| dbo:abstract
|
- Sordello, també conegut en occità com a Sordèl, (c. 1180, Goito, província de Màntua- c. 1268) va ser un trobador llombard del segle xiii que escrigué poesia en occità. S'ha fet molt conegut gràcies a les lloances que en feu Dante Alighieri a la seua obra , i al Purgatori de la Divina Comèdia. (ca)
- Sordello da Goito o Sordel de Goit (a veces también Sordell) fue un trovador italiano de la escuela poética provenzal del amor cortés. Nacido en Goito, cerca de Mantua, en el siglo XIII, tuvo una familia noble y una vida accidentada. (es)
- Sordello da Goito or Sordel de Goit (sometimes Sordell) was a 13th-century Italian troubadour. His life and work have inspired several authors including Dante Alighieri, Robert Browning, and Samuel Beckett. (en)
- Sordel (aussi appelé Sordell, Sordel de Goit ou Sordello da Goito) (né v. 1200-1210 à Goito, dans la province de Mantoue et mort en 1269 à Naples) est un troubadour lombard du XIIIe siècle d'expression occitane. On se souvient sans doute de lui principalement grâce à l’apologie qu'en ont fait certains autres poètes : on pense à Dante Alighieri dans De vulgari eloquentia et dans le Purgatoire de sa Divine Comédie. Il est par ailleurs le héros d’un poème de Robert Browning, Sordello, et est la source d’inspiration du poème Amor Intellectualis d’Oscar Wilde. (fr)
- Sordello da Goito (Goito, primo decennio XIII secolo – Abruzzo, ante 30 agosto 1269) è stato un poeta, trovatore e giullare italiano. (it)
- Sordello da Goito lub Simon da Goito (zm. ok. 1270) – włoski trubadur i satyryk. Z twórczości Sordella zachowały się 42 wiersze i poemat dydaktyczny l'Ensenhamen d'onor, który liczy 1325 wersów. Poeta jest autorem między innymi wiersza Sirventés lombardesco. Wiersze Sordella charakteryzują się wyrafinowaną budową wersyfikacyjną, typową dla kunsztownej liryki trubadurów prowansalskich. Poeta posługiwał się zwłaszcza skomplikowanymi strofami ośmiowersowymi i dziesięciowersowymi. (pl)
- Сорделло или Сордель (1200/20 г. — 1269/70 г.) — трубадур. Происходил из знатного мантуанского рода. Будучи при дворе графа Сан-Бонифачио, правителя Вероны, влюбился в жену его Куниццу и похитил её. Скрывался в Испании и Лангедоке. Находился при дворах Карла I Анжуйского и графов Прованских. Сордель участвовал в походе Карла I против Манфреда Сицилийского, попал в плен, был выкуплен. Известны 40 песен его сочинения. В Плаче по Блакацу (ум. 1236), — провансальскому сеньору, трубадуру и покровителю трубадуров, — Сордель использовал популярный в средневековой литературе мотив «съеденного сердца». В своей песне Сордель советует разделить сердце столь доблестного рыцаря между недостойными владыками, дабы они стали такими же смелыми. Жизнь Сорделя, полная приключений, вдохновила Роберта Браунинга на создание поэмы «Сорделло». Сордель также действующее лицо поэмы Данте «Божественная комедия». В «Чистилище» (песни VI, VII и VIII) он становится проводником Данте и Вергилия, указывая на души трусливых земных владык — «героев» плача по Блакацу. Находившийся на службе у трубадура жонглёр Пикандом (Picandom, возможно, родом из Прованса), известен как автор одной тенсоны на галисийско-португальском языке Vedes, Picandom, som maravilhado (V 1021) с португальским трубадуром (João Soares Coelho). (ru)
- Сорде́лло або Сорде́ль (1200/20 р. — 1269/70 р.) — трубадур. Походив зі знатного мантуанського роду. Був при дворі графа Сан-Боніфачо, правителя Верони. Тут був закохався в його дружину і викрав її. Переховувався в Іспанії та в Лангедоку. Перебував при дворах Карла I Анжуйського і графів Прованських. Сорделло брав участь у поході Карла I проти Манфреда Сицилійського, потрапив у полон, був викуплений. З його творів збереглися 40 пісень. В «Плачі за Блакацем» (1236), — провансальським сеньйором, трубадуром і покровителем трубадурів, — Сорделло використав популярний в середньовічній літературі мотив «з'їденого серця». У своїй пісні Сорделло радить розділити серце такого доблесного лицаря між негідними владиками, аби ті стали такими ж сміливими. Сповнене пригод життя Сорделло надихнуло Роберта Браунінга на створення поеми «Сорделло». Сорделло також дійова особа поеми Данте «Божественна комедія». У «Чистилищі» (пісні VI, VII і VIII) він стає провідником Данте і Вергілія, вказуючи на душі боязких земних владик — «героїв» жалоби за Блакацем. Сорделло неодноразово в жартівливому тоні згадується в романі Роберто Боланьо «Чилійський ноктюрн». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Sordello, també conegut en occità com a Sordèl, (c. 1180, Goito, província de Màntua- c. 1268) va ser un trobador llombard del segle xiii que escrigué poesia en occità. S'ha fet molt conegut gràcies a les lloances que en feu Dante Alighieri a la seua obra , i al Purgatori de la Divina Comèdia. (ca)
- Sordello da Goito o Sordel de Goit (a veces también Sordell) fue un trovador italiano de la escuela poética provenzal del amor cortés. Nacido en Goito, cerca de Mantua, en el siglo XIII, tuvo una familia noble y una vida accidentada. (es)
- Sordello da Goito or Sordel de Goit (sometimes Sordell) was a 13th-century Italian troubadour. His life and work have inspired several authors including Dante Alighieri, Robert Browning, and Samuel Beckett. (en)
- Sordel (aussi appelé Sordell, Sordel de Goit ou Sordello da Goito) (né v. 1200-1210 à Goito, dans la province de Mantoue et mort en 1269 à Naples) est un troubadour lombard du XIIIe siècle d'expression occitane. On se souvient sans doute de lui principalement grâce à l’apologie qu'en ont fait certains autres poètes : on pense à Dante Alighieri dans De vulgari eloquentia et dans le Purgatoire de sa Divine Comédie. Il est par ailleurs le héros d’un poème de Robert Browning, Sordello, et est la source d’inspiration du poème Amor Intellectualis d’Oscar Wilde. (fr)
- Sordello da Goito (Goito, primo decennio XIII secolo – Abruzzo, ante 30 agosto 1269) è stato un poeta, trovatore e giullare italiano. (it)
- Sordello da Goito lub Simon da Goito (zm. ok. 1270) – włoski trubadur i satyryk. Z twórczości Sordella zachowały się 42 wiersze i poemat dydaktyczny l'Ensenhamen d'onor, który liczy 1325 wersów. Poeta jest autorem między innymi wiersza Sirventés lombardesco. Wiersze Sordella charakteryzują się wyrafinowaną budową wersyfikacyjną, typową dla kunsztownej liryki trubadurów prowansalskich. Poeta posługiwał się zwłaszcza skomplikowanymi strofami ośmiowersowymi i dziesięciowersowymi. (pl)
- Сорделло или Сордель (1200/20 г. — 1269/70 г.) — трубадур. Происходил из знатного мантуанского рода. Будучи при дворе графа Сан-Бонифачио, правителя Вероны, влюбился в жену его Куниццу и похитил её. Скрывался в Испании и Лангедоке. Находился при дворах Карла I Анжуйского и графов Прованских. Сордель участвовал в походе Карла I против Манфреда Сицилийского, попал в плен, был выкуплен. (ru)
- Сорде́лло або Сорде́ль (1200/20 р. — 1269/70 р.) — трубадур. Походив зі знатного мантуанського роду. Був при дворі графа Сан-Боніфачо, правителя Верони. Тут був закохався в його дружину і викрав її. Переховувався в Іспанії та в Лангедоку. Перебував при дворах Карла I Анжуйського і графів Прованських. Сорделло брав участь у поході Карла I проти Манфреда Сицилійського, потрапив у полон, був викуплений. Сорделло неодноразово в жартівливому тоні згадується в романі Роберто Боланьо «Чилійський ноктюрн». (uk)
|
.jpg?width=300)
.JPG){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}