| dbo:abstract
|
- Paraklétos (latinsky paracletus, česky též paraklét) je řecké označení pro přímluvce, poradce, utěšitele, obhájce nebo pro toho, kdo je poblíž a pomáhá. V křesťanském kontextu označuje Ducha svatého. (cs)
- البراقليط (باليونانية: παράκλητος) (باللاتينية: Paracletus)؛ هو مصطلح يوناني كويني يعني المُعزّي أو المُعين أو الشفيع أو المساعد، استخدم في رسالة يوحنا للإشارة إلى السيد المسيح، وللإشارة لعمل الروح القدس في إنجيل يوحنا.استعمل المصطلح في اليونانية القديمة كما في إحدى خطب ديموستيني في إشارة إلى محام أو من يستعان به في سياق قضائي. وتطور المصطلح بعد أن استعير في الترجمة السبعينية للتناخ ومن ثم في إنجيل يوحنا ليعني المدافع كمضاد للمُتهم (الشيطان). (ar)
- Parakleto (greke παρακλητος/parakletos, "konsolanto") estas iu, kiun Jesuo Kristo promesis sendi al la mondo post sia ĉieliro, kiel li diris en la Biblio (Johano 14:16-17,26): Kaj mi petos la Patron, kaj Li donos al vi alian Parakleton, por ke li restadu kun vi por ĉiam; tiu estas la Spirito de la vero, kiun la mondo ne povas akcepti, ĉar ĝi lin ne vidas nek konas; vi lin konas, ĉar li restadas kun vi kaj estos en vi. ... Sed la Parakleto, la Sankta Spirito, kiun la Patro sendos en mia nomo, instruos vin pri ĉio, kaj vin rememorigos pri ĉio, kion mi diris al vi. Laŭ kristanismo, Sankta Johano diris, ke la Parakleto estas la nevidebla Sankta Spirito, la tria Persono de la Triunuo. Pli detale, en la Evangelioj kaj aliaj sanktaj kristanaj Skriboj li ne estas nomata dia persono aludanta al Triunuo; sed al la Parakleto estas atribuataj personaj aktivaĵoj kiel “li defendas... li konsolas... li instruos... li memorigos... li komprenigos... kontraŭ kies iluminigo eblas, pekante, rezisti... La pekanto kontraŭ li ne povas esti pardonata...”: agadoj tiaj pentras karakterizojn de persono; kaj ĝuste tiaj katakterizoj diversmaniere ripetataj dekojn da fojoj preskaù en ciuj Skribaj libroj portis kristanojn spontane, en siaj liturgiaĵoj, adore kunigi la tri diajn personojn per la samniveliganta esprimo: “Patro, ni vin preğas per Jesuo Kristo via filo en la komuneco kun la Sankta Spirito”. Kaj fine la Sanktaskriba persona Parakleto proklamiĝis, krom katekisme, ankaŭ dogme Triunuulo. Ĉiuj kristanaj konfesioj konfesas la diecon de la Parakleto kaj Lin adoras en la Triunuo. Informcele nemalutilas scii ke kiel trahistorie iuj sin proklamis la Mesio, aliaj sin priklamis la Parakleto. Laŭ spiritismo la Parakleto estas la vero mem kaj la helpo sendita de Dio, per enkarnigitaj aŭ elkarnigitaj spiritoj, por ke la homoj atingu la veron. Foje filozofoj, aparte en en idealismaj movadoj, la Parakleto estis reduktita al idea korifeo de idealismo aŭ kontraŭmateriismo, en kiuj li ludas kun nuancoj senpersonaj.
* Montanus
* Manikeo
* Mohameto (eo)
- Paraklet (griech. παράκλητος paráklētos, lat. paracletus) ist ein mehrfach im Johannes-Evangelium verwendeter Begriff, der in der christlichen Theologie gewöhnlich mit dem Heiligen Geist identifiziert wird. (de)
- Paraclete (Ancient Greek: παράκλητος, Latin: paracletus) means 'advocate' or 'helper'. In Christianity, the term paraclete most commonly refers to the Holy Spirit. (en)
- Paraclet, du grec ancien : Παράκλητος (paraklétos) via le latin paracletus, est un nom désignant l'Esprit saint. Il s'agit d'un concept spécifique à l'évangéliste Jean, qui signifie « défenseur », « intercesseur », « consolateur ». Le mot a été emprunté au latin, dans la traduction en latin de l'Évangile de Jean par Jérôme de Stridon (saint Jérôme, v. 347- v. 420). On trouve aussi ce terme dans le judaïsme, ainsi que — mais avec un sens différent — dans des courants tenus comme hérétiques par l'Église catholique. Dans l'islam, on a développé une argumentation (rejetée aujourd'hui par l'islamologie) pour identifier Mahomet au Paraclet dont la venue est annoncée par le Christ, dans l'Évangile de Jean. (fr)
- Parakletos (bahasa Yunani: παράκλητος, bahasa Latin: paracletus) berarti pembela atau penolong. Dalam agama Kristen, istilah "parakletos" lazimnya digunakan sebagai sebutan bagi Roh Kudus. (in)
- Paraclito (παράκλητος, paràcletos in greco) è il termine con cui nel Vangelo secondo Giovanni si indica lo Spirito Santo. (it)
- 보혜사(保惠師, 그리스어: παράκλητος parakletos 파라클레토스[*], 라틴어: paracletus 파라클레투스[*], 영어: paraclete)는 대언자, 변호사, 중재자, 협조자, 대변자라는 뜻이며, 그리스어 파라클레토스의 한자 음역으로 번역되었다 〈요한복음〉 14장 16~17절에서 예수가 또 다른 보혜사를 언급하며 처음 등장했다. 성경 번역판마다 사용하고 있는 용어에 다소 차이가 있다. 예를 들어, 한글성경의 개역한글판과 표준새번역판에서는 보혜사로 번역하고 있으며, 공동번역판에서는 협조자로, 가톨릭성경판에서는 보호자로 번역하고 있다. 영문성경의 킹제임스판과 YLT에서는 Comforter ("위로자")로, NIV와 RSV에서는 Counselor ("상담자" 또는 "고문")로, NRSV에서는 Advocate ("변호사")로, NASB에서는 Helper ("돕는 자")로 번역하고 있다. 보통명사이기에 성경에서 약속하신 보혜사(대언자, 변호사, 중재자, 협조자, 대변자)의 사명을 하는 존재를 이와 같이 부를 수 있다. 〈요한복음〉 14장 16~17절은 초림 당시, 예수가 자신의 제자들에게 하는 말로 16절에 "다른 보혜사"라는 낱말이 나오며 17절에서 이를 "진리의 영"이라고 말하고 있다. 여기서 주목할 점 두 가지는 "다른 보혜사"를 주겠다고 하는 것으로 보아 초림 당시의 보혜사는 육신이 있는(사람) 예수 자신이었음을 알 수 있다는 점과 예수님의 기도로 오게되는 다른 보혜사는 "영"이라는 사실이다. 초림 당시 예수가 보혜사라는 점은 〈요한1서〉 2장 1절에서 사도요한이 예수를 믿는 성도들에게 남긴 말에서도 확인이 가능하다.예수를 대언자,곧 보혜사라고도 하였다. (개역한글판 난하주 참고) 요한복음 14장18절(하)에서도 예수는 자신이 다시 돌아온다고(I will come to you) 말한 것으로 보아 그 자신이 성령으로 올 것이라는 것을 뜻하고 있고, 요한복음 14장26절의 "보혜사 곧 아버지께서 내 이름으로 보내실 성령"(But the Comforter, which is the Holy Ghost)이란 표현을 보아도 보혜사는 곧 "성령"(the Comforter, the Holy Ghost)이란 걸 쉽게 알 수 있다. 또한 요한복음 16장7절과 8절에서 "내(그리스도)가 그(보혜사)를 너희에게 보내는데"라는 표현이 있는데 곧 그리스도가 보혜사라는 것을 말하고 있다. 이 모든 것, 즉 보혜사로 다시 오는 성령은 요한복음 20장22절에서 그리스도가 제자들 가운데 나타나 "숨을 내쉬며 가라사대 성령을 받으라"는 말씀으로 최종 성취되었다고 볼 수 있다. 역사적으로 주로 이단의 교주들이 본인을 보혜사라고 칭하곤 했다. (ko)
- Parakleet (Latijn: paracletus, Oudgrieks παράκλητος paráklētos) is een begrip uit het Nieuwe Testament dat vertaald wordt als Trooster in de NBG 51-vertaling. In de Nieuwe Bijbelvertaling wordt daarvoor in de plaats pleitbezorger (met onderkast) gebruikt. In het Evangelie volgens Johannes duidt de term de Heilige Geest aan. In 1 Johannes (2:1) wordt met deze term Jezus Christus aangeduid. In uitgebreidere zin wordt met Parakleet in de antropologie en vergelijkende theologie ook een messiaanse figuur en verlosser van een onderdrukt volk aangeduid. (nl)
- パラクレートス（ギリシア語: ‘ο Παρακλητος、同ラテン文字転記：Ho Parakletos）は、聖書の語句の一つ。現代ギリシア語ではパラクリトス。 ヨハネによる福音書（14:16、14:26、15:26、16:7）に登場し、日本語の新共同訳聖書では「弁護者」、文語訳聖書、口語訳聖書、新改訳聖書では「助け主」の訳語が用いられている。日本正教会では「慰むる者」といった訳語が当てられている（祈祷文：天の王）。 (ja)
- Paraklet (gr. παρακλητος 'obok wezwany') – termin techniczny, stosowany w sądownictwie wobec osoby wspomagającej, wezwanej do pomocy prawnej oskarżonego w procesie, obrońca, adwokat. Parakletos występował i przemawiał w imieniu oskarżonego. (pl)
- Paráclito ou Paracleto (em grego: παράκλητος - paráklētos; em latim: paracletus) significa "aquele que consola ou conforta; aquele que encoraja e reanima; aquele que revive; aquele que intercede em nosso favor como um defensor numa corte". No cristianismo, o termo é utilizado para se referir ao Espírito Santo e o termo tem sido objeto de longo debate entre os teólogos, com diversas teorias sobre o assunto. (pt)
- Паракле́т, или Паракли́т (др.-греч. παράκλητος — защитник, заступник; в новозаветном греческом в знач. «утешитель») — человек, которого призывают на помощь, для утешения. Терминологически слово стало употребляться в Новом Завете, по которому в дальнейшем получило распространение в христианском богословии и в (византийской и средневековой латинской) гимнографии. В Евангелии — одно из имен Духа Святого, ипостаси Св. Троицы: «Духа истины, которого мир не может принять, потому что не видит Его и не знает Его… Утешитель же, Дух Святый, Которого пошлет Отец во имя Мое, научит вас всему и напомнит вам все, что Я говорил вам» (Ин. 14:17-26), — наставлял Иисус учеников во время Тайной вечери. (ru)
- Paraklet (grekiska παράκλητος paráklētos, latiniserat paracletus, översatt advocatus) är en teologisk term, som ursprungligen betyder sakförare, den som för någons talan. I 1883 års översättning av Nya Testamentet återges ordet, liksom i Karl XII:s bibel, med "hugsvalare" och (i Första Johannesbrevet 2:1) "försvarare". 1917 års översättning har på det senare stället "förespråkare" och annars "hjälpare". NT 81 använder "Hjälparen" på de flesta ställen. Ordet används i Första Johannesbrevet 2:1 om Jesus Kristus själv, på alla övriga ställen (Johannesevangeliet 14:16, 26; 15:26; 16:7) liksom också i det senare, kyrkliga språkbruket om den Helige Ande. Jesus hade lovat att hans verk skulle fullbordas efter hans död genom att Fadern skulle sända Anden till lärjungarnas bistånd. Även på dessa ställen ligger emellertid i detta uttryck en hänsyftning till Jesus själv; i Johannesevangeliet 14:16 talas det uttryckligen om Anden som "en annan" hjälpare, och den egentliga innebörden i löftet om Anden är framförallt att gemenskapen med Kristus för lärjungarna inte genom dennes död skall brytas, utan först nu nå sin fulla innerlighet. Jesu utsagor om Anden övergår därför stundom omedelbart i löftet om, att han och hans Fader själva skall "komma till" lärjungarna. I Johannesevangeliets löfte om Parakleten har flera olika kristna riktningar med hjälp av en försinnligande tolkning sökt en anknytning för sina anspråk att representera en evangeliernas kristendom överbjudande ståndpunkt. Så tillämpade både Montanus och Manes denna förutsägelse på sig själva. Anhängarna av Joakim av Floris apokalyptiska läror menade att det evangelium aeternum, som enligt hans profetior skulle uppenbaras under Parakletens tidsålder, redan förelåg i hans egna skrifter. (sv)
- Параклет, або Паракліт ( дав.-гр. παράκλητος дав.-гр. παράκλητος - захисник, заступник; в новозавітній грецькій в значенні «утішитель») - людина, яку закликають на допомогу, для утішення. Термінологічно слово стало вживатися в Новому Завіті, після якого в подальшому набуло поширення в християнському богослів'ї і в (візантійській та середньовічній латинській) гімнографії. В Євангелії - одне з імен Духа Святого, іпостасі Св. Трійці : «Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає... Утішитель же, Дух Святий, Якого Отець пошле в ім'я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам»( Ів. 14:17-26 ), - наставляв Ісус учнів під час Тайній вечері. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Paraklétos (latinsky paracletus, česky též paraklét) je řecké označení pro přímluvce, poradce, utěšitele, obhájce nebo pro toho, kdo je poblíž a pomáhá. V křesťanském kontextu označuje Ducha svatého. (cs)
- البراقليط (باليونانية: παράκλητος) (باللاتينية: Paracletus)؛ هو مصطلح يوناني كويني يعني المُعزّي أو المُعين أو الشفيع أو المساعد، استخدم في رسالة يوحنا للإشارة إلى السيد المسيح، وللإشارة لعمل الروح القدس في إنجيل يوحنا.استعمل المصطلح في اليونانية القديمة كما في إحدى خطب ديموستيني في إشارة إلى محام أو من يستعان به في سياق قضائي. وتطور المصطلح بعد أن استعير في الترجمة السبعينية للتناخ ومن ثم في إنجيل يوحنا ليعني المدافع كمضاد للمُتهم (الشيطان). (ar)
- Paraklet (griech. παράκλητος paráklētos, lat. paracletus) ist ein mehrfach im Johannes-Evangelium verwendeter Begriff, der in der christlichen Theologie gewöhnlich mit dem Heiligen Geist identifiziert wird. (de)
- Paraclete (Ancient Greek: παράκλητος, Latin: paracletus) means 'advocate' or 'helper'. In Christianity, the term paraclete most commonly refers to the Holy Spirit. (en)
- Parakletos (bahasa Yunani: παράκλητος, bahasa Latin: paracletus) berarti pembela atau penolong. Dalam agama Kristen, istilah "parakletos" lazimnya digunakan sebagai sebutan bagi Roh Kudus. (in)
- Paraclito (παράκλητος, paràcletos in greco) è il termine con cui nel Vangelo secondo Giovanni si indica lo Spirito Santo. (it)
- Parakleet (Latijn: paracletus, Oudgrieks παράκλητος paráklētos) is een begrip uit het Nieuwe Testament dat vertaald wordt als Trooster in de NBG 51-vertaling. In de Nieuwe Bijbelvertaling wordt daarvoor in de plaats pleitbezorger (met onderkast) gebruikt. In het Evangelie volgens Johannes duidt de term de Heilige Geest aan. In 1 Johannes (2:1) wordt met deze term Jezus Christus aangeduid. In uitgebreidere zin wordt met Parakleet in de antropologie en vergelijkende theologie ook een messiaanse figuur en verlosser van een onderdrukt volk aangeduid. (nl)
- パラクレートス（ギリシア語: ‘ο Παρακλητος、同ラテン文字転記：Ho Parakletos）は、聖書の語句の一つ。現代ギリシア語ではパラクリトス。 ヨハネによる福音書（14:16、14:26、15:26、16:7）に登場し、日本語の新共同訳聖書では「弁護者」、文語訳聖書、口語訳聖書、新改訳聖書では「助け主」の訳語が用いられている。日本正教会では「慰むる者」といった訳語が当てられている（祈祷文：天の王）。 (ja)
- Paraklet (gr. παρακλητος 'obok wezwany') – termin techniczny, stosowany w sądownictwie wobec osoby wspomagającej, wezwanej do pomocy prawnej oskarżonego w procesie, obrońca, adwokat. Parakletos występował i przemawiał w imieniu oskarżonego. (pl)
- Paráclito ou Paracleto (em grego: παράκλητος - paráklētos; em latim: paracletus) significa "aquele que consola ou conforta; aquele que encoraja e reanima; aquele que revive; aquele que intercede em nosso favor como um defensor numa corte". No cristianismo, o termo é utilizado para se referir ao Espírito Santo e o termo tem sido objeto de longo debate entre os teólogos, com diversas teorias sobre o assunto. (pt)
- Parakleto (greke παρακλητος/parakletos, "konsolanto") estas iu, kiun Jesuo Kristo promesis sendi al la mondo post sia ĉieliro, kiel li diris en la Biblio (Johano 14:16-17,26): Kaj mi petos la Patron, kaj Li donos al vi alian Parakleton, por ke li restadu kun vi por ĉiam; tiu estas la Spirito de la vero, kiun la mondo ne povas akcepti, ĉar ĝi lin ne vidas nek konas; vi lin konas, ĉar li restadas kun vi kaj estos en vi. ... Sed la Parakleto, la Sankta Spirito, kiun la Patro sendos en mia nomo, instruos vin pri ĉio, kaj vin rememorigos pri ĉio, kion mi diris al vi. (eo)
- Paraclet, du grec ancien : Παράκλητος (paraklétos) via le latin paracletus, est un nom désignant l'Esprit saint. Il s'agit d'un concept spécifique à l'évangéliste Jean, qui signifie « défenseur », « intercesseur », « consolateur ». Le mot a été emprunté au latin, dans la traduction en latin de l'Évangile de Jean par Jérôme de Stridon (saint Jérôme, v. 347- v. 420). (fr)
- 보혜사(保惠師, 그리스어: παράκλητος parakletos 파라클레토스[*], 라틴어: paracletus 파라클레투스[*], 영어: paraclete)는 대언자, 변호사, 중재자, 협조자, 대변자라는 뜻이며, 그리스어 파라클레토스의 한자 음역으로 번역되었다 〈요한복음〉 14장 16~17절에서 예수가 또 다른 보혜사를 언급하며 처음 등장했다. 성경 번역판마다 사용하고 있는 용어에 다소 차이가 있다. 예를 들어, 한글성경의 개역한글판과 표준새번역판에서는 보혜사로 번역하고 있으며, 공동번역판에서는 협조자로, 가톨릭성경판에서는 보호자로 번역하고 있다. 영문성경의 킹제임스판과 YLT에서는 Comforter ("위로자")로, NIV와 RSV에서는 Counselor ("상담자" 또는 "고문")로, NRSV에서는 Advocate ("변호사")로, NASB에서는 Helper ("돕는 자")로 번역하고 있다. 보통명사이기에 성경에서 약속하신 보혜사(대언자, 변호사, 중재자, 협조자, 대변자)의 사명을 하는 존재를 이와 같이 부를 수 있다. 역사적으로 주로 이단의 교주들이 본인을 보혜사라고 칭하곤 했다. (ko)
- Паракле́т, или Паракли́т (др.-греч. παράκλητος — защитник, заступник; в новозаветном греческом в знач. «утешитель») — человек, которого призывают на помощь, для утешения. Терминологически слово стало употребляться в Новом Завете, по которому в дальнейшем получило распространение в христианском богословии и в (византийской и средневековой латинской) гимнографии. (ru)
- Paraklet (grekiska παράκλητος paráklētos, latiniserat paracletus, översatt advocatus) är en teologisk term, som ursprungligen betyder sakförare, den som för någons talan. I 1883 års översättning av Nya Testamentet återges ordet, liksom i Karl XII:s bibel, med "hugsvalare" och (i Första Johannesbrevet 2:1) "försvarare". 1917 års översättning har på det senare stället "förespråkare" och annars "hjälpare". NT 81 använder "Hjälparen" på de flesta ställen. Ordet används i Första Johannesbrevet 2:1 om Jesus Kristus själv, på alla övriga ställen (Johannesevangeliet 14:16, 26; 15:26; 16:7) liksom också i det senare, kyrkliga språkbruket om den Helige Ande. (sv)
- Параклет, або Паракліт ( дав.-гр. παράκλητος дав.-гр. παράκλητος - захисник, заступник; в новозавітній грецькій в значенні «утішитель») - людина, яку закликають на допомогу, для утішення. Термінологічно слово стало вживатися в Новому Завіті, після якого в подальшому набуло поширення в християнському богослів'ї і в (візантійській та середньовічній латинській) гімнографії. (uk)
|
