A polymer (; Greek poly-, "many" + -mer, "part")is a substance or material consisting of very large molecules, or macromolecules, composed of many repeating subunits. Due to their broad spectrum of properties, both synthetic and natural polymers play essential and ubiquitous roles in everyday life. Polymers range from familiar synthetic plastics such as polystyrene to natural biopolymers such as DNA and proteins that are fundamental to biological structure and function. Polymers, both natural and synthetic, are created via polymerization of many small molecules, known as monomers. Their consequently large molecular mass, relative to small molecule compounds, produces unique physical properties including toughness, high elasticity, viscoelasticity, and a tendency to form amorphous and semic

Property Value
dbo:abstract
  • المبلمر (أو البوليمر) هو مركب ذو وزن جزيئي مرتفع مكون من وحدات جزئية مكررة.قد تكون هذه المواد عضوية أو غير عضوية أو عضوية معدنية، وقد تكون طبيعية أو اصطناعية في أصلها. أصبحت البوليمرات تلعب دورًا أساسيًا وكلّيًا في استخدامات الحياة اليومية وذلك بسبب خواصها الفريدة. فهي مواد أساسية في القطاعات الصناعية اليومية، مثل المواد اللاصقة، ومواد البناء ، والورق، والملابس ، والألياف، واللدائن، والسيراميك ، والخرسانة، والبلورات السائلة Liquid crystal والمقاوم الضوئي، و مواد التكسية (coating). كما أن البوليمرات متواجدة في معظم مكونات التربة ، و النباتات ، والكائنات الحية. وهي مهمة في التغذية ، والهندسة الميكانيكية ، و بنية الكائنات الحية ، والطب، والحواسيب، واستكشاف الفضاء، والصحة، والبيئة. تستخدم كلمة بلاستيك أو لدائن استخدامًا خطأ للدلالة على البوليمرات، في حين أن البوليمرات تضم أصنافًا ضخمة من المواد التركيبية والطبيعية المتباينة في الخواص. تشمل البوليمرات الطبيعية غير العضوية الألماس، والجرافيت، والرمل، والأسبستوس، والعقيق، والصوان، والفلسبار (سيليكات الألومنيوم)، والميكا، والمرو، والتلك. تشمل البوليمرات الطبيعية العضوية عديد السكاريد مثل النشا، والسيليلوز، والحموض الأمينية، والبروتينات. وتشمل البوليمرات التركيبية غير العضوية نتريد البورون، والخرسانة، والعديد من الموصلات الفائقة لدرجات الحرارة العالية، والعديد من الزجاجيات. وتمثل مركبات (Siloxanes) أو عديد السيلوكسان البوليمرات التركيبية العضوية المعدنية. وتوفر البوليمرات التركيبية في استخدام الطاقة عند مقارنتها مع المعادن. فخفة وزنها تقلل من استهلاك الوقود في العربات والطائرات. وهي تفوق معظم المعادن بالنسبة إلى نسبة قوتها إلى وزنها. وقد طورت البوليمرات فامتلكت خواصَ جيدة وأصبحت اقتصادية التصنيع. كما أمكن استخدامها للأغراض الهندسية، فأصبحنا نستخدم المسننات، والمدحرجات، والهياكل المصنعة من البوليمرات. (ar)
  • Polymer je makromolekula sestávající z molekul jednoho nebo více druhů atomů nebo skupin spojených navzájem v tak velkém počtu, že řada fyzikálních a chemických vlastností této látky se nezmění přidáním nebo odebráním jedné nebo několika konstitučních jednotek. To, co odlišuje polymery od jiných materiálů, je řetězcová struktura jejich molekul, tj. dlouhá lineární řada vzájemně spojených atomů nebo skupin atomů představuje převažující strukturní motiv, který může (ale nemusí) být občas přerušen místy větvení (např. u větvených nebo roubovaných polymerů, případně u polymerních sítí). Z tohoto důvodu neřadíme k polymerům krystal diamantu nebo vrstvičku grafenu, i když jejich molekulové hmotnosti jsou rovněž vysoké. Polymery obvykle vznikají polymerizací, polyadicí nebo polykondenzací. Dříve se za polymery označovaly výhradně makromolekulární látky složené z molekul o obecném vzorci Xn (kde X značí strukturní jednotku, která se v molekule n-krát opakuje). Dnes se běžně mluví o polymerech také u látek, jako jsou proteiny a nukleové kyseliny, neboť jejich molekuly obsahují velký počet vzájemně si podobných, na sebe napojených strukturních jednotek. Polymery biologického původu nazýváme biopolymery nebo biomakromolekulární látky. Například molekula celulosy se skládá z velkého počtu (kolem 1 000) glukosových jednotek, proto má vysokou relativní molekulovou hmotnost (přibližně 200 000). (cs)
  • Els polímers són macromolècules (generalment orgàniques) formades per la unió de molècules més petites anomenades monòmers. (ca)
  • Πολυμερή ονομάζονται οι χημικές ενώσεις με μεγάλα μόρια, τα λεγόμενα μακρομόρια, που σχηματίζονται από τη σύνδεση πολλών όμοιων μικρών μορίων, που λέγονται "μονομερή". Τα πολυμερή προκύπτουν από τη χημική αντίδραση των μονομερών, που ονομάζεται πολυμερισμός. Όμως, προσοχή, καθώς δεν είναι όλα τα μακρομόρια πολυμερή, επειδή δεν αποτελούνται όλα τους από όμοια μόρια π.χ. τα λιπίδια ( πηγή: http://www.eng.ucy.ac.cy/krasia/polymers%202011.pdf ) Τα πολυμερή διακρίνονται εκ της προέλευσής τους σε "φυσικά πολυμερή" και "συνθετικά πολυμερή". Τέτοια φυσικά πολυμερή είναι για παράδειγμα το DNA, το καουτσούκ, το άμυλο, η κυτταρίνη, οι πρωτεΐνες κ.λπ., ενώ συνθετικά πολυμερή είναι τα πλαστικά, οι εκρηκτικές ύλες, οι λευκαντικές ουσίες, τα σαπούνια κ.λπ. Επίσης, διακρίνονται σε θερμοπλαστικά, ελαστομερή και θερμοσκληρυνόμενα. Οι σιλικόνες είναι πολυμερή υλικά, τα οποία περιέχουν πυρίτιο, οξυγόνο, υδρογόνο, άνθρακα αλλά και άλλα στοιχεία, καθώς και οργανικές ομάδες. Αυτό το λήμμα χημείας χρειάζεται επέκταση. Βοηθήστε τη Βικιπαίδεια επεκτείνοντάς το! (el)
  • A polymer (; Greek poly-, "many" + -mer, "part")is a substance or material consisting of very large molecules, or macromolecules, composed of many repeating subunits. Due to their broad spectrum of properties, both synthetic and natural polymers play essential and ubiquitous roles in everyday life. Polymers range from familiar synthetic plastics such as polystyrene to natural biopolymers such as DNA and proteins that are fundamental to biological structure and function. Polymers, both natural and synthetic, are created via polymerization of many small molecules, known as monomers. Their consequently large molecular mass, relative to small molecule compounds, produces unique physical properties including toughness, high elasticity, viscoelasticity, and a tendency to form amorphous and semicrystalline structures rather than crystals. The term "polymer" derives from the Greek word πολύς (polus, meaning "many, much") and μέρος (meros, meaning "part"), and refers to large molecules whose structure is composed of multiple repeating units, from which originates a characteristic of high relative molecular mass and attendant properties. The units composing polymers derive, actually or conceptually, from molecules of low relative molecular mass. The term was coined in 1833 by Jöns Jacob Berzelius, though with a definition distinct from the modern IUPAC definition. The modern concept of polymers as covalently bonded macromolecular structures was proposed in 1920 by Hermann Staudinger, who spent the next decade finding experimental evidence for this hypothesis. Polymers are studied in the fields of polymer science (which includes polymer chemistry and polymer physics), biophysics and materials science and engineering. Historically, products arising from the linkage of repeating units by covalent chemical bonds have been the primary focus of polymer science. An emerging important area now focuses on supramolecular polymers formed by non-covalent links. Polyisoprene of latex rubber is an example of a natural polymer, and the polystyrene of styrofoam is an example of a synthetic polymer. In biological contexts, essentially all biological macromolecules—i.e., proteins (polyamides), nucleic acids (polynucleotides), and polysaccharides—are purely polymeric, or are composed in large part of polymeric components. (en)
  • Polimero estas kemia kombinaĵo kies molekuloj estas tre grandaj kaj konsistas el pluraj samaj eroj kiuj estas enligiĝitaj nature aŭ sinteze. Oni nomas ilin . La sintezaj polimeroj ĉefe estas devenaj el nafto. Elastoj, plastoj, likvaj kristaloj kaj fibroj estas gravaj grupoj de polimeraj materialoj. * Natura polimero: ekz. celulozo, proteino * Nenatura polimero: ekz. plasto, arta fibro * Unumero estas molekulo konsistanta je unu mero aŭ reakcianta grupo * Dumero estas molekulo konsistanta je du mero aŭ reakciantaj grupoj * Trimero estas molekulo konsistanta el tri meroj, * Kvarmero estas molekulo, konsistanta el kvar meroj, ktp * Oligomero estas molekula komplekaĵo kiu konsistas je kelkaj unumeraj unuaĵoj, kontraste al polimero, kie la nombro da unumeroj principe ne estas limigita. Dumeroj, trimeroj k kvarmeroj estas, ekzemple, oligomeroj komponitaj je du, tri aŭ kvar unumeroj respektive. (eo)
  • Los polímeros (del griego: πολυς [polys] "mucho" y μερος [meros] "parte" o "segmento") son macromoléculas (generalmente orgánicas) formadas por la unión mediante enlaces covalentes de una o más unidades simples llamadas monómeros. Estos forman largas cadenas que se unen entre sí por fuerzas de Van der Waals, puentes de hidrógeno o interacciones hidrofóbicas.Los polímeros tienen elevadas masas moleculares, que pueden alcanzar incluso millones de UMA. El almidón, la celulosa, la seda y el ADN son ejemplos de polímeros naturales y el nailon, el polietileno y la baquelita de polímeros sintéticos. (es)
  • Ein Polymer [poliˈmeːɐ̯] (von altgriechisch πολύ, polý ‚viel‘ und μέρος, méros ‚Teil‘) ist ein chemischer Stoff, der aus Makromolekülen besteht. Die Makromoleküle eines Stoffes sind aus einer oder mehreren Struktureinheiten, den sogenannten konstitutionellen Repetiereinheiten oder Wiederholeinheiten, aufgebaut. Das Adjektiv polymer bedeutet entsprechend „aus vielen (gleichen) Teilen aufgebaut“. In vielen Fällen besteht ein Polymer aus nicht identischen Makromolekülen, da die Anzahl der Wiederholeinheiten und damit die Molekülmasse der Moleküle variiert. Synthetische oder halbsynthetische Polymere sind die Hauptkomponente für die Herstellung von Kunststoffen. Von Lebewesen erzeugte Polymere werden Biopolymere genannt und haben essentielle Bedeutung für das Leben. (de)
  • Polimeroak, kimikaren ikuspegitik, masa molekular txikiko monomero izeneko oinarrizko ehunka molekulez osatutako makromolekulak dira (oro har organikoak). Erabilera ugariko molekulak dira, eta egunerokoan erabiltzen ditugu polimero natural eta artifizialak. Adibidez, plastiko guztiak polimeroak dira, nahiz eta polimero guztiak ez izan plastikoak. DNA ere polimero bat da. Beste gai batetik polimerizatze bidez lortzen dira polimeroak. nmolekulen polimerizazioz , (CH2-CH2)n, lortzen da eta n-ren balioa 500 eta 1000 tartean dago. Monomeroen kopurua aldakorra da, baina gehienetan nahiko handia (3.500, zelulosaren kasuan). Askotan ez da ezagutzen zehatz zein den monomeroen kopurua. Monomero gutxi batzuk elkartzean eratzen diren polimeroak apalak direla esaten da, eta dimero (2 monomero direnean), trimero (3 direnean) eta tetramero (4 direnean) deitu ohi dira; aldiz, monomero askoz eratutakoei polimero garai deitzen zaie. Polimero makromolekulak oso ezagunak dira gai organikoen artean; polimero natural organikoak polisakaridoak, almidoia, , proteinak eta kautxuaren hidrokarburoak dira, adibidez, eta sintesi bidez lortutako polimero elastomero termoplastikoak, nylona, zenbait erretxina, polibinilo kloruroa, polietilenoa eta abar. Polimero inorganiko oso gutxi dira; horien artean, , silikonak, eta silizea. (eu)
  • Suatu polimer adalah rantai berulang dari atom yang panjang, terbentuk dari pengikat yang berupa molekul identik yang disebut monomer. Sekalipun biasanya merupakan organik (memiliki rantai karbon), ada juga banyak polimer . Contoh terkenal dari polimer adalah plastik dan DNA.Polimer didefinisikan sebagai substansi yang terdiri dari molekul-molekul yang menyertakan rangkaian satu atau lebih dari satu unit monomer. Manusia sudah berabad-abad menggunakan polimer dalam bentuk minyak, aspal, damar, dan permen karet. Tapi industri polimer modern baru mulai berkembang pada masa revolusi industri. Di akhir 1830-an, Charles Goodyear berhasil memproduksi sebentuk karet alami yang berguna melalui proses yang dikenal sebagai “vulkanisasi”. 40 tahun kemudian, Celluloid (sebentuk plastik keras dari nitrocellulose) berhasil dikomersialisasikan. Adalah diperkenalkannya vinyl, neoprene, polystyrene, dan nilon pada tahun 1930-an yang memulai ‘ledakan’ dalam penelitian polimer yang masih berlangsung sampai sekarang. (in)
  • Les polymères (étymologie : du grec polus, plusieurs, et meros, partie) constituent une classe de matériaux. D'un point de vue chimique, un polymère est un ensemble constitué de plusieurs macromolécules (molécule constituée de la répétition de nombreuses sous-unités). Les polymères les plus connus sont : * les fibres naturelles : * fibres de polyholoside (polymère de sucres) : * cellulose : bois, papier, textiles naturels (chanvre, lin, coton) ; * glucides complexes : amidon, glycogène, et d'autres fibres... * les acides nucléiques : ADN et ARN sont des polymères de nucléosides reliés par des ponts phosphate ; * fibres protéiques : cuir (collagène), soie et laine (kératine), etc. ; * les protéines qui sont des polymères d'acides aminés ; * les matières plastiques ; * les caoutchoucs naturels (latex) et artificiels ; * les colles ; * les peintures ; * les résines. Ils sont très utilisés pour les matrices des matériaux composites. Ils ont les propriétés générales suivantes : * ce sont des matériaux « légers », ils ont une masse volumique faible (en général inférieure à 1 500 kg·m-3, soit une densité par rapport à l'eau inférieure à 1,5) ; * ils sont en général souples, les polymères thermoplastiques ont un module de Young inférieur à environ 3 GPa, comparé à environ 20 GPa pour les bétons, 70 GPa pour l'aluminium et 200 GPa pour l'acier ; * ils ne sont stables qu'à des températures modérées. La plupart des polymères thermoplastiques se ramollissent ou fondent à des températures comprises entre 100 °C et 250 °C ; un polymère est dit « thermostable » s'il résiste à 300 °C durant quelques instants, la plupart des polymères se dégradent à des températures supérieures ; * ce sont des isolants électriques et thermiques, sauf cas particuliers. Les propriétés sont déterminées par : * la nature chimique des macromolécules, et en particulier des liaisons qui peuvent s'établir entre les atomes de la chaîne et des chaînes voisines ; les liaisons interatomiques peuvent être souples ou rigides, faibles ou fortes ; * la « forme » de la macromolécule : il peut s'agir d'une chaîne linéaire longue ou courte, ou bien d'une structure ramifiée, réticulée. Les macromolécules peuvent se placer au hasard ou bien sont alignées. Elles peuvent s'imbriquer pour former des cristallites ; * la formulation (nature, taux des ingrédients) : outre les macromolécules, on introduit divers constituants (charge éventuellement renforçante, plastifiant, antioxydant, durcisseur, système de vulcanisation pour un élastomère, agent anti-ozonant, ignifugeant, colorant, déshydratant, agent de mise en œuvre, conducteur électrique, etc.). Les polymères de synthèse sont devenus l'élément essentiel d'un nombre très important d'objets de la vie courante, dans lesquels ils ont souvent remplacé les substances naturelles. Ils sont présents dans de nombreux domaines industriels. Il existe une corrélation étroite entre le produit national brut (PNB) d'un pays et sa consommation de polymères. (fr)
  • Un polimero (dal greco polymerḗs, comp. di polýs- e -méros, letteralmente "che ha molte parti") è una macromolecola, ovvero una molecola dall'elevato peso molecolare, costituita da un gran numero di gruppi molecolari (o unità strutturali) uguali o diversi (nei copolimeri), uniti "a catena" mediante la ripetizione dello stesso tipo di legame (covalente). Secondo la definizione internazionale IUPAC, l'unità strutturale viene denominata "unità ripetentesi costituzionale" (CRU, Constitutional Repeating Unit). I termini "unità ripetitiva" e "monomero" non sono sinonimi: infatti un'unità ripetitiva è una parte di una molecola o macromolecola, mentre un monomero è una molecola composta da un'unica unità ripetitiva. Nel seguito, quando si parla di "monomeri" s'intendono dunque i reagenti da cui si forma il polimero attraverso la reazione di polimerizzazione, mentre con il termine "unità ripetitive" si intendono i gruppi molecolari che assieme ai gruppi terminali costituiscono il polimero (che è il prodotto della reazione di polimerizzazione). Per definire un polimero bisogna conoscere: * la natura dell'unità ripetente; * la natura dei gruppi terminali; * la presenza di ramificazioni e/o reticolazioni; * gli eventuali difetti nella sequenza strutturale che possono alterare le caratteristiche meccaniche del polimero. Benché a rigore anche le macromolecole tipiche dei sistemi viventi (proteine, acidi nucleici, polisaccaridi) siano polimeri, nel campo dell'industria chimica col termine "polimeri" s'intendono comunemente le macromolecole di origine sintetica: materie plastiche, gomme sintetiche e fibre tessili (ad esempio il nylon), ma anche polimeri sintetici biocompatibili largamente usati nelle industrie farmaceutiche, cosmetiche e alimentari, tra cui i polietilenglicoli (PEG), i poliacrilati e i . I polimeri inorganici più importanti sono a base di silicio (silice colloidale, siliconi, polisilani). (it)
  • 重合体(じゅうごうたい)またはポリマー(英: polymer)とは、複数のモノマー(単量体)が重合する(結合して鎖状や網状になる)ことによってできた化合物のこと。このため、一般的には高分子の有機化合物である。現在では、高分子と同義で用いられることが多くなっている。ポリマー(polymer)の poly- は接頭語で「たくさん」を意味する。 2種類以上の単量体からなる重合体のことを特に共重合体と言う。 身近なものとしては、繊維に用いられるナイロン、ポリ袋のポリエチレンなどの合成樹脂がある。また、生体内のタンパク質は、アミノ酸の重合体である。 (ja)
  • 중합체(重合體, polymer)는 단위체가 반복되어 연결된 고분자의 한 종류이다. 대개는 화학적 합성에 의한 고분자를 '중합체'라 칭한다. '중합체'(polymer)라는 용어는 1833년에 바젤리우스(Jons Jacob Berzelius)에 의하여 처음 사용되었다. 본래는 'Macromolecule'(고분자, 독일어에서 기원함 'Makromolekül')이 1900년대 이전에 주로 쓰이던 용어였으나, 차후 주로 화학적 결합에 의하여 동일한 단위체가 계속 반복된 형태를 '중합체'(polymer)로 칭하게 되었다. (ko)
  • Een polymeer (Grieks: poly is veel en meros is deel) is een organische verbinding waarvan de moleculen bestaan uit een opeenvolging van identieke, of soortgelijke, delen (monomere eenheden) die chemisch aan elkaar zijn gekoppeld. Polymeren worden bestudeerd in de polymeerchemie en de polymeerfysica. (nl)
  • Polimery (gr. polymeres, wieloczęściowy, zbudowany z wielu części) – substancje chemiczne o bardzo dużej masie cząsteczkowej, które składają się z wielokrotnie powtórzonych jednostek zwanych merami. Przez „bardzo dużą masę cząsteczkową” rozumie się zwykle taką sytuację, gdy odjęcie lub przyłączenie jednego meru nie zmienia w zasadniczym stopniu ogólnych właściwości chemicznych i fizycznych związku chemicznego. Odróżnia to polimery od oligomerów, które mają jeszcze na tyle małą masę cząsteczkową, że dodanie do nich lub odjęcie jednego meru skutkuje zauważalną zmianą ich właściwości (na przykład temperatury topnienia). Polimery naturalne są jednym z podstawowych budulców organizmów żywych. Polimery syntetyczne są podstawowym budulcem tworzyw sztucznych, a także wielu innych powszechnie wykorzystywanych produktów chemicznych takich jak: farby, lakiery, oleje przemysłowe, środki smarujące, kleje itp. Polimery syntetyczne otrzymuje się w wyniku łańcuchowych lub sekwencyjnych reakcji polimeryzacji ze związków posiadających minimum dwie grupy funkcyjne zwanych monomerami. (pl)
  • Polímeros são macromoléculas formadas a partir de unidades estruturais menores (os monômeros). Os monômeros são moléculas de baixa massa molecular os quais, a partir das reações de polimerização, vêm a gerar a macromolécula polimérica. As unidades repetitivas, chamadas de mero, provem da estrutura do monômero. O número de unidades estruturais repetidas, ou seja, o número de meros que podem se verificar na estrutura de uma macromolécula, é chamado grau de polimerização. Em geral, os polímeros contêm os mesmos elementos nas mesmas proporções relativas que seus monômeros, mas em maior quantidade absoluta. (pt)
  • Полиме́ры (от греч. πολύ «много» + μέρος «часть») — вещества, состоящие из «мономерных звеньев», соединённых в длинные макромолекулы химическими или координационными связями. Полимерами могут быть неорганические и органические, аморфные и кристаллические вещества. Полимер — это высокомолекулярное соединение: количество мономерных звеньев в полимере (степень полимеризации) должно быть достаточно велико (в ином случае соединение будет называться олигомером). Во многих случаях количество звеньев может считаться достаточным, чтобы отнести молекулу к полимерам, если при добавлении очередного мономерного звена молекулярные свойства не изменяются. Как правило, полимеры — вещества с молекулярной массой от нескольких тысяч до нескольких миллионов. Если связь между макромолекулами осуществляется с помощью слабых сил Ван-Дер-Ваальса, они называются термопласты, если с помощью химических связей — реактопласты. К линейным полимерам относится, например, целлюлоза, к разветвлённым, например, амилопектин, есть полимеры со сложными пространственными трёхмерными структурами. В строении полимера можно выделить мономерное звено — повторяющийся структурный фрагмент, включающий несколько атомов. Полимеры состоят из большого числа повторяющихся группировок (звеньев) одинакового строения, например поливинилхлорид (−CH2−CHCl−)n, каучук натуральный и др. Высокомолекулярные соединения, молекулы которых содержат несколько типов повторяющихся группировок, называют сополимерами или гетерополимерами. Полимер образуется из мономеров в результате реакций полимеризации или поликонденсации. К полимерам относятся многочисленные природные соединения: белки, нуклеиновые кислоты, полисахариды, каучук и другие органические вещества. В большинстве случаев понятие относят к органическим соединениям, однако существует и множество неорганических полимеров. Большое число полимеров получают синтетическим путём на основе простейших соединений элементов природного происхождения путём реакций полимеризации, поликонденсации и химических преобразований. Названия полимеров образуются из названия мономера с приставкой поли-: полиэтилен, полипропилен, поливинилацетат и т. п. (ru)
  • 有機聚合物(英語:Polymer)是指具有非常大的分子量的化合物,分子間由(structural unit)、或單體由共價鍵連接在一起 。 這個聚合物(polymer)是出自於希臘字:polys代表的是多,而meros 代表的是小單位(part),所以很多小單位連結在一起的這種特別的分子,我們稱之為聚合物,例如塑膠和高分子。 (zh)
  • Поліме́ри (грец. πολύ- — «багато» + μέρος — «частина»; буквально — «багатоскладовий») — природні та штучні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних атомних угруповань (мономерів), з'єднаних хімічними або координаційними зв'язками у довгі лінійні або розгалужені ланцюги. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 23001 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 71868 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 978602810 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:align
  • right (en)
dbp:quote
  • A polymer is a substance composed of macromolecules. A macromolecule is a molecule of high relative molecular mass, the structure of which essentially comprises the multiple repetition of units derived, actually or conceptually, from molecules of low relative molecular mass. (en)
dbp:title
  • IUPAC definition (en)
dbp:width
  • 30.0
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Els polímers són macromolècules (generalment orgàniques) formades per la unió de molècules més petites anomenades monòmers. (ca)
  • Los polímeros (del griego: πολυς [polys] "mucho" y μερος [meros] "parte" o "segmento") son macromoléculas (generalmente orgánicas) formadas por la unión mediante enlaces covalentes de una o más unidades simples llamadas monómeros. Estos forman largas cadenas que se unen entre sí por fuerzas de Van der Waals, puentes de hidrógeno o interacciones hidrofóbicas.Los polímeros tienen elevadas masas moleculares, que pueden alcanzar incluso millones de UMA. El almidón, la celulosa, la seda y el ADN son ejemplos de polímeros naturales y el nailon, el polietileno y la baquelita de polímeros sintéticos. (es)
  • Ein Polymer [poliˈmeːɐ̯] (von altgriechisch πολύ, polý ‚viel‘ und μέρος, méros ‚Teil‘) ist ein chemischer Stoff, der aus Makromolekülen besteht. Die Makromoleküle eines Stoffes sind aus einer oder mehreren Struktureinheiten, den sogenannten konstitutionellen Repetiereinheiten oder Wiederholeinheiten, aufgebaut. Das Adjektiv polymer bedeutet entsprechend „aus vielen (gleichen) Teilen aufgebaut“. In vielen Fällen besteht ein Polymer aus nicht identischen Makromolekülen, da die Anzahl der Wiederholeinheiten und damit die Molekülmasse der Moleküle variiert. Synthetische oder halbsynthetische Polymere sind die Hauptkomponente für die Herstellung von Kunststoffen. Von Lebewesen erzeugte Polymere werden Biopolymere genannt und haben essentielle Bedeutung für das Leben. (de)
  • 重合体(じゅうごうたい)またはポリマー(英: polymer)とは、複数のモノマー(単量体)が重合する(結合して鎖状や網状になる)ことによってできた化合物のこと。このため、一般的には高分子の有機化合物である。現在では、高分子と同義で用いられることが多くなっている。ポリマー(polymer)の poly- は接頭語で「たくさん」を意味する。 2種類以上の単量体からなる重合体のことを特に共重合体と言う。 身近なものとしては、繊維に用いられるナイロン、ポリ袋のポリエチレンなどの合成樹脂がある。また、生体内のタンパク質は、アミノ酸の重合体である。 (ja)
  • 중합체(重合體, polymer)는 단위체가 반복되어 연결된 고분자의 한 종류이다. 대개는 화학적 합성에 의한 고분자를 '중합체'라 칭한다. '중합체'(polymer)라는 용어는 1833년에 바젤리우스(Jons Jacob Berzelius)에 의하여 처음 사용되었다. 본래는 'Macromolecule'(고분자, 독일어에서 기원함 'Makromolekül')이 1900년대 이전에 주로 쓰이던 용어였으나, 차후 주로 화학적 결합에 의하여 동일한 단위체가 계속 반복된 형태를 '중합체'(polymer)로 칭하게 되었다. (ko)
  • Een polymeer (Grieks: poly is veel en meros is deel) is een organische verbinding waarvan de moleculen bestaan uit een opeenvolging van identieke, of soortgelijke, delen (monomere eenheden) die chemisch aan elkaar zijn gekoppeld. Polymeren worden bestudeerd in de polymeerchemie en de polymeerfysica. (nl)
  • Polímeros são macromoléculas formadas a partir de unidades estruturais menores (os monômeros). Os monômeros são moléculas de baixa massa molecular os quais, a partir das reações de polimerização, vêm a gerar a macromolécula polimérica. As unidades repetitivas, chamadas de mero, provem da estrutura do monômero. O número de unidades estruturais repetidas, ou seja, o número de meros que podem se verificar na estrutura de uma macromolécula, é chamado grau de polimerização. Em geral, os polímeros contêm os mesmos elementos nas mesmas proporções relativas que seus monômeros, mas em maior quantidade absoluta. (pt)
  • 有機聚合物(英語:Polymer)是指具有非常大的分子量的化合物,分子間由(structural unit)、或單體由共價鍵連接在一起 。 這個聚合物(polymer)是出自於希臘字:polys代表的是多,而meros 代表的是小單位(part),所以很多小單位連結在一起的這種特別的分子,我們稱之為聚合物,例如塑膠和高分子。 (zh)
  • Поліме́ри (грец. πολύ- — «багато» + μέρος — «частина»; буквально — «багатоскладовий») — природні та штучні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних атомних угруповань (мономерів), з'єднаних хімічними або координаційними зв'язками у довгі лінійні або розгалужені ланцюги. (uk)
  • المبلمر (أو البوليمر) هو مركب ذو وزن جزيئي مرتفع مكون من وحدات جزئية مكررة.قد تكون هذه المواد عضوية أو غير عضوية أو عضوية معدنية، وقد تكون طبيعية أو اصطناعية في أصلها. أصبحت البوليمرات تلعب دورًا أساسيًا وكلّيًا في استخدامات الحياة اليومية وذلك بسبب خواصها الفريدة. فهي مواد أساسية في القطاعات الصناعية اليومية، مثل المواد اللاصقة، ومواد البناء ، والورق، والملابس ، والألياف، واللدائن، والسيراميك ، والخرسانة، والبلورات السائلة Liquid crystal والمقاوم الضوئي، و مواد التكسية (coating). (ar)
  • Polymer je makromolekula sestávající z molekul jednoho nebo více druhů atomů nebo skupin spojených navzájem v tak velkém počtu, že řada fyzikálních a chemických vlastností této látky se nezmění přidáním nebo odebráním jedné nebo několika konstitučních jednotek. To, co odlišuje polymery od jiných materiálů, je řetězcová struktura jejich molekul, tj. dlouhá lineární řada vzájemně spojených atomů nebo skupin atomů představuje převažující strukturní motiv, který může (ale nemusí) být občas přerušen místy větvení (např. u větvených nebo roubovaných polymerů, případně u polymerních sítí). Z tohoto důvodu neřadíme k polymerům krystal diamantu nebo vrstvičku grafenu, i když jejich molekulové hmotnosti jsou rovněž vysoké. Polymery obvykle vznikají polymerizací, polyadicí nebo polykondenzací. (cs)
  • Πολυμερή ονομάζονται οι χημικές ενώσεις με μεγάλα μόρια, τα λεγόμενα μακρομόρια, που σχηματίζονται από τη σύνδεση πολλών όμοιων μικρών μορίων, που λέγονται "μονομερή". Τα πολυμερή προκύπτουν από τη χημική αντίδραση των μονομερών, που ονομάζεται πολυμερισμός. Όμως, προσοχή, καθώς δεν είναι όλα τα μακρομόρια πολυμερή, επειδή δεν αποτελούνται όλα τους από όμοια μόρια π.χ. τα λιπίδια ( πηγή: http://www.eng.ucy.ac.cy/krasia/polymers%202011.pdf ) Επίσης, διακρίνονται σε θερμοπλαστικά, ελαστομερή και θερμοσκληρυνόμενα. Αυτό το λήμμα χημείας χρειάζεται επέκταση. Βοηθήστε τη Βικιπαίδεια επεκτείνοντάς το! (el)
  • A polymer (; Greek poly-, "many" + -mer, "part")is a substance or material consisting of very large molecules, or macromolecules, composed of many repeating subunits. Due to their broad spectrum of properties, both synthetic and natural polymers play essential and ubiquitous roles in everyday life. Polymers range from familiar synthetic plastics such as polystyrene to natural biopolymers such as DNA and proteins that are fundamental to biological structure and function. Polymers, both natural and synthetic, are created via polymerization of many small molecules, known as monomers. Their consequently large molecular mass, relative to small molecule compounds, produces unique physical properties including toughness, high elasticity, viscoelasticity, and a tendency to form amorphous and semic (en)
  • Polimero estas kemia kombinaĵo kies molekuloj estas tre grandaj kaj konsistas el pluraj samaj eroj kiuj estas enligiĝitaj nature aŭ sinteze. Oni nomas ilin . La sintezaj polimeroj ĉefe estas devenaj el nafto. Elastoj, plastoj, likvaj kristaloj kaj fibroj estas gravaj grupoj de polimeraj materialoj. (eo)
  • Polimeroak, kimikaren ikuspegitik, masa molekular txikiko monomero izeneko oinarrizko ehunka molekulez osatutako makromolekulak dira (oro har organikoak). Erabilera ugariko molekulak dira, eta egunerokoan erabiltzen ditugu polimero natural eta artifizialak. Adibidez, plastiko guztiak polimeroak dira, nahiz eta polimero guztiak ez izan plastikoak. DNA ere polimero bat da. (eu)
  • Les polymères (étymologie : du grec polus, plusieurs, et meros, partie) constituent une classe de matériaux. D'un point de vue chimique, un polymère est un ensemble constitué de plusieurs macromolécules (molécule constituée de la répétition de nombreuses sous-unités). Les polymères les plus connus sont : Ils sont très utilisés pour les matrices des matériaux composites. Ils ont les propriétés générales suivantes : Les propriétés sont déterminées par : Il existe une corrélation étroite entre le produit national brut (PNB) d'un pays et sa consommation de polymères. (fr)
  • Suatu polimer adalah rantai berulang dari atom yang panjang, terbentuk dari pengikat yang berupa molekul identik yang disebut monomer. Sekalipun biasanya merupakan organik (memiliki rantai karbon), ada juga banyak polimer . Contoh terkenal dari polimer adalah plastik dan DNA.Polimer didefinisikan sebagai substansi yang terdiri dari molekul-molekul yang menyertakan rangkaian satu atau lebih dari satu unit monomer. Manusia sudah berabad-abad menggunakan polimer dalam bentuk minyak, aspal, damar, dan permen karet. Tapi industri polimer modern baru mulai berkembang pada masa revolusi industri. Di akhir 1830-an, Charles Goodyear berhasil memproduksi sebentuk karet alami yang berguna melalui proses yang dikenal sebagai “vulkanisasi”. 40 tahun kemudian, Celluloid (sebentuk plastik keras dari nitr (in)
  • Un polimero (dal greco polymerḗs, comp. di polýs- e -méros, letteralmente "che ha molte parti") è una macromolecola, ovvero una molecola dall'elevato peso molecolare, costituita da un gran numero di gruppi molecolari (o unità strutturali) uguali o diversi (nei copolimeri), uniti "a catena" mediante la ripetizione dello stesso tipo di legame (covalente). Per definire un polimero bisogna conoscere: I polimeri inorganici più importanti sono a base di silicio (silice colloidale, siliconi, polisilani). (it)
  • Polimery (gr. polymeres, wieloczęściowy, zbudowany z wielu części) – substancje chemiczne o bardzo dużej masie cząsteczkowej, które składają się z wielokrotnie powtórzonych jednostek zwanych merami. Przez „bardzo dużą masę cząsteczkową” rozumie się zwykle taką sytuację, gdy odjęcie lub przyłączenie jednego meru nie zmienia w zasadniczym stopniu ogólnych właściwości chemicznych i fizycznych związku chemicznego. Odróżnia to polimery od oligomerów, które mają jeszcze na tyle małą masę cząsteczkową, że dodanie do nich lub odjęcie jednego meru skutkuje zauważalną zmianą ich właściwości (na przykład temperatury topnienia). (pl)
  • Полиме́ры (от греч. πολύ «много» + μέρος «часть») — вещества, состоящие из «мономерных звеньев», соединённых в длинные макромолекулы химическими или координационными связями. Полимерами могут быть неорганические и органические, аморфные и кристаллические вещества. Полимер — это высокомолекулярное соединение: количество мономерных звеньев в полимере (степень полимеризации) должно быть достаточно велико (в ином случае соединение будет называться олигомером). Во многих случаях количество звеньев может считаться достаточным, чтобы отнести молекулу к полимерам, если при добавлении очередного мономерного звена молекулярные свойства не изменяются. Как правило, полимеры — вещества с молекулярной массой от нескольких тысяч до нескольких миллионов. (ru)
rdfs:label
  • مبلمر (ar)
  • Polímer (ca)
  • Polymer (cs)
  • Polymer (de)
  • Πολυμερές (el)
  • Polymer (en)
  • Polimero (eo)
  • Polímero (es)
  • Polimero (eu)
  • Polymère (fr)
  • Polimer (in)
  • Polimero (it)
  • 重合体 (ja)
  • 중합체 (ko)
  • Polymeer (nl)
  • Polimery (pl)
  • Полимеры (ru)
  • Polímero (pt)
  • Полімери (uk)
  • 聚合物 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
skos:closeMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:associatedBand of
is dbo:associatedMusicalArtist of
is dbo:industry of
is dbo:knownFor of
is dbo:product of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:associatedActs of
is dbp:fields of
is dbp:industry of
is dbp:knownFor of
is dbp:medium of
is dbp:paperType of
is dbp:products of
is dbp:r1Surface of
is foaf:primaryTopic of