| dbo:abstract
|
- A la dècada dels cinquanta del segle XX els Estats Units guanyen més i més protagonisme al món. La música negra passa la barrera del color. El jazz, el blues o gòspel eren considerats música de baixa categoria, arraconats a l'etiqueta "negra". L'ambient racial explica que el pop de balades ensucrades lluïssen a les vendes de tot el país. Pensades per ser consumides per la població blanca, aquest ambient és rígid, massa purità i del tot classista. Les ràdios tornen a prendre força mentre la televisió desbanca Hollywood. Discogràfiques independents fan sonar llavors aquest música negra a les ràdios i de mica en mica el jazz guanya públic. La joventut hi adherix. La introducció de la guitarra elèctrica amb la combinació del jazz, country i pop fa emergir un nou gènere, el rock'n'roll, que catapulta a l'èxit estrelles blanques, com ara Elvis Presley. La música negra es ven de cop i volta entre el públic blanc adolescent i això causa furor. Fora dels Estats Units, el rock'n'roll sorgit a Memphis conquerix la població del bloc capitalista. La música és, com en el cas estatunidenc, nodrida de pop i balades. La chanson francesa recull un èxit notable però, sobretot, es deixa influenciar per aquest nou so, estrident, elèctric i molt rítmic. El rock'n'roll es combina a les illes del pacífic amb la tradició, transforma el pop francès i fa penetrar el consumisme. (ca)
- This article includes an overview of the major events and trends in popular music in the 1950s. (en)
- Початок 1950-х років вважається початком ери електронної музики. 1951 року вперше з'являється термін Електронна музика (Elektronische Musik) в декларації групи музикантів, що працювали в Кельнській студії RTF. В наступні роки протягом десятиліття організовуються студії електронної музики у Кельні, Варшаві та інших містах. В електронній музиці експериментують композитори К. Штокхаузен, Л. Беріо, Я.Ксенакіс, П.Булез та інші. 1957 року радянським інженером Є. В. Мурзіним був сконструйований фотооптичний синтезатор АНС, що пізніше викликав до життя шедеври російської електронної музики. Середина 1950-х років ознаменувались появою рок-н-ролу. У СРСР початок 1950-х ознаменувався появою жанру авторської пісні, спершу в студентському середовищі, зокрема, на біологічному факультеті МДУ (найвідоміші автори — Г. Шангін-Березовський, , Л. Розанова) і в Педагогічному інституті ім. Леніна (Юрій Візбор, Юлій Кім, ). Широкої популярності авторська пісня набуває в середині 1950-х, з появою магнітофонів. В цей час почали складати пісні Булат Окуджава і Новелла Матвєєва. В європейській академічній музиці початок 1950-х роки — розквіт серіалізму, що знайшов своє найяскравіше втілення в творчості композиторів Дармштадтської школи в 50-их роках (П.Булез, К.Штокхаузен, Л. Ноно). У другій половині 1950-х років серіалізм поступається алеаториці, найцікавіші твори цього напрямку належать Вітольдові Лютославському, що розробив у 1957 році техніку «обмеженої і контрольованої алеаторіки». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- This article includes an overview of the major events and trends in popular music in the 1950s. (en)
- A la dècada dels cinquanta del segle XX els Estats Units guanyen més i més protagonisme al món. La música negra passa la barrera del color. El jazz, el blues o gòspel eren considerats música de baixa categoria, arraconats a l'etiqueta "negra". L'ambient racial explica que el pop de balades ensucrades lluïssen a les vendes de tot el país. Pensades per ser consumides per la població blanca, aquest ambient és rígid, massa purità i del tot classista. Les ràdios tornen a prendre força mentre la televisió desbanca Hollywood. (ca)
- Початок 1950-х років вважається початком ери електронної музики. 1951 року вперше з'являється термін Електронна музика (Elektronische Musik) в декларації групи музикантів, що працювали в Кельнській студії RTF. В наступні роки протягом десятиліття організовуються студії електронної музики у Кельні, Варшаві та інших містах. В електронній музиці експериментують композитори К. Штокхаузен, Л. Беріо, Я.Ксенакіс, П.Булез та інші. 1957 року радянським інженером Є. В. Мурзіним був сконструйований фотооптичний синтезатор АНС, що пізніше викликав до життя шедеври російської електронної музики. (uk)
|
.jpg){kind=link}
