About: Harpsichord

An Entity of Type: agent, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

A harpsichord (Italian: clavicembalo, French: clavecin, German: Cembalo, Spanish: clavecín, Portuguese: cravo, Dutch: klavecimbel) is a musical instrument played by means of a keyboard. This activates a row of levers that turn a trigger mechanism that plucks one or more strings with a small plectrum made from quill or plastic. The strings are under tension on a soundboard, which is mounted in a wooden case; the soundboard amplifies the vibrations from the strings so that the listeners can hear it. Like a pipe organ, a harpsichord may have more than one keyboard manual, and even a pedal board (see Pedal harpsichord, below). Harpsichords may also have stop buttons which add or remove additional octaves. Some harpsichords may have a buff stop, which brings a strip of buff leather or other mat

Property Value
dbo:abstract
  • الهاربسكورد أو البيان القيثاري (بالإنجليزية: Harpsichord)‏؛ كان آلة موسيقية هامة منذ نحو 1500 حتى 1775، يعتبر أحد مراحل تطور البيانو الذي حل محله تدريجيا، وأعيد إحيائه في القرن العشرين عند عرض الموسيقى المبكرة وفي بعض الأعمال الجديدة. يعتبر الهاربسكورد أحد مراحل تطور البيانو، يوجد في الآلة أوتار تنقر باستخدام وتد صغير تدعى plectrum أو الريشة (وهي أداة لعزف الأوتار) تتحكم فيها لوحة أو لوحتين مفاتيح. كان صوتها حادًا، ويصعب التحكم بقوته. (ar)
  • El clavicèmbal o clavecí és un instrument musical de teclat de cordes polsades (a diferència del piano o el clavicordi, que són de cordes percudides. La família del clavicèmbal també inclou els instruments més petits coneguts com a virginal i espineta. Aquesta família d'instruments possiblement s'originà quan es començà a adjuntar un teclat a l'extrem d'un saltiri. (ca)
  • Cembalo (zkrácenina z clavicembalo) nebo také clavecin, harpsichord nebo spinet, je klávesový nástroj, u nějž vzniká zvuk trsáním hrotu o struny. (cs)
  • Το τσέμπαλο (Ιταλ.:Cembalo) ή κλαβεσέν (Γαλλ.:Clavecin), είναι πληκτροφόρο όργανο, πρόγονος του σημερινού πιάνου. Το παλαιότερο τσέμπαλο χρονολογείται στον 14ο αιώνα. Έχει χορδές τεντωμένες οριζόντια και παράλληλα, και έκταση που ξεκινά από 4 οκτάβες με πλήρη χρωματική κλίμακα ή με την παράλειψη κάποιων φθόγγων στο κατώτερο άκρο της έκτασής του, εξοικονομώντας έτσι χώρο ώστε να μπορεί να παίζει τις πιο βασικές χαμηλές νότες. Παράδειγμα: Ντο-ρε-μι (παραλείποντας το ντο και ρε δίεση) και συνεχίζει χρωματικά. Πολλά τσέμπαλα έχουν δύο πληκτρολόγια και συνδυάζουν τρία ή και περισσότερα . Το όργανο παράγει ήχο με τη βοήθεια μηχανισμού που συνδέει τα πλήκτρα με ένα μικρό κάθετο κομμάτι ξύλο, πάνω στο οποίο είναι στερεωμένη μια πένα από φτερό ή σκληρό δέρμα. Σήμερα οι πένες κατασκευάζονται από βινύλιο. Το πλήκτρο του οργάνου, με την πίεση του δαχτύλου, ενεργεί ως μοχλός πάνω στο ξύλο που ανασηκώνεται, οπότε η πένα χτυπά τη χορδή κι αφού προκαλέσει τον ήχο ξαναγυρίζει στη θέση του. Κάθε πλήκτρο έχει το δικό του μηχανισμό που χτυπάει την αντίστοιχη χορδή. Ο ήχος του τσέμπαλου είναι νυκτός και δεν έχει τη δυνατότητα της πολυεπίπεδης αυξομείωσης της έντασης που έχει το πιάνο. Παρόλα αυτά είναι ένα πολύ διαδεδομένο συνοδευτικό όργανο για το παίξιμο της μουσικής της εποχής του Μπαρόκ, ενώ έχει και πλουσιότατο δικό του ρεπερτόριο. Η μουσική για το Τσέμπαλο γράφεται σε δύο πεντάγραμμα όπως και του πιάνου. Παρόμοια όργανα με το Τσέμπαλο είναι: * Το Σπινέττο (από το όνομα του Βενετσιάνου κατασκευαστή Τζιοβάννι Σπινέτους), που είχε σχήμα τραπεζίου. * Το Βιργινάλι που είχε μικρότερη έκταση. Κυριότεροι συνθέτες για τσέμπαλο: Γ. Σ. Μπαχ, Φ. Κουπρέν, Ντ. Σκαρλάττι, Γκ. Φ. Χαίντελ, Ζ. Φ. Ραμώ, Β. Α. Μότσαρτ και πολλοί άλλοι. Αυτό το λήμμα που σχετίζεται με ένα μουσικό όργανο χρειάζεται επέκταση. Βοηθήστε τη Βικιπαίδεια επεκτείνοντας το! (el)
  • Klaviceno (itale: clavicembalo, el latine: clavis - klavo; cymbel - cimbalo) estas pluka korda klavara instrumento, tre populara en la jarcentoj de 15-a ĝis 18-a. Malsame ol piano, en klaviceno kordojn ne cikigas marteloj, sed pikiloj (tial pluka kordinstrumento). Pro tio sono de klaviceno estas mallonga, mallaŭta kaj malforta. (eo)
  • Klabizenbaloa (klabezin, klabe, klabizinbalo, zenbalo edo grabizenbalo ere deitua), teklatudun eta hari pultsatudun musika tresna bat da, harpa eta gitarra bezala. (eu)
  • Uirlis cheoil , in úsáid sa tSín faoin 8ú céad, san iarthar ón 15ú céad. Laghdaigh a úsáid sa 19ú céad, ach tá sé in úsáid arís le haghaidh ceoil luaith. Nuair a bhrúitear gléas gluaistear seac adhmaid, feistithe le figín leathair, cleite nó plaistigh (in uirlisí nua-aoiseacha, agus baineann sé seo stoitheadh as an tsreang (síneann na sreanga taobh thiar den mhéarchlár. Maolaítear creathanna na sreinge nuair a thiteann an seac ar ais ina áit. (ga)
  • Das Cembalo [ˈtʃɛmbalo] (italienisch: clavicembalo, französisch: clavecin, niederländisch: clavecimbel, englisch: harpsichord, spanisch: clavecín, portugiesisch: cravo) ist ein Tasteninstrument, das seine Blütezeit im 15. bis 18. Jahrhundert hatte. Sein Tonumfang ist kleiner als beim modernen Klavier, kann aber oft durch 4-Fuß-Register, manchmal auch durch 16- und 2-Fuß-Register erweitert werden. Das Cembalo zeichnet sich durch einen hellen, obertonreichen Klang aus. Anders als beim Klavier werden die Saiten nicht mit Hämmerchen angeschlagen, sondern mit Plektren – sogenannten Kielen – gezupft. Weil der Tastendruck keinen nennenswerten Einfluss auf die Lautstärke des Tons hat, ist die artikulatorische und agogische Gestaltung des Spiels umso wichtiger. (de)
  • El clavecín (también conocido como clave, clavicímbalo, clavicémbalo, gravicémbalo o cémbalo, originalmente clavicembalo) es un instrumento musical con teclado y de cuerda pulsada (a diferencia del piano o del clavicordio, que son instrumentos de cuerda percutida). El clavecín fue uno de los instrumentos más populares durante el Barroco. Sin embargo, fue cayendo en el olvido durante las últimas décadas del siglo XVIII, momento en el que los compositores se decantaron por el fortepiano (antepasado del piano moderno), el cual, a diferencia del clavecín, permitía cambios de volumen con solo variar la intensidad de pulsación de las teclas. (es)
  • Harpsichord atau piano kuno adalah sejenis yang mana suara dihasilkan dari senar dipetik bukan dipukul dengan hammer seperti halnya piano. Alat musik ini termasuk salah satu instrumen paling penting dalam musik Eropa dari abad 16 hingga paruh pertama abad ke-18, terutama pada zaman Baroque dan zaman Renaissance. Bentuk paling awal untuk instrumen ini berasal dari sekitar tahun 1400. Harpsichord tertua yang masih ada berasal dari tahun 1500-an, pada saat mekanisme kompleks instrumen telah disempurnakan. Secara umum, harpsichord memiliki dua set string atau lebih, yang masing-masing menghasilkan kualitas nada yang berbeda. Nada harpsichord diperkuat oleh papan suara yang ditempatkan di bawah bidang horizontal senar, yang melewati bridge yang direkatkan ke papan suara dan yang mentransmisikan getaran ke sana. Mekanisme pemetikannya terdiri dari beberapa jack, slide memindahkan satu set jack tertentu sedikit ke arah atau sedikit menjauh dari set string, tergantung pada apakah set itu akan digunakan atau tidak digunakan. Bagian tongue berputar di bagian atas setiap jack ditusuk di bagian atas untuk mengambil plectrum dan ditahan tegak oleh pegas kawat. Sebuah kain damper melengkapi jack yang berfungsi untuk menghaluskan string ketika kunci dilepaskan dan plectrum jatuh di bawah string. (in)
  • A harpsichord (Italian: clavicembalo, French: clavecin, German: Cembalo, Spanish: clavecín, Portuguese: cravo, Dutch: klavecimbel) is a musical instrument played by means of a keyboard. This activates a row of levers that turn a trigger mechanism that plucks one or more strings with a small plectrum made from quill or plastic. The strings are under tension on a soundboard, which is mounted in a wooden case; the soundboard amplifies the vibrations from the strings so that the listeners can hear it. Like a pipe organ, a harpsichord may have more than one keyboard manual, and even a pedal board (see Pedal harpsichord, below). Harpsichords may also have stop buttons which add or remove additional octaves. Some harpsichords may have a buff stop, which brings a strip of buff leather or other material in contact with the strings, muting their sound to simulate the sound of a plucked lute. The term denotes the whole family of similar plucked-keyboard instruments, including the smaller virginals, muselar, and spinet. The harpsichord was widely used in Renaissance and Baroque music, both as an accompaniment instrument and as a soloing instrument. During the Baroque era, the harpsichord was a standard part of the continuo group. The basso continuo part acted as the foundation for many musical pieces in this era. During the late 18th century, with the development of the fortepiano (and then the increasing use of the piano in the 19th century) the harpsichord gradually disappeared from the musical scene (except in opera, where it continued to be used to accompany recitative). In the 20th century, it made a resurgence, being used in historically informed performances of older music, in new compositions, and, in rare cases, in certain styles of popular music (e.g., Baroque pop). (en)
  • チェンバロ(独: Cembalo, 伊: clavicembalo)は、弦をプレクトラムで弾いて発音する鍵盤楽器である。英語ではハープシコード (harpsichord)、フランス語ではクラヴサン (clavecin) という。 狭義にはグランド・ピアノのような翼形の楽器を指すが、広義には同様の発音機構を持つヴァージナルやスピネット等を含めた撥弦鍵盤楽器を広く指す。 チェンバロはルネサンス音楽やバロック音楽で広く使用されたが、18世紀後半からピアノの興隆と共に徐々に音楽演奏の場から姿を消した。しかし20世紀には古楽の歴史考証的な演奏のために復興され、現代音楽やポピュラー音楽でも用いられている。 (ja)
  • 하프시코드(영어: harpsichord) 또는 쳄발로(독일어: Cembalo)는 피아노의 전신인 건반 악기이다. 하프시코드보다 작은 것으로 버지날, 스피넷, 클라비코드, 클라브생 등이 있다. 16세기부터 18세기에 걸쳐 가장 번성한 건반악기이다. 모양은 현재의 그랜드 피아노를 닮았다. 그러나 피아노와는 발음기구가 다르며, 피아노는 해머로 현을 치는 데 반해 쳄발로는 픽(플렉트럼)으로 현을 탄다. 픽은 새의 깃대(羽軸)라든가 또는 굳은 가죽조각으로 되어 있다. 클라비코드에 비하면 음은 예리하고 강하며, 음량도 풍부하지만 클라비코드나 피아노같이 건반의 터치로 음의 셈여림을 변화시킬 수는 없다. 이러한 결점을 보완하기 위하여 건반을 2단 또는 그 이상으로 하든가 또는 페달이나 스톱으로 음빛깔이나 음량을 변경할 수 있도록 하고 있다. 그러나 근본적으로 이 악기는 섬세한 셈여림의 변화나 크레센도 또는 디미누엔도가 불가능하다. 그럼에도 불구하고 동시에 많은 음을 낼 수 있는 악기로서, 바로크 시대의 음악에서는 19세기의 피아노같이 독주악기로서도, 또한 합주에서도 중심적 악기였다. (ko)
  • Un clavecin est un instrument de musique à cordes muni d'un ou plusieurs claviers dont chacune des cordes est « pincée » par un dispositif nommé sautereau. Terme générique, il désigne différents instruments d'une même famille, distincts par leurs structures, leurs formes, leurs dimensions ou leurs timbres, chacun d'entre eux ayant souvent un nom spécifique. Le mot « clavecin », au sens restrictif, désigne alors le plus grand, le plus complet et le plus techniquement développé d'entre eux, généralement appelé « grand clavecin ». Instruments spécifiques de la musique européenne, les clavecins ont connu leur apogée et suscité un très large répertoire au cours des XVIIe et XVIIIe siècles, avant de connaître une longue éclipse pendant tout le XIXe siècle. Ils ont retrouvé la faveur des musiciens et du public de façon progressive depuis le début du XXe siècle. Comme pour l'orgue, la puissance des sons émis ne dépend pas de la force avec laquelle le claveciniste frappe les touches ; c'est la présence de registres affectés à chacun des claviers qui permet de varier les timbres. Pendant toute la période « baroque », le clavecin a été l'un des instruments privilégiés de l'écriture en contrepoint, et de la réalisation de la basse continue. Mais ses possibilités expressives se sont révélées moins appropriées au style du classicisme naissant, et surtout, par la suite, à la sensibilité du romantisme : les compositeurs lui ont préféré le piano-forte, puis le piano, nouvellement inventés. C'est à l'occasion de la redécouverte de la musique ancienne que le clavecin a connu son actuel renouveau. Contrairement à une idée souvent répandue, le clavecin n'est pas tout à fait l'ancêtre du piano, car le mécanisme de ce dernier (avec cordes frappées) n'est pas une évolution de celui du clavecin (avec cordes pincées). Cependant, on ne peut passer sous silence le fait que l'inventeur du piano-forte et ceux qui le perfectionnèrent étaient à l'origine facteurs de clavecins et ont adapté leur mécanisme dans la même caisse dont ils maîtrisaient la construction ; leur objectif n'était pas d'inventer un nouvel instrument, mais de doter le clavecin de possibilités expressives nouvelles, en lui permettant des nuances de forte et piano ; en outre, le répertoire des deux types d'instruments a été le même jusqu'à la fin du XVIIIe siècle, les clavecinistes étant eux-mêmes progressivement devenus pianistes. Cet article traite par priorité le grand clavecin. Tous les instruments de la famille partagent une histoire et des techniques de facture communes, ainsi qu'un répertoire en grande partie commun ; les points qui leur sont propres sont traités dans des articles séparés. (fr)
  • Het klavecimbel (eveneens correct, maar niet gangbaar onder vakmensen: de klavecimbel) is een snaarinstrument dat met toetsen bespeeld wordt. Vóór het ontstaan van de piano was het met het pijporgel het belangrijkste toetsinstrument. In tegenstelling tot de piano (waarbij de snaren aangeslagen worden) worden de snaren van een klavecimbel getokkeld. Het geluid van een klavecimbel lijkt wat op dat van een luit, maar dan luider. Iemand die een klavecimbel bespeelt, wordt een klavecinist of klavecimbelspeler genoemd. In het verleden werd klavecimbel ook vaak clavecimbel of clavecymbel gespeld, maar de Woordenlijst van 1954 verkoos klavecimbel. (nl)
  • Con il termine clavicembalo (altrimenti detto gravicembalo, arpicordo, cimbalo, cembalo si indica una famiglia di strumenti musicali a corde, dotati di tastiera: tra questi, anzitutto lo strumento di grandi dimensioni attualmente chiamato clavicembalo, ma anche i più piccoli virginale e spinetta. Questi strumenti generano il suono pizzicando la corda, anziché colpendola come avviene nel pianoforte o nel clavicordo. La famiglia del clavicembalo ha probabilmente avuto origine quando una tastiera è stata adattata a un salterio, fornendo così un mezzo per pizzicare le corde. Il termine stesso, che compare per la prima volta in un documento del 1397, deriva dal latino clavis, chiave (intesa come il meccanismo che utilizza il movimento del tasto per azionare il leveraggio retrostante, e cymbalum, termine che designava nel Medioevo gli strumenti musicali con corde parallele tese su una cassa poligonale e senza manico, come i salteri e le cetre. In ogni caso, la più antica descrizione nota del clavicembalo risale al 1440 circa. I costruttori di clavicembali e strumenti simili sono detti cembalari o cembalai. (it)
  • Cembalo (svenskt uttal: [ˈ(tɕembalʊ], plural cembalor eller cembali, är ett klaverinstrument, nära släkt med spinett och virginal. Ordet är italienskt och en ellips av gravicembalo eller clavicembalo. Cembalon förekom sparsamt i Sverige och blev vanlig först under instrumentets renässans på 1900-talet. Under 1600- och 1700-talen kallades cembalo på svenska vanligen klavicymbal eller bara klaver. Det senare ordet använde man dock oftare om det vanligare klavikordet. Man kunde också använda den franska termen clavecin (clavessin, klavecin, med flera stavningar. (sv)
  • Klawesyn (wł. cembalo, clavicembalo, skrót: cemb.; fr. clavecin; ang. harpsichord) – znany powszechnie w Europie od XV wieku instrument strunowy szarpany, wyposażony w klawiaturę, zaliczany do rodziny cytr. W instrumencie tym struny zostają wzbudzone poprzez mechanizm skoczków zaopatrzonych w tzw. „piórka”, wykonane z dutki piór ptasich, twardej skóry lub współcześnie z tworzyw sztucznych. „Piórka” wprawione w ruch za pomocą mechanizmu klawiszowego szarpią struny naciągnięte nad płytą rezonansową. W typowej formie wykształconej w XVI wieku klawesyn miał najczęściej co najmniej podwójny naciąg strun, oraz jeden, lub – podobnie jak w organach – dwa manuały (klawiatury). Naciskając jeden klawisz można było wydobyć jednocześnie dźwięk z jednej, dwóch lub nawet kilku strun, które również transponowały w interwale oktawy. Główny system strun strojono w stroju naturalnym (8' – rejestr ośmiostopowy) i dublowano. W instrumentach większych, posiadających dwa manuały i więcej systemów strun stosowano także struny strojone oktawę wyżej (4' – rejestr czterostopowy) bądź niezwykle rzadko o oktawę niżej (16' – rejestr szesnastostopowy). W brzmieniu rejestr ośmiostopowy odpowiadał wysokości dźwięku zapisanej w nutach, zaś czterostopowy rejestr transponował oktawę w górę. Przykładowo: dźwiękowi c1 („c razkreślne”) w zapisie nutowym, zagranym na systemie strun w rejestrze 4' odpowiadał brzmiący ton c2 („c dwukreślne”). Rejestr 16' transponował analogicznie – o oktawę w dół. Klawesyn nie miał możliwości różnicowania dynamicznego poprzez siłę nacisku klawisza (siłę uderzenia), tak jak to jest możliwe podczas gry np. na fortepianie. Mocniejsze lub słabsze uderzenie w klawisze nie powodowało zwiększenia lub zmniejszenia wolumenu. Zmian w sile brzmienia dokonywano poprzez włączanie lub wyłączenie kolejnych systemów strun (zmiana registrów) oraz wzbogacanie faktury muzycznej improwizowanymi ozdobnikami. Technika gry pod względem zmian rejestrów przypominała technikę organową. Dźwignie rejestrowe mogły być ręczne, kolanowe i nożne. Barwa dźwięku klawesynu stapiała się dobrze z innymi instrumentami strunowymi, zwłaszcza z: lutnią, chitarrone, gitarą a także ze smyczkami. Klawesyn był, obok organów i lutni, jednym z najczęściej wykorzystywanych instrumentów do realizacji partii basso continuo. Pod koniec wieku XVIII klawesyn wyszedł z użycia ze względu na rozpowszechnienie się fortepianu, który miał większe możliwości interpretacyjne, odpowiadające potrzebom kompozytorów okresu klasycyzmu. Renesans klawesynu nastąpił na początku XX wieku głównie za sprawą polskiej klawesynistki Wandy Landowskiej.Obecnie instrument ten wchodzi zazwyczaj w skład zespołów zajmujących się stylową interpretacją muzyki dawnej. (pl)
  • Cravo é a designação dada a qualquer dos membros de uma família europeia de instrumentos musicais de tecla, incluindo os grandes instrumentos comumente chamados de cravos, que são o clavecino também chamado de clavicêmbalo, mas também os menores: virginal, o virginal muselar e a espineta. Todos esses instrumentos pertencem ao grupo das cordas pinçadas, ou seja, geram o som tangendo ou beliscando uma corda ao invés de percuti-la como no piano ou no clavicórdio. Acredita-se que a família de instrumentos desse tipo se originou quando um teclado foi anexado a um saltério, fornecendo um meio mecânico para tanger as cordas. O tipo de instrumento que em português, é chamado de cravo é geralmente chamado de clavicembalo ou simplesmente cembalo em italiano, e esta última palavra também é geralmente utilizada em alemão. A palavra francesa tipicamente usada é clavecin. Confusamente, a palavra mais utilizada na Espanha para o cravo é clavicordio, gerando confusão com o clavicórdio. Por essa razão, nos círculos musicais espanhóis, os locutores utilizam a palavra italiana ou, mais comumente, a palavra francesa. Um cravista é um músico que toca o cravo. (pt)
  • 大鍵琴(義大利語:clavicembalo;德語:Cembalo;法語:clavecin;英語:harpsichord),也稱撥弦鍵琴或羽管鍵琴,出現於14世紀左右,是一種從15世紀文藝復興時期到18世紀巴洛克時期盛行於歐洲的樂器。它與小鍵琴同時並存流行約200年,到了18世紀時才居於鍵盤樂器的主導地位。在大鍵琴音樂的發展最高峰時代,亦即巴洛克時期早期一直到古典時期,作曲家约翰·塞巴斯蒂安·巴赫為大鍵琴創作的傑出作品可為其間代表。根據霍恩博斯特爾-薩克斯分類法,由於大鍵琴的發聲源來自收藏在內部的絯線,並利用琴鍵及其內置裝置令弦線撥動而發聲,因此被歸納為弦鳴樂器,一般樂器分類法則歸入鍵盤樂器或撥弦樂器。 大鍵琴極大的缺點是無法使用手指直接改變其音量和音色,使得在18世紀才發明的古鋼琴得以逐漸取代其地位。由於大鍵琴基本上是利用撥弦來發出聲音,所以它的音色較為清脆而細弱,更接近古典吉他或者是匈牙利的,而不像鋼琴的聲音那麼堅固、沉實。另外,大鍵琴的音量也比現代鋼琴小得多,而且也沒有製造巨大的聲音變化的能力。20世紀10年代之後,隨著古樂演奏的流行,大鍵琴又重新受到了關注(特別是在法國地區),而世界各地的音樂學院則依然設有大鍵琴的學位和常態課程,而且,現在也出現了許多性能極佳的仿製或翻新過的古董大鍵琴。由於現代製造鋼琴技術不斷進步,大鍵琴柔合了新舊特色,過往大鍵琴所用來撥弦用的撥子多是由鳥類的羽毛管所做的,現今改良後的大鍵琴,大都改以塑膠作為撥子。 大鍵琴的表演不但擔任獨奏,也有合奏、伴奏;通常以通奏低音演奏形式出現。另外,大鍵琴有很多特點是現代鋼琴所無法取代的。由於大鍵琴所需的彈奏速度比現代鋼琴快許多,因此許多樂曲要按大鍵琴的速度在現代鋼琴上彈奏是不現實的。更重要的是,大鍵琴在裝飾音的處理上更簡單、更漂亮,更適合巴洛克音樂與其作品。 (zh)
  • Клавеси́н (от фр. clavecin; итал. cembalo, clavicembalo; англ. harpsichord) — клавишный струнный музыкальный инструмент со щипковым способом звукоизвлечения. Музыканта, исполняющего произведения на клавесине и его разновидностях, называют клавесини́стом. (ru)
  • Клавесин (італ. clavicembalo, фр. clavecin, нім. Cembalo, ісп. clavecín, порт. cravo) — старовинний клавішний струнно-щипковий музичний інструмент, металеві струни якого защипуються плектром з пера або шкіри. Існують клавесини двох типів: крилоподібної форми великого розміру (вертикальний або горизонтальний) і меншого розміру — квадратної, прямокутної або п'ятикутної форми. Інструменти першого типу зазвичай називають клавесином, а другого — спінетом. Вьорджінелом в Англії в XVI ст. називали обидва типи клавесина, але частіше — інструменти квадратної форми. Клавесин, який походить від псалтерію, струни якого защипувалися пальцями, був поширений в XVI—XVIII ст. Він виготовлявся з двома клавіатурами. Складніші інструменти мали два або більше набори струн (регістрів) і особливі перемикачі, які дозволяли змінювати кількість видобутих звуків шляхом одночасного включення двох або трьох наборів струн. Поступаючись фортепіано за силою та динамікою (струни фортепіано коливаються в результаті ударів по них оббитих фільцем молоточків, а не від защипування), клавесин мав свої переваги: прозору ясність тону, ритмічну чіткість і прекрасну поєднуваність з іншими музичними інструментами і голосами, яка зробила клавесин чудовим ансамблевим інструментом. Перша хвиля відродження інтересу до клавесину припадає на кінець XIX століття — початок ХХ століття. Друга — після Першої світової війни (завдяки таким музикантам, як Ванда Ландовська). (uk)
dbo:soundRecording
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 14312 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 37967 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1036829069 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:cname
  • Scores featuring the harpsichord (en)
dbp:description
  • Performed by Sylvia Kind on a harpsichord of the type made in the early 20th century (en)
  • Performed by Martha Goldstein on an Italian harpsichord (en)
  • Performed by Martha Goldstein on a Flemish harpsichord (en)
  • Performed by Robert Schröter on a French harpsichord (en)
dbp:filename
  • Johann Sebastian Bach - The English Suite -1 - 12EPrelude.ogg (en)
  • Adriano_Banchieri - The Battle.ogg (en)
  • Bach C Major Prelude Equal.ogg (en)
  • Domenico Scarlatti - Allegretto - D minor.ogg (en)
dbp:title
  • Johann Sebastian Bach – Prelude in C major, BWV 846 (en)
  • Johann Sebastian Bach – English Suite No. 1 in A major, BWV 806 – prelude (en)
  • Adriano Banchieri – The Battle (en)
  • Domenico Scarlatti – Sonata in D minor K. 9, Allegretto (en)
dbp:type
  • music (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:work
  • Category:Scores featuring the harpsichord (en)
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • الهاربسكورد أو البيان القيثاري (بالإنجليزية: Harpsichord)‏؛ كان آلة موسيقية هامة منذ نحو 1500 حتى 1775، يعتبر أحد مراحل تطور البيانو الذي حل محله تدريجيا، وأعيد إحيائه في القرن العشرين عند عرض الموسيقى المبكرة وفي بعض الأعمال الجديدة. يعتبر الهاربسكورد أحد مراحل تطور البيانو، يوجد في الآلة أوتار تنقر باستخدام وتد صغير تدعى plectrum أو الريشة (وهي أداة لعزف الأوتار) تتحكم فيها لوحة أو لوحتين مفاتيح. كان صوتها حادًا، ويصعب التحكم بقوته. (ar)
  • El clavicèmbal o clavecí és un instrument musical de teclat de cordes polsades (a diferència del piano o el clavicordi, que són de cordes percudides. La família del clavicèmbal també inclou els instruments més petits coneguts com a virginal i espineta. Aquesta família d'instruments possiblement s'originà quan es començà a adjuntar un teclat a l'extrem d'un saltiri. (ca)
  • Cembalo (zkrácenina z clavicembalo) nebo také clavecin, harpsichord nebo spinet, je klávesový nástroj, u nějž vzniká zvuk trsáním hrotu o struny. (cs)
  • Klaviceno (itale: clavicembalo, el latine: clavis - klavo; cymbel - cimbalo) estas pluka korda klavara instrumento, tre populara en la jarcentoj de 15-a ĝis 18-a. Malsame ol piano, en klaviceno kordojn ne cikigas marteloj, sed pikiloj (tial pluka kordinstrumento). Pro tio sono de klaviceno estas mallonga, mallaŭta kaj malforta. (eo)
  • Klabizenbaloa (klabezin, klabe, klabizinbalo, zenbalo edo grabizenbalo ere deitua), teklatudun eta hari pultsatudun musika tresna bat da, harpa eta gitarra bezala. (eu)
  • Uirlis cheoil , in úsáid sa tSín faoin 8ú céad, san iarthar ón 15ú céad. Laghdaigh a úsáid sa 19ú céad, ach tá sé in úsáid arís le haghaidh ceoil luaith. Nuair a bhrúitear gléas gluaistear seac adhmaid, feistithe le figín leathair, cleite nó plaistigh (in uirlisí nua-aoiseacha, agus baineann sé seo stoitheadh as an tsreang (síneann na sreanga taobh thiar den mhéarchlár. Maolaítear creathanna na sreinge nuair a thiteann an seac ar ais ina áit. (ga)
  • Das Cembalo [ˈtʃɛmbalo] (italienisch: clavicembalo, französisch: clavecin, niederländisch: clavecimbel, englisch: harpsichord, spanisch: clavecín, portugiesisch: cravo) ist ein Tasteninstrument, das seine Blütezeit im 15. bis 18. Jahrhundert hatte. Sein Tonumfang ist kleiner als beim modernen Klavier, kann aber oft durch 4-Fuß-Register, manchmal auch durch 16- und 2-Fuß-Register erweitert werden. Das Cembalo zeichnet sich durch einen hellen, obertonreichen Klang aus. Anders als beim Klavier werden die Saiten nicht mit Hämmerchen angeschlagen, sondern mit Plektren – sogenannten Kielen – gezupft. Weil der Tastendruck keinen nennenswerten Einfluss auf die Lautstärke des Tons hat, ist die artikulatorische und agogische Gestaltung des Spiels umso wichtiger. (de)
  • チェンバロ(独: Cembalo, 伊: clavicembalo)は、弦をプレクトラムで弾いて発音する鍵盤楽器である。英語ではハープシコード (harpsichord)、フランス語ではクラヴサン (clavecin) という。 狭義にはグランド・ピアノのような翼形の楽器を指すが、広義には同様の発音機構を持つヴァージナルやスピネット等を含めた撥弦鍵盤楽器を広く指す。 チェンバロはルネサンス音楽やバロック音楽で広く使用されたが、18世紀後半からピアノの興隆と共に徐々に音楽演奏の場から姿を消した。しかし20世紀には古楽の歴史考証的な演奏のために復興され、現代音楽やポピュラー音楽でも用いられている。 (ja)
  • 하프시코드(영어: harpsichord) 또는 쳄발로(독일어: Cembalo)는 피아노의 전신인 건반 악기이다. 하프시코드보다 작은 것으로 버지날, 스피넷, 클라비코드, 클라브생 등이 있다. 16세기부터 18세기에 걸쳐 가장 번성한 건반악기이다. 모양은 현재의 그랜드 피아노를 닮았다. 그러나 피아노와는 발음기구가 다르며, 피아노는 해머로 현을 치는 데 반해 쳄발로는 픽(플렉트럼)으로 현을 탄다. 픽은 새의 깃대(羽軸)라든가 또는 굳은 가죽조각으로 되어 있다. 클라비코드에 비하면 음은 예리하고 강하며, 음량도 풍부하지만 클라비코드나 피아노같이 건반의 터치로 음의 셈여림을 변화시킬 수는 없다. 이러한 결점을 보완하기 위하여 건반을 2단 또는 그 이상으로 하든가 또는 페달이나 스톱으로 음빛깔이나 음량을 변경할 수 있도록 하고 있다. 그러나 근본적으로 이 악기는 섬세한 셈여림의 변화나 크레센도 또는 디미누엔도가 불가능하다. 그럼에도 불구하고 동시에 많은 음을 낼 수 있는 악기로서, 바로크 시대의 음악에서는 19세기의 피아노같이 독주악기로서도, 또한 합주에서도 중심적 악기였다. (ko)
  • Cembalo (svenskt uttal: [ˈ(tɕembalʊ], plural cembalor eller cembali, är ett klaverinstrument, nära släkt med spinett och virginal. Ordet är italienskt och en ellips av gravicembalo eller clavicembalo. Cembalon förekom sparsamt i Sverige och blev vanlig först under instrumentets renässans på 1900-talet. Under 1600- och 1700-talen kallades cembalo på svenska vanligen klavicymbal eller bara klaver. Det senare ordet använde man dock oftare om det vanligare klavikordet. Man kunde också använda den franska termen clavecin (clavessin, klavecin, med flera stavningar. (sv)
  • Клавеси́н (от фр. clavecin; итал. cembalo, clavicembalo; англ. harpsichord) — клавишный струнный музыкальный инструмент со щипковым способом звукоизвлечения. Музыканта, исполняющего произведения на клавесине и его разновидностях, называют клавесини́стом. (ru)
  • Το τσέμπαλο (Ιταλ.:Cembalo) ή κλαβεσέν (Γαλλ.:Clavecin), είναι πληκτροφόρο όργανο, πρόγονος του σημερινού πιάνου. Το παλαιότερο τσέμπαλο χρονολογείται στον 14ο αιώνα. Έχει χορδές τεντωμένες οριζόντια και παράλληλα, και έκταση που ξεκινά από 4 οκτάβες με πλήρη χρωματική κλίμακα ή με την παράλειψη κάποιων φθόγγων στο κατώτερο άκρο της έκτασής του, εξοικονομώντας έτσι χώρο ώστε να μπορεί να παίζει τις πιο βασικές χαμηλές νότες. Παράδειγμα: Ντο-ρε-μι (παραλείποντας το ντο και ρε δίεση) και συνεχίζει χρωματικά. Πολλά τσέμπαλα έχουν δύο πληκτρολόγια και συνδυάζουν τρία ή και περισσότερα . (el)
  • El clavecín (también conocido como clave, clavicímbalo, clavicémbalo, gravicémbalo o cémbalo, originalmente clavicembalo) es un instrumento musical con teclado y de cuerda pulsada (a diferencia del piano o del clavicordio, que son instrumentos de cuerda percutida). (es)
  • A harpsichord (Italian: clavicembalo, French: clavecin, German: Cembalo, Spanish: clavecín, Portuguese: cravo, Dutch: klavecimbel) is a musical instrument played by means of a keyboard. This activates a row of levers that turn a trigger mechanism that plucks one or more strings with a small plectrum made from quill or plastic. The strings are under tension on a soundboard, which is mounted in a wooden case; the soundboard amplifies the vibrations from the strings so that the listeners can hear it. Like a pipe organ, a harpsichord may have more than one keyboard manual, and even a pedal board (see Pedal harpsichord, below). Harpsichords may also have stop buttons which add or remove additional octaves. Some harpsichords may have a buff stop, which brings a strip of buff leather or other mat (en)
  • Harpsichord atau piano kuno adalah sejenis yang mana suara dihasilkan dari senar dipetik bukan dipukul dengan hammer seperti halnya piano. Alat musik ini termasuk salah satu instrumen paling penting dalam musik Eropa dari abad 16 hingga paruh pertama abad ke-18, terutama pada zaman Baroque dan zaman Renaissance. Bentuk paling awal untuk instrumen ini berasal dari sekitar tahun 1400. Harpsichord tertua yang masih ada berasal dari tahun 1500-an, pada saat mekanisme kompleks instrumen telah disempurnakan. Secara umum, harpsichord memiliki dua set string atau lebih, yang masing-masing menghasilkan kualitas nada yang berbeda. (in)
  • Un clavecin est un instrument de musique à cordes muni d'un ou plusieurs claviers dont chacune des cordes est « pincée » par un dispositif nommé sautereau. Terme générique, il désigne différents instruments d'une même famille, distincts par leurs structures, leurs formes, leurs dimensions ou leurs timbres, chacun d'entre eux ayant souvent un nom spécifique. Le mot « clavecin », au sens restrictif, désigne alors le plus grand, le plus complet et le plus techniquement développé d'entre eux, généralement appelé « grand clavecin ». (fr)
  • Con il termine clavicembalo (altrimenti detto gravicembalo, arpicordo, cimbalo, cembalo si indica una famiglia di strumenti musicali a corde, dotati di tastiera: tra questi, anzitutto lo strumento di grandi dimensioni attualmente chiamato clavicembalo, ma anche i più piccoli virginale e spinetta. (it)
  • Klawesyn (wł. cembalo, clavicembalo, skrót: cemb.; fr. clavecin; ang. harpsichord) – znany powszechnie w Europie od XV wieku instrument strunowy szarpany, wyposażony w klawiaturę, zaliczany do rodziny cytr. Pod koniec wieku XVIII klawesyn wyszedł z użycia ze względu na rozpowszechnienie się fortepianu, który miał większe możliwości interpretacyjne, odpowiadające potrzebom kompozytorów okresu klasycyzmu. (pl)
  • Cravo é a designação dada a qualquer dos membros de uma família europeia de instrumentos musicais de tecla, incluindo os grandes instrumentos comumente chamados de cravos, que são o clavecino também chamado de clavicêmbalo, mas também os menores: virginal, o virginal muselar e a espineta. Todos esses instrumentos pertencem ao grupo das cordas pinçadas, ou seja, geram o som tangendo ou beliscando uma corda ao invés de percuti-la como no piano ou no clavicórdio. Acredita-se que a família de instrumentos desse tipo se originou quando um teclado foi anexado a um saltério, fornecendo um meio mecânico para tanger as cordas. O tipo de instrumento que em português, é chamado de cravo é geralmente chamado de clavicembalo ou simplesmente cembalo em italiano, e esta última palavra também é geralmente (pt)
  • Het klavecimbel (eveneens correct, maar niet gangbaar onder vakmensen: de klavecimbel) is een snaarinstrument dat met toetsen bespeeld wordt. Vóór het ontstaan van de piano was het met het pijporgel het belangrijkste toetsinstrument. In tegenstelling tot de piano (waarbij de snaren aangeslagen worden) worden de snaren van een klavecimbel getokkeld. Het geluid van een klavecimbel lijkt wat op dat van een luit, maar dan luider. Iemand die een klavecimbel bespeelt, wordt een klavecinist of klavecimbelspeler genoemd. (nl)
  • Клавесин (італ. clavicembalo, фр. clavecin, нім. Cembalo, ісп. clavecín, порт. cravo) — старовинний клавішний струнно-щипковий музичний інструмент, металеві струни якого защипуються плектром з пера або шкіри. Існують клавесини двох типів: крилоподібної форми великого розміру (вертикальний або горизонтальний) і меншого розміру — квадратної, прямокутної або п'ятикутної форми. Інструменти першого типу зазвичай називають клавесином, а другого — спінетом. Вьорджінелом в Англії в XVI ст. називали обидва типи клавесина, але частіше — інструменти квадратної форми. (uk)
  • 大鍵琴(義大利語:clavicembalo;德語:Cembalo;法語:clavecin;英語:harpsichord),也稱撥弦鍵琴或羽管鍵琴,出現於14世紀左右,是一種從15世紀文藝復興時期到18世紀巴洛克時期盛行於歐洲的樂器。它與小鍵琴同時並存流行約200年,到了18世紀時才居於鍵盤樂器的主導地位。在大鍵琴音樂的發展最高峰時代,亦即巴洛克時期早期一直到古典時期,作曲家约翰·塞巴斯蒂安·巴赫為大鍵琴創作的傑出作品可為其間代表。根據霍恩博斯特爾-薩克斯分類法,由於大鍵琴的發聲源來自收藏在內部的絯線,並利用琴鍵及其內置裝置令弦線撥動而發聲,因此被歸納為弦鳴樂器,一般樂器分類法則歸入鍵盤樂器或撥弦樂器。 大鍵琴的表演不但擔任獨奏,也有合奏、伴奏;通常以通奏低音演奏形式出現。另外,大鍵琴有很多特點是現代鋼琴所無法取代的。由於大鍵琴所需的彈奏速度比現代鋼琴快許多,因此許多樂曲要按大鍵琴的速度在現代鋼琴上彈奏是不現實的。更重要的是,大鍵琴在裝飾音的處理上更簡單、更漂亮,更適合巴洛克音樂與其作品。 (zh)
rdfs:label
  • Harpsichord (en)
  • هاربسكورد (ar)
  • Clavicèmbal (ca)
  • Cembalo (cs)
  • Τσέμπαλο (el)
  • Klaviceno (eo)
  • Clavecín (es)
  • Cembalo (de)
  • Klabizenbalo (eu)
  • Clavecin (fr)
  • Cruitchorda (ga)
  • Harpsichord (in)
  • Clavicembalo (it)
  • チェンバロ (ja)
  • 하프시코드 (ko)
  • Klavecimbel (nl)
  • Klawesyn (pl)
  • Cravo (instrumento musical) (pt)
  • Cembalo (sv)
  • Клавесин (ru)
  • 大鍵琴 (zh)
  • Клавесин (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:bandMember of
is dbo:instrument of
is dbo:knownFor of
is dbo:occupation of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:instrument of
is dbp:instrumental of
is dbp:instrumentation of
is dbp:knownFor of
is dbp:related of
is dbp:scoring of
is gold:hypernym of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License