| dbo:abstract
|
- Tartessos va ser el lloc pel qual els grecs coneixien la primera civilització d'Occident, hereva de la , que es va desenvolupar en el triangle format per les actuals ciutats de Huelva, Sevilla i San Fernando; a la costa sud-oest de la península Ibèrica, va tenir com a eix el riu Tartessos, que els romans van anomenar després Baetis i els àrabs Guadalquivir; no obstant això, res no és segur, i diversos autors tracten de situar el riu Tartessos als boscos de l'Odiel i el Tinto (ria de Huelva), al mar Menor, a les boques del Guadiana o al mateix Tajo. (ca)
- تارتيسوس (باليونانية : Τάρτησσος ، بالاتينية: Tartessus) هو الاسم الذي عَرَّفَ به الإغريق أول حضارة في الغرب. وريثة الثقافة المغليثية، متموقعة في المثلث المتكون حاليا من مقاطعات أونبة وإشبيلية وقادش، على الساحل الجنوبي الغربي لشبه الجزيرة الايبيرية. كان محور هذه الحضارة نهر تارتيسوس ، الذي سماه الرومان بيتيس (كان اسمه قبل ذلك Oleum flumen = نهر الزيت) و سماه العرب بالوادي الكبير. ومع ذلك ، ليس هناك شيء مؤكد، فالعديد من الباحثين يموقعون نهر تارتيسوس عند مصب و ، أو في مصب ، و كلها أماكن تقع في مقاطعة ولبة. وضع التاريسيون لغة و كتابة تختلف عن الشعوب الأوروبية المجاورة، متأثرة بالثقافة الفرعونية والفينيقية.كانت تشكل محطة في الطريق الغربية لتجارة القصدير. استقر فيها الفينيقيون في القرن الثاني عشر قبل الميلاد، ثم سكنها اليونانيون في القرن السابع قبل الميلاد، حتى أزالهم القرطاجيون من المنطقة. (ar)
- Η Ταρτησσός ήταν αρχαία παράλια πόλη-λιμένας στη νότια Ιβηρική χερσόνησο στη Κόστα ντε λα Λουθ της Ανδαλουσίας και συγκεκριμένα στη περιοχή της Σεβίλης παρά τις εκβολές του ποταμού Γουαδαλκιβίρ. Περί της πόλεως αυτής ιδιαίτερη μνεία κάνουν ο Ηρόδοτος όπου την τοποθετεί μετά στις Ηράκλειες στήλες (σημερινό Γιβραλτάρ), επίσης ο Έφορος ο οποίος και την περιγράφει με θαυμασμό πλούσια και ευημερούσα πολιτεία από την εκμετάλλευση σπουδαίων μεταλλείων της γύρω περιοχής με εξαγωγή κασσίτερου, χαλκού και χρυσού, ενώ ο Παυσανίας που έζησε τον 2ο αιώνα μ.Χ. αναφέρεται σ΄ αυτήν ως πλέον μη υπάρχουσα μετά από καταστροφή που υπέστη από υπερχείλιση του ομώνυμου ποταμού ή ποταμού Βεάτη (όπως λεγόταν τότε ο Γουαδαλκιβίρ) της οποίας τη θέση πήρε η παρακείμενη πόλη . Από τα αναφερόμενα του Ηροδότου η Ταρτησσός υπήρξε σπουδαίο βασίλειο που πρέπει να άκμασε περισσότερο περί το 800-500 π.Χ. Βασιλεύς της Ταρτησσού αναφέρεται ο Αργανθώνιος που φέρεται να βασίλεψε 80 έτη, από το 625 π.Χ. μέχρι το 545 π.Χ., όπου και πέθανε σε ηλικία 120 ετών. Έγινε περισσότερο γνωστή στους Έλληνες από τους Σαμίους που φθάνοντας με τα πλοία τους στη πόλη αυτή φόρτωναν πρωτοφανή σε πλούτο φορτία με τα οποία και επέστρεφαν αναπτύσσοντας μεγάλο εμπόριο. Από το γεγονός αυτό κρίνεται αφενός μεν ότι ο λιμένας της Ταρτησσού ήταν μεγάλο εμπορικό κέντρο της αρχαιότητας, αφετέρου και ότι οι κάτοικοί της οι Ταρτησσίοι ανέπτυξαν σπουδαίο πολιτισμό και τέχνες, ιδιαίτερα μεταλλευτικές. Οι δε αρχαίοι Έλληνες θεωρούσαν την πόλη αυτή ως το πέρας του κόσμου για την οποία πιθανώς εκ του φόβου του απέραντου ωκεανού είχαν αναπτύξει διάφορες μυθικές δοξασίες περί της εκεί κατοικίας γιγάντων, γοργονών και άλλων θαλασσίων τεράτων, όπως η λεγόμενη , αποδίδοντας έτσι τα μεγάλα μεγέθη φυσικών φαινομένων, όπως των ωκεάνιων κυματισμών, της έντασης των θαλασσίων ανέμων, το άγριο ξέσπασμα της θάλασσας στη ξηρά κ.λπ. Κατά τις αρχαιολογικές έρευνες στη περιοχή που είχαν αρχίσει προπολεμικά και συνεχίστηκαν εντονότερα αργότερα, αποκαλύφθηκαν σπουδαία τεχνουργήματα της πόλης αυτής όπου και επιβεβαιώνουν με τις διάφορες παραστάσεις τους τις αρχαίες ελληνικές εκείνες δοξασίες. (el)
- Tartezo estas la esperantigo de Tartessos (Τάρτησσος), nomo, per kiu helenoj konis la unuan okcidentan civilizacion; ĝi situis en la aktualaj andaluzaj provincoj Onubo, Sevilo kaj Kadizo ĉe bordoj de aktuala rivero Gvadalkiviro, ĉirkaŭ la jaroj 1000 kaj 500 a.K. En regiono tre riĉa kaj fama pro siaj minoj, fenicoj kreis la urbon Gadir (aktuala Kadizo) por komerci kun ili (oni pensas ke la Biblia lando Tarŝiŝo estas la fenica nomo de Tartessos, sed ankoraŭ ekzistas diskutoj pri tiu ĉi temo), kvankam helenaj foceanoj klopodis komerci kun tartezanoj, unue fenicoj kaj poste kartaganoj regis monopole la rilatojn inter Tartezo kaj orienta Mediteraneo. Bedaŭrinde ne restas ĝis nun multaj informoj pri tiuj du popoloj kaj tiuj nuraj disponeblaj pri tartezanoj estis verkitaj de helenoj (kiuj ne havis rektajn rilatojn kun ili). El tiuj informoj ni scias ke ĝia reĝimo estis monarkio, ke ili estis sendependaj (nek fenicoj nek kartaganoj ilin koloniigis) kaj ke ili regis la sudan parton de Iberio. Post la (ĉe la korsika insulo en 535 a.K.) inter foceanoj kaj etrusko-kartaga koalicio, nek italoj nek grekoj plu atingis la tartezan marbordon kaj ni scias neniom pli pri ĝia historio. Kiam romianoj tri jarcentojn poste atingis Iberion, nenio restis el tiu kulturo, nur legendoj, malgraŭ kio, ili nomis la Tartessius Sinus. Kelkaj gravaj malkovroj certigis la ekziston de tiu ĉi civilizacio en Andaluzio kiel la Tesoro del Carambolo (trezoro trovita ĉe urbo Sevilo), sed ankoraŭ oni ne trovas la ĉefan urbon de Tartezo, arkeologia laboro ankoraŭ daŭras. Kelkaj tartezaj reĝoj:
* Gerjon. – Unua konata, li estis protagonisto en unu el la Dekdu Laboroj de Heraklo.
* Noraks. – Nepo de Gerjon, organizis ekspedicion al insulo Sardio kaj fondis urbon kun sia nomo Nora.
* Argantonio. – La unua vere historia (pri li skribis Herodoto) kaj la lasta konata. (eo)
- Tartessos (altgriechisch Ταρτησσός) war nach antiker Überlieferung ein Königreich bzw. eine Hafenstadt an der Südküste der Iberischen Halbinsel an der Mündung des Guadalquivir westlich der Straße von Gibraltar. (de)
- Tartessos fue una banda de rock originaria de Huelva, que estuvo activa entre 1968 y 1976 y que suele considerarse como precursora del rock andaluz. Inicialmente, la banda se creó con el nombre de Keys, que mantuvieron hasta 1972. Estaba integrada inicialmente por Pepe Roca y José Barros (guitarras y cantantes), Fernando Gómez (batería) y Alfredo Lago (bajo). Posteriormente, entrarían Manuel Marinelli (teclados), Antonio Tacita (batería) y Eliseo Alfonso (bajo). Tartessos fue el germen de lo que después sería Alameda. Sin embargo, en sus comienzos, realizaban un rock mucho más estándar, cantando en inglés y tocando temas de The Allman Brothers Band, con guiños a Jethro Tull y Caravan. En esa línea, con tendencia a un rock más progresivo, cercano al jazz rock, grabaron cinco singles para el sello Phillips, y un LP, titulado "Tiempo muerto", publicado en 1975, y cuyo tema homónimo sí mostraba ya su relación con el Rock Andaluz. Incluían también un tema de Nuevos Tiempos y sus letras eran obra de , letrista luego de Alameda. En 1976, se disolvieron. (es)
- Tartessos (en griego antiguo, Τάρτησσος Tártēssos; en latín, Tartessus) es el nombre por el que los griegos conocían a la que creyeron primera civilización de Occidente. Posible heredera del Bronce final atlántico, se desarrolló en el triángulo formado por las actuales provincias de Huelva, Sevilla y Cádiz, en la costa suroeste de la península ibérica, así como en la de Badajoz durante el Bronce tardío y la primera Edad del Hierro. Se presume que tuvo por eje el río Tartessos, que pudo ser el que los romanos llamaron luego Betis (Guadalquivir). Sin embargo, hay autores que la sitúan en la confluencia de las bocas del Odiel con el Tinto (río de Huelva), puesto que bajo la propia ciudad onubense es sabido que se hallan sepultados importantes restos. También se ha situado el núcleo del país en torno al río Barbate (Porlan, 2015). Tartesos influyó sobre las tierras del interior y el Algarve portugués. Los tartesios desarrollaron presumiblemente una lengua y escritura distinta a la de los pueblos vecinos y, en su fase final, tuvieron influencias culturales de egipcios y fenicios. La primera fuente histórica que alude a Tartessos se halla en la obra de Hecateo, en el siglo VI a. C., quien fue considerado por los autores antiguos como un logógrafo, término que definía a los historiadores antes de los tiempos de Heródoto y Tucídides. Hecateo menciona varias ciudades tartésicas, mientras que Heródoto (la siguiente fuente relevante) habla del rey Argantonio (que se cree significaría El hombre o señor de la plata) que gobernó más de 100 años y de su incontable riqueza, sabiduría y generosidad. Una más tardía data del siglo IV d. C., del escritor romano Rufo Festo Avieno, que escribió una obra titulada Ora maritima, poema en el que se describen las costas mediterráneas, basándose en textos más antiguos (probablemente del siglo VI a. C.). De ella Avieno dijo que era un «periplo», es decir, un viaje de navegación costera realizado por un marino griego o cartaginés, en el que partiendo de las costas de Britannia o de Cornualles (Inglaterra) llegó hasta Massalia (actual Marsella). Como resultado de aquel viaje se narran los lugares visitados por el desconocido marino, que proporciona las noticias más antiguas sobre la península ibérica y cita entre otras a "la ciudad de Gadir, llamada antes Tarteso". (es)
- Tartessos edo Tarteside (grezieraz Τάρτησσος, latinez Tartessus) greziarrek Mendebaldeko lehen zibilizazioari ematen zioten izena da. Iberiar hegomendebaldeko kultura megalitikoaren ondorengoa, ustez egungo Huelvako probintziak, Sevillako probintziak eta Cadizko probintziak osatutako hirukian garatu zen, Iberiar penintsularen hegomendebaldeko kostaldean. Tartesiarrek inguruko herrietakoetatik erabat ezberdina zen hizkuntza eta idazketa bat sortu zuten eta egiptoar eta feniziarren eragin kulturalak izan zituzten. (eu)
- Tartessos (en grec ancien : Ταρτησσός) est un site archéologique et une ville portuaire situés sur la côte atlantique de l'Andalousie, en Espagne, peut-être à l'embouchure du Rio Tinto, où se trouve la ville actuelle de Huelva. Le nom, qui désigne également la culture environnante, dite tartessienne, ainsi que le fleuve lui-même, apparaît dans des sources grecques du Ier millénaire av. J.-C., mais le lien entre le site archéologique et ce nom est incertain et donc, discuté. (fr)
- Tartessos (bahasa Yunani: Ταρτησσός) atau Tartessus adalah kota pelabuhan semi-mitos dan kebudayaan di sekitarnya yang terletak di pesisir selatan Semenanjung Iberia, tepatnya di mulut Sungai Guadalquivir. Kota ini disebutkan oleh sumber-sumber sejarah dari Yunani dan Timur Dekat semenjak milenium pertama SM. Contohnya, Herodotus mendeskripsikan Tartessos sebagai tempat yang berada di luar Pilar Herkules (Selat Gibraltar). Penulis-penulis Romawi cenderung mengikuti sumber-sumber Yunani Kuno, tetapi semenjak akhir milenium tersebut nama Tartessos tidak lagi disebutkan dan kota ini mungkin sudah tenggelam, walaupun masih ada beberapa penulis yang mencoba mengaitkan nama Tartessos dengan kota-kota lain di wilayah sekitar. Penelitian arkeologis di wilayah Tartessos telah menemukan bukti keberadaan sebuah kebudayaan yang lebih tersebar luas, yang disebut "kebudayaan Tartessia"; salah satu hasil penemuannya adalah 97 prasasti dalam bahasa Tartessia. Kebudayaan Tartessos merupakan kebudayaan yang kaya akan logam. Pada abad ke-4 SM, sejarawan mendeskripsikan "pasar yang sangat sejahtera yang disebut Tartessos, dengan banyak timah yang dibawa oleh sungai, serta emas dan tembaga dari tanah Kelt". Perdagangan timah sangat menguntungkan pada zaman perunggu, karena logam ini merupakan bahan pembuatan perunggu yang penting dan cukup langka. Herodotus menyebut nama seorang raja Tartessos, , yang kemungkinan dinamai dari perak. Orang-orang Tartessos menjadi mitra dagang bangsa Fenisia yang penting. Bangsa Fenisia sudah ada di wilayah Iberia semenjak abad ke-8 SM dan telah membangun pelabuhan mereka sendiri, Gadir (bahasa Yunani: Γάδειρα, bahasa Latin: Gades, kota Cádiz saat ini). (in)
- Tartessos (Spanish: Tarteso) is, as defined by archaeological discoveries, a historical civilization settled in the region of Southern Spain characterized by its mixture of local Paleohispanic and Phoenician traits. It had a proper writing system, identified as Tartessian, that includes some 97 inscriptions in a Tartessian language. In the historical records Tartessos (Greek: Ταρτησσός) or Tartessus appears as a antecessor semi-mythical harbor city and the surrounding culture on the south coast of the Iberian Peninsula (in modern Andalusia, Spain), at the mouth of the Guadalquivir River. It appears in sources from Greece and the Near East starting during the first millennium BC. Herodotus, for example, describes it as beyond the Pillars of Heracles (Strait of Gibraltar). Roman authors tend to echo the earlier Greek sources but from around the end of the millennium there are indications that the name Tartessos had fallen out of use and the city may have been lost to flooding, though several authors attempt to identify it with cities of other names in the area. The Tartessians were rich in metal. In the 4th century BC the historian Ephorus describes "a very prosperous market called Tartessos, with much tin carried by river, as well as gold and copper from Celtic lands". Trade in tin was very lucrative in the Bronze Age, since it is an essential component of bronze and is comparatively rare. Herodotus refers to a king of Tartessos, Arganthonios, presumably named for his wealth in silver. Pausanias wrote that Myron, the tyrant of Sicyon, built a treasury, which was called the treasury of the Sicyonians, to commemorate a victory in the chariot-race at the Olympic games. In the treasury he made two chambers with two different styles, one Dorian and one Ionic, with bronze. The Eleans said that the bronze was Tartessian. The people from Tartessos became important trading partners of the Phoenicians, whose presence in Iberia dates from the 8th century BC and who nearby built a harbor of their own, Gadir (Greek: Γάδειρα, Latin: Gades, present-day Cádiz). (en)
- タルテッソス（ギリシア語: Τάρτησσος, ラテン語: Tartessus）は、現在のスペイン南部アンダルシア地方のグアダルキビール川河口近くに存在したとされる古代王国である。古代（紀元前5世紀）の歴史家ヘロドトスの『歴史』、1世紀のプリニウス（大プリニウス）の『博物誌』に引用された1世紀のストラボンの『地理誌』の記述（紀元前4世紀のピュテアスの伝聞）、タルテッソスの絶滅後ではあるが4世紀のの紀行記『Ora maritima』に見られる。何人のローマの作家によると、タルテッソスの名前は、古代ギリシア語からできたと思われる。 タルテッソスは金属の豊かな王国であった。 紀元前4世紀の歴史家のエフォラスは「タルテッソスと呼ばれる非常に繁栄した市場があり、川を下ってケルトの土地から運ばれてくる錫、そして金、銅で溢れている」と記す。青銅器時代には錫の貿易は極めて有利であった。なぜなら、錫は青銅に欠かせない成分であり、比較的まれであったからである。ヘロドトスによれば、タルテッソスの王をアルガントニオスという。銀によって富裕なことから来た呼び名と見られる（印欧祖語:*arģ-「銀」）。 タルテッソスの人々は、紀元前8世紀からイベリアに居住して、ガディール（ギリシャ語：Γάδειρα、ラテン語：ガーズ、現代 カディス）という港を建てたフェニキア人の重要な貿易相手になった。 (ja)
- Tartesso (in greco antico: Τaρτησσòς, Tartēssòs, in latino: Tartessus) è stata un'antica città-stato protostorica la cui ubicazione è ipotizzata (tradizionalmente) nell'Iberia meridionale, in particolare in Andalusia, nell'area del delta del Guadalquivir. Nuove ricerche scientifiche basate sull'analisi degli isotopi dei minerali d'argento trovati in "fenicia" comparati agli antichi documenti, indicano con maggior probabilità la Sardegna come l'isola di Tartesso. La sua potenza a lungo egemone nei mari d'Occidente, grazie all'esportazione in particolare di metalli, fu sostituita dall'arrivo dei Fenici dopo l'VIII secolo a.C. i quali, in seguito si sostituirono progressivamente ai tartessi. Il dominio fenicio sarebbe durato sino all'imporsi nel Mediterraneo occidentale della talassocrazia focea (VI secolo a.C.). Tartesso fu sottomessa da Cartagine verso il 500 a.C. (it)
- 타르테소스(그리스어: Ταρτησσός)는 고대 이베리아 반도 남부에 있었던 동명의 반전설적인 항구 도시를 중심으로 존재하던 문명이다. 기원전 1100년경 이베리아 반도의 토착 문화와 페니키아 문화가 융합되어 형성된 것으로 추정하고 있다. (ko)
- Tartessos (Τάρτησσος) is de Griekse naam voor de zeer oude handelsstad die voorbij de zuilen van Hercules lag en vermoedelijk aan de monding van de Guadalquivir in de tegenwoordige Spaanse autonome regio Andalusië. De Romeinen noemden de stad Tartessus en mogelijk door de Israëlieten als תַּרְשִׁישׁ Tarsis (ook gespeld als Tharsish). De vernoeming in het oude testament kan mogelijk verwijzen naar of de Libanese havenstad Tarshish of de Turkse stad Tarsus wiens ieder ontstaan waren in het bronzen tijdperk ongeveer 3000 jaar geleden. Hoewel er gespeculeerd wordt dat deze zich mogelijk op het Iberische schiereiland kon bevinden zijn hiervoor geen bewijzen gevonden. (nl)
- Tartessos – w starożytności region na południu Półwyspu Iberyjskiego (Andaluzja) oraz port leżący za Cieśniną Gibraltarską, przy ujściu rzeki Gwadalkiwir (w starożytności Betis). Miasto nie zostało jak dotąd zlokalizowane, choć niektórzy badacze utożsamiają Tartessos z kolonią fenicką – Gades (dzisiejszy Kadyks), czasami identyfikowane również z Tarszisz ze Starego Testamentu. Sławne z bogactw, centrum handlu cyną, miedzią, srebrem i złotem, częściowo pochodzącym z północno-wschodniej Hiszpanii. Istnieją hipotezy że tamtejsi żeglarze pływali w celach handlowych do Wysp Brytyjskich (ściślej Kornwalii – handel cyną). Tartessos zostało założone pod koniec II tysiąclecia p.n.e. Mieszkańcy handlowali z Kartaginą, utrzymywali również kontakt z Grekami. Największy rozkwit tej kultury wypada na lata 750 – 600 p.n.e., wtedy to pojawiło się ich własne pismo – którego jednak nie udało się odczytać - doszło też zapewne do wykształcenia się struktur politycznych (Herodot wymienia króla Tartessosu z VII – VI wieku). Miasto upadło w VI wieku p.n.e. na skutek wielu czynników, z których najważniejsze to:
* ekspansja terytorialna Kartaginy;
* spadek znaczenia brązu wskutek rozprzestrzenienia się żelaza;
* pojawienie się nowych źródeł zaopatrzenia w cynę, np. Kornwalia;
* łupieżcze napady iberyjskiego plemienia Luzytanów. Ciekawostką jest, iż niektórzy (m.in. niemiecki badacz starożytności Adolf Schulten) utożsamiają Tartessos z mitycznąAtlantydą. (pl)
- Tartesso (em grego: Τάρτησσος) era o nome pelo qual os gregos conheciam a primeira civilização ibérica. Desenvolveu-se no final da Idade do Bronze, no triângulo formado pelas actuais cidades de Huelva, Sevilha e Cádis, pela costa sudoeste da Península Ibérica, teve por linha central o rio Guadalquivir (chamado Tartesso pelos gregos), sendo vizinha da região Cónia. Os tartessos poderão ter desenvolvido uma língua e escrita diferente da dos povos vizinhos, e tiveram influências culturais dos egípcios e fenícios. A sua forma de governo era a monarquia, e possuíam leis escritas em tábuas de bronze. Heródoto fala de 6.000 anos. No século VI a.C., Tartesso parece desaparecer abruptamente da História, talvez eliminada por Cartago que, depois da batalha de Alália, teria feito pagar a aliança com os gregos. Outros dizem que foi refundada, sob condições pouco claras, com o nome de Carpia. Os romanos chamaram à ampla Baia de Cádis Tartessius Sinus, mas o reino de Tartessos já não existia. (pt)
- Tartessos (även Tartessus) var under antiken en hamnstad på Iberiska halvöns sydkust, i dagens Andalusien, Spanien, vid mynningen av floden Guadalquivir, väster om Gibraltar sund. Den nämns av Herodotos, Strabon, i Plinius d.ä. Naturalis Historia, och i reseskildring från 300-talet Ora Maritima, långt efter att Tartessos hade försvunnit. Velleius Paterculus daterar stadens grundande till omkring åttio år efter det trojanska kriget, på 1100-talet eller 1000-talet f.Kr., men innan fenicierna tog kontakt med staden. Detta bekräftas dock inte av arkeologiska källor; merparten av de fynd som gjorts är från punisk ockupation, efter år 500 f.Kr. (sv)
- Тарте́сс (лат. Tartessus, исп. Tartessos) — древний город, существовавший в южной Испании в I тысячелетии до н. э. Основан тартессийцами (по одной версии, это были этруски из Малой Азии, по другой — местные племена турдетаны и турдулы) в тесном взаимодействии с финикийскими колонистами из города Гадир (Гадес). Сведений об истории города сохранилось немного, точно неизвестно даже его месторасположение (согласно большинству источников — в нижнем течении реки Бетис (современный Гвадалквивир). (ru)
- Тарте́сс, Таршиш (фінік. , дав.-гр. Ταρτησσός, ісп. Tartessos) — стародавнє місто і однойменна держава, що існувала у південній Іспанії у II—I тисячоліттях до н. е. Місто Тартесс виникло не пізніше XII ст. до н. е. як адміністративний центр племені (що в минулому, можливо, мали назву тартесіїв) в нижній течії річки Бетіс. За іншою версією засновниками міста були тирсени, або якійсь інші занесені долею на далекий захід «народи моря» (Юстин каже про «куретів», що може бути натяком на їхнє критське походження). Завдяки вигідному розташуванню Тартесс зростав і поступово підпорядкував собі як землі, населені турдетанами і спорідненими з ними , так і сусідні території — зокрема — аж до річки Теодор (сучасні Андалузія і Мурсія). Пізніше під впливом Тартесса перебували також Балеарські острови і, можливо, частина Сардинії (принаймні Солін приписує заснування сардинського міста вихідцям з Тартесса). У підпорядкованих Тартессу землях існували опорні пункти тартесійців, можливо — їхні колонії. Піднесенню держави сприяв розвиток інтенсивного сільського господарства в долині Бетіса, ремесла, але насамперед гірничої справи — видобутку міді, свинцю, олова і особливо срібла. Останнього тартесійці виплавляли стільки, що за легендою іноземні мореплавці не лише по вінця завантажували ним свої судна, але й викидали свої якорі і робили нові — вже з срібла. З виснаженням іспанських покладів олова місцеві мешканці почали шукати інші джерела надходження цього металу — і налагодили морську торгівлю з — тобто сучасною Бретанню і Британськими островами. Торговельні інтереси Тартесса охоплювали також Північну Африку і Західне Середземномор'я. Влада в Тартессі належала царям. Першим з них перекази називають Гаргоріса — особу напівлегендарну вже з огляду на те, що усі повідомлення про нього зводяться до того, що він винайшов спосіб добувати мед, мав зв'язок із власної донькою і усіма можливими засобами намагався знищити свого онука, щоправда, без особливого успіху. Онук Гаргоріса — Габіс відомий тим, що запровадив територіальний поділ громади («розподілив громадян між сімома містами»), заборонив обертати тартесійців на рабів (можливо, за борги) і запровадив закони, які мали незвичну — віршовану форму (Страбон каже про «шість тисяч віршів», що свідчить про неабияку деталізацію і певною мірою дисонує з архаїчністю самої форми «віршованого закону»). Водночас «віршування законів» може пояснюватися і тим, що за часів Габіса ще не набула великого поширення абеткова писемність — так зване — вироблене в Тартессі під впливом фінікійців. Фінікійці з'явилися біля тартесійських берегів вже наприкінці XII ст. до н. е. Їхня найбільша і найвідоміша колонія в Іспанії — Гадес — була заснована блізько на острові Еріфія поблизу самого Тартесса, проте лише з третьої спроби, що свідчить про активний спротив місцевих мешканців. Фінікійці намагалися монополізувати торгівлю металлами, насамперед сріблом, і це призводило до постійних конфліктів між двома народами. Можливо саме боротьба тартесійського царя Геріона з фінікійцями, що стверджували в Іспанії культ Мелькарта, і лягла в основу пізнішого грецького міфа про «західну» мандрівку Геракла (греки йменували Гібралтарську протоку Геракловими Стовпами, а фінікійці — стовпами Мелькарта). Водночас, контакти з фінікійцями сприяли загальному підйому Тартесса і його культура навіть набує певних левантійських рис. Насамперед це стосується звичок місцевої знаті. Але в цілому тартесійська культура зберігає самобутній характер — і в прийомах ремісників, і в технологіях військової справи, і в поховальному обряді. В 663 р. до н. е. на арені з'явився новий небезпечний ворог — карфагеняни, що заснували першу свою колонію у безпосередній близькості до тартеських володінь — в . У 660 р. до н. е. до Тартесса вперше потрапив грек — ним був самосець , якого до іспанських берегів віднесло бурею. Повернувшись додому з 60 талантами срібла, він назавжди залишив у свідомості співвітчизників уявлення про Тартесс як про казково багату державу. У 630 р. до н. е. Тартесса дісталися фокейці, з якими місцевому царю вдалося встановити союзницькі відносини (Геродот стверджує, що це був Аргантоній, який правив чи не 80 років — до середини VI ст. до н. е.) Мешканці заснованої фокейцями Массалії спільно з тартесійцями на початку VI ст. до н. е. зупинили експансію карфагенян, а може й фінікійців загалом, і завдали їм важкої поразки у так званій «рибальській війні». Продиктований массаліотами мир гарантував вільний доступ грекам до Гібралтарської протоки, а відтак руйнував фінікійську торговельну монополію. Після смерті Аргантонія (близько 550 р. до н. е.), здобуття Фокеї персами і поразки греків біля Алалії (535 р. до н. е.) карфагеняни поступово повернули свої позиції, а в 20-х — на початку 10-х рр. VI ст. до н. е., можливо, скориставшись розгубленістю тартесійців після руйнівного землетрусу, завдали царям Форіку і Аравріку (онукам Аргантонія) важкої поразки, внаслідок якої місто втрачає контроль над територіями на схід від Гібралтару. Щоправда, одночасна спроба встановити карфагенську монополію на торгівлю через протоку успіху не мала. Більше того — відносини з Тартессом встановлюють етруски. Лише після замирення з массаліотами (близько 484 р. до н. е.) Гібралтар був нарешті заблокований. Скориставшись тим, що Карфаген втягнувся у війну з греками на Сицилії, тартесійський цар Ферон зробив відчайдушну спробу захопити хоча б Гадес. Гадитани зазнали поразки на морі (у 481 р. до н. е.), тож забарикадувалися у місті і звернулися по допомогу до одноплемінників. У 479 р. до н. е. карфагенська флотилія у «битві реваншу» знищила кораблі тартесійців, а суходільна армія несподівано захопила нібито союзний Гадес. Через два роки Тартесс був остаточно захоплений і зруйнований пунійцями, а залишки його «імперії» увійшли до складу карфагенської держави. (uk)
- 塔爾提索斯（Tartessos，希臘語：Ταρτησσός) 是歷史上位于伊比利亚半岛瓜达尔基维尔河河口的一個港口城市。早在公元前一千年，古希臘以及近東的文獻就提到這個地方，如希罗多德《历史》中提到塔尔提索斯与萨摩斯人的贸易关系。 至公元第一千年末左右，很少有文獻再提到這個城市，有人猜測該城市可能已经因洪水而消失。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Tartessos va ser el lloc pel qual els grecs coneixien la primera civilització d'Occident, hereva de la , que es va desenvolupar en el triangle format per les actuals ciutats de Huelva, Sevilla i San Fernando; a la costa sud-oest de la península Ibèrica, va tenir com a eix el riu Tartessos, que els romans van anomenar després Baetis i els àrabs Guadalquivir; no obstant això, res no és segur, i diversos autors tracten de situar el riu Tartessos als boscos de l'Odiel i el Tinto (ria de Huelva), al mar Menor, a les boques del Guadiana o al mateix Tajo. (ca)
- تارتيسوس (باليونانية : Τάρτησσος ، بالاتينية: Tartessus) هو الاسم الذي عَرَّفَ به الإغريق أول حضارة في الغرب. وريثة الثقافة المغليثية، متموقعة في المثلث المتكون حاليا من مقاطعات أونبة وإشبيلية وقادش، على الساحل الجنوبي الغربي لشبه الجزيرة الايبيرية. كان محور هذه الحضارة نهر تارتيسوس ، الذي سماه الرومان بيتيس (كان اسمه قبل ذلك Oleum flumen = نهر الزيت) و سماه العرب بالوادي الكبير. ومع ذلك ، ليس هناك شيء مؤكد، فالعديد من الباحثين يموقعون نهر تارتيسوس عند مصب و ، أو في مصب ، و كلها أماكن تقع في مقاطعة ولبة. وضع التاريسيون لغة و كتابة تختلف عن الشعوب الأوروبية المجاورة، متأثرة بالثقافة الفرعونية والفينيقية.كانت تشكل محطة في الطريق الغربية لتجارة القصدير. استقر فيها الفينيقيون في القرن الثاني عشر قبل الميلاد، ثم سكنها اليونانيون في القرن السابع قبل الميلاد، حتى أزالهم القرطاجيون من المنطقة. (ar)
- Tartessos (altgriechisch Ταρτησσός) war nach antiker Überlieferung ein Königreich bzw. eine Hafenstadt an der Südküste der Iberischen Halbinsel an der Mündung des Guadalquivir westlich der Straße von Gibraltar. (de)
- Tartessos edo Tarteside (grezieraz Τάρτησσος, latinez Tartessus) greziarrek Mendebaldeko lehen zibilizazioari ematen zioten izena da. Iberiar hegomendebaldeko kultura megalitikoaren ondorengoa, ustez egungo Huelvako probintziak, Sevillako probintziak eta Cadizko probintziak osatutako hirukian garatu zen, Iberiar penintsularen hegomendebaldeko kostaldean. Tartesiarrek inguruko herrietakoetatik erabat ezberdina zen hizkuntza eta idazketa bat sortu zuten eta egiptoar eta feniziarren eragin kulturalak izan zituzten. (eu)
- Tartessos (en grec ancien : Ταρτησσός) est un site archéologique et une ville portuaire situés sur la côte atlantique de l'Andalousie, en Espagne, peut-être à l'embouchure du Rio Tinto, où se trouve la ville actuelle de Huelva. Le nom, qui désigne également la culture environnante, dite tartessienne, ainsi que le fleuve lui-même, apparaît dans des sources grecques du Ier millénaire av. J.-C., mais le lien entre le site archéologique et ce nom est incertain et donc, discuté. (fr)
- タルテッソス（ギリシア語: Τάρτησσος, ラテン語: Tartessus）は、現在のスペイン南部アンダルシア地方のグアダルキビール川河口近くに存在したとされる古代王国である。古代（紀元前5世紀）の歴史家ヘロドトスの『歴史』、1世紀のプリニウス（大プリニウス）の『博物誌』に引用された1世紀のストラボンの『地理誌』の記述（紀元前4世紀のピュテアスの伝聞）、タルテッソスの絶滅後ではあるが4世紀のの紀行記『Ora maritima』に見られる。何人のローマの作家によると、タルテッソスの名前は、古代ギリシア語からできたと思われる。 タルテッソスは金属の豊かな王国であった。 紀元前4世紀の歴史家のエフォラスは「タルテッソスと呼ばれる非常に繁栄した市場があり、川を下ってケルトの土地から運ばれてくる錫、そして金、銅で溢れている」と記す。青銅器時代には錫の貿易は極めて有利であった。なぜなら、錫は青銅に欠かせない成分であり、比較的まれであったからである。ヘロドトスによれば、タルテッソスの王をアルガントニオスという。銀によって富裕なことから来た呼び名と見られる（印欧祖語:*arģ-「銀」）。 タルテッソスの人々は、紀元前8世紀からイベリアに居住して、ガディール（ギリシャ語：Γάδειρα、ラテン語：ガーズ、現代 カディス）という港を建てたフェニキア人の重要な貿易相手になった。 (ja)
- 타르테소스(그리스어: Ταρτησσός)는 고대 이베리아 반도 남부에 있었던 동명의 반전설적인 항구 도시를 중심으로 존재하던 문명이다. 기원전 1100년경 이베리아 반도의 토착 문화와 페니키아 문화가 융합되어 형성된 것으로 추정하고 있다. (ko)
- Tartessos (Τάρτησσος) is de Griekse naam voor de zeer oude handelsstad die voorbij de zuilen van Hercules lag en vermoedelijk aan de monding van de Guadalquivir in de tegenwoordige Spaanse autonome regio Andalusië. De Romeinen noemden de stad Tartessus en mogelijk door de Israëlieten als תַּרְשִׁישׁ Tarsis (ook gespeld als Tharsish). De vernoeming in het oude testament kan mogelijk verwijzen naar of de Libanese havenstad Tarshish of de Turkse stad Tarsus wiens ieder ontstaan waren in het bronzen tijdperk ongeveer 3000 jaar geleden. Hoewel er gespeculeerd wordt dat deze zich mogelijk op het Iberische schiereiland kon bevinden zijn hiervoor geen bewijzen gevonden. (nl)
- Tartessos (även Tartessus) var under antiken en hamnstad på Iberiska halvöns sydkust, i dagens Andalusien, Spanien, vid mynningen av floden Guadalquivir, väster om Gibraltar sund. Den nämns av Herodotos, Strabon, i Plinius d.ä. Naturalis Historia, och i reseskildring från 300-talet Ora Maritima, långt efter att Tartessos hade försvunnit. Velleius Paterculus daterar stadens grundande till omkring åttio år efter det trojanska kriget, på 1100-talet eller 1000-talet f.Kr., men innan fenicierna tog kontakt med staden. Detta bekräftas dock inte av arkeologiska källor; merparten av de fynd som gjorts är från punisk ockupation, efter år 500 f.Kr. (sv)
- Тарте́сс (лат. Tartessus, исп. Tartessos) — древний город, существовавший в южной Испании в I тысячелетии до н. э. Основан тартессийцами (по одной версии, это были этруски из Малой Азии, по другой — местные племена турдетаны и турдулы) в тесном взаимодействии с финикийскими колонистами из города Гадир (Гадес). Сведений об истории города сохранилось немного, точно неизвестно даже его месторасположение (согласно большинству источников — в нижнем течении реки Бетис (современный Гвадалквивир). (ru)
- 塔爾提索斯（Tartessos，希臘語：Ταρτησσός) 是歷史上位于伊比利亚半岛瓜达尔基维尔河河口的一個港口城市。早在公元前一千年，古希臘以及近東的文獻就提到這個地方，如希罗多德《历史》中提到塔尔提索斯与萨摩斯人的贸易关系。 至公元第一千年末左右，很少有文獻再提到這個城市，有人猜測該城市可能已经因洪水而消失。 (zh)
- Η Ταρτησσός ήταν αρχαία παράλια πόλη-λιμένας στη νότια Ιβηρική χερσόνησο στη Κόστα ντε λα Λουθ της Ανδαλουσίας και συγκεκριμένα στη περιοχή της Σεβίλης παρά τις εκβολές του ποταμού Γουαδαλκιβίρ. Περί της πόλεως αυτής ιδιαίτερη μνεία κάνουν ο Ηρόδοτος όπου την τοποθετεί μετά στις Ηράκλειες στήλες (σημερινό Γιβραλτάρ), επίσης ο Έφορος ο οποίος και την περιγράφει με θαυμασμό πλούσια και ευημερούσα πολιτεία από την εκμετάλλευση σπουδαίων μεταλλείων της γύρω περιοχής με εξαγωγή κασσίτερου, χαλκού και χρυσού, ενώ ο Παυσανίας που έζησε τον 2ο αιώνα μ.Χ. αναφέρεται σ΄ αυτήν ως πλέον μη υπάρχουσα μετά από καταστροφή που υπέστη από υπερχείλιση του ομώνυμου ποταμού ή ποταμού Βεάτη (όπως λεγόταν τότε ο Γουαδαλκιβίρ) της οποίας τη θέση πήρε η παρακείμενη πόλη . (el)
- Tartezo estas la esperantigo de Tartessos (Τάρτησσος), nomo, per kiu helenoj konis la unuan okcidentan civilizacion; ĝi situis en la aktualaj andaluzaj provincoj Onubo, Sevilo kaj Kadizo ĉe bordoj de aktuala rivero Gvadalkiviro, ĉirkaŭ la jaroj 1000 kaj 500 a.K. Post la (ĉe la korsika insulo en 535 a.K.) inter foceanoj kaj etrusko-kartaga koalicio, nek italoj nek grekoj plu atingis la tartezan marbordon kaj ni scias neniom pli pri ĝia historio. Kiam romianoj tri jarcentojn poste atingis Iberion, nenio restis el tiu kulturo, nur legendoj, malgraŭ kio, ili nomis la Tartessius Sinus. (eo)
- Tartessos fue una banda de rock originaria de Huelva, que estuvo activa entre 1968 y 1976 y que suele considerarse como precursora del rock andaluz. Inicialmente, la banda se creó con el nombre de Keys, que mantuvieron hasta 1972. Estaba integrada inicialmente por Pepe Roca y José Barros (guitarras y cantantes), Fernando Gómez (batería) y Alfredo Lago (bajo). Posteriormente, entrarían Manuel Marinelli (teclados), Antonio Tacita (batería) y Eliseo Alfonso (bajo). (es)
- Tartessos (en griego antiguo, Τάρτησσος Tártēssos; en latín, Tartessus) es el nombre por el que los griegos conocían a la que creyeron primera civilización de Occidente. Posible heredera del Bronce final atlántico, se desarrolló en el triángulo formado por las actuales provincias de Huelva, Sevilla y Cádiz, en la costa suroeste de la península ibérica, así como en la de Badajoz durante el Bronce tardío y la primera Edad del Hierro. Se presume que tuvo por eje el río Tartessos, que pudo ser el que los romanos llamaron luego Betis (Guadalquivir). Sin embargo, hay autores que la sitúan en la confluencia de las bocas del Odiel con el Tinto (río de Huelva), puesto que bajo la propia ciudad onubense es sabido que se hallan sepultados importantes restos. También se ha situado el núcleo del país e (es)
- Tartessos (bahasa Yunani: Ταρτησσός) atau Tartessus adalah kota pelabuhan semi-mitos dan kebudayaan di sekitarnya yang terletak di pesisir selatan Semenanjung Iberia, tepatnya di mulut Sungai Guadalquivir. Kota ini disebutkan oleh sumber-sumber sejarah dari Yunani dan Timur Dekat semenjak milenium pertama SM. Contohnya, Herodotus mendeskripsikan Tartessos sebagai tempat yang berada di luar Pilar Herkules (Selat Gibraltar). Penulis-penulis Romawi cenderung mengikuti sumber-sumber Yunani Kuno, tetapi semenjak akhir milenium tersebut nama Tartessos tidak lagi disebutkan dan kota ini mungkin sudah tenggelam, walaupun masih ada beberapa penulis yang mencoba mengaitkan nama Tartessos dengan kota-kota lain di wilayah sekitar. Penelitian arkeologis di wilayah Tartessos telah menemukan bukti kebera (in)
- Tartessos (Spanish: Tarteso) is, as defined by archaeological discoveries, a historical civilization settled in the region of Southern Spain characterized by its mixture of local Paleohispanic and Phoenician traits. It had a proper writing system, identified as Tartessian, that includes some 97 inscriptions in a Tartessian language. In the historical records Tartessos (Greek: Ταρτησσός) or Tartessus appears as a antecessor semi-mythical harbor city and the surrounding culture on the south coast of the Iberian Peninsula (in modern Andalusia, Spain), at the mouth of the Guadalquivir River. It appears in sources from Greece and the Near East starting during the first millennium BC. Herodotus, for example, describes it as beyond the Pillars of Heracles (Strait of Gibraltar). Roman authors tend (en)
- Tartesso (in greco antico: Τaρτησσòς, Tartēssòs, in latino: Tartessus) è stata un'antica città-stato protostorica la cui ubicazione è ipotizzata (tradizionalmente) nell'Iberia meridionale, in particolare in Andalusia, nell'area del delta del Guadalquivir. Nuove ricerche scientifiche basate sull'analisi degli isotopi dei minerali d'argento trovati in "fenicia" comparati agli antichi documenti, indicano con maggior probabilità la Sardegna come l'isola di Tartesso. Tartesso fu sottomessa da Cartagine verso il 500 a.C. (it)
- Tartesso (em grego: Τάρτησσος) era o nome pelo qual os gregos conheciam a primeira civilização ibérica. Desenvolveu-se no final da Idade do Bronze, no triângulo formado pelas actuais cidades de Huelva, Sevilha e Cádis, pela costa sudoeste da Península Ibérica, teve por linha central o rio Guadalquivir (chamado Tartesso pelos gregos), sendo vizinha da região Cónia. Os tartessos poderão ter desenvolvido uma língua e escrita diferente da dos povos vizinhos, e tiveram influências culturais dos egípcios e fenícios. (pt)
- Tartessos – w starożytności region na południu Półwyspu Iberyjskiego (Andaluzja) oraz port leżący za Cieśniną Gibraltarską, przy ujściu rzeki Gwadalkiwir (w starożytności Betis). Miasto nie zostało jak dotąd zlokalizowane, choć niektórzy badacze utożsamiają Tartessos z kolonią fenicką – Gades (dzisiejszy Kadyks), czasami identyfikowane również z Tarszisz ze Starego Testamentu. Sławne z bogactw, centrum handlu cyną, miedzią, srebrem i złotem, częściowo pochodzącym z północno-wschodniej Hiszpanii. Istnieją hipotezy że tamtejsi żeglarze pływali w celach handlowych do Wysp Brytyjskich (ściślej Kornwalii – handel cyną). Tartessos zostało założone pod koniec II tysiąclecia p.n.e. Mieszkańcy handlowali z Kartaginą, utrzymywali również kontakt z Grekami. Największy rozkwit tej kultury wypada na la (pl)
- Тарте́сс, Таршиш (фінік. , дав.-гр. Ταρτησσός, ісп. Tartessos) — стародавнє місто і однойменна держава, що існувала у південній Іспанії у II—I тисячоліттях до н. е. Місто Тартесс виникло не пізніше XII ст. до н. е. як адміністративний центр племені (що в минулому, можливо, мали назву тартесіїв) в нижній течії річки Бетіс. За іншою версією засновниками міста були тирсени, або якійсь інші занесені долею на далекий захід «народи моря» (Юстин каже про «куретів», що може бути натяком на їхнє критське походження). Завдяки вигідному розташуванню Тартесс зростав і поступово підпорядкував собі як землі, населені турдетанами і спорідненими з ними , так і сусідні території — зокрема — аж до річки Теодор (сучасні Андалузія і Мурсія). Пізніше під впливом Тартесса перебували також Балеарські острови і (uk)
|
_01.jpg){kind=link}
_01.jpg){kind=link}
