsta företrädare var Ernst Mach, Henri Poincaré, Gottlob Frege, Bertrand Russell och Ludwig Wittgenstein. Ett manifest, Die wissenschaftliche Weltauffassung des Wiener Kreises, utgavs 1930 och författades av Carnap, Neurath och Hahn. Samma år började gruppen ge ut tidskriften med Carnap som redaktör. Den logiska empirismen anses vara en av de mest inflytelserika skolor som funnits och kom att spela en framträdande roll som filosofiskt avantgarde under ett decennium mellan de två världskrigen.Två framstående studenter vid universitetet i Wien var vid den här tiden, Herbert Feigl och Kurt Gödel. De deltog i gruppens sammankomster men var inte medlemmar. Kretsen kom att regelbundet besökas av bland andra Hans Reichenbach, Carl Gustav Hempel, Alfred Tarski, Karl Popper och Willard Van Orman Quine. Den nazistiska kulturförstörelsen drabbade hårt den logiskt-analytiska filosofin i Europa. Mordet på Schlick var ett varsel om annalkande politiskt oväder. Flera av kretsens medlemmar kom dock att finna en fristad i USA. (sv)
  • 维也纳学派(德語:Wiener Kreis),1920年代发展出来的一个自然科学和哲学的学派。 维也纳学派是发源于20世纪20年代奥地利首都维也纳的一个学术团体。其成员主要包括领袖人物石里克、鲁道夫·卡尔纳普、纽拉特、、汉恩、伯格曼、弗兰克、、哥德尔,等等。他们多是当时欧洲大陆优秀的物理学家、数学家和逻辑学家。他们关注当时自然科学发展成果(如数学基础论、相对论与量子力学),并尝试在此基础上去探讨哲学和科学方法论等问题。 受到19世纪以来德国实证主义传统影响,加上在维特根斯坦《逻辑哲学论》思想启示下,维也纳学派提出了一系列有别传统的见解。大致来说,他们的(除哥德尔)中心主张有两点:一,拒绝形而上学,认为经验是知识唯一可靠来源;二,只有通过运用逻辑分析的方法,才可最终解决传统哲学问题。 20年代末以来,维也纳学派通过组织一系列国际会议与发行丛书,与欧美思想相近学者(如德国的与波兰华沙学派)相联系,而逐渐发展成为声势浩大的逻辑实证主义运动。然而,随着30年代中起纳粹在欧洲兴起,学派中的犹太的学者受到迫害,导致不少重要成员被迫逃亡海外。及至1933年汉恩病逝,1936年石里克遇刺身亡,维也纳学派最终走向解散的结局。尽管如此,逻辑实证主义思想却因此得在英美国家得到广泛传播,并促成了二战后分析哲学成为英语世界的学术主流。 (zh)
  • Ві́денський гурто́к (нім. der Wiener Kreis) — об'єднання філософів, утворене в 1922. Його найвизначнішими представниками були Моріц Шлік (1882—1936), (1882—1945), Рудольф Карнап (1891—1970), Ганс Рейхенбах (1891—1953), Альфред Еєр (1910—1989) та ін. Група філософів і вчених, сформована і організована професором Моріцом Шліком при кафедрі індуктивних наук Віденського університету в 1922 році, отримала назву «Віденський гурток» та стала ідейним ядром логічного позитивізму (неопозитивізму). У роботі гуртка брали участь: математик Курт Гедель, логік Рудольф Карнап, соціолог Отто Нейрат, фізики і філософи , , і математик Ганс Ган. У 1929 році на конференції в Празі Нейрат від імені гуртка виступив з маніфестом «Наукове розуміння світу. Віденський гурток», в якому були сформульовані основні принципи неопозитивізму. У Маніфесті були зазначені ті напрямки філософської та наукової думки, продовжувачами яких вважали себе члени гуртка. Незважаючи на деякі розбіжності в поглядах, представників Віденського гуртка об'єднує спільна мета — звести філософію до мови науки, а також піддати філософське і наукове знання з позицій принципу верифікації, сформульованого Моріцом Шліком. Він виходив із того, що все наукове знання є узагальненням і ущільненням «чуттєво-даного» і робив висновок про те, що все на правду наукове знання має бути до «чуттєво-даного». В рамках Віденського гуртка була розвинено і дещо абсолютизовано гіпотетично-дедуктивний метод наукового дослідження. (uk)
  • تجريبيو فيينا (الألمانية: Wiener Kreis حلقة فيينا) هم جماعة من الفلاسفة والعلماء كانوا يجتمعون في عشرينات وثلاثينات القرن العشرين في جامعة فيينا وكانوا من أصحاب التجريبية المنطقية ويسعون لتطبيق قواعد العلم الوضعي والمنطق على الفلسفة. تكونت حلقة فيينا الخاصة بمذهب التجريبية المنطقية من مجموعة من الفلاسفة والعلماء المنتمين إلى العلوم الطبيعية والإنسانية والمنطق والرياضيات، والذين التقوا بشكل منتظم في جامعة فيينا برئاسة مورتس شليك منذ عام 1924 وحتى عام 1936. يُعد تأثير حلقة فيينا على فلسفة القرن العشرين، وبشكل خاص على فلسفة العلوم والفلسفة التحليلية، تأثيرًا هائلًا حتى يومنا هذا. كان من ضمن الأعضاء الموجودين داخل الحلقة كل من مورتس شليك، وهانز هان، وفيليب فران، ك وأوتو نيوراث، ورادولف كارناب، وهربرت فيغل، وريتشارد فون ميزس، وكارل مينغر، وكورت غودل، وفريدريك ويزمان، وفيلكس كاوفمان، وفيكتور كرافت، وإدغار زيلسل. بالإضافة إلى ذلك، كان يزور حلقة فيينا في بعض الأحيان كل من ألفريد تارسكي، وهانز ريشنباخ، وكارل غوستاف همبل، وويلارد فون أورمان كواين، وإرنست ناغل، وألفريد جولز آير، وأوسكار مورغنستيرن، وفرانك رامزي. كان لودفيغ فيتغنشتاين وكارل بوبر على اتصال وثيق بحلقة فيينا، لكنهم لم يشاركوا أبدًا في اجتماعات حلقة شليك. سُمي الموقف الفلسفي الذي تبنته حلقة فيينا باسم التجريبية المنطقية، أو الوضعية المنطقية، أو الوضعية الجديدة. تأثرت التجريبية المنطقية بإرنست ماخ، ودافيد هيلبرت، وأصحاب النزعة الاصطلاحية الفرنسية (هنري بوانكاريه وبيير دوهيم)، وغوتلوب فريغه، وبرتراند راسل، ولودفيغ فيتغنشتاين، وألبرت أينشتاين. اتسمت حلقة فيينا بالطابع التعددي والتزمت بمُثُل عصر التنوير. اجتمعت الحلقة على هدف جعل الفلسفة تتسم بالطابع العلمي، وساعدها في ذلك المنطق الحديث. اشتملت الموضوعات الرئيسية على نقاشات أساسية في العلوم الطبيعية والاجتماعية والمنطق والرياضيات، وتحديث المذهب التجريبي عن طريق المنطق الحديث، والبحث عن معيار تجريبي للمعنى، ونقد الميتافيزيقا، وتوحيد العلوم في ما عُرف باسم وحدة العلم. ظهرت حلقة فيينا علنيًا من خلال نشر سلسلة من الكتب المختلفة - دراسات حول التصور العلمي للعالم، ووحدة العلم، ومجلة إركينتنس- وتنظيم مؤتمرات دولية في براغ، وكونيغسبرغ (المعروف اليوم باسم كالينينغراد)، وباريس، وكوبنهاغن، وكامبريدج المملكة المتحدة، وكامبريدج ماساتشوستس. كانت جمعية إرنست ماخ هي المعبرة عن صورتها العامة، والتي سعى من خلالها أعضاء حلقة فيينا إلى نشر أفكارهم في سياق برامج للتعليم الوطني في فيينا. أُجبر معظم أعضاء حلقة فيينا على الهجرة، خلال عصر الفاشية النمساوية وبعد ضم ألمانيا النازية للنمسا. كان لمقتل شليك في عام 1936 على يد طالب سابق أثرٌ في وضع نهاية لحلقة فيينا في النمسا. (ar)
  • El Cercle de Viena (alemany: Wiener Kreis) va ser un moviment científic i filosòfic format per Moritz Schlick a Viena, Àustria, l'any 1922 i dissolt definitivament en 1936. Aquest moviment, amb el nom original de Cercle de Viena per a la concepció científica del món, s'ocupà principalment de la lògica de la ciència, considerant la filosofia com una disciplina encarregada de distingir entre el que és ciència i el que no, i de l'elaboració d'un llenguatge comú a totes les ciències. (ca)
  • Vídeňský kroužek (německy Wiener Kreis) byla skupina logiků, filosofů a teoretiků vědy, kteří se v letech 1922 až 1936 scházeli ve Vídni pod vedením Moritze Schlicka. Pravidelnými návštěvníky byli Rudolf Carnap, Otto Neurath, Herbert Feigl, Philipp Frank, a Hans Hahn. Příležitostně docházeli i Hans Reichenbach, Kurt Gödel, Carl Gustav Hempel, Alfred Tarski, Willard Van Orman Quine a Alfred Ayer, který o práci kroužku referoval ve Velké Británii. Někteří členové emigrovali už v době rakouského autoritativního režimu a schůzky skončily, když Moritze Schlicka roku 1936 zastřelil jeho bývalý student. Filosofické východisko kroužku tvořil logický positivismus (resp. logický empirismus), to jest pokus o vědeckou filosofii ve smyslu „třetího stadia“ Augusta Comta. Původním záměrem bylo vybudovat axiomaticky založenou filosofii analytických soudů, jež by se zbavila závislosti na empirii a všechny empirické otázky přenechala speciálním vědám. Vídeňský kroužek dále ovlivnili Ludwig Wittgenstein (s nímž se někteří členové pravidelně scházeli), Bertrand Russell, Gottlob Frege, George Edward Moore, David Hilbert, Henri Poincaré, Albert Einstein a Karl Popper. Popper, který se schůzek kroužku nikdy nezúčastnil, rozvinul svůj kritický racionalismus v navázání a v opozici k logickému empirismu Vídeňského kroužku. Od roku 1991 pracuje ve Vídni Institut Wiener Kreis, který se věnuje dokumentaci, zkoumání a dalšímu rozvíjení filosofie Vídeňského kroužku. (cs)
  • Der Wiener Kreis des Logischen Empirismus war eine Gruppe Intellektueller aus den Bereichen der Philosophie, der Naturwissenschaften, Sozialwissenschaften, der Mathematik und Logik, die sich von 1924 bis 1936 unter der Leitung von Moritz Schlick regelmäßig in Wien trafen. (de)
  • Ο Κύκλος της Βιέννης (γερμανικά: Wiener Kreis‎) του Λογικού Εμπειρισμού αποτελούνταν από μια ομάδα φιλοσόφων και επιστημόνων που προέρχονταν από τις φυσικές και κοινωνικές επιστήμες, τη λογική και τα μαθηματικά. Η εν λόγω ομάδα που συναντιώνταν τακτικά από το 1924 έως το 1936 στο Πανεπιστήμιο της Βιέννης, υπό την προεδρία του Moritz Schlick. Η επιρροή του Κύκλου της Βιέννης στη φιλοσοφία του 20ου αιώνα, ειδικά στη φιλοσοφία της επιστήμης και στην αναλυτική φιλοσοφία, είναι τεράστια μέχρι σήμερα. Μεταξύ των μελών του εσωτερικού κύκλου ήταν οι Moritz Schlick, Hans Hahn, Philipp Frank, Otto Neurath, Rudolf Carnap, Herbert Feigl, Richard von Mises, Karl Menger, Kurt Gödel, Friedrich Waismann, Felix Kaufmann, Viktor Kraft και Edgar Zilsel . Επιπλέον, ο Κύκλος της Βιέννης επισκέπτονταν περιστασιακά από τους Alfred Tarski, Hans Reichenbach, Carl Gustav Hempel, Willard Van Orman Quine, Ernest Nagel, Alfred Jules Ayer, Oskar Morgenstern και Frank P. Ramsey . Ο Ludwig Wittgenstein και ο Karl Popper ήταν σε στενή επαφή με τον Κύκλο της Βιέννης, αλλά δεν συμμετείχαν ποτέ στις συναντήσεις του Κύκλου του Schlick. Η φιλοσοφική θέση του Κύκλου της Βιέννης ονομάστηκε λογικός εμπειρισμός (γερμανικά: logischer Empirismus ), λογικός θετικισμός ή νεοθετικισμός . Επηρεάστηκε από τους Ernst Mach, David Hilbert, τον γαλλικό συμβατισμό ( Henri Poincaré και Pierre Duhem ), Gottlob Frege, Bertrand Russell, Ludwig Wittgenstein και Albert Einstein . Ο Κύκλος της Βιέννης ήταν πλουραλιστικός και αφοσιωμένος στα ιδανικά του Διαφωτισμού . Ενώθηκε με σκοπό να κάνει τη φιλοσοφία επιστημονική με τη βοήθεια της σύγχρονης λογικής . Τα κύρια θέματα ήταν οι θεμελιώδεις συζητήσεις στις φυσικές και κοινωνικές επιστήμες, τη λογική και τα μαθηματικά, ο εκσυγχρονισμός του εμπειρισμού από τη σύγχρονη λογική, η αναζήτηση ενός εμπειρικού κριτηρίου της σημασίας, η κριτική της μεταφυσικής και η ενοποίηση των επιστημών. Ο Κύκλος της Βιέννης εμφανίστηκε δημόσια με τη δημοσίευση διαφόρων σειρών βιβλίων - Schriften zur wissenschaftlichen Weltauffassung ( Monographs on the Scientific World-Conception ), Einheitswissenschaft ( Unified Science ) και το περιοδικό Erkenntnis - και τη διοργάνωση διεθνών συνεδρίων στην Πράγα . Königsberg (σήμερα γνωστό ως Καλίνινγκραντ ). Παρίσι ; Κοπεγχάγη ; Cambridge, UK και Cambridge, Massachusetts . Το δημόσιο προφίλ του δόθηκε από την Ernst Mach Society (γερμανική: Verein Ernst Mach ) μέσω της οποίας τα μέλη του Κύκλου της Βιέννης προσπάθησαν να διαδώσουν τις ιδέες τους στο πλαίσιο προγραμμάτων δημοφιλούς εκπαίδευσης στη Βιέννη. Κατά την εποχή του Αυστροφασισμού και μετά την προσάρτηση της Αυστρίας από τη ναζιστική Γερμανία, τα περισσότερα μέλη του Κύκλου της Βιέννης αναγκάστηκαν να μεταναστεύσουν. Η δολοφονία του Schlick το 1936 από έναν πρώην μαθητή έθεσε τέλος στον Κύκλο της Βιέννης στην Αυστρία. (el)
  • Vienako Zirkulua (alemanez: der Wiener Kreis) bereziki 1920 eta 1930eko hamarkadetan Viena hiriburuan sortutako filosofo eta matematikari talde bat izan zen, logikan eta matematikako teoria berrietan oinarriturik enpirismoa birformulatu eta metafisikaren aurkako jarrera garbia erakutsi zuena. Taldea Moritz Schlick filosofoak zuzendu eta besteak beste Hans Hahn matematikaria, fisikaria, Otto Neurath, , , eta matematikariak, Rudolf Carnap logika-jakintsua, eta Kurt Gödel. Taldearen sorreran eragin nabarmena izan zuen Ludwig Wittgensteinen lana. Taldearen jarduna 1960ko hamarkadara arte luzatu bazen ere, 1936 urtean desegin zen ofizialki, naziak agintera heltzean. (eu)
  • Le cercle de Vienne, ou Wiener Kreis, est un groupement de savants et philosophes qui a fonctionné à Vienne, de 1923 – mais officiellement 1929 sous le nom de Société Ernst-Mach – jusqu'à l'assassinat de son chef de file, Moritz Schlick, le 22 juin 1936, après quoi le club se dispersa. Le Cercle existait de manière informelle déjà avant la Première Guerre mondiale. L’ouvrage de Ludwig Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus (1921), est un des textes de cette époque qui servit de « Bible » à la pensée viennoise. (fr)
  • El Círculo de Viena (en alemán: Wiener Kreis) fue un organismo científico y filosófico formado por Moritz Schlick, filósofo austríaco, en Viena, Austria, en 1921 y disuelto definitivamente en 1936. Este movimiento, conocido con el nombre original de Círculo de Viena para la concepción científica del mundo, se ocupaba principalmente de la lógica de la ciencia, considerando la filosofía como una disciplina encargada de distinguir entre lo que es ciencia y lo que no, y de la elaboración de un lenguaje común a todas las ciencias. La posición filosófica del Círculo de Viena se llamó empirismo lógico (alemán: Logischer Empirismus), positivismo lógico o neopositivismo. Los temas principales fueron debates fundacionales en ciencias naturales y sociales, lógica y matemáticas; la modernización del empirismo por la lógica moderna; la búsqueda de un criterio empirista de significado; la crítica de la metafísica y la unificación de las ciencias en la unidad de la ciencia. Destacó por su postura radicalmente antimetafísica y su concepción lógica de las matemáticas. Organizó el primer congreso internacional de epistemología en Praga en 1929 y fundó la revista Conocimiento (Erkenntnis) en 1930. En la actualidad, el Círculo de Viena ya no representa un programa de investigación activo, pero influyó fuertemente en el desarrollo de la filosofía analítica y en la historia reciente de la filosofía de la ciencia. (es)
  • Lingkaran Wina (bahasa Inggris: Vienna Circle, bahasa Jerman: Wiener Kreis) adalah suatu gerakan dalam bidang filsafat yang bertujuan mencapai suatu filsafat yang ilmiah dan menghapus proposisi-proposisi yang tidak dapat dibuktikan menurut prinsip-prinsip ilmiah. Karena itulah, mereka menolak pernyataan-pernyataan spekulatif dan hanya menerima pengetahuan yang berdasar pada pengamatan yang obyektif. Beberapa pemikir yang terkenal dari lingkaran Wina adalah Rudolf Carnap, Moritz Schlick, , dan Otto Neurath. Lingkaran Wina juga dikenal melalui pendekatan yang mereka bangun, yakni positivisme logis. (in)
  • ウィーン学団(ウィーンがくだん、ドイツ語: Wiener Kreis、英語: Vienna Circle)とは、ウィーン大学の哲学教授モーリッツ・シュリックを中心とする科学者、哲学者のグループである。論理実証主義を標榜した。 ルートヴィヒ・ウィトゲンシュタインの『論理哲学論考』やマッハの科学哲学から影響を受けて、数学者のハンス・ハーン、科学哲学者のシュリックを中心とした研究サークルが形成された。1929年に組織を整えてウィーン学団を名乗り、活動を広げていった。ルドルフ・カルナップ、オットー・ノイラートと共に、学団の方針を示した「科学的世界像」を発表した。ウィトゲンシュタインはウィーン学団の一部のメンバーと交流はあったが、この学団と完全に見解を同じくしていたわけではなかったので、学団の活動に参加することはなかった。カール・メンガー、ハーバート・ファイグル、などが学団のメンバーである。 クルト・ゲーデルはハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。カール・ポパーもハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。 1933年、ハーンが病死、1936年、ドイツ人であったが、「有意味な命題とは検証可能な命題である」とする「意味の検証理論」の提唱などで現象学や形而上学などの科学性を否定し、その活動が「ユダヤ的」とみなされたシュリックが、元教え子の国粋主義者ヨハン・ネルベック Johann Nelböck (のちにナチス党へ入党)に、ウィーン大学で講義に向かう途中に射殺された。ナチスの弾圧から逃れるために、残された参加者の多くはアメリカに亡命し、学団自体は立ち消えになったが、その考えが米英に広まることになった。 (ja)
  • Il circolo di Vienna (in tedesco Wiener Kreis), fu un circolo filosofico e culturale, organizzato da Moritz Schlick nel 1922 e animato da numerosi filosofi e scienziati del tempo. L'approccio filosofico del Circolo, noto come positivismo logico (o neopositivismo) o anche fisicalismo, si diffuse nel resto dell'Europa e nei Paesi di lingua inglese. Le riunioni del circolo si tennero ogni settimana con regolarità fino all'avvento del nazismo. La morte violenta di Schlick (1936), assassinato sulle scale dell'università di Vienna da un fanatico nazista, e la fuga dalla città dei suoi membri per evitare le persecuzioni politiche e razziali del nuovo regime, ne segnarono la fine. Alle sedute del circolo parteciparono con assiduità: Rudolf Carnap, Otto Neurath, Philipp Frank, Friedrich Waismann (assistente di Schlick), il matematico Hans Hahn, , Carl Menger, Herbert Feigl, , Ludwig von Bertalanffy. Ne furono ospiti occasionali Hans Reichenbach, Kurt Gödel, Carl Hempel, Alfred Tarski, Willard Van Orman Quine, Alfred Julius Ayer, Arne Næss. Ludwig Wittgenstein e Karl Popper non furono mai presenti alle riunioni del circolo anche se, negli stessi anni, intrattennero rapporti con i suoi membri. Il Circolo organizzò conferenze internazionali su temi scientifici e filosofici; la prima fu tenuta a Praga nel 1929 ove fu distribuito il manifesto per una Wissenschaftliche Weltauffassung (concezione scientifica del mondo), composto soprattutto da Neurath, Carnap e Hahn, dedicato a Moritz Schlick. (it)
  • De Wiener Kreis (Nederlands: Weense cirkel of Weense kring) (1920-1938) was een groep filosofen en wetenschappers die zich rond Moritz Schlick schaarden. Centrale figuren waren de econoom Otto Neurath, de filosoof Friedrich Waismann en de filosoof Rudolf Carnap. Ludwig Wittgenstein en Karl Popper waren regelmatig bij samenkomsten aanwezig, maar zij waren geen leden van de groep daar zij op essentiële punten afweken van het door de groep gepropageerde logisch positivisme oftewel logisch empirisme. Andere leden waren , Herbert Feigl, , Kurt Gödel, Hans Hahn, , , Karl Menger, , , en . Twee boeken lagen aan de basis van de ontwikkelingen van deze stroming, namelijk Wittgensteins Tractatus Logico-Philosophicus (1921), en Carnaps Der logische Aufbau der Welt (1926). (nl)
  • Koło Wiedeńskie (niem. Wiener Kreis) – grupa filozoficzna istniejąca od 1922 roku skupiona wokół Katedry Filozofii i Historii Nauk Indukcyjnych prowadzonej przez Moritza Schlicka na Uniwersytecie Wiedeńskim. Poglądy myślicieli należących do koła ogniskowały się wokół pozytywizmu logicznego. W skład grupy wchodzili: , Rudolf Carnap, , Hans Hahn, , , Karl Menger, Richard von Mises, , Otto Neurath, , , oraz . Na kształt poglądów filozoficznych członków Koła duży wpływ miał Ludwig Wittgenstein, biorący udział w jego niektórych spotkaniach. Bliskie kontakty z Kołem utrzymywali filozofowie ze szkoły lwowsko-warszawskiej: Alfred Tarski, Kazimierz Ajdukiewicz, Leon Chwistek, Stanisław Leśniewski, Jan Łukasiewicz oraz Tadeusz Kotarbiński. Duży wpływ na recepcję poglądów wiedeńczyków miał również Karl Popper. (pl)
  • O Círculo de Viena (em alemão Wiener Kreis) foi o nome como ficou conhecido um grupo de filósofos que se juntou informalmente na Universidade de Viena de 1922 a 1936 com a coordenação de Moritz Schlick. Também foi chamado de “Sociedade Ernst Mach” (Verein Ernst Mach) em homenagem a Ernst Mach (Stanford Encyclopedia of Philosophy). Em reuniões semanais procuravam reconceitualizar o Empirismo a partir das novas descobertas científicas e demonstrar as falsidades da Metafísica. Suas atividades cessam quando Schlick é assassinado por um fanático nazista em 1936. Seu sistema filosófico ficou conhecido como o "Positivismo Lógico" ou ainda Empirismo Lógico ou Neopositivismo. Os membros do Círculo de Viena tinham uma visão comum da filosofia, que consistia na aplicação das postulações de Ludwig Wittgenstein, expostas em seu Tractatus Logico-Philosophicus, embora Wittgenstein insistisse que o positivismo lógico fosse uma visão errada sobre seus escritos (Wittgenstein & The Vienna Circle. Wiley-Blackwell,1984). A influência do Círculo de Viena na Filosofia do século XX foi imensa. O Círculo de Viena surgiu por uma necessidade de fundamentar a ciência a partir das concepções ou acepções que a Filosofia da Ciência ganhou no século XIX. Até então, a filosofia era vinculada à Teoria do Conhecimento, mas, a partir de Hegel, este vínculo se desfez. O Círculo de Viena era composto por cientistas que, apesar de atuarem em várias áreas como física, economia, etc., buscaram resolver problemas de fundamento da ciência, problemas estes levantados a partir do descontentamento com os neokantianos (seguidores de Kant) e os fenomenólogos (seguidores de Hegel). Schlick, por exemplo, tentou mostrar o vazio dos enunciados sintéticos a priori, de Kant. E por duas vias: - Se os enunciados têm uma verdade lógica, então eles são analíticos e não sintéticos;- Se a verdade dos enunciados depende de um conteúdo factual, eles são, portanto, a posteriori e não a priori. Dessa maneira, Schlick (juntamente com seus companheiros) tentou formular um critério de cientificidade que pudesse ou que tivesse uma correspondência com a Natureza. Por isso, o Círculo de Viena adotou uma forma de empirismo indutivista que se utiliza de instrumentos analíticos como a lógica e a matemática para auxiliar na formação dos enunciados científicos. Tal critério seria, então, o de verificabilidade. Para os pesquisadores do Círculo de Viena os enunciados científicos deveriam ter uma comprovação ou verificação baseada na observação ou experimentação. Isto era feito indutivamente, ou seja, estabeleciam-se enunciados universais (pois a ciência tem pretensão de universalidade) a partir da observação de casos particulares. O resultado do estabelecimento deste critério surgiu também a partir da concepção de linguagem de Wittgestein que os membros do Círculo de Viena utilizaram. Para ele, o mundo era composto de “fatos” atômicos associados e, assim, expressariam sua realidade. Daí os enunciados gerais poderem ser decompostos em enunciados elementares referentes ou congruentes à Natureza, o que exclui os enunciados metafísicos do processo de conhecimento. Portanto, a indução foi o método utilizado porque, além de proceder experimentalmente, proporcionava um caráter de regularidade que permitia que se emitissem juízos universais. Isto também atesta o caráter anti-metafisico do Círculo de Viena, bem como afirma o procedimento de observação. (pt)
  • «Ве́нский кружо́к» (нем. Wiener Kreis) — сообщество учёных, регулярно собиравшихся в Вене с конца 20-х и до середины 30-х годов XX века. Руководителем кружка был профессор кафедры индуктивных наук Мориц Шлик. С деятельностью «Венского кружка» связывают зарождение философского логического позитивизма. (ru)
  • Wienkretsen var en grupp vetenskapsteoretiker, matematiker och filosofer, som samlades kring Moritz Schlick, då denne 1922 kallades till en professur i "De induktiva vetenskapernas filosofi" vid universitetet i Wien. Den filosofiska riktning som utvecklades kom att kallas logisk positivism eller logisk empirism. Gruppens ursprungliga medlemmar, förutom Schlick, var Rudolf Carnap, Otto Neurath, Friedrich Waismann, Philipp Frank, syskonen och Hans Hahn samt Richard von Mises, och . År 1929 framträdde gruppen under namnet Wienkretsen. Då Moritz Schlick 1936 mördades av en av sina egna studenter, Hans Nelböck, upplöstes kretsen. Wienkretsen var influerad av den äldre positivismen, symbolisk logik och logisk-semantisk språkanalys, vars främsta företrädare var Ernst Mach, Henri Poincaré, Gottlob Frege, Bertrand Russell och Ludwig Wittgenstein. Ett manifest, Die wissenschaftliche Weltauffassung des Wiener Kreises, utgavs 1930 och författades av Carnap, Neurath och Hahn. Samma år började gruppen ge ut tidskriften med Carnap som redaktör. Den logiska empirismen anses vara en av de mest inflytelserika skolor som funnits och kom att spela en framträdande roll som filosofiskt avantgarde under ett decennium mellan de två världskrigen.Två framstående studenter vid universitetet i Wien var vid den här tiden, Herbert Feigl och Kurt Gödel. De deltog i gruppens sammankomster men var inte medlemmar. Kretsen kom att regelbundet besökas av bland andra Hans Reichenbach, Carl Gustav Hempel, Alfred Tarski, Karl Popper och Willard Van Orman Quine. Den nazistiska kulturförstörelsen drabbade hårt den logiskt-analytiska filosofin i Europa. Mordet på Schlick var ett varsel om annalkande politiskt oväder. Flera av kretsens medlemmar kom dock att finna en fristad i USA. (sv)
  • 维也纳学派(德語:Wiener Kreis),1920年代发展出来的一个自然科学和哲学的学派。 维也纳学派是发源于20世纪20年代奥地利首都维也纳的一个学术团体。其成员主要包括领袖人物石里克、鲁道夫·卡尔纳普、纽拉特、、汉恩、伯格曼、弗兰克、、哥德尔,等等。他们多是当时欧洲大陆优秀的物理学家、数学家和逻辑学家。他们关注当时自然科学发展成果(如数学基础论、相对论与量子力学),并尝试在此基础上去探讨哲学和科学方法论等问题。 受到19世纪以来德国实证主义传统影响,加上在维特根斯坦《逻辑哲学论》思想启示下,维也纳学派提出了一系列有别传统的见解。大致来说,他们的(除哥德尔)中心主张有两点:一,拒绝形而上学,认为经验是知识唯一可靠来源;二,只有通过运用逻辑分析的方法,才可最终解决传统哲学问题。 20年代末以来,维也纳学派通过组织一系列国际会议与发行丛书,与欧美思想相近学者(如德国的与波兰华沙学派)相联系,而逐渐发展成为声势浩大的逻辑实证主义运动。然而,随着30年代中起纳粹在欧洲兴起,学派中的犹太的学者受到迫害,导致不少重要成员被迫逃亡海外。及至1933年汉恩病逝,1936年石里克遇刺身亡,维也纳学派最终走向解散的结局。尽管如此,逻辑实证主义思想却因此得在英美国家得到广泛传播,并促成了二战后分析哲学成为英语世界的学术主流。 (zh)
  • Ві́денський гурто́к (нім. der Wiener Kreis) — об'єднання філософів, утворене в 1922. Його найвизначнішими представниками були Моріц Шлік (1882—1936), (1882—1945), Рудольф Карнап (1891—1970), Ганс Рейхенбах (1891—1953), Альфред Еєр (1910—1989) та ін. Група філософів і вчених, сформована і організована професором Моріцом Шліком при кафедрі індуктивних наук Віденського університету в 1922 році, отримала назву «Віденський гурток» та стала ідейним ядром логічного позитивізму (неопозитивізму). У роботі гуртка брали участь: математик Курт Гедель, логік Рудольф Карнап, соціолог Отто Нейрат, фізики і філософи , , і математик Ганс Ган. У 1929 році на конференції в Празі Нейрат від імені гуртка виступив з маніфестом «Наукове розуміння світу. Віденський гурток», в якому були сформульовані основні принципи неопозитивізму. У Маніфесті були зазначені ті напрямки філософської та наукової думки, продовжувачами яких вважали себе члени гуртка. Незважаючи на деякі розбіжності в поглядах, представників Віденського гуртка об'єднує спільна мета — звести філософію до мови науки, а також піддати філософське і наукове знання з позицій принципу верифікації, сформульованого Моріцом Шліком. Він виходив із того, що все наукове знання є узагальненням і ущільненням «чуттєво-даного» і робив висновок про те, що все на правду наукове знання має бути до «чуттєво-даного». В рамках Віденського гуртка була розвинено і дещо абсолютизовано гіпотетично-дедуктивний метод наукового дослідження. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 225873 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 48075 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1011077569 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • El Cercle de Viena (alemany: Wiener Kreis) va ser un moviment científic i filosòfic format per Moritz Schlick a Viena, Àustria, l'any 1922 i dissolt definitivament en 1936. Aquest moviment, amb el nom original de Cercle de Viena per a la concepció científica del món, s'ocupà principalment de la lògica de la ciència, considerant la filosofia com una disciplina encarregada de distingir entre el que és ciència i el que no, i de l'elaboració d'un llenguatge comú a totes les ciències. (ca)
  • Der Wiener Kreis des Logischen Empirismus war eine Gruppe Intellektueller aus den Bereichen der Philosophie, der Naturwissenschaften, Sozialwissenschaften, der Mathematik und Logik, die sich von 1924 bis 1936 unter der Leitung von Moritz Schlick regelmäßig in Wien trafen. (de)
  • Vienako Zirkulua (alemanez: der Wiener Kreis) bereziki 1920 eta 1930eko hamarkadetan Viena hiriburuan sortutako filosofo eta matematikari talde bat izan zen, logikan eta matematikako teoria berrietan oinarriturik enpirismoa birformulatu eta metafisikaren aurkako jarrera garbia erakutsi zuena. Taldea Moritz Schlick filosofoak zuzendu eta besteak beste Hans Hahn matematikaria, fisikaria, Otto Neurath, , , eta matematikariak, Rudolf Carnap logika-jakintsua, eta Kurt Gödel. Taldearen sorreran eragin nabarmena izan zuen Ludwig Wittgensteinen lana. Taldearen jarduna 1960ko hamarkadara arte luzatu bazen ere, 1936 urtean desegin zen ofizialki, naziak agintera heltzean. (eu)
  • Le cercle de Vienne, ou Wiener Kreis, est un groupement de savants et philosophes qui a fonctionné à Vienne, de 1923 – mais officiellement 1929 sous le nom de Société Ernst-Mach – jusqu'à l'assassinat de son chef de file, Moritz Schlick, le 22 juin 1936, après quoi le club se dispersa. Le Cercle existait de manière informelle déjà avant la Première Guerre mondiale. L’ouvrage de Ludwig Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus (1921), est un des textes de cette époque qui servit de « Bible » à la pensée viennoise. (fr)
  • «Ве́нский кружо́к» (нем. Wiener Kreis) — сообщество учёных, регулярно собиравшихся в Вене с конца 20-х и до середины 30-х годов XX века. Руководителем кружка был профессор кафедры индуктивных наук Мориц Шлик. С деятельностью «Венского кружка» связывают зарождение философского логического позитивизма. (ru)
  • 维也纳学派(德語:Wiener Kreis),1920年代发展出来的一个自然科学和哲学的学派。 维也纳学派是发源于20世纪20年代奥地利首都维也纳的一个学术团体。其成员主要包括领袖人物石里克、鲁道夫·卡尔纳普、纽拉特、、汉恩、伯格曼、弗兰克、、哥德尔,等等。他们多是当时欧洲大陆优秀的物理学家、数学家和逻辑学家。他们关注当时自然科学发展成果(如数学基础论、相对论与量子力学),并尝试在此基础上去探讨哲学和科学方法论等问题。 受到19世纪以来德国实证主义传统影响,加上在维特根斯坦《逻辑哲学论》思想启示下,维也纳学派提出了一系列有别传统的见解。大致来说,他们的(除哥德尔)中心主张有两点:一,拒绝形而上学,认为经验是知识唯一可靠来源;二,只有通过运用逻辑分析的方法,才可最终解决传统哲学问题。 20年代末以来,维也纳学派通过组织一系列国际会议与发行丛书,与欧美思想相近学者(如德国的与波兰华沙学派)相联系,而逐渐发展成为声势浩大的逻辑实证主义运动。然而,随着30年代中起纳粹在欧洲兴起,学派中的犹太的学者受到迫害,导致不少重要成员被迫逃亡海外。及至1933年汉恩病逝,1936年石里克遇刺身亡,维也纳学派最终走向解散的结局。尽管如此,逻辑实证主义思想却因此得在英美国家得到广泛传播,并促成了二战后分析哲学成为英语世界的学术主流。 (zh)
  • تجريبيو فيينا (الألمانية: Wiener Kreis حلقة فيينا) هم جماعة من الفلاسفة والعلماء كانوا يجتمعون في عشرينات وثلاثينات القرن العشرين في جامعة فيينا وكانوا من أصحاب التجريبية المنطقية ويسعون لتطبيق قواعد العلم الوضعي والمنطق على الفلسفة. تكونت حلقة فيينا الخاصة بمذهب التجريبية المنطقية من مجموعة من الفلاسفة والعلماء المنتمين إلى العلوم الطبيعية والإنسانية والمنطق والرياضيات، والذين التقوا بشكل منتظم في جامعة فيينا برئاسة مورتس شليك منذ عام 1924 وحتى عام 1936. يُعد تأثير حلقة فيينا على فلسفة القرن العشرين، وبشكل خاص على فلسفة العلوم والفلسفة التحليلية، تأثيرًا هائلًا حتى يومنا هذا. (ar)
  • Vídeňský kroužek (německy Wiener Kreis) byla skupina logiků, filosofů a teoretiků vědy, kteří se v letech 1922 až 1936 scházeli ve Vídni pod vedením Moritze Schlicka. Pravidelnými návštěvníky byli Rudolf Carnap, Otto Neurath, Herbert Feigl, Philipp Frank, a Hans Hahn. Příležitostně docházeli i Hans Reichenbach, Kurt Gödel, Carl Gustav Hempel, Alfred Tarski, Willard Van Orman Quine a Alfred Ayer, který o práci kroužku referoval ve Velké Británii. Někteří členové emigrovali už v době rakouského autoritativního režimu a schůzky skončily, když Moritze Schlicka roku 1936 zastřelil jeho bývalý student. (cs)
  • Ο Κύκλος της Βιέννης (γερμανικά: Wiener Kreis‎) του Λογικού Εμπειρισμού αποτελούνταν από μια ομάδα φιλοσόφων και επιστημόνων που προέρχονταν από τις φυσικές και κοινωνικές επιστήμες, τη λογική και τα μαθηματικά. Η εν λόγω ομάδα που συναντιώνταν τακτικά από το 1924 έως το 1936 στο Πανεπιστήμιο της Βιέννης, υπό την προεδρία του Moritz Schlick. Η επιρροή του Κύκλου της Βιέννης στη φιλοσοφία του 20ου αιώνα, ειδικά στη φιλοσοφία της επιστήμης και στην αναλυτική φιλοσοφία, είναι τεράστια μέχρι σήμερα. (el)
  • El Círculo de Viena (en alemán: Wiener Kreis) fue un organismo científico y filosófico formado por Moritz Schlick, filósofo austríaco, en Viena, Austria, en 1921 y disuelto definitivamente en 1936. Este movimiento, conocido con el nombre original de Círculo de Viena para la concepción científica del mundo, se ocupaba principalmente de la lógica de la ciencia, considerando la filosofía como una disciplina encargada de distinguir entre lo que es ciencia y lo que no, y de la elaboración de un lenguaje común a todas las ciencias. La posición filosófica del Círculo de Viena se llamó empirismo lógico (alemán: Logischer Empirismus), positivismo lógico o neopositivismo. Los temas principales fueron debates fundacionales en ciencias naturales y sociales, lógica y matemáticas; la modernización del e (es)
  • Lingkaran Wina (bahasa Inggris: Vienna Circle, bahasa Jerman: Wiener Kreis) adalah suatu gerakan dalam bidang filsafat yang bertujuan mencapai suatu filsafat yang ilmiah dan menghapus proposisi-proposisi yang tidak dapat dibuktikan menurut prinsip-prinsip ilmiah. Karena itulah, mereka menolak pernyataan-pernyataan spekulatif dan hanya menerima pengetahuan yang berdasar pada pengamatan yang obyektif. (in)
  • ウィーン学団(ウィーンがくだん、ドイツ語: Wiener Kreis、英語: Vienna Circle)とは、ウィーン大学の哲学教授モーリッツ・シュリックを中心とする科学者、哲学者のグループである。論理実証主義を標榜した。 ルートヴィヒ・ウィトゲンシュタインの『論理哲学論考』やマッハの科学哲学から影響を受けて、数学者のハンス・ハーン、科学哲学者のシュリックを中心とした研究サークルが形成された。1929年に組織を整えてウィーン学団を名乗り、活動を広げていった。ルドルフ・カルナップ、オットー・ノイラートと共に、学団の方針を示した「科学的世界像」を発表した。ウィトゲンシュタインはウィーン学団の一部のメンバーと交流はあったが、この学団と完全に見解を同じくしていたわけではなかったので、学団の活動に参加することはなかった。カール・メンガー、ハーバート・ファイグル、などが学団のメンバーである。 クルト・ゲーデルはハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。カール・ポパーもハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。 (ja)
  • Il circolo di Vienna (in tedesco Wiener Kreis), fu un circolo filosofico e culturale, organizzato da Moritz Schlick nel 1922 e animato da numerosi filosofi e scienziati del tempo. L'approccio filosofico del Circolo, noto come positivismo logico (o neopositivismo) o anche fisicalismo, si diffuse nel resto dell'Europa e nei Paesi di lingua inglese. (it)
  • De Wiener Kreis (Nederlands: Weense cirkel of Weense kring) (1920-1938) was een groep filosofen en wetenschappers die zich rond Moritz Schlick schaarden. Centrale figuren waren de econoom Otto Neurath, de filosoof Friedrich Waismann en de filosoof Rudolf Carnap. Ludwig Wittgenstein en Karl Popper waren regelmatig bij samenkomsten aanwezig, maar zij waren geen leden van de groep daar zij op essentiële punten afweken van het door de groep gepropageerde logisch positivisme oftewel logisch empirisme. Andere leden waren , Herbert Feigl, , Kurt Gödel, Hans Hahn, , , Karl Menger, , , en . (nl)
  • Koło Wiedeńskie (niem. Wiener Kreis) – grupa filozoficzna istniejąca od 1922 roku skupiona wokół Katedry Filozofii i Historii Nauk Indukcyjnych prowadzonej przez Moritza Schlicka na Uniwersytecie Wiedeńskim. Poglądy myślicieli należących do koła ogniskowały się wokół pozytywizmu logicznego. W skład grupy wchodzili: , Rudolf Carnap, , Hans Hahn, , , Karl Menger, Richard von Mises, , Otto Neurath, , , oraz . (pl)
  • O Círculo de Viena (em alemão Wiener Kreis) foi o nome como ficou conhecido um grupo de filósofos que se juntou informalmente na Universidade de Viena de 1922 a 1936 com a coordenação de Moritz Schlick. Também foi chamado de “Sociedade Ernst Mach” (Verein Ernst Mach) em homenagem a Ernst Mach (Stanford Encyclopedia of Philosophy). Em reuniões semanais procuravam reconceitualizar o Empirismo a partir das novas descobertas científicas e demonstrar as falsidades da Metafísica. Suas atividades cessam quando Schlick é assassinado por um fanático nazista em 1936. (pt)
  • Ві́денський гурто́к (нім. der Wiener Kreis) — об'єднання філософів, утворене в 1922. Його найвизначнішими представниками були Моріц Шлік (1882—1936), (1882—1945), Рудольф Карнап (1891—1970), Ганс Рейхенбах (1891—1953), Альфред Еєр (1910—1989) та ін. В рамках Віденського гуртка була розвинено і дещо абсолютизовано гіпотетично-дедуктивний метод наукового дослідження. (uk)
  • Wienkretsen var en grupp vetenskapsteoretiker, matematiker och filosofer, som samlades kring Moritz Schlick, då denne 1922 kallades till en professur i "De induktiva vetenskapernas filosofi" vid universitetet i Wien. Den filosofiska riktning som utvecklades kom att kallas logisk positivism eller logisk empirism. Den nazistiska kulturförstörelsen drabbade hårt den logiskt-analytiska filosofin i Europa. Mordet på Schlick var ett varsel om annalkande politiskt oväder. Flera av kretsens medlemmar kom dock att finna en fristad i USA. (sv)
  • El Cercle de Viena (alemany: Wiener Kreis) va ser un moviment científic i filosòfic format per Moritz Schlick a Viena, Àustria, l'any 1922 i dissolt definitivament en 1936. Aquest moviment, amb el nom original de Cercle de Viena per a la concepció científica del món, s'ocupà principalment de la lògica de la ciència, considerant la filosofia com una disciplina encarregada de distingir entre el que és ciència i el que no, i de l'elaboració d'un llenguatge comú a totes les ciències. (ca)
  • Der Wiener Kreis des Logischen Empirismus war eine Gruppe Intellektueller aus den Bereichen der Philosophie, der Naturwissenschaften, Sozialwissenschaften, der Mathematik und Logik, die sich von 1924 bis 1936 unter der Leitung von Moritz Schlick regelmäßig in Wien trafen. (de)
  • Vienako Zirkulua (alemanez: der Wiener Kreis) bereziki 1920 eta 1930eko hamarkadetan Viena hiriburuan sortutako filosofo eta matematikari talde bat izan zen, logikan eta matematikako teoria berrietan oinarriturik enpirismoa birformulatu eta metafisikaren aurkako jarrera garbia erakutsi zuena. Taldea Moritz Schlick filosofoak zuzendu eta besteak beste Hans Hahn matematikaria, fisikaria, Otto Neurath, , , eta matematikariak, Rudolf Carnap logika-jakintsua, eta Kurt Gödel. Taldearen sorreran eragin nabarmena izan zuen Ludwig Wittgensteinen lana. Taldearen jarduna 1960ko hamarkadara arte luzatu bazen ere, 1936 urtean desegin zen ofizialki, naziak agintera heltzean. (eu)
  • Le cercle de Vienne, ou Wiener Kreis, est un groupement de savants et philosophes qui a fonctionné à Vienne, de 1923 – mais officiellement 1929 sous le nom de Société Ernst-Mach – jusqu'à l'assassinat de son chef de file, Moritz Schlick, le 22 juin 1936, après quoi le club se dispersa. Le Cercle existait de manière informelle déjà avant la Première Guerre mondiale. L’ouvrage de Ludwig Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus (1921), est un des textes de cette époque qui servit de « Bible » à la pensée viennoise. (fr)
  • «Ве́нский кружо́к» (нем. Wiener Kreis) — сообщество учёных, регулярно собиравшихся в Вене с конца 20-х и до середины 30-х годов XX века. Руководителем кружка был профессор кафедры индуктивных наук Мориц Шлик. С деятельностью «Венского кружка» связывают зарождение философского логического позитивизма. (ru)
  • 维也纳学派(德語:Wiener Kreis),1920年代发展出来的一个自然科学和哲学的学派。 维也纳学派是发源于20世纪20年代奥地利首都维也纳的一个学术团体。其成员主要包括领袖人物石里克、鲁道夫·卡尔纳普、纽拉特、、汉恩、伯格曼、弗兰克、、哥德尔,等等。他们多是当时欧洲大陆优秀的物理学家、数学家和逻辑学家。他们关注当时自然科学发展成果(如数学基础论、相对论与量子力学),并尝试在此基础上去探讨哲学和科学方法论等问题。 受到19世纪以来德国实证主义传统影响,加上在维特根斯坦《逻辑哲学论》思想启示下,维也纳学派提出了一系列有别传统的见解。大致来说,他们的(除哥德尔)中心主张有两点:一,拒绝形而上学,认为经验是知识唯一可靠来源;二,只有通过运用逻辑分析的方法,才可最终解决传统哲学问题。 20年代末以来,维也纳学派通过组织一系列国际会议与发行丛书,与欧美思想相近学者(如德国的与波兰华沙学派)相联系,而逐渐发展成为声势浩大的逻辑实证主义运动。然而,随着30年代中起纳粹在欧洲兴起,学派中的犹太的学者受到迫害,导致不少重要成员被迫逃亡海外。及至1933年汉恩病逝,1936年石里克遇刺身亡,维也纳学派最终走向解散的结局。尽管如此,逻辑实证主义思想却因此得在英美国家得到广泛传播,并促成了二战后分析哲学成为英语世界的学术主流。 (zh)
  • تجريبيو فيينا (الألمانية: Wiener Kreis حلقة فيينا) هم جماعة من الفلاسفة والعلماء كانوا يجتمعون في عشرينات وثلاثينات القرن العشرين في جامعة فيينا وكانوا من أصحاب التجريبية المنطقية ويسعون لتطبيق قواعد العلم الوضعي والمنطق على الفلسفة. تكونت حلقة فيينا الخاصة بمذهب التجريبية المنطقية من مجموعة من الفلاسفة والعلماء المنتمين إلى العلوم الطبيعية والإنسانية والمنطق والرياضيات، والذين التقوا بشكل منتظم في جامعة فيينا برئاسة مورتس شليك منذ عام 1924 وحتى عام 1936. يُعد تأثير حلقة فيينا على فلسفة القرن العشرين، وبشكل خاص على فلسفة العلوم والفلسفة التحليلية، تأثيرًا هائلًا حتى يومنا هذا. (ar)
  • Vídeňský kroužek (německy Wiener Kreis) byla skupina logiků, filosofů a teoretiků vědy, kteří se v letech 1922 až 1936 scházeli ve Vídni pod vedením Moritze Schlicka. Pravidelnými návštěvníky byli Rudolf Carnap, Otto Neurath, Herbert Feigl, Philipp Frank, a Hans Hahn. Příležitostně docházeli i Hans Reichenbach, Kurt Gödel, Carl Gustav Hempel, Alfred Tarski, Willard Van Orman Quine a Alfred Ayer, který o práci kroužku referoval ve Velké Británii. Někteří členové emigrovali už v době rakouského autoritativního režimu a schůzky skončily, když Moritze Schlicka roku 1936 zastřelil jeho bývalý student. (cs)
  • Ο Κύκλος της Βιέννης (γερμανικά: Wiener Kreis‎) του Λογικού Εμπειρισμού αποτελούνταν από μια ομάδα φιλοσόφων και επιστημόνων που προέρχονταν από τις φυσικές και κοινωνικές επιστήμες, τη λογική και τα μαθηματικά. Η εν λόγω ομάδα που συναντιώνταν τακτικά από το 1924 έως το 1936 στο Πανεπιστήμιο της Βιέννης, υπό την προεδρία του Moritz Schlick. Η επιρροή του Κύκλου της Βιέννης στη φιλοσοφία του 20ου αιώνα, ειδικά στη φιλοσοφία της επιστήμης και στην αναλυτική φιλοσοφία, είναι τεράστια μέχρι σήμερα. (el)
  • El Círculo de Viena (en alemán: Wiener Kreis) fue un organismo científico y filosófico formado por Moritz Schlick, filósofo austríaco, en Viena, Austria, en 1921 y disuelto definitivamente en 1936. Este movimiento, conocido con el nombre original de Círculo de Viena para la concepción científica del mundo, se ocupaba principalmente de la lógica de la ciencia, considerando la filosofía como una disciplina encargada de distinguir entre lo que es ciencia y lo que no, y de la elaboración de un lenguaje común a todas las ciencias. La posición filosófica del Círculo de Viena se llamó empirismo lógico (alemán: Logischer Empirismus), positivismo lógico o neopositivismo. Los temas principales fueron debates fundacionales en ciencias naturales y sociales, lógica y matemáticas; la modernización del e (es)
  • Lingkaran Wina (bahasa Inggris: Vienna Circle, bahasa Jerman: Wiener Kreis) adalah suatu gerakan dalam bidang filsafat yang bertujuan mencapai suatu filsafat yang ilmiah dan menghapus proposisi-proposisi yang tidak dapat dibuktikan menurut prinsip-prinsip ilmiah. Karena itulah, mereka menolak pernyataan-pernyataan spekulatif dan hanya menerima pengetahuan yang berdasar pada pengamatan yang obyektif. (in)
  • ウィーン学団(ウィーンがくだん、ドイツ語: Wiener Kreis、英語: Vienna Circle)とは、ウィーン大学の哲学教授モーリッツ・シュリックを中心とする科学者、哲学者のグループである。論理実証主義を標榜した。 ルートヴィヒ・ウィトゲンシュタインの『論理哲学論考』やマッハの科学哲学から影響を受けて、数学者のハンス・ハーン、科学哲学者のシュリックを中心とした研究サークルが形成された。1929年に組織を整えてウィーン学団を名乗り、活動を広げていった。ルドルフ・カルナップ、オットー・ノイラートと共に、学団の方針を示した「科学的世界像」を発表した。ウィトゲンシュタインはウィーン学団の一部のメンバーと交流はあったが、この学団と完全に見解を同じくしていたわけではなかったので、学団の活動に参加することはなかった。カール・メンガー、ハーバート・ファイグル、などが学団のメンバーである。 クルト・ゲーデルはハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。カール・ポパーもハンス・ハーンの元で学び、ウィーン学団のメンバーとも交流はあったが、批判的な立場であった。 (ja)
  • Il circolo di Vienna (in tedesco Wiener Kreis), fu un circolo filosofico e culturale, organizzato da Moritz Schlick nel 1922 e animato da numerosi filosofi e scienziati del tempo. L'approccio filosofico del Circolo, noto come positivismo logico (o neopositivismo) o anche fisicalismo, si diffuse nel resto dell'Europa e nei Paesi di lingua inglese. (it)
  • De Wiener Kreis (Nederlands: Weense cirkel of Weense kring) (1920-1938) was een groep filosofen en wetenschappers die zich rond Moritz Schlick schaarden. Centrale figuren waren de econoom Otto Neurath, de filosoof Friedrich Waismann en de filosoof Rudolf Carnap. Ludwig Wittgenstein en Karl Popper waren regelmatig bij samenkomsten aanwezig, maar zij waren geen leden van de groep daar zij op essentiële punten afweken van het door de groep gepropageerde logisch positivisme oftewel logisch empirisme. Andere leden waren , Herbert Feigl, , Kurt Gödel, Hans Hahn, , , Karl Menger, , , en . (nl)
  • Koło Wiedeńskie (niem. Wiener Kreis) – grupa filozoficzna istniejąca od 1922 roku skupiona wokół Katedry Filozofii i Historii Nauk Indukcyjnych prowadzonej przez Moritza Schlicka na Uniwersytecie Wiedeńskim. Poglądy myślicieli należących do koła ogniskowały się wokół pozytywizmu logicznego. W skład grupy wchodzili: , Rudolf Carnap, , Hans Hahn, , , Karl Menger, Richard von Mises, , Otto Neurath, , , oraz . (pl)
  • O Círculo de Viena (em alemão Wiener Kreis) foi o nome como ficou conhecido um grupo de filósofos que se juntou informalmente na Universidade de Viena de 1922 a 1936 com a coordenação de Moritz Schlick. Também foi chamado de “Sociedade Ernst Mach” (Verein Ernst Mach) em homenagem a Ernst Mach (Stanford Encyclopedia of Philosophy). Em reuniões semanais procuravam reconceitualizar o Empirismo a partir das novas descobertas científicas e demonstrar as falsidades da Metafísica. Suas atividades cessam quando Schlick é assassinado por um fanático nazista em 1936. (pt)
  • Ві́денський гурто́к (нім. der Wiener Kreis) — об'єднання філософів, утворене в 1922. Його найвизначнішими представниками були Моріц Шлік (1882—1936), (1882—1945), Рудольф Карнап (1891—1970), Ганс Рейхенбах (1891—1953), Альфред Еєр (1910—1989) та ін. В рамках Віденського гуртка була розвинено і дещо абсолютизовано гіпотетично-дедуктивний метод наукового дослідження. (uk)
  • Wienkretsen var en grupp vetenskapsteoretiker, matematiker och filosofer, som samlades kring Moritz Schlick, då denne 1922 kallades till en professur i "De induktiva vetenskapernas filosofi" vid universitetet i Wien. Den filosofiska riktning som utvecklades kom att kallas logisk positivism eller logisk empirism. Den nazistiska kulturförstörelsen drabbade hårt den logiskt-analytiska filosofin i Europa. Mordet på Schlick var ett varsel om annalkande politiskt oväder. Flera av kretsens medlemmar kom dock att finna en fristad i USA. (sv)
rdfs:label
  • Vienna Circle (en)
  • تجريبيو فيينا (ar)
  • Cercle de Viena (ca)
  • Vídeňský kroužek (cs)
  • Wiener Kreis (de)
  • Κύκλος της Βιέννης (el)
  • Viena Cirklo (eo)
  • Vienako Zirkulua (eu)
  • Círculo de Viena (es)
  • Cercle de Vienne (fr)
  • Lingkaran Wina (in)
  • ウィーン学団 (ja)
  • Circolo di Vienna (it)
  • 빈 학파 (ko)
  • Koło Wiedeńskie (pl)
  • Wiener Kreis (nl)
  • Círculo de Viena (pt)
  • Венский кружок (ru)
  • Wienkretsen (sv)
  • Віденський гурток (uk)
  • 维也纳学派 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:influenced of
is dbo:influencedBy of
is dbo:philosophicalSchool of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:influenced of
is dbp:influences of
is dbp:organization of
is dbp:schoolTradition of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License