| dbo:abstract
|
- Música concreta és el nom que va donar el compositor francès Pierre Schaeffer, a final de la dècada del 1940, a la música composta de manera «concreta» és a dir, música realitzada directament en una cinta magnetofònica i no pas de manera abstracta anotant les notes sobre un pentagrama. Moltes de les tècniques emprades a la música concreta tingueren posteriorment un paper important en el sampleig de la música electrònica, tot i que una autèntica composició de música concreta es basa únicament en la combinació i manipulació de sons naturals. (ca)
- Musique concrète (čti myzik konkrét) je mezinárodně vžité francouzské označení pro tzv. konkrétní hudbu. Jakkoli ji lze historicky chápat do určité míry jako hudební směr, jedná se v podstatě spíše o druh způsobu vytváření hudby. Musique concrète vznikla jako prostředek, sloužící rozvoji zvukových charakteristik hudby. Na rozdíl od tradiční klasické vážné hudby, kde je základem pro realizaci (abstrakci) hudební myšlenky notace, je základem pro konkrétní hudbu "konkrétní" zvuk, se kterým je dále pracováno za použití nejrůznějších technik tak, aby odpovídal zamýšlenému charakteru v dané kompozici. (cs)
- الموسيقى الملموسة أو ما يسمى بالفرنسية موسيقى الكونكريت. وهي شكل من أشكال موسيقى الإليكتروكوستيك ، ويعتمد هذا النوع من الموسيقى على هويات الصوت التي غالبا ما تكون محجوبة عمدا أو تبدو غير مرتبطة سبب مصدرها. حيث يمكن تميز الأصوات المستمدة من التسجيلات في الآلات الموسيقية والصوت البشري، والبيئة المحيطة، فضلا عن تلك التي تم إنشاؤها باستخدام المزج بين معالجة الإشارات الرقمية القائمة على الكمبيوتر . كان بيار شايفر أول من بدأ في أوائل الأربعينيات بهذا النوع من الموسيقى بشكل جعله يتبناها في موسيقاه . (ar)
- Musique concrète (γαλλικά, κυριολεκτική σημασία, «συγκεκριμένη μουσική»), ονομάζεται μια κατηγορία ηλεκτρονικής μουσικής που παράγεται με επεξεργασία και διαμόρφωση αποσπασμάτων φυσικών και τεχνητών ήχων. Είναι η ακριβώς αντίστροφη διαδικασία με εκείνη της παραδοσιακής σύνθεσης (γνωστή και ως Musique Abstraite), όπου πρώτα συνθέτει κανείς τη μουσική σύμφωνα με μια συγκεκριμένη τονικότητα και ύστερα την αναθέτει σε μουσικούς έτσι ώστε να παράγουν ήχο. Στη συγκεκριμένη μουσική οι ήχοι πρώτα ηχογραφούνται και ύστερα δομούνται σύμφωνα με κάποια συγκεκριμένη τονικότητα. Η συγκεκριμένη μουσική εξελίχτηκε κατά τις δεκαετίες του ’40 και του ’50 με τη βοήθεια της τεχνολογικής ανάπτυξης, με προεξέχουσα αυτή των μικροφώνων, και τη διαθεσιμότητα μαγνητοταινιών ηχογράφησης (magnetic ), που χρησιμοποιούνταν για την επαναληπτική αναπαραγωγή ήχων, στην αγορά. Ο , ένας ραδιοφωνικός εκφωνητής από το Παρίσι συνέθεσε κάποια από τα πρώτα μουσικά κομμάτια συγκεκριμένης μουσικής, όπως τα «Étude aux chemins de fer» (Σπουδή με τρένα), «Étude au piano I» (Σπουδή για πιάνο Ι) και «Étude aux casseroles» (Σπουδή με τηγάνια). Καθένα από αυτά τα κομμάτια εμπεριείχε επιτάχυνση, επανάληψη, και αναστροφή ηχογραφημάτων ηχητικών πηγών όπως τρένα, πιάνο και κροταλίζοντα ηχητικά σκεύη. Ο Schaeffer συνεργάστηκε, επίσης, με έναν άλλο πρωτοπόρο της συγκεκριμένης μουσικής, τον . Μαζί, συνέθεσαν κομμάτια όπως το «Symphonie pour un homme seul» (Συμφωνία για έναν άντρα μόνο). Η συγκεκριμένη μουσική συνδυάστηκε με άλλα συνθετικά είδη ηλεκτρονικής μουσικής για να προκύψει η σύνθεση του Εντγκάρ Βαρέζ, «Poème électronique» (ηλεκτρονικό ποίημα). Το «Poème» παρουσιάστηκε το 1958 στο των Βρυξελλών, με τη βοήθεια 425 προσεκτικά τοποθετημένων σε ένα ειδικό περίπτερο σχεδιασμένο από τον Έλληνα αρχιτέκτονα και μουσικό Ιάννη Ξενάκη.Η πλασματική συνθέτιδα δωδεκαφθογγισμού, , επινόηση του , μίλησε για τη δημιουργία της τη «Musique concrète renforcée». Μετά το 1950, η συγκεκριμένη μουσική αντικαταστάθηκε κατά κάποιο τρόπο από άλλους τρόπους και είδη , παρ'όλα αυτά η επίδραση και απήχηση που είχε σε δημοφιλή μουσικά σχήματα όπως οι Beatles, στο τραγούδι και οι Pink Floyd, είναι πασιφανής. Η δημοτικότητα της παραδοσιακής και της μη-παραδοσιακής συγκεκριμένης μουσικής επανήρθε κατά τις δεκαετίες 1980 και 1990. Καλλιτέχνες όπως ο στις πειραματικές συνθέσεις του «Earth Noise» και «Sound Science Series» χρησιμοποιούν προκατασκευασμένους και προμελετημένους ήχους μέσω παλιών και ριζοσπαστικών τεχνικών, με τη διαφορά ότι τώρα αυτό επιτυγχάνεται με τη χρήση της πρόσφατης τεχνολογίας ηχητικής δειγματοληψίας ( αντί της παραδοσιακής μαγνητοταινίας. Πρόσφατα, η ολοένα αυξανόμενη απήχηση όλων των μορφών ηλεκτρονικής μουσικής στο ευρύ κοινό, είχε ως συνέπεια την αναβίωση της συγκεκριμένης μουσικής. Καλλιτέχνες όπως οι , , και Scanner χρησιμοποιούν συγκεκριμένες τεχνικές στη μουσική τους, παρόλο που μπορεί κάλλιστα να κατηγοριοποιηθεί στα περισσότερο συνήθη είδη ηλεκτρονικής μουσικής όπως η ή η . Άρθρα και κριτικές γύρω από την συγκεκριμένη μουσική μπορεί να βρει κανείς δημοσιοποιημένα σε μουσικά περιοδικά όπως το The Wire. (el)
- Musique concrète (frz. für „konkrete Musik“) ist eine Kompositionstechnik, bei der mit aufgenommenen und auf Tonträgern gespeicherten Klängen komponiert wird. Diese Aufnahmen können sowohl eingespielte Instrumente als auch Alltagsgeräusche enthalten. Sie werden dann durch Montage, Bandschnitt, Veränderung der Bandgeschwindigkeit und Tapeloops elektronisch verfremdet. Einflüsse sind vor allem im italienischen Futurismus zu finden. Die Namensgebung geht auf einen Artikel des französischen Ingenieurs Pierre Schaeffer, der 1943 am französischen Rundfunk RDF für diese Zwecke den Club d’essai in Paris gründete, aus dem Jahr 1949 zurück. Der Begriff sollte eine Abgrenzung zur klassischen Richtung der Abstrakten Musik (Klassische Musik, Zwölftonmusik, Serielle Musik) sein. Nach Ansicht Schaeffers geht die Bewegung bei der klassischen Musik vom Abstrakten ins Konkrete (Komposition), umgekehrt verhält es sich hier: Vom Konkreten (Alltagsgeräusche) wird das Abstrakte durch Klangverfremdung geschaffen. Da zu dieser Zeit nur in Deutschland mit dem Tonbandgerät gearbeitet wurde, war Schaeffer zunächst auf Direktschnittaufnahmen auf Schallplatten beschränkt. Das Programm Études de bruits wurde 1948 erstmals ausgestrahlt, u. a. mit der Étude pour chemin de fer, wo die verschiedensten Geräusche von Dampflokomotiven und Eisenbahnwagen zu hören sind. Während seiner Arbeiten entwickelte Schaeffer das Modell des objet sonore, eines allgemeinen und abstrakten Schemas zur Klassifizierung von Klangstrukturen zwischen Einzelklang und Musikstück als Ganzem. Die Arbeiten Schaeffers inspirierten die britische Komponistin Daphne Oram (1925–2003), den BBC Radiophonic Workshop bei der BBC einzurichten. Diese Musikanschauung zog einen erbitterten Disput mit Anhängern der Kölner Schule (und ferner Zweite Wiener Schule) nach sich; vor allem mit dem Komponisten Pierre Boulez ergaben sich Streitereien über zeitgenössische Musikästhetik. Boulez warf Schaeffer vor, eher ein Handwerker als ein Musiker zu sein, und dass seine Art, Musik zu erzeugen, einer „Bricolage“ (Bastelarbeit) gleiche, was Schaeffer nicht zurückwies; im Gegenteil sei „die Geschichte der Musik an sich […] eine Entwicklung durch Bricolage“. So kam es, dass auch afrikanische Musik in seinen Werken Verwendung fand. Der Komponist Tod Dockstader dazu: „Pierre Schaeffers ursprüngliche Definition war, mit dem Klang im Ohr zu arbeiten, direkt mit dem Klang, als Entgegensetzung zur „abstrakten“ Musik, in der Klänge geschrieben wurden. Wie Schaeffer, ein Klangingenieur an der Arbeit, hatte ich Übung als „Arbeiter mit Rhythmen, Frequenzen und Intensitäten“. Als Nichtmusiker konnte ich keine Musik schreiben, aber diese „neue Tonkunst“ brauchte keine Notation. Am Anfang wurde Konkrete Musik nicht einmal als Musik anerkannt. Schaeffers erste Werkschau hieß Ein Konzert der Geräusche.“ – Tod Dockstader: Inoffizielle Website Durch die gegensätzlichen Auffassungen sprach man sogar von einem Zweiten Eisernen Vorhang. Praktisch wurden die auch persönlichen Differenzen aufgehoben, als in Köln Karlheinz Stockhausen, der zuvor bei Schaeffer gearbeitet hatte, 1955–56 den Gesang der Jünglinge komponierte, der Sprache, Gesang und elektronische Klänge gleichberechtigt nicht nur vermischte, sondern ineinander übergehen ließ. Seither lassen sich diese Richtungen immer schwerer auseinanderhalten; Elektronische Musik etablierte sich bald als Oberbegriff, daher entstand der abgrenzende, aber noch kontroverse Begriff Elektroakustische Musik. 1951 übernahm Pierre Henry den Club d’essai, aus dem nun die Groupe de Recherches de (la) Musique Concrète wurde. Henry arbeitete später mehr an der Involvierung der Rockmusik mit elektronischen Einflüssen der Konkreten Musik und zählt mit seiner Messe pour le temps présent von 1967 zu den Pionieren genreübergreifender elektronischer Musik. Er arbeitete mit der Gruppe Spooky Tooth und später den Violent Femmes zusammen. Musique concrète beeinflusste Noisemusik und gab der Entwicklung des Hörspiels und akustischen Features bedeutende Impulse durch Werke Luc Ferraris (1929–2005). (de)
- Konkreta Muziko (france Musique concrète) estas muzika ĝenro, kies komponistoj registras sonojn el naturo, teĥniko kaj medio per mikrofono kaj fremdigas ili elektronike per muntado de sonbendaj tranĉaĵoj, ŝanĝadoj de la sonbenda rapideco kaj kreado de sonbendaj bukloj. Influoj devenis el la itala futurismo. La nomado devenas de artikolo el la jaro 1949 de la franca inĝeniero Pierre Schaeffer, kiu en 1943 fondis ĉe la franca radio RDF por tiuj ĉi club d'essai en Parizo. La termino intencis estis dislimigo de la klasika branĉo de la Abstrakta Muziko (klasika muziko, dekdutonismo, seria muziko). Laŭ opinio de Schaeffer la movo je la klasika muziko deiras de la abstrakta en la konkretan (kompozicio), male estas ĉi tie: de la konkreta (ĉiutagaj bruoj) oni kreas la abstraktan per sonfremdigo. Ĉar tiutempe oni laboris nur en Germanujo per la sonbendaparato, Schaeffer limiĝis komence sur rektaj surdiskigoj. La programo études de bruits estis dissendata unuafoje en 1948, i.a. kun étude pour chemin de fer, kiu aŭdigas la plej diversajn bruojn de vaporlokomotivoj kaj fervojaj vagonoj. Dum siaj verkadoj Schaeffer evoluis la modelon de objet sonore, de ĝenerala kaj abstrakta skemo por la klasifiko de sonstrukturoj inter unuopa sono kaj muzikpeco kiel tutaĵo. Tiu ĉi muzika koncepto kaŭzis fanatikan disputon kun la anoj de la Kolonja Skolo (kaj krome Dua Viena Skolo), precipe kun komponisto Pierre Boulez ekestis kvereloj pri samtempa muzika estetiko. Boulez riproĉis al Schaeffer, ke li estas pli metiisto ol muzikisto, kaj ke lia maniero produkti muzikon similas al „bricolage“ (ŝatokupa muntarto), kion Schaeffer ne rifuzis; male „la historio de la muziko per si mem estas […] evoluo per arta muntado“. Jen okazis, ke li ankaŭ uzis por siaj sonmuntaĵoj afrikan muzikon. La usona sonmuntisto Tod Dockstader diris pri tio: La origina difino de Pierre Schaeffer estis, ke oni laboras per la sono en la orelo, rekte per la sono, kiel kontraŭado al la „abstrakta“ muziko, en kiu estis skribitaj sonoj. Kiel Schaeffer, soninĝeniero ĉe la laboro, mi estis lerta kiel „laboranto per ritmoj, frekvencoj kaj intensecoj“. Kiel nemuzikisto mi ne sciis skribi muzikon, sed tiu ĉi „nova sonarto“ ne bezonis notacion. Je la komenco Konkreta Muziko eĉ ne estis agnoskata kiel muziko. La unua verkprezentado de Schaeffer nomiĝis „Koncerto de la bruoj“ Pro la kontraŭaj opinioj oni eĉ diris pri Dua Fera Kurteno. Fakte ankaŭ la personaj malsamopinioj estis egaligataj, kiam en Kolonjo Karlheinz Stockhausen, kiu antaŭe estis laborinta ĉe Schaeffer, komponis en 1955-56 Gesang der Jünglinge [Kanto de la junuloj], kiu ne nur egalrajte miksis parolon, kanton kaj elektronikajn sonojn, sed kunfandis ilin. Ekde tiam ĉi tiuj tendencoj pli kaj pli estas distingeblaj; elektronika muziko establiĝis baldaŭ kiel supra nomo , pro tio ekestis la dislimiga termino elektroakustika muziko. En 1951 Pierre Henry transprenis club d´essai, el kiu nun fariĝis Groupe de Recherches de (la) Musique Concrète. Henry laboris pli malfrue pli pri la envolvado de la rokmuziko per elektronikaj influoj el la Konkreta Muziko kaj estas eĉ konata kiel patrulo de teĥnomuziko ekde la novpublikigo (1997) de sia Messe pour le temps présent el 1967. La Konkreta Muziko influis la bruomuzikon kaj donis al la evoluo de la radiodramo kaj dokumenta radioelsendo per verkoj de Luc Ferrari (1929–2005). Elektroakustika muziko estas termino por Nova Muziko, kiu utiligas metodojn de elektronika sonproduktado aŭ estis elektronike transformita. La termino prezentas arnomon de diversaj muzikaj konceptoj, kiu dum la paso de kontinua kompozicia evoluo kaj malsama estetika diferencigo tutmonde disvastiĝis kaj establiĝis. Al la muzikaj konceptoj apartenas inter aliaj la Konkreta Muziko kaj la elektronika muziko de la Kolonja Skolo. (eo)
- La música concreta es un género musical cuyos fundamentos teóricos y estéticos fueron originados por Pierre Schaeffer en los estudios de la radiodifusión francesa en 1948. La música concreta está ligada a la aparición de dispositivos que permitieron la descontextualización de un sonido fijándolo en un soporte (en un principio analógico, como la cinta, posteriormente digital, como el CD) con el fin de tratar este sonido de manera separada y manipularlo cortándolo, pegándolo, superponiéndolo y finalmente combinando los sonidos resultantes de estas operaciones de alteración en una estructura compleja y definitiva como una partitura auditiva. En virtud de este proceso se habla también de "música de sonidos fijados”, ya que el resultado de la música concreta es su fijación en un soporte como la cinta de casete, el CD o un archivo informático. Esta revolución de sonidos hizo cambiar significativamente toda la estructura convencional de la música, ya que la forma musical dada al sonido de una puerta abriéndose pasó a tener la misma importancia que la de una melodía tocada al violín. (es)
- La musique concrète — en tant qu'art acousmatique — est un genre musical permis par les techniques électroacoustiques : de l'enregistrement microphonique à l'invention, littéralement, de sons (en utilisant tant les synthétiseurs que les infinies manipulations du son enregistré sur divers supports) jusqu'à leur écoute, de la sorte agencés et composés, rendue possible par l'intermédiaire de haut-parleurs. Ces fondations théoriques et esthétiques ont été développées en France par Pierre Schaeffer dans les années 1940 pour la démarche « concrète » et l'écoute acousmatique, puis par François Bayle depuis 1973 pour sa compréhension en tant que « musique acousmatique ». De plus, le Traité des objets musicaux, écrit par Pierre Schaeffer et édité en 1966 aux Éditions du Seuil, inaugure l'entrée de cette musique dans l'histoire secrète de la pensée. Michel Chion, dans de nombreux livres et essais, continue aujourd'hui à défendre le terme premier de « musique concrète » en tant qu'« art des sons fixés », insistant sur la dépendance foncière de ce genre musical au phénomène de l'enregistrement, au soulignant l'importance du support permettant de fixer le son, tout comme son écoute uniquement possible via les haut-parleurs. Dans la même lignée, en croisant les idées de François Bayle et de Michel Chion, Lionel Marchetti insiste, dans ses essais, sur l'importance d'une poétique spécifique à une telle expérience perceptive. Il parle ainsi de l'espace de la projection haut-parlante en tant que possibilité, imagée et symbolique — puisque la chaîne électroacoustique reproduit l'appareil audio-phonatoire des mammifères — d'un idéal technique réalisé qui serait de produire, pour l'humain, avec sa bouche, tous les sons du monde. Si la musique concrète, en tant qu'art acousmatique, est une façon d'écouter sans voir, elle est surtout, selon lui, une façon de voir autrement le monde. Denis Dufour, conscient de la nécessité d'élargir le champ des créations issues d’une réalisation élaborée dans le studio de composition, fixées sur support audio et livrées à l’écoute par l'intermédiaire de haut-parleurs, regroupe l'ensemble de ces pratiques dans ce qu'il nomme dès 1982 « art acousmatique ». Ce genre musical, riche de compositeurs et compositrices aux styles très divers, se développera dans les pays francophones (France, Belgique, Québec), ainsi qu'au Royaume-Uni et dans tous les pays dEurope, ainsi qu'en Amérique latine, tout comme au Japon… (fr)
- Musique concrète (French: [myzik kɔ̃kʁɛt]; lit. 'concrete music') is a type of music composition that utilizes recorded sounds as raw material. Sounds are often modified through the application of audio signal processing and tape music techniques, and may be assembled into a form of montage. It can feature sounds derived from recordings of musical instruments, the human voice, and the natural environment as well as those created using synthesizers and computer-based digital signal processing. Compositions in this idiom are not restricted to the normal musical rules of melody, harmony, rhythm, metre, and so on. The technique exploits acousmatic sound, such that sound identities can often be intentionally obscured or appear unconnected to their source cause. The theoretical basis of musique concrète as a compositional practice was developed by French composer Pierre Schaeffer beginning in the early 1940s. It was largely an attempt to differentiate between music based on the abstract medium of notation and that created using so-called sound objects (l'objet sonore). By the early 1950s musique concrète was contrasted with "pure" elektronische Musik (based solely on the use of electronically produced sounds rather than recorded sounds) but the distinction has since been blurred such that the term electronic music covers both meanings. Schaeffer's work resulted in the establishment of France's Groupe de Recherches de Musique Concrète (GRMC), which attracted important figures including Pierre Henry, Luc Ferrari, Pierre Boulez, Karlheinz Stockhausen, Edgard Varèse, and Iannis Xenakis. From the late 1960s onward, and particularly in France, the term acousmatic music (musique acousmatique) was used in reference to fixed media compositions that utilized both musique concrète based techniques and live sound spatialisation. Musique concrète influenced many popular musicians, including the Beatles, Pink Floyd, Jean-Michel Jarre, and Frank Zappa. (en)
- Ceol a chomhdhéantar as eilimintí nádúrtha (fuaimeanna neamhleictreonacha, neamhcheolmhar den chuid is mó) a mheasctar is a láimhsítear ar téip nó le ríomhaire agus a athsheinntear trí challairí. Tháinig an próiseas is an t-ainm ón gcumadóir Francach Pierre Schaeffer (1910-1995) sna 1940idí. (ga)
- ミュジーク・コンクレートまたはミュージック・コンクレート (musique concrète)は、1940年代の後半にフランスでピエール・シェフェールによって作られた現代音楽のひとつのジャンルであり、音響・録音技術を使った電子音楽の一種。具体音楽とも訳される。 (ja)
- 구체 음악, 구상 음악, 또는 뮤직 콩크레트(프랑스어: Musique concrète)는 전자음악 초기의 한 분류로, 1948년 프랑스의 방송국 기사인 피에르 셰페르(Pierre Schaeffer)에 의해 이름이 지어지고 시도된 음악이다. 그러나 이런 뮤직 콩크레트 혹은 테입 음악과 같은 전자음악의 최초의 시도는 1944년에 이집트 작곡가 (Halim El Dabh)에 의해서였다. 현재는 최초의 전자 음악을 지칭하는 말로 사용되고 있으며, 의 한 장르이다. 프랑코폰(francophone, 프랑스어 문화권)에서 'Musique pour Bande'라고도 부르며, 프랑코폰 이외의 지역에선 '테이프 음악'(Tape recorder Music, concrete music)이라고도 부른다. (ko)
- Musique concrète is een Franse muziekstroming waarbij gebruik wordt gemaakt van alledaagse geluiden die met behulp van elektronica worden verwerkt tot composities en geluidscollages. (nl)
- La musica concreta (dal francese musique concrète) è un'espressione musicale correlata alla musica contemporanea che ebbe origine dalle esperienze del compositore francese Pierre Schaeffer che la ideò nel 1948. Basata sui suoni preesistenti, la musica concreta inaugurò uno dei primi modelli di manipolazione del suono per fini compositivi e fu probabilmente la prima "scuola" di musica elettronica. La possibilità di registrare il suono anche su nastro, ampliava di fatto gli orizzonti musicali a confini mai intravisti prima. Tale musica si collocava in contrapposizione all'idea di "astrazione" che secondo Schaeffer caratterizzava l'approccio musicale dominante (musica elettronica, musica strumentale). Cioè, il pensare la musica per criteri astratti (armonia, contrappunto, notazione, dispositivi logici, etc.) piuttosto che elaborarla concretamente attraverso il suono e l'ascolto. Schaeffer parlava di musica concreta intendendo il suono nella sua completezza; ovverosia il fatto di ascoltare il suono in tutti i suoi aspetti (attacco sonoro, durata, inviluppo, densità di massa sonora, andamento, timbro, frequenza, ampiezza ecc.). Oltre a Schaeffer, la musica concreta ebbe fra i suoi principali esponenti Pierre Henry. (it)
- Konkret musik, från franskans musique concrète, är en musikterm myntad av Pierre Schaeffer 1950. Termen har ofta tolkats som att kompositören sammanställer inspelade ljudfragment till ett montage, men precis som med exempelvis termen elektroakustisk musik har olika personer tolkat termen på olika sätt. Istället för att bara omfatta musik skapad utifrån världsliga ljud, vilket ofta har tolkats som alla former av ljud som inte skapas med musikinstrument, så menar vissa kompositörer att konkret musik är ett försök att skapa nya möjligheter och uttryck inom musiken. Utgångspunkt för den skriftliga traditionen i klassisk musik har sedvanligen varit abstraktion, där man börjar med att skriva ned musiken med hjälp av noter, som sedan tolkas av musiker till hörbar musik. I konkret musik utgår kompositören istället från konkreta ljud, vilka han/hon experimenterar med och sedan abstraherar till musikaliska kompositioner. Ett av de stora namnen som ägnat sig åt konkret musik, i hela verk och som delteknik, är Karlheinz Stockhausen. (sv)
- Muzyka konkretna – kierunek w muzyce współczesnej, w którym oprócz dźwięków instrumentów lub śpiewu wykorzystuje się realne dźwięki – dźwięki przyrody, odgłosy fabryczne, dźwięki ruchu ulicznego, przypadkowe głosy ludzkie itp. Dźwięki takie są rejestrowane, a następnie preparowane i miksowane w celu osiągnięcia zamierzonego efektu estetycznego. Muzyka konkretna występuje w czystej formie lub łączona jest z muzyką instrumentalną, wokalną albo elektroniczną. Do tego nurtu zalicza się m.in. takich kompozytorów jak: Pierre Henry, Frank Zappa, Bernard Parmegiani, , François-Bernard Mâche, François Bayle, , . Wpływy muzyki konkretnej są obecne także w muzyce rapowej, w której jako sample wykorzystywane są różnego rodzaju nagrane dźwięki, fragmenty tekstu mówionego lub śpiewanego. (pl)
- Musique concrète (do francês, literalmente, "música concreta") é um tipo de música eletrônica produzida a partir de edição de áudio unida a fragmentos de sons naturais e/ou industriais (como de baldes ou de serras elétricas, por exemplo). A música concreta engloba todos os processos que incluam a junção de partes completas ou fragmentos de sons ("les objects sonores") e que podem ser sons do ambiente e de todo tipo de ruídos até os instrumentos musicais. Esses fragmentos são primeiro gravados e modificados posteriormente num estúdio especializado. Note-se que os sons utilizados para fazer música concreta não eram em regra sons obtidos a partir de instrumentos electrónicos. Uma vez que os sons são gravados antes do processo de construção da música em si, em vez de a melodia ser escrita antes que um instrumentista possa transformá-lo em som, pode dizer-se que é o oposto do modo tradicional de composição. O estilo nasceu entre o final da década de 1940 e início da década de 1950, acompanhando os desenvolvimentos da tecnologia na área de áudio, mais proeminentemente com os microfones e a disponibilidade comercial de gravadores magnéticos, utilizados como . (pt)
- 具象音乐，也称具体音乐（法語：Musique concrète），在1948年由皮埃尔·谢弗提出。他公演的第一部具象音乐作品是《铁路上的练习曲》（Etude aux Chemins de Fer）。皮埃尔·谢弗对何为具象音乐的诠释是：“以往的非具象的音乐是指作曲家将音乐转换成作曲符号，写在乐谱上，由音乐家识谱后演奏才产生音乐。可是乐谱不能发声，只是传达音乐的载体，对音乐的诠释是抽象的符号，而不是音乐本身。具象音乐直接将声音录制，直接在声音上进行创作，听到的便是声音的全部面貌，不再需要符号等抽象的工具来过渡，创作手法本身便是具象的。” 具象音乐的创作，就是将来源各异的录音——无论来自广播公司声音资料库抑或自行录制的声音片段，以创造性的后期制作技术，调变出传统乐器所不可能表现的音乐。这种录音不强调音源物，却强调声音的抽象造形性，其方法与造型艺术的几何构成、拼贴手法若合，却远离了勋伯格（Arnold Schoenberg）的十二音列理论。 （Pierre Henry）也是具象音乐的先驱之一。与皮埃尔·谢弗也与一起工作并创作了《为一个人而做的交响曲》(Symphonie pour un Homme Seul)与《一扇门和休止符的变奏曲》(Variation pour une Porte et Soupire)，后者的曲目由十二个乐章组成，后来还与莫里斯·贝嘉（Maurice Béjart）合作编排成了现代芭蕾舞剧。 (zh)
- Конкре́тная му́зыка (фр. musique concrète) — вид авангардной музыки XX века. Шумы и звуки, главным образом, природного происхождения, записываются на магнитофон или иное звукозаписывающее устройство, подвергаются на этом устройстве микшированию и разного рода редактированию (обработка фильтрами, пространственные стереоэффекты, изменения скорости и направления движения ленты и т. д.). В качестве звукового материала конкретной музыки могут использоваться, например, звук падающих капель воды, шум поезда, голоса птиц, скрип двери, вздохи, крики, фрагменты речи, пение человека, фрагменты звучания акустических музыкальных инструментов и т. п. Артефакт конкретной музыки (аналоговая или цифровая запись, которая воспроизводится в концерте и используется для фиксации на коммерческий носитель, например, LP или CD) не предполагает интерпретации музыканта-исполнителя в традиционном смысле этого слова (изменения темпа, варьирование динамических нюансов, агогика и т. п.). В связи с тем, что для записи/воспроизведения такого артефакта требуется электротехническое и/или электронное оборудование, конкретную музыку считают разновидностью электронной музыки. (ru)
- Конкретна музика (фр. musique concrète) — техніка музичної композиції, заснована на використанні записаних звуків оточення, природи в музичних цілях, зокрема через їхнє перетворення (зміна швидкості й напрямку відтворення, вкорочення) і монтаж. Конкретна музика з'явилась у 1948 р., коли в ефірі французького радіо RTF прозвучав «Залізничний етюд» (фр. Étude aux chemins de fer) П'єра Шеффера, засновника й ідеолога цього методу композиції. Цей концерт одночасно став датою, яку вважають початком електронної музики. Інший значний твір Шеффера — «Symphonie pour un homme seul». Конкретна музика була сполучена з іншими формами електронної музики при створенні Едгаром Варезом «Poeme electronique». Вона була представлена в 1958-му році на Всесвітній виставці в Брюсселі з використанням 425-ти ретельно розміщених гучномовців у спеціальному павільйоні, спроектованому Янісом Ксенакісом. Після 1950-х рр. конкретну музику витіснили інші форми електронної музики, хоча її вплив помітний в поп-музиці, зокрема у пісні «Revolution 9» групи The Beatles, наприкінці пісні «Bike» групи Pink Floyd тощо. В 1967—1968 Френк Заппа створив кілька композицій у стилі конкретної музики. У них чутні вигадливе дзижчання, гудки й свист повітря, що розсікається. Традиційна й нетрадиційна конкретна музика відроджується у 80-х й 90-х рр. Такі виконавці, як Рей Буттиджег і Джон Освальд використають знайдені й спеціально створені звуки, застосовуючи різні методи їхньої обробки. Замість магнітофонної стрічки використається комп'ютер. В 90-х рр. ріст популярності всіх форм електронної музики привів до другого народження конкретної музики. Такі виконавці, як , , й Scanner використають методи конкретної музики у своїй музиці. (uk)
|
| dbp:reference
|
- Palombini, Carlos . "Machine Songs V: Pierre Schaeffer: From Research into Noises to Experimental Music". Computer Music Journal 17, no. 3 : 14–19. . . (en)
- Poullin, Jacques . "L'apport des techniques d'enregistrement dans la fabrication de matieres et de formes musicales nouvelles: applications à la musique concrete". Ars Sonora, no. 9. [this appears to be the text of the original 1954 article] (en)
- Teruggi, Daniel . "Technology and Musique Concrete: The Technical Developments of the Groupe de Recherches Musicales and Their Implication in Musical Composition". Organised Sound 12, no. 3:213–231. (en)
- Gayou, Évelyne. . "The GRM: Landmarks on a Historic Route". Organised Sound 12, no. 3:203–11. (en)
- Austin, Larry, and Denis Smalley . "Sound Diffusion in Composition and Performance: An Interview with Denis Smalley". Computer Music Journal 24, no. 2 : 10–21. . (en)
- Peignot, J. . "De la musique concrète à l'acousmatique". Esprit, No. 280. . (en)
- Dack, John . "Technology and the Instrument". In Musik Netz Werke: Konturen der neuen Musikkultur, edited by Lydia Grün and Frank Wiegand, 39–54. Bielefeld: Transcript Verlag. . (en)
- Palombini, Carlos . "Musique Concrète Revisited". Electronic Musicological Review 4 :. (en)
- Vella, Richard . Musical Environments: A Manual for Listening, Improvising and Composing, with additional topics by Andy Arthurs. Sydney: Currency Press. . Reprinted as "Sounds in Space: Sounds in Time: Projects in Listening, Improvising and Composing". London: Boosey & Hawkes, 2003. . (en)
- Anon. . "La révolution de 48 et les années 50". Parcours thématiques. Artsonores: L'aventure électroacoustique.ina.fr . (en)
- Battier, Marc . "What the GRM Brought to Music: From Musique Concrète to Acousmatic Music". Organised Sound 12, no. 3 : 189–202. (en)
- Kane, Brian . "L'Objet Sonore Maintenant: Pierre Schaeffer, Sound Objects and the Phenomenological Reduction". Organised Sound, 12, no.1:15–24. (en)
- Palombini, Carlos . "Pierre Schaeffer, 1953: 'Towards an Experimental Music', An Exegesis of Schaeffer's 'Vers une musique expérimentale'". Music & Letters 74, no. 4:542–557. (en)
- Anon. . "Un orchestre de Haut-Parleurs". INA–GRM website . (en)
- Gradenwitz, Peter . "Experiments in Sound: Ten-Day Demonstrationin Paris Offers the Latest in 'Musique Concrète'". New York Times . (en)
- James, Richard S. . Interview with Pierre Henry, cited in "Expansion of Sound Resources in France, 1913–1940, and Its Relationship to Electronic Music". doctoral thesis, University of Michigan, note 91, p. 79. (en)
- Reydellet, Jean de . "Pierre Schaeffer, 1910–1995: The Founder of 'Musique Concrete'". Computer Music Journal 20, no. 2 : 10–11. . (en)
- Lange, A. . "Musique concrète and Early Electronic Music". In The Wire Primers: A Guide To Modern Music, edited by Rob Young, 173–80. London: Verso. (en)
- Schaeffer, Pierre . "L'objet musical". La Revue Musicale: L'œuvre du XXe siècle, no. 212: 65–76. (en)
- Schaeffer, Pierre, and Guy Reibel . Solfege de l'objet sonore, reprint edition 1998, with a preface by Daniel Teruggi, Guy Reibel, and Beatriz Ferreyra. Paris: Coedition Ina-Publications. (en)
- Manning, Peter . Electronic and Computer Music. Oxford: Clarendon Press; New York: Oxford University Press. . (en)
- Dack, John . "La Recherche de l'Instrument Perdu". Electroacoustic Music: Journal of the Electroacoustic Music Association of Great Britain 7:. (en)
- Jaffrennou, Pierre-Alain . "De la scénographie sonore". In Le son et l'espace: 1ères Rencontres musicales pluridisciplinaires, Lyon, 1995, edited by Hugues Genevois and Yann Orlarey, 143–156. Musique et sciences. Lyon: GRAME & Aléas. . (en)
- Nyman, Michael , Experimental Music: Cage and Beyond, second edition. Cambridge and New York: Cambridge University Press. ; . (en)
- Dack, John . "Pierre Schaeffer and the Significance of Radiophonic Art." Contemporary Music Review 10, no. 2:3–11. (en)
- Poullin, Jacques The Application of Recording Techniques to the Production of New Musical Materials and Forms. Applications to 'Musique Concrete. National Research Council of Canada Technical Translation TT-646, translated by D. A. Sinclair from the original in L'Onde Électrique 34, no. 324 : 282–91. Ottawa: National Research Council of Canada. (en)
|
| rdfs:comment
|
- Música concreta és el nom que va donar el compositor francès Pierre Schaeffer, a final de la dècada del 1940, a la música composta de manera «concreta» és a dir, música realitzada directament en una cinta magnetofònica i no pas de manera abstracta anotant les notes sobre un pentagrama. Moltes de les tècniques emprades a la música concreta tingueren posteriorment un paper important en el sampleig de la música electrònica, tot i que una autèntica composició de música concreta es basa únicament en la combinació i manipulació de sons naturals. (ca)
- Musique concrète (čti myzik konkrét) je mezinárodně vžité francouzské označení pro tzv. konkrétní hudbu. Jakkoli ji lze historicky chápat do určité míry jako hudební směr, jedná se v podstatě spíše o druh způsobu vytváření hudby. Musique concrète vznikla jako prostředek, sloužící rozvoji zvukových charakteristik hudby. Na rozdíl od tradiční klasické vážné hudby, kde je základem pro realizaci (abstrakci) hudební myšlenky notace, je základem pro konkrétní hudbu "konkrétní" zvuk, se kterým je dále pracováno za použití nejrůznějších technik tak, aby odpovídal zamýšlenému charakteru v dané kompozici. (cs)
- الموسيقى الملموسة أو ما يسمى بالفرنسية موسيقى الكونكريت. وهي شكل من أشكال موسيقى الإليكتروكوستيك ، ويعتمد هذا النوع من الموسيقى على هويات الصوت التي غالبا ما تكون محجوبة عمدا أو تبدو غير مرتبطة سبب مصدرها. حيث يمكن تميز الأصوات المستمدة من التسجيلات في الآلات الموسيقية والصوت البشري، والبيئة المحيطة، فضلا عن تلك التي تم إنشاؤها باستخدام المزج بين معالجة الإشارات الرقمية القائمة على الكمبيوتر . كان بيار شايفر أول من بدأ في أوائل الأربعينيات بهذا النوع من الموسيقى بشكل جعله يتبناها في موسيقاه . (ar)
- Ceol a chomhdhéantar as eilimintí nádúrtha (fuaimeanna neamhleictreonacha, neamhcheolmhar den chuid is mó) a mheasctar is a láimhsítear ar téip nó le ríomhaire agus a athsheinntear trí challairí. Tháinig an próiseas is an t-ainm ón gcumadóir Francach Pierre Schaeffer (1910-1995) sna 1940idí. (ga)
- ミュジーク・コンクレートまたはミュージック・コンクレート (musique concrète)は、1940年代の後半にフランスでピエール・シェフェールによって作られた現代音楽のひとつのジャンルであり、音響・録音技術を使った電子音楽の一種。具体音楽とも訳される。 (ja)
- 구체 음악, 구상 음악, 또는 뮤직 콩크레트(프랑스어: Musique concrète)는 전자음악 초기의 한 분류로, 1948년 프랑스의 방송국 기사인 피에르 셰페르(Pierre Schaeffer)에 의해 이름이 지어지고 시도된 음악이다. 그러나 이런 뮤직 콩크레트 혹은 테입 음악과 같은 전자음악의 최초의 시도는 1944년에 이집트 작곡가 (Halim El Dabh)에 의해서였다. 현재는 최초의 전자 음악을 지칭하는 말로 사용되고 있으며, 의 한 장르이다. 프랑코폰(francophone, 프랑스어 문화권)에서 'Musique pour Bande'라고도 부르며, 프랑코폰 이외의 지역에선 '테이프 음악'(Tape recorder Music, concrete music)이라고도 부른다. (ko)
- Musique concrète is een Franse muziekstroming waarbij gebruik wordt gemaakt van alledaagse geluiden die met behulp van elektronica worden verwerkt tot composities en geluidscollages. (nl)
- Musique concrète (frz. für „konkrete Musik“) ist eine Kompositionstechnik, bei der mit aufgenommenen und auf Tonträgern gespeicherten Klängen komponiert wird. Diese Aufnahmen können sowohl eingespielte Instrumente als auch Alltagsgeräusche enthalten. Sie werden dann durch Montage, Bandschnitt, Veränderung der Bandgeschwindigkeit und Tapeloops elektronisch verfremdet. Einflüsse sind vor allem im italienischen Futurismus zu finden. – Tod Dockstader: Inoffizielle Website Durch die gegensätzlichen Auffassungen sprach man sogar von einem Zweiten Eisernen Vorhang. (de)
- Musique concrète (γαλλικά, κυριολεκτική σημασία, «συγκεκριμένη μουσική»), ονομάζεται μια κατηγορία ηλεκτρονικής μουσικής που παράγεται με επεξεργασία και διαμόρφωση αποσπασμάτων φυσικών και τεχνητών ήχων. Είναι η ακριβώς αντίστροφη διαδικασία με εκείνη της παραδοσιακής σύνθεσης (γνωστή και ως Musique Abstraite), όπου πρώτα συνθέτει κανείς τη μουσική σύμφωνα με μια συγκεκριμένη τονικότητα και ύστερα την αναθέτει σε μουσικούς έτσι ώστε να παράγουν ήχο. Στη συγκεκριμένη μουσική οι ήχοι πρώτα ηχογραφούνται και ύστερα δομούνται σύμφωνα με κάποια συγκεκριμένη τονικότητα. Η συγκεκριμένη μουσική εξελίχτηκε κατά τις δεκαετίες του ’40 και του ’50 με τη βοήθεια της τεχνολογικής ανάπτυξης, με προεξέχουσα αυτή των μικροφώνων, και τη διαθεσιμότητα μαγνητοταινιών ηχογράφησης (magnetic ), που χρησιμοποιού (el)
- Konkreta Muziko (france Musique concrète) estas muzika ĝenro, kies komponistoj registras sonojn el naturo, teĥniko kaj medio per mikrofono kaj fremdigas ili elektronike per muntado de sonbendaj tranĉaĵoj, ŝanĝadoj de la sonbenda rapideco kaj kreado de sonbendaj bukloj. Influoj devenis el la itala futurismo. Pro la kontraŭaj opinioj oni eĉ diris pri Dua Fera Kurteno. La Konkreta Muziko influis la bruomuzikon kaj donis al la evoluo de la radiodramo kaj dokumenta radioelsendo per verkoj de Luc Ferrari (1929–2005). (eo)
- La música concreta es un género musical cuyos fundamentos teóricos y estéticos fueron originados por Pierre Schaeffer en los estudios de la radiodifusión francesa en 1948. La música concreta está ligada a la aparición de dispositivos que permitieron la descontextualización de un sonido fijándolo en un soporte (en un principio analógico, como la cinta, posteriormente digital, como el CD) con el fin de tratar este sonido de manera separada y manipularlo cortándolo, pegándolo, superponiéndolo y finalmente combinando los sonidos resultantes de estas operaciones de alteración en una estructura compleja y definitiva como una partitura auditiva. En virtud de este proceso se habla también de "música de sonidos fijados”, ya que el resultado de la música concreta es su fijación en un soporte como la (es)
- Musique concrète (French: [myzik kɔ̃kʁɛt]; lit. 'concrete music') is a type of music composition that utilizes recorded sounds as raw material. Sounds are often modified through the application of audio signal processing and tape music techniques, and may be assembled into a form of montage. It can feature sounds derived from recordings of musical instruments, the human voice, and the natural environment as well as those created using synthesizers and computer-based digital signal processing. Compositions in this idiom are not restricted to the normal musical rules of melody, harmony, rhythm, metre, and so on. The technique exploits acousmatic sound, such that sound identities can often be intentionally obscured or appear unconnected to their source cause. (en)
- La musique concrète — en tant qu'art acousmatique — est un genre musical permis par les techniques électroacoustiques : de l'enregistrement microphonique à l'invention, littéralement, de sons (en utilisant tant les synthétiseurs que les infinies manipulations du son enregistré sur divers supports) jusqu'à leur écoute, de la sorte agencés et composés, rendue possible par l'intermédiaire de haut-parleurs. (fr)
- La musica concreta (dal francese musique concrète) è un'espressione musicale correlata alla musica contemporanea che ebbe origine dalle esperienze del compositore francese Pierre Schaeffer che la ideò nel 1948. Basata sui suoni preesistenti, la musica concreta inaugurò uno dei primi modelli di manipolazione del suono per fini compositivi e fu probabilmente la prima "scuola" di musica elettronica. La possibilità di registrare il suono anche su nastro, ampliava di fatto gli orizzonti musicali a confini mai intravisti prima. (it)
- Muzyka konkretna – kierunek w muzyce współczesnej, w którym oprócz dźwięków instrumentów lub śpiewu wykorzystuje się realne dźwięki – dźwięki przyrody, odgłosy fabryczne, dźwięki ruchu ulicznego, przypadkowe głosy ludzkie itp. Dźwięki takie są rejestrowane, a następnie preparowane i miksowane w celu osiągnięcia zamierzonego efektu estetycznego. Muzyka konkretna występuje w czystej formie lub łączona jest z muzyką instrumentalną, wokalną albo elektroniczną. (pl)
- Musique concrète (do francês, literalmente, "música concreta") é um tipo de música eletrônica produzida a partir de edição de áudio unida a fragmentos de sons naturais e/ou industriais (como de baldes ou de serras elétricas, por exemplo). A música concreta engloba todos os processos que incluam a junção de partes completas ou fragmentos de sons ("les objects sonores") e que podem ser sons do ambiente e de todo tipo de ruídos até os instrumentos musicais. Esses fragmentos são primeiro gravados e modificados posteriormente num estúdio especializado. Note-se que os sons utilizados para fazer música concreta não eram em regra sons obtidos a partir de instrumentos electrónicos. Uma vez que os sons são gravados antes do processo de construção da música em si, em vez de a melodia ser escrita ante (pt)
- Konkret musik, från franskans musique concrète, är en musikterm myntad av Pierre Schaeffer 1950. Termen har ofta tolkats som att kompositören sammanställer inspelade ljudfragment till ett montage, men precis som med exempelvis termen elektroakustisk musik har olika personer tolkat termen på olika sätt. Istället för att bara omfatta musik skapad utifrån världsliga ljud, vilket ofta har tolkats som alla former av ljud som inte skapas med musikinstrument, så menar vissa kompositörer att konkret musik är ett försök att skapa nya möjligheter och uttryck inom musiken. Utgångspunkt för den skriftliga traditionen i klassisk musik har sedvanligen varit abstraktion, där man börjar med att skriva ned musiken med hjälp av noter, som sedan tolkas av musiker till hörbar musik. I konkret musik utgår komp (sv)
- Конкре́тная му́зыка (фр. musique concrète) — вид авангардной музыки XX века. Шумы и звуки, главным образом, природного происхождения, записываются на магнитофон или иное звукозаписывающее устройство, подвергаются на этом устройстве микшированию и разного рода редактированию (обработка фильтрами, пространственные стереоэффекты, изменения скорости и направления движения ленты и т. д.). В качестве звукового материала конкретной музыки могут использоваться, например, звук падающих капель воды, шум поезда, голоса птиц, скрип двери, вздохи, крики, фрагменты речи, пение человека, фрагменты звучания акустических музыкальных инструментов и т. п. (ru)
- 具象音乐，也称具体音乐（法語：Musique concrète），在1948年由皮埃尔·谢弗提出。他公演的第一部具象音乐作品是《铁路上的练习曲》（Etude aux Chemins de Fer）。皮埃尔·谢弗对何为具象音乐的诠释是：“以往的非具象的音乐是指作曲家将音乐转换成作曲符号，写在乐谱上，由音乐家识谱后演奏才产生音乐。可是乐谱不能发声，只是传达音乐的载体，对音乐的诠释是抽象的符号，而不是音乐本身。具象音乐直接将声音录制，直接在声音上进行创作，听到的便是声音的全部面貌，不再需要符号等抽象的工具来过渡，创作手法本身便是具象的。” 具象音乐的创作，就是将来源各异的录音——无论来自广播公司声音资料库抑或自行录制的声音片段，以创造性的后期制作技术，调变出传统乐器所不可能表现的音乐。这种录音不强调音源物，却强调声音的抽象造形性，其方法与造型艺术的几何构成、拼贴手法若合，却远离了勋伯格（Arnold Schoenberg）的十二音列理论。 (zh)
- Конкретна музика (фр. musique concrète) — техніка музичної композиції, заснована на використанні записаних звуків оточення, природи в музичних цілях, зокрема через їхнє перетворення (зміна швидкості й напрямку відтворення, вкорочення) і монтаж. Конкретна музика з'явилась у 1948 р., коли в ефірі французького радіо RTF прозвучав «Залізничний етюд» (фр. Étude aux chemins de fer) П'єра Шеффера, засновника й ідеолога цього методу композиції. Цей концерт одночасно став датою, яку вважають початком електронної музики. (uk)
|
