| dbo:abstract
|
- A philosophical poet is a poetic writer who employs poetic devices to explore subjects common to the field of philosophy, esp. those revolving around language: e.g., philosophy of language, semiotics, phenomenology, hermeneutics, literary theory, psychoanalysis, and critical theory. Philosophical poets, like mystics, anchor themselves, through an ideal, to the intelligible form of the object by juxtaposing its symbols and qualities. They rely on intuition and the intersubjectivity of their senses to depict reality. Their writings address truth through figurative language (i.e. metaphor) in questions related to the meaning of life, the nature of being (ontology), theories of knowledge and knowing (epistemology), principles of beauty (aesthetics), first principles of things (metaphysics) or the existence of God. (en)
- La poésie philosophique ou la poésie de la pensée est un genre littéraire combinant poésie et philosophie. Les poèmes à contenu philosophique réconcilient deux types de productions littéraires souvent opposés sous l'angle de la rationalité. La poésie d'une part, produit fréquemment un discours irrationnel proche du mythe (du grec μῦθος (mȳthos) « récit, fable ») : elle vise surtout l'esthétique. Le terme « poésie » et ses dérivés viennent également du grec ancien ποίησις (poïèsis), dérivé de ποιεῖν (poïein) qui signifie « faire, créer » : le poète est donc un créateur, un inventeur de formes expressives. La philosophie d'autre part, produit un discours rationnel par l'intermédiaire du logos (du grec λόγος (logos), la parole). Le mot philosophie (littéralement : « l'amour de la sagesse ») désigne une activité et une discipline existant depuis l'Antiquité. Différents buts peuvent lui être attribués, de la recherche de la vérité, et de la méditation sur le bien et le beau, à celle du sens de la vie, et du bonheur, mais elle consiste plus largement dans l'exercice systématique de la pensée et de la réflexion. Ancrée dès ses origines dans le dialogue et le débat d'idées, la philosophie peut également se concevoir comme une activité d'analyse, de définition, de création ou de méditation sur des concepts. Poésie et philosophie ont toujours entretenu des liens privilégiés. Les poètes et philosophes depuis Héraclite ont révélé, tant par leur interrogation à propos des êtres et de leur rapport au monde que par leur style souvent lapidaire et contradictoire, qu'il existe des ponts entre eux. Ils montrent donc par leurs travaux que poésie et philosophie sont complémentaires et inséparables. La poésie philosophique est ainsi le produit des deux : l'une, du côté du muthos, et l'autre, du côté du logos ; la poésie philosophique, « parole errante dans l'entre-deux », est entre ces pôles. La poésie philosophique peut faire l'objet d'un aperçu chronologique prenant en considération à la fois les aires d'influences culturelles et les principaux courants philosophiques ayant marqué les différentes périodes de l'histoire humaine. (fr)
- 철학파 시인(哲學派詩人)은 존 던과 그의 영향을 받았다고 보는 마벌(1621-1678), 카울리(1618-1667) 및 G.허버트(1595-1633), H.본(1622-1695), 크래쇼(1613?-1649) 등을 이 명칭으로 총괄한다. 이 명칭은 본래 던의 시에서 볼 수 있는 것인데 일견 현학적(衒學的) 일 만큼 난해해 보이는 것을 비꼬아 드라이든과 18세기의 존슨 박사 등이 붙인 것이었다. 당시의 목가풍(牧歌風) 및 페트라르카류(類) 시풍에 대항하여 던은 열렬한 감정과 기지에 넘친 구어체를 가지고 현실세계를 노래하였으나 존슨 박사에게는 '불통일의 통일'로밖에 받아들일 수 없는 작품이었다. 던은 금세기에 들어와서 그리어슨 교수와 시인 T.S. 엘리엇 등에 의하여 재발견되어 그 작품은 일세를 풍미(風靡)하였다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- Философская лирика, также философская поэзия — поэзия, направленная на философское осмысление мира и человека и являющаяся проявлением философских взглядов лирического героя. Характерными чертами философской лирики является художественная установка на познание сущностных проблем бытия, времени и пространства, превалирование логизированных обобщенных образов, медитация как способ лирического осмысления действительности, своеобразие субъектной организации (объективация субъективного), специфическое укрупнение мысли, тяжести художественного времени и художественного пространства до максимального расширения, онтологический конфликт и дуализм мысли и чувства, подведение видовых понятий под родовое, постижения и переживания кардинальных бытийных оппозиций, единство прошлого, настоящего и будущего времен, чувственная конкретизация и образное доказательство определенной мысли или истины, большая роль собственно творческого опыта. Иногда философскую лирику отождествляют с научной поэзией. Однако научную поэзию следует понимать как отдельный, самостоятельный вид творчества, так как в таких произведениях обычно популяризируют научные достижения, новые открытия, относительно которых делают поэтические размышления. Также научная поэзия определенным образом закована в жесткие рамки тематической классификации, тогда как определение стиха как философского указывает на целый ряд признаков: от особенностей психологического типа художника к масштабности поэтического пространства-времени в произведении. (ru)
- Філософська лірика (також філософська поезія) — поезія, яка спрямована на філософське осмислення світу й людини та є виявом філософських поглядів ліричного героя. Характерними рисами філософської лірики є художня настанова на пізнання сутнісних проблем буття, часу та простору, превалювання логізованих узагальнених образів, медитація як спосіб ліричного осмислення дійсності, своєрідність суб'єктної організації (об'єктивація суб'єктивного), специфічне укрупнення думки, тяжіння художнього часу та художнього простору до максимального розширення, онтологічний конфлікт і дуалізм думки й чуття, підведення видових понять під родове, осягнення і переживання кардинальних буттєвих опозицій, єдність минулого, теперішнього і майбутнього часів, чуттєва конкретизація та образне доведення певної думки або істини, велика роль власне творчого досвіду. Іноді філософську лірику ототожнюють з науковою поезією. Однак наукову поезію слід розуміти як окремий, самостійний вид творчості, адже в таких творах зазвичай популяризують наукові досягнення, нові відкриття, щодо яких роблять поетичні роздуми. Також наукова поезія певним чином закута в суворі рамки тематичної класифікації, тоді як визначення вірша як філософського вказує на цілий ряд ознак: від особливостей психологічного типу митця до масштабності поетичного часопростору в творі. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- 철학파 시인(哲學派詩人)은 존 던과 그의 영향을 받았다고 보는 마벌(1621-1678), 카울리(1618-1667) 및 G.허버트(1595-1633), H.본(1622-1695), 크래쇼(1613?-1649) 등을 이 명칭으로 총괄한다. 이 명칭은 본래 던의 시에서 볼 수 있는 것인데 일견 현학적(衒學的) 일 만큼 난해해 보이는 것을 비꼬아 드라이든과 18세기의 존슨 박사 등이 붙인 것이었다. 당시의 목가풍(牧歌風) 및 페트라르카류(類) 시풍에 대항하여 던은 열렬한 감정과 기지에 넘친 구어체를 가지고 현실세계를 노래하였으나 존슨 박사에게는 '불통일의 통일'로밖에 받아들일 수 없는 작품이었다. 던은 금세기에 들어와서 그리어슨 교수와 시인 T.S. 엘리엇 등에 의하여 재발견되어 그 작품은 일세를 풍미(風靡)하였다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. (ko)
- La poésie philosophique ou la poésie de la pensée est un genre littéraire combinant poésie et philosophie. Les poèmes à contenu philosophique réconcilient deux types de productions littéraires souvent opposés sous l'angle de la rationalité. La poésie d'une part, produit fréquemment un discours irrationnel proche du mythe (du grec μῦθος (mȳthos) « récit, fable ») : elle vise surtout l'esthétique. Le terme « poésie » et ses dérivés viennent également du grec ancien ποίησις (poïèsis), dérivé de ποιεῖν (poïein) qui signifie « faire, créer » : le poète est donc un créateur, un inventeur de formes expressives. La philosophie d'autre part, produit un discours rationnel par l'intermédiaire du logos (du grec λόγος (logos), la parole). Le mot philosophie (littéralement : « l'amour de la sagesse ») d (fr)
- A philosophical poet is a poetic writer who employs poetic devices to explore subjects common to the field of philosophy, esp. those revolving around language: e.g., philosophy of language, semiotics, phenomenology, hermeneutics, literary theory, psychoanalysis, and critical theory. Philosophical poets, like mystics, anchor themselves, through an ideal, to the intelligible form of the object by juxtaposing its symbols and qualities. They rely on intuition and the intersubjectivity of their senses to depict reality. Their writings address truth through figurative language (i.e. metaphor) in questions related to the meaning of life, the nature of being (ontology), theories of knowledge and knowing (epistemology), principles of beauty (aesthetics), first principles of things (metaphysics) or (en)
- Философская лирика, также философская поэзия — поэзия, направленная на философское осмысление мира и человека и являющаяся проявлением философских взглядов лирического героя. Характерными чертами философской лирики является художественная установка на познание сущностных проблем бытия, времени и пространства, превалирование логизированных обобщенных образов, медитация как способ лирического осмысления действительности, своеобразие субъектной организации (объективация субъективного), специфическое укрупнение мысли, тяжести художественного времени и художественного пространства до максимального расширения, онтологический конфликт и дуализм мысли и чувства, подведение видовых понятий под родовое, постижения и переживания кардинальных бытийных оппозиций, единство прошлого, настоящего и будущег (ru)
- Філософська лірика (також філософська поезія) — поезія, яка спрямована на філософське осмислення світу й людини та є виявом філософських поглядів ліричного героя. Характерними рисами філософської лірики є художня настанова на пізнання сутнісних проблем буття, часу та простору, превалювання логізованих узагальнених образів, медитація як спосіб ліричного осмислення дійсності, своєрідність суб'єктної організації (об'єктивація суб'єктивного), специфічне укрупнення думки, тяжіння художнього часу та художнього простору до максимального розширення, онтологічний конфлікт і дуалізм думки й чуття, підведення видових понять під родове, осягнення і переживання кардинальних буттєвих опозицій, єдність минулого, теперішнього і майбутнього часів, чуттєва конкретизація та образне доведення певної думки або (uk)
|
