| dbo:abstract
|
- في علم النبات، يقصد بـترتيب الأوراق أو انتظام الأوراق (باللاتينية: Phyllotaxis) تموضع الأوراق على الساق. تنمو الأوراق من العقد الساقية ويمكن لها أن تتخذ تراتيب مختلفة على الساق. ومنها:
* ترتيب متناوب: تخرج كل ورقة من عقدة مستقلة، والورقة التي تليها تخرج من عقدة أخرى فوقها حتى لا يظلل بعضها بعضاً، مثل الفول والملوخية، الخ.
* ترتيب متقابل: عند كل عقدة تخرج ورقتان متقابلتان كما في نبات الياسمين الزفر.
* ترتيب حلزوني: تخرج كل ورقة من عقدة مستقلة، والورقة التي تليها تخرج من عقدة أخرى فوقها بزاوية تقارب 90 درجة.
* ترتيب محيطي أو سواري: تخرج الأوراق من العقد في محيطات تحيط بالساق من كل الجهات، وفي محيط ثلاثة أوراق أو أكثر موزعة حول الساق عند العقد كما في نبات الدفلة.
* ترتيب وريدة: تخرج الأوراق من مستوى واحد قريب من سطح الأرض يعطي للنبات شكلاً دائرياً. (ar)
- En botànica, la fil·lotaxi és la disposició de les fulles en la tija d'una planta. La paraula deriva del grec phyllo (fulla) i taxis (moviment/orientació). Tot i això, es sol fer servir el terme de forma generalitzada, per referir-se a la disposició de fulles, bràctees, flors o altres estructures vegetals repetitives de forma regular al voltant d'un eix o centre, sovint disposades segons un o diversos sistemes d'espirals o hèlixs. (ca)
- Phyllotaxis (altgriechisch φύλλον phyllon, deutsch ‚Blatt‘, τάξις taxis ‚Anordnung‘) ist eine Bezeichnung für die regelhafte Anordnung der Blätter von Pflanzen. Blattstellung und Blattstand sind gleichbedeutende Bezeichnungen. (de)
- En botánica, se llama filotaxis o filotaxia a la disposición de las hojas, brácteas, flores u otras estructuras vegetales repetitivas de forma regular, alrededor de un eje o centro, a menudo dispuestas según uno o varios sistemas de espirales o hélices. Los órganos en crecimiento se disponen sucesivamente sobre el tallo trazando una línea imaginaria, llamada «espiral fundamental». Periódicamente, un órgano nuevo aparece en la misma posición sobre la misma vertical que uno anterior. Cuando esto sucede, se ha completado un «ciclo foliar»: un segmento de esa espiral fundamental delimitado por los dos órganos situados en la misma vertical. El ciclo foliar se puede representar numéricamente, mediante una fracción, cuyo numerador indica el número de vueltas que la espiral ha dado sobre el eje del tallo, mientras el denominador cuenta el número de hojas u otros órganos que han aparecido dentro de aquel. La filotaxis viene determinada por dos factores: el número de primordios que emergen simultáneamente del meristemo apical, llamado «yugación», y el ángulo de divergencia entre dos primordios consecutivos. El primero determina la cantidad de líneas de inserción que recorren el tallo. Si sólo hay un primordio la filotaxia es uniyugada, si hay más de uno, la filotaxia es multiyugada. El ángulo de divergencia es variable, aunque hay un número limitado de ellos. El más sencillo es el que resulta de un ángulo de 180º: en este caso las hojas son dísticas, y se presentan en dos filas diametralmente opuestas a lo largo del tallo. Si el ángulo de divergencia es distinto a este valor, las hojas se disponen sobre el tallo formando una o más espirales, llamadas «parásticos». (es)
- In botany, phyllotaxis (from Ancient Greek φύλλον (phúllon) 'leaf', and τάξις (táxis) 'arrangement') or phyllotaxy is the arrangement of leaves on a plant stem. Phyllotactic spirals form a distinctive class of patterns in nature. (en)
- Dalam dunia botani , Phyllotaxis atau Phyllotaxy adalah istilah untuk susunan daun pada tanaman (dari bahasa Yunani Kuno phýllon "daun" dan "susunan" táxis ). Spiral filotaktik membentuk kelas pola yang khas di alam . Istilah ini diciptakan oleh Charles Bonnet untuk menggambarkan susunan daun pada suatu tumbuhan. (in)
- La phyllotaxie (du grec ancien : φύλλον / phúllon, « feuille », et τάξις / táxis, « arrangement ») est l’ordre dans lequel sont implantés les feuilles ou les rameaux sur la tige d’une plante, ou, par extension, la disposition des éléments d’un fruit, d’une fleur, d’un bourgeon ou d’un capitule. La phyllotaxie désigne également la science qui étudie ces arrangements. Il existe plusieurs types de phyllotaxies, qui dépendent du nombre de feuilles par nœud et de l'arrangement de ces feuilles le long de la tige :
* Une feuille par nœud : la disposition est dite « alterne ».
* Quand ces feuilles, le long de la tige, sont sur un plan, on appelle cela une phyllotaxie « alterne distique ».
* Quand ces feuilles, le long de la tige, sont disposées tout autour de la tige, on appelle cela une phyllotaxie « alterne spiralée ».
* Deux feuilles par nœud : la disposition est dite « opposée ».
* Quand ces feuilles, le long de la tige, sont sur un plan, on appelle cela une phyllotaxie « opposée ».
* Quand ces feuilles, le long de la tige, sont disposées de façon perpendiculaire d'un nœud à l'autre, on appelle cela une phyllotaxie « opposée décussée ».
* Plus de deux feuilles par nœud ;
* La disposition est dite « verticillée ». Elle est forcément disposée sur plusieurs plans. La phyllotaxie a longtemps été interprétée comme une sélection des plantes afin d'assurer à toutes les feuilles la réception d'un maximum de lumière. Les études ultérieures ont conduit à des théories mécaniques (phyllotaxie liée à un problème d'encombrement spatial) et physiologiques (phyllotaxie liée à des actions inhibitrices émanant des primordiums foliaires et de l'extrémité du point végétatif). Une théorie mixte, très souple, élaborée par M. et R. Snow et connue sous le nom de théorie du premier espace disponible, considère que l'action d'un facteur mécanique (l'espace disponible) est modulée par les inhibitions. (fr)
- 잎차례는 식물의 줄기에 잎이 달리는 순서를 말한다. 엽서(葉序)라고도 한다. 잎은 줄기의 둘레에 규칙적으로 배열되는데, 그 규칙성은 다양하게 존재하며, 식물 종류에 따라 일정한 경향이 있다. (ko)
- Fillotassi è un termine che deriva dal greco φύλλον (phyllon 'foglia') e τάξις (taxis 'ordine'). È una branca della botanica preposta allo studio ed alla determinazione dell'ordine con cui le varie entità botaniche (foglie, fiori, etc.) vengono distribuite nello spazio, conferendo una struttura geometrica alle piante. Il broccolo romanesco Da semplici osservazioni botaniche che mirano ad individuare il numero di foglie presenti su ciascun nodo e l'orientamento di queste rispetto alle foglie del nodo superiore, oggi la fillotassi si è potuta avvalere di studi incrociati di matematici e botanici, i quali hanno rivelato un sistema assai semplice (ma incredibilmente efficace) adottato dalle piante per generare non solo strutture semplici ma anche morfologie complesse a spirale, quali quelle delle pigne o del broccolo romanesco. Nel gioco della morfogenesi (il processo di costruzione delle piante e delle loro parti) molte piante manifestano preferenza per leggi riconducibili alla successione numerica di Fibonacci e della correlata sezione aurea. (it)
- Fyllotaxis (Grieks: phýllon "blad" en: táxis "rangschikking") is zowel de rangschikking van de bladeren ten opzichte van elkaar langs de stengel van de plant (bladstand) als de studie daarvan. Van oudsher onderscheidt men verschillende systemen, zoals gekranste, spiraliserende en tegenoverstaande bladstanden. Al deze verschillende bladstanden zijn te herleiden tot hetzelfde grondplan. (nl)
- Ulistnienie, filotaksja – regularny układ liści na łodydze roślin, stały dla poszczególnych gatunków. Różne schematy ulistnienia wyróżnia się na podstawie liczby liści wyrastających z poszczególnych węzłów i ich ułożenia względem siebie. Czynnikiem ekologicznym determinującym układ liści na łodydze jest dążenie do optymalnego wykorzystania światła, w tym poprzez unikanie wzajemnego ocieniania się przez liście. Ulistnienie okółkoweWystępuje u roślin, u których z węzła wyrasta więcej niż jeden liść. W zależności od liczby liści wyrastających z węzła wyróżnia się okółki dwulistne, trójlistne, czterolistne itd. W przypadku okółków złożonych z dwóch liści wyrastających naprzeciw siebie – układ taki nazywa się ulistnieniem naprzeciwległym. Gdy takie pary liści ułożone są w kolejnych węzłach pod kątem prostym względem siebie mówi się o ulistnieniu nakrzyżległym. W tej odmianie dwulistnego ulistnienia okółkowego liście wyrastają w czterech prostnicach (ortostychach), czyli w czterech umownych liniach biegnących wzdłuż łodygi przez nasady liści.Ulistnienie skrętoległe (helikalne)Występuje wówczas, gdy liście wyrastają pojedynczo kolejno w linii mającej kształt helisy, zwanej helisą genetyczną lub spiralą genetyczną. Układ liści skrętoległych opisywany jest za pomocą ułamka zwanego dywergencją. Jego licznik wyraża liczbę obrotów helisy dookoła łodygi występujących między dwoma liśćmi rosnącymi w jednej prostnicy (pionowo nad sobą). W mianowniku wstawia się liczbę liści wyrastających na helisie pomiędzy liśćmi znajdującymi się na jednej prostnicy. Najprostszy układ skrętoległy określany jest mianem ulistnienia naprzemianległego (dwuszeregowego, distychia). Występuje u roślin, u których liście wyrastają na helisie na przemian po dwóch stronach łodygi w dwóch prostnicach (tak jest np. u traw). Liczba obrotów helisy wokół łodygi pomiędzy dwoma liśćmi rosnącymi w tej samej prostnicy należy zwykle do liczb Fibonacciego (1, 2, 3, 5, 8, 13, 21...). (pl)
- Filotaxia é o padrão de distribuição das folhas ao longo do caule das plantas. Informações sobre a filotaxia de uma espécie podem ser úteis na identificação de sua família botânica. A distribuição das folhas pode apresentar as seguintes organizações básicas:
* Fasciculada: quando mais de uma folha insere-se no mesmo ponto do caule, estado comum em pinheiros.
* Alterna: quando só há uma folha em cada nó. As folhas alternas podem ser:
* Dísticas: quando todas as folhas do caule apresentam-se dispostas em apenas um plano;
* Espiraladas: quando as folhas encontram-se dispostas em mais de um plano, normalmente formando uma espiral;
* Rosuladas: caso especial de alternas espiraladas, quando o caule é muito curto, ou quando o trecho provido de folhas é muito comprimido, fazendo com que a folhagem adquira um aspecto como o das pétalas de uma rosa. Folhagens desse tipo também são conhecidas como rosetas.
* Oposta: Quando duas folhas inserem-se no mesmo nó do caule, em lados opostos. Também subdividem-se em:
* Dísticas: quando os pares de folhas apresentam-se no mesmo plano;
* Cruzadas: quando os pares, alternadamente, apresentam-se dispostos em planos cruzados.
* Verticilada: quando 3 ou mais folhas inserem-se no mesmo nó. Há casos em que a filotaxia aparente não corresponde à filotaxia real de uma planta. As goiabeiras, por exemplo, apresentam normalmente suas folhas opostas dispostas num mesmo plano, como se fossem dísticas. No entanto, seus ramos mais novos possuem 4 quilhas, e usando estas quilhas como referência, nota-se que o caule sofre uma torção tal que suas folhas, originalmente opostas cruzadas, são posicionadas à maneira de opostas dísticas. O botânico amador deve atentar para torções do caule a fim de determinar a filotaxia de uma espécie. (pt)
- Филлотаксис (φύλλον с др.-греч. — «лист» и τάξις с др.-греч. — «расположение») или филлотаксия или листорасположение — это порядок расположения листьев на стебле растения. По мере роста стебля листья располагаются на нём в определённом порядке, который обусловливает оптимальный доступ к свету. Листья появляются на стебле по спирали, как по часовой стрелке, так и против неё, под определённым углом расхождения (дивергенции). Филлотаксические спирали образуют особый класс узоров в природе. (ru)
- Phyllotaxis är det sätt som blad är arrangerade på växtstjälkar, till exempel i spiral.Ordet kommer från grekiskans phýllon "blad" och táxis "ordning". (sv)
- Філота́ксис (грец. «phyllon» — лист і «taxis» — розміщення) — явище, яке полягає у спірально-симетричному розташуванні листків на стеблах рослин, гілок на деревах, пелюсток в суцвіттях. Всі природні тіла, що нас оточують, знаходяться у полі земного тяжіння і беззаперечно несуть на собі його вплив. Камені, рослини, тварини під впливом даної сили набувають ззовні схожих рис. Ці риси характеризуються узагальненими законами симетрії, серед яких одне з центральних місць займає явище філотаксису. Фізичною причиною, яка лежить в основі закону філотаксису, є те, що при такому розміщенні досягається максимум притоку сонячної енергії. Наслідуючи природні форми, явище філотаксису здавна використовувалось людиною в архітектурі та дизайні при побудові різних храмів, палаців тощо, що надавало їм своєрідної естетичної неповторності. Вже давні греки використовували пропорцію «золотого» січення. У середні віки вчені намагались відкрити математичні закони, що описують взаємоз’язок між явищем філотаксису та пропорціями людини, але тільки у сьогоденні вдалось застосувати диференціальне числення і геометрію Мінковського для побудови математичної моделі явища філотаксису. Як вже зазначалося, характерною ознакою філотаксисних форм є їхня спірально-симетрична будова. На поверхнях таких форм розташуванням біоорганів створюється впорядкований рисунок, закономірність якого визначають перехресні ліво- і правозакручені спіральні лінії — парастихи, які виразно проглядаються на суцвіттях та є менш очевидними на стеблах рослин. У процесі росту біоформи відбуваються процеси безперервного поповнення вершинами і ущільнення ґратки на площині і періодичного зростання кількості лівих і правих спіралей у послідовності, яка відповідає властивостям філотаксису. Пропорція перетворення змінюється, але в будь-який момент часу вона однакова для всіх пар послідовних вершин. Для позначення числового порядку симетрії філотаксису використовують відношення пар чисел, що відповідають найбільш виразно спостережуваним групам спіралей. Найчастіше порядок спіральної симетрії, тобто відношення кількості лівих і правих спіралей, змінюється у послідовності Фібоначчі: Слід зазначити, що дана модель є, насамперед, теоретичною формою представлення філотаксису, а не точним відображенням дійсності, оскільки формування філотаксисних форм завжди проходить під дією різноманітних зовнішніх чинників. Тому для побудови точнішої моделі використовують комп'ютерне моделювання за певними алгоритмами. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- في علم النبات، يقصد بـترتيب الأوراق أو انتظام الأوراق (باللاتينية: Phyllotaxis) تموضع الأوراق على الساق. تنمو الأوراق من العقد الساقية ويمكن لها أن تتخذ تراتيب مختلفة على الساق. ومنها:
* ترتيب متناوب: تخرج كل ورقة من عقدة مستقلة، والورقة التي تليها تخرج من عقدة أخرى فوقها حتى لا يظلل بعضها بعضاً، مثل الفول والملوخية، الخ.
* ترتيب متقابل: عند كل عقدة تخرج ورقتان متقابلتان كما في نبات الياسمين الزفر.
* ترتيب حلزوني: تخرج كل ورقة من عقدة مستقلة، والورقة التي تليها تخرج من عقدة أخرى فوقها بزاوية تقارب 90 درجة.
* ترتيب محيطي أو سواري: تخرج الأوراق من العقد في محيطات تحيط بالساق من كل الجهات، وفي محيط ثلاثة أوراق أو أكثر موزعة حول الساق عند العقد كما في نبات الدفلة.
* ترتيب وريدة: تخرج الأوراق من مستوى واحد قريب من سطح الأرض يعطي للنبات شكلاً دائرياً. (ar)
- En botànica, la fil·lotaxi és la disposició de les fulles en la tija d'una planta. La paraula deriva del grec phyllo (fulla) i taxis (moviment/orientació). Tot i això, es sol fer servir el terme de forma generalitzada, per referir-se a la disposició de fulles, bràctees, flors o altres estructures vegetals repetitives de forma regular al voltant d'un eix o centre, sovint disposades segons un o diversos sistemes d'espirals o hèlixs. (ca)
- Phyllotaxis (altgriechisch φύλλον phyllon, deutsch ‚Blatt‘, τάξις taxis ‚Anordnung‘) ist eine Bezeichnung für die regelhafte Anordnung der Blätter von Pflanzen. Blattstellung und Blattstand sind gleichbedeutende Bezeichnungen. (de)
- In botany, phyllotaxis (from Ancient Greek φύλλον (phúllon) 'leaf', and τάξις (táxis) 'arrangement') or phyllotaxy is the arrangement of leaves on a plant stem. Phyllotactic spirals form a distinctive class of patterns in nature. (en)
- Dalam dunia botani , Phyllotaxis atau Phyllotaxy adalah istilah untuk susunan daun pada tanaman (dari bahasa Yunani Kuno phýllon "daun" dan "susunan" táxis ). Spiral filotaktik membentuk kelas pola yang khas di alam . Istilah ini diciptakan oleh Charles Bonnet untuk menggambarkan susunan daun pada suatu tumbuhan. (in)
- 잎차례는 식물의 줄기에 잎이 달리는 순서를 말한다. 엽서(葉序)라고도 한다. 잎은 줄기의 둘레에 규칙적으로 배열되는데, 그 규칙성은 다양하게 존재하며, 식물 종류에 따라 일정한 경향이 있다. (ko)
- Fyllotaxis (Grieks: phýllon "blad" en: táxis "rangschikking") is zowel de rangschikking van de bladeren ten opzichte van elkaar langs de stengel van de plant (bladstand) als de studie daarvan. Van oudsher onderscheidt men verschillende systemen, zoals gekranste, spiraliserende en tegenoverstaande bladstanden. Al deze verschillende bladstanden zijn te herleiden tot hetzelfde grondplan. (nl)
- Филлотаксис (φύλλον с др.-греч. — «лист» и τάξις с др.-греч. — «расположение») или филлотаксия или листорасположение — это порядок расположения листьев на стебле растения. По мере роста стебля листья располагаются на нём в определённом порядке, который обусловливает оптимальный доступ к свету. Листья появляются на стебле по спирали, как по часовой стрелке, так и против неё, под определённым углом расхождения (дивергенции). Филлотаксические спирали образуют особый класс узоров в природе. (ru)
- Phyllotaxis är det sätt som blad är arrangerade på växtstjälkar, till exempel i spiral.Ordet kommer från grekiskans phýllon "blad" och táxis "ordning". (sv)
- La phyllotaxie (du grec ancien : φύλλον / phúllon, « feuille », et τάξις / táxis, « arrangement ») est l’ordre dans lequel sont implantés les feuilles ou les rameaux sur la tige d’une plante, ou, par extension, la disposition des éléments d’un fruit, d’une fleur, d’un bourgeon ou d’un capitule. La phyllotaxie désigne également la science qui étudie ces arrangements. Il existe plusieurs types de phyllotaxies, qui dépendent du nombre de feuilles par nœud et de l'arrangement de ces feuilles le long de la tige : (fr)
- En botánica, se llama filotaxis o filotaxia a la disposición de las hojas, brácteas, flores u otras estructuras vegetales repetitivas de forma regular, alrededor de un eje o centro, a menudo dispuestas según uno o varios sistemas de espirales o hélices. (es)
- Fillotassi è un termine che deriva dal greco φύλλον (phyllon 'foglia') e τάξις (taxis 'ordine'). È una branca della botanica preposta allo studio ed alla determinazione dell'ordine con cui le varie entità botaniche (foglie, fiori, etc.) vengono distribuite nello spazio, conferendo una struttura geometrica alle piante. Il broccolo romanesco Nel gioco della morfogenesi (il processo di costruzione delle piante e delle loro parti) molte piante manifestano preferenza per leggi riconducibili alla successione numerica di Fibonacci e della correlata sezione aurea. (it)
- Ulistnienie, filotaksja – regularny układ liści na łodydze roślin, stały dla poszczególnych gatunków. Różne schematy ulistnienia wyróżnia się na podstawie liczby liści wyrastających z poszczególnych węzłów i ich ułożenia względem siebie. Czynnikiem ekologicznym determinującym układ liści na łodydze jest dążenie do optymalnego wykorzystania światła, w tym poprzez unikanie wzajemnego ocieniania się przez liście. (pl)
- Filotaxia é o padrão de distribuição das folhas ao longo do caule das plantas. Informações sobre a filotaxia de uma espécie podem ser úteis na identificação de sua família botânica. A distribuição das folhas pode apresentar as seguintes organizações básicas: (pt)
- Філота́ксис (грец. «phyllon» — лист і «taxis» — розміщення) — явище, яке полягає у спірально-симетричному розташуванні листків на стеблах рослин, гілок на деревах, пелюсток в суцвіттях. Всі природні тіла, що нас оточують, знаходяться у полі земного тяжіння і беззаперечно несуть на собі його вплив. Камені, рослини, тварини під впливом даної сили набувають ззовні схожих рис. Ці риси характеризуються узагальненими законами симетрії, серед яких одне з центральних місць займає явище філотаксису. Фізичною причиною, яка лежить в основі закону філотаксису, є те, що при такому розміщенні досягається максимум притоку сонячної енергії. (uk)
|
.png){kind=link}
.png){kind=link}
