| dbo:abstract
|
- المثل الأعلى هو مبدأ أو قيمة يسعى الإنسان إلى تحقيقها بصفتها هدفًا من أهدافه، ويمنحها الأولوية على الاهتمامات أو الشؤون الأخرى التي تتميز بقيمة معنوية أقل. تشمل المصطلحات الأخرى المتعلقة بالإيمان العام بالمثل العليا أمورًا مثل المثالية الأخلاقية ومثالية الآداب والمثالية المبدئية. يصر المثالي، سواءً أكان مثاليًا أخلاقيًا أم مثاليّ الآداب العامة أم مثاليًّا مبدئيًا، على اعتناق مُثلٍ عليا حتى لو كانت تكلفة عواقب الالتزام بهذه المثل كبيرةً. هناك علاقة جوهرية بين المصطلحين «مثالية» و«أخلاقية» في سياق علم الأخلاقيات، وهو ما يذكره الفيلسوف راشورث كيدر الذي أوضح أن «تشمل التعاريف المعيارية للأخلاقيات عادة عبارات مثل علم الشخصية الإنسانية المثالية». بصرف النظر عن تأصل المثل العليا، أي سواءً أكانت أخلاقيات دينية أم أخلاقيات علمية، يفيد استقطاب المثل العليا النسبي لدى الإنسان في الدلالة على مدى الإخلاص أو التفاني الأخلاقي لدى هذا الكيان. هناك الكثير من المدارس الفلسفية التي تشدّد على وجهات النظر المثالية، مثل الأخلاق المسيحية والأخلاق اليهودية وأخلاقيات المدرسة الأفلاطونية المحدثة. تشمل المثالية في العلاقات الدولية عمومًا الدفاع عن المؤسسات التي تنفّذ الإجراءات السياسية الدولية، مثل تطبيق القانون الدولي سعيًا لتجنّب الحروب. توجد عدة قضايا في مجال تحليل الأخلاقيات المثالية. يعتقد الباحث تيري إيغلتون أن معقولية التطبيق العملي لبعض المثل العليا قد يتناقض في النهاية مع صحّة تلك المثل ومشروعيّتها من الناحية المنطقية. انتقد الفيلسوف الأمريكي ريتشارد رورتي فكرة المثل الثابتة غير المتغيّرة، والموجودة بصورة شبه منفصلة عن الطبيعة البشرية أساسًا. في السياق السياسي أيضًا، ادعى الباحث جيرالد غاوس أن بعض التأثيرات المعينة للمثالية تدفع الأفراد إلى السعي وراء المثالية السياسية المستحيلة، وتجاهل المكوّنات المناصرة للسياسة العملية، فتعيق تلك المثل التقدم الإضافي والهادف. (ar)
- Un ideal és un principi o valor que una entitat persegueix activament com a objectiu i manté per sobre d'altres preocupacions percebudes com a menys significatives. Els termes relacionats amb la creença general en els ideals inclouen l'idealisme ètic, l'idealisme moral, i l'idealisme de principis. Un idealista ètic, un idealista moral, un idealista de principis o simplement un idealista insisteix a mantenir els ideals fins i tot a un cost considerable com a conseqüència de mantenir aquesta creença. (ca)
- Η γενικότερη σημασία του όρου είναι ότι δηλώνει οτιδήποτε θεωρείται «υποδειγματικό πρότυπο» τόσο ως ύπαρξη όσο και ως δράση ακόμη και ηθικότητα. Έτσι επειδή ο όρος αυτός ενέχει το μέγιστο βαθμό τελειότητας, μπορεί να αφορά είτε πρόσωπο, είτε αντικείμενο είτε ιδιότητα. Επειδή όμως αποτελεί το μέγιστο και τελικό σκοπό της βούλησης θεωρείται πως μπορεί ν΄ ανταποκρίνεται σε απαιτήσεις τέλειας ύπαρξης ή πραγμάτωσής της. Με δεδομένα τα παραπάνω απαντώνται πολλά είδη ιδεωδών όπως:
* Ατομικά ιδεώδη,
* Κοινωνικά ιδεώδη,
* Εθνικά ιδεώδη,
* Θεωρητικά και πρακτικά ιδεώδη,
* Αισθητικά ιδεώδη,
* Θρησκευτικά ιδεώδη,
* Ιστορικο-κοινωνικά ιδεώδη,
* Ιστορικά ιδεώδη,
* Υπερχρονικά ιδεώδη, ως και
* Πανανθρώπινα ιδεώδη. Το Ιδεώδες αποτελεί επίσης ιδιαίτερο όρο της , και των Μαθηματικών. Ο όρος Ιδεώδες έχει μεταφερθεί στην αγγλική με τον όρο Ideal (el)
- Ideal (von spätlateinisch idealis „dem Urbild entsprechend“ zu lateinisch idea „Urbild, Gedanke, Einfall“, dieses als Lehnwort von altgriechisch ἰδέα idéa „Gestalt, Urbild, Erscheinung“; siehe auch Idee) ist ein Begriff der philosophischen Ästhetik, Ethik und Wissenschaftstheorie: Es ist der Inbegriff für ein Vollkommenheitsmuster. Für Immanuel Kant und Friedrich Schiller ist ein Ideal eine individuelle Idee. Beide verwenden den Ausdruck im Sinn der Ästhetik und praktischen ethischen Vernunft (Kants Kritik der Urteilskraft sowie Kritik der praktischen Vernunft). Georg Wilhelm Friedrich Hegel engt den Begriff Ideal auf die Kunst ein: Ihre Aufgabe sei die sinnliche Darstellung der absoluten Idee als Ideal. Für Paul Lorenzen ist „ideal“ eine Zuschreibung zu Verhalten, das eine Norm anstrebt, der es doch nicht vollständig genügen kann (Operationalismus). Das „Ideal“ ist dabei Vergleichsmuster, dem die tägliche Praxis als Leitlinie folgen soll, das es aber nicht erfüllen muss. (de)
- En filozofio idealo estas io enkorpiganta perfektecon, ekzemplodona modelo aŭ celimago de la homa strebado. Idealoj estas pensoskizoj de estonta realo. Ili dependas de la historiaj cirkonstancoj. Ĉiu epoko kreas proprajn idealojn. (eo)
- Un ideal, en ética, es un principio o un valor que se plantea como un modelo de perfección a seguir. Como tal, se trata de un estado inalcanzable pero infinitamente aproximable. Los términos relacionados con el ideal son el idealismo ético, el idealismo moral, y el idealismo de principios. Un idealista ético, idealista moral, idealista de principios o sencillamente un idealista insiste en mantener los ideales incluso a pesar de un coste considerable como consecuencia de sostener tal creencia. Según la definición de : «en principio, sólo los seres humanos pueden tener ideales o desarrollar un comportamiento en busca de ideales». Puede decirse que si bien los ideales constituyen conceptos confusos sin una definición clara, siguen siendo una parte influyente no solo de la elección personal, sino también de la dirección social más amplia de toda la civilización. La aproximación continua en busca de ciertos ideales ha participado de lo que comúnmente se denomina progreso de la humanidad. El término "ideal" se ha aplicado a organizaciones como iglesias independientes , grupos de activistas sociales, partidos políticos, estados nacionales y más. Los ideales de una entidad suelen funcionar como una forma de marcar pautas firmes para la toma de decisiones. El escoger ideales éticos está estrechamente relacionado con la libertad intelectual. (es)
- An ideal is a principle or value that one actively pursues as a goal, usually in the context of ethics, and one's prioritization of ideals can serve to indicate the extent of one's dedication to each. The belief in ideals is called ethical idealism. In some theories of applied ethics, such as that of Rushworth Kidder, there is importance given to such orders as a way to resolve disputes. In law, for instance, a judge is sometimes called on to resolve the balance between the ideal of truth, which would advise hearing out all evidence, and the ideal of fairness. Given the complexity of putting ideals into practice, and resolving conflicts between them, it is not uncommon to see them reduced to dogma. One way to avoid this, according to Bernard Crick, is to have ideals that themselves are descriptive of a process, rather than an outcome. His political virtues try to raise the practical habits useful in resolving disputes into ideals of their own. A virtue, in general, is an ideal that one can make a habit. (en)
- Samhail den rud is fearr ar fad nó is giorra do bheith foirfe is ea idéal. (ga)
- Ideal berasal dari kata dalam bahasa Yunani yaitu idea, yang memiliki arti dalam bahasa Indonesia sebagai sebuah visi atau kontemplasi. Plato, salah satu tokoh filsafat Yunani, menggunakan istilah ideal untuk menunjukkan ide-ide kekal yang setiap ide tersebut mempunyai . Istilah ideal, pada masa sekarang, digunakan untuk menunjukkan sebuah bentuk sikap mempertahankan aspek , sedangkan aspek dan aspek dalam istilah ideal telah diabaikan. Dua arti dari istilah ideal ini tetap bertahan dalam penggunaan istilah idealisme. Dalam sistem filsafat yang membawa dan menggunakan istilah ideal itu, ide merupakan bagian kategori sentral. Dalam situasi seperti itu, konsep kesempurnaan selalu atau hampir selalu dihadirkan dalam sistem itu. Immanuel Kant, salah satu tokoh filsafat, menggunakan ungkapan Ideal Akal untuk mengacu pada definisi bentuk keberadaan Tuhan yaitu salah satu dari bagian Ide Akal yang dalam dirinya memuat seluruh eksistensi yang terbatas. (in)
- 이상(理想, 문화어: 리상, 영어: Ideal)은 특정한 사상에 맞는 최고의 상태를 말한다. 현실과 반대되는 개념(이상 ⇔ 현실)이지만, 엄밀히 말해서 무조건적으로 현실에서 절대 이룰 수 없는 상태만을 의미하는 것은 아니다. 철학적으로 실현 가능한 상대적 이상과 도달 불가능한 이상으로 나뉜다. (ko)
- Un ideale è generalmente un modello di perfezione appartenente a una dimensione astratta o avulsa dalla realtà, che funge tuttavia da sprone all'agire pratico al fine di concretizzarlo in una manifestazione tangibile, o per conformare ad esso la propria condotta. Si tratta pertanto di un concetto ricorrente nell'etica, nella filosofia pratica, oltre che nell'estetica. (it)
- De term ideaal kan zowel slaan op een doel (teleologisch) of op een oorsprong (principieel). Het woord komt van het Griekse begrip idea (vorm, gestalte, idee) dat vooral bekend is geworden door Plato’s ideeënleer. In Platonische zin slaat de idee (niet: het idee) op iets dat niet in de alledaagse werkelijkheid bestaat,maar daarin wel gestalte kan krijgen of gedeeltelijk gerealiseerd kan worden. Het is te vergelijken met eenblauwdruk, een visioen of een definitie. Als men aanneemt dat de ziel vier onderscheiden vermogens heeft (kennen, voelen, streven en gedrag),dan kan elk van deze psychische vermogens zich richten op een specifiek ideaal: het kenvermogen op het schouwen van de idee (archetype, categorie), het gevoel op het beleven van een waarde (het goede, het schone, het ware), het streven op een norm (bijvoorbeeld rechtvaardigheid, volmaaktheid) en het handelen op het "goede" voorbeeld (zoals een heilige, een held of een idool). Een idealist - anders dan in de zin van de filosofische stroming van het idealisme - is iemand die zich metzijn hele persoon richt op een ideaal. In negatieve zin wordt zo iemand aangeduid als een niet-realistisch mensof een dromer; in positieve zin als een bevlogene. Idealisme kan gericht zijn op zaken als
* Vrede, geweldloosheid en gerechtigheid (een betere wereld, paradijstoestand)
* Bestrijding van honger en armoede
* Zorg voor het milieu (water, lucht en aarde)
* Vegetarisme Tegenover idealisme staan nihilistische en cynische uitspraken als:
* De wereld zal nooit zonder strijd en ellende zijn
* De mens is wezenlijk onopvoedbaar (en bezit bovendien geen vrije wil)
* De mens zal praktische problemen op het gebied van milieuvervuiling, energie- en voedelvoorziening alleen oplossen met technisch-wetenschappelijke methoden
* Acties van een idealistische eenling zijn als "een druppel op een gloeiende plaat" (nl)
- 理想（りそう）とは、考えられるうちで最高の状態のこと。プラトンによる哲学思想「イデア」を明治時代に直訳した用語。 また、ある条件を定義し、それにあてはまったものを指して「理想」と呼ぶ場合もある。現実の対義語 (理想⇔現実) であるが、その現実を作る上で、目標となるものである。 実現可能な相対的な理想と、到達不可能な理想に分けられる。後者は、神や最高善などと呼ばれる。例：理想的な人、理想気体の状態方程式。 (ja)
- Идеа́л (лат. idealis от греч. ἰδέα — образ, идея) — высшая ценность, наилучшее, завершённое состояние того или иного явления; образец личных качеств, способностей; высшая норма нравственной личности (личностный идеал); высшая степень нравственного представления о благом и должном (аксиологический идеал); совершенство в отношениях между людьми (этический идеал); наиболее совершенное устройство общества (социальный идеал). Идея означает, собственно говоря, некое понятие разума, а идеал — представление о единичной сущности, адекватной какой-либо идее Понятие идеала применяется одинаково и к отвлечённым и конкретным предметам: идеал добра, идеал женской красоты, идеал мужской красоты, идеал государства, идеал гражданина и т. д. В общее употребление слово идеал стало входить с конца XVIII и начала XIX столетия, главным образом, благодаря Шиллеру. (ru)
- Um ideal (do termo latino ideale) é um princípio, valor ou bem material que serve como uma meta para algum indivíduo. Por exemploː alguém que alega ter um ideal de honestidade, mas está disposto a mentir para proteger um amigo, está demonstrando que tem a amizade como um ideal mais importante do que a honestidade. No direito, um juiz é, frequentemente, chamado a estabelecer o equilíbrio entre o ideal de verdade - usar todas as provas, mesmo as recolhidas injustamente - e o ideal da justiça - que exigiria que se excluíssem, do processo, as provas recolhidas injustamente. Em política, ideais desempenham um papel crucial. Durante a Revolução Francesa, os princípios "Liberdade, Igualdade, Fraternidade" foram elevados ao status de ideais. Os (sabedoria ecológica, justiça social, democracia de base e não violência) são igualmente elevados a esse estado atualmente. Na verdade, a maioria dos movimentos políticos tem um certo conjunto de ideais. Uma forma diferente de ideal é um ídolo ou herói, que constitui um exemplo moral. Dado que este é um personagem (real ou fictício), torna-se demasiado complexo e multifacetado para ser considerado um ideal. No entanto, quando são encontrados na forma de uma história, com apenas alguns traços em exibição, eles tornam-se um arquétipo simplificado a partir do qual pode-se muito facilmente derivar vários estereótipos ou mimetismos. No Islã, por exemplo, a vida de Maomé é tida como "ideal", mas deve ser interpretada pelos crentes através da história de sua vida, o sira, e dos seus muitos ditos, o hadith. (pt)
- Ідеа́л (лат. idealis від грец. ίδέα — образ, ідея, пор. також ейдос) — вища цінність, досконалий стан того або іншого явища; зразок особистих якостей, здібностей; вища норма етичної особи; вищий ступінь етичного уявлення про благо і належність; досконалість у відносинах між людьми; найбільш довершений устрій суспільства, вища абсолютна істина, довершений взірець Бог. Уявлення про ідеал, перетворення природи на основі цього уявлення є специфічно людською формою життєдіяльності, що відрізняє її від діяльності тварин. Як загальна форма діяльності, ідеал виступає у всіх областях суспільного життя:
* соціальній
* політичній
* етичній
* естетичній і ін. Категорія ідеалу має глибоке соціальне значення. Упродовж століть «прогресивні класи» в боротьбі проти «віджилих форм суспільних відносин» черпали свій ентузіазм у високих ідеалах свободи, рівності, братерства. Поняття ідеал застосовується однаково як до абстрактних понять, так і до конкретних речей:
* ідеал добра
* ідеал жіночої краси
* ідеал чоловічої краси
* ідеал держави
* ідеал громадянина і ін. У загальне вживання слово ідеал стало входити з кінця XIX і початку XX століття, головним чином, завдяки Шиллеру. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Un ideal és un principi o valor que una entitat persegueix activament com a objectiu i manté per sobre d'altres preocupacions percebudes com a menys significatives. Els termes relacionats amb la creença general en els ideals inclouen l'idealisme ètic, l'idealisme moral, i l'idealisme de principis. Un idealista ètic, un idealista moral, un idealista de principis o simplement un idealista insisteix a mantenir els ideals fins i tot a un cost considerable com a conseqüència de mantenir aquesta creença. (ca)
- En filozofio idealo estas io enkorpiganta perfektecon, ekzemplodona modelo aŭ celimago de la homa strebado. Idealoj estas pensoskizoj de estonta realo. Ili dependas de la historiaj cirkonstancoj. Ĉiu epoko kreas proprajn idealojn. (eo)
- Samhail den rud is fearr ar fad nó is giorra do bheith foirfe is ea idéal. (ga)
- 이상(理想, 문화어: 리상, 영어: Ideal)은 특정한 사상에 맞는 최고의 상태를 말한다. 현실과 반대되는 개념(이상 ⇔ 현실)이지만, 엄밀히 말해서 무조건적으로 현실에서 절대 이룰 수 없는 상태만을 의미하는 것은 아니다. 철학적으로 실현 가능한 상대적 이상과 도달 불가능한 이상으로 나뉜다. (ko)
- Un ideale è generalmente un modello di perfezione appartenente a una dimensione astratta o avulsa dalla realtà, che funge tuttavia da sprone all'agire pratico al fine di concretizzarlo in una manifestazione tangibile, o per conformare ad esso la propria condotta. Si tratta pertanto di un concetto ricorrente nell'etica, nella filosofia pratica, oltre che nell'estetica. (it)
- 理想（りそう）とは、考えられるうちで最高の状態のこと。プラトンによる哲学思想「イデア」を明治時代に直訳した用語。 また、ある条件を定義し、それにあてはまったものを指して「理想」と呼ぶ場合もある。現実の対義語 (理想⇔現実) であるが、その現実を作る上で、目標となるものである。 実現可能な相対的な理想と、到達不可能な理想に分けられる。後者は、神や最高善などと呼ばれる。例：理想的な人、理想気体の状態方程式。 (ja)
- المثل الأعلى هو مبدأ أو قيمة يسعى الإنسان إلى تحقيقها بصفتها هدفًا من أهدافه، ويمنحها الأولوية على الاهتمامات أو الشؤون الأخرى التي تتميز بقيمة معنوية أقل. تشمل المصطلحات الأخرى المتعلقة بالإيمان العام بالمثل العليا أمورًا مثل المثالية الأخلاقية ومثالية الآداب والمثالية المبدئية. يصر المثالي، سواءً أكان مثاليًا أخلاقيًا أم مثاليّ الآداب العامة أم مثاليًّا مبدئيًا، على اعتناق مُثلٍ عليا حتى لو كانت تكلفة عواقب الالتزام بهذه المثل كبيرةً. (ar)
- Η γενικότερη σημασία του όρου είναι ότι δηλώνει οτιδήποτε θεωρείται «υποδειγματικό πρότυπο» τόσο ως ύπαρξη όσο και ως δράση ακόμη και ηθικότητα. Έτσι επειδή ο όρος αυτός ενέχει το μέγιστο βαθμό τελειότητας, μπορεί να αφορά είτε πρόσωπο, είτε αντικείμενο είτε ιδιότητα. Επειδή όμως αποτελεί το μέγιστο και τελικό σκοπό της βούλησης θεωρείται πως μπορεί ν΄ ανταποκρίνεται σε απαιτήσεις τέλειας ύπαρξης ή πραγμάτωσής της. Με δεδομένα τα παραπάνω απαντώνται πολλά είδη ιδεωδών όπως: Το Ιδεώδες αποτελεί επίσης ιδιαίτερο όρο της , και των Μαθηματικών. (el)
- Ideal (von spätlateinisch idealis „dem Urbild entsprechend“ zu lateinisch idea „Urbild, Gedanke, Einfall“, dieses als Lehnwort von altgriechisch ἰδέα idéa „Gestalt, Urbild, Erscheinung“; siehe auch Idee) ist ein Begriff der philosophischen Ästhetik, Ethik und Wissenschaftstheorie: Es ist der Inbegriff für ein Vollkommenheitsmuster. Für Immanuel Kant und Friedrich Schiller ist ein Ideal eine individuelle Idee. Beide verwenden den Ausdruck im Sinn der Ästhetik und praktischen ethischen Vernunft (Kants Kritik der Urteilskraft sowie Kritik der praktischen Vernunft). (de)
- An ideal is a principle or value that one actively pursues as a goal, usually in the context of ethics, and one's prioritization of ideals can serve to indicate the extent of one's dedication to each. The belief in ideals is called ethical idealism. In some theories of applied ethics, such as that of Rushworth Kidder, there is importance given to such orders as a way to resolve disputes. In law, for instance, a judge is sometimes called on to resolve the balance between the ideal of truth, which would advise hearing out all evidence, and the ideal of fairness. Given the complexity of putting ideals into practice, and resolving conflicts between them, it is not uncommon to see them reduced to dogma. One way to avoid this, according to Bernard Crick, is to have ideals that themselves are des (en)
- Un ideal, en ética, es un principio o un valor que se plantea como un modelo de perfección a seguir. Como tal, se trata de un estado inalcanzable pero infinitamente aproximable. Los términos relacionados con el ideal son el idealismo ético, el idealismo moral, y el idealismo de principios. Un idealista ético, idealista moral, idealista de principios o sencillamente un idealista insiste en mantener los ideales incluso a pesar de un coste considerable como consecuencia de sostener tal creencia. (es)
- Ideal berasal dari kata dalam bahasa Yunani yaitu idea, yang memiliki arti dalam bahasa Indonesia sebagai sebuah visi atau kontemplasi. Plato, salah satu tokoh filsafat Yunani, menggunakan istilah ideal untuk menunjukkan ide-ide kekal yang setiap ide tersebut mempunyai . Istilah ideal, pada masa sekarang, digunakan untuk menunjukkan sebuah bentuk sikap mempertahankan aspek , sedangkan aspek dan aspek dalam istilah ideal telah diabaikan. Dua arti dari istilah ideal ini tetap bertahan dalam penggunaan istilah idealisme. Dalam sistem filsafat yang membawa dan menggunakan istilah ideal itu, ide merupakan bagian kategori sentral. Dalam situasi seperti itu, konsep kesempurnaan selalu atau hampir selalu dihadirkan dalam sistem itu. Immanuel Kant, salah satu tokoh filsafat, menggunakan ungkapan (in)
- De term ideaal kan zowel slaan op een doel (teleologisch) of op een oorsprong (principieel). Het woord komt van het Griekse begrip idea (vorm, gestalte, idee) dat vooral bekend is geworden door Plato’s ideeënleer. In Platonische zin slaat de idee (niet: het idee) op iets dat niet in de alledaagse werkelijkheid bestaat,maar daarin wel gestalte kan krijgen of gedeeltelijk gerealiseerd kan worden. Het is te vergelijken met eenblauwdruk, een visioen of een definitie. Tegenover idealisme staan nihilistische en cynische uitspraken als: (nl)
- Um ideal (do termo latino ideale) é um princípio, valor ou bem material que serve como uma meta para algum indivíduo. Por exemploː alguém que alega ter um ideal de honestidade, mas está disposto a mentir para proteger um amigo, está demonstrando que tem a amizade como um ideal mais importante do que a honestidade. No direito, um juiz é, frequentemente, chamado a estabelecer o equilíbrio entre o ideal de verdade - usar todas as provas, mesmo as recolhidas injustamente - e o ideal da justiça - que exigiria que se excluíssem, do processo, as provas recolhidas injustamente. (pt)
- Идеа́л (лат. idealis от греч. ἰδέα — образ, идея) — высшая ценность, наилучшее, завершённое состояние того или иного явления; образец личных качеств, способностей; высшая норма нравственной личности (личностный идеал); высшая степень нравственного представления о благом и должном (аксиологический идеал); совершенство в отношениях между людьми (этический идеал); наиболее совершенное устройство общества (социальный идеал). Идея означает, собственно говоря, некое понятие разума, а идеал — представление о единичной сущности, адекватной какой-либо идее (ru)
- Ідеа́л (лат. idealis від грец. ίδέα — образ, ідея, пор. також ейдос) — вища цінність, досконалий стан того або іншого явища; зразок особистих якостей, здібностей; вища норма етичної особи; вищий ступінь етичного уявлення про благо і належність; досконалість у відносинах між людьми; найбільш довершений устрій суспільства, вища абсолютна істина, довершений взірець Бог. Уявлення про ідеал, перетворення природи на основі цього уявлення є специфічно людською формою життєдіяльності, що відрізняє її від діяльності тварин. Як загальна форма діяльності, ідеал виступає у всіх областях суспільного життя: (uk)
|
